О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 10

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Ключові слова: фразеологічна контамінація, контамінований фразеологізм, оказіоналізм, узуалізація, екс­тра- та інтралінгвістичні фактори.

На основании анализа особенностей формы и семантики, сфер происхождения и употребления контамини-рованных фразеологизмов с одной словарной фиксацией делаются выводы об экстра- и интралингвистических факторах эволюции фразеологического фонда немецкого языка.

Ключевые слова: фразеологическая контаминация, контаминированный фразеологизм, окказионализм, узуа-лизация, экстра- и интралингвистические факторы.

The analysis of characteristics of the form and semantics, of areas of origin and application of contaminated phrase-mes with a dictionary entry forms the base for the conclusions about external and internal linguistic factors of the develop­ment of the German language phraseological stock.

Key words:phraseological contamination, contaminatedphraseme, occasionalism, usualisation, external and internal linguistic factors.

В лінгвістичній науці контамінацію - як лексичну, так і фразеологічну - трактують як "об'єднання в мов­леннєвому потоці структурних елементів двох мовних одиниць" [3, c. 238]. Однак, її найчастотніші приклади в довідникових виданнях ілюструють відхилення від мовної норми, зокрема, грати значення = грати роль + мати значення, в результаті чого виникає підозра, що автори подібних словникових статей дотримуються думки про переважно помилковий характер мовленнєвих результатів контамінації.

В пропонованому матеріалі ми спробуємо показати неправомірність такого бачення ролі фразеологічної кон­тамінації (ФК) в розвитку фразеологічного фонду німецької мови та висвітлити ті екстра- та інтралінгвістичні чинники, що сприяють його поповненню / збагаченню новими одиницями.

Зрозуміло, що всі контаміновані фразеологізми в момент їх створення / виникнення у сфері мовлення в єди­ному ономасіологічному акті виступають по відношенню до мовної системи як оказіональні одиниці, напр.: alle Augen voll zu tun haben (Е. Штріттматтер) [4, c. 46] (= sich die Augen aus dem Kopfe sehen + alle Hande voll zu tun haben). При свідомому чи й випадковому утворенні таких оказіоналізмів єдиним мірилом щодо їх вдалості чи помилковості може бути лише відповідність конкретній комунікативній інтенції, адже створюються вони у пев­ній комунікативній ситуації заради того, щоб надати змісту висловлювання особливого емоційного забарвлення. Саме функціонально-стилістичний аналіз оказіональних контамінованих фразеологізмів, що орієнтується на їх комунікативну доречність та (традиційну) соціальну обумовленість, забезпечує об'єктивну, неупереджену оцін­ку результатів контамінаційного фразотворення.

Подальша ж "доля" контамінованих фразеологічних оказіоналізмів може бути різною - переважна їх частина не виходить за межі одноразового вживання в письмових чи усних авторських текстах, інші вживаються певний час, а потім забуваються, а треті з часом стають узуальними знаками. Цьому перехідному періоду - від оказіона­лізму до норми - і присвячено наше дослідження, об'єктом якого є потенційно узуальні контаміновані фразео­логізми. Як визначальний формальний ідентифікаційний показник перехідного характеру таких фразеологічних одиниць (ФО) розглядається їх фіксація лише в одному фразеологічному словнику; як важливі додаткові ознаки брались до уваги їх використання в письмових текстах та зрозумілість для носіїв мови їх значення.

Саме результати опитування інформантів - носіїв німецької мови - дають підстави не вважати одну слов­никову реєстрацію достатнім показником завершеності процесу узуалізації оказіональних контамінованих ФО. Якщо, приміром, контамінований фразеологізм sich einen Kopf machen [6, c. 677] (= sich den Kopfzerbrechen + sich uberetwasGedankenmachen) усіма опитаними був класифікований як нормативний мовний знак, то контамінована фразеологічна одиниця (КФО) in vollem Adamswichs /'голяка'/[10, c. 48] (= im Adamskostum + invollem Wichs) ви­явилась невідомою для інформантів і вони не змогли декодувати її значення. Отже, еволюційні тенденції конта-мінованих фразеологізмів з лише однією реєстрацією в довідковій літературі мають різну ступінь інтенсивності, що й обумовлює їх аналіз в окремій групі як перехідної ланки між оказіональними і узуальними знаками та адек­ватно відбиває їх статус в лексико-фразеологічній системі.

Вивчення формальних характеристик потенційно узуальних КФО дозволило встановити, що серед них пе­реважають одиниці, які об'єднують лише окремі елементи базових (висхідних) фразеологізмів (ab + cd = ad: sicheinenKopfmachen) та мають у своєму складі тільки два-три компоненти. Ці фразотворчі ознаки утворюють підґрунтя для припущення, що повна новизна та незвичайність внутрішніх фразеологічних образів, стислість та лаконічність фразеологічних форм створюють суттєві передумови для нормативного становлення контамінова-них оказіоналізмів.

Іншим важливим формальним фактором, який спричиняє узуалізацію КФО, є продуктивність низки фра­зеологічних конструкцій: dasistzum + субстантивований інфінітив, etwas im Kopfhaben, etwas aufs Spielsetzen, j-dsieht aus, als    j-d tut, als ob     обов'язкові валентні місця яких можуть заповнювати компоненти багатьох

© Гавриш М. М., 2012нормативних фразеологізмів, наприклад: ... im Kopfhaben + dumm, wie Bohnenstroh = Bohnenstroh im Kopfehaben [12, c. 732] чи + dummes Zeug = dummes Zeug im Kopfhaben [13, c. 793]. Актуальність та експресивність значень, що несуть в собі фразеологічні конструкції, наглядні і зазвичай комічні образи, які виникають на їх основі, забезпечують в німецькій мові помітну продуктивність модельованого контамінаційного фразотворення та зумовлюють активне вживання в мовленнєвих актах його результатів.

КФО з однією словниковою фіксацією відображають - у порівнянні з семантикою їх дериваційних фразео­логізмів - передусім конототивно модифіковане (56%) та нове (20%) значення, тобто є в семантичному аспекті більш об'ємними, а в комунікативному плані більш значущими одиницями: im Bilde sein /' бути в курсі справ'/ + aus dem Rahmen fallen /' не пасувати, бути недоречним'/ = wer immer im Bilde ist, fallt nicht aus dem Rahmen /' хто постійно в курсі справ, той не потрапляє в незручні ситуації'/ [7, c. 727]. Іншими словами, з семантичної точки зору найбільший еволюційний потенціал притаманний контамінованим фразеологізмам з новим значенням та/ чи яскравою образністю, котрі посилюють експресивно-оціночне забарвлення певних мовленнєвих відрізків та сприяють тим самим виконанню мовцями їх прагматичних і номінативних цілей.

Краще пізнати причини розвитку потенційно узуальних КФО допомагає і аналіз семантичних сфер, що зна­ходять своє відображення у цих лінгвістичних знаках. Хоча в цілому їх семантика різнопланова і торкається різних областей людського життя та діяльності, все ж можна виокремити як домінуючий аспект негативну оцінку об'єктів чи явищ дійсності. Йдеться, зокрема, про такі значення, як а) 'дурна, чудакувата людина': einen Drehwurm im Kopfhaben [9, c. 87] (всього 20 КФО), б) 'це просто жах': das ist um die Kranke zu kriegen [5, c. 318] (18 КФО), в) 'говорити дурниці, брехати': lugen wie ein Burstenbinder [8, c. 120] (15 КФО) або г) 'бути п'яним': einen im Tran haben [10, c. 335] (11 КФО). Підгрупа фразеологізмів, для яких характерна семантика з позитивною чи нейтральною оціночною складовою, суттєво менша у кількісному відношенні; наприклад, найбільше - вісім - одиниць тут передають значення 'працювати старанно, з завзяттям': mit Lust und Liebe bei der Sachesein [13, c. 410]. Отже, сприятливі передумови для узуалізації мають КФО, які відображають актуальні, типові риси дій­сності, і особливо ті, які спрямовані на негативні явища повсякденного буття людей.

Домінуючі особливості формально-семантичної будови потенційно узуальних КФО обумовлені не тільки за­значеними вище чинниками, але й є насамперед закономірним наслідком їх переважного виникнення (понад 80%) в сфері усного спілкування. Генетичний зв'язок цих лінгвістичних знаків з розмовною мовою широких мас відбивається, зокрема, в тому, що в їх компонентному складі найчастіше зустрічаються соматизми, а та­кож лексеми, які позначають близьку носіям німецької мови флору і фауну та предмети домашнього побуту. Ці факти переконливо ілюструють значущість усної форми мови в процесі нормативного становлення потенційно узуальних КФО та доводять, що саме усне мовлення є найважливішим джерелом поповнення фразеологічного фонду контамінованими зворотами.

З іншого боку, і засоби масової інформації сприяють узуалізації певної частини КФО з однією словниковою фіксацією. Так, одним з "популяризаторів" контамінованого фразеологізму etwas mit Herz und Verstandt un [6, c. 559] (= mit Herz und Sinn + etwas mit Verstandtun) безсумнівно стала газета "JungeWelt", у виданнях якої про­тягом 1985-1986 рр. ця КФО зафіксована нами в тринадцяти статтях, а журнал "Sprachpflege" протягом більше двадцяти років (1963-1986 рр.) звертав увагу на фразеологічний контамінований неологізм von Duden undBlasen keine Ahnung haben [9, c. 88] (= keinen Duden im Blut haben + von Tuten und Blasen keine Ahnung haben). Отже, потрапляння оказіональних КФО в сферу фахової мови журналістики сприяє розширенню масштабів їх функ­ціонування, однак це залежить від актуальності їх значення, стилістичного забарвлення та інших формально-семантичних ознак.

Знаменитість автора, який створив чи літературно зафіксував оказіональну КФО, також може обумовлюва­ти її пришвидшений розвиток. Як свідчення цього твердження можна розглядати контаміновані фразеологізми j-meinen Knuppel in den Weg werfen [11, c. 521] (= j-m einen Knuppel zwischen die Beine werfen + j-m einen Steininden Weglegen) або j-m ein halbes Ohr leihen [2, c. 89] (= j-m sein Ohr leihen + mit halbem Ohr hinhoren). Важливим етапом їх нормативного розвитку стало їх вживання відповідно в романах "Der falsche Nero" Леона Фейхтвангера та "Der Wundertater" Ервіна Штріттматтера, що доводить ілюстративний матеріал з цих творів в зазначених фразеографіч-них виданнях.

Включення до одного словника не є, однак, гарантією подальшого активного поширення контамінованого фразеологізму і його переходу в систему мовних знаків. Приміром, з посиланням на роботи Карла Маркса та Ген­ріха Гейне в першому виданні "Німецько-російського фразеологічного словника" були зафіксовані КФО j-n in Wut und Schaum versetzen [1, c. 870] (=j-n in Wut versetzen + vor Wut schaumen) та wie warme Semmeln Absatz haben [1, c. 698] (= wie warme Semmeln abgehen + Absatz haben/finden), але до наступного видання цього словника в 1975 р. зазначені одиниці вже не потрапили. Іншими словами, головна роль в процесі узуалізації контамінованих (та й усіх інших) оказіоналізмів належить мовній спільноті, тому фіксація в довідникових джерелах авторських зворотів передбачає вивчення сфер їх поширення та тенденцій їх розвитку.

Розглянуті приклади свідчать про функціональну залежність контамінованих оказіоналізмів від низки взаємопов'язаних і взаємодіючих екстра- та інтралінгвістичних чинників, вплив яких на еволюцію кожної кон­кретної КФО різний. Приміром, нормативне становлення фразеологізму sich einen Kopf machen [6, c. 677], що виник на початку 70-х років минулого століття, було пришвидшено:

а) його походженням із сфери усного спілкування;

б)    сполученням в ньому типових для усного мовлення компонентів Kopf та machen;

в)    новизною його образу, який помітно посилив експресивний потенціал висхідного значення;

г) лаконічністю його форми;

д)    актуальністю його семантики тае) засобами масової інформації: цей фразеологізм зустрічався тоді, зокрема, в публікаціях газет "Leipziger Volkszeitung", "Thuringer Landeszeitung", "Volkswacht", "Junge Welt", романі Х.Бастіана "Gewalt und Zartlichkeit". Зараз цю КФО можна класифікувати як узуальний знак - вона увійшла до нового видання словника Duden та стала дериваційною базою для фразеологізму-антоніма sich keinen Kopfmachen.

Узагальнюючи інформацію про нормативне становлення потенційно узуальних КФО з однією словниковою фіксацією, можна висловити деякі міркування щодо актуальних причин динамізму контамінованих фразеологіз­мів німецької мови:

1.Значущість різних екстра- та інтралінгвістичних чинників в процесах узуалізації КФО неоднакова, що до­зволяє поділити ці фактори на головні та другорядні.

2.Головні чинники, які сприяють переходу оказіональних КФО в узуальні, такі:

 

-   екстралінгвістичні: усне мовлення як комунікативна сфера їх виникнення та актуальність явищ дійсності, які вони відображають, а також сучасні засоби масової інформації;

-   інтралінгвістичні: "схрещення" в їх формі лише окремих компонентів дериваційних фразеологізмів, їх утво­рення на базі продуктивних фразеологічних моделей, лаконічність їх форм та вираження контамінованими фор­мами модифікованого в аспекті конотації чи нового значення (в порівнянні із семантикою висхідних ФО).

3.Другорядну роль при нормативному становленні КФО грають такі фактори:

-   екстралінгвістичні: художня література та особистість автора, який створив чи вжив у своєму творі оказіо­нальну КФО;

-   інтралінгвістичні: відносна простота формальних змін дериваційних фразеологізмів при їх контамінаційній взаємодії та семантичні розбіжності чи семантична несумісність висхідних ФО, в результаті контамінаційного об'єднання яких виникає новий - непередбачуваний і незвичайний фразеологічний образ.

4.На нинішньому етапі мовного розвитку найпродуктивнішим джерелом поповнення фразеологічного складу німецької мови новими КФО є сполучення в усному мовленні окремих компонентів двох структурно близьких, але семантично різних дериваційних фразеологізмів, що обумовлює посилення конототивного потенціалу семан­тики одного з них.

Література:

1.Бинович Л. Э. Немецко-русский фразеологический словарь. - М.: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1956. - 904 с.

2.Гаврись В.І., Пророченко О.П. Німецько-український фразеологічний словник. - К.: Радянська школа, 1981. - Т. 2. - 382 с.

3.Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. - М.: Советская энциклопедия, 1990. -685 с.

4.Осовецька Л.С., Сильвестрова К.М. Фразеологічний словник німецької мови. - К.: Радянська школа, 1964. -715 с.

5.Dornseiff F. Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen. - Berlin: Walter de Gruyter & Co, 1959. - 922 S.

6.Handworterbuch der deutschen Gegenwartssprache: in 2 Bd. / Von einem Autorenkollektiv unter der Leitung von G.Kempcke. - Berlin: Akademie-Verlag, 1984. - 1399 S.

7.Kruger-Lorenzen K. Deutsche Redensarten und was dahinter steckt. - Munchen: Wilhelm-Heyne-Verlag, 1984. - 860 S.

8.Kupper H. Worterbuch der deutschen Umgangssprache. - Hamburg: Claassen Verlag, 1963. - Bd. I. - 532 S.

9.Kupper H. Worterbuch der deutschen Umgangssprache. - Hamburg: Claassen Verlag, 1963. - Bd. II. - 323 S.

 

10.Kupper H. Worterbuch der deutschen Umgangssprache. - Hamburg: Claassen Verlag, 1970. - Bd. VI. - 438 S.

11.Rohrich R. Lexikon der sprichwortlichen Redensarten: in 2 Bd. - Freiburg-Basel-Wien: Herder-Verlag, 1976. - 1256 S.

12.Wahrig G. Deutsches Worterbuch. - Munchen: Mosaik-Verlag, 1980. - 4358 S.

Worter und Wendungen: Worterbuch zum deutschen Sprachgebrauch. / Hrsg. Von E.Agricola. - 8., unverand. Aufl. -Leipzig: Bibliographisches Institut, 1977. - 818 S.УДК 811.161.1371

Герасименко И. А.,

Горловский государственный педагогический институт иностранных языков

СЕМАНТИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА КОЛОРАТИВА ЖЁЛТЫЙ (на материале языка русского фольклора)

Надана стаття присвячена дослідженню семантики кольоропозначення жёлтый в мові російського фолькло­ру. Метою є розкриття етнокультурної інформації, що закодована в кольоропозначенні жёлтый. Ключові слова: колоратив, мова фольклору, семантика, структура значення.

Данная статья посвящена исследованию семантики колоратива жёлтый в языке русского фольклора. Цель статьи - раскрытие этнокультурной информации, заложенной в колоративе жёлтый. Ключевые слова: колоратив, язык фольклора, семантика, структура значения.

This present paper is limited to the examination of semantics of the colour name yellow in folk Russian texts. The objec­tive of the paper is revelation of the ethnocultural information which is coded in the colour name yellow. Key words: colour name, the folk text, semantics, the structure of the meaning.

Как известно, в устном народном творчестве "язык сохраняет многое от доисторической старины" [2, с. 76]. Это утверждение относится и колоративам, в структуре значения которых отражена, кроме собственно цвето­вой, семантика, связанная с историей народа, его бытом, обычаями, традициями и ментальностью. Цель ста­тьи - описать структуру значения используемого в языке фольклора колоратива жёлтый, акцентируя внимание на диффузности его семантики, нередко осложнённой "фольклорной символикой и реликтовыми ритуальными представлениями" [10, с. 6]. И хотя исследование колоративов на материале языка фольклора входит в круг традиционно рассматриваемых, в работах учёных (например, А.Т. Хроленко, М.А. Бобуновой, Т.Е. Никулиной, Т. А. Павлюченковой, О.А. Петренко, Л. Раденковича и др.), как правило, только констатируется, что колоративы являются практически неизменными канонизированными образцами пласта народнопоэтической речи, заключа­ют в себе те значения, которые издревле имели.

Адъектив жёлтый в народнопоэтической речи "используется сравнительно редко" [14, с. 25], имея довольно ограниченные сочетаемостные возможности. Данное прилагательное включено, как правило, в состав выражений жёлтый песок, жёлтые кудри. Например: Никогда не выгорает / На горе желтой песок [19, с. 543]; Как ухва­тит он Алёшку за жёлтыи кудри, /Взял же он Алёшуньку охаживать, /А не слышно было в бухканье да охканья! [12 (1), с. 153]. Спорадически основа жёлт- используется как компонент сложного слова для описания масти: Смотрим, как говорил дедушка, и доподлинно, едет Пугачёв верхом на светло-жёлтом коне [9, с. 238]. Одна­ко лексема жёлтый в языке устного народного творчества связана не только с областью обозначения жёлтого цвета. Слово жёлтый наделено неоднозначной семантикой, в него вложены комплексы значений - 'жёлтый' и 'тёмный', 'жёлтый' и 'светлый'.

Глубинная связь колоратива жёлтый с семантикой тёмного цвета не вызывает сомнений. Если согласить­ся с положением о том, что значение 'тёмный' в общепонятийном плане первично по отношению к значению 'светлый', то, возможно, слово жёлтый было изначально наделено значением 'тёмный', семантика светлого цве­та в данном колоративе вторична. Этот тезис подкрепляется этимологическим материалом. Так, данное прилага­тельное включено в один ряд с греч. кєАаюдд 'чёрный' и др.-прусск. golimban 'синий' [5, с. 20] и, по-видимому, "родственно с жуткий, жуть (< 'тьма')" [8, с. 8] (ср. с.-хорв. жут 'жёлтый'). Связь лексемы жёлтый с областью обозначения "тёмного" реализована в народнопоэтическом выражении жёлтый песок, которое в обрядовых тек­стах может актуализировать (кроме собственно спектральных свойств) мифопоэтический образ сырой земли и реализовывать "мотив захоронения" [14, с. 25]. Например: Наша матушка/Да во сырой земле, /Да во жёлтом песке, /Крепко спит да в гробовой доске [17, с. 216]; Тяжёл камень на дно тянет, /Шёлкова трава ноги спута­ла, /Жёлты пески на груди легли [17, с. 93]. Как следствие, образ жёлтого песка присутствует в инфернальных описаниях различных превращений и таинств. Ср.: Уж вы сёстры мои вы родимые! /Вы подите-тка на сине море, /Вы возьмите-тка песку жёлтого, /Вы посейте-ка в саду батюшки. /Да когда песок взойдёт-вырастет, / Я тогда ж, сёстры, к вам назад буду [16, с. 291]. В подобных примерах семантика колоратива жёлтый не связана с областью обозначения жёлтого цвета, здесь данная лексема наделена негативным значением 'тёмный'. Ввиду этого можно поставить в заслугу некоторым лингвистам (М.А. Бобуновой, О.А. Петренко, А.Т. Хроленко) сближение слова жёлтый со значением 'тёмный' в фольклорных выражениях типа сыпучий жёлтый песок, про­изводимое, правда, без интерпретации семантической стороны данной близости. Например, у М.А. Бобуновой и А.Т. Хроленко находим: "Жёлтый песок - общефольклорное эпитетосочетание с весьма сложной семантикой. В ней проступает мотив захоронения" [1, с. 5]. Авторы не указывают на причины смысловой связи колоратива жёлтый со значением 'тёмный', тогда как наличие этой связи не случайно. Считаем, что в сочетании жёлтый песок отражено не конкретное "цветовое" значение, а скрыто реализована прототипическая семантика слова жёлтый как 'тёмный'.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови