О М Ястремська, О М Тімонін, К О Тімонін - Бренди промислових підприємств формування та ефективність використання - страница 24

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 

2.13

Забезпечення культурної за­доволеності споживачів

Доведення рівня культурної задоволеності до 1,0

Визначимо системні пріоритети цілей другого рівня (процедура 3.6). Із цією метою для кожного з напрямів, що йдуть відповідно до стрілок від даної мети до генеральної, необхідно упорядкувати значення локальних пріоритетів (за правилом: зліва направо). Отримане число визначає системний пріоритет у порядковій шкалі, при цьому найменшому числу відповідає найвищий пріоритет.

Наприклад, від цілі 2.3 до генеральної цілі 0.1 маємо два шляхи: перший - через мету 1.1 та другий - через мету 1.2. При цьому виписані локальні пріоритети дають наступні значення, а саме: 33 та 13. З даних двох оцінок вибираємо ту, що відповідає вищому пріоритету, тобто є найменшою, у нашому випадку це 13.

Саме таким чином знаходимо числові значення, що визначають системні пріоритети всіх цілей даного рівня та впорядковуємо їх від 1 з інтервалом 1.

Отже, для цілей другого рівня, було отримано такий ряд значень (цілі розглядаємо зліва направо, вказуючи локальні пріоритети від генеральної цілі до цілей нижнього рівня): 32, 31, 13, 11, 13, 12, 13, 12, 14, 22, 23, 21, 23. Після впорядкування були отримані такі значення системних пріоритетів: 9, 8, 3, 1, 3, 2, 3, 2, 4, 6, 7, 5, 7.

Визначені системні пріоритети зображені на рис. 3.10 у квадратах унизу справа від прямокутників, що відображають відповідні цілі другого рівня. Розрахунок системних пріоритетів цілей нижнього рівня дозволяє зробити висновок, що найбільш вагомими з точки зору досягнення генеральної мети є цілі 2.4, 2.6, 2.8, 2.5, 2.7 та 2.3, оскільки їх пріоритети становлять 1, 2, 2, 3, 3, 3 відповідно.

Виконання етапів 2 та 3 розробки ЦКП забезпечують можливість виконання етапів з 4 по 6.

Четвертим етапом розробки ЦКП є розробка альтернативних комплексних заходів. До цього етапу входять такі процедури: 4.1 -визначення критеріїв, показників вибора варіантів, 4.2 - визначення обмежень, 4.3 - визначення альтернативних заходів, оцінка ресурсів, 4.5 -визначення виконавців програмних заходів [22].

Для досягнення цілей нижнього (другого) рівня була розроблена сукупність заходів, що формують основні напрями дій керівництва підприємства для забезпечення цільової програми з підвищення ЕВБ (табл. 3.14).
За алгоритмом програмно-цільового підходу до управління [22], мету більш високого рівня можливо досягти за допомогою того чи іншого заходу, тобто в комплексі розроблених заходів можлива наявність альтернативних, серед яких обирається один захід залежно від результатів аналізу наявних фінансових та організаційних ресурсів підприємства. У процесі дослідження були проаналізовані підприємства машинобудування Харківського регіону, внаслідок чого була визначена сукупність заходів, які забезпечують досягнення 13 цілей другого рівня. Із цією метою було розроблено 16 заходів, причому заходи 3.1, 3.2, 3.3, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.10, 3.11, 3.12 є неальтернативними, тобто загальними чи то обов'язковими для всіх варіантів ЦКП.

Такі заходи, як 3.4 та 3.5, 3.13 та 3.14, 3.15 та 3.16 є альтернативними. Це зумовлено їх сутністю та можливостями вибора маркетингових інструментів для підвищення ефективності використання брендів. Так, наприклад, досягти мети підвищення рівня задоволеності та лояльності споживачів шляхом зростання кількості постійних клієнтів можливо декількома способами. Перший - це впровадження індивіду­ального підходу в обслуговуванні клієнтів і системи лояльності (знижок та заохочень) - захід 3.4, який потребує лише організаційних перетворень у системі управління та незначних витрат фінансових ресурсів. Другий -упровадження системи управління взаємовідносинами з клієнтами CRM -захід 3.5, який потребує не тільки великих організаційних та інформаційних змін, а й значних витрат трудових та фінансових ресурсів, а також часу на провадження відповідної системи. Тобто для досягнення цілі 2.4 підпри­ємство може обрати для виконання один із заходів, чи то 3.4 чи то 3.5 залежно від наявних ресурсів.

Заходи 3.13 та 3.14 спрямовані на підвищення рівня соціальної задоволеності споживачів. Залежно від специфіки професійної діяль­ності та актуальних соціальних програм та проблем, ураховуючи фінансові обмеження підприємство може обрати або участь у виставках та професійних заходах - захід 3.13, або - участь у соціальних проектах та суспільних програмах - 3.14. Аналогічно з урахуванням обмежень ресурсів підприємство може обрати заходи 3.15 або 3.16 для підвищення рівня культурної задоволеності споживачів.

Відповідно до розроблених варіантів виконання заходів доцільним є формування таких варіантів ЦКП, що наведені в табл. 3.15.Згідно з алгоритмом програмно-цільового підходу для вибора опти­мального варіанта необхідне виділення фінансових та організаційних ресурсів, а також інших характеристик реалізації заходу (процедура 4.1).

На підприємствах, що досліджувались, в якості характеристик реалізації заходів були встановлені такі показники:

додаткові обсяги фінансування (обсяги фінансових ресурсів);

додаткова потреба в персоналі;

соціальний ефект;

пріоритет заходу.

варіантів ЦКП.

Для кожного альтернативного заходу доцільним є проведення техніко-економічного обґрунтування (процедура 4.5), відповідно до якого визначені необхідні масштаби реалізації заходів із метою підвищення ЕВБ.

Можливі варіанти сукупності заходів, що забезпечують досягнення головної цілі, доцільно формувати на основі вибора різних комбінацій альтернативних заходів. Цей вибір потрібно проводити таким чином, щоб отриманий набір заходів був необхідним та достатнім доповненням сукупності неальтернативних заходів [22, с. 147].У зв'язку із цим, а також із можливістю спрощення розрахункової частини, за рахунок того, що неальтернативні заходи входять до складу кожного з варіантів набору заходів, подальший вибір оптимального варіанта доцільно проводити на основі порівняння розрахункових даних альтернативних заходів.

Кількісне значення розміру додаткових фінансових ресурсів визначається відповідно до фактичних витрат, необхідних для реалізації заходу. Визначення додаткової потреби в персоналі здійснюється відповідно до фактичної потреби в працівниках певної кваліфікації, потрібних для виконання певного заходу. Соціальний ефект від реалізації заходу відображається в підвищенні рівня задоволеності споживачів від використання продукції виробничо-технічного призначен­ня відомого, популярного виробника, який буде мати позитивний імідж і високу якість продукції, та визначається в балах шляхом експертного опитування керівників та менеджерів підприємства.

Коефіцієнт конкордації думок експертів щодо оцінки в балах соціального ефекту обраних показників за заходами складає 0,89 (додаток И), що свідчить про узгодженість думок експертів та можливість подальшого використання результатів для розрахунків оптимального варіанта програми з підвищення ЕВБ.

Так, мінімальне значення соціального ефекту буде одержано завдяки упровадженню заходу 3.16, а саме організаційної та фінансової участі підприємства у культурних заходах, мистецьких проектах, йому відповідає 1 бал, а максимальне значення соціального ефекту буде отримане внаслідок реалізації заходу 3.5 (впровадження системи управління взаємовідносинами з клієнтами CRM) - оцінка 6 балів.

Локальний пріоритет указує на пріоритет кожного з альтернативних варіантів без урахування інших характеристик із точки зору складності реалізації цього варіанта та визначається шляхом опитування експертної групи (анкета для опитування наведена в додатку З, а розрахунок пріоритетів та коефіцієнту конкордації - в додатку И). Коефіцієнт конкордації складає 0,66.

Подальший вибір оптимального варіанта альтернативних заходів проводився для ВАТ "Турбоатом". Для даного підприємства було визначено об'єкт впровадження ЦКП ЕВБ - відділ маркетингу. Підпри­ємство, виходячи з фінансових можливостей та стратегічних цілей розвитку, визначило бюджет для розробки та впровадження ЦКП з підви­щення ЕВБ на 2011 рік, який складає 2 млн грн. При цьому співвідно­шення коштів, що призначені для виконання обов'язкових та альтерна­тивних заходів дорівнює 3:1. Таким чином, на проведення альтернатив­них заходів було виділено 500 тис. грн. Крім того, були визначені обмеження щодо приросту кількості працівників на реалізацію ЦКП та мінімальний соціальний ефект, який необхідно досягти від упровадження альтернативних заходів. Аналіз наданих умов та можливостей дозволив сформувати такі обмеження:

додаткові обсяги фінансових ресурсів не більше 500 тис. грн (ви­ходячи з максимальної суми коштів, що виділено на проведення альтер­нативних заходів підвищення ЕВБ для даного підприємства);

приріст чисельності працівників - не більше 8 осіб;

соціальний ефект від альтернативних заходів - не менше 10 балів.


Таким чином, були розраховані основні показники альтернативних заходів відповідно до прийнятих умов. Результати техніко-економічного обґрунтування альтернативних заходів для ВАТ "Турбоатом" наведені в табл. 3.16. Характеристики, надані в табл. 3.14, можуть також бути відображені у вигляді матриці.


1

2

3

4

5

6

7

 

Активна участь підприємства у соціальних проектах та суспі-

 

 

 

 

 

4

льних регіональних програмах щодо вирішення громадських проблем екології, зайнятості, охорони здоров'я

3,14

100

1

3

1

 

Активна участь підприємства, продукції, бізнес-проектів у номі-

 

 

 

 

 

5

націях і конкурсах на звання кращих на рівні галузі, регіону, країни, міжнародному рівні, а також у професійних заходах та ініціативах уряду

3,15

200

3

4

1

 

Участь підприємства (організа-

 

 

 

 

 

6

ційна та фінансова) у культур­них заходах, мистецьких проектах

3,16

80

1

1

2

Для визначення характеристик варіанта ЦКП доцільно прийняти методику визначення показників варіантів ЦКП за допомогою покомпо­нентного додавання, для кожного з показників варіанта ЦКП окремо, відповідних показників варіантів виконання кожного із заходів.

Так, додаткові капітальні вкладення, що необхідні для впрова­дження сукупності заходів 3.4, 3.13, 3.15, дорівнюють 450 тис. грн (100+150+200), додаткова потреба в кадрах дорівнює 5 особам (0+2+3), соціальний ефект складає 10 балів (5+2+3).

Розрахунок системних пріоритетів варіанта програми проводився на основі даних рис. 3.10 за допомогою підрахунку кількості варіантів заходів із рангом 1 (перша цифра системного пріоритету) та кількості варіантів заходів із рангом 2 (друга цифра системного пріоритету), що ввійшли до даного варіанта програми.

Отже, системний пріоритет варіанта 1 (3.4, 3.13, 3.15) дорівнює 12, тобто до його складу входять один захід (3.15) з локальним пріоритетом 1 та два заходи 3.4, 3.13 з локальним пріоритетом 2.

Системний пріоритет тим вище, чим більше його числове значення. При визначенні рангів перший надавався тому значенню характеристики, що є оптимальним серед усієї сукупності. Тобто для додаткових фінансових ресурсів та додаткової потреби в персоналі перший ранг доцільно присвоїти показникам, що мають найменше значення. Для показників соціального ефекту та системного пріоритету, навпаки, перший ранг надається найбільшому значенню.Для вибора оптимального варіанта ЦКП пропонується використати два підходи:

перший - полягає в послідовному врахуванні обмежуючих критеріїв для показників варіантів ЦКП (додаткових фінансових ресурсів, додат­кової потреби в персоналі, соціального ефекту) з точки зору поставлених цілей підприємства, та послідовного вибора того варіанта, який відпові­дає існуючим умовам та забезпечує максимальну соціальну ефективність при найменших капітальних вкладеннях. Такий підхід доцільний в умовах стабільного функціонування підприємства, крім того, коли обмеження ресурсів мають різну значущість, їх підключають послідовно для вибора варіанта програми;

другий - полягає в одночасному (паралельному) урахуванні всіх критеріїв вибора. Такий підхід доцільно використовувати в умовах мінливого нестабільного середовища, коли виникає необхідність одночасного і комплексного врахування обмежуючих критеріїв, і потрібно реалізовувати з використанням економіко-математичного моделювання, вирішення оптимізаційної задачі логічного вибора оптимального варіанта ЦКП з підвищення ЕВБ з врахуванням поставлених цілей та існуючих обмежень.

Далі розглянемо послідовність вибора варіантів програми з вико­ристанням цих двох підходів. Для визначення характеристик варіанта ЦКП, доцільно використати методику визначення показників варіантів ЦКП за допомогою покомпонентного додавання, для кожного з показни­ків варіанта ЦКП окремо, відповідних показників варіантів виконання кожного із заходів.


Таким чином, для порівняння розрахункових значень альтернатив­них варіантів можна рекомендувати табл. 3.17.


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

5

3.5, 3.13, 3.15

550

8

9

8

12

2

21

2

6

3.5, 3.13, 3.16

430

5

7

6

9

5

12

3

7

3.5, 3.14, 3.15

500

7

8

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 


Похожие статьи

О М Ястремська, О М Тімонін, К О Тімонін - Бренди промислових підприємств формування та ефективність використання