Н І Петренко - Бухгалтерський облік і контроль операцій з руху пасивів підприємства проблеми теорії методології практики - страница 7

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 

 

 

104 Знак равенства [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.psciences.net/main/
sciences/mathematics/articles/znakrav.html

105           Панков Д.А. Бухгалтерський анализ: [монография] / Д.А. Панков, А.Н. Вараксин, Ю.Ю. Кухто. -
Мнск: 2009. - 224 с.Для того щоб почати будь-яку господарську діяльність, потрібен стартовий капітал. На момент створення підприємство має:

-    активи (А) - вкладені гроші, запаси, необоротні активи;

-    власний капітал (ВК) - який означає, що вкладене майно є власністю засновника підприємства.

Це можна виразити формулою А = ВК.

У процесі діяльності підприємство вступає у взаємовідносини з іншими контрагентами, внаслідок чого виникають зобов'язання (З). Формула набуває вигляду А = ВК + З.

Таку рівність відображає баланс підприємства. В активі балансу -необоротні та оборотні активи, у пасиві - власний капітал та зобов'язання. Інтерпретувавши формулу, отримаємо визначення власного капіталу -частина в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань (п. 4 П(С)БО 2), тобто ВК = А - З.

На дискусійному меморандумі Ради по розробці стандартів фінансового обліку з цього приводу було відзначено: ". капітал не існує у відриві від активів і кредиторської заборгованості, оскільки є залишковою часткою" [106]. Полковський Л.М. пише, що баланс - це рівність підсумків, що означає рівні підсумки по дебету і кредиту рахунків, підсумки записів за аналітичними рахунками даним відповідного синтетичного рахунку, підсумки активу і пасиву. В свою чергу, актив складається з необоротних та оборотних активів, а пасив - з капіталу і резервів, довгострокових зобов'язань, короткострокових зобов'язань [107, с. 249-250]. Шепітко Г.Ф. також зазначає, що актив балансу завжди дорівнює пасиву балансу [108, с. 29]. До пасиву відносяться статті, які показують величину коштів (капіталу), вкладених у господарську діяльність підприємства та ступінь терміновості повернення зобов'язань [109, с. 28]. Як бачимо, існують найрізноманітніші підходи до визначення сутності пасиву та його складових частин; заперечень не викликає той факт, що до пасиву відноситься капітал, натомість з приводу включення до складу пасивів інших елементів думки вчених різняться.

 

106 Rowland K. Ayiese, Linda S. Bamber and Robert N. Freeman ' 'Accounting Disclosures Based on
Company Size: Regulations and Capital Marketing Evidence"
/ K. Rowland, Ayiese, S. Linda, Bamber and
N. Robert // Accounting Horizons, March. - 1988. - P. 8-25

107 Полковский Л.М. Теория бухгалтерского учета: [Учебник] / Л.М. Полковский. - М.: Экономика и
финансы, 2002. - 408 с.

108 Шепітко Г.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: [Навч. посіб] / Г.Ф. Шепітко. - К.: Вид-во Європ.
Ун-ту, 2001. - 269 с.

109           Шепітко Г.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: [Навч. посіб] / Г.Ф. Шепітко. - К.: Вид-во Європ.
Ун-ту, 2001. - 269 с.Слід звернути увагу на те, що в П(С)БО 1 розкривається визначення саме власного капіталу, тоді як зазначені вище автори користуються терміном "капітал", яке значно ширше за своєю сутністю. Адже капітал, як відомо, буває різних видів та форм, одним з яких є власний.

Існують думки, що в пасиві балансу основним класифікаційним значенням для об'єднання статей у розділи є належність засобів, право власності на них. Тому, в першому розділі об'єднані статті джерел власних засобів підприємства, а інші два розділи містять статті щодо різних джерел позикових засобів (довгострокові фінансові зобов'язання, розрахунки та інші пасиви) [110, с. 38].

Якщо раніше такій категорії як зобов'язання увага практично не приділялася, оскільки в пасиві відображалися лише власні джерела утворення активів, то сучасні вчені трактують пасив як зобов'язання, замінюючи ними навіть власний капітал.

Проф. В.І. Стражев трактує бухгалтерський баланс як спосіб відображення вартості господарських засобів (майна) і джерел їх формування (зобов'язань) підприємства, який дозволяє у визначену дату отримати про них узагальнену інформацію у грошовій оцінці. Автор зазначає, що "баланс становить собою двосторонню таблицю, яка складається з лівої частини, що називається "Актив", і правої, що називається "Пасив". Актив - перелік майна (засобів) підприємства з вказанням їх вартості. Пасив - перелік зобов'язань підприємства (джерел надходження засобів, відображених в активі)" [111, с. 24]. Схожої думки дотримується проф. В.Г. Швець: "Пасив будують за зобов'язаннями перед власниками коштів: спочатку своїми, а потім чужими" [112, с. 63]. Ентоні Р. [113, с. 18] зазначає, що в решті решт, підприємство нічим не володіє, все те, що у підприємства є сформувалось за рахунок зобов'язань, тобто власний капітал підприємства - це ті ж зобов'язання, тільки перед власниками (рис. 1.7).

 

 

110 Курс бухгалтерского учета. Коллектив авторов. Под ред. И.И. Поклада. Четвертое издание,
переработанное и дополненное. М.: Финансы, 1971 - 416 с.

111 Стражев В.И. Теория бухгалтерского учёта: [Учебн. пособие] / В.И. Стражев, О.В. Латыпова. -
Мн.: Выш. Шк., 2003. - 205 с.

112 Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: [Підручник] / В.Г. Швець; 3-тє вид., пероб. і доп. -
К.:
Знання, 2008. - 535 с.

113        Энтони Р. Разоблачение тайн бухгалтерского учета. Как разобраться в бухгалтерской отчетности
и
в финансовом анализе / Р. Энтони; Пер. с англ. - М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 2006. - 352 с.

 

 

 

млн. ф. ст.


8

 

 

6

 

 

4

 

 

2

 

 

0


Активи


Пасиви


 

 

 

 

 

 

 

 

ґ" Власний капіталРис. 1.7. Діаграма балансу компанії Wingate [114, с. 18] Мова ведеться про те, що підприємству, отримавши всі активи, в разі їх розпродажу, доведеться розрахуватись за всіма своїми зобов'язаннями, а потім кошти, що залишаться, підприємство поверне акціонерам.

У П(С)БО 1 термін "зобов'язання" трактується наступним чином: "заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди" [115].

Дійсно, при створенні підприємства майно власника трансформується в капітал, який відображає зобов'язання юридичної особи перед фізичною повернути належне їй, на основі прав власності, майно. В процесі господарської діяльності у підприємства виникають зобов'язання перед іншими фізичними особами (працівниками, інвесторами), а також перед юридичними особами (державними органами, кредитними установами, страховими компаніями, різними інстанціями тощо). На підставі вищезазначеного, пасив балансу можна розглядати як зобов'язання підприємства перед власниками та зобов'язання перед третіми особами, які співпрацювали з ним, але є й інші аспекти, які слід врахувати при розмежуванні чи ототожненні таких категорій, про що буде висвітлено далі.

 

 

114 Энтони Р. Разоблачение тайн бухгалтерского учета. Как разобраться в бухгалтерской отчетности
и в финансовом анализе / Р. Энтони; Пер. с англ. - М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 2006. - 352 с.

115           П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" від 31.03.1999 р. № 87 [Электронный
ресурс]. - Режим доступа:
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0391-99На думку К. Понайотопуло, пасив - це права третіх осіб та власника даного господарства (капітал), які розповсюджуються на майнову масу. Пасив виступав як окремий рахунок. Теорія трьох рядів рахунків свідчить про те, що всі господарства відкривають особливі двосторонні таблиці або рахунки, в яких стан та збільшення активу, пасиву та капіталу записуються на тій же сторінці, на якій вони знаходяться в балансі, так і в наведеному рівнянні (А = П + К), а їх зменшення відображається на протилежних сторонах рахунків. Лейтнер Ф. зазначав, що в рахунках пасиву, до яких відносяться власні та залучені засоби (тобто Капітал і борги), відмічаються з правої сторони [116, с. 97].

На основі вищевикладеного, можна зробити висновок про те, що рівняння пасиву бухгалтерського балансу можна розглядати з трьох точок зору:

1)     П = ВК + З, тобто пасив балансу підприємства складається саме з власного капіталу та зобов'язань, такий підхід найбільше відповідає визначенню, передбаченому в П(С)БО 1;

2)     П = ВК + ЗК, тобто пасив складається з власного капіталу та залученого капіталу, у даному випадку можна вважати, що П = К, а капітал, в свою чергу складається з власного та залученого: К = ВК + ЗК;

3)     П = З(Вл) + З(ТО), тобто пасив підприємства як юридичної особи відображає його зобов'язання перед власниками (учасниками) та зобов'язання перед третіми особами, якими може виступати держава, банк, кредитна спілка, інвестор, страхова компанія та ін.

На перший погляд, все просто і зрозуміло: будь-який з варіантів, здавалося б, цілком логічно описує сутність пасиву з бухгалтерської точки зору. Проте існує ціла низка моментів, які, ми вважаємо, потребують деякого уточнення. Одним з них є питання про визначення критеріїв розподілу пасиву, а точніше, ознак, за якими отримаємо можливість згрупувати його складові або ж, навпаки, розмежувати.

Що стосується першого варіанту, то в ньому неточність складає поняття власного капіталу, визначення якого наводиться в П(С)БО 1. Воно, на наш погляд, не повністю відповідає бухгалтерській сутності капіталу, оскільки, акцент робиться на активі і практично ототожнює власний капітал з ним, не звертаючи увагу на іншу його сторону - на джерело надходження активу.

 

116 Бутинець Ф.Ф. Історія розвитку бухгалтерського обліку: [в 2-х частинах. Ч. І] / Ф.Ф. Бутинець -Житомир: ПП "Рута", 2001. - 512 с.Тому доцільно було б деталізувати дане визначення в частині походження активів, наприклад: "частина в активах підприємства, що утворилася за рахунок внесків власників (учасників)". При чому, якщо використовувати таку концепцію, то можна припустити застосування терміну "капітал" без слова "власний" (як це роблять в США, Великобританії, Франції), само собою розуміючи під ним джерело формування власних засобів, адже термін "зобов'язання" свідчить про протилежне.

Наступна позиція щодо визначення пасиву балансу як капіталу, який, в свою чергу, поділяється на власний та залучений, також потребує уточнення в частині визначення власного капіталу (як і для першого підходу), а також визначення залученого капіталу як частини активів підприємства, які надійшли за рахунок зовнішніх суб'єктів. Може виникнути питання про застосування терміну "залучений", а не "позиковий" капітал. Для пояснення такого підходу погоджуємося з думкою Зеленіної О.О. [117, с. 17], що хибним є ототожнення залученого та позикового капіталу. Автором пропонується визначення першого як "всі "невласні" джерела активів підприємства". Якщо дотримуватись такої точки зору, визначення і власного, і залученого капіталу буде ґрунтуватися саме на походженні тих чи інших активів підприємства.

Третій підхід до визначення пасиву балансу також має деяку неточність: якщо виходити з визначення зобов'язань, даного в П(С)БО 1, то ніяких заперечень не виникає: їх погашення призведе до зменшення ресурсів. Проте, зобов'язання перед власниками (учасниками) та зобов'язання перед третіми особами мають значну різницю, адже активи, що внесені власниками (учасниками) складають основу для функціонування підприємства в цілому, іншими словами, без них підприємство просто не існуватиме. Слід відмітити думку В.П. Савчука, з якою ми солідарні: "Власний капітал вкладається його власниками на невизначений термін часу і не передбачає повернення коли-небудь в майбутньому. Власники підприємства, на відміну від власників залученого капіталу, не розраховують на отримання фіксованої винагороди. Ця винагорода залежить від результатів діяльності підприємства і виплачується у вигляді дивідендів" [118, с. 50]. Отже, трактувати власний капітал як зобов'язання, враховуючи вимоги П(С)БО, є неправомірним, оскільки власний

 

 

117 Зеленіна О.О. Бухгалтерський облік і аналіз формування та використання позикового капіталу:
Автореф. дис...
канд. екон. наук: 08.00.09 / О.О. Зеленіна - Житомир, 2012. - 21 с.

118 Савчук В.П.   Практическая   энциклопедия.   Финансовый   менеджмент   /   В.П. Савчук -

К.: Максимум, 2006. - 884 с.капітал не призводить до зменшення ресурсів у майбутньому. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" чітко прописаний принцип безперервності, згідно з яким "оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі" [119]. Якщо ж розглядати активи, що належать власникам (учасникам), як такі, що через деякий час слід повернути, то можна говорити про порушення вищезазначеного принципу. До того ж, такі активи виконують гарантійну та захисну функції, які в своїх працях розглядають такі вчені як Ф.Ф. Бутинець [120, с. 89], Ю.Ю. Мороз [121, с. 257], Т.М. Сльозко [122, с. 133], Н.М. Ткаченко [123, с. 254], Ю.С. Цал-Цалко.

Іншими словами, все майно, вкладене в підприємство, становить його майнову основу, а також воно виступає гарантією повернення заборгованості, яка виникає у підприємства протягом здійснення його діяльності і захищає його від понесення можливих збитків. Вищезгадані вчені акцентують увагу на те, що без майна засновників підприємства не виникали б зобов'язання перед третіми особами.


Таким чином, на основі вищевикладеного матеріалу, можна простежити наявність окремих ознак, притаманних кожній з названих концепцій, які дозволяють класифікувати складові частини пасиву і здійснити, в деякому розумінні, порівняння між капіталом та зобов'язаннями, що мають відображатися в пасиві бухгалтерського балансу (табл. 1.15).Основною визначальною характеристикою можна назвати припустимий строк використання задіяних у процесі господарювання активів. Другою та невід'ємною ознакою класифікації джерел надходження активів є суб'єкт, наділений правом власності. Третьою, не менш важливою ознакою, буде можливість отримання економічних вигод цим суб'єктом. А також державний захист або гарантія того, що активи не будуть присвоєні незаконним способом, як остання класифікаційна ознака.

Як видно з табл. 1.15, основна відмінність між капіталом як джерелом формування активів підприємства та зобов'язаннями полягає в часовому проміжку використання внесених активів. В українському законодавстві загальноприйнятим є віднесення таких зобов'язань до поточних, повернення яких передбачено протягом одного року (або операційного циклу), відповідно, довгострокові зобов'язання повинні бути повернені в строк, не раніше ніж через рік.

Виходячи з проведеного порівняння, доцільніше не розділяти зобов'язання за строками погашення, і для загального їх визначення скоротити в частині визначення зобов'язань ці часові рамки і встановити їх в межах одного звітного місяця, тобто відносити до них зобов'язання з виплати заробітної плати працівникам, внескам до соціальних фондів, сплати податків в різні державні органи і т.д. Решту джерел формування активів можна поділити на позиковий і власний капітали за ознакою суб'єкта вкладення. Позиковий капітал, в свою чергу, можна розділити на довгостроковий та короткостроковий у розрізі аналітики. Таким чином, виходячи з такої класифікації складових пасиву бухгалтерського балансу, найвідповіднішим описом буде концепція, де відображення його у балансовій рівності виглядає наступним чином: П = ВК + (ДЗК + КЗК) + З(ТО), де П - пасив, ВК - власний капітал, ДЗК - довгостроковий залучений капітал, КЗК - короткостроковий залучений капітал, З(ТО) - зобов'язання перед третіми особами.

Разом з цим, слід відмітити, що теоретично, підприємство без використання залученого капіталу та зобов'язань може існувати, тоді як власний капітал є гарантією та свідченням існування підприємства в цілому, та його як складову пасиву балансової рівності можна назвати передумовою функціонування суб'єкта господарювання.Якщо розглядати зобов'язання перед працівниками підприємства, то, з одного боку, використана праця є одним із факторів виробництва та виступає засобом створення майбутніх економічних вигод, а з іншого - підприємство повертає працівнику вкладену ним у виробничий процес працю лише в іншій формі - саме це і буде зобов'язанням підприємства. Отже, можна вважати, що сутність зобов'язань полягає у тому, що вони виникли внаслідок минулих подій, використані і повинні бути повернені у тому ж розмірі, їх наступне використання неможливе, і вони не створюють для суб'єкта, який їх надав жодних економічних вигід. Натомість, капітал знаходиться у постійному функціонуванні і створює економічні вигоди для його власника.

Остання і найоптимальніша концепція, на наш погляд, найбільш повно описує складові частини пасиву, як з точки зору поняття капіталу, так і з точки зору поняття зобов'язань. В результаті дослідження поняття "капітал" як категорії бухгалтерського обліку виявлено, що в пасиві він відображає джерела формування активів і засвідчує право власності на той чи інший актив. Але вагомим є визначення того, на який саме актив відбувається засвідчення цього права власності, адже саме ця деталь відобразить все значення капіталу. Головною метою створення переважної більшості підприємств є отримання прибутку та збільшення їх вартості. Цю мету підприємство може досягнути за допомогою використання активів, здатних працювати і приносити економічні вигоди підприємству. Якщо розглядати кредит банку, то, здавалося б, згідно з визначенням, що наводиться в П(С)БО 1, повернення його призведе до зменшення ресурсів підприємства. Іншими словами, воно відповідає поняттю "зобов'язання", але варто відмітити, що його використання може створити і економічні вигоди, які (або частина яких) разом з частиною кредиту буде повертатися банку. На основі цього, можна говорити про те, що кредит банку є залученим капіталом для підприємства, яке його отримало, і власним капіталом для установи банку, який створить для останнього економічні вигоди у вигляді відсотків за даний кредит.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 


Похожие статьи

Н І Петренко - Бухгалтерський облік операцій з управління нерухомим майном

Н І Петренко - Методика аудиту фінансової звітності та шляхи ii удосконалення

Н І Петренко - Підходи до структурної побудови навчальних посібників з курсу судово-бухгалтерська експертиза

Н І Петренко - Удосконалення методики обліку операцій з нерозподіленим прибутком

Н І Петренко - Наукові підходи до визначення поняття пасив в обліково-економічній літературі