О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 16

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

На рисунку, поданому нижче, схематично представлено, як твориться зв'язок між реакцією реклама та слова­ми-стимулами у сприйнятті нашими респондентами. Принцип будови схеми продемонструємо таким прикладом: реклама, будучи реакцією на слово-стимул білборд, паралельно викликає реакцію білборд, будучи словом-сти­мулом реклама.
білборд

РЕКЛАМА

---------- Е-

РЕКЛАМАПредставлене на схемі уявлення носіїв мови про рекламу демонструє, як вербальними засобами структуро-вана мовна картина світу. Між стимулом і реакцією існують обопільно направлені зв'язки. Спільні елементи (на рисунку в фігурних дужках), є основою, своєрідною архісемою, спільною частиною асоціативного значення для суміжних асоціативних полів, сукупність яких демонструє тематичний фрагмент мовної картини світу.

Цікаво інтерпретує асоціативне значення Н.С. Болотнова: якщо підходити до слова як до одиниці комунікації, то асоціативне значення слова слід розглядати не лише як таке, що належить слову, але й свідомості комуні-канта, в силу того, що воно має лінгвістичну основу та екстралінгвістичну обумовленість [1, с. 16]. Слідуючи цьому твердженню, вважаємо, що реагуючи на слово-стимул, комунікант-опитуваний транслює індивідуальне розуміння до асоціативного поля, впливає на формування в комунікативному полі асоціативного значення слова, пов'язуючи його з іншими асоціативними полями та семантичними організаціями (лексичними, термінологічни­ми значеннями та ін.).

Асоціативні поля стимулів є незамкнутими, оскільки, як підтверджує Н.П. Бутенко, якщо продовжити екс­перимент, залучаючи до участі в ньому більшу кількість інформантів, то разом зі збільшенням типових будуть зростати й індивідуальні реакції [2, с. 7].

Продовження дослідження дасть змогу виявити взаємовідносини між стимулами та реакціями інших понять рекламної сфери та відтворити зв'язки між їхніми асоціативними полями.

Висновки. Асоціативне значення дає змогу виявляти сприйняття та розуміння мовцями понять різних зна­ченнєвих сфер і реконструювати мовну картину світу. Це значення є реальним та має динамічний характер.

Результати вільного асоціативного експерименту дозволяють відобразити семантику слова в усій її склад­ності, виявити особливості слововживання. Аналіз зворотних зв'язків між стимулом та реакцією на прикладі слова-поняття реклама демонструє складність і взаємну направленість зв'язків між елементами асоціативних полів. Формування та корекція семантичних відношень проходить в комунікації, коли відбувається встановлення взаємодії між загальним та суб'єктивним, мовою та мовленням, спільною та індивідуальною картинами світу.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у залученні до вільного асоціативного експерименту більшої кількості опитуваних та збільшенням стимульного списку.

Література:

1. Болотнова Н. С. Лексическая структура художественного текста в ассоциативном аспекте / Том. Гос. пед. ин-т. - Томск, 1994. - 210 с.

2. Бутенко Н. П. Словник асоціативних норм української мови. - Львів : Видавництво при Львів. ун-ті "Вища школа", 1979. - 120 с.

3. Денисевич О. В. Психосемантичні особливості асоціативного поля стимулу реклама // Психолінгвістика: [зб. наук. праць ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди"]. -Переяслав-Хмельницький: ПП "СКД", 2011. - Вип. 8. - С. 100-106.

4. Іванченко Р. Г. Реклама. Словник термінів. - Київ. - 1998. - 206 с.

Караулов Ю. Н. Русский ассоциативный словарь как новый лингвистический источник и инструмент ана­лиза языковой способности // Русский ассоциативный словарь. Книга 1, (Ю. Н. Караулов, Г. А. Черкасова, Н. В. Уфимцева, Ю. А. Сорокин, Е. Ф. Тарасов. - М. : ООО "Издательство Астрель" : ООО "Издательство АСТ", 2002. -С. 749-782.

6.Климкова А. А. Ассоциативное значение слов в художественном тексте // Научные доклады высшей школы. Сер.: Филологические науки. - 1991. - №1. - С. 45-54.

7.Лачина И. С. Исследование обратных ассоциаций ряда английских прилагательных // Проблемы семантики: психолингвистические исследования, Тверь, ТГУ, 1991. - С. 67-72.

8.Недашківська Т. Є. Асоціативне семантичне поле концептів професійність, служіння, мета, повноваження у професійній свідомості державних службовців [Текст] / Т. Недашківська // Вісник НАДУ - 2007. - № 4. - С. 65-73.

9.Патсис М. Ассоциативное поле как инструмент анализа значения слова (на материале греческого языка). Авто-реф. дисс. ... канд. филол. наук. - Москва. - 2005. - 18 с.

 

10.Русский ассоциативный словарь. В 2 т. Т. 1. От стимула к реакции : Ок. 7000 стимулов / Ю. Н. Караулов, Г. А. Черкасова, Н. В. Уфимцева, Ю. А. Сорокин, Е. Ф. Тарасов. - М. : ООО "Издательство Астрель" : ООО "Изда­тельство АСТ", 2002. - 784 с.

11.Словник журналіста: Терміни, мас-медіа, постаті / За заг. ред. Ю. М. Бідзілі. - Ужгород : ВАТ "Видавництво "Закарпаття", 2007. - 224 с.

Український асоціативний словник. В 2 т. Т. 2 : Від реакції до стимулу / за ред. Мартінек С. В. - 2 вид., стер. - Львів : Паїс, 2008. - 468 с.УДК 81373.7,1122

Денисенко С. Н.,

Львівський національний університет ім. І. Франка, Романчук О. В., Матвіяс О. В.,

Львівський державний університет фізичної культури

РОЛЬ ОБРАЗУ У СЕМАНТИЧНІЙ СТРУКТУРІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

(на матеріалі різноструктурних мов)

Традиційне розуміння образа в різних галузях наукових знань відображає процес і результат як мисленнєвої, так і мовленнєвої діяльності. Особливо важливу роль відіграє емпіричний образ у формуванні та функціонуванні фразеологічних одиниць, а також їх розвитку у мові.

Ключові слова: образ, фразеологічна одиниця, образний компонент, семантична структура.

Традиционное понимание образа в разных отраслях научных знаний отражает процесс и результат как мы­слительной, так и речевой деятельности. Особо важную роль играет эмпирический образ в формировании и функционировании фразеологических единиц, а также их развитие в языке.

Ключевые слова: образ, фразеологическая единица, образный компонент, семантическая структура.

The traditional treating ofan image in differentfields ofscience reflects the process and outcome of thinking and speak­ing activity. An empiric image plays especially important role in formation and functioning ofphraseological units and their development in a language.

Key words: image, phraseological unit, image component, semantic structure.

Образ як результат пізнавальної діяльності суб'єкта передбачає два етапи його формування. Перший етап сприйняття об'єкта органами почуттів у процесі емпіричного освоєння реальності, на якому у свідомості людини фіксується зовнішній вигляд об'єкта (розміри, форма, колір), тактильні відчуття об'єкта (вага, густина, темпера­тура), звукові, смакові та інші параметри, доступні чутливому сприйняттю. Другий етап - фіксація у свідомості (запам'ятовування) сприйнятих характеристик об'єкта, які дозволяють відтворити їх при відсутності характе­ристик об'єкта безпосереднього контакту з самим об'єктом, тобто перехід образа сприйняття в образ уявлення його. У фразеологічній семантиці первинний почуттєво - раціональний образ розглядається у зв'язку зі змістом виразів, які здатні викликати цей образ у свідомості людини при сприйнятті мовної ФО. Наприклад, українською берегти що-небудь як зіницю ока, російською беречь, хранить что-либо как зеницу ока, німецькою etw. wie seinen Augenapfel huten, англійською to keep a person at the apple of one's. французькою garder comme la prunelle de ses yeux [6]. Це біблійний вислів, у латинській мові вживається також у подібній формі plus oculis suis more - люби­ти більше ніж своє око. Образною основою стійкого порівняння є утворення у мовній формі уявлення про на­глядно - почуттєвий образ предметів (яблуко, око). Це уявлення виражається у прямому буквальному значенні берегти що-небудь дуже пильно (зосереджено). Так наглядне уявлення є основою для переносного значення ФО і виражає понятійний зміст за чим-небудь стежити, турбуватися про що-небудь.

У зв'язку з цим у семантичній структурі ФО виділяється образний компонент. Так, на думку О.В. Загоро-вської [8], яка досліджувала лексичну семантику, мовне значення доцільно вивчати як сукупність денотативного, конотативного і образного компонентів. Денотативний компонент є частиною значення знака, який відображає у загальній формі предмет та явища об'єктивної діяльності. Конотативний компонент, який характеризує ситуацію спілкування її учасників та їхнє відношення до предмета мовлення, включає в себе емоційний, оцінний, інтен­сивний та стилістичні мікрокомпоненти. І.А. Стернін визначає образний компонент значення як називний знак чутливого наглядного образу предмета [11].

Враховуючи теорію О.В. Загоровської, образний компонент ФО можна розглядати як складову частину її зна­чення. І не дивлячись на те, що поряд з номінативними одиницями, семантика яких передбачає образ-представ-лення, існують одиниці, позбавлені такої семантичної ознаки, наприклад, номінацій, які відносяться до абстрак­тної сфери, а вона не допускає чуттєвої конкретизації. О.В. Загоровська розглядає структуру подібних мовних знаків як таку, що містить у собі нульовий образний компонент значення [9]. Одним з найбільш визначальних факторів, які характеризують розвиток ФО, є факт метафоризації. Метафора як багатоаспектне мовне явище, становить неперехідний інтерес в різних галузях знань. Як вид тропів вона вивчається у поетиці (стилістика, ри­торика, естетика), як джерело нових знань слова у лексикології, як особливий вид мовлення вжитку, у прагматиці як спосіб мовлення ті пізнання дійсності - у логіці, філософії (гносеології) і когнітивній психології.

Наріжний камінь у дослідженні метафори був покладений Арістотелем, який закріпив за цим тропом високий когнітивний статус і розглядав іі концептуальний феномен, а не пусту гру слів. У результаті метафора представ­лена Арістотелем як формула більшої виразності мови.

Метафора, як універсальний спосіб номінації, базується на асоціації за подібністю, в той же час вона включає суб'єктивний характер сприйняття дійсності.

Свідчення про вторинний асоціативний образ метафоричного характеру у лінгвістиці беруть початок в ідеях Ш. Баллі та О.О. Потебні. Лінгвістичний образ визначається як "совмещенное видение двух картин", "сопряже­ние двух предметов" [4]. Таке розуміння образу пов'язано зі здатністю слова позначати предмет у асоціативному зв'язку з другим предметом, відображати у своєму значенні сумісне бачення двох картин.

На погляд М.Б. Беззубикової [3] визначення В.Г. Гак є для дослідження фразеологічної образності найбільш вдалих, бо воно походить із семантичної двоплановості образних одиниць. "Поєднання двох картин " автор розу­міє так: одна з них створює образне (переносне) значення ФО, а друга відповідає його буквальному (висхідному)

© Денисенко С. Н., Романчук О. В., Матвіяс О. В., 2012значенню [2]. Наприклад, українською підрубати під корінь, російською уничтожить в корне, німецькою die Act an den Baum legen, англійською to cut the ground under the feet of - вибити землю з-під ніг, французькою couper (а або dans) la racine - зрізати корінь [10]. Цей вираз також біблійного походження і латинською мовою звучав: "Jam securis ad radiecm arborum posita es" - покласти сокиру під корінь, знищувати яке-небудь зло у корені, решительно взязатся за искоренение зла. Підрубати під корінь - значить, знищувати дерево, підрубати його, з пошкодженим коренем воно загине. Інший переклад українською копати кому-небудь яму, російською "рыть яму кому-либо, англійською to dig a pit for smb. - копати яму кому-небудь, французькою semer des pieges sur les pas de qn - розставляти пастки кому-небудь [5].

Цей вираз також латинського походження, тобто він уживається ще в Біблії. Але цей вираз має і інше по­яснення поставити комусь пастку, щоб той упав в неї, тобто нашкодити йому. У словниках знаходимо ще одне пояснення, що образ походить з часів кам'яного віку, коли людина на полюванні ставила на звірів пастки. Звідси виникло ще прислів'я, хто копає другому яму, сам в неї упаде. Так цей вираз переходить у вислови Соломона, вже у переносному значенні, Ефект поєднання бачення двох картин світу забезпечує переносному словосполу­ченню метафоричну образність, яка призводить до утворення прислів'я з повчальним змістом.

Виникаючи у результаті сенсорних вражень, образ далі самостійно формує семантичне уявлення, але при цьо­му залишається категорією свідомості. На думку Алефіренко М.О. [1] образ у подальшому, будучи включеним у мовленнєво-мислячий процес перетворюється у мовленнєвий образ - категорію мовної свідомості, в контексті якої він вступає у нові асоціативні відношення, необхідні для мовного моделювання того чи іншого феномена національної культури, для формування нової картини світу у вигляді образних уявлень, так, наприклад, вираз "копати комусь яму", дякуючи різним асоціативним та іншим елементам свідомості, висвітлює узагальнено-ці-лісну картину світу.

Розглянемо німецькою ФО - den Aal beim Schwanze fassen - "починати справу не з того кінця: братися за неможливе, хапати чорта за хвіст" [10].

Внутрішня форма ФО включає мотиваційну форму, яка представлена словосполученням "den Aal fassen" Мотиваційне значення подано буквальним змістом даного словосполучення і передає позамовну ситуацію хто хапає в'юна (за хвіст). Наглядне уявлення показує на денотат , який уподібнюється даному образові, а внутрішня форма є засобом втілення двопланового асоціативно-образного змісту. Встановлення зв'язку між значенням ФО "починати справу не з того кінця" і його прототипом дозволяє сприймати значення даної одиниці як образне.

Мотивація образу ФО з живою внутрішньою формою присутня завжди. Вивчення ФО грунтується на свідомо­му співставленні цієї одиниці з її прототипом, на фоні якого і створюється двоплановість асоціативно-образного змісту. ФО, яка не має внутрішньої форми і семантичної двоплановості на думку О.І. Назаряна завжди створює свого історико-семантичну природу [11].

Важливу роль при виборі компонентів ФО відіграє синтагматична обумовленість, яка може бути формальною і семантичного. При формальній обумовленості рядоположними стають знаки семантично несумісні [1]. А тому у формуванні значення подібних ФО активно приймає участь образне уявлення. А образ ФО відіграє важливу роль у її розвитку і багато в чому обумовлює характер функції у мові.

Література:

1.Алефиренко Н. Я. Поэтическая энергия слова. Синергетика языка, сознания и культуры. / Н. Ф. Алефиренко. -М. : Academia, 2002. - 394 с.

2.Баранцев К. Т. Англо-український фразеологічний словник. ІІІ вид. Київ : Знання, 2006. - С. 570.

3.Беззубикова М. В. Образ и его роль в семантической структуре фразеологизма. "Идиоматика и когнитивная лингвокультурология" т. 2. - Белгород, 2008. - С. 87.

4.Гак В. Г. Беседы о французском слове. Из сравнительной лексикологии французского и руского язиков / В. Г. Гак. - М. : Едиториал УРСС, 2004. - 336 с.

5.Гак В. Г., Мурадова А. Л. Новый большой фразеологический французско-русский словарь. - М. : ІІ изд. Рус­ский язык - Медиа, 2006. - С. 1628.

6. Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник. Словник -овідник з фразеологіч­ної деривації на основі існуючої фразеології німецької мови з перекладом перекладів на українську та російську мови. - Вінниця : Нова книга, 2005. - С. 22.

7. Добровольський Д. О. Образная составляющея в семантике и дном / Д. О. Добровольський / Вопросы языкознания. - 1996. - С. 71-93.

8. Загоровская О. В. Образный компонент в значених словах / О. В. Загоровская // Лексические и граматические компоненти в семантике языкового знака. - Воронеж, 1983. - С. 16-20.

9. Загоровская О. В. О семантичних различних образных и экспресивных единиц язика / О. В. Загоровськая // Экспресивность на разных язика. Новосибирск, 1984. - С. 74.

10.  Назарян А. Г. История развития французской фразеологии / А. Г. Назарян. М. : 1981 - С. 189.

11.       Стернин И. А. Проблемы анализа структуры значения слова / И. А. Стернин. - Воронеж : Изд-во ВГУ,
1997. - С. 271.
Джуматій О. О.,

Одеський національний університет ім. 1.1. Мечникова

АНГЛОМОВНА ВЕРБАЛІЗАЦІЯ МІМІЧНОГО ВИРАЖЕННЯ БАЗОВИХ ЕМОЦІЙ

(на матеріалі тлумачних словників)

У статті розглядаються способи прояву емоцій на обличчі людини, зокрема, за допомогою міміки. Аналізу­ється англомовна вербалізація мімічного вираження базових емоцій як одна із складових досліджуваного ЛСП "FACE".

Ключові слова: лексико-семантичне поле, базові емоції, міміка, вербалізована кінема.

В статье рассматриваются способы проявления эмоций на лице человека, в частности, с помощью мимики. Анализируется вербализация мимического выражения базовых эмоций в современном английском языке как одна из составляющих исследуемого ЛСП "FACE"

Ключевые слова: лексико-семантическое поле, базовые эмоции, мимика, вербализованная кинема.

The article addresses the ways of facial expression of emotions and demonstrates the analysis of verbalized facial expression of basic emotions in the context of lexical semantic field (LSF) "FACE".

Key words: lexical semantic field, basic emotions, facial expressions, verbalized kineme.

Дана стаття представляє собою частину дослідження, присвяченого вивченню лексико-семантичного поля (ЛСП) "FACE" в сучасній англійській мові. ЛСП "FACE" складається із сукупності англомовних лексикографічно зареєстрованих слів, словосполучень та фразеологічних одиниць, які називають частини обличчя людини та мімічні рухи, що є виразниками емоцій людини та засобами невербальної комунікації.

Обличчя людини, по-перше, є однією з найголовніших складових її індивідуальності, а також, основним ком­понентом поняття "зовнішність". По-друге, "обличчя представляє собою своєрідний екран, на якому з більшою чи меншою повнотою відбивається динаміка актуальних переживань людини. Завдяки цьому, обличчя ... висту­пає одним з каналів невербальної коммунікації" [1]. Виходячи з цього, у складі досліджуваного ЛСП виділяється два мікрополя:

1. мікрополе "обличчя як зовнішність", компоненти якого описують обличчя людини в стані спокою;

2. мікрополе "обличчя як виразник емоцій", компоненти якого описують мімічні рухи, а також зміни стану обличчя (наприклад, зміну кольору: to blush, to gain colour etc.), які свідчать про певну емоцію.

В даній статті розглядається саме мікрополе "обличчя як виразник емоцій", до складу котрого увійшло 190 конституентів ЛСП "FACE" (74% від загальної кількості зареєстрованих словникових одиниць).

Обличчя людини має найбільшу здатність до вираження різноманітних емоційних відтінків [3, с. 23]. Таким чином, міміка є основним засобом вираження емоцій. Під мімікою розуміють "скорочення різноманітних м'язів обличчя для вираження своїх переживань та відношення до чогось або когось" [3, с. 55]. Найбільш виразні мі­мічні м'язи групуються навколо отворів лицьового скелету: ротової щілини, очниць і носу. Скорочення м'язів обличчя змінює його вираз, сигналізує про стан, в якому на даний момент перебуває людина. Останнє є не тільки предметно, а й соціально спрямованим і обумовленим. Таким чином, мімічна гра набуває комунікативної функції, стає своєрідною мовою спілкування, заповнюючи певні пробіли у вербальній комунікації.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови