Н І Петренко - Бухгалтерський облік і контроль операцій з руху пасивів підприємства проблеми теорії методології практики - страница 18

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 

о

 

 

о 8


m ш &

& m В шляО]


О] О] to

О] to

О]

О]До джерел формування майна підприємства відносяться власний та залучений капітал.

Власний капітал - це власні джерела фінансування підприємства, які внесені його засновниками (учасниками), або суми реінвестованого чистого прибутку, нагромаджені протягом строку існування підприємства, а також дарчий капітал. На момент утворення підприємства його початковий капітал втілений у активах, інвестованих засновниками (учасниками), і оцінюється вартістю майна підприємства. У процесі господарської діяльності у підприємства виникає заборгованість (зобов'язання). Власний капітал підприємства є часткою в активах підприємства, яка залишається після відрахування його зобов'язань [384, с. 13].

Утворення власного капіталу відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів [385]. До зовнішніх джерел формування власного капіталу належать, по-перше, кошти, що формуються як за рахунок особистих внесків так і за рахунок можливостей фінансового ринку; по-друге, кошти, що формуються у порядку розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів у масштабах економічної системи держави. До внутрішніх джерел формування власного капіталу належать фінансові ресурси, які формуються в процесі виробничо-фінансової діяльності підприємства [386, с. 115-116].

Як бачимо, основну увагу вчені звертають на відокремлення власного капіталу від "чужого", актуальність їх досліджень характеризуються також побудовою структури пасиву бухгалтерського балансу. Після відокремлення власного капіталу, подальше розмежування відбувається за ознакою тривалості розпоряджання активами.

384 Капітал, основні та оборотні засоби підприємства: [навч. посіб.] / П.В. Круш, О.В. Клименко,
В.І. Подвігіна, В.О. Гулевич. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 328 с.

385 Воробйов Ю.М. Формування власного фінансового капіталу підприємств / Ю.М. Воробйов //
Фінанси підприємства. - 2006. - № 6. - 332 с.

386 Ліпич Л.Г. Капітал в системі управління підприємством / Л.Г. Ліпич, І.О. Гадзевич // Менеджмент та
підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку.
- 2009. - № 647. - с. 114-119.

387 Кипарисов Н.А. Основы балансоведения / Н.А. Кипарисов. - М.: Наркомторг СССР, 1928. - 295 с.


Проф. Н.А. Кіпарісов зазначає, що "в 20-х рр. ХХ ст. представники бухгалтерської думки в складі пасиву балансу виділяли наступні групи статей: капітали, фонди (спеціальні капітали) та резерви (регулюючі статті). Капітали створюються шляхом внесків засновників. Фонди формуються шляхом фактичного збільшення засобів підприємства і мають чітке призначення. Резерви формуються методом резервування балансу і до них належать: резерв сумнівних боргів, покращення зносу власності та інші" [   , с. 77].Розвиток корпоративного права призвів до формування різних видів капіталу: статутного, резервного, додаткового. Розвиток техніки бухгалтерської реєстрації призвів до формування резервів, що називались раніше капіталами, пізніше - фондами.

Рахунок власного капіталу в систему рахунків бухгалтерського обліку був введений ще у XIV ст. Він був створений за часів виникнення подвійного запису для відображення взаємних прав та обов'язків, оскільки кожна господарська операція розглядалась як юридичний акт, в якому одночасно один суб'єкт щось отримує, а інший щось віддає [388, с. 4-5]. Тобто рахунок власного капіталу відображав передачу майна фізичної особи - власника, юридичній особі - підприємству. Майно, що надійшло на підприємство знаходило своє відображення по дебету, а права на нього - по кредиту, на рахунку "Власний капітал".

Особливої уваги, на нашу думку, заслуговує визначення, що дали О.А. Бакурова та Б. Курек, згідно з яким, "власний капітал - це загальна сума засобів, що внесені його учасниками в різних формах з передачею права власності на них підприємству або залишені ними на підприємстві, які є джерелами формування його активів і виступають матеріально-технічною базою його функціонування як суб'єкта господарювання. При цьому, ключова економічна сутність капіталу у тому, що він є саморухливою та самозростаючою вартістю, яка має речову або грошову форму. Він є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства. У випадку ліквідації підприємства зазначений в його фінансовій звітності власний капітал є для зовнішніх користувачів мірою відносин відповідальності та захисту прав кредиторів, а у випадку надання кредиту, при інших рівних умовах, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю, з більшим власним капіталом" [389, с. 127].

388 Малышев И.В. Теория двойственности отражения хозяйственных активов в бухгалтерском
учете / И.В. Малышев - М.: Статистика, 1971. - 113 с.

389 Теорія бухгалтерського обліку: [монографія] / Л.В. Нападовська, М. Добія, Ш. Сандер, Р. Матезіч
та ін.; за заг.
ред. Л.В. Нападовської. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. - 735 с.

390 Бухгалтерський облік на підприємствах з особливостями швейної галузі: [практ. посіб.] / авт.
кол.:
В.В. Сопко, Н.І. Ценклер, М.П. Бадида; За ред. В.В. Сопка. - Ужгород: ІВА, 2007. - 440 с.


Досить цікавим є визначення, що наводить проф. В.В. Сопко, де "власний капітал - це власні джерела підприємства, які без визначення строку повернення вкладені (внесені) засновниками або залишені ними на підприємстві з уже оподатковуваного прибутку" [390, с. 61]. Характеристика власного капіталу наведена в табл. 2.6.
Проте, крім понять власного та залученого капіталу, досить часто в

науковій літературі зустрічаються й інші види капіталів.

Наприклад, Цвєтаєв П. розділив майно підприємства, що називалось капіталом, на декілька підвидів:

1)   грошовий;

2)   товарний;

3)   покладений;

392

4)   рухомий або неречовий [392, с. 151].

Перші два види були названі обіговими, тобто оборотним капіталом, а інші два види відносились до необоротного капіталу, хоча П. Цвєтаєв даний термін не використовував [393, с. 151].

391 Теорія бухгалтерського обліку: [монографія] / Л.В. Нападовська, М. Добія, Ш. Сандер, Р. Матезіч
та ін.; за заг.
ред. Л.В. Нападовської. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. - 735 с.

392 Медведев М.Ю. История русской бухгалтерии / М.Ю. Медведев, В.Д. Назаров - М.: Изд-во
"Бухгалтерский учет", 2007. - 436 с.

393 Медведев М.Ю. История русской бухгалтерии / М.Ю.Медведев, В.Д.Назаров - М.: Изд-во
"Бухгалтерский учет", 2007. - 436 с.


Під покладеним розумівся капітал, що виражався в будівлях, машинах і т.д., в сучасній термінології - засобах праці. Однак П. Цвєтаєв погоджувався з тим, що не кожна машина становить собою засіб праці - це залежить від характеру її використання: "Речі, що складають капітал покладений, можуть стати товарними при торговій промисловості; наприклад, безмен, призначений для продажу, є капітал товарний, а той, за допомогою якоговимірюється вага, покладений" - зазначають проф. М.Ю. Мєдвєдєв та В.Д. Назаров. Нині, така ситуація передбачена в бухгалтерському обліку: коли речі, які використовувалися як основні засоби, переводять до складу товарів, призначених для продажу.

Рухомий або неречовий капітал - це "заплачена користь, яка ні на секунду не була поєднана з річчю", наприклад, винагорода хірургу за проведену операцію, музиканту за концерт і т.п., при цьому рухомий капітал ототожнювався з набраним штатом працівників. На сучасній мові - це нематеріальні активи, у випадку якби до них було дозволено приєднувати кваліфікацію персоналу [394, с. 152]. Не поділяємо такий підхід проф. М.Ю. Мєдвєдєва та В.Д. Назарова, які вважають рухомий або неречовий капітал нематеріальними активами. Скоріш за все, П. Цвєтаєв мав на увазі участь людини у процесі виробництва продукту, тому сьогодні, вважаємо, такий капітал доцільніше розглядати як людський капітал, який в бухгалтерському обліку знаходить своє вираження в зобов'язанні по оплаті праці.

Снітко Л.Т. зазначає, що "капітал виступає в різноманітних формах залежно від конкретної ознаки. Залежно від надходження на різних стадіях процесу виробництва капітал набуває форми: грошової; виробничої; товарної.

Залежно від способу участі в процесі виробництва капітал виступає в якості: постійного капіталу; змінного капіталу.

Залежно від тривалості періоду, протягом якого переноситься вартість на

395

створюваний продукт, капітал поділяють на: основний; оборотний" [395, с. 10].

Виходячи з цього, як вказує Л.Т. Снітко, одні й ті ж елементи капіталу можуть виступати в різних формах (рис. 2.14).

394 Медведев М.Ю. История русской бухгалтерии / М.Ю.Медведев, В.Д.Назаров - М.: Изд-во
"Бухгалтерский учет", 2007. - 436 с.

395 Снитко Л.Т. Управление капиталом торговой организации. Экономический аспект: [учебное
пособие] / Л.Т.
Снитко, Е.Н. Висторобская, Т.Ю. Бугаева. - М.: Издательство РДЛ, 2004. - 320 с.


Капітали, які визначає Л.Т. Снітко, відображаються в активі бухгалтерського балансу: грошовий - у рядках готівки в касі та на поточному рахунку банку, товарний - у рядку "товари", виробничий - тобто такий, що перебуває у процесі виробництва, на рядку - "незавершене виробництво". Тобто, за формою прояву капітал відображається в активі бухгалтерського балансу.Залежно від ролі в процесі експлуатації

За характером оборотуБудівлі і споруди


ОсновнийПостійний


Машини та обладнання

 

 

\       \ Оборотний \            ІРис. 2.14. Складові елементи капіталу організації [396, с. 10]

397

Рехтман И. [ ] зазначає, що бізнес-одиниці використовують у своїй діяльності три типи капіталу: фізичний, фінансовий та інтелектуальний. Під інтелектуальним розуміється капітал, що не є фізичним та фінансовим. Можна припустити, що автор має на увазі фізичний капітал як такий, що має форму певного об'єкту або речі, тобто фізичне тіло. Фінансовий капітал виступає у формі фінансових інструментів. Інтелектуальний капітал пов'язаний з інтелектуальною діяльністю людини і є його продуктом праці. Всі ці типи капіталу відображаються в активі бухгалтерського балансу.

396 Снитко Л.Т. Управление капиталом торговой организации. Экономический аспект: [учебное
пособие] / Л.Т. Снитко, Е.Н. Висторобская, Т.Ю. Бугаева. - М.: Издательство РДЛ, 2004. - 320 с.

397 RechtmanY. Accounting Treatment of Intangible Assets / Y. Rechtman // [Електронний ресурс] -
Режим доступу: http: // www.rechtman.com/acc692.htm.


Схожої думки дотримується С.В. Мочерний. Він зазначає, що "капітал існує в різних формах. Спочатку він виступає в грошовій формі - це є грошовий капітал. Иого основна роль зводиться до забезпечення набуття необхідних ресурсів для процесу виробництва матеріальних чи нематеріальних благ. Другою формою капіталу є продуктивний капітал. Основна його функція полягає в раціональному споживанні придбаних факторів у процесі виробництва та створення товарів, що, відповідно, і складають споживчу вартість та вартість, що містить додаткову вартість та прибуток. Третьою формою капіталу є товарний капітал. Иого роль полягає у реалізації вироблених товарів та вартості, що у них міститься і додатковоївартості, тобто перетворення товарного капіталу у грошовий" [398, с. 293]. Такий підхід автора дуже схожий до поясненого кругообороту класиком політичної економії - К. Марксом.

Розвиток науки про капітал призвів до відокремлення на початку ХХІ ст. наступних його форм: економічної, фізичної, культурної, людської, соціальної, адміністративної, політичної та символічної. Російський вчений Радаєв В.В. (2003 р.) здійснив спробу надати характеристику кожної з форм капіталу (Додаток Л), яка була дещо трансформована до вимог сьогодення [399, с. 110]. В свою чергу, Бурдьє описував три стани, в яких може перебувати енергія: інкорпоративний, об'єктивний, інституціоналізований. Бакурова О.А, проводячи аналогію між капіталом та енергією, також виділяє три стани капіталу.

Під інкорпоративним станом розуміється сукупність стійких відтворених диспозицій і здібностей, якими наділений власник тієї або іншої форми капіталу. Об'єктивний стан означає прийняття капіталом речових форм, які доступні безпосередньому спостереженню й передачі їх у фізичній та предметній формі. Інституціоналізований стан припускає набуття капіталом форми його визнання як конкретного виду ресурсу (прав власності, ліцензії, сертифікати) [400, с. 109].

398 Мочерний С.В. Політична економія: [навчальний посібник] / С.В. Мочерний. - К.: Знання-Прес,

3290902. - 687 с.

399 Теорія бухгалтерського обліку: [монографія] / Л.В. Нападовська, М. Добія, Ш. Сандер, Р. Матезіч
та ін.; за заг.
ред. Л.В. Нападовської. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. - 735 с.

400 Теорія бухгалтерського обліку: [монографія] / Л.В. Нападовська, М. Добія, Ш. Сандер, Р. Матезіч
та ін.; за заг.
ред. Л.В. Нападовської. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. - 735 с.


Дослідивши природу капіталу та різні підходи до його визначення, врахувавши при цьому можливі стани в яких може перебувати енергія, розуміємо, що економічна форма капіталу в усіх трьох станах енергії описує саме той капітал, який цікавить суб'єктів господарювання. У нашому випадку, він описує всю природу капіталу з бухгалтерської точки зору, а саме: об'єктивований стан відображає весь актив бухгалтерського балансу, інституціаналізований - пасив, тобто джерела надходження активів та закріплення за цими джерелами права власності на активи, а інкорпоративний стан - це використання або функціонування активів у процесі господарської діяльності та створення економічних вигід для підприємства.Клейнер Г.Б. виділяє такі види загального капіталу підприємства: ментальний; культурний; інституційний; генетичний; когнітивний; організаційно-технологічний і технічний; "поведінковий" (доступний для підприємства набір зразків поведінки інших підприємств і власний досвід функціонування) [401, с. 132].

Білоруські вчені Д.О. Панков, Т.Н. Рибак, Ю.Ю. Кухто серед елементів власного капіталу виділяють неосновний капітал, під яким розуміють різницю від переоцінки довгострокових активів та державні

субсидії [402, с. 130].

Соловьйова О.В. виділяє поняття "зароблений" капітал, під яким розуміє величину засобів, зароблених власниками і реінвестованих в діяльність підприємства (частина зароблених засобів може вилучатися власниками, наприклад у вигляді дивідендів) [403, с. 275]. Він формується за рахунок доходів і витрат, отриманих і понесених підприємством за весь час

404

існування [   , с. 277].

401 Клейнер Г.Б. Эволюция институциональных систем / Г.Б. Клейнер. - М.: Наука, 2004. - 240 с.

402 Панков Д.А. Бухгалтерский учет на основе МСФО: [учебн.-метод. пособие]. / Д.А Панков,
Т.Н. Рыбак,
Ю.Ю. Кухто. - Минск: РИВШ, 2011. - 202 с.

403  Соловьева О.В. Международная практика учета и отчетности: [учебник]. / О.В.Соловьева. -
М.: ИНФРА-М,
2004. - 332 с.

404  Соловьева О.В. Международная практика учета и отчетности: [учебник]. / О.В.Соловьева. -
М.: ИНФРА-М,
2004. - 332 с.

405 Бабенко И.П. Курс двойной бухгалтерии / И.П. Бабенко. - СПб.: Издание В.И. Губинскаго,
1911. - 1106 с.

406 Давидюк Т.В. Екологічний, інтелектуальний та людський капітал в теорії бухгалтерського обліку:
[монографія]
/ Т.В. Давидюк, І.В. Замула, С.Ф. Легенчук; під заг. ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир:
ЖДТУ,
2009. - 480 с.


Додатково до зазначених в Додатку К капіталів, можна віднести покладений капітал, рухомий або неречовий, які відокремлював П. Цвєтаєв. Разом з тим, І.П. Бабенко (1911 р.) поділяє капітал на речовий (реальний), неречовий (нереальний) та інтелектуальний [405, с. 13]. Тому, до загальної кількості досліджених видів (форм) капіталу, можна віднести ще, як мінумум, три. Колектив авторів Т.В. Давидюк, І.В. Замула, С.Ф. Легенчук у своїй монографії "Екологічний, інтелектуальний і людський капітал в теорії бухгалтерського обліку" [406] оперують такими поняттями як "людський" та "інтелектуальний" капітал, тоді як визначення екологічного капіталу відсутнє, акцент робиться на екологічні витрати як об'єкти бухгалтерського обліку.Під клієнтським капіталом, як правило, розуміють капітал, що складається із взаємовідносин з клієнтами та споживачами, основною ціллю якого є створення такої структури, яка забезпечить продуктивну співпрацю споживачів та представників системи підприємства. До його складових відносять торговельні марки, бренди, знаки для товарів і послуг, торговельні упакування, сертифікаційні знаки [407, с. 514].

У 1931 році Р.Я. Вейцман у своїй книзі "Курс рахівництва. Подвійна бухгалтерія в її застосуванні до різних видів господарств" зазначає, що вся сукупність майнових засобів, що знаходяться в розпорядженні господарства і використовуються для його цілей, утворює актив. Актив господарства не становить собою однорідну масу: він є своєрідною організованою матерією, що складається з різнорідних цінностей з різним призначенням. Не вдаючись в детальний розгляд цих цінностей, автор вказує на дві відмінні між собою групи засобів [408, с. 4].

До першої групи засобів автор відносить ті, що зберігають свою споживчу форму протягом тривалого періоду, а також призначені для здійснення самого господарства. Такі засоби Р.Я. Вейцман називає основним капіталом [409, с. 4]. Тобто основний капітал ототожнюється з основними засобами або з необоротними активами.

Інша група засобів - засоби, які не зберігають свою споживчу форму і цілком поглинаються у процесі виробництва, натомість їх вартість повністю переноситься на вартість продукту. Ця група засобів створює оборотний капітал [410, с. 4]. Іншими словами, мова йде про оборотні активи.

407 Легенчук С.Ф. Теорія і методологія бухгалтерського обліку в умовах постіндустріальної
економіки: [монографія]
/ С.Ф. Легенчук. - Житомир: ЖДТУ, 2010. - 652 с.

408 Вейцман Р.Я. Курс счетоводства двойная бухгалтерия в ее применении к различным видам
хозяйств / Р.Я. Вейцман. - [Изд. 17]. - М.: ОГИЗ, 1931. - 513 с.

409 Вейцман Р.Я. Курс счетоводства двойная бухгалтерия в ее применении к различным видам
хозяйств / Р.Я. Вейцман. - [Изд. 17]. - М.: ОГИЗ, 1931. - 513 с.

410 Вейцман Р.Я. Курс счетоводства двойная бухгалтерия в ее применении к различным видам
хозяйств / Р.Я. Вейцман. - [Изд. 17]. - М.: ОГИЗ, 1931. - 513 с.


Як бачимо, існує безліч назв капіталів, що зумовлено, перш за все тим, що капітал є найбільшою та найширшою категорією бухгалтерського обліку. Існування такої кількості назв ускладнює створення його ефективної класифікації для цілей бухгалтерського обліку. Тому, недоцільним вважаємо використання такої кількості назв і більшість з них пропонуємо використовуватияк синоніми. З дослідженої нами в попередніх розділах сутності поняття капіталу, можна говорити про те, що капітал є одним цілим і неподільним об'єктом, форми та види якого виникають під впливом різних факторів та ознак. Тому, на основі відокремлених видів та форм капіталу, доцільно групувати та систематизовувати їх за спільними ознаками. Отже, пропонуємо узагальнити, за можливості, виділені види та форми капіталу в групи.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 


Похожие статьи

Н І Петренко - Бухгалтерський облік операцій з управління нерухомим майном

Н І Петренко - Методика аудиту фінансової звітності та шляхи ii удосконалення

Н І Петренко - Підходи до структурної побудови навчальних посібників з курсу судово-бухгалтерська експертиза

Н І Петренко - Удосконалення методики обліку операцій з нерозподіленим прибутком

Н І Петренко - Наукові підходи до визначення поняття пасив в обліково-економічній літературі