Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 65

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

13.Skeans, S.E.S. The effects of Cooperative Integrated Reading and Composition: Fidelity of implementation and teacher concerns on student achievement. Dissertation Abstracts International 53(02), 0455A, 2005. - P. 54-61.

14.Statistics Canada. The Evolving Linguistic Portrait, 2006 Census. Statistics Canada Catalogue no. 97-555-XIE. Accessed August 18, 2009.

15.Thiessen, V. Academic performance, human capital skill formation, and post-secondary education: Canadian Labour Market and Skills Researcher Network: Working Paper Number 1. http://www.econ.ubc.ca/clsrn/publications/ workingpapers/Thiessen_workshop_cover%20page.pdf Accessed August 18, 2009.

Notes

TI referring to Teaching:

ESL: English as a Second Language (commonly used in Canada); ElL: English as an International Language; EFL: English as a Foreign Language;Полковський В. П.

СЛОВ'ЯНОЗНАВСТВО В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТІВ, АСПІРАНТІВ ТА ДОКТОРАНТІВ

У статті розглядається ситуація зі славістикою в Північній Америці та можливості для навчання україн­ських студентів, аспірантів та докторантів у вишах Канади та США

Ключові слова: славістика, слов'янознавство, україністика, лінгвістика

В статье рассматривается ситуация со славистикой в Северной Америке и возможности для обучения укра­инских студентов, аспирантов и докторантов в университетах Канады и США Ключевые слова: славистика, славяноведение, украинистика, лингвистика

The article deals with the Slavic Studies in the North America and opportunities for Ukrainian students and Graduate students to study at the universities of Canada and the USA

Key words: Slavic/Slavonic Studies, Ukrainian Studies, linguistics

Університети Північної Америки. Університети Північної Америки сьогодні - це потужні науково-інтелек­туальні центри з величезним фінансуванням (в порівнянні з Україною, але яке завжди є недостатнім на думку самих американських та канадських професорів). Наведу тільки деякі цифри. За приклад візьму Альбертський університет (Канада), докторат якого я отримав у 2003 році. Згідно даних журналу New Trail (журнал випускників Альбертського університету, номер за зиму 2012 р., с. 30) річний бюджет університету складає 1.6 мільярда дола­рів, 14 000 працівників та співробітників, 40 000 студентів, понад 536 мільйонів доларів минулого року освоєно на дослідницькі цілі та 2.5 мільярда доларів на капітальне будівництво та модернізацію за десятиріччя. Згідно даних газети Folio (газета викладачів Альбертського університету, 4 листопада 2011 р., с. 1), починаючи з 2000 р. більше ніж три мільйони квадратних футів університетських приміщень було добудовано. Національна Рада Канади з точних наук та інженерної справи (NSERC) надала 5.78 мільйона доларів фінансування для нових шести профе­сорських посад в Альбертському університеті (так званих industrial research chairs, яких в університеті вже загалом 16, більше ніж в будь-якому іншому виші Канади). Організоване в квітні 2011 р. "Товариство ректора/President's Society" визнає вклад жертводавців у Альбертський університет, які відіграють провідну роль в підтримці універ­ситету та жертвують 1 000 доларів або більше щорічно. Близько 2 000 таких жертводавців через свої щорічні по­жертви внесли вклад більше 12 мільйонів доларів в Альбертський університет за 2010 р. (дані журналу New Trail, зима 2012 р., с. 7). Мета університету - до 2020 р. ввійти в двадцятку провідних університетів світу.

Асоціації та журнали. Славісти Північної Америки є членами різних славістичних професійних організацій, які в свою чергу проводять щорічні конференції для свої членів, надають інформацію про вакансії, надсилають інформаційні бюлетені тощо. Багато інформації є на сайтах цих асоціацій. Асоціації об'єднують університет­ських професорів, викладачів, дослідників, незалежних вчених. Членами асоціацій (після оплати членського вне­ску) можуть бути зарубіжні колеги. Американська асоціація викладачів слов'янських та східноєвропейських мов (American Association of Teachers of Slavic and East European Languages, скорочено AATSEEL), яка була органі­зована в 1941 році, існує, щоби займатися дослідженнями та пропагувати викладання слов'янських та східноєв­ропейських мов, літератур та культур на всіх освітніх рівнях, від початкового до рівня аспірантури (див. вебсайт асоціації www.aatseel.org). Kожного року в січні асоціація проводить свою щорічну конференцію, її публікації включають Slavic and East European Journal, відомий як SEEJ (який виходить чотири рази на рік) та інформацій­ний бюлетень The AATSEEL Newsletter (також чотири рази на рік, в паперовому та електронному форматах). SEEJ друкує дослідницькі праці в усіх галузях слов'янських мов, літератур та культур (див. www.aatseel.org).

Канадська асоціація славістів (Canadian Association of Slavists, скорочено CAS), яка була утворена в Мані-тобському університеті, є міждисциплінарним об'єднанням вчених та професіоналів, чиї інтереси зосереджені на соціально-економічному та політичному житті слов'ян, а також їхніх мов, різноманітних культур та історій (див. вебсайт асоціації www.ualberta.ca/~csp/cas). Koжного року асоціація проводить свою щорічну конференцію в рамках Канадської федерації гуманітарних та суспільних наук (The Canadian Federation for the Humanities and Social Sciences, відомій як CFHSS), де CAS є однією з 69 наукових товариств/асоціацій, які збираються в той самий час. Канадська асоціація славістів публікує журнал Canadian Slavonic Papers (CSP) з 1956 року (також чотири рази на рік). Статті можуть бути англійською або французькою мовами. Мова та лінгвістика, література, історія, політологія, соціологія, економіка, антропологія, географія та мистецтво - основні напрямки журналу. З липня 1991 р. редколегія журналу (яка змінюється на ротаційній основі) знаходиться в Альбертському універси­теті. Журнал фінансується Канадською федерацією гуманітарних та суспільних наук, грантами з Альбертського університету та членством в асоціації. Обидва журнали (Canadian Slavonic Papers та Slavic and East European Journal) мають дійсно міжнародну автуру з числа провідних слов'янознавців світу, відділ рецензій є надзвичайно потужним та цікавим. Рецензуються самі останні дослідження в царині слов'янознавства, які з'явилися в провід­них видавництвах різних країн світу.

Гарвардський університет друкує Harvard Ukrainian Studies, а Торонтський університет - Journal of Ukrainian Studies.

Слов'янознавчі програми (україністика зокрема). Слов'янознавство входить в новий світ, в якому воно більше не визначатиметься філологічними та лінгвістичними моделями - вважає Джонатан Болтон з Гарвард­ського університету (Bolton Jonathan. Czech Literary Studies: The State of the Field// The AATSEEL Newsletter. -October 2011. - Volume 54. - Issue 3. - pp. 2-4: 2). TaMMO є дійсна ситуація на сьогодні і з автором важко не погоди-

 

© Полковський В. П., 2012тися. З моєї точки зору, дуже жаль, що власне лінгвістичні моделі та й самі лінгвістичні дослідження уступають першість, відходячи на задній план.

Джонатан Болтон говорить про російсько-зорієнтовані кафедри слов'янознавства в Сполучених Штатах Аме­рики (Bolton, p. 3). Русистика превалює кількісно і має свою порівняно давню традицію в провідних американ­ських університетах. Програми весь час модернізуються, уточнюються та переосмислюються. Актуальним та дискусійним залишається запитання: "Що і як викладати?" Розпад Радянського Союзу дав можливість для на­вчання, а пізніше і для викладання носіям мови в провідних західних університетах, що значно підняло рівень самої мовної підготовки студентів. Активізувався обмін літературою, стажування в країнах посттоталітарного блоку. Дієвішими стали мовні курси в цих країнах для північноамериканських студентів. Західні вчені все часті­ше беруть участь в роботі наукових конференцій в країнах постсоціалістичного табору.

Чому північноамериканські студенти обирають з багатьох запропонованих курсів власне вивчення україн­ської мови (або українознавчих курсів)? Часто аргументацією є 1) населення країни / України (45,5 мільйонів), 2) значні українські діаспори в Канаді та Сполучених Штатах, 3) зацікавлення українською музикою, літературою, мистецтвом, 4) жива фольклорна культура та традиція. Студенти шукають також ділові/бізнесові можливості/ контакти для використання своїх знань та навичок. Хоч у випадку з Україною ситуація не є надто обнадійливою (м'яко кажучи) для них. Постійна політико-економічна нестабільність України не сприяє більшій зацікавленості північноамериканських студентів українознавчими студіями. Уряд України не надає фінансової підтримки для функціонування та розширення українознавчих програм та нових напрямків. В ситуації світової економічної нестабільності/кризи відбувається зменшення фінансування саме програм гуманітарного напрямку в північноа­мериканських університетах.

Серед провідних університетів з українознавчими програмами виділимо Альбертський університет (Канада), де пропонуються бакалаврські, магістерські та докторські програми з української літератури, мови/лінгвістики, фольклору, перекладу, Торонтський університет (Канада), де пропонуються бакалаврські, магістерські та доктор­ські програми з української літератури. Українська мова викладається в Колумбійському, Джорджтаунському, Гарвардському, Канзаському, Пітсбурзькому та інших університетах.

Деякі канадські університети пропонують програми з україністики (зокрема, Манітобський університет, рівень бакалаврату та магістерська програма зі славістики; Саскачеванський університет тощо). Калгарський університет, університет Маꥳлл, університет Вікторії пропонують програми з русистики. Конкретні приклади будуть представлені під час доповіді на пленарному засіданні.

Можливості для українських студентів, аспірантів та докторантів. На сьогодні можливості для навчання українців за кордоном (і зокрема, у вишах Канади та США) є колосальними і, на жаль, не до кінця використаними через брак інформації, інерцію, боязнь незвіданого, стереотипи мислення, неознайомлення із західними публіка­ціями в провідних журналах, монографіями тощо. Відірваність України від західного світу все ще значна. Слід зауважити, що провідні західні університети залюбки беруть на свої програми українських дослідників, які часто вирізняються дисциплінованістю, організованістю, непоганою теоретичною підготовкою. Українські студенти/ аспіранти/докторанти часто записуються на міждисциплінарні програми, що допомагає їм пізніше непогано пра-цевлаштуватися. Конкретні можливості для навчання будуть представлені під час доповіді.

Лінгвістика. Найкраще ситуація зі слов'янською лінгвістикою описана в статті Стівена Френкса з Індіан­ського університету (Steven Franks) "OSlavicLinguistics, QuoVadis?", зякою український читач може ознайомити­ся на вебсайті (www.aatseel.org/resources/stateofthefield/linguistics). На думку автора, славістам необхідно навести мости зі своїми колегами, які працюють з іншими мовами та з мовою загалом, щоб вижити та розквітнути в ака­демічній спільноті 21-го століття. Слов'янська лінгвістика в ізоляції не виживе - цю думку автора ми повністю розділяємо.УДК 811.111'42:070(71+477)

Ущина В. А., Євчук С. С.,

Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк

ТЕМАТИЧНЕ СПРЯМУВАННЯ НОВИН КАНАДСЬКИХ ЗМІ ЯК ФАКТОР СТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ІМІДЖУ УКРАЇНИ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОГО МЕДІА-ДИСКУРСУ)

Cтаття присвячена проблемі бреднингу країн та висвітлює особливості сприйняття культурного, політичного, комерційного та людського капіталів, інвестиційного потенціалу та туристичної привабливості країн, що лежить в основі поняття "брендинг". Проаналізовано міжнародний імідж України у канадських засобах масової інформації.

Ключові слова: брендинг, капітал, засоби масової інформації

Cтатья посвящена проблеме брендинга государств и рассматривает особенности восприятия культурного, политического, коммерческого и человеческого капиталов, инвестиционного и туристическо потенциала страны, что лежит в основе понятия "брендинг". Проанализировано международный имидж Украины в канадских сред­ствах массовой информации.

Ключевые слова: брендинг, капитал, средства массовой информации

The article deals with the problem of branding that concerns the peculiarities of cultural, political, commercial and human capital, tourism and investment potential of the country that lays a basis of branding phenomena. International image of Ukraine in Canadian mass media is analyzed.

Key words: branding, capital, mass media

Сучасний світ, тобто уявлення про нього, значною мірою сформований засобами масової інформації. У контексті потужної візуалізації культури та домінування мас-медійних дискурсів у житті суспільства, в організації та функціо­нуванні світового інформаційного дискурсу, дедалі виразніше виявляється така тенденція політична чи економіч­на подія тільки тоді набуває значення, коли про неї розповідають ЗМІ. І справді, сьогодні у будь-якій країні жодна суспільна структура не може повноцінно існувати без комунікаційної підтримки. У свою чергу, певні явища та про­цеси, що не отримують необхідного висвітлення у мас-медіа, проходять повз увагу суспільства. Активне висвітлення певних аспектів життя країни і цілеспрямоване або несвідоме замовчування інших подій призводить до виникнення у свідомості реципієнтів іміджу держави, який нерідко не відповідає дійсності. Так, тематичне спрямування інформа­ційних повідомлень про Україну у канадських ЗМІ досить часто формує у реципієнтів імідж нашої країни.

Кожна держава сьогодення має певний імідж і є брендом. Державний брендинг - це процес створення та по­ширення бренду країни за допомогою міжнародних засобів масової комунікації [42, с. 328]. Бренд країни - це не просто слоган або обмежена у часі рекламна кампанія. Його необхідно розуміти як національну ідею країни, її інтелектуальну власність, тобто концепти, які активізуються у свідомості реципієнта, коли він бачить або чує назву країни чи купує товар вироблений у цій країні [39, с. 17].

Поняття "бренд" і "брендинг" порівняно недавно увійшли в науковий обіг. Брендинг - концепція створення іміджу держави. Прибічники цієї концепції особливо наголошують на перевагах існування будь-якого іміджу, позитивного чи негативного, на противагу його повній відсутності. За брендинг-концепцією, імідж держави - це довготерміновий феномен, отже і процес його формування чи трансформації є досить тривалим. Саме мас-медіа відіграють ключову роль у процесі створення іміджу держави за кордоном.

Найпоширенішим показником оцінки брендів країн є AnholtNationBrandsIndex. Це перший аналітичний рей­тинг світових брендів країн, що за результатами опитування громадян про їх сприйняття культурного, політично­го, комерційного та людського капіталів, інвестиційного потенціалу та туристичної привабливості інших країн, дає чітку оцінку сили національного бренду держав. AnholtNationBrandsIndex висвітлює імідж країн за кордо­ном, розповідає, як громадяни інших країн уявляють характерні риси та особливості бренду інших держав. Цю методику опитування розроблено на основі концепції шестикутника бренду країни [70]. Відповідно шість кутів фігури представляють складові бренду:

Експорт

Державне управління (уряд)

Інвестиції та імміграція

Культура та історична спадщина

Людський капітал

Туризм

Як відомо, текст відбиває не так реальні зв'язки між об'єктами чи подіями, як їхні образи, пропущені крізь свідомість автора тексту. Тематичне спрямування мас-медійних текстів відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні вищезгаданих образів. У результаті проведеного дослідження, ми виявили, що тематика повідомлень про Україну у канадських ЗМІ є досить вузькою, і цілком збігається з класифікацією показників бренду держави, згаданих вище. Тому ми вважаємо доцільним використати підхід Саймона Анхольта до вивчення бренду країни для аналізу впливу ключової тематики інформаційних повідомлень про Україну на формування іміджу нашої держави у свідомості канадців. Пропонуємо детально розглянути кожну складову показника бренду країни та мовленнєву репрезентацію цих сфер життєдіяльності України у ЗМІ Канади.

Державне управління (уряд). Державна влада є надзвичайно важливим показником міжнародного іміджу країни, адже компетентність та прозорість роботи політиків забезпечує нормальне функціонування та розвиток кожної країни. Дотримання прав людини, законність та демократизм роботи уряду і опозиції так само, як і міжнародна політика та без­пека є головними показниками рівня розвитку політичного життя держави. Саме політична тематика є домінантною у потоці інформаційних повідомлень про Україну у головних виданнях Канади. Проаналізувавши тематичне спрямуван-

© Ущина В. А., Євчук С. С., 2012ня статей про Україну у канадській загальнонаціональній газеті "GlobeandMail" періоду з травня 2009 року до травня 2010 року, ми знайшли підтвердження цьому. Зі 120 статей, присвячених Україні, у 89 (75%) йдеться саме про політичні новини. Цей факт значно впливає на формування іміджу України у Канаді. Автори, пишучи про політичне життя в Україні, часто порівнюють Україну з Росією, при цьому вдаються до оригінальних порівнянь та метафор: "The difference between Russian politics and Ukrainian politics is the difference between a cemetery and a madhouse. And who has been the biggest beneficiary of this madhouse? Yanukovych, that original bad guy. Two parliamentary elections and one presidential election have been held since the Orange Revolution, and he has won all of them" [The Globe and Mail", March 17, 2010, http://www.theglobeandmail.com]. Політичне життя Росії автор називає cemetery (aplace where the dead are burieda burial ground; a graveyard), метафорично називаючи український політикум madhouse (institution for the care of the mentally ill; a scene of extreme confusion or uproar). Адресат пояснює таке порівняння нелогічністю дій українців - Янукович (original bad guy), який сфальсифікував результат виборів 2004 року, що призвело до Помаранчевої революції, переміг на всіх виборах, що мали місце після цієї революції. Характер подання інформації у мас-медійних повідомленнях вказує на те, що Україна постає як країна "пострадянська", як територія "сірої зони", що перебуває між Росією та розшире­ним Європейським Союзом. Аналізуючи внутрішнє життя України, спостерігаємо, що для іноземних оглядачів наша країна демократично недосконала (позбавлена свободи слова) та надзвичайно корумпована, що в свою чергу заважає утриманню її іще "крихкої" незалежності. Адже за цей період головним чином журналісти приділяли увагу розколу про-демократичних сил, передвиборним змаганням, публічній та малоефективній боротьбі з епідемією грипу, несподі­ваній перемозі на президентських виборах про-російського кандидата, підписання договору про продовження терміну перебування російських воєнних сил на території України тощо. Превалюють саме повідомлення негативної оцінки, особливо для реципієнтів-канадців канадців, враховуючи їх ментальність та світогляд. Отже, політична тематика інфор­маційних повідомлень про Україну формує імідж України як нестабільної, корумпованої країни.

Культура та історична спадщина. Драматичне історичне минуле є наступною темою про Україну, яка мало поступається по кількості політичним новинам. Історичні та соціо-культурні чинники розвитку канадського сус­пільства вплинули на актуальність даної теми в Канаді, де надзвичайно впливова українська діаспора є однією з найчисленніших. Відбулось три хвилі еміграції українців до Канади - кожного разу після війни, розрухи, голоду та катаклізмів, тому у світогляді колишніх емігрантів та їх нащадків (близько 10% громадян Канади) Україна залиша­ється далекою та рідною серцю країною, пригнобленою, понищеною загарбниками та несправедливими історични­ми обставинами. Таким чином, численні статті про українську історичну спадщину досі актуальні та користуються значним суспільним інтересом, тому що підтверджують сподівання реципієнтів. Як окремий тематичний напрямок виділяються інформаційні повідомлення про голодомор 1932-33 рр. Протягом останнього десятиліття у Парламенті Канади відбувались слухання про визнання голодомору геноцидом, виступи депутатів транслювались у мас-медіа та широко обговорювались у ЗМІ:Ukraine became a land whereno birds sang, whereno grasses rustled, where the deathlysilence in villages was broken only by wagons picking up the dead. One by one, hundred after hundred, thousand after thousand, million aftermillion laid their skin-and-bone bodies down onto Ukraine's fertile black soil and became one with their land, their lives extinguished (Canadian BroadcastingC orporation (CBC), May 12, 2008, http://www.cbc.ca]. Наведений фраг­мент перевантажений стилістичними фігурами, мовець вдається до високого стилю, вживає поетизми та емотивну лексику, описуючи трагічні події тих років: повтор (alandwhere по... , where по ...), епітети (deathlysilence, skin-and-bonebodies), кількісна градація (climax) (onebyone, hundredafterhundred, thousandafterthousand, millionaftermillion), антитеза skin-and-bonebodies - fertileblacksoil, метафора (becameonewithland, livesextinguished). Логічним завершен­ням цих надзвичайно емоційних парламентських дебатів стало визнання голодомору 1932-33 років геноцидом у білі С-459 та призначення четвертої неділі листопада Днем пам'яті голодомору в Україні (біл С-450).

Загалом українська культура та історична спадщина - надзвичайно важливий тематичний напрямок канад­ських ЗМІ, мас-медіа презентують імідж України як "жертви", історично "знедоленої", "понівеченої", "ображе­ної", "поділеної" країни, що безперечно негативно впливає на сучасний імідж України XXI століття.

Люди. Громадяни будь-якої держави є її представниками. Адже спілкуючись з гостинною або стриманою, ввічливою або ненадійною людиною певної національності, ми несвідомо наділяємо цими рисами всіх представ­ників цього етносу. Так формуються стереотипи, які часто не мають справедливого підґрунтя. Відомі спортсме­ни, митці, винахідники, про яких ЗМІ інформують населення є "послами" своєї країни за кордоном.

Український центр економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова в результаті доволі ґрунтовного мо­ніторингу північноамериканських ЗМІ дійшов висновку, що уявлення іноземних журналістів про нас є поверхне­вими, фрагментарними і переважно негативними. Звичайно ж, трапляються повідомлення, що стосуються вдалих науково-технічних розробок, спортивних досягнень, або ж мистецьких проектів, проте в текстах подібних статей обов'язково згадується про те, в яких злиденних умовах працюють наші науковці, спортсмени, митці та коментарі про те, що мотивує їх до діяльності. Наприклад, стаття від 4 червня 2010 року, у якій розповідається про Ольгу Ковальчук, професора генетики з університету Альберти, розпочинається так: Olga Kovalchuk was а 16-year-old high-school student in Ukraine in 1986 when the Chernobyl nuclear power had a meltdown, and the explosion released a toxic cloud of radioactive particles over a large swath of the country. That event, one of the world's worst nuclear disasters, had a profound influence on Dr. Kovalchuk's future career ["The Toronto Sun", Oct. 8, 2009, http://www.torontosun.com].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства