В Є Житник, В І Макеєв - Вогнева підготовка - страница 4

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 

Навчальні об'єкти з вогневої підготовки обладнують­ся відповідно до вимог Положення зі служби полігонів Су­хопутних військ Збройних сил України.

Під час виконання вправ стрільб з місця відповідно до умов ведення оборонного бою зі стрілецької зброї на військових стрільбищах рубежем відкриття вогню (далі -РВВ) є вогнева позиція.

Для виконання вправ стрільб зі стрілецької зброї на кожному напрямку військового стрільбища для кожного, хто стріляє, облаштовується вогнева позиція, віддалення її від РВВ повинно забезпечувати створення необхідної кіль­кості варіантів показу цілей. Вогнева позиція включає два-три окопи для стрільби стоячи.

Окопи розташовуються на віддаленні 10-12 м один від одного по фронту та між собою з'єднуються ходом сполучення глибиною 1,5 м, у якому обладнуються два входи.

Для зміни вогневої позиції на відстані 20-25 м (від­стань короткої перебіжки) виставляються камені, колоди, інші природні укриття, які можуть використовуватися під час вибору вогневої позиції, та обладнується РВВ.

Під час виконання вправ з метання бойових ручних гранат рубіж метання розташовується з таким розрахун­ком, щоб у радіусі 300 м не було людей і об'єктів, що мо­жуть бути уражені осколками гранат.

На глибину до 200-300 м мішеневого поля влашто­вуються укриття та споруджуються макети різних місце­вих предметів (камені, колоди, колодязі, огорожі тощо), що дозволяють використовувати їх особовим складом під часвиконання вправ стрільб для укриття та маскування, які не обмежують можливості ведення вогню з усіх видів зброї.

РВВ - лінія, з досягненням якої дозволяється стріль­ба. РВВ (вогнева позиція) повинен розташовуватися на відстані від вихідного рубежу не ближче:

-    для стрільби зі стрілецької зброї - 10 м;

-    для стрільби з озброєння БМ - 25 м;

-    для автоматичних гранатометів - 30 м;

-    для стрільби з ручних і станкових протитанкових гранатометів - 30 м;

-    для стрільби з протитанкових реактивних комплек­сів (ПТРК) - 80 м;

-    під час стрільби з вертольота в польоті по наземній цілі - не ближче 15 м від злітно-посадкового майданчика.

Під час організації та проведення стрільб вночі вно­сяться такі доповнення:

-    прапори на командному пункті, дільничних пунктах управління та укриттях (бліндажах) замінюються ліхтаря­ми (на період стрільби - червоного, а в перервах між стрі­льбою - білого світла);

-    у глибині району цілей на кожній ділянці встанов­люється коло, що вказує основний напрямок стрільби, об­ладнане ліхтарем зеленого світла, а на флангах - трикутні знаки, що вказують межі небезпечного напрямку стрільби, які обладнані ліхтарями червоного світла;

-    після виконання тими, хто навчається, команди „До бою" керівник стрільби на ділянці віддає розпорядження про вимкнення освітлення на командному пункті та навча­льних місцях, які розташовані на ділянці та в тилу навча­льного об'єкта. У класах, які розташовані в приміщеннях, вікна зачиняються світломаскувальними засобами перед початком занять вночі.

-    Під час підготовки мішеневого поля до стрільби до­тримуються таких правил:мішені (додаток 13 до Курсу стрільб) фарбують од­ним кольором під фон навколишньої місцевості, видимість мішеней та її контури повинні забезпечувати ведення по них прицільного вогню;

-    мішені встановлюють вертикально, на рівні повер­хні землі (без просвіту) і так, щоб до початку показу (руху) їх не було видно тим, хто стріляє;

-    площина мішеней повинна бути перпендикулярна до площини (напрямку) стрільби з місця відкриття вогню по них;

-    забороняється встановлювати мішені поблизу оріє­нтирів та встановлювати поруч з мішенями будь-які пред­мети, помітні тим, хто стріляє;

-    для виконання вправ стрільб кожна нерухома ціль встановлюється на двох та більше рубежах, а рухома ціль -на одному-двох рубежах (вночі на одному рубежі) таким чином, щоб забезпечувалася можливість зміни послідовно­сті показу цілей та дальностей до них для кожної зміни тих, хто стріляє, у межах дальностей, зазначених в умовах вправи;

-    кількість варіантів показу рухомих та нерухомих цілей під час виконання кожної вправи навчальних та кон­трольних стрільб повинна бути: вдень - не менше трьох, вночі - двох (у горах вдень - двох, вночі - одного);

-    варіанти показу цілей розробляються командиром підрозділу, що стріляє, та затверджуються старшим коман­диром (начальником) і повинні забезпечити показ цілей приблизно на дальній, середній та ближній межах дальнос­тей, обумовлених умовами вправи у кожному варіанті;

-    дальності до цілей, що зазначені в умовах вправ, визначаються від місця перебування того, хто стріляє (БМ), на момент початку показу цілі (дальність до групової цілі визначається до її середини);

-           час показу цілі визначається від моменту повного їїпідйому до початку падіння;

-    цілі (мішені), по яких стрільба ведеться зі стрілець­кої зброї, крім вертольота (мішень № 25), повинні падати під час їх ураження, під час повторних показів групової ці­лі повинні з'являтися тільки ті мішені, що не уражені;

-    рухомі цілі повинні з'являтися з початком їх руху та зникати під час ураження або наприкінці руху і дозволя­ти вести стрільбу по них під час руху в обох напрямках;

-    довжина шляху руху цілі (мішені) вимірюється з моменту її повного підйому до початку падіння;

-    під час встановлення на одній дорозі (одному шля­ху) декількох цілей вони повинні спостерігатися з РВВ на інтервалі не менше 0-06 під час фронтального руху і не менше 0-10 під час флангового або косого руху; в курсо­вих кутах більше 25° можуть застосовуватися тримірні мі­шені;

-    інтервал між ростовими фігурами, що рухаються на одній установці, повинен бути не менше 2 м; інтервал між мішенями визначається за просвітом між суміжними края­ми мішеней;

-    мішені зі складу групової цілі (мішені, що встанов­лені на одному рубежі) повинні спостерігатися з РВВ (вог­невої позиції) на дальності до 500 м з інтервалом 0-20, а на дальностях більше ніж 500 м - з інтервалом 0-25.

 

Розвідка цілей, визначення дальності і цілевказання

 

Однією з найважливіших умов якісного вирішення вогневих завдань у бою є своєчасне випередження против­ника у відкритті вогню. Для цього особовий склад підроз­ділів повинен уміти своєчасно виявити цілі, чітко давати цілевказання і визначати відстань до цілей в межах до

1000 м.Заняття з визначення відстаней повинні проводитися з поступовим ускладненням вправ, вони проводяться в різ­ні пори року і доби, в різних умовах погоди та освітлення.

Вправи з розвідки цілей, спостереження в бою, ви­значення відстаней і цілевказання відпрацьовуються відпо­відно до Курсу стрільб [2,3].

Тверді навички у спостереженні і визначенні відстані можна відпрацювати у військовослужбовців тільки за умов систематичних їх тренувань. Командир підрозділу завжди повинен це пам'ятати і використовувати будь-яку можли­вість в ході занять для удосконалення у військово­службовців навичок у спостереженні та визначенні відста­ней.

Вправи з розвідки цілей призначені для навчання спостереження у бою, виявлення та розпізнавання цілей і визначення дальностей до них різними способами, визна­чення напрямку, швидкості руху цілей та подачі цілевка-зань.

Вправи відпрацьовуються у ході вогневих тренувань під час виконання вправ стрільб на навчальному місці, об­ладнаному мішеневим полем з цілями, що з'являються та рухаються на дальностях дійсного вогню. Під час вико­нання вправ на вогневих містечках, де глибина мішеневого поля не дозволяє встановлювати мішені на зазначені в умовах вправ дальності, дозволяється зменшувати даль­ність до них, одночасно зменшивши розміри мішеней на відповідну величину.

Під час визначення дальності окомірним способом та за допомогою прицілу-далекоміра мішені (макети) вистав­ляються натуральної величини, при визначенні дальності за кутовою величиною цілі допускається виставляння мі­шеней зменшених розмірів.

Мішені, які позначають цілі, що рухаються, установ­люються на візках шляхопроводів вогневих містечок таможуть позначатися макетами бойової техніки або міше­нями (фронтальної чи бортової конфігурації).

Цілі (мішені), що з'являються, у вправах виставля­ються у секторі 40-60°, а ті, що рухаються, - 30-20°. Час показу цілей, що з'являються та рухаються, повинен бути не більше 40 с.

Кожна ціль встановлюється на двох-трьох рубежах, щоб забезпечувалася можливість зміни послідовності та дальності показу цілей для кожної зміни тих, хто навчаєть­ся.

За відсутності мішеневого поля потрібної глибини допускається мати роздільні ділянки з цілями, що з'являються та рухаються. У цьому випадку вправи від­працьовуються на роздільних ділянках або послідовно.

Виконанню вправ передує вивчення у необхідному обсязі: приладів стрільби та спостереження, способів ви­значення дальностей та цілевказань, макетів (зразків, мі­шеней) бойової техніки, характерних розвідувальних ознак розташування особового складу, обслуг і вогневих засобів.

Вправи відпрацьовуються у складі відділень, з екіпа­жами бойових машин і в складі взводу.

Оцінка за виконання вправи визначається залежно від умов вправи за кількістю виявлених та розпізнаних цілей, а також за правильно поданим цілевказанням.

Цілевказання вважається правильно поданим, якщо точно зазначені: тип, місцезнаходження, характер дії (по­ложення, напрямок та швидкість руху) цілі та дальність до неї.

Характер дій цілі вважається визначеним, якщо пра­вильно зазначений напрямок руху цілі (фронтальний, фла­нговий, косий, від фронту, до фронту, праворуч - ліворуч, ліворуч - праворуч) та помилка у вимірюванні швидкості руху цілі становить не більше 5 км/год для бойової та ін­шої техніки і не більш 2 м/с - для живої сили.Під час визначення дальності до цілі окомірним спо­собом і по шкалах прицілу (приладу) точність вимірюван­ня дальності оцінюється:

-            „відмінно" - якщо помилка вимірювання стано­вить не більше 25 м (вночі 50 м) дійсної дальності до живої сили і не більше 50 м (вночі 100 м) до бойової та іншої техніки;

-            „добре" - якщо помилка вимірювання становить не більше 50 м (вночі 75 м) дійсної дальності до живої си­ли і не більше 100 м (вночі 150 м) до бойової та іншої тех­ніки;

-            „задовільно" - якщо помилка становить не біль­ше 75 м (вночі 100 м) дійсної дальності до живої сили і не більше 150 м (вночі 200 м) до бойової та іншої техніки.

Допустима помилка у визначенні швидкості цілі, що рухається, становить не більше:

-            „відмінно" - 15%;

-            „добре" - 20%;

-            „задовільно" - 25%.

Загальна оцінка за виконання вправи знижується на один бал, якщо з виявлених цілей були не розпізнані біль­ше 30% цілей.

Під час визначення дальності до цілі далекоміром припустима помилка залежить від типу далекоміра та точ­ності вимірювання дальності до цілі і оцінюється: „вико­нав", „не виконав".

На початку заняття командир підрозділу (керівник заняття):

-            повідомляє тему, мету та порядок проведення за­няття;

перевіряє знання військовослужбовців з основних положень Курсу стрільб, умов вправи та вимог заходів безпеки; ставить командирам взводів (відділень), тим, хто навчається, бойове завдання залежно від умов вправи.Під час постановки завдання керівник вводить війсь­ковослужбовців у тактичну обстановку, вказує орієнтири, положення та характер дій противника, місце розвідки, се­ктор спостереження та порядок доповіді про результати розвідки.

Указувати тим, хто навчається, місця розташування цілей та порядок їх показування забороняється.

Після постановки завдання військовослужбовці за­ймають відповідні місця та доповідають про готовність; керівник подає команду: "До розвідки цілей приступити", - за якою оператор починає показування цілей, а військо­вослужбовці розпочинають виконувати вправи. Показу­вання цілей дозволяється здійснювати як послідовно, так і одночасно.

Результати розвідки цілей військовослужбовці запи­сують в оцінному листі розвідки цілей спостереженням або доповідають керівнику усно, у міру виявлення. Після за­кінчення виконання вправи керівник проводить короткий розбір та повідомляє оцінку кожному, хто навчається.

Командирам підрозділів дозволяється вводити в умо­ви вправ різні доповнення та зміни. Але тоді повинні вра­ховуватися те озброєння та бойова техніка, що знаходяться на озброєнні підрозділу, рівень підготовки особового скла­ду, наявність та стан навчальної матеріально-технічної ба­зи.

У навчальних підрозділах, частинах, вищих військо­вих навчальних закладах вправи з розвідки цілей розроб­ляються навчальними частинами (циклами, кафедрою) стосовно умов вправ навчальних стрільб, що виконуються.Вправи з розвідки цілей та цілевказання 1-ша вправа

Визначення типу та місцезнаходження цілей різними

способами

 

Цілі та дальності до них:

-   танк (мішень № 12), дальність - 1600-1400 м, час по­казу - 30 с вдень (40 с вночі);

-   БМП (мішень № 14), дальність - 900-600 м, час по­казу - 30 с вдень (40 с вночі);

-   РПГ (мішень № 9), дальність - 600-400 м, час по­казу - 40 с вдень (50 с вночі);

кулеметна обслуга - (мішень № 10а), дальність - 400­200 м, час показу - 30 с вдень (40 с вночі);

піхота, що залягла (два стрільці) - грудна фігура (мі­шень № 6) на фронті не менше 6 м, дальність - 200­100 м, час показу - 20 с вдень (30 с вночі).

Час на виконання вправи: обмежується часом по­казу цілей.

Оцінка:

„відмінно" - якщо правильно визначено тип і місце­знаходження не менше п'яти цілей;

„добре" - якщо правильно визначено тип і місцезна­ходження не менше чотирьох цілей;

„задовільно" - якщо правильно визначено тип і міс­цезнаходження не менше трьох цілей.

Особливості виконання вправи

Вправа виконується з відпрацюванням цілевказання (без визначення характеру дій та дальності до цілі) різними способами: від орієнтирів (місцевих предметів); від напря­мку умовного руху (напрямку стрільби); за баштовим ку­томіром (лімбом спостережного приладу); наведенням зброї в ціль (з використанням системи командирського ці­левказання). На одному занятті відпрацьовується, як пра­вило, один спосіб цілевказання.

Стрільці, кулеметники, гранатометники вправу від­працьовують у складі своїх відділень з окопу, обладнаного для стрільби; члени екіпажу БМ - з БМ в окопі (на рамі коливання, навчальному місці вогневого містечка).

Зразки форми доповіді (запису) результатів розвідки:

„Орієнтир 1-й, ліворуч 0-10, ближче 100, танк";

„Розвилка дороги, ближче 200, БМП";

„35-00, на узліссі, ближче 150, кулеметна обслуга".

 

 

2-га вправа

Визначення дальності до цілі окомірним способом Цілі та дальності до них:

-   танк в окопі (мішень 12б), дальність - 1400­1200 м, час показу - 30 с вдень (40 с вночі);

-   БМП (мішень № 14), дальність - 1200-1100 м, час показу - 30 с вдень (40 с вночі);

-   РПГ в окопі (мішень 9а), дальність - 500-300 м, час показу - 30 с вдень (20 с вночі);

-   ростова фігура - (мішень № 8), дальність - 400­200 м, час показу - 30 с вдень (20 с вночі).

Час на виконання вправи: обмежується часом по­казу цілей.

Оцінка:

„відмінно" - точно визначити дальності до чотирьох цілей, при цьому не менше ніж до двох цілей на оцінку „відмінно";

„добре" - точно визначити дальність до трьох цілей; „задовільно" - точно визначити дальність до двох ці­лей.

Особливості виконання вправиДальність до цілей визначається тими, хто навчаєть­ся, такими способами: за ступенем видимості, порівнянням відомої відстані між місцевими предметами (орієнтирами) з невідомою відстанню до цілі. Для цього на мішеневому полі виставляються два місцевих предмети, наприклад ма­кети телеграфних стовпів з відстанню 100 м між ними то­що.

Вправа відпрацьовується під час перебування тих, хто навчається, в окопі (екіпажі БМ - у машинах).

Зразок форми доповіді (запису) результатів розвідки: „Орієнтир 1-й, ліворуч 0-10, ближче 100, танк в око­пі, 1300";

„Розвилка дороги, далі 200, РПГ, 400"; „35-00, на узліссі, ростова фігура, 300".

 

 

3-тя вправа

Визначення дальності до цілі за її кутовим розміром і за допомогою далекомірної шкали прицілу (приладу спо­стереження)

 

Цілі та дальності до них:

-    танк (мішень № 12), дальність - 1400-1200 м, час по-казу-30с вдень (40 с вночі);

-    безвідкатна гармата (ПТРК) на автомобілі (мішень 17а), що рухається під кутом 15-25° до площини стріль­би на ділянці 200 м зі швидкістю

15-20 км/год, дальність - 800-600 м;

-    ручний кулемет (мішень № 10), дальність - 700­500 м, час показу- 40 с вдень (50 с вночі);

атакуюча (та, що відходить) група піхоти - дві рос­тові фігури (мішень № 8) на фронті не менше 3 м, що ру­хаються під кутом 15-25° до площини стрільби зі швидкіс­тю 2-3 м/с на ділянці 60 м, дальність - 400-300 м.Час на виконання вправи: обмежується часом по­казування цілей. Оцінка:

„відмінно" - точно визначити дальність до всіх цілей, при цьому не менше ніж до трьох цілей на оцінку „відмін­но";

„добре" - правильно визначити дальність до трьох цілей, при цьому не менше ніж до двох цілей на оцінку не нижче „добре";

„задовільно" - правильно визначити дальність до двох цілей на оцінку не нижче „задовільно".

 

 

Особливості виконання вправи

До початку заняття ті, хто навчається, повинні вивчи­ти лінійні розміри (висоту і ширину різних цілей) мішеней та повторити кутові величини (значення) підручних засо­бів, шкал прицілів та приладів спостереження.

Вправа виконується стрільцями, кулеметниками, гра­натометниками, снайперами у складі своїх відділень. Для визначення дальностей вони повинні мати штатну зброю, біноклі та підручні засоби (навчальний патрон, олівець, сі­рники тощо); члени екіпажів БМ користуються прицілам та приладами спостереження БМ.

Екіпажі БМ, що мають далекоміри, після розбору дій щодо визначення дальності по кутовій величині цілі та по далекомірній шкалі прицілу (приладу спостереження) з до­зволу керівника перевіряють правильність своїх вимірів далекоміром.

Зразки форми доповіді (запису) результатів розвідки: „Орієнтир 1-й, ліворуч 0-10, ближче 100, танк, 1200"; „Розвилка дороги, далі 200, атакуюча група піхоти,

 

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 


Похожие статьи

В Є Житник, В І Макеєв - Вогнева підготовка