Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 59

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

Американский ученый Г. Триандис сосредотачивает внимание на том, что реальный мир люди постигают путем как физического так и социокультурного опытов [18].

Опираясь на определения, предложенные Е.М. Верещагиной и В.Г. Костомаровым, можно подчеркнуть, что "язык - это часть культуры, а культура - это часть языка, и его невозможно изучать как средство коммуникации без прочных культурологических знаний" [4].

В данном исследовании мы придерживаемся следующего определения межкультурной компетенции: "это знание жизненных привычек, нравов, обычаев, установок данного социума, формирующих индивидуальные и групповые установки; индивидуальных мотиваций, форм поведения, невербальных компонентов (жесты, мими­ка), национально-культурных традиций, системы ценностей" [3].

Межкультурная компетенция представляет собой сложное образование, включающие следующие компоненты: особенности мышления, отношения, знания и умения, все из которых относятся как к родной, так и к изучаемой культуре. Особенности мышления включают: а) понимание связи между языком, мышлением и культурой; б) осуществление познания на грани родной и изучаемой культур; в) понимание равнозначности и многообразия культур и культурных смыслов; г) критический взгляд на собственную и изучаемую культуру.

Умения включают: а) интерпретацию культурных фактов; б) соотнесение событий в родной и изучаемой

 

© Самойленко Н. Б., 2012культуре; в) извлечение и усвоение новых знаний о культуре; г) применение знаний в практических ситуациях общения; д) критическую оценку своей и иной культур.

Основными методами формирования межкультурной компетенции являются: наблюдение, описание и фор­мулирование вывода на этой основе. Они могут быть эффективными средствами изучения иной культуры на первоначальном этапе прикосновения к чужой культуре.

Многие вопросы нуждаются в дальнейшем всестороннем изучении, и, в частности, вопросы использования видеофрагментов в формировании основ вышеуказанной компетенции у студентов позволяют создавать аутен­тичную языковую среду и открывают новые возможности для формирования межкультурной коммуникативной компетенции студентов.

В рамках нашего исследования видеофрагменты рассматривается как эффективный способ создания аутен­тичной языковой среды, в которой происходит приобщение студентов к иноязычной культуре с учетом особен­ностей украинской культуры.

Программа "Практический курс английского языка" для студентов филологического факультета включает в себя содержательные модули "Практика устной и письменной речи", "Аналитическое чтение", "Практикум по оригинальной литературе".

В соответствии целям и принципам обучения в заключении пятого года обучения студенты должны уметь формировать и развивать систему кросскультурных ценностей как результата кросскультурного сравнения различных языков.

На пятом году обучения студентам следует развивать дальнейшие исследования в социокультурной области, что поможет им в языковой, культурной и профессиональной самоидентификации. Для этого необходима систе­матизация знаний в следующих областях:

Кроскультурных исследований (этничность и идентичность; культурная и гендерная идентичность; лич­ностная и общественная идентичность; мотивационная и ценностная сферы в межкультурной коммуникации; культурный и языковой шок; трудности процесса самопознания и самоидентификации);

Разнообразие в современном мире (стереотипы и предрассудки; эмиграция и иммиграция; интеграция и иден­тичность; расизм; религиозное разнообразие; многокультурное общество; молодежные субкультуры);

Чтобы студенты овладели навыками межкультурной коммуникации, мы показываем видеофильмы не время от времени, а систематически, причем демонстрация методически организована.

Приведем примеры Интернет-ресурсов, которыми мы активно пользуюем при проведении занятий.

1) http://moviesegmentstoassessgrammargoals.blogspot.com/

Это блог об использовании видео на занятиях. Все видео отрывки распределены по грамматическим темам и уровням владения языком.

Movie Segments to Assess Grammar Goals contains a series of movie segments and activities to assess or practice grammar points through fun, challenging exercises. Here you will find the movie segments, the lesson plans, printable worksheets with answer key for each activity, and the tips to develop your own grammar activities with the DVDs you have at home. New activities are posted regularly. Teaching grammar with movie segments is inspiring and highly mo­tivating.

Topic IMMIGRATION. Film-House of Fog and Sand & The Visitor

Talking about immigration is a great source for class discussion. This great movie is perfect to foster genuine com­munication about the topic.

A.Read the definitions of legal and illegal immigration collected from the amazing site ProCon.org, a fantastic site for conversation classes, due to its impartial stand on controversial topics, which is great for class discussion.

B.Now discuss the following questions with a partner.

C.Match the words with their definitions:

D.Watch the movie segment from the dramatic film House of Fog and Sand. Then discuss the questions that follow. Describe the scene.

E. Now watch the second segment.

Film -Anna and the King, My Big Fat Greek Wedding & The Joy Luck Club: Cultural Misunderstanding Talking about cultural misunderstandings is a topic we always address in our classrooms.

A.Discuss the following questions in pairs.

B. Now watch the segment from the movie Anna and the King. Then make a list of all the cultural differences Anna experienced.

Работа с видеотекстами похожа на работу с книжными или газетными текстами. Выделяют три основных этапа: дотекстовый этап (pre-viewing), текстовый этап (while viewing), послетекстовый этап (post) after-viewing).

На дотекстовом этапе необходимо мотивировать студентов, снять возможные трудности восприятия текста и подготовить студентов к успешному выполнению задания.

Просмотром видеоматериалов можно завершать цикл занятий по какой-либо теме или проблеме. Студенты заранее получают задание на изучение конкретного материла, что логично подготавливает их к просмотру ви­део. Цель второго этапа: уяснение студентами содержания фильма, активизация речемыслительной деятельности студентов.

На третьем этапе организуется речевая творческая деятельность студентов. В качестве домашнего задания мо­жет быть предложено студентам создать минипроекты, на основе информации из просмотренных видеофильмов.

Видеоматериалы предоставляют практически неограниченные возможности для проведения анализа, постро­енного на сравнении и сопоставлении культурных реалий и особенностей поведения людей в различных ситуа­циях межкультурного общения. Таким образом, ведущее место в ряду интегративных качеств учителя принад­лежит межкультурной компетенции.Литература:

1.Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова - М. : Языки русской культуры, 1999. - 896 с.

2.Барышников Н. В. Параметры обучения межкультурной коммуникации в средней школе / Н. В. Барышников // Иностранные языки в школе. - 2002. - № 2. - C. 8-12 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://periodika.websib. ru

3.Васильева Н. Н. Межкультурная компетенция. Стратегии и техники её достижения. - Режим доступа : http:// rspu.edu.ru/journals/lexicography/ conference/ vasilieva%20N.htm.

4.Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Лингвострановедческая теория слова / Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров -М. : Русский язык, 1990.- 254 с. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.dissland.com

5.Гальскова Н. Д. Межкультурное общение: проблема целей и содержания обучения иностранным языкам / Н. Д. Гальскова // Иностранные языки в школе. - 2004. - № 1. - С. 3-8.

6.Пассов Е. И. Коммуникативное иноязычное образование : готовим к диалогу культур / Е. И. Пассов. - Мн. : Лексис, 2003. - 184 с.

7.Пассов Е. И. Коммуникативный метод обучения иностранному языку. - М. : Просвещение, 1985. - 120 с.

8.Пелипенко А. А. Культура как система / А. А. Пелипенко, И. Г. Яковенко. - М. : Языки русской культуры, 1998. - 378 с.

9.Самойленко Н. Б. Метод проектів у навчанні іноземних мов : навчальний посібник для студентів, слуха­чів закладів педагогічної освіти, які здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів / Н. Б. Самойленко; [за ред. д. пед. н., проф. Г. О. Козлакової]. - Севастополь : Рибест, 2010. - 182 с. (гриф МОНУ -протокол № 1/11-5699 від 24.06.10).

 

10.Сафонова В. В. Изучение языков международного общения в контексте диалога культур и цивилизаций / В. В. Сафонова: Истоки. - Воронеж, 1996. - 212 с.

11.Сафонова В. В. Культуроведение в системе современного языкового образования / В. В. Сафонова // Иностранные языки в школе. - 2001. - № 3. - С. 17-24.

12.Сысоев П. В. Язык и культура : В поисках нового направления в преподавании языка / П. В. Сысоев // Иностранные языки в школе. - 2001. - № 4 - С. 12-17.

13.Тер-Минасова С. Г. Межкультурная коммуникация / С. Г. Тер-Минасова. - М.: Слово, 2000. - С. 76.

14.Тер-Минасова С. Г. Язык и культура / С. Г. Тер-Минасова. - М., 2003. - 35 с.

15.Халеева И. И. Основы теории обучения пониманию иноязычной речи / И. И. Халеева. - М., 1989. - С. 45.

16.Canale M. From communicative competence to communicative language pedagogy / M. Canale // Richards J. S., Schmidt R. W. Language and communication. - London : Longman, 1990. - p. 2-27.

17.Knapp, Karlfried. Intercultural Communication in EESE // http:// www.cs.uu.nl/docs/vakken/bci/programma/ intercult.html Retrieved January 3, 2003.

18.Triandis H. C. Culture and Social Behavior / H. C. Triandis. - McGraw-Hill Custom Publishing, 2004. - 330 p.

http://moviesegmentstoassessgrammargoals.blogspot.com/УДК 373.542

Тадеєва М. І.,

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука, м. Рівне

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ ОСВІТИ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ

У статті обгрунтовано теоретико-методологічні засади розвитку іншомовної освіти у школах європейських країн. Розкрито сутність поняття "система шкільної іншомовної освіти", схарактеризовано пізнавальний, роз-вивальний, навчальний та виховний аспекти іншомовної освіти у дослідженнях провідних вчених-лінгводидактів європейських країн.

Ключові слова: шкільна іншомовна освіта,система, європейські країни, аспекти іншомовної освіти.

В статье обоснованы теоретико-методологические составные развития иноязычного образования в школах европейских стран. Раскрита сущность понятия "система школьного иноязычного образования", проанализированы познавательный, развивающий, обучающий и воспитательный аспекты иноязычного бразова-ния в исследованиях известных учених-лингводидактов европейских стран.

Ключевые слова: школьное иноязычное образование, система, европейский страны,аспекты иноязычного об­разования.

The article deals with the investigation of theoretic methodological beses offoreign language aducation development in the European countries. The author determines the essence of the "schoolforeign language aducation" notion, analizies the cognitive, developmental, educative and upbringing aspects of foreign language education in the works of prominent European linguadidactists.

Key words: school foreign language education, system, European countries, foreign language education aspects.

Актуальність дослідження і постановка проблеми. Вивчення іноземної мови - це свідома цілеспрямована діяльність, зорієнтована на засвоєння структурних характеристик відповідної мови, таких як фонетика, лексика, граматика. У такому аспекті рідна мова теж вивчаються згідно шкільної програми. Оволодіння мовою, передусім рідною, а також і іноземною, є несвідомою інтуїтивною некерованою діяльністю, спрямованою на засвоєння мови. У будь-якому випадку вивчати іноземну мову або оволодіти нею потрібно при можливості у природному мовному середовищі, що, звичайно, швидко підвищує якість та ефективність зазначених вище процесів. Відсут­ність контактів з носіями мови і відповідно неадекватне сприйняття іншомовної культури викликає потенційний мовний бар'єр, що не можна допустити в умовах розвитку комунікативної компетентності учнів.

Завдання сучасного вчителя іноземної мови полягає в максимальному наближенні навчальної ситуації до реального мовного середовища засобами організації спілкування учнів з носіями мови, що вивчається, та їх мен­талітетом. Сьогодні цим процесам сприяє автономність і свобода вчителя при виборі методів і засобів залучення молодого покоління до іншомовної культури в процесі побудови системи іншомовної культури в межах іншо­мовної освіти.

Мета статті - виявити теоретико-методологічні засади розвитку іншомовної освіти у школах європейських країн та схарактеризувати пізнавальний, розвивальний, навчальний та виховний аспекти іншомовної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній педагогіці та лінгводидактиці країн-членів Ради Єв­ропи особливу увагу приділено проблемі навчання та вивчення іноземних мов у шкільній та вищій освіті. Тому постала проблема дослідження теоретико-методологічних засад побудови сучасної іншомовної освіти в межах її трактування у Загальноєвропейських рекомендаціях із мовної освіти. На дослідженнях психолого-педагогіч-них, лінгвістичних, соціокультурних та методичних аспектів іншомовної освіти акцентували провідні вчені-лінг-водидакти Західної та Східної Європи: В. Базуріна [1], Л. Богатикова [2], Б. Вульфсон [4], М. Гладченко [5], О. Першукова [1], В. Плахотник [9], А. Кубанек-Герман [15], Е. Мейєр [16], В. Ек [17] та інші дослідники.

Виклад основного матеріалу. Сучасне поняття "система шкільного навчання іноземних мов" та "система шкільної іншомовної освіти" можуть реалізовуватися з різних позицій: по-перше, як система освітніх закладів, де вважають і вивчають іноземні мови, тобто система як соціальна інституція; по-третє, як соціально-культурна сфера діяльності, спрямована на залучення молодих і дорослих громадян до вивчення іноземних мов. На дум­ку російських вчених-лінгводидактів, К. Фокіної, Л. Тернової, Н. Костичевої [290] сучасна система іншомовної освіти є складно організованим соціальним об'єктом і одночасно складовою частиною цілісної освітньої систе­ми, знаходиться у постійній взаємодії і взаємовпливі із зовнішнім середовищем, фактори якого зумовлюють її специфіку в будь-якому періоді. Всю різноманітність факторів, які визначають функціонування системи шкіль­ної іншомовної освіти на всіх рівнях і в усіх аспектах аналізу, можна розділити на п'ять груп: соціально-еко­номічні і політичні фактори; соціально-педагогічні фактори; методичні фактори; соціально-культурні фактори; індивідуальні фактори.

Процес іншомовної освіти, на думку російських дослідників Н. Гальскової, Н. Гез, Л. Тернової, включає чо­тири аспекти: пізнання, що спрямоване на оволодіння культурознавчим змістом іншомовної культури; розвиток, включає оволодіння психологічним змістом іншомовної культури; виховання, спрямоване на оволодіння педа­гогічним змістом іншомовної культури (морально-етичні аспекти); навчання, спрямоване на оволодіння соціаль­ним змістом іншомовної освіти (мовні та мовленнєві уміння, що формуються в процесі спілкування) [5].

Таким чином, у зміст іншомовної освіти мають бути закладені механізми, що розкривають можливість прак­тичного використання іноземної мови як важливого засобу розвитку і задоволення інтересів учнів.

Пізнавальний аспект іншомовної освіти базується на оволодінні культурним цінностями народу, що відбу­вається на трьох рівнях: на рівні сприймання (пізнавальне значення знань); на спеціальному рівні (прагматичне значення знань); на рівні особистісного значення (ціннісний аспект).

© Тадеєва М. І., 2012Проте в процесі іншомовної освіти неможливо засвоїти всю культуру країни мови, що вивчається, а необ­хідно побудувати модель, що має містити знання про систему мови, функції мови як засобу спілкування, осно­ви мовного етикету, невербальні засоби спілкування, статус мови та історію її розвитку, її роль і місце у світі, взаємозв'язок з рідною мовою, фонові знання, що включають власні назви, прислів'я, фразеологізми тощо.

Суть розвиваючого аспекту полягає в тому, що він направлений на розвиток психічних якостей учня, які віді­грають важливу роль для процесів пізнання. Система іншомовної освіти може позитивно впливати на розвиток і саморозвиток особистості, об'єктом якого є розвиток здібностей, що дозволяють здійснювати успішне функ­ціонування пізнавальної, емоційно-оціночної, діяльнісно-формуючої сфери учня, що матиме значний вплив на самоосвіту особистості в майбутньому житті.

Виховання також тісно пов'язане з культурою суспільства і розуміється як становлення, збагачення і удо­сконалення духовної сфери особистості через творчу спадщину певних народів [4]. Виховний потенціал освіти залежить від культурного змісту навчальних матеріалів. Учитель як інтерпретатор чужої і носій рідної культури має зробити все можливе, щоб сформувати в учнів систему цінностей, що відповідають ідеалу освіти високомо­ральної людини. Тому деякі теоретики в галузі іншомовної освіти європейських країн такі, як Дж. Трім (Велика Британія) [17], Ю. Пассов (Росія), О. Першукова (Україна) [9] вважають, що соціокультурний компонент відіграє вирішальну роль як у навчальному, так і в виховному аспекті іншомовної освіти.

Зміст навчального аспекту складають мовленнєві вміння, якими повинен оволодіти учень як засобами спіл­кування: це говоріння, аудіювання, читання і письмо, а також саме вміння навчатися спілкуванню, С. Крашен (S. Krashen) (Велика Британія) у базових працях [15] визначає говоріння як засіб спілкування, що включає лек­сичні навички говоріння; граматичні навички, що формуються на основі граматичних явищ, що складають струк­турну базу системи мовленнєвих засобів певної мови; навички вимови, що формуються на основі фонетичних явищ, що складають правила вимови певної мови.

До навчального аспекту також відносять уміння навчатися в процесі вивчення іноземної мови, тому що цей предмет потребує інших прийомів оволодіння у порівнянні з іншими шкільними предметами, зокрема, уміння самостійно працювати при не досить великій кількості годин, що відведені на іноземну мову в шкільній програмі. При цьому необхідно розуміти, що у школі формуються лише основи володіння іноземною мовою.

Розглядаючи основні чотири аспекти іншомовної освіти, потрібно відзначити, що в багатьох європейських освітніх системах (Велика Британія, Франція, Німеччина) не виділяється чітко виховний аспект іншомовної осві­ти, що більш характерно для країн Східної Європи (Росія, Україна, Польща, Словакія, Чехія). Виховна функція іншомовної освіти в країнах Західної Європи покладається на соціокультурний компонент у навчанні іноземних мов [10].

Відкритість політики різних країн перед світовим співтовариством стимулюють процеси інтеграції та інтер­націоналізації різних сфер людської діяльності. У зв'язку з цим в обох західноєвропейських політиків, педагогів, методистів ввійшов термін "мобільність", який трактується, перш за все, як право вільного пересування і спіль­ного проживання в рамках країн, що входять в Європейський Союз; по-друге, як право бути вільним в отриманні професійної освіти не тільки в своїй країні, але й в сусідніх державах; по-третє, як здібність людини до адаптації і проживання в сучасних умовах в мультикультурному спеціальному середовищі; по-четверте, як вміння налаго­джувати контакти з носіями мови, передусім на елементарному рівні; по-п'яте, як здібність переборювати мож­ливі труднощі, що виникають при контактах з чужою культурою і її носіями, і, насамкінець, як уміння виявляти толерантність до чужої культури.

У сучасній системі шкільної іншомовної освіти важливе місце відводиться методичним факторам, які містять в собі соціальне замовлення суспільства по відношенню до іноземних мов в категоріях власне методичної на­уки, а також визначає якість шкільної іншомовної освіти. Все це разом дозволяє в тій чи іншій мірі реалізувати соціальне замовлення суспільства в методичних концепціях навчання іноземних мов, програмах, підручниках і посібниках, які використовуються на практиці навчання [3].

Предметом особливого ставлення педагогів, лінгводидактів та методистів стали сьогодні соціально-культурні фактори формування іншомовної освіти. Вони передусім вимагають врахування культурологічного контексту на­вчання іноземних мов в поняття його входять такі категорії, як спільність і відмінність культури країни, мова якої вивчається, від рідної культури. Поряд з цим соціально-культурні умови визначаються тими відносинами до на­роду, його культури, суспільства, які сприймаються іншими представниками, що вивчають певну іноземну мову.

Що стосується індивідуальних факторів, які впливають на систему шкільної іншомовної освіти, то вони зараз викликають особливий інтерес, як в теоретиків, так і у практиків з вивчення мови. Дія індивідуальних факторів впливає на всіх рівнях аналізу системи навчання, а також на рівні засобів навчання [12].

Використовуючи попередні судження, можна сформулювати декілька положень, що визначають перспективу сучасної шкільної системи навчання іноземних мов в нових соціально-економічних і політичних умовах.

На рівні системи навчання іноземних мов у школах європейських країн як сукупність освітніх процесів в умовах масового навчання іноземних мов необхідно чіткіше диференціювати цілі навчання відповідно до потреб різних категорій вивчаючих мови. Прагматичний аспект іншомовної освіти сьогодні найтісніше пов'язаний з наявністю загального виходу на іншу культуру і її представників: не просте, звичайне знання мови, а вміння ви­користовувати її в реальному процесі комунікації. Дуже важливими вважає Т. Аренова освітні аспекти навчання іноземних мов, реалізація яких повинна забезпечити життєдіяльність людини в нових економічних умовах від­критої політики держав у світовому співтоваристві [1]. Важливо констатувати процес навчання іноземних мов як процес пізнання учнями іншої культури і, відповідно, усвідомлення ними приналежності до певного соціаль­но-культурного суспільства, що сприятиме створенню сприятливого контексту щодо розвитку багатомовності в тій чи іншій країні, а також взаєморозуміння і взаємодії представників різних культур в умовах полі культурної комунікації.У контексті системи навчання іноземних мов як соціально-культурної сфери діяльності із залученням грома­ди до вивчення іноземних мов необхідно реалізувати, по-перше, прагнення кожного члена суспільства, який ба­жає набути певних особистих і професійних успіхів, до навчання іноземних мов; по-друге, пошук нових підходів до вирішення мовних проблем і державі; по-третє, стимулювання багатомовності в нових геополітичних і вну­трішньополітичних умовах, зумовлене необхідністю розвитку багатоваріантної системи навчання іноземних мов.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства