В Є Житник, В І Макеєв - Вогнева підготовка - страница 1

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 


Міністерство освіти і науки України

 

Сумський державний університетЛяпа М.М., Петренко В.М., Судніков О.І., Житник В.Є., Макеєв В.І.

 

 

вогншпідготовкаВогнева підготовка

 

 

 

Навчальний посібник

 

 

 

 

 

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суми

„Видавництво СумДУ" 2011УДК 623.44 ББК 68.512.1 я 73 В61

Авторський колектив: М.М. Ляпа, кандидат технічних наук; В.М. Петренко; О.І. Судніков;

В. Є. Житник, кандидат технічних наук; В.І. Макеєв, кандидат технічних наук

 

Рецензенти:

Ю.І. Свідлов - кандидат військових наук, доцент, начальник Сумського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. І.Г. Харитоненка; О.Л. Глушкевич - кандидат військових наук, доцент Національного університету оборони України;

В.І. Грабчак - кандидат технічних наук, старший науковий співробіт­ник академії Сухопутний військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 1/11-445 від 20.01.2011 р.)

В61   Вогнева підготовка: навч. посіб. / М.М. Ляпа, В.М. Петренко, О.І. Судніков, та ін. - Суми: Сумський державний університет, 2011. - 283 с.

Навчальний посібник „Вогнева підготовка" містить рекоменда­ції щодо навчання студентів, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу, командирів підрозділів наземної артилерії РВіА Су­хопутних військ.

Посібник підготовлений до видання авторським колективом у складі кандидата технічних наук, доцента Ляпи М.М., Петренка В.М., Суднікова О.І., кандидата технічних наук, старшого наукового співро­бітника Житника В.Є., кандидата технічних наук, доцента Макеєва В.І.

УДК 623.44 ББК 68.512.1 я 73

© Ляпа М.М., Петренко В.М., Судніков О.І.,

Житник В.Є., Макеєв В.І., 2010

ISBN   © Сумський державний університет, 2011ЗМІСТ

С.

Вступ                                                                                         5

Розділ 1 Основи стрільби зі стрілецької зброї                       9

1. 1 Явище пострілу                                                        9

1.2 Початкова швидкість кулі та її практичне зна-
чення    
12

1.3 Утворення траєкторії. Траєкторія та її елемен-
ти. Вплив зовнішніх умов на політ кулі                             
17

1.4 Явище віддачі зброї                                                 21

1.5 Прямий постріл та його практичне значення      22

1.6 Призначення прицільних приладів та наведен-
ня зброї в ціль                                                                         24

1.7 Вибір прицілу та прицілювання                            33

1.8 Основні положення Курсу стрільб зі стрілець-
кої зброї. Вимоги заходів безпеки                                       
38

 

Розділ 2 Матеріальна частина стрілецької зброї 62

2.1  Призначення та бойові властивості автомата АК-47, кулемета РПК-74 і пістолета Макарова, їх зага­льна будова 62

2.2  Зберігання, догляд, чищення та змащування зброї 77

2.3  Боєприпаси, які застосовуються до АК-47, РПК-74, пістолета Макарова 87

2.4  Призначення та бойові властивості гранатоме­та РПГ-7. Загальна будова. Постріли, які застосовують­ся до гранатомета 88

 

Розділ 3 Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї 95

3.1  Приготування до стрільби. Підготовка упору

до стрільби 95

3.2  Прийоми та правила стрільби з автомата 103Проведення стрільби поодинокими постріла-мита короткими чергами 120

3.3  Припинення стрільби, розрядження та огляд зброї після стрільби 120

3.4  Прийоми та правила стрільби з пістолета Макарова 122

3.5  Умови та порядок виконання початкової впра­ви, вправи навчальних та контрольних стрільб вдень і

Вночі 139

3.7  Організація і методика проведення занять з вогневої підготовки 160

 

Розділ 4 Організація та проведення метання ручних гранат 180

4.1  Загальні відомості про гранати 180

4.2  Поводження з гранатами. Догляд та збережен­ня 186

4.3  Призначення, особливості організації та прове­дення метання ручних гранат 188

4.4  Основні прийоми метання ручних гранат 197

 

Висновки                                                                             209

Предметний покажчик                                                       212

Додатки                                                                                233

Список літератури        281ВСТУП

 

Сучасний загальновійськовий бій ведеться об'єднаними зусиллями усіх військ і характеризується рі­шучістю, напруженістю і швидкоплинністю, динамічністю, швидким переходом від одних дій до інших.

Командувач Сухопутних військ вимагає від команди­рів різних рівнів звернути особливу увагу на тактичну і во­гневу підготовку підрозділів. На його думку, розпочати це необхідно з підготовки офіцерського складу, а саме: відно­вити навички володіння зброєю і технікою, яка є на озбро­єнні підрозділів і військових частин.

Автори навчального посібника, враховуючи сучасні погляди на ведення бою, вимоги, які ставляться до підго­товки офіцерів, та маючи багаторічний досвід щодо органі­зації і проведення вогневої підготовки у відповідності до навчальної програми з дисципліни „Вогнева підготовка" для студентів, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу, у повному обсязі розкрили всі напрямки роботи щодо якісної теоретичної підготовки та практич­ного застосування стрілецької зброї і боєприпасів.

Як видно із зазначених вимог, кожний офіцер, прапо­рщик, сержант, військовослужбовець служби за контрак­том та строкової служби повинен досконало знати основи застосування зброї та техніки. Особливе значення для ви­конання службових обов'язків як у мирний, так і у воєнний час мають всебічні знання стрілецької зброї та боєприпа­сів. Практика використання цих знань, дотримання заходів безпеки під час застосування зброї та боєприпасів визначає ефективне виконання завдань ближнього бою. Тому навча­льний процес у ВВНЗ, бойова підготовка у військах пови­нні передбачати і практично реалізовувати на заняттях ос­новні напрямки фахового оволодіння стрілецькою зброєю і боєприпасами. Для досягнення цієї мети авторський колек­тив пропонує додатково, крім питань, визначених програ­мою навчання з вогневої підготовки, включити до матеріа­лу посібника зі стрілецької зброї та вогневої підготовки та­кі питання: організація та проведення навчальних стрільб; метання ручних гранат; методика проведення занять з вог­невої підготовки; вимоги заходів безпеки та інше.

Як відомо, знання процесів, що відбуваються в каналі ствола стрілецької зброї під час пострілу, попереджують порушення заходів безпеки. Тобто утримання стрілецької зброї в технічно справному стані запобігає появі нещасних випадків. Крім того, недотримання правил огляду зброї, чищення, порушення режиму вогню може призвести до зниження результативності стрільби.

Одним із важливих прийомів ведення вогню зі стрі­лецької зброї є правильне виконання заряджання, приці­лювання, здійснення пострілів, припинення вогню та роз­ряджання. Засвоєння слухачами зазначених прийомів за­безпечить ефективне використання зброї та боєприпасів і дотримання заходів безпеки.

Велике значення для гідного навчання тих, хто на­вчається стрільби та метання гранат, має висока методична підготовка керівника занять. Сильний методист навчає слухачів не тільки результативної стрільби, а й виховує у нього психологічну стійкість у цій справі.

Особливості використання стрілецької зброї вночі вимагають додаткових теоретичних знань, умінь та нави­чок ураження живої сили противника. Невипадково в кері­вних документах передбачається проведення не менше 30% занять з бойової підготовки вночі. Тому командири підрозділів зобов'язані приділяти підготовці підлеглих до дій вночі особливу увагу.

Як відомо, результативність ближнього бою, як пра­вило, залежить від правильного, спрямованого на ефектив­ну поразку противника, метання ручних гранат. Методика метання визначається залежно від характеру цілі. За ціль беруть живу силу, танки та іншу броньовану техніку про­тивника. Правильне використання ручних гранат під час навчання, бойових дій з дотриманням заходів безпеки за­безпечуватиме ефективне вирішення бойових завдань ближнього бою. Досягнення цього можливе за умови раці­ональної організації та проведення занять з навчання при­йомів метання ручних гранат, догляду та збереження їх у справному стані, дотримання заходів безпеки.

Найбільших труднощів зазнають командири підроз­ділів, які тільки-но розпочали командування, під час орга­нізації занять з вогневої підготовки та практичного прове­дення стрільб. Це визначається відсутністю на достатньо­му рівні методичних навичок у молодих офіцерів із зазна­чених проблем. Тому у третьому розділі будуть розглянуті вимоги щодо проведення навчальних стрільб та методика підготовки і проведення практичного заняття з вогневої підготовки.

Бойова підготовка частин та підрозділів залежить від багатьох факторів, серед яких значне місце займає забез­печення заходів безпеки під час використання за призна­ченням стрілецької зброї та боєприпасів. Це пов'язано із тим, що зазначена зброя має відносно складну конструк­цію, чим особливо ускладнюється процес її використання в умовах ближнього бою. Таким чином, зміст цього посібни­ка розкриває декілька суттєво важливих питань, а саме:

-      основи стрільби та будови стрілецької зброї і боє­припасів;

-      матеріальна частина стрілецької зброї;

організація та проведення стрільб зі стрілецької зброї та метання ручних гранат у різних метеорологічних умовах як вдень, так і вночі;- методика проведення занять з вогневої підготов­ки та доведення вимог заходів безпеки.

На думку авторів, знання вищевказаного матеріалу та використання порад і рекомендацій даного посібника до­зволять підняти рівень вогневої підготовки артилерійських підрозділів.

Автори висловлюють щиру вдячність рецензентам: Свідлову Ю.І., кандидату військових наук, доценту, Глуш-кевичу О.Л., кандидату військових наук, доценту, Грабча-ку В.І., кандидату технічних наук, старшому науковому співробітнику за поради, зауваження і рекомендації, які були надані ними під час рецензування рукопису посібни­ка.РОЗДІЛ 1

ОСНОВИ СТРІЛЬБИ ЗІ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ

1.1 Явище пострілу

Внутрішня балістика - це наука, що займається вивченням процесів, які відбуваються під час пострілу та під час руху кулі (гранати) у каналі ствола.

Під час пострілу зі стрілецької зброї від удару по ка­псулю бойового патрона миттєво вибухає ударна суміш капсуля. Сильне полум'я, що виникає через отвори на дні гільзи проникає в товщу порохового заряду, запалюючи зерна пороху. Пороховий заряд, згораючи майже миттєво, виділяє велику кількість сильно нагрітих газів, які ство­рюють у каналі ствола високий тиск на дно кулі, дно та стінки гільзи, а також на стінки ствола і затвора. Зустріча­ючи опір міцних стінок ствола і дна гільзи, що упирається в затвор, порохові гази спрямованні у бік найменшого опо­ру, штовхаючи кулю попереду себе. Остання врізається в нарізи, обертаючись, проходить з безперервно зростаючою швидкістю каналом ствола і викидається назовні. Тобто відбувається постріл [4].

Постріл - викидання кулі (гранати) з каналу ство­ла, зброї енергією газів, які утворюються під час згоранні порохового заряду.

Тиск газів на дно гільзи викликає рух зброї назад. Від тиску газів на дно гільзи і ствола відбувається їх розтяг (пружна деформація), і гільза, міцно притискаючись до па­тронника, перешкоджає прориванню порохових газів у бік затвора (цей процес називається обтюрацією). Водночаспід час пострілу виникають коливальний рух (вібрація) ствола і його нагрівання. Розжарені гази і частинки незго-рілого пороху, які виходять із каналу ствола слідом за ку­лею, під час зустрічі з повітрям породжують полум'я і уда­рну хвилю. Остання є джерелом звуку під час пострілу [7].

Хоча постріл відбувається в дуже короткий проміжок часу (0,001-0,06с), у ньому розрізняють чотири послідов­них періоди: попередній, перший або основний, другий та третій або період після дії газів (рис. 1.1).

Попередній період триває від початку горіння по­рохового заряду до повного врізання оболонки кулі в нарі­зи ствола. Протягом цього періоду в каналі ствола утво­рюється тиск газів, необхідний для того, щоб зрушити ку­лю з місця. Коли він досягає певної величини, достатньої для подолання сил опору руху (затискання кулі в дульці гі­льзи, урізування її в нарізи тощо), куля починає свій рух. Цей тиск називається тиском форсування і досягає 250­500 кг/см2 залежно від будови нарізів, ваги кулі та твердості її оболонки.

Перший, або основний, період триває від початку руху кулі до моменту повного згорання порохового заря­ду. У цей період горіння порохового заряду відбувається у швидко змінюваному об'ємі. На початку періоду, коли швидкість кулі по каналу ствола ще невелика, кількість га­зів збільшується швидше, ніж об'єм закульного простору (простір між дном кулі і дном гільзи), тиск газів швидко збільшується і досягає найбільшої величини - 294 МПа (приблизно 3000 кг/см2). Цей тиск називається максима­льним тиском. Він утворюється під час проходження ку­лею 4-6 см шляху і викликає прискорення руху кулі. Поро­ховий заряд повністю згорає незадовго до того, як куля ви­летить із каналу ствола [7].

Другий період триває від моменту повного згоран­ня порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналуствола. З початком цього періоду приплив порохових га­зів припиняється, однак сильно стиснуті і нагріті гази роз­ширюються і, продовжуючи тиск на кулю, збільшують швидкість її руху. Спад тиску в другому періоді відбува­ється дуже швидко і біля дулового зрізу (дуловий тиск) становить 300-900 кг/см2. Швидкість кулі в момент вильо­ту з каналу ствола (дулова швидкість) трохи менша за по­чаткову швидкість (Уд < V0).


У деяких видах стрілецької зброї, особливо у корот-коствольних, другий період відсутній, оскільки повного згорання порохового заряду до моменту вильоту кулі з ка­налу ствола фактично не відбувається [4].Третій період, або період післядії газів, триває від моменту вильоту кулі з каналу ствола до моменту за­кінчення дії порохових газів на кулю. Протягом цього пе­ріоду порохові гази, витікаючи з каналу ствола із швидкіс­тю, більшою за швидкість кулі (приблизно 1200-2000 м/с), продовжують діяти на кулю і надають їй додаткової швид­кості. Найбільшої (максимальної) швидкості куля досягає в кінці третього періоду (Vm > V0) на відстані декількох де­сятків сантиметрів (до 20 см) від дулового зрізу ствола. Цей період закінчується в той момент, коли тиск порохо­вих газів буде вирівняно з опором повітря [7].

Таким чином, із просуванням кулі в каналі ствола швидкість її безперервно зростає, досягаючи найбільшої величини в декількох сантиметрах від дулового зрізу.

 

 

1.2 Початкова швидкість кулі та її практичне значення

 

Після закінчення дії на кулю порохових газів її рух продовжується за інерцією. Зустрічаючи опір повітряного середовища, вона починає втрачати швидкість. Оскільки швидкість кулі весь час змінюється, її прийнято фіксувати тільки в яких-небудь певних фазах руху [9].

Початковою швидкістю (V0) називається швид­кість руху кулі біля дулового зрізу ствола. Початкова швидкість є однією з головних характеристик бойових вла­стивостей зброї. Під час збільшення початкової швидкості:

-    збільшується дальність польоту кулі;

-    збільшується дальність прямого пострілу;

-    збільшується убивча та пробивна дія кулі;

-    збільшується траєкторія польоту кулі, вона стає більш пологою;

-    зменшується вплив зовнішніх умов на її політ.

За початкову швидкість береться умовна швидкість,яка дещо більша за дулову і менша за максимальну. Вона визначається дослідним шляхом з такими розрахунками. Величина початкової швидкості кулі зазначається в Табли­цях стрільби і в бойових характеристиках зброї.

Величина початкової швидкості кулі залежить від:

-    довжини ствола;

-    маси кулі;

-   маси, температури і вологості порохового заряду, форми розміру зерен пороху і щільності заряджання.

Чим довший ствол, тим більше часу на кулю діють порохові гази і тим більша початкова швидкість.

За умов постійної довжини ствола і ваги порохового заряду початкова швидкість тим більша, чим менша вага кулі.

Зміна ваги порохового заряду призводить до зміни кількості порохових газів, а звідси і до зміни величини ма­ксимального тиску в каналі ствола і початкової швидкості кулі. Чим більша вага порохового заряду, тим більші мак­симальний тиск і початкова швидкість кулі.

Зі збільшенням температури порохового заряду збі­льшується швидкість горіння пороху, а звідси збільшують­ся максимальний тиск і початкова швидкість. За умови зниження температури заряду початкова швидкість змен­шується.

Зі збільшенням вологості порохового заряду зменшу­ється швидкість горіння і початкова швидкість кулі [7].

Форма та розміри пороху дуже впливають на швид­кість горіння порохового заряду, а звідси і на початкову швидкість кулі. Вони підбираються відповідним чином під час конструювання зброї та патронів.

Збільшення щільності заряджання може призвести під час постріліу до різкого стрибка тиску і внаслідок цьо­го - розриву ствола. Зменшення щільності заряджання ви­кликає повільне та неправильне горіння пороху.Величина початкової швидкості є однією з найваж­ливіших характеристик не тільки патронів, але і зброї. Проте судити про балістичні властивості зброї тільки на основі однієї початкової швидкості кулі не можна. Необ­хідно знати, що швидкість кулі пов'язана з її масою. Важ­ливо знати, яку енергію має куля та яку роботу вона може виконувати. Для цього вводяться поняття убивчість кулі і пробивна дія кулі.

Убивчість кулі характеризується її енергією в мо­мент зустрічі із ціллю. Для нанесення ураження людині (виведення її зі строю) достатньо енергії, що дорівнює 10 кг/м.

Пробивна дія кулі характеризується здатністю пробивати перешкоду (укриття) певної щільності і то­вщини.

Під час горіння заряду порохові гази у стволі зброї розвивають, як ми вже зазначали, дуже високий тиск. На­віть найменший тиск у дуловій частині ствола в момент вильоту кулі дорівнює декільком сотням атмосфер. Приро­дно, щоб витримувати таке напруження, ствол зброї пови­нен мати велику міцність. Вона залежить від товщини сті­нок ствола і якості металу [7].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 


Похожие статьи

В Є Житник, В І Макеєв - Вогнева підготовка