Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 47

Об'єктом дослідження виступає процес формування соціокультурної компетенції студентів мовних спе­ціальностей. Предметом дослідження є використання інформаційних технологій у процесі формування між-культурної компетенції студентів мовних спеціальностей. Мета дослідження - теоретично та практично об­ґрунтувати доцільність використання продуктів інформаційних технологій у процесі формування іншомовної комунікативної компетенції студентів мовних спеціальностей.

Виклад основних результатів дослідження. Сьогодні важко говорити про певну усталену концепцію інфор­мації. Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп'ютерів, комп'ютерних комунікацій, усяких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, одержування і збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп'ютерів у навчальному процесі. Інформатизація є одним із головних на­прямів сучасної науково-технічної революції, на якому ґрунтується перехід від індустріального етапу розвитку суспільства до інформаційного. Це процес перебудови життя суспільства на основі використання достовірно­го, вичерпного і своєчасного знання у всіх суспільно значущих видах діяльності. Інформатизація охоплює три взаємопов'язаних процеси: медіатизацію - удосконалення засобів збирання, збереження і поширення інформації; комп'ютеризацію - удосконалення засобів пошуку та оброблення інформації; інтелектуалізацію - розвиток зді­бностей, сприйняття і продукування інформації, тобто підвищення інтелектуального потенціалу суспільства, в т. ч. використання засобів штучного інтелекту. Розкривати поняття інформаційні технології доцільніше починати з понять "інформатизації суспільства" та "інформатизація освіти", тому, що інформаційні технології є рушійною силою цих процесів. У науковій літературі термін "інформаційні технології" визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами. Складовими інформаційних технологій є засоби і методи новітніх інформаційних технологій. Процес інформатизації суспіль­ства неминуче тягне за собою процес інформатизації освіти. Інформатизація освіти - це процес забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки й використання сучасних інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання [1, с. 128].

Однією із найістотніших складових інформатизації вищих навчальних закладів є інформатизація навчального процесу - створення, впровадження та розвиток комп'ютерно орієнтованого освітнього середовища на основі

© Каніболоцька О. А., 2012інформаційних систем, мереж, ресурсів і технологій. Головною її метою є підготовка фахівця до повноцінного життя і діяльності в умовах інформаційного суспільства, комплексна перебудова педагогічного процесу, підви­щення його якості та ефективності.

Застосування інформаційних технологій навчання ІМ відкривають студентам доступ до нетрадиційних дже­рел інформації, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення усяких професійних на­виків, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання, підвищують ефективність самостійної роботи. Організація самостійної роботи з допомогою інформаційних технологій має низку переваг: забезпечує оптимальну для кожного конкретного студента послідовність, швидкість сприйняття матеріалу, можливість са­мостійної організації чергування вивчення теорії, розбору прикладів, методів розв'язання типових завдань тощо; формує навички аналітичної і дослідницької діяльності; забезпечує можливість самоконтролю якості здобутих знань і навичок; заощаджує час студента, необхідний для вивчення курсу. Крім того, за допомогою електронних видань, на основі спеціально розроблених комп'ютерних програм можуть бути реалізовані всі види контролю. Це знімає частину навантаження з викладача і підсилює ефективність і своєчасність контролю.

Інтенсивне оновлення матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів з урахуванням останніх до­сягнень науки і техніки дає змогу розвивати аудіовізуальну технологію навчання, яка передбачає використання різноманітних технічних засобів навчання, в т. ч. комп'ютерних і електронних засобів. Розрізняють рецептивне аудіовізуальне навчання, пов'язане зі сприйманням і засвоєнням студентами аудіовізуальної навчальної інфор­мації, яка передається за допомогою технічних засобів навчання, та інтерактивне, яке забезпечує взаємодію сту­дента і навчаючої системи у формі діалогу людини і машини.

У використанні аудіовізуальних технологій у процесі навчання спостерігаються певні тенденції. Це, насам­перед, розроблення і створення навчальних комплексів, які забезпечують сприймання, оброблення, збереження і відтворення необхідної аудіовізуальної інформації. Так, у вищій школі створюють і впроваджують у практику навчання системи, які об'єднують можливості комп'ютера та відеотехніки і в комплексі задовольняють сучасні вимоги до навчального процесу у вищій школі. Поєднання відеомагнітофона з комп'ютером дає змогу на ІМ ор­ганізувати навчальну діяльність студентів за типом "діалог - відео", що є відеопрограмою в якій послідовність і вибір повідомлення визначається відповідною реакцією студента на запропонований йому навчальний матеріал. При цьому можливе використання різноманітних варіантів організації навчального процесу: від лінійного відео, за якого відбувається послідовний показ відеоматеріалів із заданою швидкістю, до певною мірою діалогового, яке дає змогу здійснити зворотний зв'язок за правильними і неправильними відповідями, залежно від відповіді того, хто навчається.

Друга тенденція полягає у широкому і різноманітному застосуванні в навчальній теле-, відеоапаратурі еле­ментів автоматики, обчислювальної техніки, мікропроцесорних пристроїв, які приймають, записують і відтворю­ють навчальну аудіовізуальну інформацію.

Третьою тенденцією є створення компакт-дискових систем, що зумовлено переходом від аналогових мето­дів представлення і оброблення сигналів до цифрових. Так, застосування у навчанні оптичних компакт-дисків CD-ІІОМ уможливлює поєднання звукової, текстової інформації, різноманітного ілюстративного матеріалу, їх перетворення, організування роботи студентів в інтерактивному (діалоговому) режимі. Використання лазерного відео-диска, порівняно з іншими аудіовізуальними технологіями навчання, значною мірою сприятиме досягнен­ню вищого рівня освоєння студентом навчального матеріалу [3, с. 196]. Зокрема активно застосовуються такі інформаційні технології, як Інтернет-ресурси, різні комп'ютерні програми, мультимедійні підручники, мульти­медійні презентації і т.д.

Застосування комп'ютерів на заняттях з іноземної мови значно підвищує інтенсивність навчального процесу, засвоюється значно більша кількість матеріалу, ніж при традиційному навчанні. Комп'ютер забезпечує і всесто-ронній контроль за навчальним процесом. Контроль, як відомо, є невід'ємною частиною навчального процесу і виконує функцію зворотного зв'язку між студентами та викладачем. Необхідно також зазначити що за допо­могою комп'ютера можна уникнути такого негативного психологічного фактора, як "відповідеобоязнь". Під час традиційних занять різні фактори такі, як дефект вимови, страх зробити помилку, невміння вголос формулювати свої думки, можуть завдати студентові проявити свої реальні знання. Залишаючись "наодинці" з комп'ютером студент, як правило, не відчуває ніяковості і старається проявити максимум своїх знань.

Сприятливі умови створюють комп'ютери і для організації студентам самостійної роботи на заняттях з іно­земної мови. Студент може використовувати комп'ютер як для вивчення окремих тем, так і для самоконтролю отриманих знань. При чому комп'ютер може скільки завгодно повторювати одне й те саме завдання і кінцевому рахунку це призводить до такого корисного явища, як автоматизація того чи іншого навику. Розвиток інформа­тивно-технічного процесу дає великий спектр інформаційних технологій, які можуть бути використані у проце­сі вивчення: електронні словники; комп'ютерні програми; електронні підручники; мультимедійна презентація; електронні енциклопедії; автоматизовані навчальні курси з ІМ; комп'ютерні мовні ігри; автоматизовані тестові завдання; Інтернет; програми комп'ютерного перекладу.

Всі ці інноваційні технології мають як свої переваги, так і недоліки. На думку С.В. Фадєєва доцільність вико­ристання інформаційних технологій у процесі вивчення ІМ визначається за наступними критеріями: здатність до підвищення ефективності навчального процесу; забезпечення правильності навчальних дії кожного користувача; підвищення свідомості та інтересу до навчання ІМ; забезпечення оперативного зворотного зв'язку та поопера­ційний контроль дій всіх (студентів); швидкість введення відповіді, без додатного кодування. Слідом за Б.С. Гер-тунским, ми вважаємо, що за умов інтенсифікації процесу вивчення ІМ необхідно враховувати такі критерії, як: самостійність практичної діяльності студентів; індивідуалізація навчальної діяльності; рівень творчої навчальної співпраці; технічна доступність [2, с. 29]. Багато досліджень з цього питання свідчать також, що інформаційні технології у процесі навчання ІМ повинні забезпечувати комунікативне спрямовування навчальної діяльності.Підводячи підсумки цієї роботи, можна зробити такі висновки й узагальнення, ми можемо зробити висно­вок, що для формування соціокультурної компетенції студентів мовних спеціальностей у вищих навчальних за­кладах необхідно застосовувати інформаційні технології. Як засіб навчання комп'ютер є дуже перспективним, оскільки він, по-перше, дозволяє індивідуалізувати навчання, по-друге, підвищує активність студента, по-третє, підвищує інтенсивність навчання, по-четверте, підвищує мотивацію до навчання, по-п'яте, створює умови для самостійної роботи студентів, сприяє підвищенню самооцінки у студентів і, нарешті, створює комфортну атмос­феру для навчання. Це щодо навчання взагалі, але що стосується вивчення саме іноземної мови, то застосування комп'ютерів дозволяє вирішити наступні навчальні задачі: розуміння мовних явищ; формування лінгвістичних здібностей завдяки мовним та мовленнєвим вправам; автоматизація мовних та мовленнєвих дій; створення про­стіших ситуацій спілкування. Внаслідок опосередкованого міжкультурного спілкування в процесі вивчення ІМ здійснюється формування студента як суб'єкта діалогу культур. Таким чином здійснюється активне формування комунікативної компетенції студентів мовних спеціальностей, як комплексу лінгвістичної, соціокультурної та прагматичної компетенцій.

Література:

1.Жалкан М. І. Вплив нової інформаційної технології на зміст освіти / М. І. Жалкан, Н. В. Морзе, А. Г. Олійник, В. С. Рамський // Сучасна інформаційна технологія в навчальному процесі : Зб. наук. праць. - К. : 1991. - 173 с.

2.Кащук С. М. Использование сети Інтернет на уроках французького языка в младших классах / С. М. Кащук // Иностранные языки в школе. - 2006 - № 7. - С. 50.

Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи / М. М. Фіцула // Навч. посібник. - К. : "Академвидав", 2006. - 352 с.УДК 371.32

Капарнік Б.,

Рівненський державний гуманітарний університет

ІНТЕГРАЦІЯ ВИДІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ

У статті розкрито значення інтеграції різних видів навчальної діяльності, відповідно до етапів уроку читан­ня. Увага приділяється встановленню міжпредметних зв'язків та пошуку оптимальних для кожного етапу уроку видів навчальної діяльності, їх інтеграції.

Ключові слова: інтеграція, мовлення, міжпредметні зв'язки, види навчальної діяльності.

В статье раскрыто значение интеграции различных видов учебной деятельности, в соответствии с этапами урока чтения. Внимание уделяется установлению межпредметных связей и поиска оптимальных для каждого этапа урока видов учебной деятельности, их интеграции.

Ключевые слова: интеграция, речь, межпредметные связи, виды учебной деятельности.

The article is devoted to the importance of integration of various learning activities, according to the stages of Reading lesson. Attention is given to the establishment of interdisciplinary relations and optimalfor each stage of the lesson learning activities and their integration.

Key words: integration, speech, interdisciplinary relations, types of learning activities.

Мета статті: розкрити можливості уроку читання щодо інтеграції різних видів діяльності учнів.

Виклад теоретичного матеріалу. Нові освітні завдання, поставлені перед школою та вчителями, успішно реалізовуються завдяки ідеї інтегрованого навчання. Головна мета такого навчання - допомогти учням цілісно побачити навколишній світ і самих себе, зайняти певну життєву позицію щодо природи та суспільства.

Інтеграції навчання відведена важлива роль у підвищенні науково-теоретичної та практичної підготовки учнів, особливістю якої є оволодіння школярами узагальненим характером пізнавальної діяльності. За допомо­гою інтеграції та міжпредметних зв'язків не тільки вирішуються завдання навчання, розвитку і виховання учнів на якісно новому рівні, але й закладається фундамент для комплексного бачення, підходу і вирішення складних проблем реальної дійсності. Саме тому інтеграція є важливою рисою і результатом комплексного підходу в на­вчанні молодших школярів.

Перспективність інтегрованого підходу полягає передусім у тому, що він має змогу нівелювати деякі слабкі сторони предметної системи навчання, подолати розрізненість, фрагментарність у сприйманні довкілля учнями. І водночас, синтезуючи сильні сторони предметного навчання, створює сприятливі умови для формування у ди­тини здатності сприймати предмети та явища різнобічно, системно та емоційно [2, с. 3].

Інтеграція - процес зближення і зв'язку наук, який представляє собою високу форму втілення міжпредметних зв'язків на якісно новому рівні навчання, який сприяє створенню нового цілого моноліту знань [1, с. 48].

Сутність інтеграції можна визначити як процес і результат формування цілісного знання в умовах здійснення інтеграційної діяльності [6, с. 6].

В основі психофізичної теорії Ю.А. Самаріна лежить твердження, що будь-яке знання є асоціація, а система знань - система асоціацій. Крім того, міжпредметні асоціації - вищий ступінь розумової діяльності учня. Форму­вання таких асоціацій дозволяє учневі використовувати знання з різних галузей, підпорядковувати їх одне одно­му, встановлювати між ними взаємозв'язки [4, с. 48].

Згідно цього твердження учень має знати "небагато, але про все", знання повинно носити кількісний характер. Під час засвоєння нових понять, учні розширюють і доповнюють систематично уже набуті знання [7, с. 14].

Необхідність реалізації принципу інтеграції трактується як одне з важливих умов ефективності навчального процесу. Цей принцип частково впроваджений у початковій школі, оскільки відповідає психічній і фізіологічній природі молодшого школяра. В інтеграції вбачають наявність великих потенціальних можливостей у розвитку інтелекту дитини [5, с. 52].

Вагомою складовою інтелектуального розвитку є розвиток мовленнєвий. Формування й удосконалення у мо­лодших школярів мовленнєвої діяльності на основі інтеграційного підходу є необхідним, оскільки така діяль­ність в умовах початкового навчання відіграє провідну роль на всіх без винятку уроках [3, с. 13].

На уроках читання для того, щоб зробити мовлення учнів якісним (образним, правильним, точним, зв'язним) недостатньо прочитати текст та відповісти на поставлені після нього питання, необхідно стимулювати їх до тек-стотворення, самостійного висловлювання власних думок. Цьому здебільшого сприяє інтеграція різних видів ді­яльності. Водночас ідейно-тематичне, жанрове багатство текстового матеріалу, який використовується для ство­рення мовленнєвих ситуацій, вводить учнів у світ добра, краси, сприяє розширенню кругозору дітей, збагаченню їхнього словника та граматичної структури мовлення.

Зміна різних видів діяльності на уроках читання буде ефективною тільки тоді, коли уроки читання будуть узгоджені з іншими предметами тематично (українською мовою, природознавством, образотворчим мистецтвом). Це збільшить ступінь встановлення міжпредметних зв'язків, а також активізує дітей та їхню словесну творчість.

Основні види діяльності на уроках читання можуть підсилюватися супровідними: малюванням, художньою працею, дослідницькою діяльністю, виразним читанням віршів, драматизацією, складанням діалогів, співом тощо. Добираються такі супровідні види діяльності залежно від мети та етапу уроку. Головне - домогтися по­вного злиття різних видів діяльності, щоб викликати та підтримувати творчу реакцію дитини, активізувати її пізнавальні можливості, досягти органічного поєднання логіко-понятійного й емоційно-образного компонентів на різних етапах пізнання та творення тексту [8, с. 34].

Практика. Покажемо основні способи інтеграції видів діяльності учнів на уроці читання залежно від етапу

1. © Капарнік Б., 2012
Відгадування загадки.

Зима настала біла, гарна, І сніг навкруг, куди не йди, Десь тут руда лисичка пробігала, Лишаючи свої ... (сліди).

2. Розгляд малюнків (зв'язок з природознавством).

Розгляньте малюнки (1-й мал.: лісник садить дерева; 2-й мал.: картина сучасного міста з машинами і завода­ми) і скажіть, який слід може залишити людина? (Лісник садить дерева, щоб з них виріс ліс і тваринам було де жити. Машини і заводи, створені людьми, забруднюють навколишнє середовище і багато тварин і птахів гине внаслідок цього.)

3. Читання вірша виразно. Життя людині хочеться прожити, В багатстві, радості й добрі, Побудувать будинок, в ньому жити, Для цього треба статки немалі!

Іде людина, трудиться, працює, Лишає слід у витворі своїм. І сил і часу свого не шкодує, Добро принести хоче вона всім!

Етап уроку

-   Для чого людина працює (щоб мати гроші й можливості щось купити, побудувати; щоб жити в достатку)

-   Чому ми так цінуємо те, що ми робимо? (ми залишаємо у роботі частинку своєї душі). Як ви розумієте вислів "Лишає слід у витворі своїм"?

Види діяльності, що інтегруються

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і завдань уроку.

1)розгляд малюнків до тексту;

2)словникова робота;

3)слухання музичних творів;

4)підготовлені розповіді учнів на народознавчій, природо­знавчій основі;

5)узагальнення спостережень після екскурсії;

4. вирішення проблемних питань.Розгляд малюнків.

 

-   Розгляньте малюнки на дошці (1-й мал.: чоловік будує будинок; 2-й мал.: чоловік садить дерево; 3-й мал.: батько іде з сином). Як ви гадаєте, чому саме ці малюнки я підібрав? Про що буде наш урок? (У народі кажуть, що людина за життя повинна зробити три речі: побудувати будинок, посадити сад і виховати сина. Так вона за­лишить свій слід на землі. Я гадаю, що темою нашого уроку буде "Слід, який лишає людина на землі")

5. Підготовлені розповіді учнів.

Етап уроку

Розповіді учнів про те, чого в житті досягли їхні батьки (ким стали, що зробили).

-   Давайте прочитаємо оповідання В. Сухомлинського "Який слід людина повинна лишити на землі?" і довіда­ємося, чого досяг один чоловік і який слід залишив він за своє життя.

Види діяльності, що інтегруються

1)            читання мовчки та хором;

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок.

2)"орфоепічне" читання;

3)композиційний аналіз тексту;

4)добір заголовків;

5)репродуктивний, стислий чи детальний перекази;

6)бесіда на основі прочитаного;

7)            словесне малювання.

 

6. Бесіда на основі прочитаного.

-   - Про кого розповідається у творі?Як склалася доля хлопця за життя?

-   Про що запитував дідусь Чоловіка? Чому?

-   Про який слід йдеться в оповідання. На вашу думку який слід мав залишити Чоловік?

-   Уважно прочитайте заголовок і спробуйте дати відповідь на поставлене в ньому питання. 7. Словесне малювання.

-  Уявіть, що ви будівельник з оповідання, намалюйте словами, що ви уявляєте, коли побудували будинок, опишіть свої емоції та почуття.

 

Етап уроку

Види діяльності, що інтегруються

IV. Творче застосування знань учнів. Творча робота.

1)         різні види творчого переказу;

2)         ліплення з пластиліну композиції;

3)         ілюстрування однієї з частин тексту (малювання картин до
тексту);

4)         інсценування та драматизація.

8. Малювання (зв'язок з образотворчим мистецтвом).

 

-   До поданого оповідання немає ілюстрації чи малюнка. Спробуйте його намалювати.

9. Творчий переказ.

-   Перекажіть текст від імені головного героя.

Висновок. Як бачимо структура уроку читання дозволяє поєднувати різні види діяльності учнів. Як наслідок, в учнів активізується пізнавальна, словесна та практична діяльність. На кожному етапі слід використовувати еле­менти ігрової діяльності та драматизації, що дає можливість учням виокремлювати спільні та відмінні, істотні та неістотні ознаки. Спостереження за довкіллям допомагає розширювати уявлення про слова, що означають явища природи, розкрити сутність причинно-наслідкових зв'язків, допомагають об'єднати читання з природознавством, встановити зв'язки між предметами. Художня діяльність допомагає розвитку учнівської уяви, образно сприйма­ти навколишній світ, а також позв'язує образотворче мистецтво, музику з читанням. Зміна різних видів діяльнос­ті не лише стимулює до практичної роботи, але й сприяє текстотворенню молодших школярів на уроках читання.

Література:

1.Бахарева Л. Н. Интеграция учебных занятий в начальной школе на краеведческой основе // Начальная школа. - 1991. - № 8. - С. 48-51.

2.Варзацька Л. О. Інтегровані уроки рідної мови і мовлення в перших класах загальноосвітніх шкіл : Метод, посіб. / Л. О. Варзацька. - К. : Юніверс, 2000. - 143 с.

3.Вашуленко М. С. Інтегрування завдань з рідної мови й читання // Початкова школа. - 1994. - № 6. - С. 13-16.

4.Іванчук М. Г. Інтегроване навчання : сутність та виховний потенціал (Виховання особистості молодшого шко­ляра в умовах інтегрованого підходу до навчання) / М. Г. Іванчук - Чернівці : Рута, 2004. - 359 с.

5.Калягин Ю. М. Об интеграции и воспитании в начальной школе // Начальная школа. - 1989. - № 3. - С. 52-57.

6.Криса В. Б. Методологические и психолого-педагогические основы интегративности обучения / В. Б. Криса. -

С. 3-6.

Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства