Н І Петренко - Бухгалтерський облік і контроль операцій з руху пасивів підприємства проблеми теорії методології практики - страница 15

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 

Як вказує А.П. Бобяк: "Будь-яке господарство з погляду ринкових суспільних відносин має двоїсту (подвійну) характеристику: з одного боку, це сукупність активів, тобто майнових об'єктів - носіїв характеристик вартості, та об'єктів (суб'єктів) права власності; з іншого - це сукупність пасивів - об'єктів обліку як суб'єктів - носіїв права власності на активи (фізичні або юридичні особи)" [337]. Таке представлення капіталу, як бачимо, поєднує в собі і економічний, і юридичний підходи.

335 Энтони Р. Разоблачение тайн бухгалтерского учета. Как разобраться в бухгалтерской отчетности
и в финансовом анализе / Р. Энтони; [пер. с англ.]. - М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 2006. - 352 с.

336 Энтони Р. Разоблачение тайн бухгалтерского учета. Как разобраться в бухгалтерской отчетности
и в финансовом анализе / Р. Энтони; [пер. с англ.]. - М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 2006. - 352 с.

337 Бобяк А.П. Власний капітал підприємства, як економічна категорія, та його облік / А.П. Бобяк //
Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Бухгалтерський облік, контроль і аналіз. Випуск
1 (19). / Відповідальний редактор д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинець. - Житомир: ЖДТУ, 2010. - С. 55-58.

338  Выварец А.Д. Экономика предприятия: учебник для студентов вузов / А.Д. Віварец -
М.: ЮНИТИ
- ДАНА, 2007. - 543 с.


На думку відомого економіста А.Д. Виварця: "Підприємець - це людина, яка організовує та реалізовує будь-яке виробництво, як при наявності власного капіталу, так і в умовах займу, оренди чи управління майном, власником якого вона не є. Головне для підприємця - необхідність, використовуючи свої індивідуальні можливості, бажання, здібності, знання і навички (сукупність цих рис у людини іноді називають підприємницьким талантом), обрати область вкладення капіталу (визначити сферу виробничої діяльності), організувати виробництво та збут продукції (робіт, послуг) з метою отримання прибутку і задоволення потреб споживачів" [338]. Тобто капіталом можуть бути як власні, так і залучені засоби. Проф. Ф.Ф. Бутинець та Н.В. Шатило на рис. 2.8 зображують процеси господарювання у їх аспектних характеристиках: з точки зору активу та пасиву бухгалтерського балансу.
Рис. 2.8. Двоаспектне представлення змін стану господарських фактів-процесів [339, с. 20]

Проф. І.Й. Яремко зазначає, що капітал, що репрезентується (представляється) майном є сукупним капіталом. Таким чином, капітал вкладається в активи (інвестування капіталу) і майно, що повинно створювати нові вартості, капіталізується - перетворюється в капітал (капіталізація майна). Обидві категорії разом утворюють майно капіталу [340, с. 40]. З цього слідує, що "майно" і "капітал" є різними поняттями, а звідси - що визначення капіталу багатьох економістів-попередників були хибними.

Бутинець Ф.Ф. Фінансовий облік. Частина ІІІ. [навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит"]. / Ф.Ф. Бутинець, Н.В. Шатило - Житомир: ЖІТІ, 1998. - 768 с.

340 Яремко І.Й. Економічні категорії в методології обліку: [монографія] / І.Й. Яремко - Львів:

3К41аменяр, 2002. - 192 с.

341 Яремко І.Й. Економічні категорії в методології обліку: [монографія] / І.Й. Яремко - Львів:

Каменяр, 2002. - 192 с.


Далі вчений зазначає, що майно і капітал є рівноцінними, залежними одна від одної, але все ж зовсім різними величинами. Технічно рахунки капіталу відрізняються від рахунків майна лише тим, що вказують негативні фонди (це значною мірою причетне до назви правової сторони балансу - пасив: недіючий, недійовий). В діючій бухгалтерії вартості капіталу оформляють так само (що, принципово кажучи, не повинно відбуватися), як і відповідні майнові вартості, тоді рахунок капіталу є точним віддзеркаленням рахунку майна. Категорія "капітал" - об'ємніше поняття; воно включає потенціал зростання власності. Складові частини майна при ліквідації, реалізації, об'єднанні оцінюються нижче від цілісного майнового комплексу [341, с. 41].Величина капіталу здатна існувати лише разом з вартістю майна: "Капітал є представником продуктивного майна і представляє його виробничу або творчу силу, відповідно - робочу енергію" [342, с. 14].

Економіст Н. Грегорі Менк'ю розглядає капітал лише як необоротний актив: "Значення термінів праця і земля очевидно; визначення капіталу дещо складніше. Економісти використовують термін "Капітал" по відношенню до використовуваного у процесі виробництва обладнання, будівель та споруд. Тобто капіталом є накопичені, вироблені в минулому і використовувані в теперішньому, для виробництва нових продуктів і послуг, товари" [343, с. 401]. Таке представлення капіталу ще більш ускладнює розуміння його сутності в бухгалтерському обліку.

Як зазначає Л.Т. Снитко: "З одного боку, капітал є необхідною умовою виробництва, а з іншої - його результатом" [344, с. 10]. На думку вченого, це пов'язано з тим, що створювані матеріальні блага і послуги знову відшкодовуються в процесі виробництва в якості факторів. Виходячи з цього, автор виділяє елементи капіталу та їх матеріальні носії, що зображені на рис. 2.9.

і         Капітал і
.           ±          1           '           у_         ,Елементи капіталу


Матеріальні носії капіталу^ Основний і оборотний капітал —►

Людський капітал

 

Предмети та засоби праці

 

ЛюдиФінансовий капітал


Гроші342          Ciompa Pawel. Griindrisse einer oekometrie und die auf der Nationalokonomie aufgebaute Natiirliche
theorie der Buchhaltung. Lemberg: Verlag des Handelsschulvereines in Lemberg: Druck von Artur
Goldman in Lemberg.
- 1910. - 201 p.

343 Мэнкью Н. Г. Принципы Экономикс / Н.Г. Мєнкью - СПб: Питер Ком, 1999. - 784 с.

344 Снитко Л.Т. Управление капиталом торговой организации. Экономический аспект: [учебное
пособие] / Л.Т.
Снитко, Е.Н. Висторобская, Т.Ю. Бугаева - М.: Издательство РДЛ, 2004. - 320 с.

345 Снитко Л.Т. Управление капиталом торговой организации. Экономический аспект: [учебное
пособие] / Л.Т.
Снитко, Е.Н. Висторобская, Т.Ю. Бугаева - М.: Издательство РДЛ, 2004. - 320 с.

346 Концепция бухгалтерского учета в рыночной экономике России: одобрена Методологическим
советом по бухгалтерскому учету при Министерстве финансов Российской Федерации и
Президентским советом Института профессиональных бухгалтеров 29.12.1997.


Рис. 2.9. Складові елементи капіталу та його матеріальні носії [345, с. 10] Відповідно до концепції бухгалтерського обліку в ринковій економіці Росії капітал розглядається як елемент інформації про фінансовий стан підприємства, що формується у бухгалтерському обліку і відображається у бухгалтерському балансі. Капітал представляє собою вклади власників і прибуток, накопичений протягом діяльності підприємства [346].Слапік Ю.Н. вказує, що економічна сутність концепції капіталу полягає в прагненні підприємства зберігати (підтримувати) і нарощувати капітал у процесі діяльності. Використання відповідної концепції визначається інтересами і потребами користувачів фінансової звітності (перш за все - власників та інвесторів). Вибір здійснюється в момент створення підприємства і закріплюється в установчих документах через регулювання питань, пов'язаних з розподілом прибутку [347, с. 13]. Разом з цим, автор розглядає й інші концепції капіталу: "1) фінансова концепція, на якій заснований бухгалтерський підхід до відображення капіталу, розглядає його як інвестовані грошові засоби або як синонім чистих активів. Розмір капіталу становить собою різницю між підсумком активів підприємства та розміром зобов'язань перед третіми особами; 2) згідно фізичної концепції (економічний підхід) капітал - це виробнича потужність підприємства, його продуктивна можливість, що становить собою сукупність активів, яка використовується в господарській діяльності" [348, с. 13]. Знову ж таки спостерігаються економічний та бухгалтерський підходи до визначення капіталу.

Суярова О.О. зазначає, що існують три основні концепції розуміння поняття "капітал":

1)   частина багатства, що становить собою сукупність засобів виробництва;

2)   суспільні відносини, тобто вартість, що приносить додану вартість;

3)   сукупне вираження усіх факторів виробництва" [349, с. 211].

Всі три концепції, наведені О.О. Суяровою, відносяться до економічної теорії, проте незрозумілим залишається пояснення суспільних відносин як вартості, яка приносить додану вартість.

347 Слапик Ю.Н. Теоретические основы поддержания капитала предприятия в условиях
инфляционных процессов // Новые концепции развития бухгалтерского учета, анализа и контроля в
условиях экономических изменений: монография. В 3 ч. Ч. 1 / под ред. д.э.н., проф. Заслуженного
деятеля науки и техники Ф.Ф. Бутынца. - Житомир: ЖДТУ, 2011. - 188 с.

348   Слапик Ю.Н. Теоретические основы поддержания капитала предприятия в условиях
инфляционных процессов // Новые концепции развития бухгалтерского учета, анализа и контроля в
условиях экономических изменений: [монография]. В 3 ч. Ч. 1 / под ред. д.э.н., проф. Заслуженного
деятеля науки и техники Ф.Ф. Бутынца. - Житомир: ЖДТУ, 2011. - 188 с.

349 Суярова О.О. Узагальнення існуючого досвіду класифікації капіталу / О.О. Суярова // Вісник
Сум ДУ. Серія Економіка. - 2009. - №2. - С. 211-219.


Для глибшого розуміння економічного аспекту пояснення капіталу вважаємо за доцільне розглянути капітал в різних економічних течіях.Супрун В.А. відмічає, що за часів меркантилізму в якості соціально-економічної характеристики був низький рівень розвитку продуктивних сил, в першу чергу, промисловості та інертність виробничих відносин, які у більшості випадків не відповідали потребам капіталістичного способу виробництва, що зароджувався [350, с. 9].

Багатство країни меркантилісти вбачили в грошах (золотих і срібних), а їх джерело - у зовнішній торгівлі. За умов нерозвиненості виробничих відносин і зосередженні уваги на накопиченні дорогоцінних металів, відбувалося ототожнення грошей і капіталу. Як наслідок, єдиною формою руху капіталу для меркантилістів була: Г - Т - Г', де Г - грошові засоби, Г' = Г + АГ, тобто приріст грошових засобів. Торговий капітал був першою вільною відокремленою формою капіталу, що приносить і товари, і гроші. Саме тому для меркантилістів торговий капітал становив основу для наукового розуміння і аналізу категорії "капітал". Таким чином, в часи меркантилізму капіталом вважалися гроші та їх приріст.

Проф. С.М. Деньга [351, с. 15] називає "капітал" явищем та виділяє наступні його ознаки:

1)   капітал - це не спожиті, нагромаджені блага;

2)   капітал - це засоби "активи";

3)   капітал передбачає його обов'язкове вкладення (інвестування);

4)   капітал - це обсяг інвестованих засобів;

5)   капітал існує задля одержання доходу, приросту капіталу або отримання інших благ;

6)   капітал - це власність;

7)   капітал - це вартість, виражена в грошах;

8)   проявляє свої якості з часом (у довготерміновій перспективі);

9)   відрізняється від кредиторської заборгованості;

10) змінюється під впливом доходів і витрат від господарських операцій.
Погоджуємось з думкою автора щодо більшості притаманних ознак

350 Супрун В.А. Интеллектуальный капитал: Главный фактор конкурентоспособности экономики в
ХХІ веке / В.А. Супрун - М.: КомКнига, 2006. - 192 с.

351  Деньга С.М. Екаунтинг ефективності вкладення капіталу в торговельну сферу. - [Ч. 2.] -
Категорії та методологія оцінювання / С.М. Деньга - Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2005. - 301 с.


капіталу, але якщо розглядати їх з точки зору таких, що притаманні при його відображенні в пасиві бухгалтерського балансу, то характерними будуть, нанаш погляд, власність, існування задля отримання позитивного фінансового результату та вартість, виражена в грошах. Щодо відмінності капіталу від кредиторської заборгованості можна стверджувати про її існування лише з точки зору підприємства-власника капіталу, оскільки вся відмінність полягає у належності капіталу кредиторам і необхідності його повернути.

Разом з тим, для наукового розуміння досліджуваних об'єктів слід визначити доцільність використання деяких термінів, що застосовуються для опису їх сутності. У даному випадку використання терміну "явище" С.М. Деньгою недоцільне, тому що явище - це: 1) будь-який вияв змін, реакцій, перетворень, що відбуваються в навколишньому природному середовищі; феномен; зовнішній вияв сутності предметів, процесів; безпосереднє відбиття речі в почуттєвому сприйнятті. 2) подія, факт, обставина, епізод [352, с. 928]. Як результат - капітал не можна назвати явищем.

Кожне підприємство є суб'єктом економіки, у його власності знаходяться майно і наявні господарські зв'язки - відносини власності і боргові відносини.

Проф. М.Ю. Лачінов зазначає, що економічний суб'єкт-власник відокремлений правом від інших осіб та їх інтересів до його власності. Економічне відокремлення супроводжується і юридичним, тобто власник майна включається в систему господарських відносин, зв'язків саме завдяки володінню правом власності на окремі блага в рамках їх обмеженості. Загальноекономічний стан господарства визначає:

-    наявність майна визначеної вартості;

-    наявність відносин з приводу майна - з іншими суб'єктами;

-    наявність   економічного   інтересу  у  володінні  майном  та його

353

збільшенні [353, с. 45].

352        Яременко В.В., Сліпушко О.М. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах.
Том
4. / В.В. Яременко, О.М. Сліпушко - Київ. Видавництво "Аконіт". 2000. - 910 с.

353        Лачинов Ю.Н. Экономика в школе, лицее, колледже, вузе и дома / Ю.Н. Лачинов - М.: ЛЕНАНД,
2012. - 88 с.

354        Лачинов Ю.Н. Экономика в школе, лицее, колледже, вузе и дома / Ю.Н. Лачинов - М.: ЛЕНАНД,
2012. - 88 с.


Вчений робить значний акцент на юридичному боці здійснених операцій з майном підприємства: "Природнім інтересом одних суб'єктів є зберегти і примножити блага, що знаходяться у власності (або передані в управління), а інших - присвоїти у власність блага, що належать іншим (як законним, так і незаконним способами)" [354, с. 45]. Томупроф. Ю.М. Лачінов вважає, що всі цінності, що мають вартість, рухаються в полі інтересів суб'єктів. В той же час, кожний об'єкт, при належності конкретній особі, оточений захисним "полем" права власності (рис. 2.10).

СУБ'ЄКТ ЕКОНОМІКИ

ВІДНОСИНИ:

*          КАПІТАЛЬНІ

засновницької власності

відновлення розвитку

*          Поточні-боргу

-   з контрагентами

-   з банками

-   з кредиторами

-   з держбюджетом

-   з персоналом

*         МІРА=МАЙНОПРАВО ВЛАСНОСТІ

Рис. 2.10. Господарююча ланка - суб'єкт економіки і права [355, с. 45]

Характеризуючи рис. 2.10, проф. М.Ю. Лачінов вказує: "Очевидно, в рамках кожного окремого суб'єкта нараховує баланс - абсолютну рівновагу між майном та відносинами, оскільки розмір відносин визначається вартістю майна, у зв'язку з якими ці відносини виникли та існують; міра відносин -вартістю майна" [356, с. 45]. В такому випадку, в бухгалтерському балансі відображається рівність між капіталом та його власником.

Лачинов Ю.Н. Экономика в школе, лицее, колледже, вузе и дома / Ю.Н. Лачинов - М.: ЛЕНАНД, 2012. - 88 с.

356 Лачинов Ю.Н. Экономика в школе, лицее, колледже, вузе и дома / Ю.Н. Лачинов - М.: ЛЕНАНД,
2012. - 88 с.

357 Лексис В. Кредит и банки / В. Лексис. - М.: Перспектива, 1994. - 120 с.


Лексик В. стверджує, що капітал в господарському сенсі чи об'єктивний капітал складається з сукупності речових благ, які слугують для виробництва. Сутність окремого господарського капіталу полягає в праві розпорядження об'єктивними капітальними благами, якими володіють окремі особи в силу права власності, які використовуються для отримання прибутку, називаються капіталом" [357, с. 30]. Тобто, виходячи із юридичного аспекту трактування капіталу, він, як об'єкт бухгалтерського обліку відображається в пасиві, який, в свою чергу, гарантує захист прав власності на нього. Право першовідкривачів категорії "капітал" віддають, як уже було зазначено, меркантилістам, більшістьяких розглядали його з економічної точки зору, не враховуючи його юридичної сторони. Проте, на нашу думку, основи до появи цієї категорії саме в поєднанні з юридичним аспектом були закладені ще задовго до початку систематизації наукових думок та вчень, підтвердженням цього є досліджені праці вчених-філософів різних століть (Додаток Ж).

Ще у стародавньому індійському трактаті про управління державою "Архашастра" ("Наука політики"), що є видатною пам'яткою політичної, економічної, юридичної, дипломатичної, філософської та воєнної думки Стародавнього Сходу, авторство якого приписують брахману Каутільє, який жив на межі IV-ІІІ ст. до н.е., земля вважалася головним багатством. Цар давав частини земель, що приносили певний дохід, оточуючим його людям. Інша частина багатств царя формувалась за рахунок податків у натуральній формі.

Гунь сун Ян, або Вей Ян, або Шан Ян (390-338 рр. до н.е.) виступає за укріплення приватної власності на землю і захист цієї власності. Головною метою вважав повернення більшої частини населення до заняття землеробством.

Привертає увагу, у даному випадку, поняття власності на землю. Якщо притримуватись думки, що відображена в "Архашастрі", то виникає інтерес до власності на певне багатство, що здатне приносити дохід.

У розділі 26 "Закріплення прав та обов'язків" Книги правителя області Шан зазначено: коли сто людей намагаються впіймати одного зайця, вони роблять це зовсім не через бажання розділити його на сто частин, а лише через те, що ніхто не встановив своїх прав на цього зайця. І навпаки, якщо навіть весь ринок буде наповнений продавцями зайців, то тоді і грабіжник не посміє вкрасти зайця, бо право власності на нього вже встановлено [358].

358 Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков. В 5 т./ Сопред. редкол. Г.Г. Фетисов, А.Г. Худокормов. Т. І. От зари цивилизации до капитализма / Отв. ред. Г.Г. Фетисов. - М.: Мысль, 2004. - 718 с.


Ксенофонт (430-356(5) рр. до н.е.) писав, що все, що людина має, навіть якщо воно знаходиться не в одному місті з власником, складає частину господарства. Господарство людини - те ж саме, що і власність. Господарство -це те, що людина має хороше; але якщо вона має щось погане - то воно називається майном. Майно - речі, що приносять користь; те що шкодить -швидше збиток, аніж цінність. Одні й ті ж речі для людини, яка вміє користуватися ними - цінність, а для того, хто не вміє - не цінність. Цінність - те,з чого можна отримувати користь. Ксенофонт, в свою чергу, ототожнював господарство з власністю і вказував як на можливе отримання користі від використання майна, так і на отримання збитку. Також варто звернути увагу на поняття цінності, про яке пише Ксенофонт. Він поділяв майно на те, що має якусь цінність і на таке, що її не має. Таким чином, за часів Ксенофонта можна побачити використання таких термінів як "цінність", "користь", "власність" та "майно".

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 


Похожие статьи

Н І Петренко - Бухгалтерський облік операцій з управління нерухомим майном

Н І Петренко - Методика аудиту фінансової звітності та шляхи ii удосконалення

Н І Петренко - Підходи до структурної побудови навчальних посібників з курсу судово-бухгалтерська експертиза

Н І Петренко - Удосконалення методики обліку операцій з нерозподіленим прибутком

Н І Петренко - Наукові підходи до визначення поняття пасив в обліково-економічній літературі