О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 15

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

"Словник української мови" (1978 р.) рекомендує своє тлумачення концепту СВЯТИЙ: пов'язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою [11, с. 101].

Схоже тлумачення подає "Словарь русского языка" (1984 р.) за редакцією А. Євгеньєвої, в якому СВЯТОЙ розглядається як: володіючий вищою досконалістю і силою; такий, який має бути виконаний у силу свого висо­кого призначення [9, с. 59].

В. Жайворонок у словнику-довіднику "Знаки української етнокультури" (2006 р.) трактує зазначений концепт як той, хто визначився своїм життям у любові до Бога й ближніх (Христос) [4, с. 531].

Окрім домінантних ознак, які ми дослідили у проаналізованих лексикографічних джерелах, СВЯТИЙ має й інші інтерпретації. Зокрема, він розглядається як офіційно-шанобливий титул; релігійний культ (свята гора, святий дух) [2, с. 328]; праведний, який живе згідно з Заповідями Божими (Святі апостоли) [10, 109]; все, що пов'язане з істиною, благом; мученики, пророки, апостоли; святі місця (дім, церква, навчальний заклад) [3, с. 161]; ікони із зображенням святих; люди, які провели все життя в захисті інтересів церкви і релігії і після смерті визнані недоторканним взірцем християнського життя і покровителями віруючих; пройняті високим, піднесеним,ідеальним; глибоко поважні, дорогі, величні за своїми завданнями, виняткові за важливістю. СВЯТИМИ також є такі поняття як "свята неділя", "святая святих", "святий батько" [12, с. 109-110]. СВЯТИМ постає народ морально чистий, благородний, бездоганний у житті, поведінці, безгрішний; освячений високою метою; глибоко шанобливий, дорогий; таємний, недоторканний [11, с. 102].

У словнику-довіднику В. Жайворонка СВЯТИЙ також розглядається у кількох аспектах: легендарні постаті (Святий Миколай, Ілля-пророк); богослови та духовні учителі, євангелісти, сповідники, як досконалі вірознавці, мученики і новомученики - страждальники за віру Христову, великомученики (Георгій Побідоносець, Пантелей­мон, Дмитрій Солунський), преподобні і преподобномученики (святі ченці), царі, блаженні, святителі і священ-номученики [4, с. 531].

Дослідження концепту СВЯТИЙ у лексикографічних джерелах дає можливість зробити висновок, що зазна­чена проблема є особливо актуальною при розгляді питання картини світу, оскільки відтворює світорозуміння, світовідчуття, ментальність сучасної етнокультури. Матеріал дає підстави говорити, що це універсальний кон­цепт, який позначає як сакральні постаті, так і індивідуальні погляди, цінності етносу.

Аналізуючи семантичне поле концепту СВЯТИЙ, вивчаючи його внутрішню будову та особливості функці­онування в українському мовному середовищі, необхідно звернути увагу на особливості інтерпретації цих кате­горій у різні епохи.

Так, скажімо, для лексикографічного масиву ХІХ століття домінантною ознакою є спорідненість цієї категорії з Богом, святинею, вищою цінністю, духовною вершиною аксіологічної системи східнослов'янських народів. Незаперечним є те, що таке наповнення структури досліджуваного концепту та семантичного поля відображає архаїчну модель світу, носієм якої був східнослов'янський український народ. Така картина формувалася у мен­тальному середовищі впродовж багатьох століть, викристалізувалася і, очевидно, стала духовним каркасом усьо­го етносу.

У ХХ столітті в силу історичних, політичних, культурних та інших потрясінь духовна, мовна, ментальна кар­тини світу переживають значні трансформації, які спричинені насамперед змінами ідеологічних векторів. У ре­зультаті цих процесів появляється такий семантичний компонент як "християнський культ".

Трансформація внутрішньої структури одного з ключових концептів культури відбувається не тільки на лек­сикографічному рівні, але і на текстовому, що не може не відобразитись на ілюстративному матеріалі. Лексема СВЯТИЙ (СВЯТІСТЬ, СВЯТИНЯ) набуває нової сполучуваності і, зазвичай, такої, яка не співвідноситься з сакральною картиною східних слов'ян.

Динаміка структури концепту СВЯТИЙ має мітигаційну природу, знаходиться у стані не зовсім чіткої визна­ченості. Про це свідчать українська, церковнослов'янська та багата російська лексикографії. Але духовні, куль­турно-історичні процеси кінця ХХ - початку ХХІ століть все більше фіксують факти ренесансу "старої" моделі, яка була характерною для східнослов'янського простору в XVII - XIX століттях. Така динаміка внутрішньої структури концепту може тлумачитися як ознака початку процесу відродження не лише релігійної традиції, але і духовності загалом.

Таким чином, аналіз проблеми сакрального доводить, що це домінантна проблема духовності етносу, його культури, особистої системи цінностей та картини світу, невід'ємним компонентом якої є концепт СВЯТИЙ. Можна також сказати, що концепт - це образ у свідомості українського народу, змодельований певними картина­ми світу, аксіологічною системою та зафіксований у писемних джерелах лексикографічними матеріалами. Влас­не, він і розкриває функціональні особливості та наповнення структурного каркаса смисловими елементами, що свідчить про ментально-культурний статус українського психотипу та української моделі світу.

Література:

1. Вільчинська Т. П. Концептуалізація сакрального в українській поетичній мові XVII - XVIII ст. : монографія / Тетяна Пилипівна Вільчинська. - Тернопіль : Джура, 2008. - 424 с.

2. Гумецька Л. Л. Словник староукраїнської мови XIV - XV ст. : у 2 т. / Л. Л. Гумецька, Г. М. Керницький, Д. Г. Гринишин. - К. : Наукова думка, 1978. - Т. 2. - 591 с.

3. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. / В. Даль. - М. : Гос. изд-во иностранных и национальных словарей, 1955. - Т. 4. - 683 с.

4. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : словник-довідник / В. В. Жайворонок. - К. : Довіра, 2006. - 703 с.

5. Кононенко В. І. Концептологія в лінгвістичному аспекті / В. І. Кононенко // Мовознавство. - 2006. - № 2-3. -С. 111-117.

6. Кубрякова Е. С. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова, В. В. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г. Лузина. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1996. - 246 с.

7. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика: учеб. пособие / В. А. Маслова. - [3-е изд., перераб. и доп.]. -Минск : ТетраСистемс, 2008. - 272 с.

8. Скаб М. В. Закономірності концептуалізації та мовної категоризації сакральної сфери : монографія / Марія Василівна Скаб. - Чернівці : Рута, 2008. - 560 с.

9. Словарь русского языка: в 4 т. / [А. П. Евгеньева]. - [2-е изд., испр. и доп.] - М. : Русский язык, 1984. - Т. 4. -802 с.

 

10.Словарь церковно-славянскаго и русскаго язика : в 4 т. - Санктпетербургъ : Типографія Императорской Ака­демии Наукъ, 1847. - Т. 4. - 488 с.

11.Словник української мови: в 11 т. / [І. К. Білодід]. - К. : Наукова думка, 1978. - Т. 9. - 917 с.

Толковый словарь русского языка: в 4 т. / [ред. Д. Ушаков]. - М. : Гос. изд-во иностранных и национальных словарей, 1940. - Т. 4. - 1500 с.УДК 811.161.2'23

Денисевич О. В.,

Житомирський державний університет імені Івана Франка

РЕКЛАМА: ВІД РЕАКЦІЇ ДО СТИМУЛУ

У статті проаналізовано асоціативні зв'язки між реакціями реклама зі складу асоціативних полів слів-стимулів рекламної сфери.

Ключові слова: стимул, реакція, вільний асоціативний експеримент, асоціативне поле, асоціативне значення, мовна картина світу.

В статье проанализированы ассоциативные святи между реакциями реклама из состава ассоциативных по­лей слов-стимулов рекламной сферы.

Ключевые слова: стимул, реакция, свободный ассоциативный эксперимент, ассоциативное поле, ассоциатив­ное значение, языковая картина мира.

In the article the associative links between reactions of advertising from the associative field of the word-stimulus advertising are analyzed.

Key words: reaction, word-stimulus, a free associative experiment, the associative field, The associative meaning, the language picture of the world.

Постановка проблеми. Останнім часом лінгвістична наука все більше розглядає мову не як сталу систему, а намагається виявити механізми її функціонування у нерозривному зв'язку з особливостями відображення на­вколишнього світу у свідомості людини та процесом концептуалізації знань [12, с. 7]. Людина, живучи в інфор­маційному суспільстві, з кожним днем пропускає через себе потік нових знань, відомостей про світ. Зокрема, велику частину інформації людина отримує через рекламу. Отримані відомості формують картину світу мовця. Тому розуміння специфіки структурування мовної картини світу стає нагальною потребою та зумовлює вибір проблематики психолінгвістичних досліджень.

Актуальність дослідження. Реклама є об'єктом дослідження у багатьох галузях знань. Психолінгвістичні розвідки відкривають перспективу нового бачення явища реклами, зокрема формування поглядів на навколишній світ вербальними засобами та навпаки - редагування мовної картини світу під впливом реклами. Асоціативний експеримент - один з найефективніших методів збирання матеріалу для подальшого семасіологічного аналізу. Він дає матеріал, що є віддзеркаленням живого слововживання, виявляє портрет сучасної людини, її погляди на світ, зумовлений особливостями національного менталітету.

У наш насичений інформацією час будь-який носій мови володіє мозаїчним набором знань із різних галузей науки та техніки, що відображається в асоціативно-вербальній сітці [5, с. 757]. Реклама містить в собі знання з різних сфер знань. Сфера рекламної лексики постійно поповнюється новими словами, з появою такого нового слова спочатку формується його лексичне значення, яке стає основою для укладання лексикографічних словни­ків. Дослідження слів рекламної сфери шляхом асоціативного експерименту дозволяє спостерігати, яким чином разом з лексичним формується й асоціативне значення слова.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Асоціативний експеримент активно застосовується українськими (О.І. Горошко, Д.І Тереховою, Т.Ю. Ковалевською, С.В. Мартінек, О.О. Холодом, Т.Є. Недашківською [9] та ін.) та російськими (Ю.М. Карауловим, Є.Ф. Тарасовим, Н.В. Уфімцевою, О.О. Залевською, І.Г. Овчинніковою та ін.) вченими. Метод вільного асоціативного експерименту служить основою для укладання асоціативних словників (за редакцією Ю.М. Караулова, Н.П. Бутенко, Т.Ю. Ковалевської, С.В. Мартінек). Засобом вільного асоціатив­ного експерименту вивчається асоціативне значення слова, яке по-різному інтерпретується у лінгвістиці. Його розглядають як конотацію та інформацію, що передається словом [6], як ознаку, що змінює значення слова у ви­словлюванні та може переходити в семи [1] та ін. Запроваджується методика вивчення зворотних асоціацій, на які слово-стимул стає реакцією [7]. Укладено словники, де простежено зворотній асоціативний зв'язок від реакції до стимулу (під редакцією Ю.М. Караулова [10], І.С. Лачиної, С.В. Мартінек [12] та ін.).

Мета статті: встановлення внутрішніх семантичних зв'язків між стимулами та реакціями в межах асоціатив­ного поля реклама.

Виклад основного матеріалу. Кожне явище навколишньої дійсності впливає на свідомість людини та її кар­тину світу. Реклама є одним з таких явищ. Вона може бути не тільки пізнавальною, цікавою, а й нав'язливою. "Нас оточують стереотипні надписи, вивіски, заклики, що відображають живу діяльність, міцно входять в асоціа­тивно-вербальну сітку носія мови, стаючи її необхідним елементом і складаючи частину нашого світу" [5, с. 756].

Асоціативне поле розкриває перед нами можливість вивчення не просто фрагмента вербальної пам'яті знань людини, фрагмента системи семантичних і граматичних відношень, але й фрагмент образів свідомості, мотивів та оцінок [10, с. 6].

В асоціативному полі, на думку М. Патсиса, знаходимо реальну для носія мови психологічну структуру змісту слова, яка може бути використана в семантичних теоріях значення як інструмент аналізу значення слова [9].

Рекламу можна назвати позамовним, екстралінгвістичним знанням (Ю.М. Караулов), яке віднаходить своє місце в картині світу носія мови [5].

Проведення асоціативного експерименту зі словом реклама дало змогу встановити коло понять, що окрес­люють сферу вживання та поширення реклами. Опитуваним запропонували відповісти першим словом, що їм спадає на думку, на слово-стимул реклама (близько 500 реакцій). Вивчення асоціативного поля стимулу реклама [3] дало матеріал для укладення стимульного списку. Цей список став основою для подальшого етапу досліджень

 

© Денисевич О. В., 2012зі встановлення асоціативних зв'язків слів рекламної лексики у свідомості мовців. Стимульний список складає 70 слів, до нього ввійшли слова: піар, продукція, інформація, знаменитість, повідомлення, телевізор, музика, популяризація, радіо, гроші, Інтернет, картинка, газета, ЗМІ, прибуток, оголошення, вплив, колір, попит, по­слуга, маркетинг, кадр, час, креатив, упаковка, плакат, сучасний, слоган, знижка, пропозиція, товар, марка, презентація, бізнес, імідж, білборд, дизайн, покупка, копірайтер, маркування, афіша, каталог, дегустація полі­графія, рекламний агент, економте, новинка, вигідно, сайт, без ГМО, бренд, відеоролик, гарантія, рекламна ідея, строк придатності, корисно, рекламний текст, спонсор, рейтинг, престиж, конкуренція, комунікація, логотип, менеджмент, наклейка, стратегія, зміст, актуальність, мотивація, стереотип. Слова, що склали стимульний список, зафіксовані словником рекламної лексики Р.Г. Іванченка [4] (оголошення (с. 109), маркування (с. 92), вплив (с. 31), маркетинг (с. 90), кадр (с. 65), актуальність (с. 9), час (с. 48), афіша (с. 18), каталог (с. 68), дегус­тація (с. 38), рекламний агент (с. 5), плакат (с. 121), знижка (с. 58), марка (с. 89), рекламна ідея (с. 147), спонсор (с. 166), дизайн (с. 40), імідж (с. 62), комунікація (с. 77), логотип (с. 86), наклейка (с. 105)) та словником термінів мас-медіа [11]: білборд (с. 18), бренд (с. 19), відеоролик (с. 25), газета (с. 27), дизайн (с. 33), імідж (с. 43), Інтернет (с. 43), інформація (с. 45), кадр (c. 46), комунікація (с. 48), логотип (с. 50), ЗМІ (с. 51), поліграфія (с. 63), радіо (с. 69), рейтинг (с. 70). Можна стверджувати, що значною мірою відповідний фрагмент картини світу мовця сфор­мований під впливом значного обсягу рекламної інформації.

Вільний асоціативний експеримент проведений зі студентами Переяслав-Хмельницького державного педа­гогічного університету імені Григорія Сковороди (30 осіб), Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП, м. Київ) (20 осіб), Київського національного університету імені Тараса Шевченка (25 осіб), Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського (55 осіб) та Житомирського державного універси­тету імені Івана Франка (31 особа). Це студенти, що здобувають різні спеціальності: психологи, філологи, журна­лісти, економісти та фахівці з міжнародних зв'язків віком від 17 до 23 років. Експеримент проводився з жовтня по листопад 2011 року. Вікова категорія від 17 до 25 років. Такий вибір зумовлений тим, що, за визначенням московської психолінгвістичної школи, зазначений вік позначається становленням мовної особистості, а її струк­тура залишається відносно стабільною протягом життя. Отже, аналізуючи соціальні, етнічні, історико-культурні та інші оціночні реакції опитуваних, можна виявити деякі характеристики стану масової свідомості на найближчі десятиліття, "тобто на період, коли опитуваний буде складати активне ядро суспільства"[10, с. 4].

Аналізуючи дані експерименту, ми помітили, що часто на запропоновані слова-стимули отримували реакції реклама. У такий спосіб вибудовується зворотній зв'язок між стимулом реклама та реакцією реклама. Аналіз зворотних реакцій дозволяє вивчити поля інших слів, на які слово-стимул є реакцією, за словами І.С. Лачиної, ми таким чином стикаємось з ситуацією, коли визначений ряд слів ідентифікується на психологічному рівні за допомогою даного слова-реакції в так званому "закодованому варіанті" [7, с. 69].

Результати експерименту виявили, що з 70 запропонованих на 34 слова-стимули, ми отримали реакцію ре­клама. Така ядерна реакція виявлена у асоціативних полях стимулів білборд (69 - тут і далі цифрами позначено коефіцієнт частотності), піар (44), афіша (31), маркетинг (24), слоган (23). Якщо стимул білборд формує одна ядерна реакція реклама, то до ядра стимулу афіша входять реакції з різних семантичних сфер оголошення (25), театр (20). Як помітив Ю.М. Караулов, ядерні реакції свідчать про прояв національного у свідомості носіїв мови, однакове світобачення та однакове віднаходження "я" в світі, призначена для того, щоб ідентифікувати "свого", впізнати особистість"[5, с. 762].

Стимули з високою частотністю в їхніх асоціативних полях реакцій реклама: рекламний текст (15), відео­ролик (14), рекламний агент (14), рекламна ідея (11), плакат (9). Далі від ядра розташовані стимули популя­ризація (7), новинка (5), телевізор (5), наклейка (5), менеджмент (4), презентація (4), оголошення (4), бренд (3), каталог (3), ЗМІ (2), без ГМО (2) та пропозиція (2). Одиничною реакцією реклама є для слів-стимулів кадр, спонсор, корисно, продукція, вигідно, копірайтер, дегустація, радіо, сайт, дизайн та імідж.

Наявність реакції реклама для цих стимулів підтверджує співвіднесеність цих слів зі сферою реклами у розу­мінні носіїв мови. Завдяки експериментальним матеріалам відтворено асоціативні поля й асоціативні значення аналізованого поняття у зворотному відображенні стимул реклама <-> реакція реклама. Для реклами використо­вують усі можливі засоби комунікації, тому і у свідомості інформантів слова-стимули ЗМІ, радіо, оголошення, телевізор, сайт, плакат, афіша, білборд, каталог, наклейка - тобто засоби представлення реклами - прямо пов'язані з реакцію реклама. Слова піар, популяризація, презентація асоціюються як синонімічні, тотожні до слова реклама. Поява нових технологій, продукції не обходить сферу реклами, таким чином реклама стає репре­зентантом нового в суспільстві. Слова-стимули новинка, продукція, пропозиція дали реакцію реклама. Марке­тинг, менеджмент, дизайн, імідж як необхідні складові створення реклами відтворюються у свідомості мовців відповідною реакцією. Стимули рекламна ідея, рекламний агент, рекламний текст містять у собі компонент, похідний від слова реклама, тому узагальнюються мовцями реакцією реклама. Лексичне значення стимулу ко-пірайтер визначається як упорядник рекламних текстів. Це нове слово відоме студентам журналістських спе­ціальностей, тому викликало реакцію реклама лише 2 рази. Відеоролик - одна з найцікавіших для сучасного українця форм представлення реклами, викликає цю реакцію 14 разів. Наявність реакції реклама на ці та інші стимули свідчить по ефективність та дієвість рекламних кампаній, інколи навіть нав'язливість та маніпулювання людською свідомістю. Ця сторона реклами яскраво проявляється у конотаційних реакціях інформантів. У цьому дослідженні оціночні стимули вигідно та корисно викликають реакцію реклама.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови