Н І Петренко - Бухгалтерський облік і контроль операцій з руху пасивів підприємства проблеми теорії методології практики - страница 16

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 

Марк Порцій Катон (234-149 рр. до н.е.) першим серед представників економічної думки поставив проблему ефективності рабовласницького господарства, пов'язавши його з організацією виробництва та обміну. Своє господарство, на його думку, власник повинен облаштувати так, щоб за допомогою оптимальної пропорції "елементів" воно було найбільш прибутковим. Катон акцентував увагу на ефективності господарства, що також робить свій внесок у формування фундаменту для формування теперішнього терміну "капітал". Марк Теренцій Варрон (116-27 рр. до н.е.) вважав, що землероби мають прагнути до двох цілей: до користі та задоволення. Проте користь потребує того, що приносить дохід; а задоволення - того, що приємно. Тому на першому місці, на його думку, стоїть корисне.

Завдяки короткій характеристиці думок відомих вчених-філософів, представників економічної думки, можна простежити паралельне формування окремих економічних категорій різних об'єктів та відносин власності на ці об'єкти. В свою чергу, відносини власності породжують необхідність ідентифікації, виокремлення з поміж різних множин об'єктів тих, що є майном. Тому можна вважати, що облік, хоч і у первісній і зовсім нерозвинутій формі, існував ще до початку нашої ери і став життєво необхідним інструментом відокремлення різних об'єктів між різними суб'єктами власності.

Саме юридичний аспект у частині прав власності на певний об'єкт об'єднує вчених різних часів, різних культур та віросповідань, відомих представників Заходу та Сходу.

Вважаємо за доцільне більш детально дослідити юридичні засади власності та прав власності для можливості теоретичного обґрунтування капіталу в пасиві бухгалтерського балансу. Отож, власність: економіко-правове  поняття  (право  власності  на  юридичній  мові),   що означає:

а)  наявність в економічній сфері майна, благ, що знаходяться у власності і
користуванні різних суб'єктів (з боку благ - їх належність суб'єктам);

б)         наявність в економіці багатьох економічних суб'єктів, що володіютьпевним майном і правом володіння майном; в) наявність в суспільстві правил привласнення благ - права; г) наявність системи вимірювання цінностей грошима - визначення вартості благ.

Перше початкове розуміння власності роздвоюється на дві протилежні сутності: об'єкти привласнення - речова природна, і джерело цього блага -відношення суб'єкта-власника до природи. У зв'язку з цим власність може бути визначена тільки лише через форму рівноваги абсолютних протилежностей - двостороннього балансу "майно - відносини у зв'язку з володінням майном" [359, с. 46]. Тобто в балансі поєднуються саме юридичний та економічні сторони капіталу.

Явич Л.С. зазначає, що "економічні початки в праві, принцип приватної власності стають найважливішою ідеєю права всіх досоціалістичних класових формацій. Власність оголошується природним правом людини, джерелом його свободи і рівності з іншими людьми. Органічний зв'язок між юридичною формою та власністю можна прослідкувати протягом всієї історії їх існування" [360, с. 15]. Тобто, як економісти звертають увагу на присутність юридичних початків в економічних процесах, так і навпаки, представники юридичних напрямів визнають економічні початки в праві.

Ткач В.І. засвідчує: "в основі ринкових відносин лежить власність, гарантією збереження і збільшення якої є правове оформлення і бухгалтерське відображення з аудиторським підтвердженням. Ринкова економіка характеризується постійним переходом власності з рук в руки, її злиттям, розподілом, нарощуванням або скорочуванням в результаті ринкової конкуренції і переливів капіталів" [361, с. 4].

359 Лачинов Ю.Н. Экономика в школе, лицее, колледже, вузе и дома / Ю.Н. Лачинов - М.: ЛЕНАНД,
2012. - 88 с.

360 Явич Л.С. Право развитого социалистического общества (сущность и принципы) / Л.С. Явич -
М.: "Юрид. лит."; 1978. - 224 с.

361 Ткач В.И. Бухгалтерский учет реорганизации, санации и покупки предприятия / В.И. Ткач,
Т.О. Кубасова, Е.П. Шумилин. - М.: ПРИОР, 2000. - 128 с.

362    Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В.К. Гіжевський, В.В. Головченк,
В.С.
Ковальський (кер.) та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 528 с.


В енциклопедії трактується наступне визначення власності - "історично зумовлена суспільна форма володіння, користування та розпорядження матеріальними та нематеріальними благами, яка виражає суспільні та виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання цих благ. На індивідуальному рівні власність виражає належність благ групам осіб чи окремій особі" [362, с. 70]. Цікавою є думка Я.М. Гальперіна, якийзазначав, що "якщо власність на капітал знаходить своє облікове вираження в пасиві, то додатковий капітал щодо виробництва знаходить своє облікове вираження в активі. Іншими словами, в активі капітал відображається як функція, а в пасиві - як власність. Це поділяє капітал на капітал-функцію, з одного боку відображену у активі), і капітал-власність, з іншого боку (відображеного в пасиві), і є економічною основою побудови балансу капіталістичного підприємства з угрупуванням його статей по активу і пасиву" [363, с. 79]. Науковець визначає в пасиві капітал-власність, далі пише про економічну основу побудови балансу. Гальперін робить спробу класифікувати капітал або згрупувати його за певними характеристиками на наступні три групи: 1) постійні вкладення, 2) тимчасові вкладення, 3) вкладення, що належать до розподілу. Ці групи показують організаційну структуру засобів, джерел їх утворення, правовий режим їх використання та цільове призначення в процесі використання [364, с. 25]

В юридичному словнику зазначається, що: "право власності - юридичне вираження економічних відносин власності, що лежать в основі виробничих відносин суспільства і є необхідною умовою виробництва. Розрізняють право власності як правовий інструмент і у суб'єктивному розумінні. Перше означає сукупність затверджених державою норм, які закріплюють відносини щодо розподілу засобів виробництва і продуктів споживання. Право власності у суб'єктивному розумінні означає можливість певної поведінки особи у відносинах власності, яку визначає та охороняє держава. Воно охоплює володіння, користування, та розпорядження об'єктами власності" [365, с. 582]. Тобто, навіть у юридичному словнику, нерозривно поєднані правові та економічні аспекти здійснення відносин.

"Джерелом права власності на блага і дохід, які виникають в комерційній сфері діяльності, є право користуватися і розпоряджатися майном і своїм людським капіталом", - зазначають В.О. Каменецький та В.П. Патрікєєв [366, с. 56].

363 Гальперин Я.М. Основы балансового учета / Я.М. Гальперин - М: "Госфиниздат" - 1938. - 360 с.

364 Гальперин Я.М. Основы балансового учета / Я.М. Гальперин - М: "Госфиниздат" - 1938. - 360 с.

365 Юридичний словник / [за ред. Б.М. Бабія, В.М. Корецького, В.В. Цвєткова]. - К.: 1974. - 843 с.

366 Каменецкий В.А. Капитал (от простого к сложному) / В.А. Каменецкий, В.П. Патрикеев. -
М.: ЗАО "Издательство "Экономика", 2006. - 583 с.


Ромашов П.Г. у 1930 році в статті "О терминологии в советском учете" категорично заперечує вживання терміну "капітал", унеможливлюючи його застосування в умовах соціалістичного суспільства. Автор статті зазначає,що оскільки капітал визначається не лише як речі, але і як виробничі відносини, то неправомірним є сама назва цього поняття, адже соціалістичне суспільство передбачає рівність відносин між суб'єктами виробництва [367]. Соціалістичні виробничі відносини ґрунтуються на суспільній власності на предмети та засоби праці, тоді як капіталісти прагнуть примножити свою приватну власність.

У 1931 році Андрєєв С.А. [368, с. 8] підтримав таку думку, виступивши на захист соціалістичної власності. Автор відмічає підхід Карла Маркса до визначення "капіталу" в соціалістичну добу і вказує на важливість заміни такої назви на "фонд", оскільки підприємства в соціалістичному суспільстві належать державі, тобто робітникам і селянам, а це, в свою чергу, унеможливлює існування приватної власності та підприємств, що функціонують з метою отримання прибутку.

З ідеологічної точки зору, А. Карєєв (1927 р.) вважав, що капітал є ні що інше, як акумульована (накопичена) людська (соціалістична) праця і тому нам нема чого маскувати пасив, настав час відмовитись від терміну "капітал" та замінити його в балансах терміном "фонд соціалістичного накопичення" [369, с. 52]. Слід відмітити, що сьогодні людську працю однозначно до пасиву не відносять, її прийнято включати у вартість активів, з одного боку, і відображати як зобов'язання роботодавця по виплаті заробітної плати у пасиві - з іншого, а в цілому її називають людським капіталом.

367 Ромашов П.Г. О терминологии в советском учете / П.Г. Ромашов // Вестник учета и отчетности
государственного института техники управления. - 1930. - № 1-2 (9-10). - С. 17-22.

368 Андреєв С.А. Основи рахункознавства / С.А. Андреэв - Х.: "Пролетар" - 1931. - С. 8.

369 Бутинець Ю.Ф. Статутний капітал: юридичний та бухгалтерський аспекти / Ю.Ф. Бутинець //
В0сник ЖІТІ - 2001- №15. - С. 51-60.

370 Палий В.Ф. Теория бухгалтерского учета: Современные проблемы [Электронный ресурс] /
В.Ф. Палий - Режим доступа:
http://www.nsfo.ru/docs/Theory.


Як справедливо зауважує проф. В.Ф. Палій: "Слід визнати, що в останні десятиліття у суспільних науках, у тому числі і економічних, значно знизився інтерес до теоретичних досліджень. Не уникнув цього і бухгалтерський облік як складова частина економічних наук. Розвиток теорії бухгалтерського обліку сповільнився. Необхідно спільними зусиллями виправити ситуацію, яка негативно впливає не тільки на теорію, але і на практичне застосування бухгалтерського обліку" [370]. Вчений зазначає, що необхідною умовою існування будь-якої науки є його предмет. В ході свого дослідження виділив такі   його   основні   визначення:   господарські   засоби  та   їх джерела;господарські процеси та їх результати; процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання суспільного продукту; процес виробництва в цілому, іноді розповсюджуваний на все народне господарство; соціалістичну власність; майно, закріплене за госпрозрахунковим підприємством у процесі соціалістичного відновлення і т.п. Рідше зустрічаються визначення предмету бухгалтерського обліку як інформації про господарську діяльність, як узагальнення даних про факти господарської діяльності (господарські операції), як уречевлена праця.

"Як би там не було, теоретичні відступи - це прекрасна можливість підвести наукову основу і погодити між собою теорію вартості капіталу з практичними потребами сьогодення", - вважають Огієр Тім, Рагман Джон, Спайсер Люсінда [371, с. 13].

Доц. М.О. Бєлоусов [372, с. 22] відмічає пряму залежність впливу трактування капіталу в економічній теорії та їх прикладного застосування в бухгалтерському обліку (рис. 2.11).[


ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ


[


БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІКПоняття, категорії, основні закони і закономірності


ТЕОРІЯ КАПІТАЛУ


t

Оцінка капіталу як об 'єкту бухгалтерського облікуТеорія вартості

 

Рис. 2.11. Взаємозв'язок економічної та бухгалтерської

теорії капіталу [373, с. 21]

371 Огієр Тім, Рагман Джон, Спайсер Люсінда. Справжня вартість капіталу: практичний посібник з
прийняття фінансвових рішень
/ Пер. з англ. - Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс, 2007. - 288 с.

372 Бєлоусов М.О. Генезис категорії капітал: економічна та облікова інтерпретація / М.О. Бєлоусов //
Вісник ЖДТУ. - №1 (55). - С.18-26.

373 Бєлоусов М.О. Генезис категорії капітал: економічна та облікова інтерпретація / М.О. Бєлоусов //
Вісник ЖДТУ. - №1 (55). - С.18-26.


Аналізуючи дані наведені на рис. 2.11 бачимо, що теорія капіталу сформована в економічній теорії, у певній мірі стала основою для застосування даної категорії у бухгалтерському обліку, і, як наслідок, застосування положень теорії вартості впливають на оцінку об'єктів бухгалтерського обліку, в тому числі і капіталу.Карл Менгер запропонував вдатися до грошового виміру ціни капіталу через вартість товарів кінцевого споживання. Пряме заперечення теорії Маркса у такому випадку полягає у тому, що робоча сила австрійською школою не розглядається як базовий фактор виробництва, а решта - як пасивні. Карл Менгер та Ойген фон Бем-Баверк визначали капітал як суму вартостей проміжних продуктів, що з'являються на окремих стадіях непрямого процесу виробництва [374, с. 19]. Тож вчені започаткували так звану позитивну теорію капіталу, згідно з якою вартість капітальних ресурсів можна обчислити у грошовому еквіваленті на основі взаємодії ринкових сил.

У пошуках теоретичних початків був пройдений шлях від подвійного запису до бухгалтерських рахунків, а потім до бухгалтерського балансу (і бухгалтерської звітності в цілому). Зарубіжні бухгалтери, так і не досягнувши успіху, згорнули пошуки, які проводилися в цьому напрямі, і зайнялися поглибленою розробкою питань оцінки.

374 De Bornier J.M. Comparing Menger and Bohm-Bawerk on Capital Theory. - Marseilles: UPCAM,
2004. - 19 p.

375 Цыганков К.Ю. Начала теории бухгалтерского учета, или Баланс, счета и двойная запись /
К.Ю. Цыганков. - М.: Магистр: ИНФРА-М, 2011. - 384 с.

376 Медведев М.Ю. История русской бухгалтерии / М.Ю. Медведев, В.Д. Назаров - М.: Изд-во
"Бухгалтерский учет", 2007. - 436 с.


Проф. К.Ю. Циганков звертає увагу на постійно існуючі проблеми бухгалтерського обліку: "Російські бухгалтери зберегли колишні пріоритети, змінивши лише способи їх досягнення. Початком теорії в нашій країні визнаний предмет бухгалтерського обліку - деяке єдине поняття, що дозволяє пояснити звітність і баланс, а за їх допомогою -рахунки і подвійний запис. Однак, запропонувати і переконливо обґрунтувати визначення предмету до цих пір не вдалося. Це головна проблема теорії бухгалтерського обліку" [375, с. 23]. У 1837 році у книзі П. Цвєтаєва "Начальные основания счетоводства для хозяев, торговцев и промышленников вообще" наводилося визначення об'єкту обліку - за висловом автора, предмету обрахунку. "Предметом обрахунку, а відповідно і рахівництва, може бути будь-яка річ, що споживається людьми і підлягає вимірюванню". Таким чином, вказувались дві відмінності об'єкту обліку від інших речей: використання у господарстві та вимірювання.[376, с. 151].Предметом бухгалтерського обліку виступає та сама величина, яка двічі розкладається в бухгалтерському балансі. Адже саме вона є об'єднуючим початком всіх статей балансу, а всі статті балансу є її розкладаннями [377, с. 29].

Провівши дослідження, проф. К.Ю. Циганков [378, с. 29] робить наступні висновки:

1)   предмет бухгалтерського обліку - найважливіший економічний показник, для обчислення і подвійного розкладання якого створена вся система бухгалтерського обліку;

2)   всіма статтями бухгалтерського балансу і бухгалтерської звітності є розкладання предмету, що повинно визначатися і розумітися як його складові частини;

3)   предмет бухгалтерського обліку має бути підсумком бухгалтерського балансу в його природній, економічно змістовній формі. Проте певна причина змусила засновників бухгалтерії змінити цю форму, перемістивши декілька статей балансу з однієї сторони на іншу, що і перетворило підсумок балансу на беззмістовний показник. Цю причину і ці статті необхідно виявити і назвати.

Гуляєв А. 1912 року публікує в журналі "Счетоводство и Хозяйство" статтю, в якій зазначає думку В.Д. Бєлова, яку останній опублікував в журналі "Счетоводство" ще у 1891 році про те, що предметом бухгалтерського обліку є капітал, а саме: дослідження змін, які відбуваються

379

з ним - в залежності від виробництва і споживання [379, с. 414]. На противагу А. Гуляєву у 1913 році Н.У. Попов у своїй статті пише: "Пора облишити вчення про те, що капітал - предмет бухгалтерії. Капітал є лише його об'єктом, а сам облік стану та руху капіталу (як і інших об'єктів обліку) - предмет бухгалтерії" [380, с. 5].

377 Цыганков К.Ю. Начала теории бухгалтерского учета, или Баланс, счета и двойная запись /
К.Ю.
Цыганков. - М.: Магистр: ИНФРА-М, 2011. - 384 с.

378 Цыганков К.Ю. Начала теории бухгалтерского учета, или Баланс, счета и двойная запись /
К.Ю.
Цыганков. - М.: Магистр: ИНФРА-М, 2011. - 384 с.

379 Гуляев А.О. Математической теории счетоводства / О.А. Гуляев // Счетоводство и Хозяйство. -
1912. - № 14. - С. 413-417.

380 Попов Н.У. Теория и метод бухгалтерии / Н.У. Попов // Счетоводство и Хозяйство. - 1913. -
№ 1. - С. 1-7.


Таким чином, предметом бухгалтерського обліку є капітал як величина засобів, вкладених в господарську діяльність, його переміщення і трансформація в процесі кругообігу, включаючи приріст або зменшення в результаті господарської діяльності. В кінці ХІХ ст. російський бухгалтер В.Д. Бєлов відмітив, що капітал може бути предметом бухгалтерського облікутоді, коли виходить зі стану спокою, тобто предметом бухгалтерського обліку є оборот капіталу, його рух в господарстві. Особливо слід відмітити роль бухгалтерського обліку у відображенні відносин власності і капіталу, його розподіл на власний і позиковий, внесений і накопичений і т.п. [381, с. 55-56].

381 Палий В.Ф. О предмете бухгалтерского учета / В.Ф. Палий // Бухгалтерский учет. - 2006. - № 5. -


С. 55-58.


382 Цыганков К.Ю. Начала теории бухгалтерского учета, или Баланс, счета и двойная запись / К.Ю. Цыганков. - М.: Магистр: ИНФРА-М, 2011. - 384 с.



На основі проведених досліджень, виходячи із розглянутих позицій визначень вчених різних галузей, погоджуємось з думкою А. Гуляєва та В.Д. Бєлова про те, що капітал - об'єкт бухгалтерського обліку і всі процеси, що відбуваються з ним у ході господарської діяльності становлять предмет цієї науки. Для більш наочного розуміння сутності капіталу вважаємо за доцільне провести аналогію з монетою (рис. 2.12): сама монета - це капітал, в якій з одного боку представлено актив бухгалтерського балансу, тобто всі об'єкти, які можна ідентифікувати, а з іншого - пасив, тобто джерела утворення активів, що засвідчуватимуть права власності на них. Досить переконливо доводить предмет бухгалтерського обліку проф. К.Ю. Циганков [382, с. 35], визначаючи його як капітал. Вчений доводить, що підсумок балансу - капітал і всі статті, наведені в балансі, є розкладанням капіталу. Проте слід підкреслити, що капітал є об'єктом бухгалтерського обліку, а те, над чим працює бухгалтерія - змінами в ньому.має подвійну природу: з бухгалтерської точки зору, капітал розглядається в пасиві і засвідчує лише право власності на майно або, іншими словами, на актив, що вноситься до підприємства. Тобто, при виході когось з учасників, він має право вимагати повернення тієї частини майна, що належить йому на правах власності і чітко зафіксована у відповідних установчих документах.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 


Похожие статьи

Н І Петренко - Бухгалтерський облік операцій з управління нерухомим майном

Н І Петренко - Методика аудиту фінансової звітності та шляхи ii удосконалення

Н І Петренко - Підходи до структурної побудови навчальних посібників з курсу судово-бухгалтерська експертиза

Н І Петренко - Удосконалення методики обліку операцій з нерозподіленим прибутком

Н І Петренко - Наукові підходи до визначення поняття пасив в обліково-економічній літературі