Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 9

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

1.    Бабич В. С. Твори письменників Радянської України у зарубіжних виданнях. - К. : Редакц.-видавничий відділ
Книжкової Палати УРСР ім. І.
Федорова, 1977. - 268 с.

2.    Горбач А. Г. Українська література в післявоєнних перекладах // Сучасність. - 1963. - Ч. 1 - С. 40-55.
3
Кратохвіль А. Надзвичайний і повноважний перекладач // Критика - 08. 07.2011. - С. 45.

4.Лопушанський Я. М. Рецепція української літератури у німецькомовному світі. Автореф. дис. ... канд. філол. Наук : 10.01.05 / Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. - Київ, 2000. - 20с.

5.Матвіїшин О. М. Українська проза початку ХХ століття в перекладах німецькою мовою : лінгвокультурний вимір. Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.16 - Київ, 2001. - 20 с.

6.Михайлюк В. Г. Твори М. Коцюбинського в німецьких перекладах та критиці // Радянське літературознавство. -1975. - № 3. - С. 75-82.

7.Погребенник Я. М. Українсько-німецько-австрійські літературні зв'язки кінця ХІХ - початку ХХ ст. // Укра­їнська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті - К. : Наук. думка, 1988. - Т.3. -С. 220-276.

8.Horbatsch A.-H. Ukrainische Literatur in deutschen Ubersetzungen // Ukraine in Vergangenheit und Gegenwart. -Munchen, 1963. - S. 109-114.

9.Pressestimmen zum Roman "Moskoviada" von Juri Andruchowytsch. Електронний ресурс : http://www.suhrkamp. de/buecher/moscoviada-juri_andruchowytsch_46312.html

10.       Woldan A. Zur Rezeption der ukrainischen Literatur im deutschen Sprachraum // Osterreichische Osthefte. -
2000. -
Jg. 42 - H. 3-4. - S. 609-618.УДК 81347.78.034

Іванова О. О.,

Національний технічний університет України "КПІ", м. Київ

ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКИХ ГАЗЕТНИХ ТЕКСТІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Робота присвячена поняттю газетно-публіцистичного стилю, особливостям його перекладу, зокрема, лек­сичному та стилістичному аспектам, а також основним перекладацьким трансформаціям, які використовують­ся для перекладу газетних матеріалів.

Ключові слова: мова газети, лінгво-стилістичні особливості перекладу, прийоми перекладу, метафора, мето­німія, епітетні конструкції.

Данная работа посвящена понятию газетно-публицистического стиля, особенностям его перевода, в част­ности, лексическому и стилистическому аспектам, а также основным переводческим трансформациям, которые используются при переводе газетных материалов.

Ключевые слова: газетная речь, лингво-стилистические особенности перевода, приемы перевода, метафора, метонимия, эпитетные конструкции.

This work is about the peculiarities of the newspaper style, special features that appear during translation of the news stories, in particular lexical and stylistic aspects of translation, as well as the main translation transformations.

Key words: newspaper style, lexical and stylistic peculiarities of translation, translation methods, metaphor, metonymy, epithet.

На сьогоднішній день англійська мова має статус міжнародного засобу спілкування, а тому більшість інфор­маційних видань як державного, так і всесвітнього масштабу, використовують її для передачі інформації читачу. Це зумовлює актуальність проблеми перекладу англомовних засобів масової інформації українською мовою. До них, зокрема, належать газетні матеріали, адже вони беруть безпосередню участь у процесі передачі інформації у міжнародному масштабі.

Проблему перекладу газетних матеріалів досліджували різні вчені-лінгвісти. Так, наприклад, особливості мови газет вивчали І.В. Арнольд, В.І. Коньков, М.А. Гвенцадзе та інші. Лексичні особливості перекладу газетних текстів досліджували І.С. Алєксєєва, А.С. Мікоян, В.Л. Наєр та інші. Стилістичний аспект перекладу газетних матеріалів розглядали у своїх наукових працях Н.О. Павленко, В.А. Чабаненко, Ч. Цзе та інші. Значна увага, що приділяється цій проблемі у науковій літературі, свідчить про те, що дана тема є досить актуальною і потребує подальшого вивчення фахівцями.

Метою даної статті є визначення лексико-стилістичних особливостей газетних текстів англомовних видань та аналіз шляхів їхнього відтворення засобами української мови.

Газетно-публіцистичний стиль можна охарактеризувати як функціональний стиль мови, який обслуговує ши­року сферу суспільних стосунків, і найповніше він використовується в газетах, суспільно- політичних журналах, на радіо, телебаченні, у документальному кіно.

Особливості газетного стилю можна розподілити на дві групи: мовні та екстралінгвістичні. Виділення екстра­лінгвістичних факторів у окрему групу є необхідним через те, що характерною ознакою газетного стилю є його спрямованість на вплив, тобто не тільки точно, доступно і яскраво інформувати читача, але й викликати у нього певне ставлення до подій, спонукати до діяльності, до потреби зайняти певну громадську позицію, змінити по­гляди чи сформувати нові. До основних екстралінгвістичних факторів ми відносимо не лише форму, вид, тип мови, а й сферу спілкування, специфіку медіа-каналу, а також особливості аудиторії та невербальні комунікатив­ні засоби [3, c. 145-150].

До мовних особливостей газетного стилю належить вживання оцінної лексики, яка має яскраве емоційне за­барвлення, великої кількості кліше та фразеологічних одиниць, скорочень, використання іноземних слів, неоло­гізмів, а в деяких випадках навіть історизмів, функцією яких у статтях на актуальні теми є проведення історичних паралелей [2, c. 256].

Вищезазначені риси газетно-публіцистичного стилю зумовлюють певні особливості його перекладу, які обов'язково повинен враховувати досвідчений перекладач. До лексичних особливостей ми відносимо труднощі, які виникають при перекладі фразеологічних одиниць через необхідність збереження цілісності образу, який вони несуть. Такі явища як деформація та контамінація фразеології також становлять певну проблему для пере­кладача, якому необхідно намагатися не тільки віднайти аналог фразеологічної одиниці у мові перекладу, а й по можливості відтворити зміни складу фразеологізму, які відбуваються у тексті оригіналу. Кліше також створюють труднощі для перекладача, адже він повинен вміти розпізнавати такі одиниці у тексті оригіналу та мати уявлення про те, як їх зазвичай використовують у мові перекладу [1, c. 198-199].

Граматика англійських газетних текстів має такі особливості, як певна своєрідність у використанні часів та станів, часте вживання неособових форм, особливі форми введення прямої мови та перетворення її на непряму, а також широке використання складнопідрядних речень в той час, як граматична специфіка газетного стилю української мови виражена менш чітко, тут характерним є використання пасивних конструкцій та узагальнено-особових форм дієслів, і такі розбіжності можуть становити певні труднощі для перекладача.

Стилістичні особливості англійської та української мов майже не відрізняються. Для усіх газетних жанрів характерні загальні форми реалізації стислості: компресія інформації та передача певної частини повідомлень імпліцитно. Як результат стислості відбувається економія мовних засобів за рахунок комунікативно менш важ­ливих фрагментів повідомлення. Основний стилістичний принцип організації мови в публіцистиці - поєднання

© Іванова О. О., 2012стандарту та експресії. Експресивність є невід'ємною частиною газетно-публіцистичного стилю, адже однією з його функцій, як зазначалося раніше, є вплив на читача, адресата повідомлення.

Публіцистика відчуває гостру потребу у експресивних засобах, але така експресія має соціальний характер, вона є цілеспрямованою, оцінною. Метафори, епітети, порівняння виконують тут особливу роль, що дозволяє говорити про їхній публіцистичний тип. Складні, штучні метафори, епітети, які є доречними, наприклад, у поезії або у деяких прозових жанрах, суперечать природі масової комунікації. Естетичними критеріями тут є простота і ясність.

Метафора у публіцистичному тексті є широко вживаним лінгвістичним засобом, за словами Ч. Цзе, однією з домінантів мовлення [7, с. 252]. Це пояснюється її високим оцінним потенціалом, її образністю, тобто здатністю ефективно реалізувати авторську інтенцію і справити вплив на аудиторію.

Метафора служить для передачі не всієї інформації, а найбільш суттєвої, що утворює основу тексту і здат­на викликати відповідну реакцію у реципієнта. Крім того, як зауважує Н. Гладка, метафора є не лише засобом оцінювання у тексті, а й надає великі можливості для проведення аналогій, тобто служить засобом оновлення експресії [5, с. 76].

До стилістичних засобів газетного стилю також належить метонімія. Французький лінгвіст Ж. Дюбуа зазна­чає, що метонімія та метафора доповнюють одна одну як засоби вираження емоцій. Дослідник зазначає, що метафора ґрунтується на денотативних ядерних семах, що є компонентами значення слова. При метонімії ви­користовуються конотативні семи, тобто семи суміжності, що належать до ширшого цілого та є компонентами його визначення [6, с. 216].

Метафоричні та метонімічні конструкції передаються засобами цільової мови при наявності у ній синоні­мічних метафоричних/метонімічних еквівалентів, що відрізняються лише на рівні концептуальної структури та суб'єктивної деформації метафоричного/метонімічного образу при перекладі. В основі такої деформації асоціа­тивно та емотивно маркованих образів лежить здійснення реципієнтом-перекладачем еквівалентних смислових замін елементів тексту на елементи смислового поля.

Епітет також є характерним образним засобом газетного тексту. Емоційні та оцінні епітети виражають осо­бисте ставлення відправника до предмета зображення [8, с. 239], такі епітети відіграють важливу роль у газет­но-публіцистичному тексті, завдяки їм реалізується функція оцінки [3, с. 34]. Е.Різель зауважує, що у газетному тексті майже відсутні нейтральні епітети, більшість епітетів мають яскраво виражений оцінний характер, за до­помогою яких публіцист виражає свою позитивну або негативну оцінку явища, людини чи поняття [8, с. 229].

При перекладі газетно-публіцистичних текстів у більшості випадків епітети зберігають семантику, структуру, стилістичну функцію, тобто вони мають конгруентні відповідники у мові перекладу.

Під час проведеного нами дослідження ми аналізували шляхи відтворення лексичних та стилістичних осо­бливостей мови газети на матеріалі газетних статей англомовних інформаційних видань. Дослідження показало, що найчастіше вживаним способом перекладу є трансформаційний тандем калькування у поєднанні з транско-дуванням. Досить часто вони вживаються і самостійно. До найбільш вживаних перекладацьких трансформацій ми також можемо віднести вибір відповідника у мові перекладу(mothballing- консервація (об'єкту, to be clear as day - ясно як божий день), що у загальному рейтингу перекладацьких трансформацій займає друге місце. Також досить часто використовується контекстуальна заміна (Tax dodgers are in for some unpleasant surprises. - Люби­телів "тіні" чекають величезні штрафи.). Що ж стосується перекладацьких прийомів, які використовувалися досить рідко, то до них ми відносимо дослівний переклад (to invent a Ukrainian bicycle - винаходити український велосипед), граматичну заміну (marketing policies - маркетингова політика), генералізацію (Chernobyl clean-up

-   роботи на Чорнобильській АЕС), а також опущення (What on earth is that? - Що це таке?), антонімічний (I got plenty of both bread and circuses. - Ні хліба, ні видовищ мені не забракло.) та описовий переклад (Ascot ties - сірі шовкові краватки з широкими, як у шарфа, кінцями) і конкретизацію значення лексичної одиниці (hard to tell

-   складно прогнозувати). Що стосується описового перекладу, то на основі результатів власного дослідження ми можемо говорити про певну тенденцію у перекладі англійської газетної лексики, а саме про відтворення англійських слів, які мають у мові перекладу власні відповідники, засобами транскодування. Тобто перекладач навмисно не використовує відповідники лексичних одиниць оригіналу, щоб, можливо, надати перекладу певного "навіювання Заходу". Наприклад, англійське слово implementation перекладається не як впровадження, виконан­ня, приведення в дію, а саме як імплементація (The implementation of the European language charter in Ukraine is on the agenda. - Тобто імплементація Європейської мовної хартії в Україні - це питання порядку денного.), або ж слово confinement, яке також замість слів ізоляція, герметизація, утримання (часток) перекладають як конфай-мент (Donors promised to fully fund Shelter 2, now referred to as the safe confinement. - Донори обіцяли повністю профінансувати Укриття-2, яке зараз називають безпечним конфайментом.) Ця тенденція до використання англійських слів, певно, пов'язана з міжнародним статусом англійської мови у сучасному суспільстві, але, на нашу думку, широкому загалу, який воліє читати переклад статей рідною мовою, деяка лексика може бути не­зрозумілою без додаткового пояснення.

Результати проведеного аналізу шляхів відтворення стилістичних особливостей мови газети свідчать про те, що при перекладі метафоричних та метонімічних конструкцій часто використовується заміна аналогом, який іс­нує у мові перекладу, а також дослівний переклад.

Наведемо приклади перекладу метафор за допомогою вищезгаданих прийомів: Onistrat notes that non-residents have not yet healed their mortgage-inflicted wounds. As the gravest "wounds" can be found in the three leaders, the building sector is not being credited so far. - Іпотечні рани нерезидентів, зазначає Оністрат, ще не зажили, при­чому найбільші "рани " в трійки лідерів, тому будівельний сектор наразі ще не кредитується.

Numerous black swans are now swimming in the global economic lake. -Незліченні чорні лебеді сьогодні плава­ють у глобальному економічному озері.Наведемо приклади перекладу метонімічних конструкцій за допомогою вищезазначених прийомів: As traditional wisdom goes, all that glitters is not gold. - Як говорить народна мудрість: надів жупан ...

If Ukraine sees its future in the EU, it should change the relations between capital and the government. - Якщо Укра­їна бачить своє майбутнє в ЄС, то має змінити відносини між "грошима" та "владою".

Що ж стосується перекладу епітетних конструкцій, то тут мають місце такі прийоми як віднайдення повного еквіваленту одиниці перекладу, пошук часткового еквіваленту, створення денотативно-образної епітетної кальки та дескриптивна перифраза. Дослідивши газетні тексти та їхні переклади, робимо висновок, що переважно епі­тети перекладаються шляхом репрезентації повним еквівалентом у тексті перекладу. Також досить часто вико­ристовуються прийоми заміни одиниці перекладу її частковим еквівалентом та створенням денотативно-образної кальки.

Наведемо приклади перекладу епітетних конструкцій за допомогою вищезгаданих прийомів: The loss will be catastrophic. - Втрата буде катастрофічною.

He is a brilliant pianist, but most importantly, his way of thinking is complex, nonconventional. - Він блискучий піа­ніст, а головне, складно і неординарно мислить.

The transparent air rings with freshness. - Прозоре повітря аж бринить від свіжості.

Отже, у даній статті ми визначили основні лінгво-стилістичні особливості перекладу газетних текстів, а також провели аналіз шляхів відтворення лексичної та стилістичної складових мови газети у перекладі і таким чином з'ясували, які прийоми перекладу газетних матеріалів є найбільш вживаними.

Постійний розвиток та збільшення обсягів газетно-інформаційних видань, що працюють у міжнародному масштабі, а також міжнародний статус англійської мови у сучасному суспільстві зумовлюють актуальність ви­вчення питання перекладу газетних матеріалів. І це питання буде залишатися актуальним, доки існують засоби масової інформації, зокрема, газетні видання, які потребують якісного перекладу інформації, яку вони надають читачу.

Література:

1.Алексеева И. С. Профессиональный тренинг переводчика. - СПб. : Союз, 2001. - 288 с.

2.Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык. Учебник для ВУЗ - 4-е изд., испр. и доп. - М. : Флинта, 2002. - 384 с.

3.Гальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка / И. Р. Гальперин. - М. : Изд-во литературы на иностр. Языках, 1958. - 460 с.

4.Гвенцадзе М. А. Коммуникативная лингвистика и типология текста. - Тбилиси : Изд-во Тбил. ун-та, 1986. -315 с.

5.Гладкая Н. М. К проблеме формирования лексического фонда газетно-публицистического стиля / Н. М. Глад­кая // Вопросы функциональной стилистики. - М., 1989. - 338 с.

6.Дюбуа Ж., Эделин Ф., Клинкенберг Ж. Общая риторика. - М., 1986. - 392 с.

7.Цзе Ч. Метафора на страницах современной российской прессы / Ч. Цзе // Вісник Харківського нац. ун-ту. -Серія: Філологія. - 2001. - № 520 (Вип. 33). - С. 252-257.

Riesel E., Schendels E. Deutsche Stilistik - М. : "Высшая школа", 1975. - 346 с.УДК 81'255:82-343=133.1/=161.2

Івженко К. О.,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ВІДТВОРЕННЯ РИТМУ ПОЕЗІЙ Р. ДЕСНОСА "БАЄЧКОПІСЕНЬКИ ТА КВІТОПІСЕНЬКИ" В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ В. ТКАЧЕНКА

У статті розглядається синсемантичний рівень творення поетичних творів та особливості перекладу його складових. Основну увагу звернено на відтворення рими, домінантних звукообразів, побудови віршів, що відігра­ють вирішальну роль для відтворення мелодійності та співучості оригіналу.

Ключові слова: синсемантичний рівень, звукообраз, ритм, рима, обертон, лексичний повтор.

В статье рассматривается синсемантический уровень образования стихотворных произведений и особен­ности перевода его составляющих. Основное внимание обращено на воспроизведение рифмы, доминантных зву­кообразов, построения стиха, которые играют решающую роль для отображения мелодичности и певучести оригинала.

Ключевые слова: синсемантический уровень, звукообраз, ритм, рифма, обертон, лексический повтор.

The article deals with synsemantic level of the formation of the poetic works and peculiarities of the translation of its components. The attention is paid to the reproduction of the rhyme, dominant sounds, and structure of verse which play a significant role іп reflecting the melodiousness of the original.

Key words: synsemantic level, sounds, rhythm, rhyme, overtone, lexical repeat.

Актуальність дослідження. При перекладі поезій неабиякої ваги набуває синсемантичний рівень її творення. Синсемантичні образи, а саме ритм, рима, інтонації, паузи та наголоси, поєднуючись із семантичними, ство­рюють цілісний образ віршованого тексту і є одними з домінантних при його перекладі. Поняття ритму, що невід'ємно пов'язане з поезією, має важливе значення для збірки Р. Десноса "Баєчкопісеньки та квітопісеньки", перша назва якої "Поезії для співу на всі лади".

Мета. Метою даного дослідження є прослідкувати відтворення ритму у перекладі вибраних поезій, проаналі­зувати наскільки перекладачеві вдалося відтворити мелодійність оригіналу, дотримуючись його форми та змісту.

Матеріал. Дослідження здійснювалось на матеріалі оригіналу поезій Р. Десноса зі збірки "Баєчкопісеньки та квітопісеньки" та їх українського перекладу Всеволода Ткаченко.

Наукова новизна. Ритм та обертон є основними елементами, що присутні у поезіях та завдяки яким створю­ються не просто вірші, а музичні твори. Приймаючи до уваги особливості творення та звучання вірша, врахову­ючи син семантичні образи у поезії, можна здійснити головне завдання будь-якого перекладу, а саме передати домінанти першотвору, його особливості на фонетичному та семантичному рівнях. Переклад поезій Р.Десноса є цікавим матеріалом, адже збірка вийшла нещодавно, тому є недослідженою.

Постановка завдання. Здійснити порівняльний аналіз оригіналу та перекладу і на його основі зробити висно­вки стосовно адекватного відтворення стилю, особливостей звучання та ритму оригіналу.

Визначення домінант необхідне для перекладу текстів різних стилів та жанрів, але найбільшу потребу в ньому відчуває перекладач художнього, зокрема поетичного, твору [2, с. 181]. Т. Казакова розкриває труднощі перекла­ду поезії і говорить, що "поетичний переклад" - особливий вид перекладу, що вимагає не лише знання мовних та літературних норм, а й творчого підходу до передачі авторського задуму і духу оригіналу [3, с. 43].

Якщо говорити про поезії Р. Десноса зі збірки "Баєчкопісеньки та квітопісеньки", то можна з упевненістю ствер­джувати, що одним з головних елементів поезій є ритм, оскільки збірка задумувалася як "вірші для співу на всі лади", тобто у своїх віршових творах автор намагався поєднати слова та музику. Ритм може формуватися як за рахунок до­вгих та коротких складів (античне віршування), їх кількості (силабіка), так і за рахунок чергування наголошеності та ненаголошеності (силабо-тоніка) і наголосів у вірші (тонічне віршування). Віршовий ритм є співвіднесенням віршів як співмірних відрізків і виникає завдяки їх динамічному сполученню. Такт як поняття музики вживається за аналогі­єю й у віршознавстві, оскільки віршовий твір (на противагу прозі) яскраво увиразнює ритмо-інтонаційні особливості поетичного мовлення, близькі до властивостей музичних творів. Недарма спочатку поезія і музика існували непо­дільно, бо мали спільну ритмічну основу - мелодійність. У поетичному тексті ритм створює враження "плавності" або "стрімкості" та інших ознак експресивності, а також широкий діапазон переживань - від суму до радості, залеж­но від того, яким розміром написано текст [3, с. 360].Той факт, що ритм справляє на реципієнта певний емоційний вплив, визнається усіма вченими. Однак стосовно природи цього впливу існує багато різних точок зору. Наприклад, М.Л. Гаспаров вводить поняття "семантичний ореол" віршованого розміру, розуміючи під ним "сукупність всіх асо­ціацій між віршовими розмірами та темами, образами, інтонаціями, які повторюються в цьому розмірі" [5].

Аналізуючи оригінальні поезії та їх переклади, доцільно застосовувати принцип синтезувального аналізу, який перед­бачає підхі д до поетичного твору як до макрообразу, який має багатоярусну структуру [2, с. 182]. Поетичний макрообраз складається з мікрообразів, створюваних на двох основних рівнях - семантичному та синсемантичному, або формотвор­чому, який має вагоме значення для поезії. Художній потенціал семантичного образу формується на кількох підрівнях (лексичному, стилістичному та морфолого-синтаксичному). Синсемантичні образи виникають із сполученням компози­ційних, ритміко-інтонаційних та евфонічних особливостей віршованого тексту, причому образи цього типу, вступаючи у взаємодію із семантичними, доповнюють і підсилюють їх, вони можуть включатися в систему образів-домінант твору [2, с. 183]. І семантика, і синсемантика на рівних правах формують систему домінантних образів вірша, однак значення "несемантичних" образів в структурі вірша поетичного тексту важко визначити. І лише втрата у перекладі важливого синсемантичного ефекту інколи наочно демонструє, що за своїми наслідками для цілісного сприйняття віршованого твору іншою мовою ії фактично можна прирівняти до трансформації, яка викривляє смисл оригіналу [5].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства