Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 64

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

13.       LeBlancLarry. NewCanadianActswaitout Q4 congestion / LarryLeBlanc [Електронний ресурс] : BillboardMagazine

-   2005. - Vol.117. - No 33. - August 13. - P.12. - Режим доступу: http://www.billboard.com/#/archive/read?id=wRQEA AAAMBAJ&pg=12&query=Cancon&date=2005-08-13 - Назва з екрану.

14.  Talking to Americans (TV 2001) [Електронний ресурс] : The InternetMovieDatabase - Режим доступу: http://
www.imdb.com/title/tt0282195/-
Назва з екрану.

15.       The MAPL system - defining a Canadian song [Електронний ресурс] : Canadian Radio-television and
Telecommunications Commission-
Режимдоступу: http://www.crtc.gc.ca/eng/INFO_SHT/R1.htm- Назва з екрану.УДК 327(71:477)

Дерда М. І.,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

КАНАДСЬКА АГЕНЦІЯ МІЖНАРОДНОГО РОЗВИТКУ (КАМР) ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

У цій статті розглядається технічна допомога як інструмент ведення зовнішньої політики. Свою увагу ав­тор зосередив на окремій урядовій організації Канади - Канадській агенції міжнародного розвитку. Розкриваєть­ся мета, завдання організації, напрямки роботи та характер діяльності як у світі, так і в Україні зокрема.

Ключові слова: "технічна допомога", "країна-донор", "фокусні держави", "продовольча безпека", "проект".

В этой статье рассматривается техническая помощь как инструмент ведения внешней политики. Свое вни­мание автор сосредоточил на отдельной правительственной организации Канады - Канадского агентства меж­дународного развития. Раскрывается цель, задачи организации, направления работы и характер деятельности как в мире, так и в Украине в частности.

Ключевые слова: "техническая помощь", "страна-донор", "фокусные государства", "продовольственная безопасность", "проэкт".

This article investigates technical assistance as a tool of foreign policy. The authorfocused attention on a governmental organization of Canada - Canadian International Development Agency. In this article reveals the organization's goal, tasks, direction and nature of work in the world and in Ukraine in particular.

Keywords: "technical assistance", "country-donor", "country of focus", "food security", "project".

Актуальність дослідження. У сучасній системі міжнародних відносин технічна допомога відіграє роль важ­ливого інструменту розвитку країни. Для багатьох країн, що розвиваються технічна допомога є основним видом допомоги в цілому, що надається як розвиненими країнами, так і міжнародними організаціями. Країни, що розви­ваються та країни з перехідною економікою зацікавлені в отриманні такого роду сприяння, оскільки воно реаль­но допомагає вирішенню глобальних завдань, що стоять перед цими країнами: зростання економіки, збільшення науково-технічного потенціалу, соціальний розвиток, вирішення проблеми бідності, побудова громадянського суспільства, нарощування потенціалу з метою підвищення конкурентоспроможності країни, підтримка інститу-ційних реформ тощо.

Одним з основних донорів технічної допомоги є різноманітні організації, які роблять значний вплив на роз­виток міждержавних відносин. Країни, які надають допомогу та реалізують свої проекти в Україні є, як правило, основними її стратегічними партнерами. Ми зосередимо свою увагу на окремій урядовій організації Канади - Ка­надській агенції міжнародного розвитку (КАМР) / Canadian International Development Agency (CIDA). Адже саме ця організація одна із перших, починаючи з 1991 року, активно співпрацює з Україною.

Канадська агенція міжнародного розвитку (КАМР) - федеральна організація уряду Канади. Основною метою цієї структури є планування та впровадження міжнародних програм, спрямованих на розвиток співробітництва, поліпшення добробуту, надання гуманітарної та технічної допомоги для сприяння у створенні більш безпечного, справедливого та заможного світу. У роботі Канадського агентства міжнародного розвитку можна виділити три пріоритетні напрями: підвищення продовольчої безпеки, забезпечення майбутнього дітей та молоді та стимулю­вання сталого економічного зростання. Разом з тим, є ще декілька тем, на які звертає увагу КАМР. Це екологічні проблеми, питання рівності прав жінок та чоловіків, а також зміцнення інститутів управління [3].

Свої проекти КАМР наразі впроваджує у 20 так званих ,,фокусних" країнах. Вони були обрані на основі їх реальних потреб, здатність отримати користь з наданої допомоги та їх узгодження з канадськими зовнішньопо­літичними пріоритетами. На Американському континенті підтримку Канади через КАМР отримують Болівія, Колумбія, Гаїті, Гондурас, Перу. Окремі програми існують і для країн Карибського басейну. У регіоні Азії у ,,фокусній" групі Афганістан, Бангладеш, Індонезія, Пакистан та В'єтнам. У Північній Африці та на Близькому Сході - Західний берег і сектор Газа Палестини. У Тропічній Африці - Ефіопія, Гана, Мозамбік, Малі, Сенегал, Судан, Танзанія. У двадцятку ,,фокусних" держав входить і Україна [1].

Канадська програма технічної співпраці Канади з Україною, керує якою саме Канадська агенція міжнарод­ного розвитку, почала діяти з 1991 року. Вона забезпечує фінансування проектів, як з обов'язковим внеском зі сторони канадських фірм, неурядових організацій та державних установ, так і через спеціалізовані програми під­тримки економічних та демократичних змін в Україні та збільшення ядерної безпеки. Головними компонентами Канадської програми технічної співпраці з Україною в 1998 р. визначені [5]:

1. Розвиток приватного сектора. Діяльність в цьому напрямі забезпечує підтримку українському приватному сектору, що формується. Ініціативи сконцентровані на розвитку малого бізнесу, малих та середніх підприємств, навчанні управління економікою, розвитку кредитних спілок.

2. Демократичний розвиток і державне управління. Ініціативи фокусуються на зміцненні демократичних під­ступів, розвитку професійної суспільної та державної служби, підтримці становлення сучасної юридичної і су­дової системи.

3. Сприяння торгівлі та інвестиціям. Канадська програма технічної співпраці може на давати безпосередню під­тримку деяким типам проектів, спрямованим на активізацію торгівлі та інвестиційних зв'язків Канади з Україною.

У 2001 році КАМР розробила нову структуру програм з метою регулювання програм технічного співробітни­цтва з Україною на період з 2002 по 2006 рік. Структура програм, яка має назву ,,Шлях до реформи", є спробою планування технічного співробітництва за участю Канади таким чином, щоб забезпечити розробку більш ефек­тивних проектів, отримання помітних результатів та найкращого результату, використовуючи наші обмежені

© Дерда М. І., 2012ресурси. Планування технічної співпраці за участю Канади на період 2002-2006 років зосередилось на вдоскона­ленні структур управління та інституціонального потенціалу і вдосконаленні громадського суспільства. Зважаю­чи на цю основну мету та бюджет канадської сторони, який обмежується сумою у 19 млн. канадських доларів на рік, КАМР вирішила сконцентрувати наявні ресурси на сфері управління, співпрацюючи на рівні ініціативи згори (управлінські структури та інституційний потенціал) та у напрямку ініціативи знизу (розвиток громадянського суспільства), а також на рівні прийняття рішень та забезпечення верховенства права.

Наразі в рамках "Програми глобального партнерства проти поширення зброї і матеріалів масового знищен­ня" (The Global Partnership Against the Spread of Weapons and Materials of Mass Destruction (G8GP)), очолюваної країнами Великої вісімки, Канада та Україна співпрацюють за проектами в сфері ядерної безпеки (включаю­чи Чорнобильський фонд "Укриття"), перекваліфікації науковців, які раніше займалися зброєю (за допомогою Українського науково-технологічного центру) і прикордонної безпеки [7].

Серед результатів, на які спрямована діяльність КАМР в Україні у рамках Програми технічної співпраці є [8]:

зміцнення структур державного управління та інституціонального потенціалу у ключових галузях (напр., державне управління та судова система, розвиток приватного сектору, сільське господарство, торгівля, соціальне забезпечення та охорона здоров'я);

зміцнення громадського суспільства та більша повага до прав та демократичних принципів (напр., більший доступ до кредитів, знань та досвіду, покращення доступності та доступу до інформації для неурядових орга­нізацій та широкого загалу, зміцнення сільськогосподарської галузі, збільшення ролі, яку відіграють неурядові організації та громада при прийнятті рішень на урядовому рівні);

економічне благополуччя (напр., розвиток стартових можливостей для малого бізнесу).

Загалом, КАМР залучена в широкий спектр проектів. Організація наразі в найбільше уваги приділяє двом ключовим областям - сталому економічному зростанню за рахунок цілого ряду програм, а також продовольчій безпеці. Україна знаходиться у вигідному становищі, будучи чинником забезпечення продовольчої безпеки у всьому світі завдяки сільськогосподарським ресурсам. І тут ключовим, на думку канадських фахівців, має бути розвиток малого бізнесу. Завдяки співпраці КАМР з Українсько-Канадським бізнес-центром у період з 1996 по 2008 рр. у рамках двох проектів пройшли навчання понад 500 бізнесменів, започаткували діяльність близько 80 компаній, тим самим створивши 2000 робочих місць. У той же час майже сотня українців відвідали Канаду, аби розширити свої знання у сфері розвитку малого бізнесу.

Загалом, КАМР зобов'язується: створити економічно стабільну основу шляхом зміцнення системи управ­ління державними фінансами та нормативної бази; сприяти збільшенню кількості компаній у тому числі тих, власниками яких є жінки, шляхом розширення доступу до кредитів та інших фінансових послуг, і, інвестуючи в людей, проводячи для них спеціальні тренінги [2].

Проекти, які реалізує КАМР в Україні, поділяють на два типи: програми, які впроваджуються виключно в на­шій державі та програми, в яких окрім України, беруть участь й інші країни. Щодо перших, то наразі дієвими є 21, других - 17. Така різниця у кількості проектів пояснюється тим, що Україна - єдина європейська держава "фокусної групи" КАМР, тож не всі програми є доцільними для реалізації у нашій країні. Адже проекти, які впроваджуються на території України, в основному, спрямовані на розбудову громадянського суспільства, підтримку демократич­ного розвитку, покращення роботи органів місцевого самоврядування та судочинства, захист навколишнього при­родного середовища та модернізацію сільського господарства. А, до прикладу, Малі - одна із найбідніших держав світу, де основному увагу звертають на подолання проблеми голоду та зниження показників смертності [4].

Загальна сума канадської технічної допомоги Україні за офіційною статистикою станом на 2009 рік становить близько 400 млн. дол. Канада є четвертим найбільшим донором для України у світі [6].

Таким чином, Канадська агенція міжнародного розвитку наразі є однією із найдієвіших організацій по на­данню гуманітарної допомоги, впровадженню проектів та програм, які сприяють розвитку економіки, медици­ни, освіти, демократії у країнах, що розвиваються. У співпраці КАМР з Україною основну увагу звертають на технічне співробітництво, зосереджуючи увагу на структурі управління, розбудові інституційних можливостей, укріпленні громадянського суспільства та зміцненні ядерної безпеки.

Література:

1. Blumberg M. Canada Narrows Focus of Countries for CIDA Aid as part of Aid Effectiveness Agenda [Електро­нний ресурс]. - Режим доступу: http://www.globalphilanthropy.ca/index.php/blog/comments/canada_narrows_focus_of_ countries_for_cida_aid_as_part_of_aid_effectiveness/

2. CIDA & Sustainable Economic Growth: A success story from Ukraine. [Електроннийресурс]. / Canadian International Development Agency Website. Режим доступу: http://www.acdi-cida.gc.ca/acdi-cida/ACDI-CIDA.nsf/eng/

FRA-1130105425-LNK

3. CIDA's plans, priorities, and results. About CIDA. [Електроннийресурс]. / Canadian International Development Agency Website. - Режим доступу: http://www.acdi-cida.gc.ca/acdi-cida/acdi-cida.nsf/eng/NIC-5313423-N2A

4. Ukraine - CIDA-Funded Projects. [Електроннийресурс]. / Canadian International Development Agency Website. Режим доступу: http://www.acdi-cida.gc.ca/cidaweb/cpo.nsf/fWebCSAZEn?ReadForm&idx=10&CC=UA#aos

5. Баран Е. Канадське співробітництво з Україною //Зовнішня торгівля. - 1999. - № 1-2. - С. 34-35.

6. Історія двосторонніх відносин. [Електронний ресурс]. / Посольство України в Канаді. - Режим доступу: http:// www.ukremb.ca/canada/ua/publication/content/7979.htm

7. Канада та Україна. [Електронний ресурс]. / Уряд Канади. -Режим доступу: http://www.canadainternational. gc.ca/ukraine/index.aspx?lang=ukr

Протокол зустрічі Віце-прем'єр-міністра України В.Рогового з Міністром міжнародного співробітництва Ка­нади М.Мінною. [Електронний ресурс]. / Посольство України в Канаді. - Режим доступу: http://www.infoukes.com/ ukremb/protocol-u.shtmlУДК 811.111'255.4(075.8)821.111(71)ОЗБ09

Івасюк О. Я.,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

КАНАДСЬКА ПЕНЕЛОПА МАРГОТ ОЗБОРН ТА ЇЇ ВІРШОВІ КИЛИМИ (ДО 110-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

У статті йдеться про творчу спадщину сучасної канадської поетеси Маргот Озборн та її відтворення укра­їнською мовою. Встановлено, що домінантними концептами поезіїМ. Озборн є любов, краса та свобода. Авторка статті подає власні переклади поезії М. Озборн, а також висвітлює особливості її авторського стилю та іко-нічності.

Водночас авторка порівнює поезію М. Озборн із віршами видатних українських поетес Лесі Українки та Ліни Костенко, відзначаючи схожість та спорідненість їх творчості.

Ключові слова: Маргот Озборн, поезія, іконічність, домінантні концепти, переклади українською мовою.

В статье речь идет о творческом наследии современной канадской поэтессы Маргот Озборн и его воспроиз­ведении на украинский язык. Установлено, что доминантными концептами поэзии М. Осборн является любовь, красота и свобода. Автор статьи представляет свои переводы поэзии М. Осборн, а также характеризует осо­бенности ее авторского стиля и иконичности. Одновременно автор сравнивает стихотворения М. Осборн с поэзией выдающихся украинских поэтесс Леси Украинки и Лины Костенко, отмечая сходство их творчества.

Ключевые слова: Маргот Озборн, поэзия, иконичность, доминантные концепты, переводы на украинский язык.

The article focuses on legacy of modern Canadian poetess Margot Osborn and its decoding into Ukrainian. The dominant concepts of this poetry such as love, beauty and freedom were established. The author of the article represents her own translations of M. Osborn's poetry. Some bright peculiarities of M. Osborn's style and iconicity have been also touched upon.

The author of the article compares Margot Osborn's poetry with verses ofprominent Ukrainian writers Lesya Ukrainka and Lina Kostenko pointing out that M. Osborn's literary legacy is close to Ukrainian mentality. Key words: Margot Osborn, poetry, iconicity, dominant concepts, translations into Ukrainian.

У 2012 році виповнюється 110 років від дня народження Маргот Озборн, талановитої канадської поетеси ХХ сторіччя. Не кожен митець мав щастя прожити на світі понад 100 років і майже все своє свідоме життя займатися активною творчістю. Маргот Озборн за свої довгі 104 роки подарувала людству чимало неперевершених поезій. Одна із них - "PenelopeToday" ("Сучасна Пенелопа") -стала символом її власного поетичного іміджу:

Язик наш в'язне у незграбних римах (із тих заплутаних клубків словесних нелегко виплести мереживо віршове) то вузлики, то нитка рветься Коли язик німіє у безсиллі -

нехай тоді перо одержить верх,

нехай поемою обернуться слова,

щоб тисячами мов затанцювати

й поета серце визволить з полону! [8, c. 77].

Маргот Озборн, неначе та легендарна Пенелопа, із заплутаних словесних клубків невтомно ткала свої віршові килими, щоразу дивуючи ними своїх шанувальників. І, мабуть, невипадково епіграфом до своєї збірки поезій "Саскачеван та інші краї" (1990) Маргот Озборн вибрала слова астронавта Майкла Коллінза: "Пошук - це не вибір, а необхідність". Можливо саме тому сонет, у котрому поетеса подає власне трактування місії поета у люд­ському суспільстві, має лаконічну назву "Шукач" [5, c. 68; 7, с. 7]:

Поет -Over 40% of Toronto District School Board students have a mother tongue other than English.

In Montreal, 34% of students speak a language other than English at home.

In the Vancouver school district, 61% of students speak a language other than English at home.

The research has shown that many of these immigrant ESL children are well-prepared to meet the demands of the Canada's schools and go on to follow successful educational pathways. For example, young immigrants are more likely to attend university than their Canadian-born counterparts, [11, p. 12-20] while immigrants for whom English is a second language show especially high rates of university attendance [11, p. 25-30].

Despite these successes, many immigrant students are faced with literacy challenges. According to data from the Programme for International Student Assessment (PISA), a wide-scale survey of 15-year-old students in more than 40 countries, immigrant students in Canada scored significantly lower than their Canadian-born counterparts on literacy assessments (see Figure 1) [15].

For some immigrant groups, literacy is just one of a host of difficulties that contribute to poor academic results. A recent study commissioned by the Canadian Council on Learning (CCL) and Citizenship and Immigration Canada examined the educational pathways and academic performance of students who do not speak English at home and who live in Toronto, Montreal and Vancouver - Canada's main immigrant destinations.

-   The report, titled Educational Pathways and Academic Performance of Youth of Immigrant Origin: Comparing Montreal, Toronto and Vancouver, reveals large differences among different groups of immigrants. For example:Chinese-speaking immigrant youth tend to do as well (and, often better) than Canadian-born youth in terms of high-school graduation rates, overall grades and participation in pre-university courses.

Meanwhile, Spanish-, Creole- or Vietnamese-speaking immigrant students were shown to perform well below their Canadian-born counterparts on all three of these measures.
Source: Canada Statistics and OECD, Programme for International Student Assessment (2010).

In our research we had studied the peculiarities of TESL according to curricula of some Canadian universities that provide multinational education for international students, such as University of Ottawa, Carleton University and Memorial University of Newfoundland. As a result of our investigation, we came into understanding that using specific pedagogical approach in terms of methods of teaching English as a Second Language and understanding the academic trajectories of ESL students indicated that effective teaching strategies for ESL students - a flexible, varied approach was more successful that a "one-size-fits-all" approach.

As a result of collaborative work, we would like to introduce some applicable methods that are of significant use in the multicultural Canadian society. They are as following:

The application of this level of collaborative reading technique is carried out by students work on different cooperative activities, including creative writing, peer reading, identification of major elements in a story, summarizing of stories and story retelling, and activities geared toward practice of basic reading skills (e.g., spelling, decoding, and vocabulary).

In systematic phonics instructions, learners are taught how to read and write using the correspondences between letters and the sounds they represent. The goal of phonics instruction is to help beginner readers understand how letters are linked to sounds to form letter-sound correspondences. Guided reading is a strategy to help students develop their reading skills in which the teacher provides support for small groups of readers as they learn to use various reading strategies (e.g., letter and sound relationships, context clues, word structure).

A number of effective multimedia-assisted learning interventions have been reported in the literature. Some of those used with ESL immigrant students include incidental word learning through the use of close-captioned television; audio taped or read-along instructional materials; computer programs for reading and writing (e.g., the Fast ForWord program; word processing).

The conclusions to be drawn are the importance of teaching and learning of English as a second language in the realization of Canadian multiculturalism. ESL teachers can profoundly affect students' views of their first languages and cultures, and thereby can affect whether they pursue multilingual, intercultural outcomes or subtractive assimilation. In the service of equity, ESL education avails new immigrants, refugees, and international students of an official language of Canada and associated opportunities. Therefore, to our understanding, it is important to clarify TESL's role in the broader context of Canada's vision of itself as a multicultural state. TESL's role in the four aspects or principles of Canadian multiculturalism can be conceived in the following terms.References:

1.Amigot, P., & Pujal, M. On power, freedom, and gender. Theory and Psychology, Princenton University Press, 2009. - P. 646-669.

2.Bilingualism, multiculturalism, and second language learning: the McGill conference in honour of Wallace E. Lambert / edited by Allan G. Reynolds. New Jersey, 2009. - 246 р.

3.Bramlett, R. K. Implementing cooperative learning: A field study evaluating issues for school-based consultants. Journal of School Psychology, 1994. - P. 32, 67-84.

4.Burnaby, B. Reflections on language policies in Canada: Three examples. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2002. - P.70-92.

5.Coelho, E. Adding English: A guide to teaching in multilingual classrooms. New York: Pippin Press, 2003. - P. 45-60.

6.Elden, S. Rethinking governmentality. Political Geography. Minneapolis: University of Minnesota Press, 2006. - P. 26-33.

7.Ghosh, R., & Abdi, A. A. Education and the politics of difference. Toronto: Canadian Scholars' Press, 2004. - p. 198

8.Giroux, H. Postmodernism as border pedagogy. In H. Giroux (Ed.), Postmodernism, feminism, and cultural politics: Redrawing educational boundaries. Albany, NY: State University of New York Press, 2001. - P. 217-256.

9.Kim, Y.Y. Becoming intercultural: An integrative theory of communication and cross-cultural adaptation. Thousand Oaks, CA: London: Sage, 2008. - P. 78-87.

 

10.Kubota, R. Critical multiculturalism and second language education. In B. Norton &K. Toohey (Eds.), Critical pedagogies and language learning. Cambridge, UK; New York: Cambridge University Press, 2004. - P. 30-52.

11.McAndrew M., Ledent J., Murdoch J. & Ait Said R., Academic performance of immigrant youth in Vancouver, Montreal and Toronto; The Montreal context. Presented at 10th National Metropolis Conference in Halifax, Nova Scotia, 2008. - P. 12-36.

12.Morgan, A. Governmentality versus choice in contemporary special education. Critical Social Policy. Bristol: Policy Press, 2005. - P. 25, 325-348.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства