Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 30

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

У цьому аспекті пригляньмося до поезії "На стрімчастих скелях ." [10, с. 67] та його перекладу В. Ткач і Фиппс [1, с. 90], де майже дослівно передано зміст, та помітні зміни в строфіці, що дещо змінює музику рядків. Пригляньмося:Розцвітали грози! Розцвітали грози ...

[10, с. 67]

Over sheer cliffs, Eagles and clouds, Above the tireless sea, In the luminous sky -Hey, There

Blossomed thunderstorms! Thunderstorms .

[1, с. 90]Поряд із збереженням форми (строфічна будова, пунктуація), у кінці строфи спостерігаємо зміну ритму. Так, в оригіналі маємо повтор останніх рядків строфи з інтонаційною зміною: від окличної (знак оклику) - до пони­ження (крапки): "... Розцвітали грози! /Розцвітали грози ... ". В інтерпретаційній версії, поряд із збереженням ін­тонаційних варіацій, спостерігаємо повтор не рядку, а останнього слова, що змінює музику вірша: "... Blossomed thunderstorms! / Thunderstorms

Музичне відхилення помітно й в інтерпретації М. Найдана:Розцвітали грози! Розцвітали грози .  [10, с. 67]

On steep cliffs

Where you find eagles and clouds, Above the mighty sea, In the radiant azure -

Hey,

Storms

Have blossomed there!

Storms have blossomed .  [8, с. 91]Як бачимо, у кінці строфи також спостерігаємо видозміну: замість точного повтору двох останніх рядків лише зі зміною інтонації ("Розцвітали грози! / Розцвітали грози." ) інтерпретатор змінює порядок слів, що притлум­лює музичний характер оригіналу, зокрема "лунаподібний" ефект ("Storms /Have blossomed there! / Storms have blossomed . ").

Поряд із ритмічністю, не відтворено особливості римування, що надає твору різного мелодійного орнаменту. Наприклад, суміжне (парне) "Не дивися так привітно, / Яблуневоцвітно. / Стигнуть зорі, як пшениця: / Буду я журиться" [10, 43] - "Don't look so fondly, / So apple-blossomy. / Stars ripen like wheat: / I'll feel sadness"" [8, с. 43] чи перехресне "Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - /Лиш Сонячні Кларнети. / У танці я, ритмічний рух, /В без­смертнім - всі планети" [10, с. 37] - "Not Zeus, or Pan, or the Dove-Spirit - / Just Clarinets of the Sun. /1 am in a dance, a rhythmic movement, /In an immortal dance - all the planets"" [8, с. 31] тощо. Неможливо передати й внутріш­нє римування, яке посилює музичність віршів. Так, повністю втрачена суцільна монорима в рядку "Там тополі у полі на волі ..." в перекладі М. Найдана "The poplars in the fallow field are free ..." [8, с. 53].

Неповторна евфонія у творчості поета є ще одним засобом досягнення музичності віршів. В одному з листів М. Зерова до П. Тичини читаємо: "Евфонія "благорастворення звуків" - так само дуже високого ґатунку. Єсть сполучення фонем, од яких плакать хочеться - геніально:Ще синій ліс не взеленів... " [3, с. 1042].

Дійсно, стилістичні прийоми (алітерації/асонансу) через звукове оформлення підвищують інтонаційну вираз­ність вірша, надаючи таким чином особливої музичності, проте ці засоби також важко відтворити іншою, особли­во неблизькою, мовою. Пригляньмося ближче до перекладів М. Найдана: звучна алітерація окотанняидання бандур" [10, с. 48] втрачена в такому перекладі, як "... Andrumbling-the sobbing of bandura strings" [8, с. 53], де можна відчути лише натяк на оригінал повторенням звуку [b]; яскравий асонанс "Там тополі у полі на волі" [10, с. 48] замінений алітерацією "The poplars in the fallow field are free ..." [8, с. 53]; і, поруч із цим, філігранно передане сполучення асонансів з алітераціями в рядках "...лелію льо, / льолюні я, льолюні ..." [10, с. 192] - "... I lullingly stream, / Lulling I lulla swoon" [8, с. 355].

Звертається П. Тичина до використання такого прийому, як кільце у віршованому творі, що навіює музич-ність. Проте, не дивлячись на порівняну прозорість цього засобу, він не відтворений у перекладах. Для прикладу, пригляньмося до тлумачень М. Найдана: звукове кільце в рядку ".Здаля сміялась струнка тополя" [10, с. 66] втрачено при перекладі, бо не знайдено звукового відповідника: ". A slim poplar laughed in the distance" [8, с. 89]; лексичне кільце в рядку "Ой не крийся, природо, не крийся" [10, с. 51] загублено за рахунок заміни порядку слів, а також заміною повтору одного дієслова в оригіналі двома дієсловами-синонімами: "O, nature, don't conceal, don't hide" [8, с. 59]. Проте точно передано строфічне кільце в вірші "Закучерявилися хмари" [10, с. 38] - "The clouds swirled into curles" [8, с. 33], що пояснюється легшим відтворенням, бо вимагає лише збереження форми оригіналу. Це саме стосується й повного збереження епістрофи в поезії "Коливалося флейтами" (цикл "Пастелі") [10, с. 63] - "It vibrated with flutes" [8, с. 83].

Такі риторичні прийоми як анафора й епіфора, що створюють своєрідний музичний супровід, адекватно пе­редаються, адже на рівні слова легше зберегти форму (мається на увазі дослівний переклад віршів, де слідом за поетом повністю відтворюються вищеназвані засоби). Анафора використовується в поезіях "Світає ." [10, с. 53] - "It's dawning ..." [8, с. 63], "На майдані коло церкви" [10, с. 92] - "On the square near the church" [8, с. 147] (зауважимо, що, третій повтор слів "на майдані" - перший рядок останнього катрену вірша - не передано, бо перекладач виносить їх на кінець речення "Dust is setting on the square ...") та ін. Чи епіфора застосовується в ряді віршів: "Вітер" [10, с. 56] - "The wind" [8, с. 69], "А я у гай ходила ..." [10, с. 65] - "I walked to the grove ..."

[8, с. 87] та ін.

Таким чином, П. Тичина майстерно використовує усі можливі літературні ресурси, які направлені омузичню-вати текст (неординарна віршована форма чи розміри, складні рими та римування, неповторна евфонія чи асонан­си/алітерації і т.п.). Проаналізовані фрагменти англомовних перекладів М. Найдана, С. Комарницького, В. Ткач і В. Фиппс у цілому є адекватними, що дають змогу відтворити музичність поетичного слова українського лірика. Зауважимо, що майже неможливо точно віднайти аналоги й передати різного виду рими та римування, багато­гранну строфіку й віршовані розміри, тоді, як навіювання неповторної евфонії, алітерації та асонансу, анафори та епіфори, на нашу думку, вповні залежать від чуття перекладача. Проте творчість П. Тичини, тонка й чутлива до музики, є надзвичайно складним матеріалом для перекладу. Думається, точним є таке зауваження С. Комарниць-кого: "Поезію неможливо перекласти конвенційно, у звичний спосіб - Тичина у своїй творчості використовує всі питомі внутрішні ресурси української мови, від порядку слів до особливостей ритмомелодики й римування. . Таким чином, можна сказати, що існують свої проблеми, пов'язані з "неперекладністю" генія Тичини" [9, с. 169]. Тим часом, М. Найдан неначе в унісон додає: "Я намагаюся передати музикальність Тичини там, де англійська мова дає змогу це зробити природно, однак, щоб повністю відчути цю характерну рису його поезії, потрібно читати твори в ориґіналі" [8, с. 19].

Література:

1.В іншому світлі // In a Different Light : Антологія української літератури в англомовних перекладах Вірляти Ткач і Ванди Фиппс та в театральних дійствах мистецької групи "Яра" / [упор. О. Лучук]. - Львів : Срібне слово, 2008. - 790, [2] c.

2.Зеров М. Сонети і елегії / М. Зеров. - К. : Час, 1990. - 79, [1] с.

3.Зеров М. Українське письменство / М. Зеров ; упоряд. М. Сулима ; післямов. М. Москаленка. - К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002. - 1300, [4] с.

4.Костенко Н. Поетика Павла Тичини : особливості віршування / Н. Костенко. - К. : Вид-во при Київ. держ. ун-ті вид. об-ня "Вища школа", 1982. - 252, [4] с.

5.Маланюк Є. Павло Тичина : фрагмент зі статті "Напровесні" / Є. Маланюк // Літературна Україна. - 1992. -14 травня (№ 19). - С. 7.

6.Ніковський А. Павло Тичина / А. Ніковський // Павло Тичина Соняшні кларнети : Андрій Ніковський Vita Nova. - К. : Київський університет, 2006. - С. 63-84.

7.Новиченко Л. Поезія і революція : книга про Павла Тичину / Л. Новиченко. - К. : Дніпро, 1979. - 364, [4] с.

8.Ранні збірки поезії Павла Тичини // The Complete Early Poetry Collections of Pavlo Tychyna / [переклад, перед­мова від перекладача і примітки Михайла Найдана ; передмова Віктора Неборака]. - Львів : Центр гуманітарних досліджень Львівського національного університету, 2000. - 430, [2] с.

9.Стівен Комарницький : "Україна - це і є Європа" : Розмова з британським перекладачем і науковцем С. Ко-марницьким : [Розмову вів Дмитро Дроздовський] / Стівен Комарницький // Всесвіт. - 2008. - № 9-10. - С. 168-172.

10.       Тичина П. Г. Зібрання творів : у 12 т. / П. Г. Тичина. - К. : Наук. думка, 1983-1990. - Т. 1 : Поезії 1906-1934. -
1983. - 734, [2]
с.YAK: 811.111:616.31 (07)

Tsaryk Y. B., Tsaryk H. M,

Kyiv National Linguistic University, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University

THE EPITHETS FROM SHORT STORY "THE SPECTACLES" BY E.A. POE IN THE UKRAINIAN TRANSLATION BY O. MOKROVOLSKYI

О. Мокровольський не лише майстерно переклав сюжет, не втрачаючи високого артистичного значення, але й частково додав нові риси, особливо підібравши експресивно-емоційні значення; переклав універсальною мовою, впоравшись з лінгвістичними перешкодами у мові оригіналу.

Ключові слова: тропи, метафоричні епітети, метонімічні епітети, тавтологічні епітети, іронічні епітети, пояснювальні.

О. Мокровольский не только мастерски перевел сюжет, не теряя высокого артистического значения, но также частично добавил новые черты, особенно подобрав экспрессивно-эмоциональные значения; перевел универсальным языком, справившись с лингвистическими преградами в языке оригинала.

Ключевые слова: тропы, метафорические эпитеты, метонимические эпитеты, тавтологические эпитеты, иронические эпитеты, объяснительные эпитеты.

O. Mokrovolskyi did not only excellently translate the plot without losing high artistic value, but partly added own features, especially having picked up expressively-emotional meanings; translated the text into the versatile language, having mastered the linguistic hurdles in the target language.

Key words: tropes, metaphorical epithets, metonymical epithets, tautological epithets, ironical epithets, explanatory epithets.

Edgar Poe possessed his unique individual style. He was a real master of a short story, and well-known critic, which thought highly, value of the word. He wrote in his critical work "From Marginalia": "Now, so entire is my faith in the power of words that at times I had believed it possible to embody even the evanescence of fancies such as I have attempted to describe" [2, р. 334] A lot of Ukrainian critics have overseen his life paths and creativity: A. Zverev, J. Kovalev, Kira Shahova and Alla Gavrilyuk and others. Edgar Allan Poe (1809-1849) - the American short-story writer. Value of creativity of E.A. Poe is huge, as he was one of very few innovators in the American literature. He stands at symbolism sources and considers as the creator of a detective genre, a literature of adventures goes from him. The ineradicable belief in human mind, spiritual forces of the person, his unbending will, unconquerable aspiration to knowledge lived in Edgar Poe. That is why creativity of the great American writer became a property of the world culture. Both the norm and the deviation are embodied in him [8, с. 188]. Edgar Poe has embodied marvelously and organically that major for Romanticism position of Kant's aesthetics, that the art idea does not belong to any philosophical concept and up to the end it is difficult to translate it into any language, except metaphorical [10, с. 18]. Alla Gavrilyuk exactly supports this thought with the same words in the book of E.A. Poe "Stories" [10, с. 248]. Having possessed the ability to get into depths of human consciousness, mentality, Edgar Poe found out terrible, extraordinary, and mysterious in human feelings, passions, predilections, defects and weaknesses. In them he also saw plenty of ridiculous. In a short-story "The Spectacles" a number of absurd situations were told in the good-natured-comic manner, these absurd situations were made by the bashful young man, who didn't wish to wear spectacles. Poe thought out extremely funny punishment -the young man had hardly got married to his great-grandmother. In style of his many narrations Poe goes from young American humorous tradition, from folk, of course, deeply transform them.

One of the modes, characteristic for Romanticism and is loved by Poe, - gathering figures and tropes, their raising even to excessiveness. Vivid exotic description become as if self-sufficient, geared the action, exposition of some narrations seems as count to longer plot. But such a disposition between vast, detailed, splendour introduction and short description of events is characteristic only for less successful early compositions. He especially used a lot of epithets.

Many translators were attracted by Edgar Poe's style, but this style creates tremendous, unconquerable difficulties during translation. That is why only professional, highly educated translators are needed for representation of "Poe's word".

Olexandr Mykolayovych Mokrovolskyi is one of the Ukrainian gifted professional translators, who translated the short story "The Spectacles". I guess that translation is successfully done due to common features that exist and connect both talented persons. Olexandr Mokrovolskyi and Edgar Poe are known to be poets and writers of prose. Precise, weighted word, light harmonic and wideness of figurative understanding of life - difference traits of their works [10, с. 2]. Person of rare philological talent, which knew the Italian, French, English and German languages, O. Mokrovolskyi marks out with his deep knowledge of world writing, his abilities and wide interest in gathering with penetration in secrecies elements of native language, in spaces of Ukrainian literature [10, с. 4]. In general, Poe also received serious philological education. He knew classical languages, fluently spoke French, read and wrote German, Italian etc. Poe was one of a few poets, who were knowledgeable with mathematics; physics and others exact sciences too [12, с. 9].

However, Mokrovolsky did not only safely translate the plot of "The Spectacles" without losing high artistic value, but partly added own features, especially having picked up expressively-emotional meanings. His translation of the story has already explained the huge meaning of epithet, giving it honour and glory. Mokrovolskyi translated such description:

"... but the form was divine; no other word can sufficiently express its magnificent proportion - and even the term "divine" seems ridiculously feeble as I write it" [3],

In the next way:

"... але той божественний стан ... Ні, жодне інше слово не могло б віддати отих дивних пропорцій - ба навіть цей епітет - божественний - видається мені сміховинно слабким цієї хвилини, коли я це пишу"

[12, с. 222].

© Tsaryk Y. B., Tsaryk H. M., 2012Edgar Poe used the word "term", one of the Russian version of translation avoid translating of this word:

"... но фигура была божественна - никакое иное слово не могло бы передать ее дивные пропорции, и даже это кажется мне смехотворно слабым" [11, с. 197].

There are plenty of epithet classifications both semantic and structure, which differ considerably from character and principals, that underlay О.М. Veselovskyi, І.Р. Galperin, LV. Arnold and others.

Semantic groups of epithets

Due to the novelty of created images we want to start our analysis from semantic groups of epithets. According to semantic criteria many scientists classified epithets semantically: V. Lesyn, A. Pulynets, I. Arnold, I. Galperin classified epithets into stable (constant) and individual (new, unexpected word combinations) epithets. A. Veselovsky suggested the following division: stable epithets and explanatory epithets (metaphorical, tautological). A. Koval, A. Lesyn, A. Pulynets, I. Arnold divided epithets semantically into stable (logical, transferred), artistic, (metaphorical, ironical and hyperbolical, epithet oxymoron); and specific (ethical). A. Richards; Z. Kovesces, G. Radden; O. Yemets paid more attention to metonymical epithets. To begin with, stable or constant epithets - steady figuratively-poetical determinations of subjects or phenomena, especially are often used in orally-poetical creativity. Such epithets, in the most cases, are used with certain words and somehow "accrete" with these words that are why they sometimes are used without determined word. For example, epithet "fastidious taste" [3] Mokrovolskyi translated as "Вишуканий смак" [12, с. 227]. Both epithets are used as stable either in English and Ukrainian; besides, combination of words have the same meaning in Ukrainian translation as in the original text. Word "fastidious" means (if we are talking about taste) something elegance, well-matched and maybe high-priced; it is translated into Ukrainian as "Вишуканий" that is suitable for English explanation. Word "taste" means the kind of things that someone likes; it is translated into Ukrainian as "смак" that suits well for English explanation. Another sample is the phrase "delicatefingers" [3]. Around the world this epithet become stable a long time ago, since people have started to praised women's beauty, especially beautifulness of women's hands and thin, delicate fingers. Mokrovolskyi translates it as "Тонкі пальці" [12, с. 223], though word "тонкі" means "thin", but if we are talking figuratively it acquires meaning of "delicate" (some part of the body (in our case hand) that is delicate is sensitive, attractive and graceful). Some other examples are: "Burninggaze" [3] - "Палючий погляд" [12, с. 225], "Early marriages" - "Ранні шлюби" [12, с. 221], "The fatal knot" [3] -"Фатальний шлюб" [12, с. 241]. Translation sounds harmonically, therefore, Ukrainian variant in its semantic structure contains analogical and original semantic meaning, especially concerning marriages. Language epithets as part of the emotional word-stock of the language have a tendency to become obsolescent. In "The Spectacles" by E. Poe such epithets are: "Faintsmile" [3] - "легкаусміш­ка" [21, с. 226], "Bright eyes" [3] - "сяйливий погляд" [12, с. 226]. They become obsolescent and we can find them in the vocabularies as stable expressions. Mokrovolskyi's translation appears well-done due to appropriate Ukrainian equivalents. Emotional elements gradually lose their emotive charge and are replaced by new ones which, in their turn, will be replaced by neologisms. Such was the fate of the language epithet good-natured. That is the fate of many epithets in the language [1, с. 146].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства