О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 18

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Запропоновані С.А. Жаботинською [2; 3; 4; 5] "базисні" фрейми - предметно-центричний, акціональний, па­тронімічний (посесивний), гіпонімічний (таксономічний), асоціативний (компаративний) фрейми - складають основу структури досліджуваного нами концепту, "оскільки вони демонструють первісні, найбільш узагальнені принципи категоризації та організації інформації, вираженої за допомогою мови" [4, с. 180] та утворюють "осо­бливу організацію знання, яка складає необхідну попередню умову нашої здатності до розуміння тісно пов'язаних між собою слів" [12, с. 54].

У предметно-центричному фреймі актант (ДЕХТО/ДЕЩО) здатний до референції та характеризується за буттєвими, локативними, темпоральними, кількісними та якісними параметрами, що, у свою чергу, веде до вста­новлення внутрішньопросторового зв'язку між актантом (референтом) і його властивостями - є/існує: ДЕХТО/

ДЕЩО є ТАКИЙ/ТАКА (якість); ДЕХТО/ДЕЩО існує ТАК (спосіб буття); ДЕХТО/ДЕЩО є/існує ТАМ (місце

буття); ДЕХТО/ДЕЩО є/існує ТОДДІ (час буття); ДЕХТО/ДеЩо є СТІЛЬКИ (кількість) [2; 3; 4]. На основі про­аналізованого нами емпіричного матеріалу предметно-центричний фрейм концепту FAMILIE може бути пред­ставлений наступним чином (рис. 1).

Взаємодію слотів предметно-центричного фрейму концепту FAMILIE можна представити у вигляді пропо­зицій [9]. Зауважимо, що "пропозиція, яка складається з двох взаємозв'язаних концептів - цільовий (логічний суб'єкт) і характеризуючий (логічний предикат), - трактується елементом фрейму" [5, с. 359]. У даному випадку, реляції слотів предметно-центричного фрейму досліджуваного нами концепту позначають буттєві схеми, а саме: квантативна, квалітативна, локативна, темпоральна та способу буття (див. рис. 1) [3, с. 11-12].

 

© Євенчук О. Г., 2012
(13), keine (12), alle (10), zweite (10), funfkopfige (9), sechskopfige (7), mehrere (6), siebenkopfige (5), zwei (5), funf (4), achtkopfige (4), drei (3), vier (2), halbe (2), wenige (2), einige (2).

3) FAMILIE є/існує ТАК (спосіб буття) (43 приклади): die heilige Institution, obdachlos, die letzte Beziehung тощо. На кшталт: (4) Meine Familie war schon immer sehr naturverbunden [Welt, Nov. 25, 2011]. (5) Meine Familie ist inzwischen ein gut eingespieltes Team [Sudwest Presse, Dez. 16, 2011].

4) FAMILIE є/існує ТАМ/ТОДІ (місце буття/час буття) (521 приклад): im Haus, unter einem Dach, am Tisch, in der Stadt, hier, dort / heute, im Jahr, vor dem Fest, im Sommer, am Samstag, am Abend тощо. Даний слот об'єктивується наступним чином: (6) Zuhause im kleinen Epplingen ist das doch vollig normal, wenn die ganze Familie unter einem Dach wohnt [Sudwest Presse, Jan. 21, 2012].

(7) Die Familie wohnte in einem Doppelhaus in einem burgerlichen Wohngebiet... [Suddeutsche Zeitung, Nov. 15, 2011].

На нашу думку, саме логічний аналіз слотів предметно-центричного фрейму концепту FAMILIE підкреслює якісні, кількісні та локативно-темпоральні характеристики досліджуваного нами концепту в сучасному німецько­му публіцистичному дискурсі. Відповідно, запропонований нами предметно-центричний фрейм концепту FAMI-LIE може вважатися окремим конституентом загальної фреймової моделі, яку можна ефективно застосовувати при дослідженні даного концепту (а саме, конкретизації семантичних значень номінацій концепту FAMILIE) та його зв'язків з іншими концептами у концептуальній картині світу.

У подальшому плануємо проаналізувати та вибудувати схеми акціонального, патронімічного (посесивного), гіпонімічного (таксоно-мічного), асоціативного (компаративного) фреймів концепту FAMILIE.

Література:

1.Андрусь А. Ф. Онтологічний аспект концепту та основні підходи до його визначення / А. Ф. Андрусь // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. - 2011. - Частина І. - № 9 (220). - С. 29-34.

2.Жаботинская С. А. Концептуальный анализ : типы фреймов / С. А. Жаботинская // Вісник Черкаського універ­ситету. Серія "Філологічні науки". - Черкаси, 1999. - Вип. 11. - С. 12-25.

3.Жаботинская С. А. Лингвокогнитивный подход к анализу номинативных процессов / С. А. Жаботинская // Ві­сник ХНУ - Харків, 2010. - № 928. - С. 6-20.

4.Жаботинська С. А. Посесивна конструкція і концептуальні трансформи / С. А. Жаботинська // Мова. Людина. Світ. : до 70-річчя проф. М. П. Кочергана : зб. наукових статей ; під ред. О. О. Тараненка. - К. : Видавничий центр КНЛУ, 2006. - С. 178-192.

5.Жаботинська С. А. Принципы лингвокогнитивного анализа и феномен полисемии / С. А. Жаботинська // Про­блеми загального, германського та слов'янського мовознавства : до 70-річчя професора В. В. Левицького ; під ред. Альтмана Г., Задорожної І., Мацкуляк Ю. - Чернівці : Книги ХХІ, 2008. - С. 357-368.

6.Залевская А. А. Введение в психолингвистику / А. А. Залевская. - М. : РосГУ, 1999. - 382 с.

7.Красных В. В. Основы психолингвистики и теории коммуникации : курс лекций / В. В. Красных. - М. : ИТДГК "Гнозис", 2001. - 270 с.

8.Минский М. Фреймы для представления знаний : пер. с англ. / М. Минский; [под. ред. Ф. М. Кулакова]. - М. : Энергия, 1979. - 152 с. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://reslib.com/book/Frejmi_dlya_ predstavleniya_ znanij#2.

9.Попова З. Д. Очерки по когнитивной лингвистике : монография / З. Д. Попова, И. А. Стернин. - Воронеж : Истоки, 2001. - 192 с.

 

10.Попова З. Д. Язык и национальное сознание / З. Д. Попова, И. А. Стернин. - Изд. 3, перероб. и доп. - Воронеж : Истоки, 2007. - 61 с.

11.Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания / Ч. Филлмор // Новое в зарубеж. лингвистике. - М. : Прогресс, 1988. - Вып. ХХШ. - С. 52-92.

12.Die Welt [Elektronische Ressource]. - Mode des Zugangs : http:// www.welt.de/.

13.Die Zeit [Elektronische Ressource]. - Mode des Zugangs : http://www.zeit.de/.

14.Minsky M. The society of mind / M. Minsky. - New York et al. : Simon & Schuster, 1988. - 339 p.

15.Suddeutsche Zeitung [Elektronische Ressource]. - Mode des Zugangs : http:// www.sueddeutsche.de/.

16.Sudwest Presse [Elektronische Ressource]. - Mode des Zugangs : http://www.swp.de/.

Westdeutsche Allgemeine Zeitung [Elektronische Ressource]. - Mode des Zugangs : huhttp://www.wz-newsline.de/.УДК 811.11142

Єсипенко Н. Г.,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ КОНЦЕПТ "ДЖЕНТЛЬМЕНСТВО" В ТВОРАХ АНГЛІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ

Стаття присвячена вивченню актуалізації концепту "джентльменство" в творах англійської літератури XVIII століття. Здійснюється порівняльний аналіз семантичних ознак лексеми-вербалізатора концепту, зазна­чених у словнитх, і фактичного смислового наповнення концепту, актуалізованого в художньому творі.

Ключові слова: культурний концепт, словникова дефініція, семантична ознака, вербалізація

Статья посвящена изучению актуализации концепта "джентльменство" в произведениях английской лите­ратуры XVIII века. Осуществляется сравнительный анализ семантических определений лексемы-вербализатора концепта, что упоминаются в словарях, и фактического смыслового наполнения концепта, актуализированного в художественном тексте.

Ключевые слова: культурный концепт, словарная дефиниция, семантический признак, вербализация.

The article deals with the verbalization of the concept "gentlemanliness" in the texts of English fiction of the XVIIIth century. The comparative analysis of the semantic features of the lexeme verbalizing a concept, which are indicated in the dictionaries and the notional content of the concept, which is expressed in the texts of fiction has been carried out.

Key words: cultural concept, dictionary definition, semantic feature, verbalization

Культура - це надбання суспільне, що транслюється від покоління до покоління, вона твориться, зберігається і трансформується суспільством. Разом з тим, культура - явище реальне, що сприймається і репродукується через діяльність членів суспільства [4, с. 30]. М.Ф. Алефіренко стверджує, що в основі кожної культури лежить своя система предметних значень, соціальних стереотипів, когнітивних схем [1, с. 163]. На думку автора, константи культури є антропоцентричними, оскільки вони перебувають у залежності від єдиного суб'єкту і творця культури - людини. Іншими словами, константи культури не є субстанційними, бо відображають об'єкти світо творення не самі по собі. Вони швидше операційні і репрезентують образ дії людини по відношенню до об'єктів світотво-рення. Справа в тому, що світ зорганізоваий не як певна задана натуральна зовнішня реальність, а як дійсність, що сформувалась у процесі культурного розвитку самої людини, яка й перебуває в центрі світотворення. Мова і культура тісно пов'язі, адже мова - це один із способів вираження культури. Тому вивчення культурних концеп­тів через їх мовне втілення є одним з актуальних напрямів сучасної лінгкокультурології. Зв'язок мови і культу­ри, включення мови в концептуосферу культури широко досліджені в роботах А. Вежбицької, Ю.С. Степанова, Д.С. Ліхачова [2; 5; 7] та ін. Хоча повного списку культурних концептів не існує, проте науковці намагаються ви­окремити найвагоміші для певної етнокультури ментальні одиниці. Концепт "джентльменство" входить до списку найактуальніших концептів англійського суспільства [8, с. 87] і є об'єктом цього дослідження.

Нашою метою є дослідити семантичні ознаки лексеми, що вербалізує концепт "джентльменство", та порів­няти значеннєве наповнення, зафіксоване в словникових статтях, і те, що розкривається в художніх текстах. Для цього ми використовуємо дефініційний аналіз, концептуальний і порівняльний аналізи, а також статистичні під­рахунки. Матеріалом дослідження слугують 13 тлумачних словників англійської мови й тексти британських ав­торів XVIII століття.

Лексеми "gentleman", "gentlemanly" та "gentlemanliness" є мовними виразниками концепту "джентльменство". Проте аналіз художніх творів показав, що тільки лексема "gentleman" використовується авторами для об'єктивації поняття джентльменства. Саме її ми беремо за основу для розгляду значеннєвих характеристик концепту.

Дефініційний аналіз виявив 16 сем у значенні лексеми "gentleman", які ми, опираючись на існуючі історичні й культурологічні розробки питання виникнення поняття "джентльменства" в англомовній спільноті [3; 6; 10], спробуємо прокоментувати і знайти зв'язок між історичними, соціальними та культурними передумовами, що вплинули на формування саме цих сем.

Лексема "джентльмен", що складає основу вербалізованого концепту "джентльменство", з'явилася в англій­ській мові в XIII столітті і спочатку позначала людину знатного походження. В цьому значенні слово вживалося впродовж століть. Семантика слова "джентльмен" визначається за основним значенням словотвірних елементів "gentle + man", що походять від старофранцузького "gentilz hom" - "людина високого, благородного походження" (Oxford Advanced Learners Dictionary 8th ed.) і від латинського "gentilis" - "той, який належить до одного роду, клану" (Webster's Unabridged Dictionary 3rd ed.). Перше значення цього слова зафіксовано у проаналізованих нами дефініціях: 1) "a man of gentle or noble birth" та 2) "a man of gentle birth, who was entitled to bear arms, ranking above a yeoman in social position".

В той же час паралельно із вказаним значенням поступово утворюється й інше, яке суттєво витіснило перше в свідомості носіїв англійської культури. "Gentle" починає означати "domesticated" (одомашнений), що відобра­зилося у словникових визначеннях: 3) "a man belonging to the landed gentry". У XV столітті до цього значення до­дається "tamed" (приручений, спокійний, безпечний), що фіксується визначенням: 4) "a man who combines gentle birth or rank with chivalrous qualities"; а в XVI столітті приєднується значення "soft, mild" (м'який), і, відповідно, дефініція: 5) "a civilized, sensitive, or well-mannered man". Поява таких смислів і спричинила уяву про джентль­мена як про людину цивілізовану, яка вміє поводити себе спокійно, стримано, люб'язно з оточуючими. Важливо зазначити, що "цивілізованість" англійського джентльмена має непоказний характер. В Англії, на відміну від континенту, чим багатшою і вищою в соціальному плані є людина, тим скромніше вона одягається і поводиться.

© Єсипенко Н. Г., 2012Щоб не образити, поставити в незручне становище співрозмовника, джентльмен повинен стримувати свої почуття, емоції. В англійських приватних школах, де традиційно навчалися діти із заможних благородних сі­мей, непорушним правилом виховання було "вміння керувати собою". Таким чином концепт "джентльменство" пов'язується з іншим важливим поняттям для англійської концептосфери - здатністю зберігати спокій за будь-яких обставин "to keep stiff upper lip" - відомою англійською стриманістю. Крім цього, джентльмен повинен бути високоосвіченою людиною, яка вміє правильно й чітко висловлювати свої думки, що словник фіксує як: 6) "a man who is cultured and well-educated". Володінню "правильною англійською мовою" відводилась особлива роль у формуванні образу джентльмена. В середині XVIII століття процеси стандартизації мови в Англії набувають широкого розмаху. До другої половини XX століття мова й вимова грали вирішальну роль при визначенні соці­ального статусу англійця. Людина, яка не розмовляла "queen's English" - мовою, якою користувалися королева і її сім'я, - не могла вважатися джентльменом, отже, джентльменом був: 7) "a man from a high social class" та 8) "a man from a family in a high social class".

Якості, які первинно характеризували справжнього джентльмена, представника вищого класу, що відрізняли його від людей нижчого класу, з часом вийшли за вузькі межі кастовості. Ознаки джентльмена сьогодні часто співзвучні з якостями справжнього чоловіка, які відтворені в дефініції: 9) "a man who treats other people in a proper and polite way". Слово "джентльмен" використовується в сучасній мові як ввічливе звернення чи згадування про чоловіка: 10) "a polite name for a man". Такі соціолінгвістичні зміщення є особливо характерними для другої по­ловини XX століття, коли різниця між класовою приналежністю нівелювалася в англійському суспільстві. Проте в сучасній англійській мови існує достатня кількість слів й виразів, які акцентують морально-етичну концепцію, що стоїть за поняттям "джентльмен": "he is a complete, perfect, real, true gentleman" - він бездоганний джентльмен (BBI Combinatory English Dictionary); "he is no gentleman" - він не джентльмен; "gentlemanly" - чесний, благородний, люб'язний у ставленні до інших (Merriam Webster's Advanced Learners Dictionary) та ін. Володіючи динамічністю і нестабільністю, концепт гостро реагує на зміну соціальних смислів, тому в умовах сьогодення виникли нові зна­чення, що відповідають вимогам часу: 11) a man who is a member of a representative legislative body - член Конгресу в США; 12) an amateur cricketer - аматор гри в крікет; 13) a formidable or dangerous opponent not to be trifled with -гострий опонент; 14) a euphemistic word for a smuggler - юфемізм для "контрабандиста". Ще дві семи, зафіксовані у словникових статтях, повністю втратили свою актуальність для сучасного суспільства, адже розкривають історич­но зумовлені значення "джентльмена": 15) "a male attendant upon a king, queen, or other royal person, who is himself of high birth or rank" - благородна особа, що служить монархові; та 16) "a manservant; a valet" - служник, лакей.

Наступним кроком нашого дослідження є виявлення реалізації концепту "джентльменство" у художніх творах XVIII століття та порівняння значеннєвого змісту концепту, що виражається авторами в тексті, з тими значення, що пропонують словники.


Зі списку мовних одиниць, що вербалізують концепт "джентльменство", тільки лексема "gentleman" та її гра­матична форма множини "gentlemen" використовуються авторами. Кількісні показники вживання показані в та­блиці 1.

Як видно з табл.1, найчастотніше концепт вербалізується в Олівера Голдсміта. Для автора-жінки Анни Ред-кліф цей концепт є найменш актуальним.

Дослідження показало, що автори відрізняються не тільки за кількісними показниками вживання лексеми "джентльмен", а й за тим, який зміст вони вкладали в це поняття. Детально проаналізуємо актуалізацію джентль­менства у романі з найчастотнішим вживанням лексеми "gentleman". Так, для Олівера Голдсміта джентльмен, перш за все, ввічливе звертання чи згадування про чоловіка (29 випадків використання цього значення): " While our thoughts were thus employed, the hostess entered the room to inform her husband, that the strange gentleman, who had been two days in the house, wanted money, and could not satisfy them for his reckoning" [9, с. 182].

Друге часте використання лексеми у значенні джентльмена як представника високого соціального класу (25 випадків): "... as I was one day sitting on a bench in St James's park, a young gentleman of distinction, who had been my intimate acquaintance at the university, approached me" [9, с. 37].

Вказівку на приналежність до дрібномаєтного дворянства спостерігаємо у дев'яти випадках: "... and, to say the truth, he talked politics as well as most country gentlemen do" [9, с. 203].

У трьох епізодах автор змальовує джентльмена як людину з високого класу, а також людину з хорошими мане­рами: "She thought him therefore a very fine gentleman; and such as consider what powerful ingredients a good figure, fine cloaths, and fortune, are in that character, will easily forgive her" [9, с. 94].

Один раз письменник звертав увагу на вихованість джентльмена: "The gentleman came up, and asked pardon for having disturbed us, affirming that he was ignorant of our being so near" [9, с. 161].В одному випадку "джентльмен" вживається як прислуга: "In the mean time Sir William's gentleman appeared to tell us that the equipages were ready to carry us to the inn ." [9, с. 269].


У зведеній таблиці пропонуємо всі характеристики, що творять значеннєву основу концепту "джентльмен­ство", актуалізованого у творах XVIII століття.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови