Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 22

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

Терміни, які з'явилися за асоціацією функціональної схожості. Прикладом цього типу вторинної номінації є метафоричні терміни економічної метамови black knight і white knight. В основі цих термінологічних одиниць лежать асоціації, пов'язані з образами епічних героїв. Термін black knight - чорний лицар, позначає фізичну або юридичну особу, яка намагається здійснити поглинання іншої компанії, а термін white knight - білий лицар, на противагу, позначає дружньо налаштованого потенційного покупця підприємства. Підґрунтям для виникнення термінів є асоціація за функціональною схожістю - функцією атаки та захисту.

Терміни, які утворилися за асоціаціями аналітично: за зовнішньою та функціональною подібностями одночас-

© Матковська Г. О., 2012но. Термін-метафора green belt - лісосмуга, містить одразу дві метафори: колірну green, яка вказує на візуальну характеристику зелених насаджень, та предметну belt, яка демонструє функціональну характеристику насаджень обрамляти місцевість. За схожою моделлю вторинної номінації утворено термін blue pencil - текст з редактор­ськими виправленнями. У цьому випадку колірний компонент вказує на асоціативну схожість із олівцями, якими виправляли помилки редактори до винайдення комп'ютерних текстових редакторів. Компонент pencil вказує на процес редагування. Отже, ономасіологічною ознакою номінації послужила зовнішня подібність та функціональ­на схожість.

Терміни, що виникли за асоціацією суміжності різного типу, наприклад, термін-кольороназва Bacon's pink -рожевий Бекона, утворений на базі асоціативних зв'язків суміжності продукту і його винахідника. Bacon's pink

-   це жовтий пігмент, винайдений Натаніелем Беконом [7, с. 34]. У процесі номінації відбувся також семантичний зсув, оскільки колірна лексема pink детермінує жовтий колір. Схожа метафорична реномінація спостерігається у ряді інших випадків: English pink, French pink, Italian pink, Dutch pink - терміни, які позначають жовтий пігмент. У такому випадку метонімія не виступає в ролі заміщення предмета й не створює нового лексичного значення, а тільки сигніфікативно уточнює його. За словами Н. Цісар, зазначене явище конденсації структури словосполу­чення досить поширене у процесах термінотворення; це засвідчує бажання фахівця, який створює назву, зафіксу­вати особу, причетну до виникнення нової реалії [6, с. 201].

Терміни, які містять у собі комбінацію і метафоричних показників, і метонімних. Метафора та метонімія можуть накладатися, перебувати в тісних взаємозв'язках. Наприклад, загальновживане значення слова black -чорний, тобто позначення колірної ознаки, а також, ця лексема використовується для позначення графіту й сажі. Тому у терміні black-chromium coating - покриття із чорного хрому, значення компоненту є генералізованим, оскільки не передає нюансів кольору та текстури хромованого покриття. У термінологічній одиниці black fiber

-   графітове волокно, значення компоненту є конкретизованим. Отже, у семантичній структурі кольороназви від­булося розгалуження, у результаті чого в першому випадку воно розширилось, у другому - звузилось.

Будь-яку лексичну одиницю характеризує певне семантичне поле, яке дозволяє йому в різних контекстах мати множину різних значень і змістів. У загальновживаній мові семантичні поля величезні, на відміну від фахо­вої мови, де семантичне поле максимально звужене. В актах вторинної номінації найчастіше відбувається зміна семантичного поля загальновживаних слів, які переходять у термінологічні семантичні поля та значно звужують свої синтагматичні властивості, тобто зменшується їхня здатність сполучуватися з багатьма компонентами мови. Терміни, які переходять з однієї терміносистеми в іншу, зазнають аналогічних змін. Причинами таких процесів у мові є, зміни поняттєвого наповнення, сфери вживання, семантичної структури слова, його дефінітивного й сигніфікативного значень [6, с. 56].

Отже, дослідивши семантичні і функціональні особливості термінів з колоративним компонентом, видається доцільних систематизувати їх за наступними критеріями. За принципом семантичної домінанти та домінантної функції виділяємо наступні класи термінологічної лексики з колірним компонентом: терміни-об'єкти (напри­клад, black-and-white hologram - монохроматична голограма, white phosphorous smoke bomb - димова міна); тер-мін-абстрактне науково-технічне поняття (наприклад, grey area - проміжна зона, grey values - градація сірих тонів); соціальні терміни, які позначають науково-технічні поняття, пов'язані з людиною або групою осіб (на­приклад, red tapist - бюрократ, green labor - некваліфікована робоча сила); терміни-процеси (наприклад, black-band test - дослід на визначення безіскровихробіт, black-oxide coating - покриття шляхом оксидування); терміни, які позначають стан (наприклад, black-out threshold - перенавантаження, що веде до втрати зору, black vision

-   тимчасова втрата зору); терміни-речовини (наприклад, French red gold - французьке червоне золото, Turkey red - алізаринове масло); терміни-кольоропозначення (наприклад, cerulean - небесно-блакитний, emerald green

-   смарагдово-зелений); номенклатурні терміни (наприклад, violet-green swallow - пурпурно-зелена американська ластівка, yellow-green algae - жовто-зелені водорості).

Пошук еквівалентної термінологічної одиниці у мові перекладу становить проблему, зважаючи на варіант­ність перекладацьких відповідників. С.В. Гріньов у своєму дослідженні, яке охоплювало зокрема питання варі­антності перекладу термінів, охарактеризував їх як цілком звичайне об'єктивне явище, обумовлене розвитком національних термінологій у різних соціально-культурних та історичних умовах; оскільки в більшості випадків між термінами різних мов відсутня повна еквівалентність [1, с. 19]. За умови відсутності у мові перекладу еквіва­ленту іншомовного терміну можливі наступні прийоми для відтворення науково-технічного поняття мовою пере­кладу. Серед них слід виокремити матеріальне запозичення іншомовного терміну з дотриманням певних правил транскрибування або транслітерації та коротким тлумаченням: наприклад, magenta - рожевий маджента, cyan -блакитний ціан/ціян. Cемантичне калькування іншомовного терміну можливе в тому випадку, якщо він з'явився у результаті семантичного перенесення: white clover - конюшина біла, white cast iron - білий чавун. Лексичне калькування - особливий вид запозичення, коли структурно-семантичні моделі мови-джерела відтворюються поелементно матеріальними засобами мови перекладу. Послівний переклад, при якому необхідно враховувати тенденції термінотворення у різних мовах, наприклад, можливість передачі деяких англійських термінів-слово-сполучень українськими складними термінами: thermal white noise - тепловий білий шум, visible red band - ви­дима червона зона.

Значні труднощі при перекладі становлять термінологічні словосполучення, оскільки їхня висока специфіч­ність і наближеність до класу фразеологічних єдностей створюють двозначність. На цій особливості терміно­логічних словосполучень акцентують увагу Я.Й. Рецкер та Л.С. Бархударов: термінологічні словосполучення можуть бути омонімічно вільним поєднанням слів, які використовуються у прямому значенні [5, с. 101].

Переклад іншомовного терміну за допомогою описового звороту, наприклад, green shoe clause - умови гаран­тійної угоди, за якою емісійний синдикат має право купити додаткові акції за первинною вартістю, yellow dog contract - контракт, за яким працівник не може вступати до профспілки. У наведених прикладах термінологічнісловосполучення були перекладені радше шляхом опису явищ об'єктивної дійсності засобами цільової мови, аніж шляхом добору словникового еквіваленту.

Проблема перекладу метафори доволі гостро стоїть у сучасному перекладознавстві. Існує думка, що для до­сягнення адекватності при перекладі необхідне творче переосмислення та перевисловлення цільовою мовою. У науково-технічних текстах серед загальнонародних слів та термінів вживаються як мовні ("стерті"), так і мов­леннєві (індивідуально-авторські) метафори. Перекладні відповідники перших, як правило, зафіксовані у пере­кладних словниках і мовні метафори перекладаються, як і інші слова, шляхом вибору словникового відповідника. При цьому такі метафори зовсім не обов'язково перекладаються на українську мову метафоричним словом, якщо внаслідок перекладу певним чином порушуються стилістичні та жанрові норми мови перекладу та мовлення, оскільки вживання таких метафор не є ознакою стилю автора [3, с. 58].

Зі спробою алгоритмізувати процес перекладу виникла концепція функціональної подібності, згідно з якою мова представлена не як форма, а як функція. В рамках цієї концепції вивчається інформативна і образна складові певних мовних елементів оригіналу і те, як мовні засоби здатні відтворити ці складові при перекладі. Зазначений підхід зустрічається у працях лінгвістів В. Матезіуса, О. Фішера, І. Лєвого, а також Р. Якобсона, З. Клеменше-вича. Ця теорія ґрунтується на можливості субституції - заміни шляхом аналога і компенсації, яка є однією з форм субституції, при перекладі. Думка про компенсацію, яка може трактуватися як формування одиниць вищо­го рівня з не вимірюваних одиниць нижчого рівня, розвивалася і в працях таких учених, як А.І. Смирницький, Л.С. Бархударов та інших (цитовано за Н.О. Павленком [4, с. 201]). Однак проблема перекладу одиниць вторин­ної номінації не зводиться до принципу функціональної подібності, субституції та компенсації.

Комунікативний спосіб перекладу полягає у виборі такого шляху передавання вихідної інформації, який при­водить до перекладного термінологічної лексики, яка має у складі метафору, з адекватним вихідним впливом на реципієнта. Головним об'єктом при такому способі перекладу є не мовний склад вихідної одиниці, а радше її змістове та образне значення.

З огляду на те, що у терміні-метафорі лише одне з імен, що зіставляються (найчастіше - суб'єкт), виражені експліцитно, а інші (об'єкт) - імпліцитно, виникає ряд додаткових перекладацьких проблем, що пов'язані з від­творенням образної та емотивної складових, що формально не є вираженими. Інформативний і образний компо­ненти розглядають як основоположні для реалізації науково-технічнох метафори при перекладі термінологічної лексики, оскільки їхня функція включає комунікативний, інформативний і образний аспекти.

Переважно в основі трансформації метафоричного образу твору лежать відмінності конвенційних метафорич­них концептосфер лінгвокультур або об'єктивні вимоги мікроконтексту чи семантичної сполучуваності цільової мови. Метафоричні терміни передаються засобами цільової мови за наявності у ній синонімічних метафоричних термінів-еквівалентів, які відрізняються лише на рівні концептуальної структури й суб'єктивної деформації мета­форичного образу при перекладі. До таких способів деформації належать:

трансформація концептуальної структури терміну-метафори мови оригіналу back light - невидиме світло, grey eminence - сірий кардинал;

деметафоризація терміну - white tag - паспорт енергоефективності, black-ink operation - прибуткова афера.

В основі деформації метафоричної термінологічної лексики лежить здійснення реципієнтом-перекладачем еквівалентних смислових замін елементів тексту на елементи смислового поля.

Висновки. Переклад термінів з колоративним компонентом передбачає збереження не лише змісту, когні-тивної структури, а й передачі метафоричного колірного компоненту. Для досягнення цієї мети використовують систему перекладацьких трансформацій, яка поєднує прийоми матеріального запозичення іншомовного терміну з дотриманням певних правил транскрибування або транслітерації та коротким тлумаченням, семантичне каль­кування іншомовного терміну, лексичне калькування, послівний переклад і прийом описового звороту. Прийоми перекладу науково-технічних термінів з колоративним компонентом і термінів-колоронімів використовуються з метою збереження їхнього семантичного наповнення, функціональних особливостей і, за наявності, метафорич­ного образу.

Перспективи подальшого дослідження. Одним із перспективних напрямків є дослідження закономірностей формування візуальних асоціативних зв'язків при сприйнятті об'єктів і явищ науково-технічної дійсності.

Література:

1.Гринев С. В. Введение в терминоведение / С. В. Гринев. - М. : Московский лицей, 1993. - 309 с.

2.Гринев-Гриневич С. В. Основы антрополингвистики (к лексическим основаниям эволюции мышления челове­ка) : Учеб. пособие / С. В. Гринев-Гриневич, Э. А. Сорокина, Т. Г. Скопюк. - М. : Компания Спутник, 2005. - 114 с.

3.Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Частина 2. Лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі / В. І. Карабан. Вінниця : Нова книга, 2001. - 303 с.

4.Павленко Н. О. Збереження поетичного потенціалу метафор при перекладних трансформаціях / Н. О. Павлен­ко // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. - 2004. - № 17. - С. 200-202.

5.Рецкер Я. И. Курс лекций по теории перевода / Я. И. Рецкер, Л. С. Бархударов. - М. : Международные отно­шения, 1968. - 126 с.

6.Цісар Н. Системотворчий потенціал вторинних медичних найменувань / Н. Цісар // Вісник Нац. ун-ту "Львів­ська політехніка". Серія "Проблеми української термінології" - 2010. - № 675. - С. 54-56.

Paterson I. A Dictionary of Colour: a Lexicon of the Language of Colour / I. Paterson. - London : Thorogood Publishing Inc., 2004. - 528 p.УДК 81'25'373

Мегела К. І.,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ЛЕКСИКОГРАФІЧНИЙ ОПИС ДИСКУРСИВНИХ МАРКЕРІВ

ЯК ЗНАРЯДДЯ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДАЧА ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

У статті здійснюється критичний аналіз різних лексикографічних джерел з огляду на їхнє використання у перекладі англійських дискурсивних маркерів. Розглядаються недоліки лексикографічного опису дискурсивних мар­керів у перекладних та тлумачних словниках. Пропонуються способи удосконалення структури статті двомов­ного словника, в якій би враховувались прагматичні, стилістичні аспекти значень дискурсивних маркерів шляхом підбору доречних контекстуальних відповідників.

Ключові слова: дискурсивні маркери, переклад, словники, стилістична адекватність, прагматичні значення, смислова структура, контекстуальні відповідники.

В статье осуществляется критический анализ различных лексикографических источников с точки зрения их использования при переводе английских дискурсивных маркеров. Выявляются недостатки лексикографического описания дискурсивных маркеров в переводных и толковых словарях. Предлагаются способы усовершенствования структуры двуязычного словаря, в которой учитывались бы прагматические, стилистические аспекты значений дискурсивных маркеров посредством подбора уместных контекстуальных соответствий.

Ключевые слова: дискурсивные маркеры, перевод, словари, стилистическая адекватность, прагматические значения, смысловая структура, контекстуальные соответствия.

The article provides a critical analysis of various lexicographic sources in terms of their use in translating discourse markers. Drawbacks of presenting discourse markers in translation and explanatory dictionaries are revealed. The article suggests ways to enhance the structure of a bilingual dictionary that would consider pragmatic and stylistic aspects of discourse markers meanings by offering appropriate contextual correspondences.

Key words: discourse markers, translation, dictionaries, stylistic correspondence, pragmatic meanings, semantic structure, contextual correspondences.

На сьогодні існує суттєва проблема недостатньої фіксації значень та потенційно можливих відповідників службових слів у перекладних словниках. Існуючі двомовні словники не покривають і в малій мірі усіх тих засо­бів (в першу чергу, лексико-синтаксичних) передачі значень неповнозначних слів, якими володіє цільова мова.

Смислова структура слів недиференційованої семантики важко піддається вичерпному розкриттю через іншу мову. Тому двомовні словники нерідко надають доволі приблизну картину сукупності значень слова за допомо­гою перекладу [12, c. 191].

Щодо англо-українських словників, то лексикографічна інформація про дискурсивні маркери (well, you know, oh, uh, ah, eh, now, I mean, why, you see) тут зведена до мінімуму [1, с. 11]. Слід врахувати, що наявний у розпо­рядженні перекладача інструментарій у вигляді перекладних словників, навряд чи задовільний, коли мова йде про дискурсивні маркери: словникові статті в них описують лише деякі найбільш поширені значення, у той час як англійські дискурсивні маркери, які не мають чітких аналогів в українській мові, у перекладі можуть передава­тися великою кількістю різних лексем, виразів, синтаксичних засобів в залежності від контексту. Зрозуміло, що наявні на сьогодні словники просто не в змозі дати адекватний опис всього спектру значень. Жодному словнику не під силу охопити усі відтінки живого людського мовлення, отже, співвідношення між словниковими та кон­текстуальними відповідниками несумюне.

В. Берков, порівнюючи підбір еквівалентів для словника з художнім перекладом, зазначає, що перекладач має справу з художнім текстом, який завжди унікальний, тоді як лексикограф прагне відшукати типове. Пере­кладач має право, вирішуючи задачу максимально адекватного відтворення конкретного тексту, використати еквівалент, який до нього ще ніким не вживався, не зареєстрований жодним двомовним словником та, можливо, ніколи в цьому значенні не буде вживатися. Лексикограф такого права позбавлений. Перекладач має справу з мовленням, а лексикограф - з мовою. Мовлення не має меж, бо кількість комбінацій мовних одиниць безкінечна. Навіть якщо зареєструвати усі українські відповідники англійських дискурсивних маркерів, які вже використані в найкращих англо-українських перекладах, то такий гіпотетичний англо-український словник відображав би лише те, що вже зроблено, а в нових перекладах виникли б нові, не враховані таким словником еквівалентні пари. Специфічні завдання художнього перекладу (наприклад, необхідність компенсації того, що було втрачено в ін­шій частині перекладу, ритмічні та евфонічні міркування, стилістичні нюанси) можуть вимагати пошуків іншого відповідника, ніж того, який пропонується двомовним словником [2, c. 140-141].

Про значні недоліки лексикографічного опису вигуків зауважувала Н. Курносова, яка у своїй розвідці запро­понувала власну, оптимальну на її погляд, структуру статті двомовного словника. Авторка стверджує, що при описі вигуків у більшості двомовних перекладних словниках ігнорується прагматичний аспект їхньої функціо­нальної семантики, та закликає зважати на конститутивні значення вигуків задля уникнення помилкового уяв­лення щодо моноеквівалентності цих одиниць [7, c. 2].

Для більшої наочності Н. Курносова демонструє фрагмент статті з вокабулою ah з одного з англо-російських словників, порівнюючи її з авторською лексикографічною розробкою.

Словник під ред. І. Гальперина та Е. Мєднікової, як зауважує дослідниця, надає лише два російські відповід­ника до зазначеної лексеми - ах!, а!, що може вживатися лише у функціях вираження емоцій - радості, горя, за­хвату, здивування, сумніву [3, с. 68]. Однак, у словнику ми не знаходимо даних про прагматичні значення вигуку ah у фатичній функції здогадки, підтвердження, вагання та ін.

© Мегела К. І., 2012Н. Курносова значно розширює об'єм прагматичних значень мовної одиниці, серед яких: І. Надання експре­сивності висловлюванню: 1) виражає позитивні та негативні емоції: а) радість, задоволення, приємне здивування, тріумф - рос. ах!, а!, о!; б) смуток, жаль, неприємне здивування, розчарування - рос. ах! о!, ох! ай-яй-яй!, эх!; в) переляк, біль - рос. ах!, ай!, ой!, ай-ай-ай!, у-у!; г) гнів, обурення - ах!, у-у!, а!; д) прикрість, роздратування - ах!, ох!, эх!; є) зловтіха - а!, а-а!, ага!; 2) виражає оцінку подій: а) захоплення, захват - ах!, о!,ох!, эх! б) неприязнь, відраза, презирство - а!, ах!, у-у! в) докір - ах!, эх!, ай-яй-яй!; г) сарказм, іронія - ах!, а!, о!, ага!; 3) виражає при­йняття / неприйняття сказаного, повідомленого: а) згода, схвалення - ах, о, разумеется, конечно и т.і.; незгода, відмова, протест - ах, ох, ну что вы, бросьте, полно, оставьте та ін. ІІ. Слугує для встановлення або підтримки мовленнєвого контакту. 1) а) сприйняття інформації, зацікавленість - ах!, а!, а-а!, да-да; б) пригадування, здо­гадка - а, а-а..., ага, да-да; підтвердження, розуміння - ах, вот как, понятно; 2) вагання, невпевненість, пошук вдалого слова - гм, хм, э..., так сказать... [7, c. 4-6]

Ми переконані, що російська мова, так само як і українська, має набагато більше різноманітних лексико-син-таксичних ресурсів для адекватного відтворення функцій дискурсивних маркерів у художньому перекладі, ніж пропонує Н. Курносова. Свідченням цього є варіативне відтворення цих мовних елементів, як в межах одного пе­рекладу, так і при співставленні діалогічних фрагментів першотвору з декількома варіантами їхнього перекладу.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства