О В Ситник - Економічні межі кредитів домогосподарствам - страница 1

Страницы:
1  2 

Формування ринкової економіки. 2011. № 25

4. Зубок М. І. Захист матеріальних ресурсів банків як один з елемен­тів економічної безпеки // Фінанси, облік і аудит. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 53—61.

5. Крутое В. В. Становлення та розвиток недержавної системи без­пеки підприємництва / В. В. Крутов; Ін-т економіки та прогнозування НАН України, ВНЗ «Ун-т економіки та права» КРОК» — К.: Фенікс, 2008. — 406 с.

6. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство / [Геєць В. М., Кизим М. О., Клебанова Т. С. та ін. ]: за ред. В. М. Гейця.

— Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. — 240 с.

7. Экономическая безопасность России: общ. курс / [Сенчагов В. К., Губин Б. В., Павлов В. И. и др.] ; под ред. В.К.Сенчагова; РАН. Ин-т экономики и др. М.: Дело: Акад. народ. хоз-ва при Правительстве Рос. Федерации, 2005. — 895 с.

8. Яременко С. М. Забезпечення економічної безпеки діяльності ба­нків: дис. ... кандидата економ. наук: 08.00.08 / Яременко Світалана Миколаївна. — К., 2010. — 247 с.

9. Ярочкин В. И. Безопасность банковских систем / Ярочкин В. И.

— М.: Ось-89, 2004. — 416 с.

Статтю подано до редакції 23.03.11 р.

УДК. 336.722.37:330.567.28

О. В. Ситник,

старший викладач кафедри банківської справи, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ЕКОНОМІЧНІ МЕЖІ КРЕДИТІВ ДОМОГОСПОДАРСТВАМ

АНОТАЦІЯ. У статті основну увагу приділено розгляду визначення поняття «межі» економічних явищ, зокрема економічних меж кре­дитів, розвідці меж споживчих кредитів на макрорівні, критеріїв їх визначення, дослідженню часток кредитів домогосподарствам у загальному кредитному портфелі банків, досвіду з цих питань за­рубіжних країн.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: економічні межі кредиту, домогосподарства, кредити домогосподарствам, межі кредиту на макрорівні, проблемні кредити.

© О. В. Ситник, 2011 439

АННОТАЦИЯ. В статье основное внимание уделено рассмотре­нию определения понятия «границы» экономических явлений, в частности экономических границ кредитов, разведке границ по­требительских кредитов на макроуровне, критериев их определе­ния, исследованию удельного веса кредитов домохозяйствам в общем кредитном портфеле банков, опыту в этих вопросах зару­бежных стран.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: экономические границы кредита, домохозяй­ства, кредиты домохозяйствам, границы кредита на макроуровне, проблемные кредиты.

ANNOTATION. In the article the main attention is paid to conside­ration of the definition of «boundaries» of economic phenomena, particularly economic credit bounds, exploration the consumer credits boundaries at the macro level, criteria for their definition, investigation of loans to households particles in total loan portfolio of banks, the experience of foreign countries in these issues.

KEYWORDS: economic credit bounds, the households, credit bounds at the macro level, NPLs.

Постановка проблеми. Протягом всього 2008—2009 років не вщухали коментарі фахівців з приводу перекредитування банка­ми населення в Україні, що повинно було призвести до негатив­них наслідків у банківській сфері. Малося на увазі погіршення якості кредитних портфелів банків та зростання проблемних кре­дитів унаслідок перевищення межі кредитів домогосподарствам на макрорівні.

Питання про межі кредиту, не дивлячись на проведені теоре­тичні дослідження, є на сьогодні недостатньо вивченим та доволі спірним.

Взагалі, термін «межа» визначає границю поділу, розрізнення яких-небудь явищ, предметів тощо, допустиму норму чого-небудь дозволеного. Тобто, будь-які явища, предмети мають свої межі. Такі межі мають і кредити.

Кредит як і будь-яке економічне явище, має межі, в яких реа­лізується його сутність. Стосовно економічних відносин поняття «межі» потрібно розглядати як границю розповсюдження тих чи інших їх видів. З цих позицій економічні межі кредиту в загаль­нотеоретичному сенсі треба розуміти як межа відносин з приводу руху вартості.

Економічними межами розповсюдження кредитних відносин є межі, в яких їх існування є об'єктивно необхідним та вони збе­рігають за собою свої особливі риси. Розвиток кредитних відно­син понад економічно обґрунтованої межі неминуче призводить до їх переродження, викривленню сутності кредиту.

Аналіз останніх публікацій. Огляд літератури з питань еко­номічних меж кредитів показує, що деякі автори взагалі не зга­дують меж розповсюдження кредитних відносин, не дають їх ви­значення, інші, визначаючи поняття економічних меж кредиту, наводять значну їх кількість.

М. І. Савлук визначає межі кредиту як «... такий рівень роз­витку кредитних відносин у народному господарстві, за яко­го попит і пропозиція на кредит балансуються при збереженні стабільної, помірної, доступної для переважної більшості нор­мально працюючих позичальників, процентної ставки. Іншими словами, реальний попит на позичкові кошти, який пред' яв­ляють економічні суб' єкти — учасники відтворювального про­цесу при нормальній ставці банківського процента, є кількісним виразом межі нарощування пропозиції позичок з боку кредито­рів, передусім банків» [2]. При цьому сама економічна межа розглядається в кількох аспектах: залежно від певного рівня економічної системи — як мікроекономічна і макроекономічна межі кредиту та залежно від призначення — кількісна і якісна межі кредиту [2].

С. О. Маслова підкреслює: «Як будь-яке економічне явище кредит має свої межі, в яких реалізується його сутність. Як еко­номічну категорію поняття межі потрібно розглядати як обме­ження розповсюдження тих чи інших видів економічних відно­син. Економічними межами розповсюдження кредитних відносин є межі, в яких їх існування об' єктивно необхідно і в яких вони зберігають свої особливі риси. Розвиток кредитних відносин більш економічної обгрунтованої грані безповоротно призводить до їх переродження, зміни сутності кредиту. Для того щоб відо­кремити кредитні відносини, визначити їх межі, необхідно відо­кремити їх від інших економічних відносин у просторі та часі ви­ходячи з їх специфіки. Як матеріальний процес, кредит має просторову, часову та якісну визначеність. Це означає, що кредит­ні відносини займають чітко визначене положення в просторі (кредитні потоки відокремлені від інших вартісних потоків), кре­дит має завершеність у часі й має сукупність специфічних, при­таманних тільки йому якостей. Таким чином, у філософськомурозумінні можна говорити про просторові, часові та якісні межі кредиту» [3].

О. В. Васюренко зазначає, що «у концептуальному плані кре­дит має просторову, часову й якісні межі, тоді як просторові й часові обмеження здебільшого пов' язані з відокремленням кре­дитних потоків, якісні одночасно визначають міжкатегоріальний еконо-мічний взаємозв' язок» [1, с.156].

Виклад основного матеріалу. Таким чином, межі кредиту пов' язані з ринковим механізмом його руху. Розміри меж креди­ту визначаються суб' єктами грошового ринку, а не суб' єктив-ними оцінками аналітиків. Кількісним виразом межі нарощуван­ня пропозиції позичок з боку кредиторів, передусім банків реаль­ний попит на позичкові кошти, який пред' являють суб' єкти еко­номічної діяльності — учасники відтворювального процесу при нормальній ставці банківського процента [2].

Отже, ключовим інструментом регулювання економічної межі кредиту є ставка банківського процента, а самі економічні межі формуються під впливом попиту суб'єктів грошового ринку. То­му розглядати економічні межі в часовому і просторовому аспек­ті немає достатніх підстав.

Сама економічна межа може розглядатися залежно від:

— рівня економічної системи — як мікроекономічна і макро-економічна межі кредиту;

— призначення — кількісна і якісна межі кредиту [2].

Обсяги попиту на кредит окремих кредитоспроможних пози­чальників — юридичних чи фізичних осіб складають мікроеконо-мічні межі кредиту.

Індивідуальних мікромеж кредиту існує стільки, скільки існує в даний момент позичальників. Потенційно мікроекономічна ме­жа кредиту існує у кожного економічного суб' єкта [2].

Вся сукупність індивідуальних мікромеж складає одну макро-економічну межу кредиту, яка визначає об' єктивний обсяг кре­дитних вкладень у народне господарство в цілому. Але вона не є простою сумою всіх мікромеж, а є відносно самодостатньою і формується під впливом додаткових загальноекономічних чин­ників, таких як:

— темпи і обсяги зростання ВВП;

— рівень розвитку фінансової системи і стан державних фі­нансів;

державна грошово-кредитна політика;

рівень розвитку ринкових відносин тощо [2].

З іншого боку, різні категорії позичальників (юридичні, фі­зичні особи) мають свої особливості (джерела доходів, форму­вання грошових потоків, оцінка кредитоспроможності тощо).

Тому, виходячи з викладеного є підстави виділення в рамках макроекономічних меж кредиту внутрішніх меж кредиту, зокре­ма за формами та категоріями позичальників. Внутрішні межі показують допустиму міру розвитку окремих форм кредиту чи кредитів окремим категоріям позичальників у рамках загальної макроекономічної межі.

За категоріям позичальників можна поділити на корпоратив­ний сектор та домогосподарства.

Ситуація у фінансовому секторі в значній мірі залежить від домогосподарств, їх поведінки: безпосередньо через їх рішення інвестувати заощадження або направляти кошти на споживання, брати гроші в банках та опосередковано через споживання, яке через корпоративний сектор впливає на фінансовий.

Тому оцінка економічних меж кредитів домогосподарствам та їх дотримання мають важливе значення для фінансової і соціаль­ної стабільності.

Важливе значення для оцінки економічних меж кредитів до-могосподарствам мають критерії їх визначення.

Для того, щоб визначені на практиці межі кредитування в найбільшій мірі співпадали з об' єктивними межами кредитуван­ня, необхідно їх встановлювати виходячи з теоретично обґрун­тованих критеріїв. На сьогоднішній день ця задача не має одно­значного рішення. Існування різних точок зору в цій сфері пов' я-зано зі значною кількістю факторів, які впливають на межі кре­диту.

До найбільш загальних критеріїв, які можна використати для оцінки економічних меж кредитів домогосподарствам, можна віднести:

— обсяги ВВП;

— темпи зростання ВВП;

— рівень та динаміка процентної ставки за кредитами. Обсяги і темпи зростання ВВП опосередковано впливають на

макроекономічну межу кредитів домогосподарствам: при їх збіль­шенні зростають і кредити домогосподарствам, при їх зменшенні обсяг кредитів домогосподарствам знижується (табл. 1).а

.53

Іі

bo

«я

S

2000— 2010

 

9 3 8

 

22578

18,6

2010

1 094 607

0 2

221 265

2

9

20,2

2009

913 345

6 9

241 249

6 8

26,4

2008

948 056

31

280 490

5 7

29,6

2007

720 731

2 3

160 386

6 9

22,3

2006

544 153

3 2

82 010

5 4 2

15,1

2005

441 452

00

2

33523

LZZ

 

2004

345 113

9 2

14794

5

6

'"Я

2003

267 344

8

8986

71 2

 

2002

225 810

0 9

3313

4 3 2

»п

2001

118 700

91

1418

5 4

ся

Показники

ВВП, у фактич­них цінах, млн грн

Темп росту ВВП, у фактич­них цінах, %

Кредити бан­ків домогос-подарствам всього, млн грн

Темп росту кредитів бан­кам домогоспо-дарствам, %

Співвідношен­ня між зобов'я­заннями за кре­дитами домо-господарств

та ВВП, %

2

з

м о р о

вт

а о н е

лад

Ск

S

S я

У той же час, прямої залежності між обсягами і темпами зрос­тання ВВП та кредитами домогосподарствам не спостерігається. Вони опосередковано впливають на макроекономічну межу креди­тів домогосподарствам: у 2001—2010 роках спостерігалося значне збільшення обсягів кредитів домогосподарствам, які за 10 років зросли майже в 226 разів при зростанні ВВП лише у 8 разів. Особ­ливо значні суми зростання спостерігалися у 2005—2008 роках (2005 — понад 18, 2006 — понад 49, 2007 — понад 78 і 2008 пе­редкризовий — понад 120 мільярдів гривень). Хоча, збільшення обсягів кредитів домогосподарствам у 2008 році викликано в тому числі і зниженням офіційного курсу гривні до іноземних валют. У 2009 році темп росту ВВП знизився до 96 відсотків, а темп росту кредитів банкам домогосподарствам — до 86 відсотків.

Рівень та динаміка процентної ставки за кредитами однаково впливає на попит на позички кожного з мікроекономічних суб'єк­тів кредитного ринку, в тому числі і домогосподарства. Зниження процента спричиняє зростання попиту на позички і навпаки, по­дорожчання кредиту знижує попит на позички.

Рівень та динаміка процентних ставок за кредитами домогос-подарствам характеризують дані табл. 2.

Таблиця 2

ДИНАМІКА ТА РІВЕНЬ ПРОЦЕНТНИХ СТАВОК ЗА КРЕДИТАМИ ДОМОГОСПОДАРСТВАМ В УКРАЇНІ В 2001—2010 РОКАХ

I I Рік I

 

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Середньозваже­на процентна ставка за кре­дитами, % річ­них

22,6

17

16,3

15,2

15,6

18,7

22,3

25,2

Темп росту, %, до попередньо­го року

123,5

75,2

95,9

93,25

103

120

119,3

113

Індекс інфляції

108,2

112,3

110,3

111,6

116,6

122,3

112,3

109,1

Складено автором за даними [4]

Дані таблиці 2 показують, що процентна ставка за кредитами домогосподарствам під впливом значного нарощування пропози­ції кредитів з 2003 по 2007 рік знизилася з 22,6 до 15,6 процента, а починаючи з кінця 2008 року почала зростати і в кінці 2010 ро­ку склала 25,2 відсотки.

Перелічені вище найбільш загальні критерії, які можна вико­ристати для визначення економічних меж кредитів домогоспо-дарствам, не дають змоги достовірно оцінити об' єктивні межі кредиту домогосподарствам.

Для оцінювання економічних меж кредитів домогосподарствам потрібні додаткові критерії, що на макрорівні характеризують еко­номічний стан домогосподарств та показники їх діяльності.

Німецький федеральний банк (Дойче Бундесбанк) за домогос-подарствами виділяє такі індикатори фінансової стійкості (FSI), розроблені Міжнародним валютним фондом:

— співвідношення між зобов' язаннями (за кредитами банків домогосподарствам) та ВВП (показник 1033). Даний показник визначає ступінь боргу по відношенню до економічної ефектив­ності всієї економіки;

— обслуговування боргу (за кредитами) по відношенню до доходів домогосподарств (показник 1034). Індикатор вимірює ступінь обслуговування боргу домашніх господарств [6].

Вказані вище критерії можуть бути використані в якості оцін­ки об' єктивних меж кредитів домогосподарствам.

Таким чином, у якості додаткових критеріїв оцінки об'єктив­них меж кредитів домогосподарствам можна запропонувати такі:

— співвідношення між зобов' язаннями за кредитами домогос-подарств та ВВП;

— частка кредитів домогосподарствам у загальній сумі креди­тів банків (без міжбанківських кредитів) та її динаміка;

— обсяги доходів населення (номінальні, реальні), темпи їх росту;

— співвідношення кредитів банків домогосподарствам до до­ходів домогосподарств, їх динаміка;

— обслуговування боргу по відношенню до доходів домогос-подарств.

Частка кредитів домогосподарствам у загальній сумі кредитів банків характеризує, яка частина кредитного фонду надається домогосподарствам.

Дані таблиці 3 характеризують частки кредитів домогосподар-ствам до загальної суми кредитів (без кредитів банкам) по США, Німеччині, Росії та Україні.

Як свідчать дані дослідження, частка кредитів домогосподарст-вам у загальній сумі кредитів у США та Німеччині не перевищує 30 відсотків, а в Росії — не більше 24 відсотків. В Україні ж час­тка кредитів домогосподарствам сягнула в 2008 році майже 34 відсотки. При тому, що частка заробітної плати в валових витра­тах виробництва значно нижча, ніж у розвинутих країнах і спів-ставна з такою в Росії.

Таблиця 3

ЧАСТКИ КРЕДИТІВ ДОМОГОСПОДАРСТВАМ ДО ЗАГАЛЬНОЇ СУМИ КРЕДИТІВ (БЕЗ КРЕДИТІВ БАНКАМ) В 2006—2011 РОКАХ ПО США ТА НІМЕЧЧИНІ, РОСІЇ ТА УКРАЇНІ

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

01.04.2011

США

Кредити банків усього, млрд доларів

н/д

н/д

н/д

н/д

9206,5

9146

Кредити домогосподар­ствам, млрд доларів

2416

2555,3

2594,1

2478,9

2434,7

2404

Частка кредитів домо­господарствам до за­гальної суми кредитів (без кредитів банкам)

н/д

н/д

н/д

н/д

26,2

26,3

ФРН

Кредити банків усього, млрд Євро

5192

5536

5761

5365

н/д

н/д

Кредити банків домо­господарствам

1566

1547

1531

1532

н/д

н/д

Частка кредитів домо-господарствам до за­гальної суми кредитів (без кредитів банкам)

30,16

27,94

26,58

28,56

н/д

н/д

Російська федерація

Кредити банків — усьо­го (без міжбанківських кредитів), млрд рублів

8183

12 506

16 861

16 454

18 616

19 088

Кредити банків домо-господарствам, млрд рублів

1883

2971

4017

3574

4085

4193

Закінчення табл. 3

Показники 2006      2007      2008      2009      2010 01.04.2011

Частка кредитів домо­господарствам до за­гальної суми кредитів (без кредитів банкам)

23,01

23,76

23,83

21,72

21,94

21,97

Україна

Кредити банків — усьо­го (без міжбанківських кредитів), млрд грн

269

485

792

747

755

786

Кредити банків домо­господарствам, млрд грн

77

153

269

222

187

183

Частка кредитів домо-господарствам до за­гальної суми кредитів (без кредитів банкам)

28,59

31,52

33,96

29,72

24,77

23,28

Складено автором за даними [4—7].

За даним показником можна зробити висновок, що економічна межа кредитів домогосподарствам в Україні, починаючи з 2007 року, була перевищена.

Співвідношення між зобов'язаннями за кредитами домогоспо-дарств та ВВП визначає ступінь боргу по відношенню до еконо­мічної ефективності всієї економіки.

Обсяги доходів населення, співвідношення кредитів банків домогосподарствам до їх доходів характеризують потенційні мож­ливості домогосподарств та є одними з основних показників ви­значення кредитоспроможності позичальників.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О В Ситник - Економічні межі кредитів домогосподарствам

О В Ситник - Мала проза в фолкнера і м хвильового форми та засоби психологізму