Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 55

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

14.Motrouk V. Une allusion historique dans la chanson "Gottingen" de Barbara // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Випуск 3. - Ужгород : УжНУ, 2005. -С. 469-475.

15.Motrouk V P. Decouvrir les traditions de Noel en Provence avec la poesie // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Випуск 4. - Ужгород : УжНУ, 2006. -С. 519-526.

16.Quellet F. L'education interculturelle. Essai sur le contenu de la formation des maitres. - P. : L'Harmattan, 1991. -200 p.

17.Porcher L. L'enseignement de la civilisation en questions // Etudes de linguistique appliquee. - № 47, 1982. -P. 38-49.

18.Verbunt G. La question interculturelle dans le travail social. - P. : La Decouverte, 2004. - 243p.

vupar.org/2009/12/24/les-moeurs-francaises.УДК37.013.77: 159.962: [811.111]

Назаренко М. М.,

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

ВИКОРИСТАННЯ СУГЕСТИВНОГО МЕТОДУ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

У статті досліджується сугестивний метод як один із ефективних методів у викладанні іноземної мови у вищих навчальних закладах. Розглядаються головні положення та особливості використання цього методу у навчальному процесі. Автор аналізує сугестивну педагогіку, яка є психотерапевтичним напрямом у педагогіці, розкриває притаманні їй засоби навчання.

Ключові слова: сугестивний метод, навіювання, прийом, свідомість, підсвідомість, психічна активність, пе­дагогіка.

В статье исследуется суггестивный метод как один из эффективных методов в преподавании иностранного языка в высших учебных заведениях. Рассматриваются главные положения и особенности использования этого метода в учебном процессе. Автор анализирует суггестивную педагогику, которая является психотерапевтичес­ким направлением в педагогике, раскрывает характерные для неё средства обучения.

Ключевые слова: суггестивный метод, внушение, приём, сознание, подсознание, психическая активность, пе­дагогика.

The article deals with the suggestive method as one of the effective methods of teaching foreign languages in higher educational establishments. The main features and the peculiarities of using this method in the educational process are considered. The author analyzes suggestive pedagogy which is the psycho-therapeutic direction in pedagogy, reveals its characteristic means of teaching.

Key words: suggestive method, suggestion, way, consciousness, subconsciousness, mental activity, pedagogy.

Іноземна мова є не просто частиною культури певної нації, але це і запорука успіху, майбутньої вдалої кар'єри студентів. Досягнення високого рівня володіння іноземною мовою не можливе без фундаментальної мовної під­готовки у вищій школі. Викладачам необхідно знати новітні методи викладання іноземної мови, спеціальні на­вчальні техніки та прийоми, щоб оптимально підібрати той чи інший метод викладання відповідно до рівня знань, потреб, інтересів студентів.

В умовах реформування вищої школи мають змінюватися також і освітні технології викладання іноземних мов. Сама мовна освіта поступово модернізується через впровадження модульно-рейтингової системи навчання. Міждисциплінарна інтеграція, демократизація та економізація освіти сприяє посиленню використання іннова­ційних методів та технологій у процесі викладання іноземних мов. Метою навчання іноземної мови у вищій школі на сучасному етапі є оволодіння студентами комунікативними компетенціями, що дозволять реалізувати їхні знання, уміння, навички для розв'язання конкретних комунікативних завдань у реальних життєвих ситуаці­ях. Якісна мовна підготовка студентів не можлива без використання сучасних освітніх методів, які б слугували покращенню якості підготовки студентів та підвищенню рівня їхньої мовної компетенції.

Останнім часом пожвавився активний методичний пошук, який сприяє розвитку сучасних інноваційних мето­дичних концепцій навчання іноземних мов.

Метою статті є дослідити та розкрити особливості сугестивного методу, який є одним із ефективних методів вивчення іноземної мови.

Педагогічні і теоретичні аспекти використання сугестивного методу у навчальному процесі досліджені в пра­цях С.М. Гончарова, Г.А. Китайгородської, Г. Лозанова, С.Ю. Ніколаєвої, С.С. Пальчевського, О.М. Пєхоти та інших.

Сугестивний метод (метод навіювання) створений у другій половині XX століття у Софійському інституті су-гестології (Болгарія), названий іменем його винахідника психотерапевта Георгія Лозанова. Він дійшов висновку щодо можливості використання у навчанні іноземних мов неусвідомлених резервних можливостей. Безпосеред­ня дія викладача на тих, кого він навчає і хто в цей час перебуває у стані "псевдо-пасивності", його сугестична, навіююча дія сприяє усуненню психотравмуючих факторів (скутості, страху, побоювання можливих помилок, замкнутості, некомунікабельності, труднощів у подоланні стереотипів рідної мови та мовного бар'єру іноземної). На думку Г. Лозанова, такий вплив створює сприятливі передумови для організації іншомовного мовленнєвого спілкування. Крім того, він допомагає розкрити резервні можливості учнів щодо запам'ятовування значного об­сягу навчального матеріалу [5, с. 301].

Термін "сугестія" походить від англійського слова "suggest", що означає "пропонувати", "навіюва­ти". Сугестивна технологія - це навчання на основі емоційного навіювання в стані неспання, що спричиняє надзапам'ятовування. Вона передбачає комплексне використання всіх вербальних і невербальних, зовнішніх і внутрішніх засобів сугестії. Реалізація цієї концепції передбачає створення особливих психолого-педагогічних умов навчання людини [2, с. 78].

Сугестивна педагогіка - це психотерапевтичний напрям у педагогіці, який цілеспрямовано з навчально-ви­ховною метою використовує засоби навіювання і поділяється на гіпнопедію, релаксопедію та сугестопедію. У межах цього напрямку розробляються прийоми прискореного навчання [6, с. 36].

С.М. Гончаров зазначає, що основою сугестопедичного методу стала гіпотеза про неусвідомлювану психічну активність, яка у безпосередньому зв'язку з усвідомлюваною активністю особистості є носієм не тільки інтенсив­них тенденцій, а й вторинно-автоматизованої діяльності, що зумовлює будь-яке навчання та будь-який розвиток людини. Неусвідомлювана психічна активність є важливим носієм видової та індивідуальної пам'яті [2, с. 95].

Сугестивні засоби (авторитет, інфантильність, двоплановість, ритм, інтонація, концертна псевдопасивність)

© Назаренко М. М., 2012спрямовані на розкриття резервних можливостей особистості, основу яких становить неусвідомлювана психічна активність. Застосування сугестивних засобів у педагогічній практиці може бути спрямоване на три етапи педа­гогічного процесу: підготовчий етап, етап засвоєння навчального матеріалу, етап активного відтворення засвоє­них знань. На думку дослідників (С.С. Пальчевський, О.М. Пєхота), використання сугестивних засобів у процесі навчання допомагає підвищити працездатність, знизити втому та подолати психологічні бар'єри [6, с. 169].

Використання методів сугестивної педагогіки передбачає навіювання людині необхідної інформації на рівні підсвідомості. В основі методу лежить явище "надзапам'ятовування". Застосування сугестивного методу при вивченні іноземної мови допомагає досягти більших результатів за досить короткі терміни. Активно залучають­ся приховані резерви свідомості, використовуються театралізовані дійства, музика. При цьому дуже важливою є кваліфікація викладача, що здійснює навчання за даним методом. Авторські методики приносять результати тільки тоді, коли матеріал подається від натхненного вчителя. Сугестивний метод дуже тісно пов'язаний із ко­мунікативним. Слухачі курсів, які мають достатню граматичну базу для подальшого засвоєння іноземної мови, можуть проводити по декілька тижнів за межами своєї країни. Таким чином, вони повністю загружаються в ат­мосферу, де мають змогу удосконалювати мову із її носіями. Досить часто проводяться екскурсії для студентів в інші країни. Головна особливість сугестивного методу полягає у тому, що від слухачів не вимагається активна участь. Студент повинен лише зосередити свою увагу на абстрактних предметах при прослуховуванні матеріалу. Як результат він не сконцентровується на вивченому матеріалі, не осмислює його. Нові знання засвоюються не­помітно і практично без участі слухача [3, с. 184].

Сугестивний метод уже доказав свою ефективність у багатьох країнах і мовах. За кордоном, окрім Болгарії, сугестивні технології навчання застосовують в США, Франції, Канаді, Угорщині. Трапляються поодинокі випад­ки використання згаданого методу і в Україні.

Науковці виділяють такі головні положення сугестивного методу:

-   створюються сприятливі умови для оволодіння студентами усним мовленням шляхом усунення психологіч­них бар'єрів, що виникають у ситуаціях навчання;

-   більша увага приділяється зв'язку навчального процесу з особистими інтересами та мотивами студентів;

-   між викладачем та студентами встановлюються довірливі стосунки, які сприяють успішній мовленнєвій взаємодії;

-   навчання проходить у двох планах - свідомому та підсвідомому, в яких діють обидві півкулі головного моз­ку, що дає оптимальний результат;

-   мовний матеріал засвоюється в атмосфері гри, перевтілення, з використанням мови та рухів, а також драма­тизації творів мистецтва, що допомагає переключити увагу студентів із форми на сам процес спілкування;

-   навчальний матеріал вводиться на основі значних за обсягом полілогів і супроводжується перекладом на рідну мову, а також коментарем лексичного та граматичного характеру; перше пред'явлення у виконанні викла­дача з музичним супроводом (рецептивна фаза, під час якої функціонують ліва та права півкулі мозку), та друге пред'явлення полілогу викладачем у нормальному темпі, коли студенти знаходяться у "концертному стані" - у стані релаксації і слухають викладача із заплющеними очима, сидячи у зручних позах;

-   активізація матеріалу проходить за допомогою драматизації, ігор, пісень, різноманітних вправ, при цьому студенти виконують різні ролі, широко використовують невербальні засоби комунікації;

-   у центрі уваги - усномовленнєве спілкування, проте студенти пишуть твори та читають тексти;

-   завдяки використанню резервів мимовільної пам'яті за один місяць досягається засвоєння на розмовному рівні близько 2000 слів [5, с. 302].

Отже, можемо зазначити, що у сучасному навчальному процесі неможливо обійтися без прийомів навіювання та самонавіювання. Це могутня зброя педагога вищої школи. Сугестивні технології - це невід'ємний елемент при викладанні та вивченні іноземної мови.

Література:

1.Волкова Н. П. Педагогіка : Навч. посіб. / Н. П. Волкова. - К. : Академвидав, 2007. - 616 с.

2.Гончаров С. М. Сугестивні технології навчання в кредитно-модульній системі організації навчального про­цесу : Навчально-методичний посібник / С. М. Гончаров. - Рівне : НУВГП, 2008. - 118 с.

3.Китайгородская Г. А. Интенсивное обучение иностранным языкам. Теория и практика / Г. А. Китайгородская. -М., 2009. - 345 с.

4.Лозанов Г. Основы суггестологии / Г. Лозанов. - София, 1973. - 225 с.

5.Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах : Підручник / Кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. - К. : Ленвіт, 1999. - 320 с.

Пальчевський С. С. Сугестопедагогіка: новітні освітні технології : Навч. посіб. / С. С. Пальчевський. - К. : Кондор, 2005. - 351 с.УДК 811.161.1

Петриченко И. Б.,

Днепропетровский национальный университет

АКТУАЛЬНОСТЬ ИЗУЧЕНИЯ РУССКИХ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ ОБОРОТОВ

В ИНОСТРАННОЙ АУДИТОРИИ

У статті розглядаються проблеми вивчення російських фразеологізмів в іноземній аудиторії на початковому етапі навчання.

Ключові слова: фразеологізм, ідіома, міжкультурне спілкування.

В статье рассматривается проблемы изучения русских фразеологизмов в иностранной аудитории на началь­ном этапе обучения.

Ключевые слова: фразеологизм, идиома, межкультурное общение.

The article deals with the problems of Russian phraseologisms study with foreign audience at the beginner's level. Key words: phraseologism, idiom, cross-cultural communication.

Усиление международных контактов и увеличение интереса к изучению языков в XXI веке привело к акти­визации межкультурного общения, в связи с этим проблематика соотношения языка и культуры на межнацио­нальном уровне становится чрезвычайно актуальной. Вопросы межкультурного общения и взаимопонимания на занятиях русского языка как иностранного представлены в работах известных учёных (Е.М. Верещагина, В.Г. Костомарова, О.Д. Митрофановой и др.). Формирование культурной компетенции иностранных учащихся яв­ляется обязательным при изучении русского языка, поэтому преподавать его нужно "не только как новый код, как новый способ выражения мыслей, но и как источник сведений о национальной культуре народа - носителя изучаемого языка" [2, с. 3]. В связи с этим следует отметить актуальность изучения русских фразеологических оборотов на уроках развития речи в иностранной аудитории.

Полноценная коммуникация иностранных студентов на русском языке становится затруднительной (а иногда и невозможной) без знания наиболее употребительных фразеологических оборотов. Незнание фразеологизмов создаёт предпосылки для коммуникативных ошибок и неудач в общении на русском языке. Большинство учеб­ников по русскому языку для иностранных учащихся основано на стилистически нейтральной русской лексике, далёкой от живой реальной речи. В результате этого у студентов образуется огромный разрыв между теоретичес­кими знаниями и реальной практикой общения на русском языке. Решить эту проблему - познакомить учащихся с наиболее употребительными русскими фразеологизмами, их значением, ситуацией употребления - является одной из главных задач преподавателя, работающего в иностранной аудитории.

Следует отметить, что фразеология как самостоятельная лингвистическая дисциплина возникла ещё в серед­ине прошлого столетия. Её развитие было связано, прежде всего, с работами крупнейшего русского языковеда В.В. Виноградова, который определил задачи изучения фразеологических единиц, установил основные их типы и тем самым заложил основы фразеологии. За последнее десятилетие эта лингвистическая дисциплина получила небывалое развитие. Важность этой дисциплины обусловлена чрезвычайно высокой активностью употребления фразеологизмов в русской речи (как в устной, так и в письменной формах), вызванной социально-политическими изменениями в стране, отменой идеологической цензуры на литературу и прессу, свободой слова.

Объектом фразеологии являются цельные устойчивые сочетания слов, воспроизводимые в речи в готовом виде, как и слова, и являющиеся единицами языка. Однако до настоящего времени учёные не единодушны в определе­нии фразеологической единицы. Наиболее распространённой в языкознании является концепция В.В. Виноградо­ва, основой которой является понятие фразеологически связанного значения слова. По В.В. Виноградову, среди различных видов значений слов выделяется два наиболее общих разряда с точки зрения самостоятельности упо­требления: свободные значения слов, с которыми слово употребляется широко и относительно свободно, и фразе­ологически связанные значения, которые реализуются лишь в составе фразеологических единиц. Наличие слова со связанным значением в сочетании и создаёт фразеологическую единицу [3]. Кроме того, есть и более широкий подход, при котором к фразеологии относятся любые сочетания, воспроизводимые носителями языка как готовые. М.Н. Шанский относит к фразеологическим единицам словосочетания типа всерьёз и надолго, оптом и в розницу и т.п., а также пословицы, в которых сохраняется подлинное значение слов (например: Поспешишь - людей насме­шишь) и называет их фразеологическими выражениями [4, c. 62]. Вопрос об отнесении пословиц к фразеологии до настоящего времени вызывает споры у учёных. Тем не менее, образные пословицы, имеющие иносказательное значение, представляют несомненный интерес и заслуживают их изучения в курсе фразеологии.

На уроках развития речи в иностранной аудитории преподаватель определяет фразеологический оборот как "образное выражение языка, которое устойчиво воспроизводится в речи и, как и слово, выполняет номинатив­ную (назывную) функцию в языке и одновременно характеризует предмет" [1, c. 7]. Необходимо объяснить иностранным учащимся, что главное отличие фразеологического оборота от слова заключается в особенностях его семантики. Слово в языке может иметь прямое и переносное, образное значение. В отличие от слова, зна­чение фразеологизма всегда переносное, метафорическое, образное. Общий смысл фразеологических оборотов невозможно понять исходя из простой суммы значений составляющих компонентов. Значение фразеологизма идиоматично, скрыто. Носители языка знают, понимают этот "скрытый" смысл фразеологизмов, а для иностран­цев он всегда лингвистическая загадка, секрет. Именно поэтому фразеологические обороты являются наиболее сложной в семантическом плане группой языковых единиц для иностранных учащихся. Для того чтобы понимать "скрытые" значения слов, чтобы правильно понимать разговор русских людей и содержание произведений рус-

 

© Петриченко И. Б., 2012ских писателей, нужно знать самые употребительные фразеологические обороты русского языка, их значения и ситуации употребления.

Знакомить с русскими фразеологизмами необходимо на начальном этапе обучения иностранных студентов. Безусловно, начинать надо с образных выражений-реплик, которые русские люди традиционно употребляют в речи. На вопрос "Как дела?", обычно отвечают "Хорошо (отлично, прекрасно), спасибо". Если дела не очень хороши, используют фразеологизм так себе. Это значит: ни хорошо, ни плохо; средне. К таким образным выражениям-репликам можно отнести: добро пожаловать, приятного аппетита, на здоровье, была не была, понятия не имею, слава Богу и т.д.

Уместно знакомство с фразеологизмами на тематических уроках. Например, при изучении темы "Описание внешности и характера человека" предлагается объяснить студенту-иностранцу значение следующих фразео­логических оборотов: сёстры похожи как две капли воды, выглядеть ужасно как мокрая курица, у тебя золо­тое сердце, родиться в сорочке, ни рыба ни мясо и др. Большой интерес у иностранных учащихся вызывают сравнительные обороты с именем прилагательным и союзом как. Например, сравнительные зоосемантические конструкции: упрямый как осёл, тихий как овечка, грязный как свинья и т.д. Или обороты с названиями растений: стройный как берёза, крепкий как орех, красный как свекла. При объяснении данных оборотов уместно предло­жить студентам сравнить, сопоставить их с фразеологическими оборотами родного языка, ведь фразеологизмы любого языка отражают характер образного мышления народа, тесно связаны с культурой, историей, традиция­ми народа.

Лексический материал на уроках русского языка в иностранной аудитории может быть предложен с учётом оформления грамматической структуры каждой фразеологической единицы, а также с учётом определённых программой грамматических тем. Например:

-   именительный падеж: доброе утро, общий язык, первое время, слабое место;

-   родительный падеж: ни пуха ни пера, с первого взгляда, счастливого пути, без ума, цены нет, без пяти ми­нут; сколько лет, сколько зим;

-   дательный падеж: не верить ушам своим, не верить глазам своим, так себе;

-   винительный падеж: взять себя в руки, минута в минуту, в первую очередь;

-   творительный падеж: не за горами, главным образом, какими судьбами;

-   предложный падеж: в двух словах, в двух шагах, играть на нервах, на носу;

-   деепричастия: сложа руки, короче говоря, засучив рукава, не шутя;

-   компаратив: как снег на голову, как рыба в воде, как без рук, как дважды два.

Как специфические языковые единицы, отражающие национально-культурную семантику, фразеологизмы всегда представляют большой интерес, но и большие трудности для иностранцев. Вот почему правильное по­нимание содержания художественных текстов, разговора русских людей в разных жизненных ситуациях невоз­можно без знания наиболее употребительных идиом русского языка. Фразеологические обороты являются обяза­тельной частью того лексического и культурного минимума, который необходим для адекватной коммуникации иностранцев на русском языке.

Литература:

1.Баско Н. В. Русский язык как иностранный. Русские фразеологизмы - легко и интересно : Учебное пособие. -М. : Флинта: Наука, 2003. - 152 с.

2.Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. - М. : Просвещение, 1983. - 248 с.

3.Виноградов В. В. Русский язык : Грамматическое учение о слове. - 2-е издание. - М. : Высш.шк., 1972. - 616 с.

Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка. - М. : Высш.шк., 1985. - 289 с.УДК 37.091.12: 81'233

Петрусевич Ю. А.,

Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г Шевченка

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ВМІННЯ МОНОЛОГУ-РОЗДУМУ ТА МОНОЛОГУ-ПЕРЕКОНАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

У статті досліджується поняття монологу-роздуму та монологу-переконання, наводяться спеціальні уміння для оволодіння монологом-роздумом та монологом-переконянням, розглядається поняття контролю та взаємо­контролю мовленнєвих навичок та вмінь студентів, представлені функції контролю, обґрунтовано вибір крите­ріїв оцінювання монологічного мовлення студентів-майбутніх учителів другого року навчання.

Ключові слова: монолог-роздум, монолог-переконання, контроль, взаємоконтроль, функції контролю, крите­рії оцінювання монологічного мовлення.

В статье исследуется понятие монолога-рассуждения и монолога-убеждения, определяются специальные умения для овладения монологом-рассуждением и монологом-убеждением, рассматривается понятие контроля и взаимоконтроля речевых навыков и умений студентов, представлены функции контроля, обоснован выбор крите­риев оценивания монологической речи студентов-будущих учителей второго года обучения.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства