Н І Петренко - Бухгалтерський облік і контроль операцій з руху пасивів підприємства проблеми теорії методології практики - страница 38

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 

746 Воськало Н.М. Документування операцій з обліку власного капіталу / Н.М. Воськало // Науковий
вісник НТЛУ України: збірник науково-технічних праць.
- Львів: РВВ НЛТУ України, 2009. -
№№ 19.11. - 328
с.

747 Еш С.М. Бухгалтерський облік: [навч. посібник] / С.М. Еш, Л.О. Галат. - К.: Центр "Методика-


інформ", 2003. - 163 с.


748


Бутинець Т.А. Документування в системі бухгалтерського обліку: теорія і методологія: дис, ... канд. екон. наук 08.06.04 / Тетяна Анатолівна Бутинець. - Житомир, 2001. - 200 с.

749 Бутинець Т.А. Документування в системі бухгалтерського обліку: теорія і методологія: дис, ...
канд. екон. наук 08.06.04 / Тетяна Анатолівна Бутинець. - Житомир, 2001. - 200 с.

750 Любушин Н.П. Теория бухгалтерского учета: [учеб. пособие для вузов] / Н.П. Любушин,
В.В. Жаринов, Н.В.
Бородина; под ред. проф. В.Д. Новодворского. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 294 с.


Вміння правильно оформлювати і перевіряти первинні документи -основа кваліфікованої роботи бухгалтера. Первинний документ, як правило, складається на бланку типової форми в момент здійснення операції або ж відразу після її завершення . Кожен первинний документ відображає одну господарську операцію [750, с. 132]. До обліку об'єктів первинні документи приймаються тільки в оригіналі, за виключенням окремих випадків, передбачених законодавством (наприклад, при службових відрядженнях за кордон передбачається оплата витрат за отримання віз і закордонних паспортів на основі ксерокопії документів). Первинні документи забезпечують можливе здійснення контролю за правильністю проведення господарських операцій; аналізу господарської діяльності та сприяють виявленню порушень і зловживань, вчинених персоналом підприємства чи зовнішніми суб'єктами господарювання.При здійсненні господарської діяльності на підприємствах виникають проблеми, пов'язані з неврахуванням при складанні тієї чи іншої форми первинних документів, особливостей господарських операцій або економіко-правових відносин між господарюючими суб'єктами. Це призводить до неможливості відображення усіх величин або характеристик стану та руху господарських засобів та джерел їх утворення, зокрема зобов'язань. Тому, поділяємо точку зору І.В. Орлова, який зазначив, що "форми первинних документів необхідно адаптувати до інформаційних потреб користувачів облікової інформації" [751]. Виходячи з принципу превалювання сутності над формою та принципу безперервності, всі господарські операції, пов'язані з формуванням, змінами та використанням власного і залученого капіталу підприємства, обліковуються безперервно та відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Спочатку детальніше розглянемо питання документального оформлення операцій з власним капіталом, а потім - питання документування операцій із зобов'язаннями.

751 Орлов І.В. Документування та інвентаризація трансформації зобов'язань / І.В. Орлов. // Проблеми
і перспективи розвитку банківської системи України.
- Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2010. - № 30. -

7С5.2 229-240.

752 Воськало Н.М. Документування операцій з обліку власного капіталу / Н.М. Воськало // Науковий вісник
НТЛУ України: збірник науково-технічних праць.
- Львів: РВВ НЛТУ України, 2009. - № 19.11. - 328 с.


Слушною є думка Н.М. Восько, який відзначив, що "операції з обліку власного капіталу не так часто трапляються на підприємстві, як операції за розрахунками з покупцями та замовниками, постачальниками, підзвітними особами, з оплати праці, за податками і платежами. Тому документуванню цих операцій в науковій та практичній літературі приділено менше уваги" [752, с. 127]. Перелік документів, які підтверджують правомірність відображення змін на рахунках власного капіталу підприємства наведено в Додатку Ф. Отже, операції, пов'язані із змінами у власному капіталі: оголошення статутного капіталу, випуск акцій, вхід чи вихід учасника підприємства, ліквідація підприємства, анулювання чи викуп акцій тощо, найчастіше оформляються установчими документами. При формуванні статутного капіталу підприємства учасники можуть здійснювати внески у вигляді майна, що підтверджується актом приймання-передачі та оцінки і накладною; у вигляді грошових внесків -ПКО, випискою банку, чеком. В процесі здійснення господарської діяльності на підприємстві створюються різні фонди та резерви, які поповнюються за рахунок прибутку підприємства, що підтверджується довідкою бухгалтерії тарозрахунком бухгалтерії; і за рахунок безоплатно отриманих основних засобів (матеріалів та інших внесків), які також оформлюються накладними, актами оприбуткування, актами приймання-передачі, довідками бухгалтерії та іншими документами. При припиненні господарської діяльності підприємства корегуванню підлягають такі документи як статут підприємства, протокол зборів засновників (акціонерів), установчий договір та створюються нові, зокрема: накази, довідки бухгалтерії та інші бухгалтерські документи, які необхідні для оформлення процесу ліквідації підприємства.

Основною метою створення більшості підприємств є отримання прибутку. Саме цей показник найбільш повно характеризує ефективність здійснення господарської діяльності та його платоспроможність. Щодо оформлення операцій з формування прибутку, в Україні не розроблено жодного спеціального первинного документу, який би міг повністю відобразити процес його формування та використання, натомість на підприємствах застосовують довідки та розрахунки бухгалтерії, в яких зазначається лише факт наявності прибутку чи збитку.

На сьогодні частка правопорушень в частині відображення та документального оформлення власного капіталу підприємства є значною. Станом на 22 вересня 2012 р. лише у Житомирській області виявлено більше

753

753 Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.


шістдесяти тисяч правопорушень [753], розглянутих у розрізі суб'єктів власного капіталу підприємства - акціонерів, засновників, інвесторів та учасників. В табл. 4.17 представлено аналіз кількості судових рішень в розрізі суб'єктів господарювання в Житомирській області та причин їх виникнення.Продовження табл. 4.17

1              І           2           І 3

Засновники

2569

визнання зборів засновників недійсними; визнання недійсним рішення загальних зборів засновників; визнання підприємства банкрутом; не проведення зборів засновників; виключення зі складу засновників; скасування реєстрації засновників

Інвестори

380

визнання недійсним рішення загальних зборів засновників, визнання недійсним договору дарування, примусове виключення зі складу учасників, визнання підприємства банкрутом, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким донараховано податок на прибуток підприємств і застосовано штрафні санкції за придбання основних засобів, які обліковуються підприємством як додатковий капітал

Учасники

59274

визнання недійсними рішення загальних зборів учасників у зв'язку з тим, що учасники не були повідомлені про скликання зборів та не були на них присутні; виключення позивача зі складу учасників товариства; визнання недійсним зміни до статутних та установчих документів; порушення вимог до проведення зборів засновників, зокрема порушення вимог чинного законодавства та вимог Статуту товариств

Отже, нами було проаналізовано адміністративні та господарські судові справи в розрізі суб'єктів, які формують власний капітал підприємства, в Житомирській області з метою виявлення основних причин здійснення правопорушень та надання пропозицій щодо їх усунення. Динаміку судових спорів, які виникають між суб'єктами, які формують власний капітал підприємства наведено на рис. 4.9.
кількість судових спорів пов'язана з визнанням недійсними рішень загальних зборів засновників, акціонерів та учасників. Зокрема, у відсотковому співвідношенні кількість судових спорів, пов'язаних із визнанням недійсними загальних зборів учасників становить 93 %, така ситуація підтверджує незадоволеність власників, акціонерів, засновників захистом їх прав. В 2011 році в рейтингу "Легкість ведення бізнесу" серед 183 країн світу Україна зайняла 149 місце і 108 місце щодо захисту прав акціонерів [754], що свідчить про низький рівень захищеності прав акціонерів.

Проблему відображення внесків до статутного капіталу було поставлено до вирішення в дисертації Т.А. Бутинець: "як документально оформити внесені засновниками засоби до реєстрації підприємства? В більшості випадків такі операції здійснюються, коли ще не організована служба, тому засновники діють на свій розсуд. Наслідки не правильного документування операцій в цей період проявляються через 5-7 років - при ліквідації  або  коли  необхідно  повернути  чи  розподілити  майно між

755

засновниками" [   , с. 84].

Отже, у зв'язку з існуванням наведених проблем та наявністю значної кількості судових спорів, необхідним є розробка документу, який би засвідчував розмір внесків засновників. Такий документ, на нашу думку, повинен завірятися нотаріально, і реєструватися у державного реєстратора. Крім того у Переліку типових документів [756] зазначається, що документи (акти, протоколи, висновки, листи) про підтвердження правонаступності на майно організації повинні зберігатися до ліквідації підприємства.

754 Наборы ретроспективных данных и данные о трендах: рейтинг легкости ведения бизнеса -
Оценка бизнес регулирования [Электронный ресурс]. - Режим доступа:
http://russian.doingbusiness.Org/custom-query#hReprtpreview.

755 Бутинець Т.А. Документування в системі бухгалтерського обліку: теорія і методологія: дис, ...
канд. екон. наук 08.06.04 / Тетяна Анатолівна Бутинець. - Житомир, 2001. - 200 с.

756 Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів
державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із
зазначенням строків зберігання документів.
- Міністерство Юстицій України; Наказ від 12.04.2012
578/5 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0571-12.


Ведення обліку зобов'язань є однією з найважливіших задач господарської діяльності підприємства. Від точності і своєчасності рішення цієї задачі залежить його фінансова стабільність. Довгострокові та поточні зобов'язання відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їхпогашення. Організація розрахунків з кредиторами багато в чому залежить від стану їх обліку і документального забезпечення. Несвоєчасне виявлення помилок у розрахункових документах в окремих випадках призводить до виникнення спірної заборгованості, прострочення термінів пред'явлення за нею претензій.

Документування операцій з обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками здійснюється з урахуванням вимог, наведених у ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відносини з постачальниками та підрядниками оформлюються на підставі угод, які можуть укладатись в усній або письмовій формі, а в деяких випадках - з нотаріальним посвідченням. Найбільш поширений вид угод, який укладається з постачальниками - договір купівлі-продажу, або договір постачання. Крім того, можуть застосовуватись угоди міни, підряду на будівельні, проектні та пошукові роботи, а також договори про надання послуг [757, с. 297]. Перелік первинних документів, якими оформлюються операції з довгостроковими та поточними зобов'язаннями наведено у додатку Ф, проте даний перелік не є вичерпним, оскільки слід враховувати особливості діяльності кожного суб'єкта господарювання (організаційно-правову форму, вид економічної діяльності, масштаб діяльності, наявність зовнішньоекономічних відносин тощо). Такі особливості можуть також впливати на організацію документообігу на підприємстві в частині зобов'язань (Додаток Х). Звернемо увагу на те, що в Додатку Х виділено основні стадії життєвого циклу пасиву із їх врахуванням наведено типові господарські операції та документи, на підставі яких відбувається відображення таких операцій у бухгалтерському обліку.

Відмітимо, що підставою виникнення майже всіх зобов'язань є договір: при отриманні кредиту - кредитний договір, позики - договір позики, фінансової допомоги - договір про надання поворотної або безповоротної фінансової допомоги, при оренді - договір фінансової оренди (лізингу), при забезпеченні довгострокових зобов'язань векселями -господарські договори тощо. Кредитні взаємовідносини регламентуються договорами зобов'язання в письмовій формі, що визначають взаємні зобов'язання та обов'язки сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди іншої сторони.

 

757 Бухгалтерський облік (особливості ведення на гірничо-збагачувальних комбінатах України): [навчальний посібник] /за ред. В. Нусінова. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2011. - 640 с.На підставі проведених досліджень у Розділі 3 в Додатку Ц визначено особливості документування операцій з власним капіталом, довгостроковими та короткостроковими зобов'язаннями на стадіях життєвого циклу підприємства.

В результаті проведеного анкетування 41 підприємства Житомирської області виявлено основні недоліки документування операцій з пасивами:

-    відсутність на підприємствах розробленого документообігу в частині операцій з пасивами, що негативно впливає на процес визначення відповідальності суб'єктів управління за стан пасивів;

-    має місце несвоєчасність введення первинних документів в систему бухгалтерського обліку, що не дає можливості виявляти стійкі пасиви та використовувати достовірну інформацію для управління пасивами;

-    не правильне документальне оформлення руху активів - впливає на розмір пасивів підприємства, а це, в свою чергу, впливає на стан розрахунків з власниками, акціонерами. Зокрема, призводить до ймовірності втрати учасниками своєї частки, адже якщо внесок до статутного капіталу оформлено неналежним чином, то існує ймовірність не отримання спадщини, права на дивіденди тощо.

Причинами таких недоліків, на наш погляд, є:

-    недостатня реалізація контрольних функцій бухгалтерського обліку в частині контролю за своєчасністю розрахунків з контрагентами, що пов'язано з недостатнім висвітленням проблемних питань, які зустрічаються при практичному впровадженні діяльності, зокрема, щодо організації документування операцій з пасивами на теоретичному рівні;

-    в нормативних актах практично відсутня регламентація документування операцій з пасивами. Одним із шляхів скорочення кількості

758                              * 1 *    *          * *

документів, на думку Т.А. Бутинець [ , с. 113], є їх уніфікація, типізація і стандартизація. Якщо документи з руху активів є стандартизованими та уніфікованими і дуже рідко зустрічаються такі, які розроблені самим підприємством, то для відображення операцій з пасивами навпаки стандартних документів практично не створено. Це свідчить про те, що підприємство на свій розсуд створює документи, якість яких залежить від рівня кваліфікації юриста та бухгалтера підприємства. Якість документального підтвердження фактів, що відображають рух пасивів,

 

758 Бутинець Т.А. Документування в системі бухгалтерського обліку: теорія і методологія: дис, ... канд. екон. наук 08.06.04 / Тетяна Анатолівна Бутинець. - Житомир, 2001. - 200 с.впливає на стан управлінських рішень. Чим точнішою є інформація, тим ефективнішим буде наслідок прийнятого управлінського рішення.

Наведені недоліки впливають на достовірність інформації, що розкривається в пасиві бухгалтерського балансу.

Отже, головною проблемою в процесі обліку операцій з пасивами підприємства є організація процесу їх документування. Адже від належного оформлення операцій з власним капіталом та від своєчасності розрахунків за поточними та довгостроковими зобов'язаннями залежить фінансовий стан підприємства, а також його репутація.

Відображення операцій з власним капіталом та зобов'язаннями підприємства повинно бути максимальним зафіксовано в первинних документах, оскільки первинні документи, реєстри обліку та відповідні форми звітності є доказовою базою при розгляді судових спорів та врегулюванні заборгованості. В частині залученого капіталу відсутні первинні документи, які б забезпечували можливість розмежовувати в бухгалтерському обліку заборгованість та зобов'язання.

 

 

 

4.5. Інвентаризація пасивів: дискусійні питання організації та проведення

 

 

Інвентаризація є методом бухгалтерського обліку, за допомогою якого забезпечується виявлення можливих розбіжностей між даними бухгалтерського обліку і фактичною наявністю господарських засобів. У більшості літературних джерел розкриваються питання інвентаризації активів, а об'єкти пасиву бухгалтерського балансу залишаються практично поза увагою. Дискусійними є теоретико-методологічні і прикладні питання інвентаризації власного капіталу та зобов'язань, у зв'язку з відсутністю теоретичних розробок та науково-обґрунтованої методики проведення інвентаризації даних об'єктів.

Дослідженням теоретичних засад інвентаризації, розробці нових практичних підходів до здійснення інвентаризаційного процесу присвячено наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, серед якихС.В. Бардаш, Я.М. Бергольц, Ф.Ф. Бутинець, М.Т. Білуха, Є.В. Калюга, М.В. Кужельний, Л.І. Малявкіна, Л.В. Нападовська, В.Д. Новодворский, Я.В. Соколов, Л.К. Сук, Ю.С. Цал-Цалко, В.В. Чудовець, В.Г. Швець та інші. Як показує аналіз сучасної вітчизняної наукової і періодичної літератури, немає єдиної думки щодо місця і ролі інвентаризації власного капіталу та зобов'язань, а також недостатньо розробленими залишаються теоретико-методологічні основи інвентаризації, що негативно впливає на прийняття ефективних управлінських рішень. Панченко О. відмічає, що чинним законодавством питанню проведення інвентаризації розрахунків з постачальниками та підрядниками приділено мінімум уваги [759]. При проведенні інвентаризації виникають проблеми, пов'язані з відсутністю науково-обґрунтованої методики її проведення, хоча загалом, методика проведення інвентаризації багатогранна.

Належним чином організований облік дозволяє слідкувати за змінами в господарській діяльності підприємства та своєчасно повідомляти про позитивні та негативні тенденції чи явища, які мали місце. Але точної картини ні облік, ні складена на його основі звітність не гарантують. Усунути недоліки поточного обліку можна за допомогою вчасно проведеної інвентаризації, яка дозволяє визначити фактичний розмір активів, капіталу, зобов'язань та зіставити отримані результати з даними бухгалтерського обліку, що, в свою чергу, є підставою для здійснення необхідних виправлень й уточнень в облікових регістрах.

В економічній та спеціальній літературі під поняттям "інвентаризація" розуміється перевірка наявності і стану майна підприємства та зобов'язань шляхом застосування органолептичних прийомів: огляду, перерахунку, зважування, обмірювання тощо. Та чи відповідає дане поняття процесу, пов'язаному з перевіркою наявності капіталу та зобов'язань?

Аналізуючи поняття "інвентаризація", виявлено, що більшість авторів розуміє під ним процес перевірки саме фактичної наявності майнових цінностей або активів (В.Д. Андрєєв [760, с. 29], М.Т. Білуха

 

 

759 Панченко О. Внутрішній аудит: ревізія розрахунків з постачальниками та підрядниками /
О. Панченко // Адвокат бухгалтера. - 2012. - №11 (317).

760        Андреев В.Д. Ревизия и контроль в потребительской кооперации / В.Д. Андреев. -
М.: Экономика, 1987. - 384 с.[761, с. 68], Т.Ф. Єфрємова [762], Т. Лисиця [763], В.Ф. Палій [764, с. 76], Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовський, Є.Б. Стародебцева [765],Н.М. Ткаченко [766, с. 20], Ф.Н. Філіна [767]). Адже шляхом інвентаризації дійсно встановлюється фактична наявність майна в натурі на певну дату. Але поза увагою авторів залишається контроль стану розрахунків та зобов'язань, правильність визначення розміру та фактична наявність власного капіталу, хоча інколи, при визначені об'єктів інвентаризації автори вказують крім матеріальних цінностей і зобов'язання (В.Д. Новодворський, Н.Н. Клінов, Д.В. Назаров [768], Дм.Л. Кузьмін [769]). Проф. С.В. Бардашем [770]. З'ясовано, що на сьогодні під інвентаризацією розуміють:

а) прийом фактичного контролю наявності окремих складових майна;

б) роботу, пов'язану із визначенням майнового стану (складання
інвентарю) суб'єкта, що розпочинає господарську діяльність;

в) метод визначення наявності майна і зобов'язань з метою визначення
фінансового результату;

г) перевірку господарських засобів та розрахунків з метою
підтвердження даних бухгалтерського обліку.

Розглянемо підходи деяких науковців щодо інвентаризації пасивів (власного капіталу та зобов'язань) (табл. 4-18).

 

 

 

761 Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: [підручник] / М.Т. Білуха. - К.:
Вища шк., 1994 - 364 с.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 


Похожие статьи

Н І Петренко - Бухгалтерський облік операцій з управління нерухомим майном

Н І Петренко - Методика аудиту фінансової звітності та шляхи ii удосконалення

Н І Петренко - Підходи до структурної побудови навчальних посібників з курсу судово-бухгалтерська експертиза

Н І Петренко - Удосконалення методики обліку операцій з нерозподіленим прибутком

Н І Петренко - Наукові підходи до визначення поняття пасив в обліково-економічній літературі