Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 49

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

а н

о г о ь

с

Вс

 

 

20 ів лі

а б ь т іс

кі

ь

л

к[1]

а н ь л а г а З

 

 

100
Hello -__________________________________________

How are you? -______________________________________

Goodbye -__________________________________________

Thank you very much -________________________________

Thank you -_________________________________________

2. Find mistakes and correct them to rules of transliterate. Example: Bila Cerkva - Bila Tserkva

Pereyaslav-Hmelnitsky -_______________________________

Kiev -_____________________________________________

Iagotyn -___________________________________________

Alusta -____________________________________________

Ienakiive -__________________________________________

Gadiach -___________________________________________

Ivaschenko -________________________________________

3. Describe newspapers and magazines which you read usually.

Окрім самостійної роботи студентам надається можливість додатково отримати бали за реферат, який пови­нен бути написаний відповідно до вимог написання реферативних та наукових робіт.

Науковою роботою займаються студенти, які навчаються на "відмінно" та "добре", а також не пропускають заняття без поважних причин. Тут передбачається дослідження студентом наукової проблеми, яка є актуальною до даного предмету. Це можуть бути як тези, так і статті. Студенти можуть приймати участь у колоквіумах, семі­нарах, студентських та міжвузівських конференція тощо.

Теоретичний модуль передбачає складання заліку. В результаті чого опрацювавши навчальний матеріал про­грами студенти повинні оволодіти знаннями: граматичних структур, що є необхідними для гнучкого вираження відповідних функцій та понять, а також для розуміння та продукування широкого кола текстів в академічній та професійній сферах; мовних форм, властивих для офісних та розмовних регістрів академічного та професійного мовлення; лексичних одиниць (у тому числі термінології), що є необхідними в академічній та професійній сферах.

Висновки. Вивчення іноземної (англійської) мови у вищих навчальних закладах повинно відбуватися посту­пово на кожному курсі. Недостатня кількість годин на її вивчення призводить до поверхового засвоєння мате­ріалу. Тому вважаємо, що іноземна мова повинна вивчатися студентами вишу від першого до останнього курсу поступово, із достатньою кількістю годин на тиждень (не менше 4 годин). Лише таким чином ми зможемо під­готувати фахівців, які б не лише могли працювати на благо нашої батьківщини, але й у інших Європейських країнах.

Щодо особливостей навчання сучасної іноземної мови, то безперечно хотілося б зазначити що кількість го­дин на відведення цієї дисципліни досить мала. Проте ми намагалися вмістити найнеобхідніші актуальні теми для вивчення цієї дисципліни, дати свої рекомендації щодо розробки програми із дисципліни "Сучасна іноземна (англійська) мова". Особливу увагу звернули на критерії оцінювання студентів, а також на модуль самостійної роботи, який є важливим у формуванні інтелектуальних навичок студентської молоді. У подальшому плануємо розробити посібник із сучасної англійської мови для студентів немовних факультетів педагогічних університетів.

Література:

1.Бородіна Г. І. Комунікативно-орієнтоване навчання іноземної мови у немовному вузі / Г. І. Бородіна // Іноземні мови. - 2005. - № 2. - С. 28-31.

2.Гайдамащук Л. В. Деякі напрямки інноваційної педагогічної діяльності в практиці викладача іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі / Л. В. Гайдамащук // Університетські наукові записки. - 2005. -№ 4(16). - С. 419-422.

3.Сучасна іноземна (англійська) мова: навчальна робоча програма / [уклад. Є. В. Костик, В. Ю. Шапран]. - Пере­яслав-Хмельницький : П-ХДПУ ім. Г. С. Сковороди, 2011. - С. 4-8.

4.Наконечна А. П. Сучасна англійська мова. Modern English / А. П. Наконечна. - Донецьк : ООО ПКФ "БАО", 2007. - 224 с.

5.Сура Н. А. Навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : 13.00.04. "Теорія і методика професійної освіти" / Н. А. Сура. - Луганськ, 2005. - 17 с.

Тарнопольський О. Б. Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти : навч. посібник / О. Б. Тарнопольський. - К. : Фірма "ІНКОС", 2006. - 248 с.УДК 81234:168.522

Кульбєрг М. С.,

Одеський національний унніверситет ім. 1.1. Мечникова

ОСНОВНІ ЗАСОБИ СЕМАНТИЗАЦІЇ НЕЗНАЙОМОЇ ЛЕКСИКИ ДЛЯ РОЗШИРЕННЯ ПОТЕНЦІЙНОГО СЛОВНИКА СТУДЕНТІВ

Стаття присвячена проблемі розширення потенційного словника студентів для читання текстів за фахом в оригіналі. В статті розглядається відмінність між активним, пасивним та потенційним словниками людини. Протиставляються різні думки щодо засобів семантизації незнайомої лексики.

Ключові слова: активний (продуктивний), пасивний (рецептивний), потенційний словник, засоби семантиза-ції, мовна здогадка.

Статья посвящена проблеме расширения потенциального словаря студентов для чтения текстов по специаль­ности в оригинале. В статье рассматривается различие между активным, пассивным и потенциальным словарями человека. Противопоставляются различные мнения в отношении способов семантизации незнакомой лексики.

Ключевые слова: активный (продуктивный), пассивный (рецептивный), потенциальный словарь, способы се-мантизации, языковая догадка.

The article deals with the problem of broadening students' potential vocabulary for reading original professional texts. The difference between active, passive and potential vocabulary of a person is being examined in the article. Different opinions concerning methods of unknown vocabulary's semantisation are being opposed.

Key words: active (productive), passive (receptive), potential vocabulary, methods of semantisation, language guess.

Навчання іноземним мовам у вищих навчальних закладах має на меті досягнення рівня професійного/вільного володіння мовою, що, на думку Колеснікова О.О., "має на увазі той ступінь розвитку комунікативної компетен­ції, коли індивід є здібним ефективно взаємодіяти з іншими комунікантами в межах найрізноманітніших ситуацій спілкування (разом з професійними)" [6, с. 107].

При навчанні іноземної мови неможливо вивчити весь лексичний склад мови, який складається з багатьох тисяч багатозначних лексичних одиниць. Це і не є потрібним, тому що на практиці під час спілкування люди ви­користовують обмежений словниковий запас, який залежить від тих або інших комунікативних сфер.

Словниковий запас кожної людини складається з трьох шарів. Ядро, яке і представляє собою лексичний міні­мум, дослідники називають активним (продуктивним) словником. До нього можна віднести лексичні одиниці, які використовують для продуктивних видів мовленнєвої діяльності, тобто для говоріння та письма.

Більший шар називають пасивним (рецептивним) словником. До нього відносяться лексичні одиниці, які можна упізнати під час рецептивних видів мовленнєвої діяльності - читання та аудіювання, але продуктивно їх не використовують. При навчанні іноземної мови обов'язково повинна відбутися диференціація цих двох шарів. Проте між ними залишається тісний зв'язок [1, с. 29].

Вчені стверджують, що загальне розуміння під час читання настає, коли знайомими є 70% слів. Проте, оскіль­ки навчання читанню направлено на те, щоб досягти адекватного розуміння, в тексті знайомих слів повинно бути не менш 85%, що складатиме рецептивний словник в 2300-2500 найбільш вживаних слів [5, с. 333].

Найбільшим та безмежним шаром є потенційний, або рецептивний, словник, до якого належать не вивчені раніше лексичні одиниці, про значення яких можна здогадатися під час читання або аудіювання за допомогою знайомих словотворчих елементів, подібністю з рідною чи іншими іноземними мовами (інтернаціональні слова), конверсією, контекстом. Якщо реальний словник, до якого входять активний на пасивний, є приблизно однако­вим у тих, хто навчається, однакового ступеня навчання, то потенційний може бути різним за рахунок самостій­ного читання. Саме цей словник необхідно постійно розширяти.

Як стверджують такі відомі вчені як І.М. Берман, І.Л. Бім, В.А. Бухбіндер, А.Д. Климентенко, О.О. Миролю-бов та інші, для розширення потенційного словника слід застосувати різні засоби семантизації.

Найшвидшим та найлегшим засобом семантизації є переклад, який не розвиває мовну здогадку та відчуття мови, тому їм слід користуватися лише на початковому рівні, тому що чим менше досвіду на іноземній мові, тим більше приходиться використовувати рідну мову, і в таких випадках, коли не можна застосувати інші способи семантизації.

Для того, щоб розвиток мовної здогадки проходив успішно і у студентів можна було виробити "відчуття мови", то при читанні оригінальної літератури слід уникати переклад, якщо без нього можна обійтись, щоб сти­мулювати здогадку, не виховувати прагнення здобувати все в готовому вигляді, як вважають вчені [2, с. 168].

Основними способами семантизації без перекладу вчені називають опору на предметну (зовнішню) нао­чність, опору на мовну та мовленнєву (внутрішню) наочність. Під опорою на предметну (зовнішню) наочність розуміють розкриття значення іноземного слова шляхом демонстрації предметів, дій, малюнків, позначених цим словом. Опора на мовну наочність - семантизація слова засобами іноземної мови: інтернаціональні слова, слово­творчий та етимологічний аналіз лексичних одиниць. Опора на мовленнєву наочність - розкриття значення іно­земного слова в мовленнєвої ситуації та в контексті.

В німецькій мові існує багато можливостей для розширення потенційного словника за рахунок складних та похідних слів, словотворення, інтернаціональних слів, синонімів та антонімів, переносом значення, тобто мета­фори і метонімії, фразеологізмів, дефініції, тлумачення, контексту (вузького чи широкого, а також позамовної ситуації). Дослідники стверджують, що роботу над словом в контексті необхідно поєднувати з роботою над ізо­льованим словом.

Таким чином, для розширення потенційного словника та розвитку мовної здогадки при поясненні нової лек­сики необхідно використовувати і поєднувати різні засоби семантизації.

© КульбєргМ. С., 2012Після прочитання тексту студентам потрібно активізувати нову лексику для того, щоб вона ввійшла до пасив­ного словника і щоб студенти в подальшому могли пізнавати дані лексичні одиниці в інших контекстах.

Як зазначає Колесніков О.О., когнітивна складова курсу "визначає набуття шляхом іноземної (німецької) мови найбільш початкових спеціалізованих знань в галузі основ деяких наук, на які спирається спеціальність" [7, с. 77]. Тому слід приділити увагу розширенню потенційного словника студентів.

Література:

1.Берман И. М. Методика обучения английскому языку в неязыковых вузах / Берман И. М. - М. : Издательство "Высшая школа", 1970. - 230 с.

2.Бим И. Л. Теория и практика обучения немецкому языку в средней школе / Бим И. Л. - М. : Просвещение, 1988. - 255 с.

3.Бухбиндер В. А. Методика обучения немецкому языку в средней школе / Бухбиндер В. А. - Киев, "Вища шко­ла", 1984. - 201 с.

4.Дмитриченко М. Ф. Вища освіта і Болонський процес: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Дмитриченко М., Хорошун Б., Язвінська О., Данчук В. - К: Знання України, 2006. - 440 с.

5.Климентенко А. Д. Теоретические основы методики обучения иностранным языкам в средней школе / Кли-ментенко А. Д., Миролюбов А. А. - М. : Педагогика, 1981. - 455 с.

6.Колесников А. А. Обратная связь как особый элемент структуры интеракции // Иностранные языки в высшей школе / Колесников А. А. - Выпуск 3 (14) 2010. - С. 107-116.

7.Колесников А. А. Обучение студентов организации профессиональноориентированного преподавания немец­кого языка в профильной школе (на основе элективного курса "Deutsch im Tourismus") // Иностранные языки в высшей школе / Колесников А. А. - Выпуск 1 (16) 2011. - С. 75-82.

8.Ляховицкий М. В. Методика преподавания иностранных языков / Ляховицкий М. В. - М. : Высшая школа, 1981. - 159 с.

9.Ніколаєва С. Ю. Основи сучасної методики викладання іноземних мов (схеми і таблиці) : Навчальний посіб­ник / Ніколаєва С. Ю. - К. : Ленвіт, 2008. - 285 с.

10.  Пассов Е. И. Учебное пособие по методике обучения иностранным языкам / Пассов Е. И. - Воронеж,
1975. - 283 с.

Рахманов И. В. Общеобразовательное значение изучения иностранного языка / Рахманов И. В. // Очерки по ме­тодике обучения немецкому языку. - М. : Высшая школа, 1974. - С. 26-37.

12. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / Селіванова О. О. - Полтава, Довкілля. - К., 2010. - 844 с.УДК 378

Кузів М. З.,

Тернопільський національний економічний університет

РОЛЬОВІ ІГРИ НА ЗАНЯТТІ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЯК МЕТОД НАВЧАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

У наш час все більше розширюються зв'язки України із зарубіжними країнами, й інтерес до вивчення іноземної мови невпинно зростає. У методиці викладання іноземної мови існують різні способи оптимізації навчальної ді­яльності, в тому числі й гра. Ігри викликають інтерес викладачів іноземної мови, оскільки сприяють формуванню та розвитку навичок іншомовного спілкування.

Ключові слова: рольова гра, комунікативна компетенція, функції рольової гри, класифікація рольових ігор, форми рольових ігор.

В наше время все больше расширяются связи Украины с зарубежными странами, и интерес к изучению ино­странного языка постоянно возрастает. В методике преподавания иностранного языка существуют различные способы оптимизации учебной деятельности, в том числе и игра. Игры вызывают интерес преподавателей ино­странного языка, поскольку способствуют формированию и развитию навыков иноязычного общения.

Ключевые слова: ролевая игра, коммуникативная компетенция, функции ролевой игры, классификация ролевых игр, формы ролевых игр.

Nowadays, more and more expanding relations of Ukraine with foreign countries, and interest in learning a foreign language is increasing. In the methods of teaching foreign languages have different ways of optimizing the learning activities, including game. Games of interest of foreign language teachers as contributing to the formation and development of foreign language communication skills.

Keywords: role play, communicative competence, functions of role-playing game, the classification of role-playing games, forms of role-playing games.

Розвиток міжнародних відносин, приєднання України до Болонського процесу висувають нові вимоги до під­готовки майбутніх фахівців, які змогли б успішно реалізувати свою професійну діяльність.

На сучасному етапі розвитку методики вивчення іноземної мови основний акцент робиться на розвиток осо-бистісно орієнтованого (інтерактивного) та комунікативного підходів. Підвищення ефективності навчання є од­ним із головних завдань сьогодення.

Мовна комунікація не існує сама по собі, а створюється у процесі соціальної взаємодії з іншими людьми. Якщо засоби мови можна вивчити і без спілкування з партнерами, то оволодіти самою мовою можливо лише в процесі комунікації. Традиційна система побудови занять не забезпечує відповідних умов для формування і роз­витку навичок іншомовного спілкування.

Рольова гра - простий спосіб пізнання людиною навколишньої дійсності, один із найдоступніших шляхів до оволодіння знаннями, уміннями, навичками. Необхідність раціональної побудови, організації і застосування ро­льових ігор у процесі навчання і виховання школярів засобами іноземної мови вимагає ретельного і детального вивчення цього питання.

Необхідність введення методів активного навчання, зокрема ігрових у навчальний процес, висвітлюється в науково-методичній літературі та публікаціях багатьох науковців. Розробкою ігрових форм і методів навчання іноземної мови займалися: Вишневський О.І., Деркач А.А, Китайгородська Г.О., Красовська Н.П., Олійник Т.І., Щербак С.Д. та ін.

Мета статті - розглянути місце рольових ігор у сучасній методиці викладання іноземної мови та проаналізу­вати використання рольових та ділових ігор як елементів інтерактивного підходу у процесі вивчення німецької мови студентами-економістами в умовах міжкультурної інтеграції.

Рольова гра як методичний прийом навчання іноземних мов одержала широке застосування у практиці. Ро­льова гра деякими зарубіжними методистами (J. Laylor, J. Revell) визначається як спонтанна поведінка того, хто навчається, його реакція на поведінку інших людей, що беруть участь в гіпотетичній ситуації. Методист D. Вєгпє дотримується такої самої думки. Він визначає рольову гру як прийом, коли студент повинен вільно імпровізувати в межах заданої ситуації, виступаючи в ролі одного з її учасників. Вона належить до групи активних засобів на­вчання, допомагає активізувати мовну діяльність студентів, формує у них уміння самостійно висловлювати свої думки, виховує в учнів почуття впевненості в собі, сприяє створенню позитивного психологічного мікроклімату на занятті; залучає до активної мовленнєвої діяльності всіх студентів [6].

Комунікативний підхід до навчання іноземним мовам є сьогодні методичним стандартом. Реалізація комуні­кативного підходу у навчальному процесі з іноземної мови означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок і умінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню студентом іншомовної мовленнєвої діяльності. Ін­шими словами, оволодіння засобами спілкування (фонетичними, лексичними, граматичними) спрямоване на їх практичне застосування у процесі спілкування. Оволодіння уміннями говоріння, аудіювання, читання та письма здійснюється шляхом реалізації цих видів мовленнєвої діяльності у процесі навчання в умовах, що моделюють ситуації реального спілкування [7, с. 39].

Ефективна рольова гра забезпечує високу активність кожного учасника навчального процесу. Незважаючи на те, що різні ролі відрізняються об'ємом рольових реплік, кожен із учасників бере активну участь в ігровій ді­яльності, навіть якщо він отримує невеликі за змістом ролі. Для успішного проведення рольової гри необхідна постійна концентрація уваги всіх студентів за її перебігом. Для того, щоб вчасно й правильно виступити зі своєю реплікою, навіть ті учасники, які мають невелику роль, повинні постійно зосереджуватися над отриманою інфор­мацією, обробляти й оцінювати її. Різноманітність ролей допомагає вирішити проблему неоднорідності групи як

© Кузів М. З., 2012щодо мовної підготовки її учасників, так і щодо індивідуальних особливостей кожного студента. Перевага рольо­вої гри над іншими методами навчання полягає в тому, що надто сором'язливим і невпевненим у собі студентам легше говорити, "сховавшись" за роль. Відповідно знімається психологічна напруга учасників гри, підвищується їх комунікабельність. Роль викладача в процесі гри постійно змінюється. На початку гри він активно контролює діяльність учасників, але поступово його роль зводиться до ролі активного спостерігача. Саме на викладачеві лежить відповідальність за успіх гри. Він повинен чітко визначити цілі гри та її складові елементи, створити такі умови, коли досягається максимальна зацікавленість студентів [8, с. 106].

За визначенням, "гра - це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспіль­ного досвіду, у якому складається й удосконалюється самоврядування поводженням" [10, с. 99].

У людській практиці рольова гра виконує такі функції [1; 3; 5]:

-   розважальну (це основна функція гри - розважити, надихнути, викликати інтерес);

-   комунікативну: освоєння діалектики спілкування;

-   самореалізації у грі;

-   терапевтичну: подолання різних труднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності;

-   діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства