Н І Петренко - Бухгалтерський облік і контроль операцій з руху пасивів підприємства проблеми теорії методології практики - страница 45

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 

Вивчення законності змін у складі засновників підприємства. Контролеру необхідно вивчити порядок виходу співвласників з підприємства, що повинен бути передбачений Статутом, а також документи,що підтверджують згоду сторін. Зокрема, співвласник повинен подати співзасновникам нотаріально засвідчену письмову заяву про свій вихід. А загальні збори учасників, у разі прийняття позитивного рішення, видати копію протоколу або виписку з книги протоколів учасникові, який вибув з товариства. Такі документи, разом з іншими документами, подаються для реєстрації змін в засновницьких документах.

Контролер повинен приділити належну увагу цим питанням, так як відомі факти отримання засновником від підприємства великих позик з подальшим виходом не тільки зі складу засновників цього підприємства, а й його ліквідацією.

Висновки проведення контролю стану та руху коштів статутного капіталу будуть залежати від виду підприємства (акціонерне, кредитні спілки та ін.). Наприклад, у кредитних спілках замість статутного капіталу створюється пайовий капітал. Тому контролер встановлює наявність статутного капіталу від виду підприємства.

Завдання перевірки пайового капіталу підприємства полягає у наступному встановленні достовірності сальдо рахунку по балансу, у Звіті про власний капітал, у Головній книзі зі зведеною відомістю пайового капіталу, до якої записуються підсумки по книгах аналітичного обліку пайовиків. Особлива увага при цьому звертається на повноту оприбуткування вступних внесків в спеціальній відомості і своєчасність оформлення на них прибуткових касових ордерів. Для цього контролер вибірково порівнює кооперативні книжки пайовиків, відомості прийому пайових внесків і книги аналітичного обліку.

Особливості перевірки пайового капіталу полягають у тому, що необхідно виявити порядок його створення в колективних сільськогосподарських підприємствах, у споживчих товариствах, житлово-будівельних кооперативах, у кредитних спілках та інших підприємствах, якщо це передбачено установчими документами.

В процесі контролю вивчається також правильність розрахунку відрахувань від прибутку на пайові внески і законність їх виплати членам кооперативу. Якщо на підприємстві частина збитку згідно річного звіту покривалась за рахунок коштів пайового капіталу, то необхідно перевірити наявність постанови загальних зборів, точність визначення суми, що підлягає списанню з особових рахунків членів кооперативу, оформлення записів в членських книжках про списання пайових внесків на покриття збитку.Завданням перевірки операцій з додатковим капіталом є встановлення порядку його формування: враховують, що він формується за рахунок емісійного доходу, коли вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також за рахунок доходу, отриманого в процесі діяльності підприємства в результаті дооцінки його активів. Крім того, додатковий капітал формується за рахунок безоплатного надходження необоротних активів.

Таким чином, під час вивчення додаткового капіталу за джерелами створення, його можна підрозділити на декілька груп:

емісійний дохід;

інший вкладений капітал;

дооцінка активів;

безоплатно одержані необоротні активи;

інший додатковий капітал.

Перевірку емісійного доходу варто проводити виходячи з встановлення факту надходження грошових коштів в оплату акцій. Для цього слід, використовуючи Головну книгу і журнал № 7, прослідкувати наявність записів по кредиту субрахунку "Розрахунки за внесками у статутний капітал" в кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів або інших активів. У випадку, якщо такі записи проводилися, контролеру варто ознайомитися з первинними документами, що підтверджують надходження цінностей, — прибуткові касові ордери, виписки банку, акти приймання-передачі, накладні тощо. Працюючи з первинними документами, контролер перевіряє суми надходжень у розрізі осіб. Встановивши за допомогою реєстру акціонерів кількість і види акцій, що записані на ім'я зареєстрованих осіб, від яких надійшла оплата, необхідно отримати інформацію про їх номінальну вартість.

При перевірці правильності дооцінки активів слід встановити, які активи підприємства піддавалися дооцінці або уцінці. Дооцінка та уцінка повинні супроводжуватися обов'язковим оформленням відповідних первинних документів, які і варто перевіряти контролеру для визначення правомірності здійснення дооцінки та уцінки активів.

При перевірці безоплатного надходження основних засобів та нематеріальних активів слід перевірити документи з надходження активів, щоб впевнитися, в дійсному безоплатному надходженні. При необхідності також можна отримати роз'яснення підприємства, чому нематеріальні активи, які надійшли, були відображені саме як нематеріальні активи та оцінити, чи є ці пояснення виправданими, а також вияснити, чи проводиласяоцінка активів, які надійшли, експертами. Необхідно встановити, що саме стало підґрунтям для безоплатної передачі активів. В процесі перевірки необхідно впевнитися в обґрунтованості даних облікових регістрів і їх підтвердженні відповідними первинними документами. При цьому слід пам'ятати, що надходження безоплатно одержаних необоротних активів оформлюється такими ж первинними документами, як і активи, придбані за відповідну плату (акти приймання-передачі основних засобів, накладні, товарно-транспорті накладні тощо).

При перевірці контролером іншого додаткового капіталу встановлюється правильність переоцінки первісної вартості і суми зносу об'єктів основних засобів, індексу переоцінки, віднесення в бухгалтерському обліку суми дооцінки, уцінки, перевищення суми попередніх уцінок (дооцінок) над сумою попередніх дооцінок (уцінок) та відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

В ході здійснення перевірки резервного капіталу слід вирішити наступні завдання:

встановити джерела формування резервного капіталу;

—  дослідити відповідність величини резервного капіталу згідно з установчими документами;

встановити відповідність величини резервного капіталу законодавчо встановленим нормам;

—           виявити доцільність напрямів використання резервного капіталу. Контроль  резервного  капіталу  також  починають  зі встановлення

правильності його формування. Оскільки резервний капітал формується за рахунок чистого прибутку і додаткового капіталу, необхідно вивчити записи за кредитом рахунка 43 "Резервний капітал", дебетом бухгалтерських рахунків 42 "Додатковий капітал" і 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". Використання резервного капіталу відбувається з метою збільшення статутного капіталу та погашення непокритих збитків.

Відповідно до діючого законодавства підприємства повинні створювати резервний капітал з метою покриття невиробничих втрат і збитків, а також виплат доходів (дивідендів) учасникам при відсутності або недостатній кількості прибутку звітного року. Розмір резервного капіталу не повинен бути більшим 15 % величини статутного капіталу і не меншим величини, що встановлена законодавчо.Оскільки створення резервного капіталу впливає на зменшення прибутку підприємства, необхідно проаналізувати доцільність його створення і напрями використання. Окрім цього необхідно перевірити, чи використовуються кошти резервного капіталу за призначенням. Він може бути направлений на покриття збитку за звітний рік, на виплату дивідендів засновникам при відсутності або недостатності прибутку звітного року тощо, що повинно відповідати положенням Статуту та іншим документам.

Під час перевірки формування операцій з нерозподілених прибутків (непокритих збитків) приймається до уваги, що вони включають такі групи:

прибуток нерозподілений;

непокриті збитки;

прибуток, використаний у звітному періоді.

При перевірці операцій з нерозподіленим прибутком контролеру необхідно звернути увагу на правильність визначення та формування доходів і витрат підприємства, нарахування податку на прибуток, визначення нерозподіленого прибутку, законність його використання на визначені на підприємстві цілі.

Необхідно вказати, що непокриті збитки погашаються за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу.

За підсумками звітного року у суб'єкта господарювання утворюється балансовий прибуток (збиток), який є кінцевим фінансовим результатом (прибутком або збитком).

При проведенні такої перевірки значну увагу слід приділити вивченню правильності формування прибутку (збитку) та його відповідного відображення на рахунках. Досить важливим є вивчення використання прибутку, при цьому слід встановити напрями його використання, відповідність нормативним документам, правильність відображення в обліку.

Головним завданням перевірки вилученого капіталу є: вивчення порядку формування капіталу та правильності відображення підсумку статутного капіталу у балансі. Перевірку вилученого капіталу здійснюють аналогічно іншим видам капіталу.

Вилучений капітал формується в результаті викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо. При відображенні у балансі сальдо власного капіталу вилучений капітал віднімається при визначенні підсумку.До складу джерел формування вилученого капіталу включають:

-    вилучені акції;

-    вилучені вклади та паї;

-    інший вилучений капітал.

При перевірці вилученого капіталу контролеру слід перевірити правильність визначення собівартості акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у учасників та вартість анульованих та перепроданих акцій (часток).

Вивчення операцій з неоплаченим капіталом починається зі встановлення необхідності його формування. Його наявність показує величину дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства. Сальдо цього рахунка віднімається при визначенні підсумку власного капіталу у балансі.

При перевірці операцій з неоплаченим капіталом контролеру слід звернути увагу на своєчасність погашення заборгованості з неоплаченого капіталу, зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу.

Здійснюючи контроль, контролеру слід пам'ятати, що неоплачені кошти засновників (учасників) зменшують реальний розмір статутного капіталу і в звітності неоплачений капітал має відображатися зі знаком "мінус". Якщо учасники повністю розрахувалися за внесками до статутного капіталу, сальдо рахунку 46 "Неоплачений капітал" дорівнює нулю.

Окремо перевіряється друга група господарських операцій за бухгалтерськими рахунками 47-49, які призначені для обліку джерел фінансування майбутніх видатків та платежів, ці видатки мають цільове призначення.

В ході здійснення контролю власного капіталу контролер може виявити наступні типові порушення (табл. 5.6).

Таблиця 5.6. Можливі порушення ведення обліку операцій з власним капіталом

 

з/п 1

Можливі порушення

Характеристика порушення

 

2

3

1

Неправильне і несвоєчасне внесення змін до установчих документів

0 невнесення або неповне внесення засновниками часток до статутного капіталу;

0 несвоєчасне внесення змін до реєстру акціонерів;

0 несвоєчасне оформлення вибуття та приймання нових

засновників;

Продовження табл. 5.6

 

1

2 3

 

 

0 неправильне   оформлення   часток   засновників, які вносяться засновниками до статутного капіталу; 0 діяльність без ліцензії

2

Неправильне ведення обліку

0 кредитовий залишок за рахунком 40 "Статутний капітал"

не відповідає зазначеному в установчих документах;

0 необгрунтоване   збільшення   статутного   капіталу в

результаті завищення вартості основних засобів, запасів,

нематеріальних активів, які вносяться до статутного капіталу;

0 невиплата дивідендів за привілейованими акціями;

0 невідображення здійснених операцій;

0 неправильне обчислення податку на прибуток;

0 недотримання вимог нормативних документів

3

Неправильне оформлення документів або їх відсутність

0 неправильне   оформлення   повернення засновникам часток із статутного капіталу;

0 відсутність підтверджених документів по здійснених

фінансово-господарських операціях;

0 наявність недооформлених та прострочених документів;

0 виправлення записів в документах без необхідних підстав;

0 відсутність оригіналів або завірених відповідно до

законодавства документів;

0 наявність фіктивних документів та операцій

4

Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення установчого договору

Пов'язане з навмисним порушенням встановлених для початку переговорів  строків,  а також недотриманням порядку   ведення   переговорів   з   питань розробки, укладення або внесення змін до установчого договору, визначеного   за  домовленістю   сторін, підтвердженою протоколом, оформленим сторонами

5

Порушення чи невиконання зобов'язань щодо установчого договору

Сторони повинні стежити за належним виконанням своїх зобов'язань, адже невиконання чи неналежне виконання є підставою для накладення адміністративного стягнення. Зазначене правопорушення може бути вчинене як навмисно, так і з необережності

6

Ненадання інформації, необхідної для здійснення контролю за виконанням установчих договорів

Сторони, що підписали установчий договір, угоду, щороку в строки, передбачені установчим договором, угодою, звітують про їх виконання. Незвітування в такому випадку може бути розцінене як ненадання інформації, необхідної для здійснення контролю, оскільки обов'язкове звітування - це один із способів внутрішнього контролю

Таким чином, виявлені контролером порушення заносяться до його

робочих документів, а пізніше знаходять відображення у відповідних узагальнюючих документах.

Традиційний підхід до ведення записів і управління документацією на сучасних підприємствах з кожним днем стає неефективним та нераціональним. Система організації і зберігання записів, створених на папері, втрачає свою актуальність, не виправдовує себе, оскільки зростає кількість угод, необхідних для ведення поточних справ і, як наслідок, ускладнюється зберігання паперових документів.В результаті створення глобальних комп'ютерних мереж відбувається удосконалення передачі і поширення інформації. Доручення про перерахунок грошових коштів можуть передаватися в банк у вигляді комп'ютерних даних за лічені секунди, щоб укласти договір, вже не обов'язково писати його на папері і завіряти підписом і печаткою - достатньо завірити комп'ютерний файл з текстом договору цифровим підписом і направити його телекомунікаційному партнеру, учасники торгів мають можливість укладати угоди не виходячи з офісу.

Збільшення кількості створюваних цифрових документів, публікацій і можливість поширення інформації за допомогою електронної пошти або за допомогою локальних мереж підприємств привели до виходу на перший план проблем захисту документів, контролю, відслідкування та пошуку. Раніше папки з файлами сортувалися за значимістю, щоб захистити інформацію і обмежити доступ до неї. В наші дні системний адміністратор, який має відповідні права доступу, може прочитати будь-який лист, що посилається за допомогою електронної пошти в межах довіреної йому мережі.

В традиційній схемі переміщення документів існує список всіх тих, хто може прочитати документ. Система електронної пошти дає можливість додати кого завгодно в список адресатів або переслати отриманий лист будь-кому з колег. Погоджуємося з позицією проф. М.Т. Білухи, що "Функціонування автоматизованих систем обробки інформації у різних галузях національної економіки зумовлює використання в судово-бухгалтерській експертизі технічних носіїв економічної інформації, які замінили документи при безпаперовій обробці інформації про виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємств" [894, с. 248].

При цьому масштаби контролю надзвичайно зростають. Адже кількість цифрових документів створюваних на підприємстві щороку збільшується, а їх необхідно утримувати в межах управління і контролю, що є досить складним та майже неуявним завданням. Лише значні капіталовкладення і успішне впровадження систем управління документацією можуть виправити положення. В Додатку Р наведемо типові порушення в частині руху капіталу з України.

Комп'ютеризація системи управління передбачає значний вплив на організацію облікової роботи і контролю підприємства: змінюється технологія обробки первинних документів, основні трудомісткі роботи виконуються наперсональних комп'ютерах, збільшується роль облікових працівників, оскільки вони приймають безпосередню участь в обробці даних. Автоматизоване та автоматичне формування бухгалтерських записів і проводок на основі типових операцій і електронних документів дають змогу уникнути значної кількості помилок, які притаманні ручному веденню обліку.

При використанні підприємством комп'ютерних систем існують певні причини, що зумовлюють помилки в обліку, аналізі, контролі:

-    вплив технічних особливостей використання комп'ютерних засобів (неякісна робота апаратних засобів; використання нелегальних програм; невідповідність характеристик апаратних засобів і програмного забезпечення; відсутність належного технічного обслуговування та контролю);

-    вплив використання конкретної системи обробки даних (помилки при розробці системи; використання системи не за призначенням);

-    вплив організації обліку і контролю при використанні комп'ютерних систем (неефективна система внутрішнього контролю, недієва система захисту від несанкціонованого доступу до бази даних або їх відсутність; відсутність чіткого розмежування обов'язків і відповідальності користувачів; недостатня підготовка користувачів).

Значні помилки пов'язані з технічним аспектом конкретної комп'ютерної системи обробки облікової інформації, організації обліку і контролю при використанні комп'ютерів, кваліфікацією самого бухгалтера.

Ймовірність технічних помилок збільшується, якщо організаційна структура бухгалтерії децентралізована, оскільки комп'ютери знаходяться в різних місцях. Відомо, що покупець ліцензійного програмного забезпечення бухгалтерського обліку має право отримувати допомогу і підтримку у розробника програмного продукту. Оскільки фірма-розробник відслідковує зміни в законодавстві і в нормативних актах, то вони своєчасно вносять зміни в програми та досить часто безкоштовно чи за незначну плату доводять їх до своїх користувачів. Така допомога та підтримка є фактором підвищення достовірності роботи з такою програмою, зменшуються помилки в обліку і контролі. В той же час використання нелегальних програм збільшує ймовірність помилок, оскільки такі програми часто є застарілими версіями, в них своєчасно не коригуються алгоритми розрахунків, форм звітності і документів, користувач не має інформаційного матеріалу і не може повністю правильно використати можливості програми.Причини, пов'язані з використанням конкретної системи обробки даних, можуть бути обумовлені помилками при розробці системи, її малим тиражем, використанням не за призначенням. Системи масового тиражу, які використовує значна кількість підприємств, як правило, не містять помилок, оскільки вони були виявлені та усунені в процесі діяльності багатьох суб'єктів господарювання. Розробники таких програм швидко реагують на потреби сьогодення і оперативно доводять зміни до своїх користувачів. І навпаки, система, яка створена в єдиному екземплярі, більше всього має велику кількість помилок.

Отже, оскільки на вітчизняному законодавчому рівні передбачено право підприємств вести електронні документи та використовувати цифровий підпис, то об'єктом контролю і судово-бухгалтерської експертизи теж можуть бути електронні документи. Якщо для вивчення документів, що ведуться вручну контролери і експерти використовують такі прийоми контролю, як формальна, арифметична, нормативно-правова, взаємна, зустрічна та інші перевірки, і вони апробовані на практиці, то із введенням електронних документів та цифрових підписів постають проблеми в удосконаленні методів та методик їх дослідження під час господарського контролю та судово-бухгалтерської експертизи. Крім того, контролеру і експерту необхідно мати і відповідну кваліфікацію, щоб мати можливість дослідити достовірність, законність та доцільність здійснених операцій за допомогою електронних документів і цифрових підписів.

 

 

 

5.2. Методичні засади контролю операцій з відображення в обліку руху зобов'язань

 

 

 

В сучасних умовах розвитку економіки суб'єкт господарювання вступає у взаємовідносини з іншими суб'єктами, що зумовлює необхідність надання достовірної та правдивої облікової інформації про його фінансовий стан. Зокрема, приймаючи управлінські рішення щодо функціонування підприємства, керівник, в першу чергу, аналізує і перевіряє фінансову звітність, а особливо зобов'язання суб'єкта господарювання, що дає змогу визначити його фінансову стійкість і прибутковість. На сьогодні, зобов'язання є одним із важливих елементів фінансового стану господарськоїдіяльності підприємства, проте немає єдиного обґрунтованого підходу до їх перевірки. У зв'язку з цим постає проблема розробки методики контролю операцій із зобов'язаннями підприємства.

Вагомий внесок у розвиток теоретичних і організаційно-методичних засад формування зобов'язань підприємства в умовах ринкової економіки здійснили такі вчені: В.П. Бондар, Ф.Ф. Бутинець, М.Д. Білик, Г.М. Давидов, К.Я. Денисова, Н.П. Дробишевський, С.К. Єгорова, Л.П. Кулаковська, В.Н. Лемеш, Т.В. Миргородська, Ю.В. Піча, А.А. Савін, В.Я. Савченко, Л.В. Сотнікова, А.Ю. Рудченко та ін. Детальніший огляд літературних джерел щодо методики контролю операцій із зобов'язаннями наведено в табл. 5.7.

 

895 Агеев Ю.Б. Контролерская проверка: практическое пособие для контролера и бухгалтера /
Ю.Б. Агеев, А.Б. Агеева - М.: Бератор-Пресс, 2003. - 160 с.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 


Похожие статьи

Н І Петренко - Бухгалтерський облік операцій з управління нерухомим майном

Н І Петренко - Методика аудиту фінансової звітності та шляхи ii удосконалення

Н І Петренко - Підходи до структурної побудови навчальних посібників з курсу судово-бухгалтерська експертиза

Н І Петренко - Удосконалення методики обліку операцій з нерозподіленим прибутком

Н І Петренко - Наукові підходи до визначення поняття пасив в обліково-економічній літературі