О М Ястремська, О М Тімонін, К О Тімонін - Бренди промислових підприємств формування та ефективність використання - страница 12

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 

Така тенденція свідчить про усвідомлення підприємствами значення власної торговельної марки для успішності підприємницької діяльності і необхідності юридичного закріплення виключних прав для захисту зареєстрованої торгівельної марки при комерційному викорис­танні у виробництві та торгівлі. Також слід зазначити позитивну динаміку зміни питомої ваги заявок на корисні моделі з 2 % у 2000 році до 22 % у 2011 році.

За даними річного звіту Державного департаменту інтелектуальної власності України за 2011 рік за цей період надійшло 21 091 заявка на знаки для товарів і послуг для отримання охоронних документів за національною процедурою [179]. Активність національних заявників у поданні заявок порівняно з попереднім роком практично не змінилася, а іноземних - зросла на 9 %, що призвело до змін у структурі поданих заявок у бік збільшення питомої ваги заявок від іноземних заявників (табл. 2.10).

Надходження заявок та реєстрація свідоцтв на знаки для товарів і послуг за національною процедурою



Від іноземних заявників у 2011 році надійшло 4 254 заявки, що становить 20,2 % від загальної кількості заявок, поданих за національ­ною процедурою (у 2010 році цей показник дорівнював 18,9 %).
Щодо динаміки зареєстрованих свідоцтв, то має місце позитивна динаміка зростання їх кількості.

Так, у звітному році зареєстровано всього 16 677 свідоцтв на знаки для товарів і послуг. Із загальної кількості зареєстрованих свідоцтв 12 854 (77,1 %) становлять реєстрації на ім'я національних заявників та 3 823 (22,9 %) - на ім'я іноземних заявників. Пріоритети та структура розподілу заявок на знаки для товарів і послуг за класами Міжнародної класифікації товарів та послуг (МКТП) за національною процедурою у 2011 році наведено у табл. 2.11. Як видно з табл. 2.11, найбільша кількість - 6 327 - це заявлені знаки на послуги у сфері реклами та ділового адміністрування, причому переважну частину цих заявок складають національні підприємства (87 %).Таблиця 2.11

Пріоритети розподілу заявок на знаки для товарів і послуг та їх структура за класами МКТП у 2011 році

 

МК-ТП

Назва класу

Кіль­кість заяв­лених знаків

Націо-наль-ними заявни­ками

Інозем­ними

заявни­ками

Питома вага в загальній кількості поданих заяв, %

 

 

 

 

 

національ­ними заявниками

іноземними заявниками

35

Реклама; керування справами, ділове адміністрування

6327

5503

824

86,98

13,02

5

Фармацевтичні та ветеринарні препарати; гігієнічні препарати на лікарські потреби

2490

1378

1112

55,34

44,66

33

Алкогольні напої (крім пива)

2412

2052

360

85,07

14,93

41

Освіта, виховання, забезпечення навчання; розваги

2350

2046

304

87,06

12,94

30

Кава, чай, какао, цукор, рис

1911

1540

371

80,59

19,41

16

Папір, картон, і вироби з них

1345

990

355

73,61

26,39

9

Наукові, морські, геодезичні прилади та інструменти

1305

818

487

62,68

37,32

29

М'ясо, риба, птиця, дичина; м'ясні екстракти

1261

1018

243

80,73

19,27

25

Одяг, взуття, наголовні убори

1190

880

310

73,95

26,05

43

Послуги щодо забезпечу­вання харчами та напоями; тимчасове житло

1170

1040

130

88,89

11,11

3

Вибілювальні препарати та інші речовини для прання

1163

680

483

58,47

41,53

42

Науково-технологічні та

проектно-дослідницькі

послуги

1138

917

221

80,58

19,42

32

Пиво; мінеральні і газовані води та інші безалкогольні напої

1080

767

313

71,02

28,98

 

Такий факт свідчить про зростання кількості операторів рекламного ринку та його значний потенціал подальшого якісного розвитку, щопозитивно впливатиме на формування професійної інфраструктури для розвитку брендингу та просування товарів на ринку.

Слід зазначити, що значну частину в цьому рейтингу займають заявки на товари харчової, фармацевтичної, картонно-паперової промисловості. Серед товарів промислового призначення в рейтингу мають місце 1 305 зая­вок на знаки для наукових, морських, геодезичних приладів та інструментів, 62,7 % з яких надійшло від національних заявників, а також 1138 заявок на знаки для науково-технологічних та проектно-дослідницьких послуг, 80,6 % з яких надійшло від національних заявників.

Порівняно з 2010 роком структура розподілу заявок майже не змі­нилася, за винятком класу наукових, морських, геодезичних приладів та інструментів, кількість заявок на які зросла на 9,3 % з 1 193 до 1 305 зая­вок.

У 2011 році з Міжнародного бюро ВОІВ надійшло 8 665 міжнарод­них заявок, у тому числі 7 062 (81,5 %) - за Мадридською угодою та 1 603 - за Протоколом до Мадридської угоди. Динаміка надходження міжнародних заявок та реєстрації знаків наведена в табл. 2.12.

 

Таблиця 2.12

Надходження міжнародних заявок та реєстрація знаків за Мадридською угодою [178; 179]

 

п/п

Показник

2006

2007

2008

2009

2010

2011

1

Надійшло міжнародних заявок за Мадридською угодою

9183

9520

10710

8613

7974

8665

 

у тому числі за Протоколом до Мадридської угоди

1746

1703

1926

1383

1330

1603

2

Зареєстровано міжнародних знаків

9396

8298

9459

9664

10003

7537

3

Національні заявки, відправлені на міжнародну реєстрацію знаків

132

212

253

194

285

370

 

Кількість національних заявок, відправлених на міжнародну реєстрацію знаків, дуже незначна, але має місце позитивна динаміка їх зростання, за винятком 2009 року (рис. 2.7). У 2011 році до Міжнародного бюро ВОІВ відправлено 370 заявок від національних заявників на міжнародну реєстрацію знаків, що на 30,0 % перевищило показник минулого року. Як і в попередні роки, у поданні заявок за Мадридською
угодою лідирують заявники з Німеччини (1 552 заявки), Франції (765), Російської Федерації (751), Італії (636), Швейцарії (635), Китаю (619), Польщі (270), Австрії (207), Нідерландів (176), Чеської Республіки (169), Іспанії (167), Угорщини (154), Бельгії (134) та Білорусі (116). Частка заявок від заявників із цих країн становить 73,3 % від загальної кількості заявок.

Серед держав-учасниць Протоколу до Мадридської угоди у 2011 році заявки з поширенням на територію України найактивніше подавали, як і в попередні роки, США - 432 заявки, Туреччина - 353, Велика Британія - 210, Японія - 104, Швеція - 85, Фінляндія - 83 та Данія - 75. Станом на 01.07.12 (починаючи з 1992 року) Державною службою інтелектуальної власності України всього зареєстровано 356 517 охоронних документів: 103 794 патенти на винаходи з урахуванням перереєстрованих авторських свідоцтв; 71 077 патентів на корисні моделі; 23 326 патентів на промислові зразки; 158 268 свідоцтв на знаки для товарів і послуг з урахуванням розділених реєстрацій; 12 свідоцтв на топографії ІМС; 19 свідоцтв на кваліфіковані зазначення походження товарів; 21 свідоцтво на право використання зареєстрованих кваліфіко­ваних зазначень походження товарів [177]. Таким чином, питома вага свідоцтв на знаки для товарів і послуг в загальному обсязі зареєстро­ваних в Україні з 1992 року охоронних документів складає 44,4 %, що свідчить про високу активність підприємств у сфері закріплення прав наінтелектуальну власність у вигляді знаків на товари та послуги, а також про реалізацію заходів у контексті юридичного трактування бренда підприємства. Це є досить важливим кроком на шляху розуміння психологічно-комунікативної та економічної ролі бренда в діяльності та зростанні ринкової вартості підприємств.

Таким чином, складні й суперечливі тенденції макроекономічного середовища загалом здійснюють позитивний вплив на зростання сили і вартості брендів промислових підприємств, про що свідчать зміни в інвестиційних, інноваційних процесах, результати активізації діяльності підприємств з управління нематеріальними активами. Разом з тим, мезоекономічне середовища також впливає на результати діяльності та на ефективність використання брендів промисловими підприємствами.

 

2.2. Визначення основних тенденцій діяльності підприємств машинобудування Харківського регіону


Харківський регіон є одним з провідних промислових регіонів в Україні, бренди підприємств якого є відомими споживачам не тільки в Україні, а й за її межами. Таку ситуацію зумовлює загальний стан економіки регіону, що характеризується наявністю таких тенденцій. Індекси промислової продукції у Харківській області в основному за видами діяльності (табл. 2.13) є зростаючими. Найбільший індекс зростання у 2010 році мало машинобудування (124,4 %), що перевищує індекс промисловості області загалом на 18,2 %, переробної промисловості - на 20,2 %.
У 2011 році найвищі темпи зростання виробництва мали легка промисловість та металургійне виробництво (123,3 %). Продукція машинобудування збільшилась на 15,7 %, що вище темпів приросту обсягів   виробництва   в   промисловості   загалом  та   в переробнійпромисловості Харківської області, але нижче аналогічних показників у промисловості та машинобудуванні в Україні. Що стосується капітальних інвестицій (табл. 2.14), то в структурі загальних інвестицій в Україні Харківська область має 5 - 6 %, але у 2008 - 2010 роках цей показник знизився внаслідок від'ємної динаміки суми капітальних інвестицій. Порівнюючи структуру капітальних інвестицій у Харківській області і в Україні, можливо зазначити значно більшу питому вагу інвестицій у нематеріальні активи по області у 2009 - 2010 роках, яка складала 6,3 % та 13,4 % відповідно порівняно з 3,7 та 3,6 % по Україні. Це свідчить про високу активність підприємств Харківської області щодо придбання нематеріальних активів, в числі яких ОПВ. Також досить високий рівень активності мають промислові підприємства в сфері інноваційної діяльності. Динаміка питомої ваги промислових підприємств, що займалися інноваціями в Україні і в Харківській області наведена на рис. 2.8, а показники впровадження інновацій подані в табл. 2.15.

Рис. 2.8. Динаміка питомої ваги промислових підприємств, що займалися інноваціями в Україні і в Харківській області

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 


Похожие статьи

О М Ястремська, О М Тімонін, К О Тімонін - Бренди промислових підприємств формування та ефективність використання