Н І Петренко - Бухгалтерський облік і контроль операцій з руху пасивів підприємства проблеми теорії методології практики - страница 21

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 

464 Кедров Б.М. Философия как общественная наука / Б.М. Кедров. - "Вопросы философии". - 1962, - № 5.

465 Малышев И.В. Теория двойственности отражения хозяйственных активов в бухгалтерском учете
/ И.В. Малышев. - М.: Статистика, 1971. - 113 с.


Ще у 1912 р. Н. Попов писав, що коли "рахівництво не може бути зведене до загального закону міни, який потребує подвійного запису, то воно, як "знання, не узагальнене в законах, які зведені в одну систему, нескладає науки. Рахівництво і рахунковедення до тих пір не можна називати науковим знанням, поки воно не буде узагальнене в наукових законах, які об'єднані в систему, всіх явищ, які підлягають реєстрації" [466, с. 333].

Для більш глибокого розуміння сутності законів доцільно розглянути їх визначення, наведені в науковій літературі. Таким чином, у філософських словниках закон визначається як:

1. Не одиничний, притаманний будь-якому одному явищу, а загальний,
властивий всім явищам даного класу, зв'язок. Закони науки також не
створюються людьми довільно, а стають відображенням законів
об'єктивного світу в свідомості людей [
467]

2.  Суттєвий, повторюваний і сталий зв'язок явищ, зумовлюючий їх

г468       і і сп

впорядковану зміну [   , с. 115].

3.   Суттєве відношення (зв'язок) між явищами в природі і суспільстві. В ході розвитку науки, закони вдосконалюються і розвиваються, що відповідає поступовому руху думки від менш глибокого до більш глибокого пізнання сутності речей. Пізнавані наукою закони, є основою наукового пояснення і передбачення [469, с. 94].

4.   Філософська категорія, котра означає об'єктивний, суттєво необхідний і повторюваний зв'язок явищ [470, с. 99].

5.   Внутрішній суттєвий і стійкий зв'язок явищ, зумовлюючий їх упорядковану зміну. На основі знань законів можливе достовірне передбачення ходу процесу. Разом з тим, закон виражає одну зі сторін сутності, пізнання якої в теорії співпадає з переходом від емпіричних фактів

471

до формулювання законів досліджуваних процесів [471, с. 115].

Колектив українських авторів визначає закон як "суттєве відношення, зв'язок між сутностями, який є: 1) об'єктивним; 2) необхідним; 3) загальним;

472

466        Попопв Н. Предмет бухгалтерії / Н. Попопв // Сетоводство и ПетродиПн, 1912. - №12. - С. 239-388.

467        Краткий Петрод по философии. - Изд. 2-е (доработ. И доп.). - М., Политиздат, 1970, - 398 с.

468        Алексеева А.П. Краткий философский словарь / Под редакцией А.П. Алексеева. - Издание 2-е,
□ етроди
ПноеПое и ПетродиПное. - ПБОЮЛ М.А. Захаров, 2001. - 496 с.

469        Блауберга И.В. Краткий словарь по философии/ Под общ. Ред. И.В. Блауберга, И.К Пантина. - 4-
е изд. - М.: Политиздат, 1982. - 431 с.

470        Беркова В.Ф. Философский словарь студента / Под общ. Ред. В.Ф. Беркова и Ю.А. Харина. - Мн.:

ТетраСистемс, 2003. - 352 с.

471


Фролов И.Т. Философский словарь. / Под ред. И.Т. Фролова. - 4-е изд. - М.: Политиздат, 1980. - 445 с.


472 Надольний І.Ф. Філософія: [начальний посібник] / За ред. І.Ф. Надольного. - К.: Вікар, 1997. - 243 с.


4) внутрішнім; 5) суттєвим; 6) повторюваним" [   ]. За виразом В.І. Леніна,473

"закон є міцне (що залишається) в явищі" [ , с. 136], а за словами К. Маркса, він виступає як "внутрішній і необхідний зв'язок" [474, с. 246]. Економічні закони є законами становлення певних явищ, процесів, матеріальних систем; у фазі суперечності - законами їх розвитку й функціонування; у фазі конфлікту - законами переходу в нове, більш розвинене явище, формулу.

Ленін В.І. вказує на нерівнозначність понять "сутність" і "закон", проте вчений називає їх однорідними, одностепеневими філософськими

475

поняттями [, с. 136]. Далі І.В. Ленін зазначає: "на стільки близькі поняття закону і принципу: закономірність відокремлює зв'язок між явищами, їх сутностями" [476, с. 138].

Колектив українських авторів вказують, що "економічні закони діють як закони тенденції, визначають лише основну лінію, спрямованість розвитку економічної системи, модифікуються багатьма обставинами, не відображаючи всіх відхилень і випадковостей такого розвитку, тобто не є законом всіх окремих випадків. Через них (відхилення й випадковості) набуває важливого значення така ознака закону. Тому тенденцію співвідносять із законом лише в статистичних процесах, де наявні індивідуальні відхилення, де необхідність втілюється через певну сукупність випадкових подій, постійних коливань. Для закону тенденції характерне й те, що одна зі сторін його основної внутрішньої суперечності може домінувати в певний час. Пізнання економічних законів залежить від зрілості економічної системи, що досліджується; від періоду дії закону (для вияву дії закону необхідно, щоб економічні процеси тривали не менше 7-10 років); від

477

умілого застосування діалектичного методу дослідження" [ , с. 245]. Таким чином, закон бухгалтерського обліку можна визначити як внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між основними та протилежними сторонами, властивостями всередині облікових явищ і процесів.
Проф. М.Ю. Мєдвєдєв відмічає, що "розроблено безліч концепцій, що намагаються пояснити баланс, але насправді баланс необхідно довести -вивести із законів, по яких функціонує економіка. Поки такого доказу немає, наукова обґрунтованість балансу, як і самого його існування, під сумнівом" [478, с. 94]. Наукове обґрунтування балансу вбачаємо у поясненні законів функціонування капіталу як основоположної рівності між активом і пасивом в системі бухгалтерського обліку.

Джузеппе Чербоні вважав, що "записи засновуються не на довільних навіюваннях, а на неприкладних законах, які трактуються системою суспільних функцій у такому вигляді, у якому вони природно розвиваються у кожної цивілізованої людини, і ці закони створюють правила для дисципліни рахівництва". Вітторе Пізані писав, що "рахівництво базується на законах економіки, юриспруденції та математики" [479]. Що переконливо доведено під час дослідження сутності капіталу та його відображенні в бухгалтерському балансі.

Ще у 1888 році В.Д. Бєлов називав закон подвійного рахунку всеосяжним верховним законом, який вичерпує весь обсяг знання, останньою сходинкою бухгалтерського знання, і не потребує подальшого розвитку [480, с. 392].

"Так і де ж це наша загальна повноправна наука бухгалтерія, чи сильна вона своїми аксіомами, загальноприйнятими і непорушними законами, повними глибокого змісту вченнями і постійним прогресом детальних теоретичних узагальнень та чи досить вона стійка, вільна і здатна відступати від прямого шляху, не схиляючись перед хитромудрим строєм будь-якої загальної рахівничої системи?" - таку думку висловлювала Н.У. Попова у 1906 році. Затримка вирішення цього питання, на думку вченої, полягала в утрудненні примирення двох наступних вчень:

478 Медведев М.Ю. Баланс для начинающих: 2-е изд. / М.Ю. Медведев. - СПб.: Питер, 2006. - 192 с.

479 Коммерческое образование. - 1912. - № 8 - С. 419.

480 Белов В.Д. Бухгалтерия в ряду других знаний / В.Д. Белов // Счетоводство. - 1888. - № 23; 1889. -
№ 14-15; 1891. - № 1.


1. Закон подвійного запису є альфа і омега знання бухгалтерії, основний закон віднайдений, отже йти в цьому напрямку далі нема сенсу. Закон подвійного запису є найвище узагальнення, і пошук нових неможливий, ніякого іншого закону не тільки не існує, а і бути не може.2. Бухгалтерський закон подвійного запису знаходиться в прямому підпорядкуванні математичному закону рівності (рівноваги). Цей закон одвічно відомий, він однаково застосовується до всіх об'єктів обліку і ні в одній науці не загороджується доступ до пошуку нових узагальнень. Застосування закону рівноваги до формул і теорем бухгалтерії, виражається загалом рівністю сум по рахункам, рівністю оборотів та нітрохи не створює перепони для бухгалтерських узагальнень [481, с. 3].

Обґрунтовуючи закон подвійного запису на обміні цінностей, Н.У. Попова підкреслювала, що "варто мати на увазі, що бухгалтерія веде до спостереження

__________                   *                  ww"            55   г482        О 1

не тільки в моменти руху цінностей, а й в їх стані спокою" [   , с. 3].

Що стосується бухгалтерського обліку пасивів підприємства, то вони нерозривно поєднані з активами. Проф. Лачінов Ю.М. [483, с. 15] займається дослідженням розвитку економіки та визначає наступні закони економіки, які, на нашу думку можна сміливо інтерпретувати в системі бухгалтерського обліку:

481 Попова Н.У. Математический метод бухгалтерии / Н.У. Попова. - К.: Типо-лит.
М.Я. Кохановской,
1906. - 262 с.

482 Попова Н.У. Математический метод бухгалтерии / Н.У. Попова. - К.: Типо-лит.
М.Я. Кохановской,
1906. - 262 с.

483 Лачинов Ю.Н. Понять экономику. Путь к надежному освоению экономики как науки: метод,
практические рекомендации и новейшие открытия / Ю.Н. Лачинов. - М.: КомКнига, 2005. - 96 с.


1)   закон балансу в статиці: відокремлення в рамках господарського суб'єкта, в його власності деякої сукупності засобів, вартості благ-майна одночасного породжує відносини власності з приводу цього володіння, причому кількісно величина відношення власності визначається сумою благ в їх вартісній (грошовій) оцінці, - з приводу яких, виникло та існує це відношення;

2)   закон балансу власності і вартості в економічній динаміці: одвічно встановлена в статиці органічна рівність між двома частинами бухгалтерського балансу, не змінюється за жодних обставин; рівність активу і пасиву зберігається у взаємному їх збільшенні чи зменшенні;

3)   закон природного зростання капіталу в ринковій взаємодії глобальної економіки: сукупна вартість благ і сукупний капітал економіки зростає в часі; витоком цього зростання є природа, що залучається капіталом з без вартісного стану у вартісну економіку, отримуючи в ній грошову оцінку та можливість бути залученою різними суб'єктами у власність;

закон рівноваги активу і пасиву: в будь-який момент сума всіх дебетових сальдо активного ряду рахунків повинна дорівнювати сумі всіх кредитових сальдо пасивного ряду рахунків.Шерр І.Ф. відмічав, що "кожна нова операція, котра проводиться по рахункам, завжди породжує подвійну дію: збільшення активу і рівноцінне збільшення пасиву та ідентична ситуація у випадку зменшення. Звідси випливає, що кожна стаття повинна бути перенесена на два рахунки. Запис до книг подвійними статтями зумовлена не за власним розсудом бухгалтера, а є обов'язковим. Саме тому, постійний баланс між сумами активних і пасивних рахунків є необхідним, обов'язковим наслідком подвійної бухгалтерії і тому слугує автоматичним засобом самоконтролю" [484, с. 71]. Тобто, можна припускати, що І.Ф. Шерр писав про закон подвійності господарських операцій.

Проф. А.М. Галаган, основний закон рахівництва назвав законом подвійності, причому сформулював його наступним чином: "Закон подвійності є законом пов'язаного протиріччя і полягає у тому, що зміни, здійсненні в майні будь-якою операцією, завжди рівні між собою, протилежні один одному і пов'язані взаємно при посередництві тієї операції, якою вони були викликані" [485, с. 53].

Пізніше вчений дещо скоригував свій підхід до визначення цього ж закону: "Закон подвійності є законом, в силу якого кожна господарська операція завжди здійснює двоякий вплив на майно господарства; з одного боку, ця операція здійснює вплив позитивний, покращуючи загальний стан майна, а з іншого - вплив негативний, погіршуючи загальний стан майна того ж господарства" [486, с. 42]. Беручи за основу таке формулювання, Н.А. Кіпарісов назвав цей же закон законом подвійності господарських

487

484 Шерр И.Ф. бухгалтерия и баланс. Изд.3-е, перевод с немецкого. - М.: Изд-во "Экономическая
Жизнь", 1925. - 247 с.

485 Галаган А.М. Учебник счетоведения. Ч. I. Общее счетоведение / А.М. Галаган. - М.: Изд. кн.
магазина "Высшая школа", 1916. - 379 с.

486 Галаган А.М. Руководство по общему счетоведению: пособие при изучении счетоведения на
экономических факультетах вузов, в промышленно-экономических техникумах и на счетоводных
курсах / А. М. Галаган. - М.-Л.: Госиздат, 1926. - 184 с.

487 Кипарисов Н.А. Основы счетоведения / Н.А. Кипарисов. - М.: Изд-во Наркомторга СССР и
РСФСР, 1928. - 296 с.

488 Блатов Н.А. Основы общей бухгалтерии в связи с торговым, промышленным и сметным
счетоводством / Н.А. Блатов. - Л.: "Экономическое образование", 1928. - 538 с.


операцій [ , с. 36]. Продовжив дослідження Н.А. Блатов, назвавши закон законом подвійного рахівництва або законом подвійного запису: сума кожного обороту записується на два різні рахунки, на дві різні сторони: в дебет одного рахунку і в кредит іншого [488, с. 41].На думку проф. Б.І. Валуєва [489, с. 59] на підставі законів та принципів повинна бути сформована система обліку. Проф. Б.І. Валуєв наголошую а тому, що: "закон відображення фактів лежить в основі обліку, тому що факти (факти господарської діяльності) виконують в обліку таку ж роль, як атоми -в фізиці, клітини - в біології, біти - в інформатиці" [490, с. 59]. Проф. Б.І. Валуєв критикує підходи, щодо виділення закону відображення змін в об'єктах обліку (оскільки, на думку професора, його не можна відокремлювати від закону відображення фактів) та закону подвійного запису (на думку вченого подвійний запис є не законом, а способом, елементом методу бухгалтерського обліку [491, с. 60].

Проф. Д.А. Панков відмічає, що "Будь-яка наука припускає відображення дійсності на рівні виду відкриття і формування певних законів і закономірностей. Бухгалтерський облік як наука задовольняє і цьому методологічному критерію. Основні закономірності формування справедливої вартості активів (А), зобов'язань (З), капіталу власника (КВ), доходів (Д) і витрат (В) формуються у вигляді відомого рівняння: А= В + КВ + Д - В" [492, с. 10].


На основі дослідження підходів вчених до визначення законів бухгалтерського обліку, сутності капіталу в бухгалтерському балансі та природи пасивів, можна визначити наступні закони бухгалтерського обліку (табл. 2.9).Проте, на наш погляд, розгляд законів науки як єдиного чинника вирішення всіх її завдань є неправильним. Знання тільки загальних законів не дає відповіді на корінні питання, оскільки останні слід застосовувати з урахуванням конкретного способу виробництва і його розвитку. Щоб правильно орієнтуватися в сутності і ролі науки, необхідно пізнати її

закономірності. Проф. О.О. Яхот [493, с. 41] зазначав, що "будь-яка суспільна наука тільки тоді може називатися наукою, якщо вона вивчає закономірності". Дослідження закономірностей розвитку науки, механізму її руху і функціонування існує у тісному взаємозв'язку з створенням

494

493 Ученые записки по статистике. Т. VI. Статистические закономерности. - М.: Изд-во Академии наук
СССР, 1961. -
C. 280-283.

494  Рачков П.А. Науковедение. Проблемы, структура, элементы / П.А. Рачков. - М.: Изд-во
Московского университета, 1973. - 241 с.

495 Бутинець Т.А. Розвиток науки господарського контролю: проблеми теорії, методології, практики
[текст]:
монографія / Т.А. Бутинець. - Житомир: ЖДТУ, 2011. - 772 с.


практичних рекомендацій на основі аналітичних досліджень [ , с. 15]. Закономірність - певний етап пізнання, що констатує інваріантну стабільність, багато разів повторювану обумовленість безлічі конкретних явищ. Те, що всі тіла падають на землю - це закономірність; прагнення підприємців до максимізації прибутку є одна із закономірностей ринкової економіки [495, с. 192]. Основною закономірністю бухгалтерського обліку пасивів можна називати процес його інтеграції з економічним та фінансовим аналізом, фінансовим менеджментом, управлінським обліком, господарським контролем.Вивчення законів бухгалтерського обліку дає змогу визначити основні закономірності формування та функціонування капіталу:

1.   Рівень розвитку промисловості населення характеризується розміром народного капіталу, межами якого він визначається та обмежується. Цей факт обґрунтовується тим, що в процесі задоволення потреб, використовуються лише кінцеві продукти, тобто ті, які пройшли всі стадії виробничого циклу. Відповідно, будь-який виробничий процес характеризується витраченою працею, яка прикладається для отримання певного результату, однак, праця здатна проявляти свою виробничу силу, лише за умови її технічного оснащення, зокрема, необхідними інструментами, матеріалами, знаряддями праці та засобами, які сприяють відновленню фізичних та розумових властивостей працівників. Вище визначенні елементи, які сприяють працевіддачі, формують розмір капіталу. Таким чином, величина рівня промисловості населення не може бути більшою за розмір народного капіталу.

2.   Закономірним є утворення капіталу шляхом заощадження, адже споживання населенням не всього обсягу виробленої продукції, а лише певної її частини, необхідної для задоволення потреб, призводить до накопичення надлишку, тобто заощадження, що, в свою чергу, сприяє утворенню капіталу та збільшенню його розміру.

3.   Незважаючи на те, що капітал є результатом процесу заощадження, він також підлягає споживанню, адже все, що виробляється - споживається так як і те, що знищується при задоволенні потреб, як і те, що зберігається. Роль того, що зберігається в даному контексті відіграє капітал, тому цілком закономірним є його подальше споживання. Натомість, продовження життєвого циклу капіталу пояснюється його систематичним відновленням, тобто безперервністю процесу заощадження.

4.   Попит на товари не є попитом на працю, а тому кількість витраченої праці і розмір винагороди за неї залежить не від попиту на товари, а від величини капіталу, який використовувався в процесі виробництва.

Основні закономірності формування та функціонування капіталу в економіці, дають можливість визначити закономірності господарських операцій, що виникають в процесі купівлі-продажу капіталу в бухгалтерському обліку (табл. 2.10).
Як бачимо з табл. 2.10, здійснення операцій купівлі-продажу капіталу не обов'язково призводить до зміни його розміру в балансі підприємства.

Поділяємо точку зору І.Ф. Шерра [496, с. 34], що перші чотири основні типи кредитних операцій не впливають на приріст або вибуття майна, а тому не мають ніякого відношення до рахунків капіталу. Вони складаються з мінових операцій між господарськими і юридичними благами, тому в бухгалтерському обліку знаходять своє відображення лише на рахунках майна.

З кредитних операцій можуть виникати також прибутки або збитки. В таких випадках може виникати нове юридичне благо з різними ознаками: 1) позитивного характеру, у вигляді вимоги; 2) негативного характеру, у

 

 

496 Шерр И.Ф. Бухгалтерия и баланс / И.Ф. Шерр. - М.: Экономическая жизнь, 1925. - 247 с.вигляді боргу; 3) якщо вже існує - юридичне благо збільшується без відповідного відшкодування у вигляді господарського блага; 4) якщо вже існує - юридичне благо зменшується без відповідного відшкодування у вигляді господарського блага.

Додатково до вищезазначених загальних законів бухгалтерського обліку можна віднести деякі закони бухгалтерського обліку пасивів:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 


Похожие статьи

Н І Петренко - Бухгалтерський облік операцій з управління нерухомим майном

Н І Петренко - Методика аудиту фінансової звітності та шляхи ii удосконалення

Н І Петренко - Підходи до структурної побудови навчальних посібників з курсу судово-бухгалтерська експертиза

Н І Петренко - Удосконалення методики обліку операцій з нерозподіленим прибутком

Н І Петренко - Наукові підходи до визначення поняття пасив в обліково-економічній літературі