О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 13

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

12.Типология итеративных конструкций [Текст] / [А. Салим, Т. Г. Акимова, Л. А. Бирюлин и др.] ; отв. ред. В. С. Храковский. - Л. : Наука, 1989. -310,[1] с.

Шелякин М. А. О функциональной модели форм числа существительных в русском языке [Текст] / М. А. Ше-лякин // Ученые записки Тартуского государственного университета : Функциональные аспекты грамматики русско­го языка. - Тарту, 1985. - Вып. 719. - С. 3-21.УДК 811.161.1'316.346.2

Григорів Н. М.,

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського торговельно-економічного університету, м. Чернівці ФРЕЙМОВИЙ ПІДХІД ДО РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ

У статті проаналізовано фреймові структури як засоби репрезентації стереотипних знань гендерної тема­тики. Доведено, що стереотипізація гендерних особливостей є складником явища категоризації дійсності відпо­відно до глобальної когнітивної моделі гендерних концептів.

Ключові слова: когнітивний підхід, концепт, фреймова семантика, фрейм, гендерні стереотипи.

В статье проанализированы фреймовые структуры как средства репрезентации стереотипных знаний ген-дерной тематики. Доказано, что стереотипизация гендерных особенностей является частью явления категори­зации действительности в соответствии с глобальной когнитивной моделью гендерных концептов.

Ключевые слова: когнитивный подход, концепт, фреймовая семантика, фрейм, гендерные стереотипы.

The article analyzes the frame-based structure as a means of stereotypical knowledge of gender issues representation. It has been proved that gender stereotyping is part of the reality categorization phenomenon in accordance with the global cognitive model of gender concepts.

Key words: cognitive approach, concept, frame semantics, frame, gender stereotypes.

Нового наукового висвітлення набуває в останні десятиліття питання когнітивних підстав мовної номінації. На першому плані мовознавчого пошуку знаходяться когнітивна семантика, когнітивні категорії, стратегії, мо­делі (ці питання розглядалися О.С. Кубряковою, Р.М. Фрумкіною, Дж. Лакоффом, М.П. Кочерганом, С.А. Жабо-тинською, О.О. Селівановою та іншими лінгвістами). Розвивається фреймова семантика, яка є перспективним напрямом дослідження вторинної номінації на рівні зіставлення окремих лексичних одиниць і тематичних кор­пусів лексики порівнюваних мов. Окрім інформації про власне лексико-семантичні розбіжності чи подібність, фреймова семантика дає змогу на основі зіставлення моделей ментальних структур виявити спільне та подібне в когнітивній базі мовця [6].

Суть когнітивного підходу до вивчення мови ґрунтується на переконанні в тому, що мовні засоби є відобра­женням когнітивних структур. Когнітивний підхід до семантики слова припускає, що в значення слова входять не тільки ознаки, необхідні й достатні для ідентифікації позначуваного, а весь комплекс знань про позначуване, незалежно від ступеня вираження цих знань у мові. Ці значення включають позамовний досвід мовного співтова­риства, сукупність інтра- та екстралінгвістичної інформації в слові. Лексичне значення у такий спосіб зв'язується зі своєю поняттєвою основою, що до певної міри уможливлює реконструкцію концепту через його мовне вира­ження [8, с. 56].

Відповідно до когнітивного підходу, мовні засоби є відображенням когнітивних структур. Матеріальною ба­зою концепту, його виразником є слово, а структура семантичних ознак значення слова відбиває основу структури концепту. За Ю.М. Карауловим, головним змістовим елементом мовної моделі світу повинно бути визнане семан­тичне поле, а константи свідомості окреслять межі концептуальної картини світу [4, с. 83]. Дослідження семан­тичних складників слова виявляє ієрархічну будову концепту. Однак при зіставленні семантичної розробки слова і концепту виявляється їхня неповна відповідність. Концепт у лексичній структурі слова є складною структурою, яка виступає синтезом індивідуально-авторського розуміння з традицією національного вживання цього кон­цепту, окресленою в певній лінгвокультурі, а також і загальнолюдською, первісно міфологічною моделлю світу.

Оскільки концепт як мовно-ментальний феномен дозволяє визначити особливості мовомислення, мовної по­ведінки, поведінкових стереотипів людини як представника певного етносу, виявлення типового і національного у складі концепту належить до пріоритетних досліджень сучасної лінгвістики. Доведено, що національну специ­фіку концептів унаочнюють фрейми - події можуть бути представлені у вигляді обмеженого стандартного набору ситуацій, які оформлюються у вигляді фрейму [5]. Тому ми вважаємо доцільним обґрунтувати засади фреймового підходу до відтворення стереотипних знань про тендерні ролі мовця-індивіда в лінгвокультурній спільноті.

У сучасній лінгвістиці фрейм є найважливішою моделлю репрезентації знань. Це структура даних для пред­ставлення стереотипних ситуацій, особливо при організації великих об'ємів пам'яті. Тобто, це структура інфор­маційних даних, в якій відображено набуті досвідним шляхом знання про деяку стереотипну ситуацію та про текст, що оцінює її. Фрейми можуть відображати як вербальні, так і невербальні знання від суб'єкта мовлення (комплекс оцінок, істинності ситуації, культурні, прагматичні та цільові установки, енциклопедичні знання) [3]. Тому фрейм визначають як таку когнітивну структуру у феноменологічному полі людини, що ґрунтується на імовірнісному знанні про типові ситуації й пов'язаних з цим знанням очікуваннях з приводу властивостей і відносин реальних чи гіпотетичних об'єктів. Фрейм складається із слотів, порожніх вузлів, що заповнюються перемінними, конкретними для досліджуваної ситуації даними. Кожен слот утримує якийсь тип інформації, реле-вантний для відповідного концепту. Жаботинська С.А. виділяє 5 фреймових типів: предметноцентричний фрейм, акціональний фрейм, партонімічний фрейм, гіпонімічний фрейм, асоціативний фрейм. Дослідниця вважає, що базові фрейми можуть бути використані в якості універсального інструментарію для структуризації інформації, що стоїть як за окремою лексичною одиницею, так і за лексичним полем [2, с. 91].

Фрейм утворюється навколо деякого концепту, але, на противагу певному набору асоціацій, містить лише основну типову інформацію, що асоційована з цим концептом. [7, с. 149-150]. Для концептів фреймова струк­тура - це модель інтерпретації концепту, оскільки фрейм схематизує, дозволяє чітко уявити і зрозуміти концепт, з'ясувати семантичну структуру концептів. Фрейм завжди структурований і, по суті, не може бути неподіль-

© Григорів Н. М., 2012ним. Так, у семантиці мовних одиниць, що репрезентують той або інший фрейм, значення окремих компонентів зводяться в єдину, комплексну ситуацію, її об'ємне уявлення. Знання цієї ситуації дозволяє цілісно сприймати значення конкретної мовної одиниці. Саме тому ми розглядаємо фрейм як один із способів ментальної репрезен­тації концепту. Як приклад, пропонуємо модель акціонального фрейму гендерно маркованого концепту "ФЕЙРІ" (FAIRY) англійської міфологічної картини світу: [ДЕХТО] ФЕЙРІ [діє ТАК на СТІЛЬКИ ТАКОГО ДЕХТО з МЕТА]. "He fell out with an old fairy, who got the better of him by cunning and treachery, and to revenge herself turned his daughter into a goose and carried her off to this distant place" [9, с. 245].

Тендерні концепти виступають універсаліями в когнітивній картині світу лінгвокультурної спільноти. У про­цесі вербалізації відображається специфіка сприйняття певним етносом цих концептів. Стереотипізація ген-дерних особливостей є складником явища категоризації дійсності відповідно до глобальної когнітивної моделі гендерних концептів, яка спрямовує інтерпретаційні процеси в русло аксіологічних орієнтирів лінгвокультури [1, с. 174].

У структурі концепту виділяють понятійний, образний та ціннісний складники. Понятійний складник відбиває категоріально-ознакову структуру концепту, образний фіксує когнітивні метафори, що підтримують його у мовній свідомості, ціннісний визначає місце концепту у системі аксіологічних орієнтирів лінгвокультури. Для структуру-вання понятійної концептуальної інформації досить часто застосовують фрейм як концептуальну структуру для декларативного, рідше - процедурного, подання знань про типізовані ситуації чи типізовані властивості об'єкта.

Гендерний стереотип, когнітивним субстратом якого є гендерний концепт, - це історично зумовлене типізоване в колективній свідомості певного лінгвокультурного соціуму уявлення про фізіологічні, емотивні, психічні, пси­хологічні та соціокультурні атрибути, властиві індивіду, якого соціум категоризує як чоловіка або жінку [1, с. 175]. Відповідно, гендерні стереотипи можуть бути структуровані у фреймові моделі різних типів.

Отже, когнітивне моделювання за допомогою фреймових структур дозволяє поглибити уявлення про зміст стереотипних знань гендерної тематики, а також визначити когнітивні механізми, на яких ґрунтується гендерна компетенція. Наші подальші наукові пошуки будуть спрямовані на дослідження трансформацій гендерних сте­реотипів ірреального світу англійських літературних казок за допомогою фреймових структур.

Література:

1. Григорів Н. Лінгвокультурний концепт як когнітивний субстрат для формування гендерних стереотипів / Н. М. Григорів // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - № 7 : Філологічні науки. Мовознавсво. - Луцьк, 2010. - С. 172-175.

2. Жаботинская С. Концептуальный анализ язика : Фреймовые сети / С. Жаботинская // Проблеми прикладної лінгвістики. - Одеса : Вид-во Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечнікова, 2004. - С. 81-92. - ( Сер. "Мова"; № 9).

3. Жулінська М. Фреймова семантика англійських комп'ютерних неологізмів / М. Жулінська [Електронний ре­сурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nz/Fil/2009_81_1/statti/19.pdf.

4. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н. Караулов. - М. : Наука, 1987. - 263 с.

5. Карпенко У О. Концептний зміст фрейму "Збройне протистояння" у російській культурно-мовній тради­ції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.02 "Германські мови" / У О. Карпенко -Київ. - 2006. - 20 с.

6. Русановська Т. Фреймова семантика та теорія лексико-семантичного поля у дослідженні сленгових вторин­них номінацій соматизмів / Т. Русановська [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/Nz/Fil/2009_81_4/statti/02.pdf.

7. Сонин А. Г. Когнитивная лингвистика: становление парадигмы / А. Г. Сонин. - Барнаул : АлтГУ, 2002. - 222 с.

8. Ткачик О. В. Гендерні стереотипи в англомовному фольклорі : дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.04 / Ткачик Олена Володимирівна. - К., 2008. - 204 с.

Lang A. The Violet Fairy Book / A. Lang. - Longmans, Green, and Co. : London, New York, 1901. - 388 p.УДК 81'372

Деменчук О. В.,

Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету

РЕГУЛЯРНА БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ДИСКОМФОРТНИХ ЕКСПЕРІЄТИВІВ (на матеріалі лексики чуттєвого сприйняття української та польської мов)

Стаття присвячена дослідженню регулярної багатозначності експерієнтивів на позначення ситуації дис-комфортних відчуттів. З'ясовуються особливості семантичного потенціалу "дискомфортних" іменників укра­їнської та польської мов, визначається динаміка розвитку їх семантичної парадигми.

Ключові слова: тематичний клас, регулярна багатозначність, експерієнтив, аргументна схема, реляційний вимір, актант.

Статья посвящена исследованию регулярной многозначности экспериентивов, обозначающих ситуа­цию дискомфортних ощущений. Выясняються особенности семантического потенциала "дискомфортных" существительныхукраинского и польского языков, определяется динамика развития их семантической парадигмы.

Ключевые слова: тематический класс, регулярная многозначность, экспериентив, аргументная схема, реля­ционное измерение, актант.

The article focuses on the regular polysemy of experiential lexicon, denoting the situation ofdiscomfort sensations. The peculiarities of the Ukrainian and Polish discomfort nouns semantic potential are ascertained, as well as the dynamics of their semantic paradigm development are determined.

Key words: thematic class, regular polysemy, experiential lexicon, argument schema, relational dimension, actant.

Регулярна багатозначність експерієнтивів (лексики чуттєвого сприйняття) як динамічний феномен розгляда­лася в аспекті: регулярних семантичних зв'язків (Ю.Д. Апресян, О.В. Падучева, О.О. Тараненко), параметрів діатетичного та категоріального зсувів (Г.І. Кустова, Р.Й. Розіна), базових когнітивних стратегій прототипового сценарію фрейму (Г.А. Залізняк, В.М. Телія, R. Langacker). Відповідно до зазначених аспектів виокремлювалися моделі регулярної багатозначності окремих експерієнтивів, розглядалася специфіка реалізації основних механіз­мів їх семантичної деривації, з'ясовувалися основні стратегії розширення похідних значень. У перспективі побу­дови динамічної моделі значення, що моделюється за зразком комплексу ієрархічно упорядкованих семантичних репрезентацій різних мовних вимірів (див. [2]), необхідним і доцільним є аналіз регулярної багатозначності окре­мих тематичних класів експерієнціальної лексики.

Мета розвідки - описати регулярну багатозначність лексики чуттєвого сприйняття тематичного класу дис-комфортних відчуттів, з'ясувати особливості семантичного потенціалу та динаміку розвитку їх семантичної па­радигми.

Об'єктом дослідження слугуватимуть іменники на позначення фізіологічних незручностей, які виникають у лю­дини як результат: (а) розладу (дисфункції) в її внутрішніх системах (печія, нудота, свербіж; zgaga, mdlosc, nudnosc, swedzenie); (б) відсутності необхідних для її життєдіяльності умов (спрага, жага, голод; pragnienie, glod, iaknienie)1.

Аналіз регулярної багатозначності "дискомфортних" експерієнтивів проводитиметься із врахуванням параме­трів реляційного виміру, що передбачає встановлення особливостей морфолого-синтаксичних позицій учасників відповідно до тих синтаксичних відношень, які ці учасники реалізують у межах заданої ситуацією конструкції. Доцільність аналізу семантичної деривації іменника за параметрами саме реляційного виміру зумовлений чин­ником широкого синтаксичного застосування іменника, оскільки "в реченні він здатен виступати практично у будь-якій синтаксичній ролі, позначаючи агента дії і щось, що піддається дії, адресата дії і його знаряддя тощо" [4, с. 85].

Модель прототипової ситуації, яку описують "дискомфортні" іменники має такий набір спільних семантичних компонентів:

(а)   Суб'єкт відчуває дискомфорт, оскільки виникає реакція на Об'єкт розладу (Вона відчуває нудоту) або необ-
хідність задовольнити Об'єкт бажання
(Він відчуває спрагу);

(б)   Об'єкт зумовлює у Суб'єкта відчуття дискомфорту у певний спосіб каузації (Його палила спрага) або вияву
(Нудота підступала до горла);

(в)  Об'єкт спричинюється до змін стану Суб'єкта мене у роті пересохло від спраги);

(г)   Об'єкт може бути каузований (ініційований Сік викликав нудоту, пролонгований Сік загострив печію або
нейтралізований
Сік утамував голод та спрагу) іншим Об'єктом.

Відповідно до моделі прототипової ситуації "дискомфортні" експерієнтиви реалізують аргументну схему ка­узативно-субперцептивного типу у форматі перехідних конструкцій: способу каузації - Y (Експерієнт) каузує (палить, мучить, допікає) Х (Експерієнціал); каузації наслідку за ознакою 'нейтралізації' - Z каузує (утамовує, стримує, приглушує) Y (Експерієнт), 'пролонгації' - Z каузує (загострює, посилює) Y (Експерієнт), 'ініціації' - Z каузує (викликає, збуджує) Y (Експерієнт) та неперехідної конструкції каузації наслідку - Z каузує (доводить до, призводить до) Y (Експерієнт).

1 Очевидно, що поділ слів, які позначають фізіологічні незручності, зумовлений чинником здвоєного genus proximum. Зокрема, в [7, с. 243] вершиною значення слова голод визнається диз'юнкція компонентів 'бажання їсти і відчуття, коли хочеться їсти'.


© Деменчук О. В., 2012


Ситуація, яку кодує каузативно-субперцептивна схема, осмислюється у перспективі двох семантичних ком­понентів прототипової ситуації: "Об'єкт зумовлює у Суб'єкта відчуття дискомфорту у певний спосіб каузації" та "Об'єкт може бути каузований іншим Об'єктом". Обидва компоненти представляють каузацію дискомфортногостану таким, що зумовлений чинником певного контролера каузації. Однак, якщо у першому випадку контроле­ром каузації є власне експерієнція (печія, нудота, голод тощо), то у другому - це об'єкт, що спричиняється до вияву цієї експерієнції. Коли обидва компоненти входять у перспективу того ж концепту ситуації, вони відповідно розподіляються за ознаками базових семантичних ролей Каузатора та Фонового Каузатора, пор.: Після оселедця (Фоновий Каузатор), що ним снідали хлопці, мучила спрага (Каузатор) [6, с. 595]. Позатим, між зазначеними се­мантичними компонентами та конструкціями, що втілюють ці компоненти, є істотна різниця.

Перший компонент, втілюючись у вигляді конструкції способу каузації, акцентує увагу на способі каузації дискомфортного стану Експерієнцера. Ознака 'спосіб каузації' є ключовою ознакою тематичного класу дієслів, внутрішня форма яких вказує на те, яким чином експерієнція впливає на суб'єкт чуттєвого сприйняття і викликає у нього дискомфортні відчуття, пор.: Вода кругом човна ще більше дражнила його; печія й смага ще гірше пекла його в грудях, у горлі [6, с. 348-349]: Glodskreca kiszki, szarpie wnetrznosci [10]. Власне на основі ознаки способу каузації каузативно-субперцептивна схема реалізує свій дериваційний потенціал, пор.: згага - "пристрасне ба­жання, жадоба чого-небудь; жага": Дика, непереможна згага життя палить всередині, сповняє усю його істоту ... [6, с. 507] (палити - "дуже хвилювати, непокоїти, мучити (про певні відчуття, переживання і т. ін.)" [6, с. 28]). Реалізуючи сценарій "каузація емоційного стану", каузативно-субперцептивна схема без перешкод "прописує" те­матичне дієслово, яке так чи інакше вказує на спосіб каузації (у нашому випадку емоційного) стану справ. Такого типу перенесення здійснюється на основі денотативної аналогії1 за параметром зміни таксономічної характерис­тики учасника: ФІЗІОЛОГІЧНЕ БАЖАННЯ vs. ЕМОЦІЙНЕ БАЖАННЯ.

На рівні параметрів реляційного виміру деривація засвідчує зміну граматичного таксону гіперролі Експерієнт за семантичними ознаками лексико-граматичного розряду іменника статичність (статальність) vs. динамічність.

Статальність представляє експерієнціальну ситуацію в аспекті зв'язаності статичної ознаки та її носія2. З цієї перспективи вихідна конструкція - конструкція каузації способу, зокрема в аспекті експерієнтива спрага - "сильне бажання пити": Її палила спрага, вона ледве-не-ледве зволіклася з постелі, принесла собі води, напилася [6, с. 595], осмислюється такою, що реалізує сценарій актуального статичного стану справ. При цьому ознака 'бажання', як асертивний компонент семантики експерієнтива, осмислюється у перспективі інактивного носія статичної озна­ки, що загалом кваліфікує феномен бажання як неконтрольований, довільний стан суб'єкта чуттєвого сприйняття. Пор.: "Це поза волею людини бажати або не бажати щось, бажане Р разом з його відчуттям-оцінкою "представля­ються" розуму С незалежно від його волі або навіть проти його волі" [8, с. 295]. Власне поєднання актуального та неконтрольованого3 створює передумову непередбачуваного результату, негативної оцінки, і, як результат, вияву дискомфортних відчуттів у внутрішньому світі Експерієнцера, пор.: Dokuczliwe swedzenie gojqcych sie ran [11].

Похідна конструкція переводить статичну ситуацію у режим агентивної статальності, в якій бажання осмис­люється як динамічний феномен, оскільки, як вважають, засвідчує "результат дії якоїсь важко визначуваної сили, присутність якої людина відчуває у собі" [1, с. 480]. Такого типу стан справ до певної міри можна вважати контр­ольованим у тому сенсі, що дії справжнього (Експерієнта) та фіктивного (Експерієнціала) контролерів підпоряд­ковані спільній меті, пор.: спрага - "перен. велике бажання чого-небудь; прагнення до чогось": Хлопців розбирає спрага: - Розкажіть про плавання... Як ви капітаном стали? [6, с. 595] (прагнення - "сильне бажання, потяг до здійснення чого-небудь" [6, с. 510]).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови