Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 24

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

(1)the Author's comprehension of the world view and its verbalizing;

(2)the Translator's reading;

(3)the Translator's contensive comprehension of the Author's discourse and

(4)further reverbalizing (language units of different levels) into the Target Discourse.

Evidently, the traditional model of translation consisting of The Author The Source Discourse The Translator The Target Discourse The Reader does not reveal the processing of reflection, generation, comprehention, verbalizing, transformation, interpretation that makes this model too generalized and formal.

Object. We would like to explore the proximity of subjects and objects expressed by deictics in description and narration in Grisham' discourse.

Subject. In pragmatics and linguistics deixis is collectively the referential feature of human languages to have reference to points in time, space, and the speaking event between interlocutors. Deictic words are bound to a context -either a linguistic or extralingual context - for their interpretation [1, р. 124-128]. Some English deictic words include, for example, the following oppositions: now vs. then; here vs. there; this vs. that; me vs. you vs. him/her; go vs. come [8,

р. 636-724].

Scientific significance. The issue of space is in the focus of various modern sciences and it is under study in two directions: (1) as an objective or physical condition of the substance existence and (2) as a conceptual space.

"The term deixis applies to the use of expressions in which the meaning can be traced directly to features of the act of utterance - when and where it takes place, and who is involved as speaker and as addressee. In their primary meaning, for example, now and here are used deictically to refer respectively to the time and place of the utterance. Several of the pronouns are predominantly used deictically, with I and we referring to the speaker and a group including the speaker, you to the addressee(s) or a set including the addressee(s)" [7]. Four common adverbs in conversation refer to time and place.

The central component in the meaning of here is "at or in this place", the lexeme has the frequency of usage in B.N.C. 287, e.g.: 1. "I'm sorry, sir, but we don't allow niggers in here," Cobb blurted out. "Мне очень жаль, сэр, но черномазых сюда не пускают", - сорвалась у Кобба с языка неосторожная фраза (p. 23). The component "to this place" is present in the deixis here, which the translator stressed.

2. "There's a good chance you could get off with just a few years here in this jail", Rady said. "У тебя и в самом деле есть шанс получить всего несколько лет и отсидеть их в этой самой тюрьме", - пришёл на помощь Рэди (p. 48).

© Mykhaylenko V. V., 2012The translator omits the author's persistent try to stress the location which is further decoded. We believe, a pragmatic feature of the Source Discourse pragmatics is lost [6, р. 31-59].

3. "Look, Ozzie, whatever we say here is said in confidence". "Оззи, давай договоримся. Всё, что я сейчас тебе скажу, конфиденцильная информация". (p. 75) Again the underlined place of the conversation is lost by the translator in the Target discourse. One and the same lexeme here is used to realize the component of "space" (here - бар, here -тюрьма, here - маленький кабинет шерифа) in the centre of which there is the Speaker.

"There" (frequency - 416) is defined as "at or in that place", e.g.: 4. "There were two murders in one week". "...а в одну из недель случилось два убийства". (p. 21) In Russian translation English empty there is omitted because its existence is taken for granted.

5."The antique oak furniture had been there for almost a century". "Сработанной из дуба уникальной мебели было уже не меньше ста лет". (p. 36) Likewise the adverbial there is ommited in the translation as redundant - there is a description of the office.

6."There had to be a crowd in the courtroom because there were no empty parking". "Парковка была забита, в зале тоже, наверное, полным-полно, пронеслось у него в голове". In case of the empty there the adverbial modifier of place takes the first position in the Russian translation. There - deixis also underlines the component of space, additionally it reveals the component of "aloof estranged": there - округ, there - контора, there - зал судд, there - парковка.

"Then" with its frequency - 318 realizes the dominant component "at that time" e.g.: 7. "We arrested Cobb and Willard, then we searched a pickup titled in the name of Billy Ray Cobb". "Мы арестовали Кобба и Уилларда, а затем разыскали пикап, зарегистрированный на имя Билли Рэя Кобба". (p. 54)

8."Gwen called her husband at the paper mill, then loaded Carl Lee, Jr., into the car and began driving the gravel roads around the store". "Гвен позвонила мужу, работавшему на бумажной фабрике, затем посадила в машину Карла Ли-младшего и начала колесить во всех направлениях по дорогам в районе магазина мистера Бэйтса". (p. 11)

9."Then he would sleep until seven or eight and ruin his entire day". "В таких ^чаях Джейк спал до семи или восьми часов и весь день летел к чeрту". (p. 25) Then in the Source Discourse expresses a succession of activities: in sentences then- deixis is interpreted by the units with the component of n-cases. Though in these sentencess then has a cohesive function in the given dicourse enumerating the events in the character's life [2, р. 269-275].

"Now" with its 219 frequency mainly realizes the component "at the present time", e.g.: 10. "Now, at seventy-eight, he walked by himself, slowly and with a cane". "Сейчас, превратившись в семидесятивосьмилетнего старика, он с трудом, но сам передвигался с помощью палки". (p. 238)

11."You pay a thousand now and sign a note for the rest". "Ты заплатишь тысячу мне прямо сейчас и подпишешь расписку на остальное". (p. 96)

12."Now where was he when this took place?" "А где он в это время находился". (p. 115)

In illustration 10 now has a sentence stress to show the result at the present moment. Besides, now has a cohesive function in the discourse. Now in sentence 11 realizez a pragmatic meaning of imperativity, see the Russian "прямо", an imperative particle. It is necessary to underline that the sentence (10, 12) initial position has a discourse formating function.

The deixis "now" is interpreted in the Russian discourse as "the moment of speaking or doing": now - теперь, now - сейчас, now - в это время. These adverbs are deictics, i.e., they make reference to the time and place of speaking, e.g., now refers to the actual time of speaking, likewise to the definite place of the Speaker's location [4].

When someone says to you, here or now, you probably know what s/he means. "Here" might be the court room for the judge, the attorney, the defendent, the prosecuted, the jury and other members of the trial. Now, for example, would be the span of time they spent together in the trial. But if either word were uttered under different circumstances, it could mean something very different. The same word can mean both the courtroom, the hospital, the trial, the interview, cafe and the square because of deixis.

We believe that in case of typology of deictic units in the Source Discourse and the Target Discourse the deictic units have similar functional semantics, while the deictics in the irregular functions do not find their regular interpretations in the Target Discourse. The contrastive analysis has revealed the common features in the Source Text and the Target Text. The units here - there, now - then are translated as regular deictics into Russian: здесь, сюда (1) - там (7, 8), сейчас (10, 11,12) - затем (7, 8, 9).

Bibliography:

1.Михайленко В. В. Діахронія "then" у дискурсі / В. В. Михайленко // Науковий вісник Чернівецького націо­нального університету : збірник наукових праць. Вип. 188-189 : Германська філологія. - Чернівці : Рута, 2004. -С. 269-275.

2.Михайленко В. В. Переклад дикурс-оператора / В. В. Михайленко // Вісник СумДУ Серія "Філологія". -2007. - № 1. - Том. 2. - C. 124-128.

3.Anderson S. R., Keenan E. L. Deixis / Stephen R. Anderson // T. Shopen (Ed.) Language typololgy and syntactic description: Grammatical categories and the lexicon. Vol. 3. - Cambridge : CUP, 1985. - Pp. 259-308.

4.Biber D., Conrad S., Leech G. Longman Student Grammar of Spoken and Written English. Vol. 2 / Douglas Biber. -London : Longman, 2002. - 140 p.

5.Fillmore Ch. J. Deictic categories in the semantics of 'come' / Charles J. Fillmore // Foundations of Language. -1966. - 2. - Pp. 219-227.

6.Fillmore Ch. J. Towards a descriptive framework for spatial deixis / Charles J. Fillmore // R. J. Jarvell & W. Klein (Eds.). Speech, place and action: Studies in deixis and related topics. - London : Wiley, 1982. - Pp. 31-59.

7.Huddleston R., Pullum G. K. A Student's Introduction to English Grammar / Rodney Huddleston. - Cambridge : CUP, 2006. - 320 p.

Lyons J. Deixis, space and time / John Lyons // Semantics. Vol. 2. - Cambridge : CUP, 1977. - Pp. 636-724.УДК 159.922.4:81'25

Мінакова І. В.,

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ ЯК ПРОЦЕСУ ДЕКОДУВАННЯ ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: ОГЛЯД СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

У статті представлений огляд сучасних українських наукових досліджень з проблеми перекладу в якості про­цесу формування, пізнання та збереження етнічної ідентичності, що є однією з актуальних проблем як сучасного перекладознавства, так і сучасної етнопсихолінгвістики.

Ключові слова: етнопсихолінгвістика, етноідентичність, переклад, лакуни.

В статье представлен обзор современных украинских научных исследований по проблеме перевода в каче­стве процесса формирования, познания и сохранения этнической идентичности, которая является одной из актуальных проблем как современного переводоведения, так и современной этнопсихолингвистики.

Ключевые слова: этнопсихолингвистика, этноидентичность, перевод, лакуны.

The article presents the review of modern Ukrainian scientific researches on a problem of translation as process of formation, cognition and preservation of ethnic identity, which is one of actual problems as modern translation studies, so and modern ethnic psycholinguistic.

Key words: ethnic psycholinguistic, ethnic identity, translation, lacuna.

Постановка проблеми. Етнопсихолінгвістика як сучасний інтеграційний науковий напрямок розглядає чин­ник мови як визначальний ідентифікатор етнічності. Однією з актуальних проблем в плані розробки даної тема­тики є проблема перекладу як процесу формування, пізнання та збереження етнічної ідентичності.

У даній статті зроблено спробу історіографічного огляду досліджень сучасних українських вчених, що роз­робляють дану проблематику.

Викладення основного матеріалу. Київські науковці доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з німецької мови КНУ імені Т. Шевченка Т.Р. Кияк та кандидат філологічних наук О.В. Бурда-Лассен всебічно досліджують проблему етнічної ментальності як об'єкту теорії перекладу. Т.Р. Кияк у своїх роботах з теорії перекладу подає ґрунтовний аналіз предмету етнопсихолінгвістики, досліджує сформульо­вані українськими та німецькими вченими підходи до вивчення етнопсихолінгвістичних аспектів перекладу [3].

О.В. Бурда-Лассен на основі аналізу українських та німецьких етнотекстів розробляє модель "взаємозалеж­ності між ментальною ідентичністю нації та стратегією перекладу" [2, с. 3] за допомогою наступних етнопсихо-лінгвістичних методів: "виявлення засобів збереження та трансляції ментальності носіїв мови; реконструювання лінгвістичного та етнографічного стану попередніх епох на основі мовних даних (включаючи лексико-етимоло-гічний аналіз)" [2, с. 4]. Авторка визначає поняття "етнолексема" як "... лексичний елемент, який вербалізує певну рису етнічної ментальності та потребує декодування у процесі перекладу" та вирізняє ті риси етнічної менталь­ної, які потребують перекладацького декодування: "1) спільні риси - схильність до персоніфікації та обожнення природи; індивідуалізм; містицизм; старанність, точність; осілість, любов до власного дому; 2) специфічні риси: підвищена емоційність (чутливість, ліризм, артистизм) носіїв української мови та ідеалізм носіїв німецької мови" [2, с. 4] та описує специфічні для української та німецької мови методи, за допомогою яких відбувається / не від­бувається декодування етнічної ментальності в процесі перекладу [2, с. 5]. Дослідниця зазначає, що головною умовою декодування етноментальності при перекладі є усвідомлення специфіки етнічної ментальності перекла­дачем [2, с. 7].

Кандидат філологічних наук, доцент Хмельницького університету управління та права О.О. Нагорна, дослі­джуючи принципи перекладу етноспецифічних фразеологізмів на прикладі британських фразем, зауважує, що вони "... не підлягають буквальному перекладу, оскільки безпосередньо пов'язані з етнокультурно специфічним фрагментом життєвого світу британців" та "... у більшості випадків при перекладі зазнають прагматичної адап­тації і рекомендує до етномаркованих фразеологізмів підбирати достатньо експресивні еквіваленти, бо "... нейтралізується лінгвоетнічний бар'єр, що надає носіям мови оригіналу та мови перекладу рівні можливості сприйняття та інтерпретації повідомлення" [5, с. 64].

Ряд науковців звертають окрему увагу на таку проблему, як переклад лакун - одного з основних специфікато­рів етномовної спільноти.

Дослідниця з Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Т. Боса розрізняє "когнітивні лакуни як безеквівалентні слова" та "відсутність слів і семем" як "власне лакуни". Авторка звертає також увагу на внутрішньомовні лакуни як місця у лексико-фразеологічній системі мови, для яких немає позначень [1, с. 239-240].

Кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Бердянського державного педагогічного уні­верситету О.А. Крижко теж досліджує внутрішньомовні лакуни як "лінгво-психологічний феномен" та прослід-ковує лакунарність на матеріалі різних семантичних полей, зокрема етнопсихологічного семантичного поля "на­зва людини за властивостями характеру і темпераменту": "Щаслива людина - щасливчик, весела - весельчак, невесела - 0, зла - злодій, злюка, боягузливий - боягуз, задоволений - 0, незадоволений - 0, приємний - 0 , непри­ємний - 0 та ін." (0 - це позначка лакуни - І.М.) (курсив автора - І.М.) [4, с. 175]. Авторка зауважує, що "... вну-трішньомовні лакуни характеризуються високим рівнем латентності, їх дуже важко, а інколи майже неможливо виявити" [4, с. 175], досліджує процес лексикалізації (заповнення) лакун та відмічає, що "... усі інновації на рівні словникового складу мови... потенційно вважаються дзеркалом, в якому можна розгледіти лакуну" [4, с. 178].

 

© Мінакова І. В., 2012Науковець Чорноморського державного університету імені Петра Могили, м. Миколаїв, О.І. Тетерятникова
зауважує, що лакунарність може бути властива й деяким етноспецифічним прислів'ям та приказкам. Авторка
на-
водить
приклад із німецьким прислів'ям "Siolz wie ein Spanier (дослівно: гордий, як іспанець)             Німці кажуть,

що "іспанець любить свою країну, любить себе й гордий за все, що складає його життя". Певно, що так німці говорять про когось, хто занадто гордий, вірогідно навіть трохи саркастично ... Вираз "гордий як іспанець" можна також назвати лакуною, тобто виразом, за яким не закріплене жодне значення в рідній мові. Не знаючи характеру ... іспанців, якими бачать їх німці, перекладач не зможе знайти адекватний переклад для цього порівняння. Отже йому треба звернутися до реалій, присутніх в українській мові. Натомість в українській мові знаходимо таке по­рівняння: Гордий як павич або Чоловік гордий, як пузир водний. В першому порівнянні також мається на увазі, що людина, про яку так говорять занадто горда, відчувається сарказм, але не образа. А от друге порівняння більш негативне й надає цій людині інших, крім гордості, рис, наприклад, зверхності або навіть чванливості. Тому пер­ше порівняння (Гордий як павич) є, на нашу думку, в даному випадку більш доречним, ніж друге для перекладу виразу Slolz wie ein Spanier" (курсив автора - І.М.) [7, с. 334-335].

Українські вчені не полишають своєю увагою і розробку проблеми перекладу як засобу захисту та розвитку рідномовної ідентичності.

Так, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри іноземних мов Львівського державного університету внутрішніх справ І.Ю. Сковронська наголошує на усвідомленні етнічних стереотипів народу як "... одному із головних завдань у процесі навчання іноземної мови загалом і української мови як іноземної зокрема" [6, с. 11] та застерігає від "згубного впливу асимілятивних процесів" та "мовної агресії з боку англійської мови" по від­ношенню до інших мов, зокрема української, і закликає до збереження української лінгвосфери задля захисту рідномовної ідентичності [6, с. 13].

За збереження етномовної ментальності при перекладацькій роботі виступає і доктор філологічних наук, про­фесор, завідувач кафедри теорії і практики перекладу з романських мов ім. М. Зерова Київського національного університету імені Тараса Шевченка О.І. Чередніченко, аналізуючи дві провідні тенденції українського перекладу - "очуження" і "одомашнення" [8].

Кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри методики викладання та культури української мови Черкась­кого національного університету імені Богдана Хмельницького В.В. Шляхова на основі результатів анкетування студентів, проведеного в університеті, доводить роль російсько-українського перекладу у процесі формування етномовної ідентичності та боротьби з "суржикізацією мовлення" [9].

Висновки. Таким чином, можна виокремити три основні напрями досліджень проблеми перекладу як процесу декодування етнічної ідентичності, що їх розробляють сучасні українські вчені:

1. Етнічна ментальність як об'єкт теорії перекладу та етнопсихолінгвістики (Т.Р. Кияк, О.В. Бурда-Лассен, О.О. Нагорна).

2. Переклад лакун як одного з основних специфікаторів етномовної спільноти (Т. Боса, О.А. Крижко, О.І. Тетерятникова).

3. Переклад як засіб захисту та розвитку рідномовної ідентичності (І.Ю. Сковронська, О.І. Чередниченко, В.В. Шляхова).

Література:

1.Боса Т. Лакуни в українській та німецькій мовах / Т. Боса // Наукові записки. - Випуск 81 (4). - Серія : Філоло­гічні науки (мовознавство) : У 4 ч. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - С. 238-242.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства