Н І Петренко - Бухгалтерський облік і контроль операцій з руху пасивів підприємства проблеми теорії методології практики - страница 29

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 

ПАТ           "Донецький завод високовольтних опор" (2003)

32,84%

0,95%

66,21 %

ПАТ  "Полтавський турбомеханічний завод"(2008)

27,60%

9,57%

62,83%

ПАТ "Південьзахіделектромережбуд" (2007)

38,95%

16,01%

45,04%

ПАТ "АТП 11205" (2011)

36,56%

8,59%

54,85%

ПАТ   "Чернівецький хлібокомбінат" (2011)

32,34%

0,00%

67,66%

ПАТ "Завод БОМ" (2011)

46,96%

0,63%

52,41%

ПАТ "ПлазмаТек" (2011)

28,34%

16,25%

55,41%

ПрАТ "Бердянский райагропромпостач" (2011)

0,23%

0,00%

99,77%

ПАТ "Південшляхбуд" (2011)

3,80%

7,44%

88,76%

ПрАТ   "Немирівська   АТП 10510" (2011)

48,31%

0,00%

51,69%

ПрАТ "Кримсоюздрук" (2011)

28,21%

0,86%

70,93%

ПАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика"(2011)

9,19%

28,33%

62,48%

ПрАТ     "Донецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1" (2011)

7,27%

0,00%

92,73%

ПрАТ   "Володимирецький молочний завод"(2011)

15,19%

12,24%

72,57%

ПАТ "Харківський дріжджовий завод" (2011)

32,55%

24,20%

43,25%

ПАТ "Корпорація "Гуматекс" (2011)

8,18%

54,25%

37,57%

ПАТ "Плутон" (2011)

38,90%

0,00%

61,10%

ПАТ "Берегівський КХП" (2011)

4,17%

50,42%

45,41%

Таким чином, здійснивши аналіз восьмидесяти акціонерних товариств публічного та приватного типу, а саме провівши розрахунки питомої ваги власного капіталу довгострокових та поточних зобов'язань на різних стадіях життєвого циклу підприємства, виявлено тенденцію, зображену у табл. 3.12.

Отже, як видно з табл. 3.12, для кожного з елементів пасиву притаманна різна поведінка на різних стадіях життєвого циклу підприємства, яка має своє вираження в коливаннях розміру питомої ваги. Наприклад, питома вага власного капіталу в загальній сукупності з кожною наступною стадією матиме тенденцію до зменшення на противагу зобов'язанням, які з кожною наступною стадією мають тенденцію до збільшення. Кожне коливання питомої ваги в загальній сукупності одного з елементів пасиву може охарактеризувати, на якій саме стадії життєвого циклу знаходиться в даний момент досліджуваний елемент. Базуючись на даному спостережені, можна деталізувати поведінку пасивів на кожній стадії життєвого циклу (табл. 3.13).

Отже, проаналізувавши інформацію, що наведена в табл. 3.13, можна зробити висновок, що життєвий цикл пасивів підприємства допомагає зрозуміти природу власного капіталу та зобов'язань, охарактеризувати їх поведінку на різних стадіях життєвого циклу підприємства, а також визначити основні синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для обліку пасивів на кожній зі стадій життєвого циклу підприємства. На кожній стадії життєвого розвитку підприємства по-різному превалюють обсяги джерел утворення активів.

Так, якщо на стадії зародження, як правило, власний капітал займає більшу питому вагу, а поточних зобов'язань практично немає, і на цій стадії в бухгалтерському обліку поки застосовується значно менше аналітичних розрізів облікової інформації, то на стадії зростання та стабілізації таке співвідношення змінюється, у зв'язку з довірою до підприємства зростають зобов'язання перед постачальниками, працівниками, державою, хоча вони, як правило, погашаються своєчасно. Для того, щоб мати своєчасну та достовірну інформацію, управлінський персонал вимагає від бухгалтерського обліку набагато більше аналітичних розрізів інформації, що зумовлено строками погашення поточної заборгованості.
(кннэ doaio) ьгннзжіїосІе£


(кннэ ыа онвю) ьгннею od£
ьгіггеЕііґідєхз
На стадії спаду діяльності підприємства можливо декілька варіантів розгорнення подій. Перший, якщо підприємство досягло поставленої мети і засновники підприємства здійснюють добровільну його ліквідацію. Тоді підприємство самостійно визначає черговість та форми задоволення заборгованості та претензій кредиторів, а потім розподіляється частка власного капіталу між власниками. Другий варіант, якщо підприємство визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство. Існують інші варіанти, такі як перетворення, поглинання тощо, що може бути перспективою подальших досліджень.

Таким чином, життєвий цикл пасивів підприємства це період часу, впродовж якого пасиви проходять усі стадії життєвого циклу підприємства та змінюють свою поведінку в залежності від впливу зовнішніх та внутрішніх факторів. Життєвий цикл пасивів є відображенням поведінки власного капіталу та зобов'язань на чотирьох основних етапах життєвого циклу підприємства, який дозволяє провести детальний аналіз складових власного капіталу та довгострокових і короткострокових зобов'язань, з метою забезпечення належного ведення бухгалтерського обліку та уникнення кризових ситуацій на початкових етапах життєвого циклу. Модель життєвого циклу пасивів може служити важливим і ефективним інструментом для полегшення ведення бухгалтерського обліку зобов'язань та власного капіталу. Тому подальшим дослідженням проблеми життєвого циклу пасивів є: визначення законів та закономірностей бухгалтерського обліку пасивів, дослідження інформаційних потреб користувачів в обліковій інформації на кожній стадії розвитку підприємства та, відповідно, удосконалення рахунків синтетичного й аналітичного обліку власного капіталу та зобов'язань, первинних документів та звітності з урахуванням кожної стадії життєвого циклу.

 

3.4. Протилежні інтереси суб'єктів економіки та сучасна структура пасиву бухгалтерського балансу

 

В умовах інституційних змін (економічних, політичних, соціальних, психологічних, внутрішньофірмових, обліково-методологічних) збільшується кількість економічно активних суб'єктів, які розвивають та впливають на процес функціонування підприємства. Постіндустріальний етап розвитку цивілізації, що ґрунтується на інформації та знаннях, разом з інституційними змінами в економіці та суспільстві призвели до зміни сутності категоріїкапіталу. В основі нових поглядів на процес взаємодії суб'єктів господарювання стоїть людина як власник, менеджер, працівник, член суспільства. За даних умов баланс слід розглядати як основний звітний бухгалтерський документ про діяльність підприємства отриманий у результаті використання знань та вмінь суб'єктів господарювання, ефективної взаємодії між ними, а також відповідальної співпраці з різними суб'єктами економіки. Це свідчить про те, що баланс отримується внаслідок виконання суспільного договору, ряд функцій якого залежить від організації системи бухгалтерського обліку, яку в частині обліку капіталу необхідно трансформувати до положень теорії суспільного договору та агентських відносин.

Питанням суспільного значення обліку приділена увага багатьох науковців, зокрема Ф.Ф. Бутинця, І.В. Жиглей, Н.М. Малюги, В. Моссаковського, М.С. Пушкара, М.Т. Щирби. Проте до сьогодні недослідженими залишаються питання значення бухгалтерського балансу в частині обліку пасивів у задоволенні інтересів суб'єктів економіки в контексті суспільного договору.

Визначення та дослідження облікового інструментарію відображення капіталу в пасиві бухгалтерського балансу, його значення в задоволенні економічних інтересів різних користувачів, визначених в рамках теорії агентських відносин, дозволить сформувати оптимальну структуру пасиву бухгалтерського балансу задля співставлення та врахування інтересів суб'єктів економіки.

В умовах глобалізації економіки все актуальнішими стають питання залучення додаткових коштів для збільшення обсягів діяльності підприємства. В умовах розпоряджання чужим капіталом є досить важливим облік і контроль за власним, оскільки саме він становить основу для функціонування підприємства і сприяє створенню "репутації" перед зовнішніми суб'єктами. Проте на позитивну репутацію підприємства впливатиме не лише розмір власного капіталу, а й вміння розпоряджатися залученими засобами, враховувати та максимально погоджувати як власні, так і "чужі" інтереси.

Вивчення інтересів суб'єктів економіки, з якими підприємство співпрацює в процесі здійснення господарської діяльності та їх інтерпретація в системі бухгалтерського обліку дозволить управлінському персоналу узгодити    та    оптимізувати    процеси   взаємодії   цих    суб'єктів дляпришвидшення всіх етапів управління, а також створить всі умови для побудови такої структури пасиву, яка б, не втративши свою інформативну місткість для підприємства, стала доступнішою та зрозумілішою для зовнішніх користувачів бухгалтерської звітності.

Пасив - це не лише джерело утворення активів на підприємстві, тобто те, звідки надходять активи, як прийнято вважати, виходячи з більшості наукових джерел, а й те, куди частина активів має бути спрямована, тобто вилучена. Іншими словами, пасив показує взаємодію різних суб'єктів економіки протягом процесу здійснення господарської діяльності. Прикладом такої взаємодії може бути співпраця підприємства з власниками, з податковою інспекцією та банком. Якщо власники вносять в підприємство засоби для забезпечення його діяльності в довгостроковій перспективі, то інший суб'єкт - податкова інспекція, зобов'язує підприємство вилучити певну частину засобів. Зовсім інший тип відносин складається у підприємства з банківською установою: від банку до підприємства надходять засоби у вигляді кредитів, а потім - навпаки, у дещо більшому розмірі підприємство повинне повернути засоби банку.

Проф. К.Ю. Циганков вважає, що розкладання капіталу за джерелами повинно розкрити виникнення багатства підприємства у розрізі суб'єктів, які його сформували, показавши, який внесок в його формування - окремо позитивний, окремо негативний - зробив кожен з них [591, с. 337]. Припускаємо, що саме суб'єкт має бути основною класифікаційною ознакою статей пасиву в бухгалтерському балансі, адже відповідно до концепції формування і трансформації інституціональних систем, розвиток економіки розглядається як групи взаємопов'язаних інститутів, які діють на різних рівнях, починаючи від окремого підприємства до країни в цілому. В Радянському союзі, коли економіка нашої країни була планового характеру і активи будь-якого підприємства перебували у державній власності, співпраці підприємства з іншими суб'єктами не приділялось значної уваги, оскільки всі процеси взаємодії контролювались партією, а тому про конфлікт інтересів та їх відстоювання практично мова

 

591 Циганков К.Я. Структура власного капіталу: критика і альтернативи / К.Я. Циганков // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. Міжнародний збірник наукових праць. / Серія: Бухгалтерський облік, контроль і аналіз. Випуск 3(15) / [Відпов. редактор д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинець]. - Житомир: ЖДТУ, 2009. - С. 329-337.не велась. Сьогодні більшість країн пострадянського простору знаходяться на етапі переходу до ринкового типу економіки та характеризуються змішаною економічною системою, а тому питання співпраці та взаємодії різних груп суб'єктів господарювання між собою є загостреним та перебуває на стадії налагодження та стабілізації.

Клейнер Г.Б. з цього приводу досить влучно відмітив: "Сучасний етап розвитку економічної науки характеризується одночасним співіснуванням трьох теоретичних парадигм, які визначають підходи дослідників до економічного аналізу на всіх рівнях економіки" [592, с. 5]. Автор зазначає, що відповідно до першої парадигми - концепції неокласиків, економічна система розглядається як сукупність взаємодіючих агентів (фізичних або юридичних осіб). Головним об'єктом виступає економічний агент, а предметом - дії цього агенту на ринку. Згідно з другою парадигмою інституційної економіки, дії агентів розгортаються в полі різних інститутів (підприємств, правил, традицій та ін.). За такого підходу об'єктом виступає інститут, а предметом - відносини між агентами та інститутами. Третьою є еволюційна парадигма, де об'єктом вивчення виступає популяція агентів, а предметом - поведінка агентів [593, с. 5-6].

Далі Г.Б. Клейнер припускає, що "розвиток системної парадигми, яка пов'язана з іменем Я. Корнаї, призведе до інтеграції неокласичної, інституційної та еволюційної концепцій" [594, с. 6].

В бухгалтерському обліку узагальнення основних важливих показників здійснюється у фінансовій звітності, з якої користувачі можуть отримати необхідні їм дані. На основі отриманої інформації користувачами здійснюється безпосередній вплив на господарську діяльність. Серед основних користувачів бухгалтерської інформації можна виділити адміністрацію, з прямим фінансовим інтересом, з непрямим фінансовим інтересом, без фінансового інтересу (рис. 3.7).

 

 

 

 

592 Клейнер Г.Б. Эволюция институциональных систем / Г.Б. Клейнер; ЦЭМИ РАН. - М.: Наука,

5290304. - 240 с.

593 Клейнер Г.Б. Эволюция институциональных систем / Г.Б. Клейнер; ЦЭМИ РАН. - М.: Наука,

5290404. - 240 с.

594 Клейнер Г.Б. Эволюция институциональных систем / Г.Б. Клейнер; ЦЭМИ РАН. - М.: Наука,

2004. - 240 с.
Ставимо за мету показати як в процесі здійснення господарської діяльності узгоджуються інтереси різних суб'єктів. Відображення їх в системі бухгалтерського обліку, що відповідатиме неокласичній та інституційній парадигмі. Разом з тим, виходячи з представленого нами облікового аспекту сутності капіталу, системний підхід до аналізу сутності підприємства може бути здійснений лише за умови одночасного розгляду його в правовому та економічному просторі. В бухгалтерському обліку такий підхід застосовується завдяки врахуванню економічних інтересів різних суб'єктів у процесі їх співпраці з підприємством.

Корпоративні відносини на сьогодні відіграють вагому роль у розвитку вітчизняного та світового господарства, акціонерні товариства є найпоширенішою організаційно-правовою формою великого бізнесу. В результаті розпаду Радянського Союзу та становлення України як незалежної держави в умовах ринкових відносин все більшого поширення набуває розподіл праці, спеціалізація. Результатом таких змін є розподіл функцій між власниками та управлінським персоналом. Останні, в свою чергу, отримують інформаційну перевагу перед власниками капіталу. Ще у 1967 р. Д. Гелбрейт [595] ввів поняття техноструктури - об'єднання осіб найвищої ланки, які приймають управлінські рішення та контролюють керівні посади на підприємствах. Тобто основним завданням власників капіталу є передача його в управління відповідним спеціалістам для досягнення мети діяльності підприємства.

З виникненням необхідності розподілу функцій власника та управляючого виникла так звана інформаційна асиметрія, тобто ситуація, коли управлінський персонал, менеджери найвищої ланки проінформовані про стан підприємства краще, ніж його власники. Першою працею з цього напряму є дослідження Дж. Акерлофа [596]. Найбільший інтерес до стану справ на акціонерних товариствах проявляють акціонери, оскільки мета діяльності будь-якого акціонерного товариства в класичній теорії прав власності полягає у максимізації добробуту акціонерів, що передбачено Принципами корпоративного управління [597]. Але менеджери акціонерних товариств не завжди діють на користь акціонерів та не завжди сприяють зростанню ринкової вартості підприємства. "Існують ситуації, коли керівники, відчуваючи свою безкарність, прагнуть

 

5!J6 Galbraith J. New Industrial State. Noughton Mifflin / J. Galbraith - Boston, 1967.

596 Akerlof G. The market of "Lemons": Quality Uncertainly and the Market Mechanism // Quarterly
Journal of Financial Economics.
1970. Vol. 83. August. № 3. P. 488 - 500 s.

597        Про затвердження Принципів корпоративного управління: рішення Державної комісії з цінних
паперів
№ 571 від 11.12.2003 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.uazakon.com/document/fpart82/idx82301.htm.максимально задовольнити свої інтереси в збиток інтересів компанії і акціонерів" [598, с. 3]. В акціонерних товариствах існує конфлікт розподілу створеної додаткової вартості.

Розвитком теорії і практики корпоративного управління займаються такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як Р.С. Кравченко [599], О.В. Тарасова [600], Я.І. Функ, В.А. Михальченко, В.В. Хвалей [601], В.Ф. Яковлєв [602].

Тарасова О.В. зазначає: "Залучення фінансових інвестицій шляхом випуску та розміщення акцій має низку істотних переваг перед іншими способами фінансування потреб підприємства: короткостроковим та довгостроковим банківським кредитуванням, запозиченнями через випуск та розміщення облігацій, отриманням товарних кредитів шляхом виписки векселів, наданням тимчасової (поворотної) фінансової допомоги тощо" [603, с. 42]. Існує ряд основних причин, що викликають необхідність об'єднання капіталів в сучасній економіці у вигляді акціонерного капіталу (табл. 3.14).

 

 

598 Кравченко Р.С. Корпоративное управление: обеспечение и защита права акционеров на информацию
(российский и англо-американский опыт) / Р.С. Кравченко. - М.: Спартак, 2002. - 112 с.

599 Кравченко Р.С. Корпоративное управление: обеспечение и защита права акционеров на информацию
(российский и англо-американский опыт) / Р.С. Кравченко. - М.: Спартак, 2002. - 112 с.

600 Тарасова О.В. Проблеми формування капіталу підприємств корпоративного сектору економіки /
О.В. Тарасова // Економіка харчової промисловості. - 2011. - № 1 (9). - С. 40-44.

601 Акционерное общество: история и теория (Диалектика свободы) /Я.И. Функ, В.А. Михальченко,
В.В. Хвалей - Мн.: Амалфея, 1999. - 608 с.

602 Яковлев В.Ф. Акционерние обществаобщества - достоинства и опасности / В.Ф. Яковлев //
Журнал для акционеров - 2000. - № 8 (100). - С. 6.

603 Тарасова О.В. Проблеми формування капіталу підприємств корпоративного сектору економіки /
О.В. Тарасова //
Економіка харчової промисловості. - 2011. - № 1 (9). - С. 40-44.
604    Акционерное общество: история и теория (Диалектика свободы) /Я.И. Функ, В.А. Михальченко,
В.В. Хвалей - Мн.: Амалфея, 1999. - 608 с.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 


Похожие статьи

Н І Петренко - Бухгалтерський облік операцій з управління нерухомим майном

Н І Петренко - Методика аудиту фінансової звітності та шляхи ii удосконалення

Н І Петренко - Підходи до структурної побудови навчальних посібників з курсу судово-бухгалтерська експертиза

Н І Петренко - Удосконалення методики обліку операцій з нерозподіленим прибутком

Н І Петренко - Наукові підходи до визначення поняття пасив в обліково-економічній літературі