Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 43

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

-   підготовка до основної частини в експозиції;

-   порада, інструкція, приклади - в основній частині;

-   мова пам'ятки - жива, чітка, без заперечень, із додаванням приказок, крилатих виразів;

-   відповідність рівню володіння ІМ та віковим особливостям студентів;

-   враховання умов використання пам'яток, етапів роботи над темою.

Пам'ятки виступають одночасно, як засіб самостійного опанування ІМ, так і її методикою.

У пам'ятках у формі порад ІМ мовою, не викладач повчає, а студентам даються отримані з досвіду, об'єктивно існуючі оптимальні правила навчальної праці щодо ІМ. Вони підказують студентам найвірніший і надійний шлях оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності, новими організаційними формами, вправами. Кількість пам'яток не повинно бути великим, але вони мають охоплювати всі істотні сторони освітнього процесу. Навчаль­ні та виховні цілі повинні в них тісно переплітатись [2].

Наведемо приклад пам'ятки "Ведення дискусії":

Discussion is just a tool. You have to aim,

the final goal must be a decision

If you can't remember a word or phrase, use a synonym instead. Use a wide range of grammar structure and vocabulary. Stick to the point and do not talk about irrelevant things.

Pay attention to what your partner says, show interest in what they are saying and be polite. Always justify your opinion and give examples to support your arguments.

Remember to follow the instructions for the exam task carefully and include answers to all parts of the exam task. At the end of the conversation, draw conclusions from what was said and sum up the discussion.

Interrupting in a polite way

Excuse me, ... Sorry for interrupting, but... May I interrupt? Expressing interest And what happened next? Go ahead, tell me what do you think? Expressing and justifying opinion I believe that . It seems to me . Summing up the discussion To wrap it all up, . By and large

Пам'ятки розраховані на здатність майбутніх філологів свідомо, керувати своєю волею та емоціями, і одночасновони виховують цю здатність. Потрібно тільки звернути увагу на пам'ятку, а далі вона вже сама "нагадає про себе", бо, керуючись нею, студенти на ділі переконаються в її користі. Тому, безпосередній зворотній зв'язок несумісний з пам'яткою. На пам'ятку покладається "стратегічна роль" формування суб'єкта навчання, який відповідально і за­цікавлено опановує ІМ на основі осмислених ним (студентом) прийомів навчальної праці [2].

При оволодінні ІМ майбутній філолог повинен перебувати у певних умовах при яких у нього формуватимуть­ся мовленнєві навички й уміння. Слід залучувати студентів до самостійної діяльності на усіх заняттях з ІМ, по­ступово збільшуючи ступінь складності самостійної навчальної діяльності, яке здійснюється за трьома напрям­ками (шляхом збільшення обсягу завдань і тривалості роботи студентів; шляхом ускладнення змісту завдань, а разом із тим мисленнєвих операцій і прийомів робіт, які необхідні для його вирішення; шляхом зміни способу інструктажу і поступового її зменшення зі сторони викладача), а також збільшувати ступінь самостійності сту­дентів при виконанні навчального завдання.

Не слід забувати, що пам'ятка є лише додатковим засобом формування самостійної навчальної діяльності. Лише під час довгих тренувань, у процесі неодноразового виконання завдань студент може опанувати ІМ. При цьому важливо, щоб користувач ІМ із перших разів навчився правильно і раціонально виконувати окремі за­вдання. Таке оволодіння ІМ забезпечується з однієї сторони знаннями пам'яток, а з іншої постійним контролем збоку викладача. Пам'ятка створює спрямування і послідовість підготовки завдань по формуванню мовленнєвих компетенцій [2].

Отже, пам'ятка є одним із засобів формування мовних і мовленнєвих компетенцій і спрямована на:

-   стимулювання активності майбутніх філологів через перспективи дій;

-   розвиток практичної діяльності й усвідомленого включення у різноманітні види діяльності навчання та са­мостійного навчання на основі вимог, що пред'являються викладачами, батьками, студентами;

-   надання права вибору способу виконання дій;

-   створення умов для можливості усвідомленого вибору змісту освіти й організації пізнавальної діяльності відповідно індивідуальним інтересам студента.

Викладачеві необхідно створити умови, за яких можна було б звести до мінімуму труднощі, з якими стика­ються майбутні учителі при опануванні ІМ. І саме пам'ятка виступає одним із способів створення таких умов.

Таким чином, у статті ми розглянули поняття навчально-стратегічної компетентності; встановили роль пам'яток для її формування; охарактеризували зміст та структуру пам'яток; описали вимоги до змісту та оформ­лення пам'яток; обґрунтували теоритичні засади використання пам'яток, як засобом і способом самостійного опанування ІМ та ДМ зокрема.

Перспективами нашого дослідження ми вбачаємо у розробці пам'яток та встановленні їх місця у процесі фор­мування у майбутніх учителів АМ навчально-стратегічної компетентності у ДМ.

Література:

1. Азимов Э. Г. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) / Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин - М. : Издательство ИКАР , 2009. - C. 184.

2. Коминова С. Ю. Памятка как средство формирования речевых компетенций [Електронний ресурс] / С. Ю. Коминова. - Режим доступу : http://pedsovet.su/publ/28-1-0-1016.

3. Коряковцева Н. Ф. Автономия учащегося в учебной деятельности по овладению иностранным языком как об­разовательная цель / Н. Ф. Коряковцева // Иностранные языки в школе. - 2001. - № 1. - С. 9-14.

4. Кузовлев В. П. Памятка как вспомогательное средство обучения / В. П. Кузовлев, Е. И. Пассов, B. C. Корос-телев // Общая методика обучения иностранным языкам. Хрестоматия / Сост. А. А. Леонтьев - М. : Русский язык, 1991. - 360 с.

5. Кузовлев В. П. Памятка как средство развития учебных умений и универсальных учебных действий / В. П. Кузовлев // Иностранные языки в школе. - 2010. - № 7. - С. 13-20.

6. Методические рекомендации /для студентов по использованию памяток как средства формирования приемов учебной деятельности при изучении иностранного языка. - Липецк, 1985. - 24 с.

7.         Соловова Е. Н. Автономия учащихся как основа развития современного непрерывного образования
личности / Е. Н. Соловова // Иностранные языки в школе. - 2004. - № 3. - С. 41-44.
УДК 372. 811

Degtyarova Y.,

Universite Nationale technique de l'Ukraine "Institutpolytechnique de Kiev"

LA CHANSON EN CLASSE DE FRANCAIS

Cet articlepresente la chanson comme un support didactique et methodologique d'apprentissage d'une langue etran­gere. L'article propose une reflexion theorique sur la chanson et ses enjeux en classe, des idees pratiques pour animer entierement un cours. Nous etudions les etapes principales, les buts et les objectifs vises de l'utilisation de la chanson en classe de franqais.

Mots-cMs: chanson, communication interculturelle, langue etrangere, motivation, pratiques de communication.

У статті обґрунтовується використання пісень як унікального дидактичного та мотиваційного засобу в про­цесі навчання іноземної мови та формування іншомовної комунікативної культури. Визначаються основні етапи, методичні задачі та цілі використання пісень під час занять з французької мови.

Ключові слова: іноземна мова, іншомовна комунікація, мовленнєва діяльність, мотивація, пісня.

В статье обосновывается использование песен как уникального дидактического и мотивационного средства в процессе обучения иностранному языку и формирования иноязычной коммуникативной культуры. Определены основные этапы, методические задачи и цели использования песен во время занятий по французскому языку.

Ключевые слова: иностранный язык, иноязычная коммуникация, мотивация, песня, речевая деятельность.

Apprendre une langue, c'est aborder une autre maniere de voir le monde, decouvrir un univers culturel et linguistique different de sa culture d'origine. Reduire l'apprentissage de la langue a l'assimilation de vocabulaire, de structures de phrases, de regles grammaticales et d'un contenu de civilisation preetabli, equivaut a enseigner une langue morte.

Il n'y a pas d'evidence. Pourquoi apprendre une langue, d'autres langues? Pourquoi apprendre le francais? Pour creer le desir d'apprendre, pour reveler la pertinence de l'apprentissage, il faut mettre en place une strategie d'enseignement: elle consiste a creer un affect positif entre l'apprenant et la langue cible. L'apprentissage d'une langue devrait se definir au sens large, comme une approche faisant appel a tous les sens: l'oui'e, le toucher, le gout, l'odorat, la vue [2, p. 36].

Apprendre une langue etrangere, c'est d'abord revenir a la definition de base d'une langue vivante. La langue sert a communiquer. Elle permet a des personnes d'echanger des informations, de reagir, d'exprimer des desirs, des senti­ments, des opinions, elle permet d'interagir. Les evolutions pedagogiques liees aux developpements technologiques des dernieres annees placent les apprenants, et les enseignants, en relation directe avec le present, l'actualite. Elles facilitent l'acces diversifie a l'information et menent logiquement a Taction et l'interaction immediate en langue cible. Dans le futur, on apprendra et on utilisera de plus en plus la langue cible en temps reel.

Les chansons sont de plus en plus presentes dans les cours de langue et beaucoup d'enseignants souhaiteraient in-troduire ce support dans leurs classes [7, p. 48]. La chanson et la musique sont des sollicitations affectives et esthetiques non verbales. Bien presentees, elles peuvent generer des acces fructueux a la langue.

La chanson contribue a faire de la langue un veritable objet de plaisir. De plus, elle constitue un support didactique ideal. La chanson parle a chacun de nous; elle est un lieu de projection apprecie par tous les ages, tous les sexes et meme toutes les cultures [4, p. 83].

Les chansons le plus souvent utilisees en classe appartiennent a ce que l'on pourrait appeler le patrimoine collectif commun des Francais. Sans eliminer ces chansons, nous voudrions ouvrir la classe a d'autres types d'oeuvres qui mettent en evidence la richesse et la diversite de la creation contemporaine en France et dans le monde francophone. En tant que document authentique, la chanson permet d'inserer la langue dans la societe d'aujourd'hui [7, p. 51].

Le choix de chansons tres recentes renforce l'actualite de la langue apprise, son insertion dans le monde d'aujourd'hui. Elles peuvent contribuer a consolider la complicite entre enseignants et apprenants dans le projet d'apprentissage.

Quelques criteres positifs pour choisir une chanson: elle est proposee par un apprenant ou des apprenants; elle passe a la radio, elle a du succes; elle plait au professeur; elle correspond aux habitudes d'ecoute des apprenants, a la mode; elle surprend, elle est atypique; le theme de la chanson correspond au theme aborde en cours; il est possible de la chanter, de s'en servir pour danser, de l'utiliser pour un spectacle, etc.

La chanson introduit fondamentalement un univers non linguistique dans la classe: la musique. La comprehension du texte n'intervient que plus tard. Elle ne joue souvent, hors contexte d'apprentissage linguistique, qu'un role secondaire

[5, p. 81].

Les professeurs de langue ont une forte tentation de se concentrer uniquement sur les paroles et leur analyse en termes d'acquisition linguistique. Sans oublier ces aspects, on peut integrer la chanson a l'enseignement comme lieu de frequen-tation de la langue cible et de decouverte de la culture de l'autre dans sa diversite. Elle sera support d'expression ecrite et orale, declencheur d'activites et point de depart d'une ouverture sur le monde. Enfin, elle sera utilisee comme element de fete.

Des les premieres secondes du cours, l'apprenant est implique dans un processus de decouverte. Il est sollicite en tant qu'individu. Nous faisons appel a son experience du monde, a ses gouts. Il prend position, donne son opinion, resout des enigmes, execute des taches, aide les autres apprenants en fonction de ses competences. Le plaisir de l'ecoute reste une priorite [1, p. 83].

Au depart, l'interet du document est seulement connu du professeur. L'objectif de cette etape est d'eveiller l'interet, la curiosite des apprenants. Pour creer une motivation a decouvrir, a ecouter la chanson, il faut creer un lien entre les apprenants et le document.

La premiere decouverte est associee a une tache. L'objectif est de rendre l'ecoute consciente. Par rapport a l'etape precedente, la chanson apparait comme deja connue, familiere [8, p. 34].

© Degtyarova Y., 2012Les chansons actuelles presentent souvent un moment isole, des sentiments, une impression, un cri, des motifs. Elles font parfois reference a des faits ou des personnes qui ne sont connues que des auteurs. Il est donc recommande d'etre extremement prudent pour l'interpretation des textes.

On peut demander aux apprenants de formuler des hypotheses ou de proposer des interpretations et d'indiquer les indices ou les signes dans le texte ou la musique qui leur permettent de les enoncer. Le professeur se tient en retrait. Il anime le travail de reflexion.

Le travail sur les paroles comprend plusieurs types d'activites :

a) des reperages, des classifications, des recherches d'informations precises.

b) des questions generiques pour approfondir la comprehension sans faire la paraphrase du texte.

Les apprenants doivent retrouver des informations dans le texte. Ils sont conduits a le relire plusieurs fois [6, p. 129].

Au cours de l'etape d'expression orale et ecrite et de creativite on peut proposer aux apprenants deux types d'activites: des prises de position personnelles par rapport a la chanson ou au theme aborde et (ou) des exercices de creativite.

La chanson n'est pas un document isole. Elle peut s'inserer dans l'etude d'autres supports: lectures, jeux, textes de lecons de manuels, autres chansons, recherches sur Internet, etc.

L'etape pour aller plus loin cree un lien avec la suite du cours, elle elargit le champ de reflexion des apprenants. On compare la chanson avec d'autres chansons, on associe a la chanson un texte litteraire, un article de manuel d'histoire, un texte de presse, etc [2, p. 37].

Des le niveau debutant, il est possible d'apprecier une chanson. Le professeur proposera d'ecouter plusieurs chansons par tranches de 3 titres. Il distribuera les textes correspondants avec eventuellement la traduction en langue maternelle. La mission des apprenants sera de noter personnellement les chansons (de 0 a 5 par exemple). On comptera ensuite les points pour chaque chanson et apres quelques semaines, nous aurons le champion du hit-parade.

Cette activite permet d'ecouter tous les titres. Les apprenants auront entendu de la musique francaise. Ils auront ega-lement ete exposes a un materiau linguistique authentique beaucoup plus important que leurs connaissances du moment. Ils seront donc valorises dans leur parcours d'apprentissage [3, p. 9].

Aujourd'hui, la promotion des chansons est largement assuree par des clips. Ils apportent un univers supplementaire a la chanson, celui de l'image. Les clips francais ont mis du temps a echapper a la simple presentation de l'artiste en train de chanter. Aujourd'hui, ce sont parfois de vraies oeuvres artistiques indissociables de la chanson.

A l'origine, la chanson n'est pas faite pour etre utilisee en classe. Sa fonction premiere est d'amuser, de distraire, de denoncer, de raconter une histoire, de faire danser, etc. Les pistes pedagogiques doivent etre concues avec la volonte d'enrichir la classe de pratiques interactives, de donner pleinement a la langue enseignee son statut de langue vivante avec le souci du respect du travail accompli par les artistes. L'objectif pedagogique pourrait se resumer en une seule phrase: donner envie d'apprendre [2, p. 38].

La chanson est un lien avec la culture de l'autre dans sa diversite. Elle est un lieu de decouverte de la realite multicul-turelle francaise et francophone. Elle a aussi une mission de plaisir, de divertissement. Le francais n'est pas uniquement fait pour travailler, pour faire des exercices. On peut rire, danser, s'amuser avec des chansons en francais.

Apprendre le francais, c'est s'ouvrir sur le monde, c'est decouvrir de nouvelles possibilites d'expression, d'action et d'interactions, c'est aussi faire la fete, c'est decouvrir le plaisir d'apprendre.

Література:

1.Beaudoin N. L'utilisation de la chanson en classe / N. Beaudoin // Quebec francais. Les Publications Quebec francais. - 2000. - № 119. - P. 82-83.

2.Boiron M. Approches pedagogiques de la chanson contemporaine / M. Boiron // Le francais dans le monde. Revue de la Federation Internationale des Professeurs de Francais. - 2007. - № 6. - P. 36-38.

3.Briet G. La chanson en classe de F.L.E. / G. Briet // Enjeux. - 1995. - № 36. - P. 8-9.

4.Grimbert Р. Psychanalyse de la chanson / Grimbert P. - Paris : Hachette litteratures. Coll. Pluriel, 2004. - 338 p.

5.Maneveau G. Musique et education / Maneveau G. - Aix-en-Provence : Edisud, 1977. - 128 p.

6.Maury N. La norme dans l'exploitation de documents sonores en langue seconde: consequences de sa necessite / N. Maury // Revue de l'Association canadienne de linguistique аppliquёe . - 1991. - № 14. - P. 121-130.

7.Rassart Е. Sur un air de... Apprendre avec des chansons francophones actuelles / E. Rassart // Francais 2000. Universite catholique de Louvain, Institut des langues vivantes. - 2008. - № 212-213. - P. 48-55.

Regolie P. Un atelier qui resonne! / P. Regolie // Le francais dans le monde. Revue de la Federation Internationale des Professeurs de Francais. - 2008. - № 358. - P. 33-35.УДК 371.134:811.111

Демиденко О. П.,

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"

ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ ВНЗ ЧЕРЕЗ НАВЧАННЯ СТАНДАРТІВ ДІЛОВОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ НА ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

У статті розглядаються передумови й особливості навчання студентів немовних спеціальностей стандар­тів ділової комунікативної поведінки на заняттях з англійської мови. Визначено сутність і зміст поняття стан­дартів ділової комунікативної поведінки у контексті формування іншомовної комунікативної компетенції сту­дентів немовних ВНЗ.

Ключові слова: міжкультурна комунікація, стандарти ділової комунікативної поведінки, стратегії комуніка­тивної поведінки, стереотипи.

В статье рассматриваются предпосылки и особенности обучения студентов неязыковых специальностей стандартам делового коммуникативного поведения на занятиях по английскому языку. Определены суть и со­держание понятия стандартов делового коммуникативного поведения в контексте формирования иноязычной коммуникативной компетенции студентов неязыковых ВУЗов.

Ключевые слова: межкультурная коммуникация, стандарты делового коммуникативного поведения, стра­тегии коммуникативного поведения, стереотипы.

This article deals with the prerequisites to and peculiarities of teaching business communicative behavioral patterns to the students of non-linguistic specialties atforeign language classes. The essence and content of the notion of the business communicative behavioral patterns in the course of development offoreign language communicative competence of the non-linguistic higher educational institutions have been defined.

Key words: intercultural communication, business communicative behavioral patterns, communicative behavior strat­egies, stereotypes.

Сучасні процеси глобалізації суспільства й інтенсифікації міжнародних ділових стосунків зумовлюють поси­лення інтересу спеціалістів немовного профілю не лише до вивчення іноземної мови, але й принципів комуніка­ції з представниками іншомовного культурного середовища під час перебування у закордонних відрядженнях. Як науковцям, так і представникам сфери бізнесу добре відомо, що успішність переговорів часто залежить не лише від зацікавленості сторін у предметі обговорення, але й від уміння представників різнокультурних соціумів зна­йти спільну мову у психологічному плані, налаштуватися на позитивне вирішення питань і забезпечити комфорт інших сторін під час візиту та спілкування.

Ці аспекти комунікації досить широко висвітлюються у сучасній психологічній літературі, транснаціональні компанії і поважні корпорації навіть проводять спеціальні тренінги для своїх працівників, тим самим виробля­ючи у них психологічну стійкість і готовність до комунікації з різними людьми, враховуючи їх індивідуальні характеристики. Багато уваги сучасні дослідники також приділяють розгляду принципів ділового етикету, до­тримання протоколу, особливо під час міжнародних зустрічей і переговорів тощо. Спеціалісти з менеджменту розглядають комунікаційний процес як безпосередній або опосередкований контакт між людьми, в результаті якого відбувається обмін інформацією [13, с. 19].

Однією зі специфічних вимог до сучасного керівника є не лише наявність у нього/неї високих лідерських якостей і дотримання корпоративних і загальнолюдських цінностей і норм, але й високий рівень обізнаності зі сферою діяльності компанії, особливостями виробничих процесів тощо, тобто високий рівень професійної компетенції. Саме тому сучасні представники ділових кіл все частіше запрошують на керівні посади до своїх компаній не просто гарних лідерів, а професіоналів, які добре знають справу, якою керуватимуть. Професійна комунікація визначається дослідниками [13, с. 23] як спілкування, яке спираючись на загальні норми, зумовлені культурою суспільства загалом, часто має індивідуальний характер і виявляється у способах спілкування, що їх вибирає суб'єкт у певних ділових ситуаціях. Фахівці мають бути свідомими можливих стратегій поведінки співрозмовників, адекватно реагувати на них і бути налаштованими на конструктивний діалог. Ці комунікативні вміння слід формувати у процесі виховання й формування професійної компетенції майбутніх спеціалістів у ВНЗ. Тому у навчальному процесі необхідно поєднувати високоякісну підготовку технічних спеціалістів з їхнім формуванням як лідерів, здатних проводити міжкультурну професійну ділову комунікацію з представниками інших культур.

Є декілька шляхів реалізації цього завдання. Для цього студенти практично всіх спеціальностей опановують курси соціології, психології, культурології, етики й естетики, що спрямовані на особистісний розвиток майбутніх професіоналів. Але міжкультурній комунікації, особливо професійній, необхідно навчати окремо і найдоречніше використовувати з цією метою курс англійської мови професійного спрямування, спрямований на поглиблене вивчення особливостей фахової комунікації спеціалістів немовного профілю.

Для цього важливо не лише формувати іншомовну комунікативну компетенцію майбутніх спеціалістів на рів­ні, достатньому для досягнення взаєморозуміння з представниками іншомовних культур, але й володіти знання­ми про менталітет та особливості вербальної й невербальної поведінки іноземних партнерів у рідному для них діловому культурному середовищі. Адже ділова комунікація є комплексним явищем, у якому поєднуються не лише ділові інтереси сторін, корпоративні культури і цінності компаній, але й менталітети представників різних компаній як носіїв різних мов і представників різних культурних соціумів, а також їхні особистісні характеристи­ки. Тому для досягнення порозуміння й успішної реалізації ділових інтересів важливо не лише вміти правильно

© Демиденко О. П., 2012визначити психологічні риси співрозмовників й адекватно реагувати на них. Необхідно обрати правильну у кон­кретній ситуації стратегію поведінки, яка забезпечить успіх комунікативної події.

Метою цієї статті є опис сутності поняття стандартів ділової комунікативної поведінки й обґрунтування доцільності навчання студентів немовних спеціальностей таких стандартів на заняттях з англійської мови про­фесійного спрямування.

На основі попередніх досліджень стандартів комунікативної поведінки (див., наприклад, 2; 3; 10; 12) завдання навчання СДКП можливо сформулювати таким чином:

-   виховання у студентів толерантного ставлення до особливостей світогляду інших людей, в тому числі пред­ставників іншомовного соціуму;

-   навчання студентів уникнення "комунікативних пасток" й зведення до мінімуму можливості "комунікатив­ного провалу" під час ділової професійної комунікації;

-   усунення можливих помилок у процесі ділового професійного спілкування, визначення методів виходу з конфліктних ситуацій, в тому числі під час міжкультурної ділової комунікації;

-   виховання у студентів здатності розпізнавати й адекватно реагувати на невербальні складники комунікації, в тому числі й ті, що зумовлені культурно.

Для досягнення завдань, визначених вище, слід передусім чітко визначити цільову аудиторію тих, хто на­вчатиметься. Навчання стандартів ділової комунікативної поведінки (далі - СДКП) перш за все стосуватиметься майбутніх менеджерів, але, на нашу думку, доречним буде також включення навчання СДКП до процесу фор­мування англомовної комунікативної компетенції студентів будь-яких немовних спеціальностей на просунутих етапах навчання у зв'язку з необхідністю здійснення ділової комунікації практично у всіх видах професійної діяльності сучасних спеціалістів, як описано вище. Розглянемо процес ділової комунікації у контексті навчання англійської мови студентів немовних спеціальностей детальніше.

Під час ділового спілкування легше встановлюється контакт між людьми, якщо вони говорять "однією мо­вою" і прагнуть до продуктивного співробітництва. При цьому засадами їхнього спілкування є етичні норми та ритуальні правила ділових взаємин, знання й уміння, пов'язані з обміном інформацією, а вони керуються тими самими механізмами спілкування [13, с. 23]. Для навчання СДКП важливим є також розмежування рівнів спілку­вання, що переважають у бізнес-процесах і повсякденному житті людини, а саме: спілкування як обмін інформа­цією, спілкування як сприймання та розуміння один одного, спілкування як взаємодія. Таке розмежування, на нашу думку, забезпечить можливість визначити ситуативне наповнення змісту навчання і створити систему впав, спрямовану на формування вмінь використання стратегій поведінки у відповідних ситуаціях ділової комунікації. Розглянемо кожен з видів спілкування з огляду на доцільність їх використання під час добору змісту навчання

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства