Н І Петренко - Бухгалтерський облік і контроль операцій з руху пасивів підприємства проблеми теорії методології практики - страница 11

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 

235 Большая Советская Энциклопедия: в 30 т. / гл. ред. А.М. Прохоров. - 3-е изд. - М.: Сов. энцикл.,
1975. - Т. 20. - Струнино-Тихорецк. - 1975. - 608 с.

236

Сурмін Ю.П. Майстерня вченого: [Підручник для науковця]. - К.: Навчально-методичний центр

237

"Консорціум з удосконалення менеджмент-освіти в Україні", 2006. - 302 с.

Чепиков М.Г. Интеграция науки: (Филос. очерк.) - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Мысль, 1981. ■

223786 с.

238 Философский словарь. / Под ред. И.Т. Фролова. - 4-е изд. - М.: Политиздат, 1980. - 445 с.

239 Краткий философский словарь. Под ред. М. Розенталя и П. Юдина, М.: Первая Образцовая
типография им. А.А Жданова, 1951. - 614 с.

240        Большая Советская Энциклопедия: в 30 т. / гл. ред. А.М. Прохоров. - 3-е изд. - М.: Сов. энцикл.,
1975. - Т. 11. - Италия-Кваркуш. - 1975. - 608 с.
Продовження табл. 1.18J_


_2_Одна з основних одиниць розумової
діяльності, логічна форма, за
допомогою якої будуються інші
форми мислення
[241]___________

Основні логічні поняття, що відображають найбільш загальні і суттєві зв'язки і відносини дійсності [242]Найбільш загальні поняття, що відображають основні властивості і закономірності явищ об'єктивної дійсності, що визначають характер науково-теоретичного мислення епохи [244]

Думка, яка виділяє із деякої
предметної області (універсуму) і
збирає в клас (узагальнює) об'єкти
шляхом вказування на їх спільну і
відмінну ознаку
[243]___________

Порівняння визначень філософських аспектів у частині понять і категорій наглядно зображує проблему їх сутнісного розуміння, адже, з одного боку, категорії виступають найбільш узагальненими поняттями, а з іншого - поняттями, які складають одну з частин категорії. Тому не зрозуміло, що є ширшим за смисловим навантаженням поняття чи категорія.. З даних табл. 1.18, можна визначити, що поняття - одна з форм мислення, яка узагальнює та розділяє суттєві ознаки для глибшого пізнання предмету, явища, процесу тощо. Сукупність понять, згрупованих за певними найбільш загальними та спільними ознаками та властивостями, формують категорії, які дають можливість зрозуміти дійсність (рис. 1.9). Під терміном слід розуміти слово, яке окреслює назву поняття.
241  Краткий словарь по философии. Изд. 2-е (доработ. и доп.) - М.: Политиздат, 1970. - 398 с.

242 Краткий философский словарь. Под ред. М. Розенталя и П. Юдина, М.: Первая Образцовая
типография им. А.А Жданова, 1951. - 614 с.

244

243 Краткий философский словарь. Под. ред. Алексеева А.П.; изд. 2-е перераб. и доп. - ПБОЮЛ
Захаров М.А., 2001. - 496 с.

Краткий словарь по философии / Под общ. ред. И.Б. Блауберга, И.К. Пантина. - 3-е изд., доработ.

и доп. - М.: Политиздат, 1979. - 413 с.про категорії, був Імануїл Кант [245]. Він припускав, що весь світ є хаосом і змінюється він завдяки апріорним формам чуттєвості, якими є час та простір. Останніх не існує в реальному світі і вони є лише формами сприйняття. Тобто для впорядкування цього хаосу свідомість людини виробила певні категорії, які виділив Кант: категорія кількості, категорія якості, категорія відносин, категорія модальності.

Як зазначає В.В. Головач: "сама логіка формування понять вимагає, щоб воно було коротким і лаконічним за своїм змістом. Різного роду абстракції, а також доповнення, особливо, надмірні уточнення ведуть до втрати суті того чи іншого поняття. Таким чином, в наукових дослідженнях повинна бути узгодженість та стабільність при застосуванні понять та термінів, що дозволить зрозуміти зміст категорій бухгалтерського обліку" [246, с. 3].

Поняття об'єднує в загальне, разом з тим і розділяє предмети, їх властивості і відносини, класифікуючи останні у відповідності з їх особливостями. Деякі поняття формально виділяють спільні ознаки предметів і явищ та закріплюють їх в словах. Інші поняття відображають суттєві і необхідні ознаки, які закріплюються в термінах [247, с. 353].

Проф. Я.В. Соколов зазначає, що "у теорії бухгалтерського обліку під об'єктами розуміються, перш за все, бухгалтерські категорії [248, с. 186]. Під бухгалтерськими категоріями вчений розуміє рахунки, кореспонденція яких здійснюється заздалегідь обраною методологією бухгалтерського обліку й тими сферами про які йде мова" [249, с. 189]. Категорії зміцнюють бухгалтерське наукове знання, відтворюючи у вільному від випадкових проявів вигляді всі сторони і моменти об'єкта категоризації, завдяки чому вони виражають об'єктивно необхідне і істотне в бухгалтерському обліку -сутність, структуру, взаємозв'язки з бухгалтерською науковою картиною світу тощо [250, с. 91].

 

245 Кант И. Критика чистого разума / Пер. с нем. Н. Лосского сверен и отридактирован

Ц.Г. Арзаканяном и М.И. Иткиным; Примеч. Ц.Г. Арзаканяна. - М.: Изд-во Эксмо, 2007. - 736 с.

246 Головач В.В. Поняття аудиту // В.В. Головач / Аудитор України, 2012. - № 2 (196). - с.3-6

247 Большая Советская Энциклопедия: в 30 т. / гл. ред. А.М. Прохоров. - 3-е изд. - М.: Сов. энцикл.,
1975. - Т. 20. - Струнино-Тихорецк. - 1975. - 608 с.

248 Соколов Я.В. Бухгалтерский учет как сумма фактов хозяйственной жизни / Я.В. Соколов. - М.:
Магистр; ИНФРА-М, 2010. - 224 с.

249 Соколов Я.В. Бухгалтерский учет как сумма фактов хозяйственной жизни / Я.В. Соколов. - М.:

Магистр; ИНФРА-М, 2010. - 224 с.

250           Легенчук С.Ф. Необхідність розробки системи бухгалтерських категорій / С.Ф. Легенчук //
Стратегічні напрями розвитку бухгалтерського обліку, аналізу й аудиту: Міжнар. наук.-практ. конф.Поняття, що застосовується в бухгалтерському обліку для розуміння сутності господарських операцій з економічної, правової та облікової сторони, називаються категорією. Вони є специфічними, притаманними тільки обліку та запозичені з інших наук, але знаходять облікове застосування для більш глибокого розуміння явищ, що знаходять облікове відображення.

Отже, категорії бухгалтерського обліку, що поєднані одні з одними, є базовими категоріями науки про бухгалтерський облік, на основі яких формується і функціонує вся система бухгалтерського обліку як на теоретичному, так і на практичному рівні. Бухгалтерський облік, як і будь-яку іншу науку, можна поділяти на певні категорії, за умови, якщо вони втілюватимуть у собі все інформаційне навантаження бухгалтерського обліку. Категорії - найбільш загальні граничні поняття, які характеризуються спільними властивостями та ознаками.

Визначення категорій бухгалтерського обліку здійснюється за допомогою процесу категоризації. В свою чергу, під категоризацією розуміється структурування схожих статей за темами та формування узагальнюючих, класифікуючих категорій. "Категоризація - механізм навігації та встановлення співвідношень між статтями" [251]. "Категоризація - основний спосіб упорядкування досвіду людини" [252, с. 11]. У всіх випадках, коли мислення не пов'язане з індивідуальними об'єктами, воно завжди оперує категоріями (тобто категоризує) [253, с.13]. У "Короткому словнику когнітивних термінів" категоризація визначається у двох сенсах: "у вузькому - як підведення явища, об'єкта, процесу тощо під певну рубрику досвіду, категорію та визнання його членом цієї категорії, у широкому - як процес утворення й виокремлення самих категорій, членування внутрішнього й зовнішнього світу людини відповідно до сутнісних характеристик його функціонування й буття, впорядковане представлення різноманітних явищ через зведення їх до меншої кількості розрядів чи об'єднань тощо, а також - результат класифікаційної (таксономічної) діяльності" [254, с. 42].(Київ, 15 берез. 2012 р.): тези доп. / відп. ред. Л.В. Нападовська. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012. - с. 91-92

251 Mary Michael Spangler. Logic. An Aristotelean Approach. Revised Edition. (Логіка. Арістотельський
підхід. Переглянуте видання). Ленгем, Меріленд: Університетська Друкарня Америки,
1986, 1993.

253 254

252 Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things. What Categories Reveal about the Mind. - Chicago, L.:
The Univ. of Chicago Press, 1987.

Kleiber G. Semantyka prototypu. Kategorie i znaczenie leksykalne. - Krakow: Universitas, 2003. Краткий словарь когнитивных терминов Под общ. ред. Е.С. Кубрякова, В.З. Демьянков,

Ю.Г. Панкрац, Л.Г. Лузина - М.: Изд-во МГУ, 1997.Старко В.Ф. зазначає, що "термін "категоризація" має щонайменше чотири значення:

1)   процес пошуку відповідної готової ділянки досвіду, тобто категорії (як вона представлена в мозку людини), для "явища, об'єкта, процесу тощо";

2)   результат цього пошуку, тобто встановлена належність об'єкта категоризації певній категорії;

3)   ширший процес формування, до якого залучено не одну, а сукупність категорій (або й усі категорії);

4)   результат цього процесу" [255].

В бухгалтерському обліку під категоризацією слід розуміти процес утворення та виокремлення категорій бухгалтерського обліку відповідно до сутнісних характеристик функціонування його об'єктів; впорядковане представлення різних фактів господарського життя через їх об'єднання за спільною властивістю.

Якщо говорити про бухгалтерський облік, то в частині об'єктів, що відображаються в пасиві бухгалтерського балансу, існує ціла низка невизначеностей, зокрема: що таке "пасив" та яке його сутнісне наповнення; чи можна об'єкти, що відображаються в ньому, певним чином категоризувати. Адже в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" [256] взагалі не визначає цей термін.

На нашу думку, мова бухгалтерського обліку почала формуватися з часів зародження облікової думки, яка, в свою чергу, виникла і продовжувала розвиватися паралельно з правовою категорією власності. Тому не дивно, що досить багато понять та категорій, що застосовуються в бухгалтерському обліку, запозичених з правових наук. Тому слід враховувати юридичну сторону об'єктів обліку, відображених в пасиві балансу.

Що стосується терміну "пасив" в бухгалтерському обліку, то не зрозумілим залишається його смислове навантаження та обґрунтування назви. Достеменно відомо лише те, що пасив - це назва розділу форми звітності "Баланс", в якому відображаються джерела формування активів. Можна припустити, що така назва виникла як наслідок протиставлення категорії "активи". Гегель вважав, що категорії в якості понять не просто зіставні,

 

255   Старко В.Ф. Категоризація категоризацій. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Pzs/2009_9/11.pdf

256        Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р.
996-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-xiv.кожна з них повинна мати протиставлення. Якщо виходити з визначення активів як об'єктів бухгалтерського обліку, які постійно функціонують, змінюються, беруть участь у господарському житті підприємства, то цілком логічно під поняттям пасивів розуміти об'єкти, протилежні їм.


З іншого боку, якщо відштовхуватись від того, що в активі бухгалтерського балансу знаходять своє відображення реальні об'єкти, які можна виокремити з загальної сукупності, ідентифікувати, то в пасиві абстрактно відображаються ті ж об'єкти, проте узагальнені за ознакою належності підприємству, джерелом утворення, без їх конкретизації. Пасив прийнято поділяти на дві категорії: "власний капітал" або "джерела власних засобів" та "залучений капітал", що визначають належність об'єктів підприємству. Процес категоризації в бухгалтерському обліку закінчується (або ж, навпаки, розпочинається) найбільшою, узагальнюючою категорією, яка в свою чергу, складається з декількох понять. В бухгалтерському обліку за допомогою балансу як елементу методу капітал підприємства було поділено на активи та пасиви за ознаками вартість-власність та інтерес-відносини, відповідно (рис. 1.10).відображається в пасиві на рахунку додаткового капіталу. В активі ці кошти зазнаватимуть значних змін, набуваючи іншої форми в процесі здійснення господарської діяльності, хоча в пасиві відображатиметься сума в розмірі 40 000 грн. доки не станеться наступна подія, що змінить розмір додаткового капіталу (рис. 1.11). Ще яскравішим прикладом інертності (малозмінюваності) складових пасиву буде статутний капітал, адже, в основному, ця складова є найстійкішою до впливу змін. Зміни розміру статутного капіталу потребують змін в установчих документах, на що власник (власники) погоджуються рідко. Бухгалтерові зручніше обліковувати майно, внесене власниками після державної реєстрації, на рахунку додаткового капіталу.


(гСАПІТАЛ

40 000 грн                                                        40 000 грн

Рис. 1.11. Інертність складових додаткового капіталу в бухгалтерському обліку Проте назвати пасив категорією бухгалтерського обліку не можна, оскільки,   в  результаті,   він  зводиться  або  до   капіталу  (власного та залученого), або до зобов'язань (внутрішніх та зовнішніх), яким характерна інертність, а окремих суттєвих властивостей не має.

Поняття "пасив" в бухгалтерському обліку визначає відображення об'єкту бухгалтерського обліку в другому розділі бухгалтерського балансу, що засвідчує належність активів певному суб'єкту. Адже як відмічає проф. Ю.М. Лачінов "з виникненням держави і права, власність стає соціальною, тобто економіко-правовим поняттям приналежності блага якій-небудь особі, соціальному осередку (персоніфікованою конкретною особою фізичною або юридичною) -суб'єктові економіки і права (див. рис. 1.12)" [257, с. 48].

 

 

 

257 Лачинов Ю.Н. Понять экономику. Путь к надежному освоению экономики как науки: Метод, практические рекомендации и новейшие открытия. / Ю.Н. Лачинов. - М.: КомКнига, - 2005. - 96 с.
Рис. 1.12. Подвійність поняття "власність" [258, с. 48]

Хоча "пасив" тлумачиться як недієвий, тобто стійкий та незмінний, а актив характеризується дієвістю, інтенсивністю змін, потрібно приділити увагу саме дослідженню пасиву, адже при ускладнені відносин власності за допомогою обліку об'єктів, що відображаються в пасиві бухгалтерського балансу, можливо визначити співвідношення між частками належності певної вартості активів відповідним суб'єктам. Бухгалтери вживають вислів "облік пасивів", і розуміють під ним облік капіталу за ознакою належності суб'єктам.

Поділяємо точку зору Є.Ю. Воронової, що "Не підприємство саме по собі є об'єктом аналізу, а індивідуальний агент, який прагне максимізувати свою функцію корисності в рамках організаційної структури" [259, с. 150]. Тобто в пасиві бухгалтерського балансу мають відображатися права різних суб'єктів на певну частину активів, що, в свою чергу, дозволить на основі аналізу встановити таке співвідношення між вимогами різних суб'єктів, яке б максимально задовольнило їх потреби та не призвело б до зменшення капіталу власника.

Категорією можна вважати "капітал", що узагальнює джерела утворення активів власними та залученими силами, основною характерною властивістю цієї категорії є використання цих активів у процесі здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку. Категорії бухгалтерського обліку відображають, в більшій мірі, економічну сторону здійснення господарських операцій.

Відмітимо, що ще у 1925 році І.Ф. Шер вважав, що "бухгалтерії доводиться контролювати не лише речові блага, а й юридичні. Причиною цього він вважав введення кредиту у взаємовідносини між підприємствами, а тому різні блага мають розглядатися ще й як юридичні категорії. Серед активних частин майна з'являються вимоги, а протистоять їм в пасиві - борги" [260, с. 20].

 

258 Лачинов Ю.Н. Понять экономику. Путь к надежному освоению экономики как науки: Метод,
практические рекомендации и новейшие открытия. / Ю.Н. Лачинов. - М.: КомКнига, - 2005. - 96 с.

259 Воронова Е.Ю. Неоинституциональный анализ учетного процесса: [монография] /
Е.Ю. Воронова. - М.: "МГИМО-Университет", 2010. - 230 с.

260           Шерр И.Ф. Бухгалтерия и баланс / И.Ф. Шерр. - М.: Экономическая жизнь, 1925. - 247 с.Окремо слід відзначити категорію "зобов'язання", яка не є джерелом утворення певних об'єктів, цій категорії не властиве сприяння збільшенню активів та їх вартості, вона відображає необхідність підприємства відділити від них частину вартості і, в грошовій або іншій формі, сплатити її до певних установ в рахунок оплати певної послуги або здійснити інші дії. Ця категорія відображає юридичну сторону здійснення операцій співпраці з зовнішніми та внутрішніми суб'єктами, яка виникає в момент їх здійснення. Тобто, одночасно з залученням активів ззовні, у підприємства виникають зобов'язання перед суб'єктами їх надання.

Визначення категорій капітал (за ознакою належності активів підприємству) та зобов'язання, в перспективі повинно забезпечити створення системної класифікації об'єктів, що відображаються в сучасному вітчизняному бухгалтерському балансі, яка має розширити його інформативну місткість для максимального задоволення потреб різних груп користувачів звітності.

Уточнення потребує узгодження та взаємодія категорій зобов'язання та капіталу, адже вони нерозривно пов'язані одна з одною, залучення капіталу на підприємство ззовні тягне за собою виникнення обов'язку вчинити певні дії на користь суб'єктів надання, тоді як виникнення зобов'язань у підприємства не обов'язково супроводжується утворенням активів. Прикладом цього є отримання підприємством банківського кредиту та виникнення податкового зобов'язання в результаті отримання прибутку як фінансового результату. Якщо у першому випадку у підприємства виникає зобов'язання як результат залучення додаткових активів для сприяння здійснення господарської діяльності, то у другому -воно виникає внаслідок завершення цього процесу. Іншим прикладом буде придбання та реалізація продукції: в результаті придбання, наприклад, сировини для виробництва у підприємства виникає зобов'язання оплатити її вартість, але разом з тим у підприємства з'явиться те, що необхідне для процесу виробництва, тоді як вже після виготовлення готової продукції і її реалізації підприємство зобов'язане сплатити податок на додану вартість, і потім податок на прибуток.Висновки до 1-го розділу

 

Вивчення проблем виникнення, розвитку і формування пасиву бухгалтерського балансу дає підстави зробити ряд висновків, що мають значення для подальшого його розвитку і удосконалення.

1.   Дослідження історичних аспектів розвитку структури пасиву балансу показало, що основна увага дослідників зосереджується на бухгалтерському балансі в цілому, а висвітленню еволюції формування статей пасиву балансу приділяється недостатньо уваги. Формування пасивів потребує уточнення понятійно-категорійного апарату, структури пасиву балансу, його інформаційного змісту та практичного застосування. Бухгалтерський баланс доцільно розглядати з трьох взаємопов'язаних сторін: як елемент методу бухгалтерського обліку, як основне правило бухгалтерського обліку і як форму звітності.

Баланс як документ бухгалтерської звітності відображає дані про приріст або про зменшення капіталу за звітний період на визначений момент. У балансі як формі бухгалтерської звітності залишається незрозумілим його смислове навантаження в частині пасиву та мета відображення показників в цій частині. Досить поширеною є думка про відображення в пасиві джерел утворення активів, проте проведене дослідження показує розходження думок вчених з цього приводу. Вагомим, на нашу думку, є дослідження складових пасиву та вивчення їх сутнісного наповнення в різних економічних системах для уточнення відмінностей та вибору найоптимальнішого варіанту з врахуванням сучасних потреб розвитку суспільства.

Протягом багатьох років у різні періоди розвитку суспільства, з різними особливостями розвитку кожної країни, формами власності та інтересами власників змінювались форма, зміст і структура балансу. Порівняння балансів підприємств різних економічних систем дозволило виявити основні відмінності та особливості відображення окремих складових їх розділів, визначити взаємозв'язок між ними та встановити потреби користувачів бухгалтерської звітності в частині пасиву відповідно до впливу різних факторів стану вітчизняної економіки. В командно-плановій економіці бухгалтерські баланси були доступними членам суспільства, тобто вони оприлюднювалися і контролювалися, існували єдині встановлені державою правила оцінки статей балансу. В ринковій економіці кожевласник підприємства оцінює статті балансу на свій розсуд, в своїх інтересах, він може обирати комбінації щодо відображення статей бухгалтерського балансу, що впливає на розмір отриманих прибутків, бази оподаткування доходів, реальні розміри заробітної плати працівників. В колишньому СРСР бухгалтерський баланс підприємств характеризувався соціально-економічним спрямуванням та мав окремий розділ "Соціальні накопичення", в пасиві напроти кожного розділу активів можна було чітко бачити джерела їх утворення, що спрощувало проведення економічного аналізу фінансового стану підприємства. Сьогодні ж розділи активу балансу не відповідають розділам пасиву балансу, тому важко встановити джерела формування конкретних активів.

3.     Основна відмінність між поняттями статутного фонду та капіталу полягає у характері відносин власності: капітал є поняттям, що включає в себе права власності на майно підприємства, тобто право володіння, користування і розпорядження, фонд же характеризується правами користування та розпорядження виділеним майном. Створення підприємства приватної форми власності має на меті отримання прибутку засновниками та подальше збільшення вартості цього підприємства. На державному підприємстві права власності розподіляються наступним чином: спочатку воно повністю належить окремій особі, громадянину, який робить свій внесок в державний бюджет і, таким чином, елемент володіння зникає, формується власність суспільства, а права користування та розпорядження передаються органам влади. Тобто різниця між поняттями "статутний капітал" та "статутний фонд" носить чисто умовний характер і їх ототожнення цілком допустиме, різницю становитиме застосування даних понять на підприємствах різних форм власності.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 


Похожие статьи

Н І Петренко - Бухгалтерський облік операцій з управління нерухомим майном

Н І Петренко - Методика аудиту фінансової звітності та шляхи ii удосконалення

Н І Петренко - Підходи до структурної побудови навчальних посібників з курсу судово-бухгалтерська експертиза

Н І Петренко - Удосконалення методики обліку операцій з нерозподіленим прибутком

Н І Петренко - Наукові підходи до визначення поняття пасив в обліково-економічній літературі