Н І Петренко - Бухгалтерський облік і контроль операцій з руху пасивів підприємства проблеми теорії методології практики - страница 40

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 

Одним з основних напрямів зустрічної звірки розрахунків з контрагентами є встановлення реальних сум зобов'язань і заборгованості, яка значиться в обліку. У процесі зустрічної звірки зобов'язань необхідно встановити терміни виникнення заборгованості за кожним окремим договором або іншим правочином, реальність такої заборгованості.

На рахунках бухгалтерського обліку зобов'язань підприємства повинні відображатися лише узгоджені суми кредиторської заборгованості, що відповідатиме принципам обачності та повного висвітлення при веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності. Якщо до моменту складання звітності інвентаризація розрахунків не була проведена або якщо розбіжності між обліковими та фактичними даними були встановлені, але не врегульовані, то розрахунки з кредиторами відображаються у балансі за їх історичною собівартістю.

Крупнова А.В. та Т.В. Рибакова наголошують на тому, що "у процесі інвентаризації зобов'язань підприємства перевіряється правильність розрахунків і наявність документів, які підтверджують підставу для нарахування і списання відповідних сум" [792, с. 17]. Це дозволяє отримати достатні підстави для оцінки стану організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

На цій основі І.В. Орлов [793] вважає за доцільне в процесі інвентаризації здійснювати перевірку відповідності форм первинної та зведеної документації щодо зобов'язань інформаційним потребам суб'єкта контролю, оскільки недосконалість форм первинного обліку, що проявляється неповнотою реквізитів або їх невідповідністю характеру здійснюваної операції, призводить до проблем ідентифікації, оцінки та класифікації зобов'язань.

 

791 Komentarz do ustawy o rachunkowosci. Rachunkowosc - MSR - Podatki. Praca zbiorowa pod redakcj^
prof. dr. hab. Alicji Jarugowej, dr. hab. Terezy Martyniuk, prof. UG.
- Gdansk, 2002. - 792 s.

792 Крупнова А.В. Инвентаризация активов и обязательств / А.В. Крупнова, Т.В. Рыбакова. - Минск:
ИВЦ И58 Минфина, 2008. - 96 с.

793           Орлов І.В. Документування та інвентаризація трансформації зобов'язань / І.В. Орлов. // Проблеми
і перспективи розвитку банківської системи України.
- Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2010. - № 30. -
С. 229-240.При інвентаризації розрахунків, інвентаризаційні описи комісія складає в розрізі кожного виду заборгованості і по шифрах бухгалтерських рахунків. По кожному виду розрахунків виявляються причини виникнення заборгованості, встановлюється, з чиєї вини вона допущена, термін виникнення, чи є акти порівняння розрахунків, чи не пропущені строки позовної давності, які заходи працівниками підприємства застосовуються для погашення заборгованості.

На підставі вище зазначеного на рис. 4.10. представлено послідовність проведення зустрічної перевірки.

Стадії зустрічної перевірки

г                                                   Організаційна стадія

Визначення об'єктів, завдань суб'єктів проведення зустрічної перевірки

Перевірка графіку документообороту в частині операцій з пасивами, посадових інструкцій для визначення кола осіб відповідальних за

 

Видача наказу на проведення зустрічної перевірки

 

—И                                                   Підготовча стадія

Перевірка облікових регістрів і своєчасності відображення в них первинних документів, що передбачені в графіку документообороту

Визначення списку контрагентів, стану розрахунків з ними

 

Н                                                   Технологічна стадія

Оформлення актів звірки розрахунків та висилання їх контрагентам з метою

взаємозвірки

Збір та аналіз інформації, отриманої від контрагентів

Результативна стадія

Виявлення спірних питань, проведення претензійної роботи

Встановлення сум переплат, заборгованостей, недоплат контрагентів

Прийняття рішень щодо усунення виявлених відхилень, притягнення винних

осіб до відповідальності

 

Інспекційна стадія

Відображення результатів інвентаризації

Перевірка виконання рішень, прийнятих на попередній стадії

Рис. 4.10. Процес проведення зустрічної перевіркиОсобливості окремих видів зобов'язань, що обумовлюють відмінності у складі інформаційного забезпечення процесу їх інвентаризації наведені в дослідженнях доц. І.В. Орлова (Додаток Ч). З деякими позиціями науковця погодитись не можемо. Це стосується можливості направлення зовнішнього запиту в податкові органи і органи соціального страхування. Вважаємо, що перевірки розрахунків мають місце і є обов'язковими перед складанням річної фінансової звітності.

Для зіставлення розрахунків можна використовувати акт звірки розрахунків, форму і порядок заповнення якого встановлено наказом [794] Міністерства економіки, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України від 10.11.98 р. № 148/234/383. Єремян О.М. та Скакун І.П. зазначають, що у ході інвентаризації розрахунків складаються документи, перелік яких наведений у табл. 4.21.

Таблиця 4.21. Документи, які складаються в ході інвентаризації розрахунків [795, с. 610]Код форми документа

 

 

 

інв-17

 

 

 

 

 

 

 

Додаток до форми № інв-17


Назва

Акт звірки розрахунків

 

Акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками й іншими дебіторами та кредиторами

 

 

Довідка до акту інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками й іншими дебіторами та кредиторами

Нормативний

акт

Єдина затверджена форма відсутня Постанова № 241

 

 

 

 

 

 

Постанова

№ 241


Примітки

Акт може бути використаний як альтернатива виписки про стан (наявність) заборгованості Складається як зведений документ по інвентаризації розрахунків, у якому відображаються як загальні суми заборгованостей по рахунках обліку, так і суми погодженої й неузгодженої заборгованості, а також заборгованості, за якою минув строк позовної давності У довідці вказується перелік заборгованостей, за якою минув строк позовної давності, а також інформація про осіб, винних у простроченні такого строкуНа недоліках цих документів наголошує В.В. Чудовець: 1) акт   звірки   розрахунків   не   містить   повної   інформації про підприємства, які виступають дебіторами і кредиторами, дату, на яку

 

794 Наказ Про інвентаризацію заборгованості № 148/234/383 від 10.11.98 [Електронний ресурс].
- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0714-98.

795        Єремян О.М. Теоретичні та практичні аспекти інвентаризації розрахунків з дебіторами та
кредиторами
/ О.М. Єремян, І.П. Скакун. // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник
наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - Випуск 245: В 5 т. - Т. ІІІ - 284 с.
проводиться зіставлення розрахунків. При цьому, вважаємо, варто використовувати більш лаконічну назву даного документу - Акт зіставлення розрахунків;

2) акт інвентаризації розрахунків не дає змогу відразу отримати інформацію про дебіторів і кредиторів, з якими є неузгоджені суми. Для цього необхідно знову повертатися до актів звіряння та здійснювати їх аналіз; за даними Акту інвентаризації розрахунків та Довідки до нього не можливо ідентифікувати дебіторів та кредиторів, з якими існує заборгованість, за якою минув строк позовної давності. При цьому така інформація є надзвичайно важливою, виходячи із суттєвості наслідків для підприємства у випадку прострочення термінів позовної давності по дебіторській чи кредиторській заборгованості [796].

Підписаний акт звірки, свідчить про визнання контрагентом свого боргу, а кредитор може збільшити термін пред'явлення боржникові позову про сплату грошових коштів. В цьому випадку дуже важливо перевірити повноваження тієї особи, яка підписала документ.

Отже, перспективою подальших досліджень є удосконалення та розробка документів щодо зустрічної перевірки розрахунків із суб'єктами, що визначені в запропонованому нами бухгалтерському балансі.

Дослідивши поняття "інвентаризація", дійшли до висновку, що використання даного терміну відносно операцій з пасивами є не досить доцільним. На нашу думку, більш прийнятним є використання таких термінів, як "зустрічна перевірка" та "звірка", оскільки саме під цими поняттями маються на увазі методи контролю за рахунками та розрахунками підприємств всередині компанії, а також із зовнішніми контрагентами.

Важливою особливістю інвентаризації пасивів (капіталу та зобов'язань) є виявлення наявних розбіжностей та відхилень, які зазвичай мають назву "лишки", "недостачі", "пересортиці", "природний убуток", але у даному випадку, на нашу думку, при проведенні зустрічної перевірки більш доцільно використовувати поняття "переплати" та "недоплати", так як мова йде саме про розрахунки, зобов'язання та заборгованість, а не наявне майно.

 

 

 

796 Чудовець В.В. Удосконалення документального забезпечення інвентаризації розрахунків / В.В. Чудовець // Економічні науки. Серія: "Облік і фінанси": збірник наукових праць.. - Луцьк: Луцький національний технічний університет, 2008. - Випуск 5 (20). - Ч. 2. - 368 с.Відмітимо, що періодичність проведення зустрічних перевірок розрахунків на законодавчому вітчизняному рівні не встановлена. Хоча передбачено, що вони повинні проводитись перед складанням річної фінансової звітності. На думку П.Г. Пономаренко, інвентаризація розрахунків повинна

797

проводитись не рідше одного разу в місяць [ , с. 144]. За допомогою зустрічної перевірки внутрішні контролери матимуть можливість періодично перевіряти діяльність бухгалтерів задля своєчасного і повного відображення операцій з пасивами в системі бухгалтерського обліку і надання інформації про стан пасивів користувачам звітності. Але для попередження випадків неналежного ведення бухгалтерського обліку операцій з пасивами пропонуємо передбачити відповідальність працівників бухгалтерії в конкретних випадках, про що слід внести положення в посадові інструкції бухгалтерів та Наказ про облікову політику підприємства. Така відповідальність може бути або обмеженою матеріальною, або дисциплінарною.

Аналізуючи вищенаведену інформацію, можемо підсумувати, що зустрічна перевірка допомагає забезпечувати достовірність даних бухгалтерського обліку в частині операцій з пасивами.

 

 

 

Висновки до 4-го розділу

 

Дослідження методології обліку пасивів дає можливість зробити наступні висновки:

1. Ускладнення відносин власності в ринковій економіці зумовлює нову роль власника в управлінні підприємством щодо вміння комбінувати різні види капіталу. Вивчення еволюції поняття "власний капітал" дало змогу визначити різні його види, назви (оголошений, оплачений, неоплачений, номінальний, дозволений, передплатний, декларований, статутний, засновницький, акціонерний, початковий, стартовий, авансований та ін.) і причини виникнення неузгодженостей та суперечностей у понятійному обліковому апараті. Для задоволення потреб користувачів пропонується об'єднати назви рахунків початкових капіталів підприємств різних організаційно-правових  форм  в  один рахунок бухгалтерського обліку

 

797 Пономаренко П.Г. Бухгалтерский учет, анализ и аудит: [учеб. пособие] / П.Г. Пономаренко и др. - [2-е изд., испр.]. - Минск: Выш. шк., 2007. - 527 с."Установчий капітал", а також обґрунтовано доцільність відображення неоплаченого капіталу як аналітичного рахунку до рахунку "Установчий капітал". Із врахуванням вищенаведеного запропоновано відповідні зміни до плану рахунків бухгалтерського обліку, а також до форми фінансової звітності № 1 "Баланс" в частині відображення установчого капіталу.

2.   Основним джерелом капіталу комерційного підприємства є фінансовий результат у вигляді чистого прибутку, який слід відокремлювати від інших надходжень капіталу. Для характеристики сутності прибутку важливе значення має його науково обґрунтована класифікація. Дослідження класифікації прибутку дозволило виявити існування близько 100 видів прибутку. Кожен з цих видів має окрему відмінну методику розрахунку та є джерелом інформації для різноманітних потреб як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів. Нами побудовано класифікацію прибутку для цілей бухгалтерського обліку та виділено значення нерозподіленого прибутку. Під нерозподіленим прибутком розуміється прибуток, який формується шляхом віднімання від чистого прибутку звітного періоду частини, що спрямовується на розподіл.

Сучасні методики визначення результату діяльності, а також порядку його розподілу не завжди надають користувачам публічної фінансової звітності достовірну інформацію, яка є підґрунтям оцінки ефективності діяльності суб'єктів господарювання. Запропоновано відображати в бухгалтерському обліку використаний та чистий прибуток. Рекомендуються наступні зміни в бухгалтерському обліку операцій з нерозподіленим прибутком: 1) на рахунку 44 "Накопичений нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" відображати лише нерозподілені прибутки та непокриті збитки підприємства за звітний період; 2) субрахунок 443 "Розподілений прибуток у звітному періоді" необхідно вилучити, натомість ввести новий рахунок 78 "Прибуток звітного періоду" з наступними субрахунками: 781 "Загальний прибуток звітного періоду" та 782 "Прибуток для розподілу". На даному рахунку слід обліковувати прибуток, що підлягає розподілу, а частина прибутку, що залишається нерозподіленою в кінці звітного періоду переноситься на рахунок 44 "Накопичений нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" для відображення у звітності. Рахунок 78 "Прибуток звітного періоду" не має ні початкового, ні кінцевого сальдо, тому закривається у кінці періоду, але має ознаку пасивного рахунку.4.    Сьогодні проблемам дослідження і теоретичному обґрунтуванню
сутності стійких пасивів
присвячена незначна кількість праць, в них не
розглядається їх зв'язок із системою бухгалтерського обліку, що є
негативним фактором, адже вчасно отримана та правильно використана
інформація про наявність та обсяг стійких пасивів на підприємстві надає
можливість
управляти залишком фінансового результату. Під стійкими
пасивами нами розуміється постійна кредиторська заборгованість, що
утворює тимчасово вільні кошти, які знаходяться в розпорядженні
підприємства
та можуть бути використані, однак, юридично йому не
належать.
Здійснено поділ стійких пасивів за видами: за ступенем
виникнення
(постійні, раптові), за ступенем використання (активні, пасивні),
за напрямком використання (сприяють задоволення поточних потреб,
збільшенню прибутку підприємства). Нами також запропонована внутрішня
звітність,
практичне застосування якої сприятиме здійсненню контролю за
ефективним використанням
стійких пасивів підприємства.

5.   Дослідивши сутність капіталу та вивчивши його як об'єкт обліку, який відображається в балансі за різними ознаками, виявлено певну змістовну невідповідність назві діючого Плану рахунків та теоретично обґрунтовано доцільність зміни назви останнього на одну з двох, що відповідатиме його призначенню: План рахунків бухгалтерського обліку капіталу, господарських операцій підприємств і організацій або ж План рахунків бухгалтерського обліку активів і пасивів, господарських операцій підприємств і організацій. Зміни, що відбуваються з капіталом, тобто предмет бухгалтерського обліку, фіксуються на рахунках бухгалтерського обліку з подальшим їх узагальненням у бухгалтерській звітності.

Незважаючи на значні зміни, яких зазнало суспільство протягом останнього століття у всіх сферах життя, принцип побудови структури пасиву бухгалтерського балансу не змінився. Це не задовольняє інформативні потреби користувачів бухгалтерської звітності, унеможливлює ухвалення ефективних управлінських рішень стосовно використання їх капіталу. Баланс як одна із найважливіших форм звітності має еволюціонувати разом з трансформацією економічних відносин. Нами зроблено спробу налагодити взаємодію різних суб'єктів економічних відносин з підприємством та її чіткого відображення в бухгалтерському обліку шляхом коригування пасивних рахунків та їх групування в Плані рахунків.Обґрунтовано необхідність оцінки структури пасиву бухгалтерського балансу його користувачами у взаємозв'язку з активами, оскільки такий підхід забезпечить ефективне ухвалення управлінських рішень як зовнішніми користувачами для визначення ефективності їх співпраці з підприємством, так і внутрішніми - для раціонального управління власним і залученим капіталом.

7.  Дискусійними є теоретико-методологічні і прикладні питання інвентаризації власного капіталу та зобов'язань, у зв'язку з відсутністю теоретичних розробок та науково-обґрунтованої методики як такої. Вважаємо, що використання терміну "інвентаризація" відносно пасивів є не коректним, тому що при інвентаризації операцій з пасивами не виявляються лишки та недостачі, а лише наявність розбіжностей, відхилень, переплат та недоплат, не має матеріально відповідальних осіб, що відповідають за стан пасивів, не може бути пересортувань чи природного убутку. Більш доцільним є використання такого терміну як "зустрічна перевірка". Розкрито об'єкти, завдання та процес зустрічної перевірки операцій з пасивами, що сприятиме забезпеченню достовірності даних бухгалтерського обліку в частині руху операцій з пасивами.

Бухгалтерські документи мають важливе значення для відображення фактичного стану діяльності підприємства та змін в господарських процесах. Вони забезпечують правові підстави здійснюваних господарських операцій та дають можливість контролювати та прогнозувати функціонування підприємства. На жаль, з'являється велика кількість судових спорів щодо операцій з власним капіталом, у зв'язку з цим доцільною є розробка документу, який би засвідчував розмір внесків засновників. Підставою виникнення практично всіх зобов'язань є договір. Основними недоліками документування операцій з пасивами є відсутність на підприємствах розробленого документообігу в частині операцій з пасивами, несвоєчасність введення первинних документів в систему бухгалтерського обліку, не правильне документальне оформлення руху активів впливає на розмір пасивів підприємства. Такі недоліки зумовлені слабкими контрольними функціями бухгалтерського обліку в частині своєчасності розрахунків з контрагентами, відсутністю регламентації документування операцій з пасивами на законодавчому рівні. Нами визначено особливості документування операцій з власним капіталом, довгостроковими та короткостроковими зобов'язаннями на всіх стадіях життєвого циклу підприємства, що сприятиме забезпеченню зацікавлених користувачів достовірною та необхідною інформацією щодо змін у власному капіталі та зобов'язаннях підприємства.РОЗДІЛ 5

 

КОНТРОЛЬ І АНАЛІЗ НАЯВНОСТІ ТА РУХУ ПАСИВІВ ПІДПРИЄМСТВА: ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ

 

 

 

Між обліком і контролем існує тісний зв'язок: з одного боку, контроль спирається на дані обліку, а з іншого -він доповнює дані обліку і визначає їх достовірність.

Додонов А.А. [798, с. 52]

 

5.1. Методика контролю операцій з власним капіталом підприємства

 

 

За радянських часів у контролі операцій зі статутним капіталом, тоді - статутним фондом - не виникало потреби, оскільки формування статутного фонду підприємства відбувалося за рахунок отриманих від держави активів. Така позиція підтверджується відсутністю у літературних джерелах того часу досліджень щодо контролю операцій з власним капіталом підприємства. Проте, з поширенням приватної власності власний капітал підприємства стає важливим об'єктом бухгалтерського обліку і контролю, оскільки розширились можливі джерела формування капіталу, що викликало потребу підтверджувати фінансову звітність підприємства, зокрема в частині показників власного капіталу, щодо її достовірності.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 


Похожие статьи

Н І Петренко - Бухгалтерський облік операцій з управління нерухомим майном

Н І Петренко - Методика аудиту фінансової звітності та шляхи ii удосконалення

Н І Петренко - Підходи до структурної побудови навчальних посібників з курсу судово-бухгалтерська експертиза

Н І Петренко - Удосконалення методики обліку операцій з нерозподіленим прибутком

Н І Петренко - Наукові підходи до визначення поняття пасив в обліково-економічній літературі