В Є Житник, В І Макеєв - Вогнева підготовка - страница 13

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 

-    цілі, на яких імітатори "спалахів пострілів" не вста­новлюються, освітлюються одним з можливих способів: освітлювальними снарядами (мінами), освітлювальними патронами (ракетами) або розсіяним електричним світлом. Цілі, по яких ведеться стрільба з використанням нічних прицілів, опромінюються імітаторами інфрачервоного прожектора (освітлювача), що включається на час показу

(руху) цілі;

-    мішень, що позначає неброньовану ціль, за наявно­сті в ній пробоїн від кулі;

 

-    Гори з абсолютними висотами: понад 2000 м - високі, від 1000 м до 200 м - середньо високі, від 500 до 1000 м - низькі.мішень з колами - за наявності прямого влучення кулі. Пробоїна, що перебила межу кола, зараховується на користь стріляючого.

Ціль, що складається з декількох мішеней, установ­лених на одному підйомнику, вважається ураженою при ураженні однієї з них, а встановлених на декількох підйо­мниках - за умови ураження в ній не менше 50% мішеней.

Під час виконання вправ стрільб кількість влучень у ціль, що імітує рух (що з'являються на різних рубежах), а також у ціль, що з'являється на одному рубежі більше од­ного разу, визначається за сумою влучень у мішені, якщо це не обумовлено Курсом стрільб.

 

Організація проведення стрільб

Підрозділи прибувають на військове стрільбище не пізніше ніж за 30 хвилин до початку стрільби. Цей час ви­користовується для перевірки зброї на розрядженість, ор­ганізації занять на навчальних місцях, перевірки роботи полігонного обладнання мішеневого поля та огляду міше­ней; перевірки зв'язку старшого керівника стрільби з кері­вниками стрільби на ділянках, з навчальними місцями, на яких буде проводитися стрільба, бліндажами, а також для перевірки готовності зброї до стрільби та розрахунку вихі­дних установок ведення вогню. Під час проведення занять з вогневої підготовки та під час виконання вправ стрільб дотримуються такого порядку [4].

З початком заняття командир підрозділу, що стріляє:

-    повідомляє тему, мету та порядок проведення за­няття;

-    вказує навчальні місця та порядок взаємодії з керів­никами стрільби на ділянках (навчальних місцях, де про­водиться стрільба), час початку та закінчення стрільби;

перевіряє знання військовослужбовцями основних положень Курсу стрільб та вимог заходів безпеки під часстрільби, доводить до них метеодані;

-    після постановки завдань дає команду на зайняття підрозділами зазначених навчальних місць (ділянок стрі­льби).

Із зайняттям підрозділом зазначеної ділянки керівник стрільби:

-    нагадує тему, мету (за необхідності) і порядок про­ведення заняття;

-    вказує на місцевості вихідне положення, вогневі по­зиції для військовослужбовців (під час стрільби зі стріле­цької зброї), рубежі відкриття та припинення вогню, осно­вні та небезпечні напрямки стрільби, напрямок руху, поря­док зайняття та зміни вогневих позицій, рубежі припинен­ня вогню та повернення у вихідне положення;

-    визначає порядок взаємодії з керівниками на навча­льних місцях, де буде проводитися стрільба;

-    перевіряє знання військовослужбовцями основних положень Курсу стрільб, умов виконуваної вправи та ви­мог заходів безпеки при стрільбі;

-    ставить командирам взводів (відділень), що стріля­ють, бойове завдання стосовно дій у наступі або в обороні залежно від умов вправи, що виконується.

Надалі керівник стрільби на ділянці виконує обов'язки відповідно до положень додатка 1.

Командири взводів ставлять бойове завдання коман­дирам відділень перед виконанням вправи своїм взводом та кожній зміні стріляючих (командири відділень ставлять бойове завдання відділенням після одержання боєприпа­сів).

Вказувати військовослужбовцям місця розташування цілей та порядок їх показу забороняється .

 

 

У навчальних центрах, а також у частинах та підрозділах для солдат перед початком виконання навчальних, підготовчих стрільб вказують-Під час проведення стрільби на одній ділянці війсь­кового стрільбища дотримуються такого ж порядку, як і на декількох.

У ході виконання вправи керівник стрільби на ділянці спостерігає за діями тих, хто стріляє, керує показом цілей та оцінює дії військовослужбовців, відображаючи резуль­тати стрільби у відомості обліку результатів виконання вправи зі стрільб (додаток 9). Йому забороняється втруча­тися в дії тих, хто стріляє, якщо вони не порушують вимог безпеки.

Після закінчення стрільби підрозділом (зміною) кері­вник стрільби на ділянці наказує зібрати гільзи, перевірити зброю, стрічки та коробки, магазини, сумки для магазинів, за необхідності оглядає мішені, потім проводить розбір з усім особовим складом та доводить оцінку виконання вправи.

Під час проведення стрільби з використанням інфор­мації про ураження цілей огляд мішеней може не проводи­тись.

У ході виконання вправ стрільб керівник стрільби на ділянці повинен знаходитися:

-    під час стрільби в пішому порядку - не ближче 15 м від стріляючого вдень, не ближче 5 м вночі;

-    під час стрільби через бійниці (поверх борта) бойо­вої машини, з кабіни автомобіля, вертольота у польоті у бойовій машині, автомобілі, вертольоті.

Показ (рух) кожної наступної цілі проводиться, як правило, після закінчення показу (руху) попередньої цілі та зміни (у ході зміни) вогневої позиції. Варіанти показу цілей та вогневі позиції (при виконанні вправ стрільб з мі­сця) для кожної зміни військовослужбовців визначаються керівником стрільби на ділянці або особою, що перевіряє.

 

ся місця розташування цілей, порядок показу та дальності до них, крім того, проводиться показова стрільба.Вправа виконується вдруге (повністю або боєприпа­сами, що залишилися) у випадках:

-    якщо під час виконання вправи були поломки, не­справності та затримки, які не можна було виявити перед стрільбою та усунути під час стрільби*;

-    якщо стрільба не велася, була припинена через від­мову у роботі мішеневого обладнання;

-    якщо у ході стрільби ціль зникла (упала) раніше встановленого часу, була збита (зруйнована), але при огля­ді її ураження не було встановлене, а боєприпаси для стрі­льби по ній військовослужбовець витратив неповністю; у випадку, коли стріляючий витратив боєприпаси неповніс­тю зі своєї вини, виконання вправи оцінюється за резуль­татами ураження цілей.

Порядок повторної стрільби визначає керівник стрі­льби (старший керівник стрільби) або той, хто перевіряє. Під час повторної стрільби показуються всі цілі, які перед­бачені умовами вправ, але в іншій послідовності (за іншим варіантом), незалежно від того, повністю виконується вправа або тільки боєприпасами, що залишилися. В остан­ньому випадку військовослужбовець обстрілює ту ціль, по якій він не вів вогонь при першій стрільбі, а по інших ці­лях тільки позначає ведення вогню.

Військовослужбовці, які не виконали вправу стрільб, допускаються до повторного виконання цієї вправи за рі­шенням керівника стрільби на ділянці. У ході перевірок та контрольних занять повторне виконання вправи з метою підвищення оцінки забороняється.

Оцінка за виконання вправи знижується на один бал:

-    якщо під час стрільби з ходу військовослужбовець перевищив загальний час на стрільбу, передбачений умо­вами вправи, але не більше ніж на 10 с;

 

-   Крім помилок та затримок, які допущені з вини військовослужбовця, в цьому випадку повторне виконання вправи заборонено.якщо під час стрільби з коротких зупинок той, хто стріляє, перевищив час короткої зупинки - вдень більше

4 с, вночі більше 6 с (при стрільбі у горах не більше 7 та 9 с відповідно);

-   якщо під час стрільби із автоматичної стрілецької зброї було допущено два та більше поодиноких постріли, крім пострілу останнім патроном у магазині, стрічці (за винятком вправ, за умовами яких передбачена стрільба по­одинокими пострілами); якщо одну із показаних цілей не було обстріляно (під час першого чи другого показу).

Стрільба оцінюється „незадовільно" незалежно від кількості уражених цілей:

-   якщо під час стрільби з коротких зупинок і з ходу той, хто стріляє, перевищив час на стрільбу, передбачений умовами вправи, більше ніж на 10 с;

-   якщо той, хто стріляє, вів вогонь після виходу на рубіж припинення вогню;

-   якщо під час виконання вправи стрільб з ходу (на ходу) була допущена хоча б одна зупинка, на якій велася стрільба;

-   якщо під час виконання вправи тим, хто стріляє, бу­ли допущені такі порушення вимог безпеки: ведення вог­ню за межі небезпечних напрямків або по укриттю (блін­дажу), на якому піднято червоний прапор (ліхтар); зробле­но постріл (чергу) до виходу на рубіж відкриття вогню; продовження стрільби після сигналу „Відбій" (команди „Припинити вогонь") та після підняття білого прапора (лі­хтаря) на укритті (бліндажі) або після втикання ствола в ґрунт (перешкоду).

Методика підготовки і проведення практичного заняття з вогневої підготовки

Навчальні стрільби - це вид занять, якими, як прави­ло, завершуються певні етапи навчання. Мета їхнього про­ведення - перевірка знань з різноманітних розділів вогне­вої підготовки, навчання ведення влучного вогню у цілі за різноманітних умов сучасного бою.

Проведенню навчальних стрільб зі стрілецької зброї передує серйозна попередня підготовка, що включає:

-    видання наказу про проведення стрільб;

-    проведення тренувань (занять);

-    підготовку керівників занять на навчальних місцях;

-   підготовку обладнання стрільбища, навчальних стрілецьких приладів і наочних посібників;

-   інструктаж посадових осіб і тих, хто обслуговує стрільби;

-   одержання боєприпасів, виготовлення мішеней та інші організаційні заходи;

-    підготовку особового складу.

Для керівництва і обслуговування стрільб, а також для забезпечення заходів безпеки під час стрільби наказом по частині (з'єднанню) призначаються посадові особи (до­даток 1).

Крім того, старший керівник стрільби призначає кері­вників стрільби на ділянках і спостерігачів, а командири підрозділів, що стріляють, - начальників пунктів бойового постачання.

Обов'язки осіб, які керують стрільбами, і тих, хто об­слуговує стрільби, викладені в додатку 1.

За необхідності для обслуговування стрільб можуть призначатися черговий по стрільбищу, сигналіст, роздавачі боєприпасів та інші особи, обов'язки яких визначає нача­льник, який їх призначає.

Під час виконання вправ навчальних стрільб солдати і сержанти повинні бути у польовій формі одягу з польовим спорядженням, сумкою з магазинами, сумкою для ручних гранат, флягою і малою саперною лопатою, засобами інди­відуального захисту (сталевим шоломом, бронежилетом).До зазначеного спорядження солдатів і сержантів можуть вноситися зміни згідно з призначеною їм зброєю. Офіцери і прапорщики при виконанні вправ стрільб повинні бути в польовій формі одягу (без малої саперної лопати).

Виконанню вправ навчальних стрільб повинно пере­дувати вивчення в необхідному обсязі матеріальної части­ни зброї, основ та правил стрільби, умов та порядку вико­нання вправ навчальних стрільб, проведення стрілецьких тренувань, виконання відповідних підготовчих вправ і но­рмативів.

Перед виконанням вправ навчальних стрільб коман­дир батареї (групи) повинен перевірити на контрольних заняттях готовність особового складу до виконання вправ. Військовослужбовці, які не мають необхідних знань і на­вичок, до стрільб не допускаються.

Вправи навчальних стрільб зі стрілецької зброї вико­нуються на військовому стрільбищі, на якому обладнують­ся вихідне положення, рубежі відкриття і припинення вог­ню. Вихідне положення, як правило, зазначається на від­стані 10 м від рубежу відкриття вогню.

За умови готовності стрільбища до початку стрільб на командному і дільничних пунктах управління за розпоря­дженням начальника стрільбища підіймаються білі прапо­ри.

Під час виконання вправ стрільб з особовим складом, який не бере участі в стрільбах, організуються заняття (тренування) на навчальних місцях.

У структурному відношенні заняття з виконання на­вчальних стрільб повинні мати вступну, основну і заключ­ну частини [4].

У вступній частині керівник заняття (старший керів­ник стрільби) приймає доповідь від командирів підрозді­лів, що стріляють, про готовність до заняття, оголошує те­му, мету та порядок проведення заняття, вказує на місце­вості вихідне положення, рубежі відкриття та припинення вогню, основні та небезпечні напрямки стрільби. Перевіряє знання військовослужбовцями умов вправ, що виконують­ся, та заходів безпеки при стрільбі. Повідомляє навчальні місця, їхнє призначення та місце знаходження, особливості у проведенні заняття на кожному навчальному місці, склад навчальних груп, яке навчальне місце посідає група на по­чатку заняття і порядок зміни навчальних місць.

Основна частина заняття відпрацьовується на навча­льних місцях. Їхня кількість і питання, що відпрацьову­ються на них, визначаються залежно від вправи навчаль­них стрільб, рівня підготовки тих, хто стріляє, і їхньої кі­лькості.

Необхідно відзначити, що від якості проведених під­готовчих робіт, чіткості та ясності ввідної частини заняття залежить успіх у досягненні навчальної мети на кожному навчальному місці.

На навчальних місцях, окрім виконання вправ навча­льних стрільб, можуть відпрацьовуватися різноманітні пи­тання, наприклад:

1  Розвідка цілей, визначення дальності до них, цілев-казання.

2  Прийоми стрільби, тренування у виконанні норма­тивів з підготовки до стрільби і розряджання зброї.

3  Тренування в прицілюванні за допомогою навчаль­них стрілецьких приладів, розв'язання вогневих завдань.

4  Виконання підготовчих вправ.

5  Тренування у виконанні нормативів з неповного ро­збирання зброї і збиранні її після неповного розбирання, спорядження магазина.

6  Перевірка бою зброї і приведення її до нормального

бою.

Виконання вправ з метання ручних гранат (бойових і навчально-імітаційних).8 Чищення і змащування зброї після стрільби та інше. Заключна частина заняття включає:

-   прийняття доповідей від керівників стрільб на діля­нках і навчальних місцях про результати проведених за­нять;

-   збирання стріляних гільз, прибирання навчальних місць, перевірку відсутності бойових, холостих і навчаль­них патронів у особового складу підрозділу, що стріляв, наявність зброї та спорядження;

-   підведення підсумків занять: аналіз допущених по­милок, доведення кращих наслідків стрільби, оголошення оцінок за виконання вправ навчальних стрільб взводів і ба­тареї в цілому;

-   що необхідно зробити для усунення відзначених недоліків;

-   оголошення теми наступного заняття і як до нього готуватися.

 

Матеріал третього розділу містить ряд важливих питань, які дають практичні рекомендації щодо підго­товки до стрільби, застосування різних прийомів та правил стрільби із автомата (кулемета) і пістолета Ма­карова. Особливо актуальним для майбутніх офіцерів та керівників занять є можливість вивчення умов та порядку виконання різних вправ із різних видів зброї і наданні рекомендацій щодо організації та методики проведення занять з вогневої підготовки.

 

 

 

Питання для повторення та самоконтролю

1  Сутність підготовки до стрільби.

2  Прийоми стрільби з автомата.Стрільба вночі, особливості наведення зброї.

3  Особливості стрільби із пістолета Макарова.

4  Правила прицілювання та проведення пострілу з пістоле­та.

5  Приведення зброї до нормального бою.

6  Робота на військовому стрільбищі під час підготовки до стрільби.

Підготовка керівника занять з вогневої підготовки.РОЗДІЛ 4

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ МЕТАННЯ РУЧ­НИХ ГРАНАТ

 

4.1 Загальні відомості про гранати


Ручні гранати (рис. 4.1) призначені для ураження осколками живої сили противника в ближньому бою (під час атаки, в окопах, сховищах, населених пунктах, лісі, го­рах і т.ін.) і для боротьби з танками та іншими броньова­ними цілями [13].На озброєнні Збройних сил України перебувають ру­чні осколкові гранати РГД-5, РГН, РГО, Ф-1 та ручна ку­мулятивна граната РКГ-3.

Залежно від дальності розльоту осколків гранати розподіляються на наступальні і оборонні.

Ручні осколкові гранати РГД-5 і РГН належать до на­ступальних гранат, Ф-1 та РГО - до оборонних. Ручні осколкові гранати комплектуються модернізованим уніфі­кованим запалом УЗРГМ (УЗРГМ-2), РГН (РГО) запалами

УДЗ.

Капсуль запалу спрацьовує у момент метання грана­ти, а вибух її відбувається через 3,2-4,2с після метання (датчик цілі запалу до РГН, РГО спрацьовує під час удару об перешкоду).

Гранати РГД-5, РГН, РГО і Ф-1 безвідмовно вибуха­ють під час падіння в грязь, сніг, воду і т.п. Під час вибуху утворюється велика кількість осколків, що розлітаються в різні боки. Осколки гранат РГД-5 і РГН мають енергію, необхідну для ураження живої сили в радіусі до 25 м, а гранати Ф-1 та РГО - до 200 м.

Ручна кумулятивна граната РКГ-3 є протитанковою гранатою і призначена для боротьби з танками та іншими броньованими цілями, а також для руйнування міцних пе­решкод та укриття польового типу [13].

Під час попадання в ціль (тверду перешкоду) граната миттєво вибухає, гази, що утворилися під час вибуху, за­вдяки кумулятивній воронці збираються у вузький пучок, який здатний пробити броню сучасного танка і знищити всередині нього екіпаж і обладнання. Найефективніше діє граната під час удару по цілі дном. Напрямок польоту гра­нати дном вперед забезпечується стабілізатором [4].

Порівняно невелика маса гранат дозволяє треновано­му солдатові метати їх на дальності: осколкові - 40-50 м, протитанкові - 15-20 м. Маса спорядженої гранати РГД-5 ­310 г, Ф-1 - 600 г, РКГ-3 - 1070 г.

Оборонні гранати метаються тільки із-за укриття.


Категорично забороняється: усувати несправнос­ті, носити гранати без сумки та разом із запалами, тор­катися гранат, що не розірвалися.а) б)

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 


Похожие статьи

В Є Житник, В І Макеєв - Вогнева підготовка