Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 42

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

4.Палаева Л. И. Использование метода проектов на среднем этапе обучения иностранным языкам в общеобразо­вательной школе (на материале английского языка / Л. И. Палаева : Дис. канд. пед. наук. - М., 2005. - 239 с.

5.Пассов Е. И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению / Е. И. Пассов : Пособие для учите­лей иностр. яз. - М. : Просвещение, 1985. - 208 с.

6.Полат Е. С. Обучение в сотрудничестве ИЯШ. 2000. Х21. - С. 4-11.

7.Цветкова Т. К. Исследование учебного сотрудничества в педагогической психологии США / Т. К. Цветкова // Вопросы психологии. - № 2. - 1989. - С. 148-155.

8.Deut-сіі M. An experimental study of the effects and competition / V Deutch // Hum. Relat. - 1949. - V 2. - P. 129-152.

9.Slavin R. E. Student teams and comparison among equals : effects on academic performance and student attitudes / R. E. Slavin // J. Educat. Psychol. - 1978. - V 70(4). - P. 532-546.

10.       Slavin R. E. Classroom reward structure : An analytical and practical review// Rev. of Educat. Res. 1997. V 47. P. 633-650.УДК 81'243:[378.14:82](07)

Гронь Л. В.,

Рівненський державний гуманітарний університет

ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В МОНОЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ СТУДЕНТІВ МОВНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ ВНЗ З ВИКОРИСТАННЯМ ТВОРІВ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Стаття присвячена проблемі формування іншомовної компетенції в монологічному мовленні студентів мов­них факультетів ВНЗ з використанням творів художньої літератури. Розглянуті особливості жанру "коротке оповідання", на основі якого відбувається ефективне формування та розвиток усних монологічних умінь. Ключові слова: усне монологічне мовлення, вільний переказ, коротке оповідання.

Статья посвящена проблеме формирования иноязычной компетенции в монологической речи студентов языковых факультетов ВУЗ с использованием произведений художественной литературы. Рассмотрены особен­ности жанра "короткий рассказ", на базе которых эффективно формируются и развиваются монологические умения устной речи.

Ключевые слова: устная монологическая речь, свободный пересказ, краткий рассказ.

This article deals with the problem offoreign language monologue competence formation of the students of linguistic departments at higher educational institutions. The short story peculiarities for effective formation and development of monologue oral speech skills have been considered.

Key words: oral monologue speech, free retelling, short story.

Міжкультурна інтеграція набуває все більшого поширення у всіх сферах нашого життя. Однак найчутли-вішою до інтегративних процесів суспільства є система освіти, адже саме у цій сфері відбувається професійна підготовка та формування майбутніх фахівців у різних галузях, у тому числі, й з іноземної мови (ІМ). Сьогодні можна констатувати посилення когнітивної функції іноземної мови, адже саме за її допомогою можна одержати інформацію, яку неможливо одержати своєчасно рідною мовою. Крім того, розширюються рамки комунікатив­ної функції іноземної мови, тобто спілкування є не лише міжособистісним, а й міжкультурним, оскільки в ньому беруть участь представники різних культур.

Отже, нове соціальне замовлення суспільства передбачає не тільки оволодіння тією чи іншою ІМ, але й озна­йомлення з культурою країни, мову якої вивчають, а також її традиціями, звичаями, історією, сучасним життям. Проблема застосування країнознавчого матеріалу в значній мірі зумовлена реалізацією в процесі навчання ІМ комунікативного підходу, що передбачає як кінцевий результат формування іншомовної комунікативної компе­тенції, яка є найважливішим компонентом майбутньої професійної діяльності студентів мовних факультетів ВНЗ. Це означає, що студенти повинні оволодіти основними видами мовленнєвої діяльності, в тому числі й говорінням.

Говоріння, або експресивне мовлення, - складний багатогранний процес, який дозволяє здійснювати усне вербальне спілкування. В методичній літературі виділяються чотири категорії вмінь експресивного мовлення іноземною мовою: 1) вміння вживати мовний матеріал у мовленні; 2) вміння виконувати певні види робіт, які не­обхідні для розвитку усного мовлення іноземною мовою; 3) вміння ситуативно-тематичного діапазону; 4) вміння виконати необхідні мислительні операції з виходом в іншомовне мовлення.

Не применшуючи значення вмінь вживати мовний матеріал у мовленні та вмінь ситуативно-тематичного діа­пазону для розвитку вмінь експресивного усного мовлення, ми хочемо підкреслити важливість інших двох умінь.

Говорячи про вміння виконувати певні види робіт, необхідні для розвитку усного мовлення, маємо на увазі ті з них, які є відображенням у навчальному процесі "жанрових" компонентів природнього мовленнєвого спіл­кування. Отже, до цієї категорії вмінь ми по праву можемо віднести вміння передачі "заданого" змісту: передача змісту прочитаного (прослуханого) тексту, переглянутого фільму, спектаклю, прочитаної книжки, почутого опо­відання, розповідь про події, свідком яких був мовець і т. ін. Тобто, передача "заданого" змісту є не що інше як переказ сприйнятого мовленнєвого повідомлення, в процесі якого відбувається розвиток експресивних умінь розповіді - монологічного висловлювання розповідного характеру. Разом з тим вміння передачі "заданого" зміс­ту передбачають вміння виконати певні мислительні операції з виходом в іншомовне мовлення, що відповідає четвертій категорії вмінь у наведеній класифікації.

Отже, вільно передати основний зміст прослуханого чи прочитаного тексту своїми словами - професійно необхідне вміння для майбутнього вчителя іноземної мови.

З точки зору методики викладання іноземних мов переказ - це передача змісту тексту "своїми словами". У теорії адаптації переказ розглядається як реконструкція, мислительна перебудова оригінального тексту та його осмислен­ня у процесі запам'ятовування. В результаті складної мислительної діяльності при відтворенні тексту лексична і граматична будова мови завжди підлягає кількісній і якісній трансформації, обсяг і якість відтвореної інформації завжди відрізняється від інформації, що сприймається. Тобто, переказуючи текст, студент здійснює активну мис-лительну діяльність, результатом якої є спрощення, адаптація сприйнятого мовленнєвого повідомлення. У процесі редукції відбувається відбір матеріалу, його аналіз, виділення основного, суттєвого, його узагальнення. Оскільки сприйняття мовлення проходить через ланку переробки словесних повідомлень (внутрішнє мовлення), створюється новий текст, який має свої структурні особливості, відмінні від первинного тексту. Перетворення відрізняються складністю і обумовлюються трансформацією і новокомбінуванням як елементів змісту, так і засобів вираження.

Все викладене вище свідчить про те, що планування на основі "заданого" змісту - це складний мовленнєво-мислительний процес, який включає в себе базисні вміння, які необхідні мовцю, щоб організовувати передачу основного змісту сприйнятого тексту "своїми словами", а саме: вміння смислової організації та мовного оформ­лення при продукуванні власного усного монологу.

© Гронь Л. В., 2012Базисні вміння організації змісту власного монологічного висловлювання включають такі опорні вміння: ви-членяти і викладати кульмінаційну подію адекватно її значенню та виділяти основні факти і події, які ведуть до кульмінаційної події, у тому числі експозиційні факти; встановлювати логічну послідовність викладу матеріалу на основі усвідомлення причинно-наслідкових і часових зв'язків та відношень між ними; опускати несуттєві факти, які не порушують логіку розповіді і не сприяють розкриттю теми та основної думки тексту; завершувати розповідь, висловлюючи своє ставлення до події, до вчинку персонажа.

Базисне вміння мовного оформлення розповіді включає такі опорні вміння: опускати несуттєві для основного змісту елементи тексту на рівні речень, абзаца методом виключення несуттєвої інформації; з'єднувати вузлові речення тексту за допомогою різних засобів зв'язку для продукування зв'язного висловлювання; робити сино­німічні заміни; роз'єднувати складні речення; будувати речення-замінники узагальнюючого характеру за умови адекватності їх змісту на основі узагальнення; використовувати усномовленнєві формули та кліше, які допома­гають оформляти монолог.

Універсальні вміння організації змісту тексту-переказу необхідні для породження будь-якого висловлюван­ня розповідного характеру (передача змісту побаченого, почутого, прочитаного), а специфічні вміння мовного оформлення потрібні для передачі заданого змісту і форми його вираження (наприклад, передача змісту тексту своїми словами).

В процесі реалізації "переказу" мовцю необхідні вміння:

-   "фіксувати", утримувати план майбутнього висловлювання в оперативній пам'яті;

-   антиципувати виклад змісту, тобто вміння внутрішнього випередження зовнішнього мовленнєвого вислов­лювання;

-   враховувати особистість співрозмовника: ступінь його інформованості про події, ступінь підготовленості до сприйняття розповіді, його можливу реакцію.

Для підвищення ефективності формування та розвитку виділених вмінь важливого значення набуває питання про вимоги до змісту навчальних текстів. Як засвідчив аналіз методичної літератури, для формування усномов-леннєвих умінь іноземною мовою найдоцільніше використовувати епічні (прозаїчні) форми, що розповідають про долю, характери, події, вчинки у різних життєвих ситуаціях (С.К. Фоломкіна, М.П. Страхова, Н.В. Єлухіна, Л.Г. Корчагіна та ін.).

Однією з форм епічної прози є коротке оповідання (short story), яке вважається найоперативнішим жанром літератури. Особливості цього жанру дають можливість швидко відгукуватись на найактуальніші, найгостріші події і проблеми сучасності.

Формування усномовленнєвих умінь на матеріалі коротких оповідань зумовлена наявністю в художньому тексті психолінгвістичних передумов: регулятивної (спонукальної); комунікативної спрямованості тексту корот­кого оповідання; інформаційної насиченості короткого оповідання; усномовленнєвої спрямованості тексту ко­роткого оповідання. Врахування прагмактикону студентів - системи їх читацьких мотивів, установок, інтересів та потреб - виступає джерелом активності, "передумовою", що спонукає студента до діяльності. Коротке опо­відання є тим мотивом, завдяки якому реалізується регулятивна (спонукальна) передумова - важлива основа ак­тивізації розумової діяльності студентів і яка забезпечує мотиваційну готовність реципієнта до висловлювання.

Емоційний та естетичний потенціал короткого оповідання при його використанні в навчальному процесі за­безпечує природне виникнення емоцій у студентів, виступає стимулом до вербального висловлювання студента­ми своєї суб'єктивної думки про семантичну інформацію, що видобувається з оповідання. Коротке оповідання виступає засобом безперервного утворення та вдосконалення динамічних стереотипів в усномовленнєвих ви­словлюваннях студентів на основі прочитаного (прослуханого), тому що воно містить соціальну та морально-етичну тематику, має великий обсяг імпліцитної інформації. Такі характеристики короткого оповідання як ло­гічність, послідовність, структурна чіткість сприяють формуванню зв'язного логічного, нормативного мовлення, що характеризується системністю та завершеністю виражених думок.

Навчання монологічного мовлення на матеріалі коротких оповідань забезпечує варіативність ситуацій, що є важливим для розвитку таких якостей усного мовлення як динамічність, комбінованість, експромтність. Варіа­тивність вдосконалює взаємодію навичок в умінні, знімає "заавтоматизованість" навичок.

Використання в процесі навчання усного монологічного мовлення коротких оповідань, які мають цінні усно-мовленнєві можливості, дозволяє компенсувати відсутність реальних ситуацій мовного та мовленнєвого спілку­вання іноземною мовою. В процесі читання художньої літератури можна отримати досить повне уявлення про життя народу та національний характер, самосвідомість та менталітет. Ознайомлення з реальними ситуаціями спілкування в контексті оповідання забезпечує формування у студентів навичок і вмінь здійснювати свою мов­леннєву поведінку відповідно до основних особливостей соціокультурного розвитку країни, мова якої вивча­ється, забезпечує оволодіння вмінням використовувати мовні засоби в реальній комунікації, сприяє збагаченню комунікативного досвіду студентів.

Ці можливості жанру "коротке оповідання" роблять його не тільки найбільш ефективним засобом навчання усного іншомовного монологічного мовлення студентів мовних факультетів, а й сприятимуть пізнанню ними на­ціональної специфіки культури країни, мова якої вивчається та залученню їх до діалогу культур.УДК 378.315:811.111

Гудима Ю. П.,

Київський національний лінгвістичний університет

ПАМ'ЯТКИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НАВЧАЛЬНО-СТРАТЕГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ДІАЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ

У статті подано визначення навчально-стратегічної компетентності та роль пам'яток для її формування. Охарактеризовано зміст і структуру пам'яток. Описані вимоги до їх змісту та оформлення. Обґрунтовуються теоритичні засади використання пам'яток, як засіб і спосіб самостійного опанування іноземної мови та діало­гічним мовленням зокрема.

Ключові слова: пам'ятка, самостійна робота, навчально-стратегічна компетентність, діалогічне мовлення, майбутні вчителі англійської мови.

В статье представлено определение понятия учебно-стратегической компетентности, выделяется роль па­мяток для ее формирования. Охарактеризовано содержание и структуру памяток. Описаны требования к содер­жанию и оформлению памяток. Обосновываются теоретические основы использования памяток, как средства и способ самостоятельного овладения иностранным языком и диалогической речью в частности.

Ключевые слова: памятка, самостоятельная работа, учебно-стратегическая компетентность, диалогичес­кая речь, будущие учителя английского языка.

The article presents the definition of strategic competence and the role of tips in its formation. The author describes the content and the structure of tips; outlines the requirements to the content and the tips writing; substantiates the theoretical foundations of using tips as a method and means of mastering a foreign language and interaction in particular. Key words: tips, self-study work, strategic competence, interaction, the English language teacher trainees.

Опанування майбутніми філологами іншомовним спілкуванням передбачає у них формування певного рівня комунікативної копетентності, однією із складових якої є стратегічна компетентність (СтК), що є основою на­вчальної автономії. СтК включає вміння самостійно здобувати й використовувати знання, планувати навчальний процес та оцінювати досягнутий рівень володіння іноземною мовою (ІМ). В нашій роботі ми розглядаємо питан­ня формування СтК в оволодінні ІМ, компонентами якої є різноманітні навчальні стратегії.

Аналіз робіт авторів, які займаються проблемами сприйняття і розуміння іншомовних повідомлень, дозволяє виділити деякі основні напрямки у вивченні цього питання. Це дослідження, пов'язане з теорією розвитку іншо­мовної комунікативної компетенції (І.Л. Бім, Н.Д. Гальскова, Н.І. Гез, Р.П. Мільруд, А.Н. Щукін та ін.), концеп­цією автономії студента (Л. Дікінсон, Г. Холек, А. Рампільон, Н.Ф. Коряковцева, Т.Ю. Тамбовкіна), концепцією поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперин, Н.Ф. Талызина та ін.), концепцією системного підходу до розробки створення і використання засобів навчання (І.Л. Бім, М.Н. Вятютнев, І.Я. Лернер). Отратеги говорін­ня описуються в роботах О.А. Галанової, Л.А. Каревої, М.Р. Коренєвої, Ю.А. Синиці, Т.Н. Сухарєвої.

Таким чином, з представленого огляду робіт видно, що хоча проблема стратегій в різних видах мовленнєвої діяльності при навчанні студентів ІМ описується багатьма дослідниками, проте сьогодні проблема не може вва­жатись достатньо розробленою.

Отже, метою статті є описати пам'ятки для формування у майбутніх вчителів англійської мови (АМ) навчаль­но-стратегічної компетентності у діалогічному мовленні (ДМ).

Виходячи з поставленої мети, нам потрібно розв'язати такі задачі:

-   визначити поняття навчально-стратегічної компетентності;

-   встановити роль пам'яток для її формування;

-   охарактеризувати зміст та структуру пам'яток;

-   описати вимоги до змісту та оформлення пам'яток;

-   обґрунтувати теоритичні засади використання пам'яток, як засобу і способу самостійного опанування ІМ та ДМ зокрема.

Пам'ятка не є чимось новим у галузі методики викладання ІМ, однак досить теоретичного опису у неї ще нема. Поділяючи думку Е.Г. Азімова під пам'яткою розуміємо - один із засобів навчання на основі наочності, та словесний описом того, навіщо, для чого та яким чином потрібно виконувати і перевіряти пропоноване завдання [1, с. 184]. Можна сказати, що пам'ятка є вербальною опорою, для реалізації діяльності. За допомогою пам'яток створюються умови, що дозволяють долати труднущі з якими зіштовхується студенти при вивчені ІМ.

Кожен навчальний підручник повинен містити інструкції-схими, які призначені для цілеспрямованого фор­мування у студентів вмінь навчатися. Пам'ятка є одним із таких засобів. З її допомогою учитель може ефективно керувати навчальною діяльністю майбутнього філолога [5, с. 13-20].

Досить часто пам'ятки із рекомендаціями по виконанню однієї і тієї ж навчальної діяльності значно відрізня­ються одна від одної як за змістом, кількістю у ній операцій, так і за послідовністю їх виконання. Проте можна уникнути таких недоліків, якщо при розробці пам'яток спиратися не тільки на практичний досвід, але й на на­укову основу - уявлення про процес формування навичок і про розвиток мовлиннєвих умінь [5, с. 13-20]. Для координації дій студентів та викладача у процесі формування навички ведення розмови розглянемо пам'ятку "Як розпочинати розмову". В її основу покладений процес роботи над діалогом, різними видами мовленнєвих кліше. Цей процес послідовно проходить такі етапи:

-   сприйняття і осмислення нових кліше;

-   засвоєння їх уживання;

-   засвоєння мовленнєвих кліше в різних ситуаціях.

© Гудима Ю. П., 2012Розробляючи пам'ятки педагог повинен враховувати:

-   де використовується пам'ятка, дома/в аудиторії;

-   вікові особливості студентів;

-   рівень володіння ІМ;

-   чітка послідовність виконання дій;

-   лаконічність;

-   відсутність категоричності;

-   подання прикладів.

Перейдемо до характеристики видів пам'яток. В.П. Кузовлєв виділяє за характером змісту такі види пам'яток: Пам'ятка-алгоритм - послідовність операцій строго фіксована;

Пам'ятка-інструкція - пропонується певна бажана послідовність операцій, але учаснику дається можливість самостійно змінити цю послідовність або згорнути деякі операції;

Пам'ятка-порада - рекомендує можливі способи виконання дій, залишаючи учаснику право вибору підходя­щого для неї способу виконання дії;

Пам'ятка-показ - ставить ціль дати приклад виконання завдання;

Пам'ятка-стимул - стимулює активність через розкриті перспективи дій [5, с. 13-20].

Охарактеризуємо вимоги до укладання структури, змісту та оформлення пам'яток. Важливу роль у пам'ятках відіграє її заголовок. Він повинен відображати їх суть і в той же час бути дещо незвичайним, інтригуючим, щоб викликати у майбутніх філологів бажання прочитати цю пам'ятку. Інтригуюча назва дозволить потім згадати студенту її зміст.

Будь-яка пам'ятка повинна починатись із так званої "експозиції", призначення якої - підготувати студентів до сприйняття основної частини пам'ятки (порада, інструкція і т.і.), зообразити важливість даної навчальної нави­чки, надати певний "емоційний заряд".

Загалом уся пам'ятка (експозиція та основна частина) повинна бути написана живою, образною мовою, до­ступною адресатові, якому вона адресована. В.П. Кузовлєв підкреслює, що слід по можливості частіше вживати приказки, прислів'я, крилаті вирази, які добре запам'ятовуються студентам [5, с. 13-20].

Отже, важливою вимогою являється оформлення змісту пам'ятки таким чином, щоб студенту було цікаво читати та слідувати її порадам.

Звідси випливають такі вимоги до пам'ятки:

-   лаконічний, інтригуючий заголовок;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства