Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 25

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

2.Бурда-Лассен О. В. Переклад як процес декодування ментальної ідентичності нації (на матеріалі українських і німецьких етнолексем міфологічного походження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.16 "Перекладознавство" / О. В. Бурда-Лассен. - К., 2005. - 20 с.

3.Кияк Т. Р. Национальная ментальность как объект теории перевода и этнолингвистики / Т. Р. Кияк // Материалы международной конференции "Перевод как гравитационное поле взаимопроникновения культур" 3-5 октября 2007 года. - Ереван, 2008. - С. 52-60.

4.Крижко О. А. Лакуни в українській мовній картині світу / О. А. Крижко // Актуальні проблеми слов'янської філології : Міжвузівський збірник наукових статей. Лінгвістика і літературознавство. - Вип. 10. - К. : Знання, 2005. - С.171-178.

5.Нагорна О. О. Комунікативно-прагматичний принцип перекладу фразеологізмів з британським етнокультур­ним семантичним компонентом / О. О. Нагорна // Вісник Житомирського державного університету. - Вип. 51. Філо­логічні науки. - Житомир, 2010. - С. 62-64.

6.Сковронська І. Ю. Деякі аспекти навчання української мови як іноземної в українській діаспорі Канади і США / І. Ю. Сковронська // Теорія і практика викладання української мови як іноземної. - 2009. - Вип. 4. - С. 11-17.

7.Тетерятнікова О. І. Міжкультурні проблеми перекладу : лакуни та фразеологічні порівняння в міжмовній ко­мунікації (німецька та українська мови) / О. І. Тетерятникова // Наукові записки. - Вип. 81 (4). - Серія : Філологічні науки (мовознавство) : У 4 ч. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - С. 333-335.

8.Чередниченко О. І. Про мову і переклад / О. І. Чередниченко. - К. : Либідь, 2007. - 247 c.

Шляхова В. В. Роль навчального перекладу у процесі формування українськомовної особистості / В. В. Шля­хова // Зб. наук. праць Науково-дослідного інституту українознавства. - Т. 9. - К., 2006. - С. 376-385.УДК: 811.11-112

Паничок Т. Я.,

Тернопільський національний економічний університет

ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ МОДАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

У статті розглядається проблема відтворення лексико-граматичної категорії модальності, виявлення сут­ності модальних дієслів, труднощів при їх вивченні, засвоєнні та перекладі.

Ключові слова: модальність, переклад, модальні дієслова, категорія, труднощі.

В статье рассматривается проблема воспроизводства лексико-грамматической категории модальности, выявление сущности модальных глаголов, трудностей при их изучении, освоении и переводе. Ключевые слова: модальность, перевод, модальные глаголы, категория, трудности.

Article contemplates the problem of the lexical-grammatical category of modality, revealing essentially modal verbs, difficulties in their learning, assimilation and translation.

Keywords: modality, translation, modal verbs, category, difficulty.

Всі дієслова німецької мови можна класифікувати за значенням на: дієслова стану, дії, повнозначні, допоміж­ні, модальні, функціональні, безособові і зворотні дієслова. Найбільший дослідницький інтерес викликає одна з нечисленних груп дієслів німецької мови - модальні дієслова. Інтерес до даної мовної області є цілком законо­мірним, тому що саме ця група дієслів (яку деякі лінгвісти відносять не до самостійної групи, а до групи допо­міжних дієслів) є надзвичайно важливою і унікальною як у граматичному, так і в лексичному сенсах. Модальні дієслова відмінні від інших дієслів полісемантичного і безліччю відтінків, що особливо важливо враховувати при перекладі художніх текстів.

У лінгвістичній науці модальні слова і словосполучення вважаються одним з найсуперечливіших лексико-граматичних розрядів слів і привертають увагу учених з другої половини XX століття. Проблемою перекладу модальних дієслів займалися такі дослідники, як Л. Бархударов, В. Виноградов, Л. Латишев, З. Роганова, А. Федоров, В. Панфілов, О.О. Беззубова. Модальні слова досі не отримали повного пояснення у зв'язку з їх багато­плановістю, специфічністю мовного вираження і функціональними особливостями [2, с. 5]. Недостатня наукова систематизація категорії модальності і засобів її вираження в німецькій мові, недостатня вивченість в області перекладу та виникнення проблем при перекладі модальних дієслів визначили вибір теми даної статті.

Мета статті полягає у виявленні труднощів, котрі виникають під час вивчення, засвоєння та перекладу ні­мецьких висловлювань з модальними дієсловами на українську мову і визначити, чим вони обумовлені, а також в розгляді модальних дієслів як одного із способів реалізації модальності.

Німецькі модальні дієслова вивчаються в плані виокремлення їх системних семантичних опозицій в лексиці та їх синтаксичної ролі у реченні, семантичних і структурних особливостей як певної системи в складі німець­ких дієслів, а також в інших аспектах. Велику увагу вчені приділяли вивченню модальних дієслів з точки зору їх місця в системі міжрівневих засобів, так званих польових структур. Широке застосування поняття польової структури до явищ граматики і до питань взаємодії лексики та граматики призвело до того, що модальні дієслова розглядаються як констітуенти поля модальності, поля часу, спонукання і макрополя непрямої мови [4, с. 87].

Модальність - це функціонально-семантична категорія, яка виражає різні види відносини висловлення до дійсності, а також ставлення мовця до змісту висловлювання. Німецькі модальні дієслова вважають одним із найскладніших засобів вираження модальності з притаманною щодо них властивістю виражати два семантичних значення: об'єктивна (objective / deontische Modalitat) та суб'єктивна (subjective / epistemische Modalitat) модаль­ність [2, с. 6]. Якщо об'єктивна модальність є обов'язковою ознакою будь-якого висловлювання, то суб'єктивна виникає факультативно, залежно від інтенцій мовця. Таким чином, в категорії суб'єктивної модальності віддзер­калюється складна взаємодія між мовцем, дійсністю та мовними засобами, які він обирає для відтворення свого ставлення до екстралінгвістичних ситуацій [3, с. 504].

Модальні дієслова, їх численні значення, способи вживання і перекладу - складають серйозний за об'ємом відділ німецької граматики. Найбільша трудність у вивченні модальних дієслів полягає в тому, що ці дієслова не означають дію, вони не відповідають на питання Що робити? Що зробити? і в реченні поводяться як допоміж­ні дієслова [2, с. 6]. Потрібно зазначити, що завдання модальних дієслів полягає не в вираженні дії як такої, а в необхідності вказівки відношення до тієї або іншої дії, а також вираження ставлення згадуваної в реченні дії до факту дійсності - Wir mogen dieses Buch beenden (насправді, цієї книги ще немає в реальності, але, при цьому, у нас існує можливість її закінчити, втілити цей намір в життя).

В німецькій мові існує шість модальних дієслів wollen, sollen, mussen, konnen, durfen, mogen, які у морфоло­гічно-синтаксичному та семантичному значенні представляють собою відносно зактиру групу дієслів [6, с. 562]. Вони показують ставлення особи, яка виконує дію, до самої дії, вираженої повнозначним дієсловом, або став­лення особи, яка говорить, до змісту сказаного. Разом з повнозначними дієсловами вони утворюють складний дієслівний присудок.

До модальних дієслів німецької мови відносяться насамперед дієслова, які можуть вживатися як об'єктивно - (для вираження можливості, (konnen), дозволу або заборони (durfen), необхідності, яка знаходиться у само­му суб'єктові (mussen), та такої, що викликана іншою особою (sollen), бажання, волі, (wollen, mugen)), так і суб'єктивно - для відтворення різних відтінків припущення. Наприклад, висловлювання: Seine Geschichte kann wahr sein. - Його історія може бути правдою (але слухач в цьому не впевнений). Seine Worte durften, ubertrieben sein wie immer. Ймовірно його слова були перебільшенням як завжди. Sein Roman muss vor zwei Jahren erschienen

 

© Паничок Т. Я., 2012sein. - Я впевнений, його роман вийшов два роки тому (у мовця є докази). Der Schauspieler will immer Hauptrollen gespielt haben. - Актор стверджує, що він завжди грав головні ролі, але йому не вірять [3, с. 504].

В німецькій мові модальні дієслова, що використовуються для вираження об'єктивної модальності, вжива­ються і для суб'єктивної модальності. Саме таке "подвійне" навантаження модальних дієслів і становить специ­фіку їх вживання в німецькій мові. Для суб'єктивної оцінки висловлювання модальні дієслова використовуються в презенсі та в імперфекті (розповіді та повідомленні). Різниця між об'єктивною та суб'єктивною оцінкою в презенсі встановлюється або з контексту, або за допомогою наголосу в мовленні. Для суб'єктивної оцінки ви­словлювання про розвиток подій в минулому використовується інфінітив II. З точки зору семантики модальні дієслова з суб'єктивною модальністю поділяються на дві групи: модальні дієслова, що виражають припущення та модальні дієслова, що виражають чуже твердження, яке неможливо спростувати або довести правильність за відсутністю точнішої інформації [6, с. 121].

До першої групи, тобто до дієслів, що виражають припущення, належать: durfen, mussen, mogen konnen. Німецькі науковці Гельбіх Г. та Буша Й. (G. Helbig, J. Buscha) вважають, що значення цих дієслів із суб'єктивним використанням відрізняється тим, що вони виражають різний ступінь припущення. За їх думкою, дієслово mussen виражає точність, певність.

Die Preisen durften im Januar steigen. Ціни у січні, очевидно, підвищаться.

До другої групи належать sollen, wollen.

Er soll einen wichtigen Passus in neuem Vertragsentwurf vereinbart haben Кажуть, він домовився про важливий пункт в новому проекті договору [6, с. 564].

Модальне дієслово durfen з об'єктивною модальністю має значення дозволу: Wheinachten durften wir als Kinder immer langer aufbleiben. З цим значенням дієслово durfen стоїть в певних відносинах з основним значенням дієс­лова sollen: durfen включає в себе волю іншої особи. У той час, як sollen позначає чужу волю як необхідність для суб'єкта, durfen висловлює цю волю як можливість.

Du sollst doch nicht mehr so viel rauchen. Du darfst auf keinen Fall mehr so viel rauchen.

Основне значення дієслова konnen виражає викликану об'єктивними умовами можливість. (Wir konnen heute baden gehen, es ist warm genug). У другому значенні (здатність) konnen позначає викликану самим суб'єктом можливість. Ми говоримо і про здібності суб'єкта, які можуть відрізнятися на фізичні, духовні і психічні. (Die GroBmutter kann den Brief nicht lesen, sie sieht schlecht). У третьому значенні (дозвіл) konnen замінює дієслово durfen в його значенні дозволу. Таке вживання дієслова konnen найбільш типово для розмовної мови. (Wer mit dem Test fertig ist, kann nach Hause gehen).

Дієслово mogen в основному значенні (бажання, настрій) вживається, насамперед, у формі кон'юнктива пре-терита, що позначає сьогодення. Для минулого часу використовується дієслово wollen (Fruher wollte ich immer nur auf die Berge steigen, heute mochte ich mich lieber am Strand erholen). Варіант непрямої вимоги дієслова mogen можливий тільки у формі кон'юнктива презенс. Це є стилістичним варіантом (ввічлива форма) дієслова sollen (Er hat mir gesagt, ich moge nicht auf ihn warten).

Дієслово mussen з об'єктивною модальністю має значення необхідності. Ця необхідність може як перебувати в самому суб'єкті, так і мати різні зовнішні причини (Der Junge muft viel arbeiten, um das Abitur zu schaffen).

Модальне дієслово sollen в основному значеннв має тісний зв'язок з дієсловом mussen. У той час як у реченні з mussen суб'єкт йде в тінь дії, щоб сама дія є об'єктивно необхідною, з sollen завжди залишається зрозуміло, що дія викликана чужою волею. Залежно від інстанції, що викликає причину - особи, суспільства, моральних принципів і т.д. - sollen позначає різні відтінки значення - від розпорядження про обов'язок і призначень до поради і просто думки.

Ich soll Ihnen den Brief ubergeben. (Ich habe den Auftrag, ...)

Die Kinder sollen die Hausaufgaben auf einen Zettel schreiben. (Der Lehrer hat gesagt, dass ...)

Дієслово sollen у другому значенні служить для вираження майбутнього в минулому, що є можливим лише у формі претерита індикатив. (Jahrelang unternahm er nichts gegen die Krankheit. Das sollte sich spater rachen.)

Дієслово wollen висловлює бажання або волю насамперед у минулому. Виражена дієсловом wollen воля може бути більш-менш сильною (Ich wollte ihn fragen, aber sie hielt mich zuruck.). У другому значенні (необхідність, припис) wollen служить стилістичним варіантом для mussen (необхідність) і sollen (ггоипис)Лєг Aufsatz soll nur einen kurzen Uberblick geben. (= Der Autor will mit dem Aufsatz nur einen kurzen Uberblick geben).

Виходячи з того, який відтінок модальності, суб'єктивний чи об'єктивний, має те чи інше модальне дієслово, слід провести своєрідне інтегрування вже наявних даних, грунтуючись на дослідницьких працях відомих вче-них-лінгвістів, та визначити значення модальних дієслів німецької мови та їх переклад українською мовою на прикладах. Цікавим з точки зору перекладу є той факт, що одне й теж модальне дієслово має різні значення або варіанти їх значення. Кожне модальне дієслово має головне та додаткові значення [7, с. 95-105]. Це можна по­яснити у тому випадку, якщо назвати модальні дієслова поліфункціональними.

Підводячи підсумок усьому сказаному, слід звернути увагу на те, що така граматична категорія як модаль­ність досить часто проявляється в діловій документації, оскільки допомагає істотно регулювати організацію ді­яльності та поведінки соціальних суб'єктів.

На прикладах можна переконатися в тому, що модальні дієслова можуть перекладатися на українську мову за допомогою інших засобів передачі модальності, аніж просто модальних дієслів української мови, наприклад, за допомогою модальних слів, а саме прислівників (можливо, ймовірно, очевидно, можна, слід, варто). Іноді можна подати кілька варіантів перекладу, використовуючи синонімічні конструкції, наприклад, не можна - не дозволя­ється, я повинен - мені потрібно, слід - варто.

Кожне модальне дієслово має своє коло значень. При цьому переплітаються обидва види модальності (суб'єктивна й об'єктивна модальність), тому що виражається не тільки відношення суб'єкта до процесу, але і відношення мовця до висловлення.Отже, даний аспект граматики не є легким і часто постають проблеми використання модальних дієслів в мові та їх перекладу. Як ми бачимо з вищесказаного, модальні дієслова потребують подальшого вивчення. В тепе­рішній час цьому питанню вченими приділяється все більше і більше уваги, адже дана область є важливою, як у вивченні, так і у вживанні німецької мови.

Література:

1. Беззубова О. О. Особливості та проблеми перекладу модальних дієслів німецької мови українською мо­вою [Електронний ресурс] / О. О. Беззубова. - 2008. - Режим доступу : http://www.rusnauka.com/33_NIEK_2008/ Philologia/37350.doc.htm

2. Борзілова К. С. Труднощі при перекладі модальних дієслів / К. С. Борзілова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шев­ченка. - 2011. - № 9 (220), Ч. ІІІ. - С. 5-9.

3. Гришкина В. Б. Відтворення системи "мовець-висловлювання-дійсність" на рівні службових слів німецької та французької мов / В. Б. Гришкина, О. В. Кухар, І. О. Симонова // Гілея : науковий вісник : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, УАН; голов. ред. В. М. Вашкевич. - К., 2011. - Вип. 46. - С. 503-508.

4. Пєтров М. Є. Про зміст і об'єм мовної модальності / Микола Єгорович Пєтров. - Новосибірськ : Академія, 1982. - 193 с.5. Buscha A. Geschaftskommunikation, Kursbuch Deutsch als Fremdsprache / A. Buscha, G. Linthout. - Max Hueber Verlag, 2000. - S. 160.

 

6. Helbig G. Deutsche Grammatik / G. Helbig, J. Buscha. - Langenscheidt Verlag Enzyklopadie : Leipzig-Berlin-Munchen-Wien-Zurich-New York, 1993. - S. 763.

Duden-Grammatik der deutschen Gegenwartssprache / hrg. Von der Dudenredaktion. Bearb. von Peter Eisenberg ... [Red. Bearb. : Anette Klosa]. - 6., neu bearb. Aufl. - Mannheim, Leipzig, Wien, Zurich : Dudenverlag, 1998. - S. 912.УДК 81'25:004

Сарієва А. Б.,

Національний технічний університет України "Київський технічний інститут"

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕРМІНІВ

У статті викладено основні способи перекладу комп'ютерної термінології, а також виділені лексико-стиліс-тичні особливості комп'ютерних термінів.

Ключові слова: переклад, термін, лексика, еквівалент.

В статье изложены основные способы перевода компьютерной терминологии, а также выделены лексико-стилистические особенности компьютерных терминов. Ключевые слова: перевод, срок, лексика, эквивалент.

This article is devoted to basic approaches of translating the computer terminology, lexical and stylistic features of computer terms are highlighted as well.

Keywords: translation, date, vocabulary, equivalent.

Прогресуючі процеси комп'ютеризації диктують необхідність адекватної трансляції відповідних текстів, на­писаних на одній мові, на іншу. На сьогодні в переважній більшості випадків актуальна проблема перекладу ан­глійських комп'ютерних термінів на українську. Це потрібно для перекладу технічної документації, літератури, інтерфейсу програмних продуктів.

Складність перекладу текстів комп'ютерної тематики полягає в тому, що багато комп'ютерних термінів від­носяться до безеквівалентної лексики, тобто, не мають регулярних відповідностей в українській мові. Але це не означає принципову неможливість їх перекладу [6, с. 76]. Поступово комп'ютерні терміни набувають перекла­дацької відповідності, і цей процес вимагає вивчення. В той же час, існуючі словники комп'ютерних термінів або відстають на декілька років від розвитку комп'ютерної техніки, або описують лише частину термінології. Це відноситься навіть до онлайнових словників, які по самій своїй природі повинні йти врівні з прогресом. На­приклад, глосарій перекладу інтерфейсу Microsoft International Word List описує тільки терміни, що відносяться до операційної системи Windows, причому укладачі допускають грубі помилки. Так, слово pointer пропонується перекладати як "курсор" (замість "покажчик"), а slider як "повзун" (замість "регулятор"). Залишається актуаль­ною необхідність розробки адекватного і стандартизованого алгоритму перекладу англомовних комп'ютерних термінів на українську мову. У перекладацькій літературі такий алгоритм називається "Моделлю перекладу". Вперше цей термін ввів Ю. Найда і мав на увазі під ним представлення процесу перекладу у вигляді ряду пере­творень одиниць оригіналу в одиниці тексту перекладу [11, с. 87]. Комісарів розвинув розуміння терміну "модель перекладу" - для нього це умовний опис ряду розумових операцій, виконуючи які, перекладач може здійснити переклад всього оригіналу або деякій його частини [5, с. 234]. Передумовою до створення дійсної моделі перекла­ду комп'ютерних текстів може стати класифікація способів перекладу комп'ютерних термінів, якій і присвячена дана стаття. Ми вважаємо, що до комп'ютерних текстів повинна застосовуватися ситуативна або денотативна модель перекладу. Ця модель описує процес перекладу як процес опису за допомогою мови перекладу тієї ж си­туації, яка описана на мові оригіналу. Це означає, що ми намагаємося передати українським еквівалентом той же денотат, який маніфестує англійським терміном. В даному випадку першорядне значення набуває денотативна, а не комунікативна еквівалентність. Вибір цієї моделі обумовлений тим фактом, що основна функція текстів, що містять комп'ютерні терміни, полягає в повідомлення якихось відомостей, а не в художньо-естетичної дії. Як смислова домінанта ми розглядаємо предметно - логічне значення. Якщо це можливо, передається також внутрішньо лінгвістичне значення слова, зо зв'язує з іншими членами термінологічної системи. Переклад коно­тативного значення англомовного комп'ютерного терміну займає по важливості лише третє місце.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства