Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 21

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

5.Селінджер Дж.Д. Ловець у житі / Пер. з англ. О. П. Логвиненко. - Харків : Фоліо, 2010. - 317 с. [Логвиненко]

6.Эко У Сказать почти тоже самое. Опыты о переводе / Пер. с итальянского А. Коваля. - Санкт-Петербург : Симпозиум, 2006. - 574 с.

7.Arthur Conan Doyle The Adventures of Sherlock Holmes - СПб. : КАРО, 2008. - 480 p. [Holmes]

8.John Gаlsworthy. The Forsyte Saga, N.Y., Charles Scribner's sons MCMXXII, 1996. - 916 p. [Saga]

9.J.D. Salinger. The Catcher in the Rye - L. PENGUIN GROUP, 1994. - 350 p. [Catcher]

10.       Harriet Beecher Stowe. Uncle Tom's Cabin - L. Dover Publisher, 2005. - 379 p. [Uncle Tom]УДК 811.112'253:821.161.2-3

Матвіїшин О. М.,

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

ВЛАСНА НАЗВА ЯК ПЕРЕКЛАДАЦЬКА І ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧА ОДИНИЦЯ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ

ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ)

У статті проаналізовано особливості відтворення одиниць ономастикону німецькою мовою. Обґрунтовано, що методи транскрипції / транслітерації, якими послуговуються перекладачі, сприяють збереженню національ­ного колориту і забезпечують адекватність переклaдів.

Ключові слова: топонім, антропонім, реалії, національний колорит, транскрипція, адекватність.

В статье рассмотрено особенности перевода единиц ономастикона на немецкий язык. Обосновано, что методы транскрипции / транслитерации, которые используют переводчики, обеспечивают сохранение нацио­нального колорита и адекватность переводов.

Ключевые слова: топоним, антропоним, реалии, национальный колорит, транскрипция, адекватность.

The article deals with the peculiarities of proper noun reproduction in German. It is grounded that the transcription/ translation methods used by the translators help maintain the national colour and provides adequacy of translations. Key words: toponym, anthroponym, realia, national colour, transcription, adequacy.

Вагомим компонентом, важливим етномовним чинником та невід'ємним складником жанрово-стилістичних особливостей художнього твору слугують одиниці ономастикону. Більшість дослідників схиляються до думки, що при перекладі цих лексичних одиниць, синергії їх інформації слід підкреслити особливий національний коло­рит чи унікальність назв-реалій і відтворити весь комплекс асоціацій, властивий для носіїв цієї мовної культури. Питання щодо відтворення власних назв в перекладі неодноразово висвітлювалося в працях В.С. Виноградова, С. Влахова і С. Флорина, Р. Зорівчак та ін. Виходячи із пожвавлення інтересу до вивчення проблеми осмислення входження українського художнього слова в німецькомовний світ, актуальним постає вивчення основних прин­ципів відтворення ономастичних одиниць у перекладацькій спадщині західноукраїнських перекладачів. Мета статті полягає у визначенні особливостей перекладу власних назв німецькою мовою. Матеріалом для статті послужили прозові твори В. Стефаника, Марка Черемшини, Л. Мартовича та їхні німецькомовні інтерпретації.

Власні назви, зокрема антропоніми, у художньому творі мають необмежені стилістичні можливості та вико­нують низку стилістичних функцій. Як зазначає А. Чужакін, власні імена - антропоніми - в художньому тексті є актуалізаторами категорії персонажа, вони створюють центр, який поєднує всі нюанси описання, мовні характе­ристики, ситуативні рольові позиції щодо інших персонажів, які створюють образ персонажу. За ім'ям персонажа в читача поступово формується уявлення про його особистість [6, с. 43]. Доантропонімне значення найменувань приховується в реальному антропонімі, у художньому творі актуалізується і повідомляє інформацію про його носія. Усі історичні, часові, просторові, соціальні, літературні, асоціативні конотації літературних антропонімів викликають у читача певні асоціації, які певним чином потрібно відтворити в перекладі.

Власні назви, на думку більшості науковців, належать до реалій певної мовної культури, відрізняючи її від інших. Надзвичайно важлива роль антропонімів і топонімів у створенні національного колориту на текстовому рівні висуває на перший план проблему правильного їх відтворення при перекладі іноземною мовою. Основна відмінність між власними назвами і власне реаліями в тому, що при трансляційному перейменуванні реалій за­стосовують різні способи, а географічні назви, власні імена, прізвища можна, за поодинокими винятками, при перенесенні на грунт мови-переймача лише більш або менш вдало транскрибувати (транслітерувати) [1, с. 66].

Проаналізований матеріал дає можливість стверджувати, що для відтворення антропонімів перекладачі най­частіше використовують метод транскрипції: "Василина піде за Федя, Гафія за Леся, Калина за Михайла, а Одокія за Гната" [5, с. 68] - "Wassylyna nimmt den Fedj, Hafija den Lesj, Kalyna den Mychajlo und Odokia den Hnat" [10, с. 346]. Детальний розгляд антропонімів в українських оригіналах та їхніх німецькомовних перекладах засвідчує, що, незважаючи на відмінність орфографічних систем української та німецької мов, написання україн­ських власних назв спирається головно на німецький алфавіт, без використання додаткових знаків. Тільки в одно­му випадку на початку тексту перекладач О. Роздольський при перекладі власного імені "Степан" паралельно із транскрибованим словом у виносці подає його німецький орфографічний варіант: "Такого ляку нагнав звірятам війт Степан" [3, с. 156] - "Solch einen heillosen Schrecken hatte den harmlosen Tieren der Gemeindevorstand Stepan eingejagt" (Stephan) [8, с. 336].

Власні назви можуть виражати різні емоції та суб'єктивну оцінку, виявляючи ставлення автора до героїв тво­ру, настрій автора і персонажів. На експресивність антропоніма впливають і словотвірні, і лексико-семантичні та лексико-стилістичні чинники. Продуктивним способом творення антропонімів є афіксація. Оніми, утворені за певними моделями і за допомогою різних дериваційних елементів, насамперед за допомогою суфіксів пест­ливості, передають усю гаму людських почуттів. У тексті художнього твору вони виконують експресивну, ха­рактеристичну та соціологічну функції, які хоча б частково треба відтворити в цільовому тексті. При перекладі здрібніло-пестливих варіантів імен перекладачі послуговуються різноманітними способами:

1) транскрипцією демінутивного варіанту: "Чуєш, Маріє, та й ти, Васильку, та й ти, Юрчику, тепер дєдя ме у рантухових сорочках ходити та жидам води доносювати ..." [4, с. 29] - "Horst, Marie, und du, Wassylko, und du Jurtschyk, jetzt wird euer Vater in Hemden von grobem Leintuch gehen und den Juden Wasser tragen mussen ..." [11, с. 20];

 

2) © Матвіїшин О. М., 2012транскрипцією пестливих варіантів імен із лексичним коментарем: "Семенку, ти вже наївси?" [4, с. 142] -"Semenko*, bist du schon satt?" (*Verkleinerungswort fur den Namen Semen = Simon) [13, с. 170]; дещо видозмінене автентичне звучання імені в наступному прикладі: "Юруню, дай-но мені кожух!" [5, с. 58] - "Jurko, gib mir den Pelz nur her!" (Kosename fur Georg) [9, с. 149];

3) додаванням до повного імені персонажа пестливих німецьких суфіксів: "... та подавав Василькові і Пе-трикові, що бігцем заносили її в хату" [5, с. 56] - "... und reichte sie dem Wassylko und Peterchen, die dieselben eiligst in die Stube trugen" [9, с. 151]; "Ой Іванку, брате!" [4, с. 80] - "O Iwanchen, Bruderchen!" [12, с. 32].

Використання для передачі пестливості здрібнілого суфікса -chen, притаманного німецькій антропонімії, не в усьому є прийнятним, бо при цьому губиться національний колорит. Спроба застосувати дериваційні засоби німецької мови при передачі українських демінутивних варіантів призводить до виникнення "нових" імен, чужих за структурою системам словотвору української та німецької мов.

Наведені приклади підтверджують думку про те, що перекладач повинен передати красномовність імені, не порушуючи його чужомовності й тим самим забезпечити адекватне сприйняття читачем образного комплексу, центром якого слугує власна назва.

Інша ситуація з промовистими прізвищами, домінантними функціями яких виступає характеристично-оцінна та експресивна. Оскільки транскрипція не може виявити емоційного впливу на рецептора, тому очевидною стає можливість перекладу таких антропонімів. У корпусі проаналізованих текстів зустрічаємо лише один антропонім досліджуваної групи - "Переломаний", смислова та емоційна інформація якого адекватно висвітлюється за допо­могою перекладу, а для підкреслення незвичності прізвища перекладач використовує графічні позначки: "А ще Івана кликали в селі Переломаним" [4, с. 73] - "Im Dorfe hieft man Iwan auch wohl den "Zerbrochenen" [12, с. 21].

Відтворення топонімів відбувається здебільшого методом транскрипції: "... гнався за оленем аж під самий Буковець!" [3, с. 198] - "Da hab' ich einem Hirsch bis nach Bukowetz nachgesetzt!" [8, с. 337]; "Два роки нічо в хаті не говорилося, лиш Канада та й Канада" [4, с. 76] - "Zwei Jahre lang war in der Hutte von nichts anderem zu horen als nur von Kanada und Kanada" [12, с. 27]. Для збереження історичного колориту І. Будз подає топонім Стамбул через його давню назву: "То софта з самого Стамбула ..." [2, с. 295] - "Das ist der Softa, direkt aus Konstantinopel ..." [7, с. 31]. Нетрадиційним і дещо незвичним можна вважати відтворення назви села Тупівці, для якого пере­кладач використовує транскрипцію, що супроводжується лексичним коментарем: "На правибори в селі Тупівцях прийшов лиш війт і сім радних" [3, с. 338] - "Zu den Vorwahlen im Dorfe Tupiwci war nur der Gemeindevorsteher mit sieben Gemeinderaten gekommen" (Tupiwci = das beschrankte, dumme Dorf) [8, с. 71]. Мабуть, примітка тут зайва, бо топонім не відіграє важливої ролі в тексті оригіналу, до того ж паралельно вжита на позначення місцевості лексема повністю вводить читача в сферу розвитку подій.

Проаналізовані приклади засвідчують, що відтворення власних назв здебільшого методом транскрипції є не-випадковим, адже "наслідування оригінального звучання назв є виявом поваги до народу" [1, с. 99]. Виходячи із короткого перекладознавчого аналізу власних назв німецькою мовою, серед напрямів подальших наукових пошуків доцільно виділити особливості відтворення західноукраїнськими перекладачами інших національно-маркованих одиниць та образних лексико-стилістичних засобів.

Література:

1.Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) / Р. П. Зорівчак. -Львів : Вид-во при ЛДУ, 1989. - 215 с.

2.Коцюбинський М. Твори в 3-х томах / Михайло Коцюбинський. - К. : Дніпро, 1979. - Т. 1 : Оповідання. Повісті (1891 - 1900). - 317 с.

3.Мартович Лесь. Вибране : оповідання / Лесь Мартович. - Ужгород, 1982. - 224 с.

4.Стефаник В. Моє слово. Новели, оповідання, автобіографічні та критичні матеріали, витяги з листів / Василь Стефаник. - К. : Веселка, 2001. - 319 с.

5.Черемшина Марко. Твори в 2-х томах / Марко Черемшина. - К. : Наук. думка, 1974. - Т.1. - 333 с.

6.Чужакин А. П. Мир перевода : 2000. / А. П. Чужакин.- М., 2000. - 184 с.

7.Kocjubynskyj М. In Schaitans Schlingen / [aus dem Ukrainischen ubersetzt von Iryna Budz] // Ukrainische Rundschau. -

1908.   - Jg. 6. - № 1. - S. 21-36.

8.    Martowytsch Ol. Der Dorfschulze / [aus dem Ukrainischen ubersetzt von Ossyp Rosdolskyj] // Ukrainische Rundschau. -

1909.   - Jg. 7. - № 7. - S. 336-344.

9.    Semaniuk I. Der heilige Nikolaus im Arrest / [aus dem Ukrainischen ubersetzt von I.Koralewytsch] // Ruthenische
Revue.
- 1903. - Jg. 1. - № 6. - S. 148-151.

10.Semaniuk I. Hruschka / [aus dem Ukrainischen ubersetzt von Iryna Budz] // Ruthenische Revue. - 1905. - Jg. 3. -№ 1. - S. 342-346.

11.Stefanyk W. Das blaue Buchlein / [aus dem Ukrainischen ubersetzt von Ossyp Rosdolskyj] // Ukrainische Rundschau. -1908. - Jg. 6. - № 1. - S. 19-21.

12.Stefanyk W. Das steinerne Kreuz / [aus dem Ukrainischen ubersetzt von Ossyp Rosdolskyj] // Ukrainische Rundschau. -1908. - Jg. 6. - № 2. - S. 21-33.

Stefanyk W. Die Ahornblattchen / [aus dem Ukrainischen ubersetzt von Illa Popowytsch] // Ruthenische Revue. -1903. - Jg. 1. - № 6. - S. 167-173.Матковська Г. О.,

Національний технічний університет України "КПІ", м. Київ

СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТАФОРИЧНИХ ТЕРМІНІВ ІЗ КОЛОРАТИВНОЮ КОМПОЗИТОЮ Й АСПЕКТИ ЇХНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Стаття присвячена дослідженню семантичних особливостей метафоричних термінів із колоративною ком-позитою та їхнього прагматичного потенціалу. Розглядаються також перекладацькі засоби досягнення еквіва­лентності з урахуванням метафоричної природи цього структурно-семантичного типу термінологічної лексики.

Ключові слова: метафоричний термін, колоративна композита, наукова метафора, перекладацькі транс­формації.

Статья посвящается исследованию семантических особенностей метафорических терминов с колоратив-ной композитой и их прагматического потенциала. Рассматриваются также переводческие приемы достиже­ния эквивалентности с учетом метафорической природы этого структурно-семантического типа терминоло­гической лексики.

Ключевые слова: метафорический термин, колоративная композита, научная метафора, переводческие трансформации.

This article deals with the investigation of semantic peculiarities of metaphoric terms with a color component as well as their pragmatic potential. Translation methods aimed at reaching equivalence with respect to the metaphoric nature of this structural-and-semantic type of terminological lexis are also envisaged.

Key words: metaphoric term, color component, scientific metaphor, translation methods.

Постановка наукової проблеми та її визначення. Термінологічна лексика широко досліджується у кон­тексті сучасних філологічних дисциплін. Проблема терміну привертає увагу лінгвістів як наслідок інтенсивного розвитку науки й техніки, у зв'язку з проблемою мови й мислення, а також із питанням кодування, фіксації, збе­реження і передачі науково-професійних знань, тобто з проблемою пізнання. Аналіз термінологічних одиниць з колоративним компонентом межує з дослідженнями термінів і засобів колірної номінації. Актуальність статті зумовлена загальним спрямуванням лінгвістичних досліджень на розгляд особливостей репрезентації, фіксуван­ня, передачі наукової інформації у мові.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Термінологічна лек­сика характеризується такими ознаками як специфічність використання, виконання функції називання поняття, точність значення, встановленого дефініцією, контекстуальною стійкістю, стилістичною нейтральністю, езоте-ричністю, конвенційність, номінативністю характеру, відтворюваність у мовленні [1, с. 85-86]. Терміни викону­ють номінативну і сигніфікативну функції. Номінативна полягає у називанні класу спеціальних об'єктів чи їх ознак, сигніфікативна - у позначенні загального поняття, яке належить до системи спеціальних понять цієї галузі знання, і комунікативну - передавання в часі і просторі спеціального знання. На основі теоретичних положень про лінгвістичну природу терміну визначаємо поняття науково-технічного терміну з колоративним компонентом як лексичну одиницю із наведеними параметрами термінологічності, що містить у структурі колірну сему.

Терміни з колоративним компонентом - це особливий тип термінів, які містять колірну сему. Вони характери­зуються порівняно низькою частотністю серед англомовної термінологічної лексики. До них належать терміни, які позначають об'єкти, процеси, явища об'єктивної науково-технічної дійсності, що містять колірну лексему-модифікатор. Серед них виділяємо особливу семантико-функціональну групу - терміни-кольоропозначення або колоронімічна термінологічна лексика. Терміни, які функціонують у якості вербальних репрезентантів кольору, складають значний пласт лексики, їх застосовують у різноманітних системах кольоронайменувань, зокрема у Universal Colour Language - комп'ютерній системі позначень кольорів.

Серед термінів з колоративним компонентом доцільно вділити терміни-метафори. Зазначимо, що власне ко-лоративна лексика виступає у якості компоненту метафоричної номінації. Разом з тим, семантична структура термінів-метафор з колірним компонентом не обмежується лише одним атрибутивним компонентом вторинної номінації, а може утворювати комплексну структуру, яка включає ряд переосмислених понять. Вторинні назви з'являються внаслідок дії асоціацій за подібністю або суміжністю. В основі класифікативного поділу терміно­логічної лексики лежить спосіб номінації метафори чи метонімії, запропонований Н. Цісар [6]. Згідно з цим підходом виокремлюємо терміни, що виникли за асоціацією зовнішньої схожості. Наприклад, термін black dwarf - чорний карлик, зірка, що знаходиться на фінальній стадії еволюції. Оскільки вона не випромінює світлову енергію, її номінація ґрунтується на асоціативному зв'язку з темрявою та чорним кольором. На асоціативних зв'язках чорного кольору з темрявою грунтується термін black hole landing - приземлення при недостатньому рівні бачення/приземлення у темряві. Крім того, метафоричний образ терміну посилюється завдяки компоненту hole. Номінація відбулася за дією асоціативної схожості на психологічну реакцію людини, що опинилася у гли­бокому приміщенні без освітлення.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства