О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 17

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Міміка, як виразні рухи обличчя, що використовуються як допоміжні, супровідні засоби комунікації, є пред­метом вивчення кінесики - розділу паралінгвістики, що вивчає комунікативні функції рухів тіла [5, с. 197]. Струк­турною одиницею кінетичної "мови" як системи є кінема.

В даному дослідженні увага приділяється взаємодії кінетичного та вербального (в нашому випадку англо­мовного) кодів. Вербалізація кінетичної поведінки людини передбачає вибір окремого словесного означення для окремої кінеми, тобто появу вербалізованої кінеми (ВК) [6, с. 8]. Лексикографічно зареєстровані ВК є мовними вербалізованими кінемами (МВК). Мовні вербалізовані кінеми слід відрізняти від мовленнєвих вербалізованих кінем, які в англомовному мовленні називають, характеризують та описують знакові рухи тіла (в нашому випадку - мімічні рухи) [6, 8].

Не всі конституенти мікрополя "обличчя як виразник емоцій" є мовними вербалізованими кінемами, оскільки емоції людини можуть виражатися не лише мімічно, але й зміною кольору обличчя (наприклад, to blush= to become red in the face because you are ashamed or embarrassed (OD)), виразом обличчя в цілому (на­приклад, a face as long as a fiddle = похмуре, сумовите обличчя). Крім того, обличчя людини може не відо­бражати жодної емоції (наприклад, a dead pan = безпристрасне обличчя), або свідчити про те, що людина на­магається стримати себе, приховати свої почуття (наприклад, to keep one's countenance = зберігати серйозний вигляд, стримуватися від посмішки; to straighten one's face = стримуватися, приймати незворушний вигляд).

Таким чином, в межах мікрополя "обличчя як виразник емоцій" налічується 110 мовних вербалізованих кінем (МВК), що називають мімічні рухи. Це становить 57,8 % від заявленої загальної кількості складників мікрополя

(190).

Слід зазначити, що як виразні мімічні рухи в нашому дослідженні інтерпретуються також погляди. Це зумов­лене, по-перше, тим, що під час погляду задіяні м'язи очей, які відносяться до м'язів обличчя тією мірою, в якій очі є частиною обличчя людини. По-друге, в погляді дуже чітко читається емоційний стан, переживання, думки людини. Недарма кажуть, що "очі - дзеркало душі". В.А. Барабанщиков та Т.Н. Малкова в своєму дослідженні, присвяченому точності ідентифікації експресії обличчя, стверджують, що "очі представляють собою своєрідний

 

© Джуматій О. О., 2012змістовий центр обличчя" [1]. Є.П. Ільїн, в свою чергу, зазначає: "Найголовнішим в керуванні очима є погляд", та додає: "Очі здійснюють емоційний вплив завдяки тому, що використовуються у взаємодії з обличчям ... за допомогою зміни тривалості погляду, рухів повік, прищуру ... можна передати майже необмежену кількість ін­формації." [3, с. 57].

В обсязі нашої вибірки 32 компоненти даного мікрополя (16,8 % від кількості компонентів мікрополя) назива­ють різноманітні погляди та "процес дивлення" (the acts of looking). Наприклад:

a quizzical look = a look that seems to ask question, often in an amused way (LD);

to ogle = to keep looking at smb in a way that is too obvious because you think they are sexually attractive (MED) (вважається образливим);

to look askance at smb = to show that you do not approve of smb/smth, or you do not feel certain about them (MED);

to cast sheep's eyes at smb - дивитися закохано (K);

to look daggers (at smb) - to look at smb in a way that shows you are very angry with them (MED). В названій кількості компонентів 22 номінують "процес дивлення", а 10 - самі погляди.


Отримані МВК було класифіковано відповідно до місця відтворення мімічного руху. П. Екман та К. Ізард в своїх дослідженнях мімічного прояву емоцій виокремили три автономні зони обличчя: зона лоба та брів, зона очей (очі, повіки, перенісся) та нижня частина обличчя (ніс, щоки, рот, щелепи, підборіддя). Проте, зважаючи на лексичний склад мікрополя "обличчя - виразник емоцій" і той факт, що в даному випадку не враховуються кіне-ми, що називають мімічні рухи всього обличчя, наприклад to grimace = to twist your face in an ugly way because you don't like smth, because you are feeling pain or trying to be funny (LD), для класифікації МВК відповідно до місця відтворення мімічного руху, були вибрані такі пункти, як face proper, forehead, eyes, mouth, які, в нашому випадку, дають змогу упорядкувати отримані МВК зі значенням мімічних рухів з більшою точністю (див. табл. 1)

З наведеної таблиці видно, що найбільш кількісно представлені МВК, що позначають виразні рухи очей - 45,5 %. Найменша кількість МВК називає мімічні рухи лоба - 4,5 %.

На обличчі людини можуть відображатися різноманітні емоції та їх поєднання. При дослідженні конституен-тів мікрополя на предмет вираження емоцій, ми користувалися класифікацією базових емоцій, яку пропонують вчені-психологи [зокрема, див. 2, с. 47].

Базальні (фундаментальні, первинні, базові) емоції - природжені емоції, на базі яких розвиваються більш складні соціально детерміновані емоційні процеси, стани та емоційно-особистісні якості [5, с. 49]. Загально при­йнятої класифікації базових емоцій наразі не існує. До прикладу, П. Екман визначає шість базових емоцій: ра­дість, подив, страх, сум, гнів та огида, поєднана зі зневагою [8]. Водночас, К. Ізард в своїй класифікації, по-перше, відокремлює огиду та зневагу як окремі емоції, а по-друге, називає базовими такі емоції, як інтерес, сором та вина. Кожна з цих базових емоцій має свої, лише їй властиві мімічні рухи (окрім вини, яка не має чіткого мімічно­го вираження). В нашому дослідженні ми використовуємо класифікацією десяти базових емоцій, запропоновану К. Ізардом.

Інтерес. Емоція інтересу може проявлятися одним мімічним рухом в одній із областей обличчя - підведеними чи трохи зведеними бровами, переміщенням погляду до об'єкту, трохи відкритим ротом чи підтисканням губ. Ко­жен з цих рухів, як сам по собі так і в комбінаціях, може свідчити про емоцію інтересу. Оскільки в нашій вибірці у семантиці таких МВК як lift/raise one's brows =to make your eyebrows go higher because you are surprised (MED); to purse = to bring your lips together tightly into a small circle, esp. to show disapproval or doubt (LD) в дефініції від­сутня експлікація необхідної семи інтересу, в нашому випадку цю емоцію відображають ідіома be all eyes = watch with close attention and usually with great interest (OLD), а також, МВК-погляди, наприклад:

  to eye = to look at smb with interest (OD);

  to gaze = to look at smb/smth for a long time, for example because they are attracting or interesting (MED). Подив. Мімічне вираження подиву легко розпізнається: брова високо підняті, в результаті чого на лобі

з'являються продольні зморшки, а очі розширюються а округлюються. Трохи відкритий рот приймає овальну форму. Наприклад:

1) to pop = if your eyes pop, they are very wide with surprise or excitement (MED);

to gape = to look at smb/smth with your mouth open because you are very surprised (MED).Радість. Радість - одна з найпростіших емоцій з точки зору мімічного вираження. Вона виражається посміш­кою. Справжня щира посмішка викликає також скорочення м'язів очей, в результаті чого біля зовнішніх кутів очей з'являються легкі зморшки - так звані "гусячі лапки" [2, с. 150]. Сему радості містить 12 МВК, які номіну-ють посмішки і процеси посміхання. Наприклад:

1) be all smiles = be very happy and smiling, especially after feeling sad or worried about sth (OID);

2) to beam = to smile widely because you are very happy (MED);

3) grin = a big smile that shows your teeth (MED).

Сум. Мімічний вираз суму такий: "внутрішні кінці брів трохи підняті і зведені до перенісся, очі трохи звужені, а кути рота опущені. Іноді можна спостерігати легке тремтіння підборіддя. В залежності від віку та інтенсивності переживання, сум може супроводжуватися плачем" [2, с. 198]. Лексично емоція зневаги представлена єдиною

МВК:

to make/pull a sad face = мати сумний вигляд, зробити пісну фізіономію (К).

Гнів. Мімічний вираз гніву: брова опущені, шкіра на чолі стягнута, у дорослих людей між бровами пролягають глибокі зморшки;очі звужуються, погляд фіксується на джерелі гніву або роздратування. Дорослі часто зціплю­ють зуби та щільно стискають губи, щоб приховати злобний оскал [2, с. 250]. Емоцію гніву репрезентують 20 МВК. Це, наприклад:

1. to glare = to stare angrily or fiercely (OD);

2. to clench = to hold your teeth tightly, usually because you feel angry (LD);

3. to lour = to look angrily at smb (MED);

 

1)to look daggers (at smb) = to look at smb in a way that shows you are very angry with them (MED);

2)give smb the hairy eyeball = to look at smb severely because you do not approve of what they are doing (LID);

 

4. a dirty look = злий погляд (К).

Зневага. Розгорнуте мімічне вираження зневаги включає в себе трохи підняті брова та верхню губу (чи стис­нуті кути губ). Зневага може також виражатися посмішкою. Сема мімічного вираження суму міститься в дефініції 4 МВК, наприклад:

5. to sneer = to smile in a very unkind way that shows you have no respect for smb/smth (MED);

6. to curl one's lip = to pull your top lip upwards at one side in a way that shows you are annoyed or do not respect

smb (MED).

Окремої уваги в нашому випадку заслуговують емоції огиди, сорому, страху та вини. Незважаючи на те, що психологи впевнено називають конкретні мімічні характеристики, притаманні емоціям огиди (насуплені брови, ніс у зморшках, кутастий рот) та страху (підняті та зведені до перенісся брови, широко відкриті очі) [2, с. 274, 310], в нашій вибірці жодна з МВК, що позначають відповідні мімічні рухи, не містить в своїй дефініції ані семи огиди, ані семи страху. В нашому випадку вираження даних емоцій репрезентують такі складники мікрополя, як, наприклад, grimace n = a twisted expression on the face made in pain or disgust (OD) та to blanch = to become pale because you are frightened or shocked (LD), що позначають або вираз обличчя в цілому, або зміну кольору обличчя, що, як вже було зазначено вище, є немімічним вираженням емоцій. Це стосується також емоції сорому, оскільки основним проявом даної емоції є поява сором'язливого рум'янцю [7]. Що ж до вини, то, за ствердженням психо­логів, дана емоція не має чіткого мімічного вираження.


Отримані дані можна систематизувати у вигляді таблиці (див. табл. 2):

Таким чином бачимо, що найбільшою кількістю МВК представлена емоція гніву (18,2 %). Найменшою кіль­кістю МВК представлена емоція суму - 0,9 % відповідно. Водночас з наведеної таблиці видно, що найбільша кількість складників мікрополя (60) входить до групи "різне". Це пояснюється тим фактом, що емоційний діапа­зон людини значно ширше за базові емоції, і це знаходить своє відображення в мові. До групи "різне" відносяться такі МВК, які називають прояви різноманітних емоцій та їх відтінків, що не є базовими.Отже, в процесі дослідження 190 складників мікрополя "обличчя як виразник емоцій" на предмет мімічного вираження базових емоцій було виокремлено 110 конституентів мікрополя, що називають мімічні рухи (кінеми). Ці лексикографічно зареєстровані мовні одиниці називаємо мовними вербалізованими кінемами (МВК). Їх було класифіковано, в першу чергу, по зонах обличчя відповідно до місця відтворення мімічного руху за пунктами face proper, forehead, eyes, mouth. Результати показали, що найбільш кількісно представлені МВК, що позначають ви­разні рухи очей - 45,5 %. Найменша кількість МВК називає мімічні рухи лоба - 4,5 %.

Крім того, отримані МВК класифікували відповідно до вираження 10 базових емоцій по групам "гнів", "ра­дість", "подив", "інтерес", "зневага", "сум", "сором", "страх", "огида" та "вина". Виявили, що найбільш кількісно представлена емоція гніву (18,2 %). Найменшою кількістю МВК представлена емоція суму - 0,9 %. Емоції со­рому, страху огиди та вини не представлені жодною МВК, оскільки усі МВК, що називають мімічні рухи, при­таманні вираженню даних емоцій, не містять в своїх дефініціях семи сорому, страху огиди та вини. В процесі класифікації було також виокремлено групу "різне" (54,5 %), до складу якої увійшли МВК, які називають прояви різноманітних емоцій та їх відтінків, що не є базовими.

Результати даної роботи можуть бути використані для подальших досліджень в галузі вивчення лексико-се-мантичних полів та невербальної комунікації.

Література:

1.Барабанщиков В. А., Малкова Т. Н. Зависимость точности идентификации экспрессии лица от локализации мими­ческих явлений [електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.voppsy.ru/issues/1988/885/885131.htm

2.Изард К. Психология эмоций / Кэррол Э. Изард. - СПб. : Питер, 2006. - 464 с.

3.Ильин Е. П. Психология общения и межличностных отношений / Е. П. Ильин. - СПб. : Питер, 2010. - 576 с.

4.Ильин Е. П. Эмоции и чувства / Е. П. Ильин. - СПб. : Питер, 2001. - 752 с.

5.Мещеряков Б. Г. , Зинченко В. П. Большой психологический словарь. - М. : Прайм-Еврознак, 2003. - 672 с.

6.Попік І. П. Лексико-семантичне поле "жестикуляція" в мові та мовленні : Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. ф. н. : 24.06.04. - Одеса, 2004. - 23 с.

7.Darwin Charles. The Expressions of the Emotions in Man and Animals [електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.darwin-online.org.uk/content/frameset?itemID=F11428&viewtype=text&pageseq=1

8.Ekman Paul. Are There Basic Emotions. [електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.paulekman.com/ wwwp-content/uploads/2009/02/Are-There-Basic-Emotions1.pdf

9.Апресян Ю. Д. Новый большой англо-русский словарь : В 3 т. - 8-е изд., стереотип. - М. : Рус. яз., 2003. - 832 с.

 

10.Большой англо-русский фразеологический словарь / А. В. Кунин. - 5-е изд., перераб. - М. : Рус. яз. - Медиа, 2005. - 1210 с.

11.Longman Dictionary of Contemporary English / Della Summers. - Pearson Education Limited, 2001. - 1667 p.

12.Longman Idioms Dictionary. - Addison Wesley Longman Limited, 1998. - 398 p.

13.Macmillan English Dictionary for advanced learners. - Bloomsbury Publishing Plc, 2006. - 1692 p.

14.Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English / A. S. Hornby - Oxford University Press, 2000. - 1792 p.

Oxford Idioms Dictionary for learners of English. - Oxford University Press, 2001. - 465 p.Євенчук О. Г.,

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці ФРЕЙМОВЕ МОДЕЛЮВАННЯ КОНЦЕПТУ FAMILIE: ПРЕДМЕТНО-ЦЕНТРИЧНИЙ ФРЕЙМ

Стаття присвячена фреймовому моделюванню номінацій концепту FAMILIE. Розглянуто предметно-цен­тричний фрейм для представлення когнітивного простору концепту FAMILIE у сучасному німецькому публіцис­тичному дискурсі.

Ключові слова: предметно-центричний фрейм, когнітивний простір, концепт FAMILIE, публіцистичний дискурс.

Статья посвящена фреймовому моделированию номинаций концепта FAMILIE. Рассмотрено предметно-центричный фрейм для представления когнитивного пространства концепта FAMILIE в современном немецком публицистическом дискурсе.

Ключевые слова: предметно-центричный фрейм, когнитивное пространство, концепт FAMILIE, публици­стический дискурс.

The present paper is modeling the frame design of the semanticising the FAMILY concept. The objective-central frame is considered for presenting the cognitive space of FAMILY concept in modern German newspaper discourse. Key words: objective-central frame, cognitive space, FAMILY concept, newspaper discourse.

Сучасне мовознавство висуває нові тенденції моделювання інформації, що надходить у людську свідомість, а також моделювання когнітивних процесів вищої нервової системи людини (переклад з російської тут і надалі наш - О.Є.) [6, с. 205-206]. За словами З.Д. Попової та Й.А. Стерніна, "моделювати концепт як структуру (подібно фонологічної, лексико-семантичної, граматичної структур) в принципі неможливо, адже ".. .концепт весь час функ­ціонує, актуалізується у різних своїх складових частинах і аспектах" [10, с. 61]. Однак, для гармонії з навколишньою дійсністю, перед людиною перманентно виникає потреба впорядкувати "інформацію" у своїй свідомості на кон­цептуальному рівні, тобто створювати максимально адаптований до світосприйняття концептуальний простір [1, с. 29]. Поряд із окресленим вважаємо, що саме сім'я виступає "первинним середовищем" людини, де переплі­таються відношення різних типів, подібних до тих, які існують й у суспільстві. Відповідно, перспективним та актуальним, на нашу думку, вбачається аналіз когнітивного простору концепту FAMILIE у сучасному німецькому публіцистичному дискурсі, адже під терміном "публіцистичний дискурс" ми розуміємо "вербалізовану мовно-мис-линнєву діяльність, яка вміщує не тільки суто лінгвістичні, але й екстралінгвістичні компоненти" [7, с. 194].

Метою нашого дослідження є ідентифікація когнітивного простору концепту FAMILIE у сучасному німець­кому публіцистичному дискурсі за допомогою побудови предметно-центричного фрейму, адже саме даний фрейм може представити узагальнену статичну модель об'єкта дослідження даної розвідки - концепту FAMILIE. Ма­теріалом дослідження слугують текстові фрагменти німецького публіцистичного дискурсу (інтернет-видання німецьких газет, а саме: Die Welt, Die Zeit, Suddeutsche Zeitung, Sudwest Presse, Westdeutsche Allgemeine Zeitung).

Основи теорії фреймів висвітлені у працях М. Мінського (1979, 1988), Р. Лангакера (1987), Ч. Філлмора (1988), С. Жаботинської (1999, 2006, 2008, 2010), М. Полюжина (2001, 2009) та ін. Під фреймом - ментальною "гологра­фією" [11, с. 14] - розуміємо "мережу, яка складається із вузлів та зв'язків між ними" [8, с. 7], він "подібний ске­лету, щось на зразок бланку з численними вільними місцями чи слотами, які необхідно заповнювати" та які номі-новані М. Мінським як "термінали" [14, c. 245]. Фрейми конструюються за допомогою концептів, об'єктивованих у понятійних категоріях систем частин мови [2, с. 15].

Отже, основним конституентом типових фреймів є категорія предмета (слот ДЕХТО/ДЕЩО) - іменник. Іншими понятійними категоріями є якість (слот ТАКИЙ) - прикметник; кількість (СТІЛЬКИ) - числівники та інші квантифі­катори; категорія буття (ІСНУЄ ТАК) - стативи та дієслова, або категорія дії (ІСНУЄ ДІЮЧИ), виражена дієсловами; категорії способу буття (ТАК), оцінки (ТАК), місця (ТУТ/ТАМ), часу (ЗАРАЗ/ТОДІ), виражені прислівниками [там же].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови