Н І Петренко - Бухгалтерський облік і контроль операцій з руху пасивів підприємства проблеми теорії методології практики - страница 54

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 

пМетоди


Прийоми


]-Загальні

Індукція


1

        

Спеціальні

Формалізовані Неформалізовані


Структурно динамічніДедукція

1^, Синтез


-►Класичні методи  Метод порівняння <


Детермінованого моделюванняL-I Аналіз(деталізація)

Аналогія

Порівняння

І-», Експеримент

L> Спостереження

L^, Абстрагування


 

Балансовий метод

1 Табличний метод

 

 

Метод експертних оцінок

 

Детермінованого факторного аналізу

 

 

 

 

 

Ситуаційний аналіз

 

Економічної статистики

 

 

 

Прогнозування

 

Моделювання

І.»     Логічний метод

Рис. 5.16. Методи та прийоми аналізу, що використовуються при проведені

аналізу стану пасивів Зауважимо, що найбільш використовуваними при проведенні аналізу стану пасивів є:

1.   Метод порівняння - використовується з метою визначення змін, які відбулися в структурі пасивів підприємства, сприяє визначенню тенденції та динаміки руху складових пасивів. Метод порівняння може здійснюватись за горизонтальним та за вертикальним напрямами. Горизонтальний напрям використовується для визначення абсолютних і відносних відхилень вартості складових пасивів, темпів приросту пасивів та інших показників динаміки, тобто застосовується у момент порівняння показників звітного періоду з показниками попереднього періоду, з показниками аналогічного періоду минулого року та з відповідними показниками за ряд попередніх періодів.

Вертикальний аналіз застосовується при здійсненні структурного аналізу стану капіталу. Саме застосування цього методу дозволяє визначити питому вагу складових пасивів в загальній їх сумі, у окремих розділах та у валюті балансу.

Метод деталізації - полягає у розподілі процесу аналізу стану пасивів на окремі етапи, у розрізі аналізу стану його складових, з метою отримання повної інформації про стан кожного елементу пасивів, що дозволитьдеталізовано проаналізувати стан пасивів в цілому. Таким чином процес аналізу стану пасивів поділяється на аналіз власного та залученого капіталу; аналіз стану власного капіталу, в свою чергу, передбачає аналіз стану його складових, відповідно, аналіз стану залученого капіталу є суттєвим поділити на аналіз стану короткострокових та довгострокових зобов'язань (рис. 5.15).

3. Балансові методи - методи, застосування яких призводить до встановлення кількісного співвідношення між складовими пасивів та сприяє розрахунку відносних показників.

Наступний етап алгоритму передбачає підбір інформаційних джерел, необхідних для проведення аналізу стану пасивів. Враховуючи думку А.Д. Шермета щодо поділу економічного аналізу на управлінський та фінансовий, відзначимо, що аналіз здійснюється за даними всієї інформації корисної для прийняття рішень, включаючи публічну фінансову звітність [993]. Таким чином, джерелами інформації аналізу стану пасивів є дані бухгалтерського обліку, фінансової звітності, нормативно-довідкові дані та дані спеціальних обстежень, зокрема, висновку контролера, облікової політики та договорів.

Наступний крок передбачає формування системи показників, розрахунок яких сприятиме виконанню завдань та досягненню мети аналізу стану пасивів. Систему показників формують коефіцієнти, які вже розглядалися у параграфі „Місце та роль аналізу стану пасивів в системі аналізу фінансового стану підприємства" зокрема, у табл. 5.11, 5.12 і 5.14, в залежності від мети і напряму аналізу стану пасивів.

Запропоновані стадії сприяють здійсненню організаційного етапу аналізу стану пасивів підприємства, який є підґрунтям проведення якісного аналізу стану пасивів.

Другий етап проведення аналізу стану пасивів - методологічний -передбачає формування найоптимальнішого і найефективнішого механізму проведення аналізу стану пасивів, який по суті, характеризується виконанням завдань аналітиком у найбільш доцільній послідовності.

Результат досліджень наукових здобутків у визначеній сфері показав, що в цілому недолік запропонованих методик полягає у нехтуванні науковцями послідовності здійснення аналізу та відсутністю розуміння важливості ролі
аналізу стану капіталу (власного і залученого) для визначення фінансового стану і контролю діяльності підприємства. Однак, дослідження наукової і навчальної літератури дало змогу визначити основні складові методики аналізу стану пасивів, які виділяють вітчизняні і зарубіжні вчені та науковці (табл. 5.15).2_

6    і Парушина Н.В.

[999, с. 72]

 

 

7

Подольська В.О. Яріш О.В. [1000,

206-234]


Продовження табл. 5.15

3 "

-   аналіз динаміки джерел формування майна (оцінка складу і структури, зміна абсолютних та відносних показників);

-   аналіз фінансової стійкості;

-   аналіз фінансового стану підприємства

-   аналіз структури капіталу;

-   аналіз власного капіталу;

-   аналіз власного оборотного капіталу;

-   аналіз позикового капіталу;

аналіз ефективності використання капіталу: аналіз оборотності капіталу, застосування прийомів детермінованого моделювання для аналізу оборотного капіталу
Савіцька Г.В.

[ 1001, с. 300 -329]


аналіз динаміки, складу та структури джерел формування капіталу;

-    оцінка вартості капіталу підприємства;

-    аналіз ефективності та інтенсивності використання капіталу підприємства;

Підкреслюється важливість аналізу стану пасивів при розрахунку платоспроможності, конкурентоспроможності, фінансового стану підприємства, його діагностики та визначення ймовірності банкрутства9


Федорович Р.В., Загородна О,М., Серединська В.М.[1002]


загальна оцінка джерел фінансування підприємства;

-    аналіз стану власного капіталу;

-    аналіз стану залученого капіталу;

-    оцінка вартості та визначення питомої ваги окремих елементів власного капіталу;

-           оцінка середньозваженої вартості капіталу підприємства; оптимізація структури капіталу10

 

 

 

 

11


Чечевіцина Л.Н. [1003, с. 351-353]

 

 

 

Шевчук В. О. [1004, с. 116]


-    загальна оцінка динаміки складу і структури пасивів;

-    аналіз руху та тенденції зміни складових пасиву;

-    аналіз структури пасивів як складової балансу;

-    аналіз складу та динаміки елементів власного та залученого капіталу

-    аналіз складу та структури власного капіталу;

-    аналіз складу та структури довгострокових зобов'язань;

аналіз складу та структури поточних зобов'язань
1005        Мельник М.В. Экономический анализ в аудите: [учеб. пособие для студентов вузов,
обучающихся по специальностям "Бухгалтерский учет, анализ и аудит", "Финансы и кредит",
"Налоги и налогообложение"] / М.В. Мельник, В.Г. Когденко. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2007. - 543с.

1006 Чечевицына Л.Н. Экономический анализ: [учебное пособие] / Л.Н. Чечевицына - Ростов н/Д.
Изд-во Феникс 2001. - 448 с.

1007  Марушко Н.С, Воляник Г.М. Аналіз залученого капіталу підприємства в процесі його
формування / Н.С. Марушко, Г.М. Воляник // Науковий
вісник ужгородського університету.
Науковий журнал - 2010 - Випуск 29 Частина 2 - Ужгород

1008  Аналіз і контроль в системі управління капіталом підприємства / Є.В. Мних, А.Д. Бутко,
О.Ю.
Большакова, Г.О. Кравченко, М.О. Никонович - За ред. проф. Є.В. Мниха . -К.: КНЕУ, 2005. - 232 с.

1009 Русак Н.А. Финансовый анализ субъекта хозяйствования: Справ. пособие / Н.А. Русак, В.А.



Продовження табл. 5.15

 

12 3

Аналіз стану власного капіталу

1

Мельник. М.В., Когденко В.Г. [1005, с. 206]

-    аналіз структури і динаміки складових власного капіталу;

-    аналіз рівня якості власного капіталу;

-    співвідношення  статутного  капіталу  і  вартості чистих активів, факторів зміни вартості чистих активів

2

Чечевіцина Л.Н. [1006, 351-с. 359]

-    визначення абсолютної зміни елементів, джерел власного капіталу;

-    розрахунок   питомої   ваги   кожного   елементу джерела власного капіталу в загальній величині власного капіталу і у валюті балансу;

-    на підставі відхилень по питомій вазі дається оцінка зміни джерел майна підприємства


Аналізуючи інформацію, визначену в табл. 5.15, бачимо, що погляди вчених щодо елементів структури аналізу стану пасивів є різними, адже деякі методики є більш деталізованими, а деякі менш, до того ж, як вже зазначалося, велику роль відіграє вибір мети, об'єкту, напряму та виду аналізу стану пасивів. Спільними етапами є здійснення аналізу структури пасивів підприємства, виявлення її оптимального співвідношення, змін, що відбулися, динаміка руху пасивів; здійснення аналізу власного та залученого капіталів; проведення аналізу ефективності та інтенсивності використання пасивів.

Цікавим, на наш погляд є підхід Г.В. Савіцької до структури методики аналізу стану пасивів, яка пропонує її здійснення в три етапи:

1010 Савицкая Г.В. Экономический анализ: [учеб. изд., испр.] / Г.В. Савицкая - М.: Новое знание,
2004. - 640 с.

1011 Чечевицына Л.Н. Экономический анализ: [учебное пособие] / Л.Н. Чечевицына - Ростов н/Д.
Изд-во Феникс 2001. - 448 с.

1012  Савицкая Г.В. Анализ производственно-финансовой деятельности сельскохозяйственных
предприятий: учебник / Г.В. Савицкая - М.: ИНФРА - М, 2003. - 368с. - (Серия "Среднее
профессиональное образование") (296-305)


1. Аналіз динаміки, складу та структури джерел формування капіталу-передбачає здійснення аналізу руху власного капіталу, аналізу руху залученого капіталу та аналізу стану кредиторської заборгованості, її якості. При наданні рекомендацій щодо проведення аналізу руху власного капіталу, автор робить акцент на доцільності оптимізації співвідношення власного і залученого капіталу, що впливає на фінансовий стан підприємства та його стійкість. Необхідним є вивчення динаміки і структури власного і залученого капіталу, задля виявлення причин зміни окремих його складових, надання оцінки цим змінам та виявлення факторів, за рахунок яких вони відбулися [1012, с. 300-302]. Аналіз руху залученого капіталу передбачає вивчення станускладових залученого капіталу; визначення терміну виникнення кредиторської заборгованості; виявлення наявності, частоти та причин виникнення простроченої заборгованості постачальникам ресурсів, персоналу підприємства, бюджету; виявлення даних про суму виплаченої пені за прострочення терміну платежів. Аналізуючи кредиторську заборгованість необхідно враховувати те, що вона є джерелом покриття дебіторської заборгованості, а тому необхідно проводити порівняння цих заборгованостей.

2.    Оцінка вартості капіталу підприємства передбачає здійснення оцінки кожної складової пасиву та проведення порівняльного аналізу їх вартостей [1013, с. 304].

3.    Аналіз ефективності та інтенсивності використання капіталу підприємства передбачає, що ефективність використання капіталу характеризується рівнем його рентабельності, а інтенсивність -оборотністю [1014, с. 328-329].

В свою чергу, В.Р. Банк, С.В. Банк, А.В. Тарасіна розглядають аналіз стану пасивів за напрямом визначення фінансового стану, і зазначають, що при аналізі структури і джерел власного капіталу розраховується коефіцієнт вибуття та надходження. Окремим етапом науковці виділяють здійснення аналізу чистих активів, з метою підтвердження достовірності величини власного капіталу [1015, с. 170]. Вчені зауважують на тому, що аналіз стану пасивів пов'язаний з рухом грошових коштів, що зумовлює необхідність паралельного здійснення аналізу стану грошових коштів [1016, с. 173].

1013       Савицкая Г.В. Анализ производственно-финансовой деятельности сельскохозяйственных
предприятий: учебник / Г.В. Савицкая - М.: ИНФРА - М, 2003. - 368с. - (Серия "Среднее
профессиональное образование") (296-305)

1014       Савицкая Г.В. Анализ производственно-финансовой деятельности сельскохозяйственных
предприятий: учебник / Г.В. Савицкая - М.: ИНФРА - М, 2003. - 368с. - (Серия "Среднее
профессиональное образование") (296-305)

1015       Банк В.Р. Финансовій анализ: [учеб. пособие] / В.Р. Банк, С.В. Банк, А.В. Тарасина - М.: ТК
Велби, изд-во проспект, 2005. - 344 с.

1016       Банк В.Р. Финансовій анализ: [учеб. пособие] / В.Р. Банк, С.В. Банк, А.В. Тарасина - М.: ТК
Велби, изд-во проспект, 2005. - 344 с.

1017       Benderski l Borowski R Duraj J Kurtys E Wasniewski T Wersty B. Analiza ekonomiczna przedsiebiorstwa
Wroclaw Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej im Oskara Langega we Wroclawu
2001 - 448


Польські вчені Л. Беднарський (Bednarski L.), Р. Боровецький (Borowiecki R), Я. Дурай (Duraj J.), Е. Куртис (Kurtys E), Т. Вашневский (Wasniewski Т.), Б. Версти (Wersty B.) [1017, с. 97-102] зробили висновок про те, що аналіз стану пасивів зводиться до аналізу їх структури, яка показує величину та співвідношення джерел фінансування підприємства,  та оцінки змін, яківідбулися в структурі пасивів. Безпосередньо, запропонована авторами методика аналізу стану пасивів передбачає оцінку рівня заборгованості, аналіз самофінансування, встановлення рівня кредиторської надійності (кредитоспроможності). Методика аналізу стану пасивів передбачає здійснення розрахунків коефіцієнтів автономії, фінансової залежності, частки залученого капіталу в валюті балансу, частки власного капіталу у загальній вартості капіталу, показників оборотності та кредитоспроможності, які розраховуються для звітного і попереднього років. Ми солідарні з позицією польських вчених, у частині зведення аналізу стану пасивів до ретельного аналізу їх структури та змін. Натомість, аналіз інших аспектів пасивів необхідно визначати і проводити в залежності від кінцевої мети та напряму аналізу.

Бачимо, що методики аналізу стану пасивів, запропоновані науковцями, мають деякі відмінності, які підлягають впорядкуванню. Тому, враховуючи пропозиції попередників, розробимо стадії методичного етапу здійснення аналізу стану пасивів підприємства, рис. 5.17.

Методичний етап проведення аналізу стану пасивів І

Вивчення фінансової звітності підприємства за формальними ознаками, зокрема в частині відображення стану пасивів підприємства, ознайомлення з висновком контролера (якщо він є) та обліковою політикою

Аналіз загального стану пасивів, їх структури, оптимальності співвідношення власного і залученого капіталу. Передбачає формування таблиці, розрахунок показників автономії та фінансової залежності

С3^) Аналіз стану власного капіталу. Включає оцінку структури власного капіталу та аналіз її якості. Передбачає формування аналітичної таблиці та розрахунок показників маневреності власного капіталу, оборотності власного капіталу та його рентабельності4 Аналіз стану залученого капіталу. Передбачає здійснення оцінки структурних елементів пасивів, аналіз довгострокових та короткострокових зобов'язань, виявлення простроченої заборгованості, наявність та аналіз стану стійких пасивів. Передбачає формування аналітичної таблиці та розрахунок відповідних показників
Рис. 5.17. Здійснення методичного етапу аналізу стану пасивів за стадіями На рис. 5.17 відображено стадії методичного етапу аналізу стану пасивів, здійснення, яких, на наш погляд, сприятиме визначенню достовірної оцінки стану пасивів підприємства. Аналіз стану пасивів здійснюється у розрізі його укрупнених статей, які характеризують склад власного та залученого капіталу. Роботу аналітика-практика полегшує застосуваннятаблиць, за допомогою заповнення яких аналізується структура відповідних розділів пасиву, знаходиться їх відсоткове співвідношення, та зміни (абсолютні і відносні), що мали місце у досліджуваному періоді.

Однак, перед тим, як розпочати практичний аналіз стану пасивів підприємства, аналітику необхідно формально ознайомитися з документацією, яка є джерелом отримання даних, аналіз якої забезпечить здійснення аналізу стану пасивів за достовірними даними. Звітність перевіряється на предмет якості її заповнення, що передбачає заповнення всіх рядків, наявність всіх необхідних реквізитів, зокрема підписів. Цей етап передбачає також ознайомлення з висновком контролера (якщо він є), який підтверджує правильність облікового відображення величини складових власного та залученого капіталу або ж містить відмітки про помилки, виявлені під час проведення аудиту, що запобігають проведенню недостовірного аналізу стану пасивів. Важливим моментом є також ознайомлення з положеннями облікової політики, адже в ній зазначаються особливості формування та функціонування власного і залученого капіталу на конкретному підприємстві. Найчастіше цей етап здійснюється при проведені аналізу зовнішніми користувачами, які не володіють повною інформацією про особливості діяльності підприємства.


Наступний етап - загальний аналіз стану пасивів, передбачає встановлення співвідношення між власним та залученим капіталом, що характеризується оцінкою власного і залученого капіталу та розрахунком показників автономності та коефіцієнта фінансової залежності. Розрахунки доречно здійснювати у табличному вигляді (табл. 5.16).Таким чином, на аналізованому підприємстві протягом звітного періоду, власний капітал зріс на 6818,00 тис. грн., що становить 11,11 %. Залучений капітал зріс на 15839 тис. грн., що становить 106,28 %. На зростання відзначених величин вплинули структурні зміни, які ретельніше пропонуємо розглянути при деталізації аналізу стану власного і залученого капіталу. Аналізуючи дані табл. 5.16, бачимо, що частка власного капіталу у структурі пасивів на початок періоду становить 80,46 %, а на кінець періоду - 68,93 %. На зменшення вартості питомої ваги власного капіталу вплинуло стрімке збільшення частки залученого капіталу: від 19,54 % до 31,07 %. На цьому етапі можна зробити висновок про те, що у звітному періоді власники підприємства відчули нагальну потребу у співпраці з іншими суб'єктами господарювання та у використанні залучених коштів. Перевищення темпів зростання залученого капіталу над темпами зростання власного капіталу є негативним фактором діяльності підприємства. Такі структурні зрушення призвели до зменшення коефіцієнту автономії на 0,1 і, відповідно, збільшення коефіцієнту фінансової залежності на 0,1. При інтерпретації розрахунків слід пам'ятати, чим більше значення коефіцієнта автономії, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел функціонування. С.З. Мошенський та О.В. Олійник [1018, с. 458-461] зазначають, що значення показника автономії повинно бути > 0,5, а коефіцієнту фінансової залежності, який є оберненим показником < 2,0. Така величина показника автономії обґрунтовується тим, що вважається, що у підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають більше коштів, оскільки воно з більшою імовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів [1019, с. 461]. Величину показника фінансової залежності С.З. Мошенський та О.В. Олійник обґрунтовують тим, що оптимальною питомою вагою власного капіталу вважають 50 %.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 


Похожие статьи

Н І Петренко - Бухгалтерський облік операцій з управління нерухомим майном

Н І Петренко - Методика аудиту фінансової звітності та шляхи ii удосконалення

Н І Петренко - Підходи до структурної побудови навчальних посібників з курсу судово-бухгалтерська експертиза

Н І Петренко - Удосконалення методики обліку операцій з нерозподіленим прибутком

Н І Петренко - Наукові підходи до визначення поняття пасив в обліково-економічній літературі