Т А Пальчевська - Аналітична хімія та інструменентальні методи аналізу - страница 26

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

d.         Комплексонометрія

e.          Йодометрія

 

22.         Для кількісного визначення аргентуму у фармацевтичному препараті застосували метод Фольгарда. Для фіксації кінцевої точки титрування використовують індикатор :

A.   Натрію эозинат

b.       Залізо-амонійні галуни

c.        Калію хромат

d.       Крохмаль

e.        Дифенілкарбазон

23.         У методах редоксометрії при визначенні окислювачів і відновників фіксацію точки кінця титрування здійснюють :

A.   З використанням інструментальної індикації.

b.       Безіндикаторним методом.

c.        З використанням специфічних індикаторів

d.       З використанням редокс-індикаторів

24.    Всіма перерахованими способамиПри титриметричному аналізі методом окислювання-відновлення до реакційної системи додають індикатори, які реагують на зміну:

 

a.        Ступеня іонізації досліджуваної речовини

b.        Концентрації іонів гідроксиду

c.         Іонної сили розчину

d.        Редокс-потенціалу системи

e.         Концентрації іонів водню

25.    Для стандартизації розчину натрію тіосульфату використовують розчин калію дихромату. При цьому проводять:

 

a.        Зворотне титрування в лужному середовищі

b.        Пряме титрування в сильно кислому середовищі

c.         Зворотне титрування в кислому середовищі

d.        Титрування замісника

e.         Пряме титрування в лужному середовищі

26.    Для стандартизації титрованного розчину трилона Б використовують стандартний розчин:

 

a.       Натрію хлориду

b.       Натрію тетрабората

c.        Цинку сульфату

d.       Калію дихромату

e.        Щавлевої кислоти

27.    Для кількісного визначення магнію сульфату в розчині можна використовували метод:

 

a.        Тіоціанатометрії

b.       Нітритометрії

c.        Аргентометрії

d.       Комплексонометрії

e.        Ацидиметрії

28.    Вкажіть розчин титранта для стандартизації розчину йоду монохлорида:

 

a.       Натрію тіосульфату

b.       Натрію тетрабората

c.        Натрію хлориду

d.       Натрію карбонату

e.        Йоду

29.    Виберіть одну з наведених пар методів кількісного визначення щавлевої кислоти:

 

a.       Кислотно-основне титрування, перманганатометрія

b.       Кислотно-основне титрування, аргентометріяКислотно-основне титрування, трилонометрія

c.        Перманганатометрія, меркурометрія

E.   Перманганатометрія, меркуриметрія

30.    Виберіть пари титрантів для визначення СН3СООН методом зворотного титрування:

A.   NaOH, HCl

b.       NH4NCS, AgNO3

c.        NaOH, AgNO3

d.       KOH, K2CO3

E.   Na2CO3, NaCl

31.    Аналізовані розчини містять натрію хлорид і одну із солей, зазначену нижче. У якому випадку можливе визначення хлоридів за методом Мора?

A.   Na2CO3

b.       Na2C2O4

c.        ШШзСОО

d.       Ш3РО4

E.   Ш3АбО4

32.    Аналізована суміш містить калію хромат і калію хлорид. Запропонуйте індикаторний метод кількісного визначення калію хлориду.

A.   Аргентометрія (за методом Мора)

b.       Йодометрія

c.        Йодхлориметрія

d.       Перманганатометрія

E.   Броматометрія

33.    Розчин містить суміш соляної й азотної кислот. Запропонуйте метод
кількісного визначення соляної кислоти.

A.   Меркурометрія

b.       Аргентометрія (за методом Мора)

c.        Комплексонометрія

d.       Пряме кислотно-основне титрування

E.   Зворотне кислотно-основне титрування

34.     Для стандартизації розчину титранта - натрію гідроксида - використовують стандартний розчин:

A.   Кислоти хлороводневої

b.       Натрію броміду

c.        Феруму (ІІ) сульфату

d.       Гідраргіруму (II) нітрату

E.   Калію бромата

35.     Для стандартизації розчину аргентуму нітрату використовують стандартну речовину:

A.   Натрію хлорид

c.        b.        Калію гідроксидВісмуту нітрат

d.       Калію хромат

e.        Калію перманганат

36.      Кількісний вміст кальцію хлориду визначають методом прямого
комплексонометрического титрування. Виберіть індикатор для фіксування
кінцевої точки титрування:

a.        Еріохром чорний Т

b.       Фенолфталеїн

c.        Метиловий червоний

d.       Мурексид

e.        Крохмаль

 

37.       Кількісний вміст стрептоциду визначають методом броматометричного титрування. Виберіть тирант методу:

 

a.       Розчин калію бромата

b.       Розчин калію йодиду

c.        Розчин калію перманганату

d.       Розчин натрію тіосульфату

e.        Розчин крохмалю

38.       У пробі міститься натрію гідрокарбонат і натрію хлорид. Запропонуйте метод кількісного визначення натрію гідрокарбонату:

 

a.       Кислотно-основний

b.       Дихроматометрія

c.        Церіметрія

d.       Трилонометрія

e.        Меркурометрія

 

39.     Для стандартизації розчину хлороводневої кислоти використовують
стандартну речовину:

a.      Натрію тетраборат

b.     Цинку оксид

c.      Натрію хлорид

d.     Калію бромат

e.      Щавлеву кислоту

 

40.  При застосуванні метода нітритометрії, точну концентрацію титранта натрію
нітриту встановлюють за такими речовинами:

a.        Сульфаніловою кислотою

b.       Калію перманганата (зворотнє титрування)

c.        Натрію броміда

d.       Розчин йоду

Аргентуму нітратуРозділ ІІІ ФІЗИКО-ХІМІЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ

ОПТИЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ

Емісійні методи аналізу - емісійний спектральний аналіз, полуменева фотометрія. Люмінесцентний аналіз

Походження атомно-емісійних спектрів. Основи кількісного емісійного спектрального аналізу. Джерела збудження та приймачі випромінювання. Залежність інтенсивності спектральних ліній елементу від концентрації його в досліджуваному зразку. Візуальні методи спектрального аналізу: фотографічні, фотоелектричні. Полуменева фотометрія або спектрофотометрія полум'я. Принципові схеми приладів для емісійного спектрального аналізу, принцип їх дії. Застосування емісійних методів аналізу для контролю хімічних і фармацевтичних виробництв та аналізу об'єктів довкілля.

Теоретичні основи люмінесцентного аналізу, його можливості. Закон Стокса. Класифікація люмінесцентних методів. Правило Каши. Закон Стокса-Ломмеля. Залежність інтенсивності люмінесценції від концентрації, температури, рН та вмісту домішок. Гасіння люмінесценції. Принципова схема приладу для люмінесцентного аналізу, принцип його дії. Застосування люмінесцентного аналізу для контролю хімічних і фармацевтичних виробництв та аналізу об'єктів довкілля.

До найбільш розповсюджених фізико-хімічних методів відносяться оптичні. Оптичні методи засновані на визначенні оптичних властивостей розчинів.

Віповідно до корпускулярної природи електромагнітного випромінювання для його описання як потоку часточок (фотонів, або квантів

h c

світла) служить співвідношення, виведене Ейнштейном:   АЕ = hv =----------------- ,

X

де h - стала Планка (h = 6,625 ■Ю"34 Джс);

V - частота випромінювання, що поглинається, вимірюється в

зворотних секундах (с_1), герцах (Гц). 1 Гц = 1 с-1; с - швидкість поширення випромінювання (швидкість світлової

хвилі у вакуумі с = 310 см/с); 1 - довжина хвилі, вимірюється в ангстремах (1 А = 110" см), мікрометрах або мікронах (1 мкм = 1 мк = 1 10"6 м), нанометрах або мілімікронах (1 нм = 1 ммк = 10 А = 110" м). Відповідно до положеннь квантової механіки світло - це поток часточок, які називають квантами або фотонами. Енергія кожного кванта визначається певною довжиною хвилі випромінювання 1.

Для характеристики ділянки спектра часто використовують також хвильове число 0 (см-7), що вказує, яка кількість довжин хвиль доводиться на 1 см шляху випромінювання у вакуумі, і визначається співвідношенням: 0 = 1_

X .

В залежності від характеру взаємодії речовини з електромагнітним випромінюванням оптичні методи аналізу поділяють на:1) емісійні (емісійний спектральний аналіз, полуменева фотометрія та люмінесцентний аналіз) - це група методів, які засновані на вимірюванні інтенсивності світла, випромінюваного речовиною. Ці методи аналізу застосовуються головним чином для визначення незначних кількостей речовини;

2)

абсорбційні (колориметрія, фотоколориметрія, спектрофотометрія, атомно-абсорбційні методи) - це група методів, які засновані на вимірюванні поглинання речовиною світлового випромінювання.

В

hvu

hv3J

h v,

результаті   поглинання   випромінювання               молекула поглинаючої
речовини переходить із основного стану з
Еі
мінімальною енергією Еи до більш високого
енергетичного стану
ет:

AE=Era - En = hv

hv

h Уш

Схема енергетичних рівнів та можливих переходів

Електронні      переходи, викликані поглинанням певних квантів світлової енергії, характеризуються   наявністю   певних смуг поглинання     в      електронних спектрах поглинаючих молекул.

Атомна емісійна спектроскопія - це метод визначення досліджуваної речовини за спектрами випромінювання його атомів.

Під дією високих температур джерела збудження (полум'я, електрична дуга, плазма) відбувається плавлення та випаровування речовини, а молекули, що потрапили в газову фазу, дисоціюють на атоми, які при зіткненнях з електронами переходять у збуджений стан.

Вільні атоми, іони, електрони та молекули знаходяться у зоні збудження в постійному русі. Зіштовхуючись один з одним, вони обмінюються енергією.

При проведенні якісного атомно-емісійного спектрального аналізу ідентифікація елементів проводиться за останніми спектральними лініями. «Останньою» називається спектральна лінія, яка при зменшенні кількості (концентрації) елемента зникає в спектрі останньою при даному способі збудження спектра.

Останніми, тобто найбільш яскравими, найчастіше є спектральні лінії резонансної серії, що відповідають переходу електрона з найближчого збудженого рівня до незбудженого.

Інтенсивність спектральних ліній Imn наближено виражається залежністю:I    = N

mn т

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

Т А Пальчевська - Аналітична хімія та інструменентальні методи аналізу