О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 21

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

-   денотативний підхід (передбачає посилену увагу до опису позамовного кореляту пропозиції - ситуації та укладання переліку таких корелятів пропозицій, які дозволяють коректне використання концепту);

-   сигніфікативний підхід (осмислення даного феномену через аналіз його сигніфікативного поля);

-   культурологічний підхід (розуміння концепту як основного осередку культури в ментальному світі людини);

-   семантичний підхід (визначення семантики мовного знаку як засобу формування змісту концепту);

-   лінгвокультурологічний підхід (концепт як результат зіткнення значення слова з власним та народним до­свідом людства).

B.  Карасик зводить всі підходи до розуміння теорії концепту до лінгвокультурного та лінгвокогнітивного, виокремлюючи їх. На його думку, лінгвокультурний концепт - це напрямок від культури до індивідуальної свідо­мості, а лінгвокогнітивний - напрямок від індивідуальної свідомості до культури.

В зв'язку із зростанням уваги до концептів як психоментальних елементів мовної площини, наше дослідження направлене ближче до психолінгвістичного підходу, який, виходячи за межі лінгвістики, дає змогу більш змістов­но осягнути мовну комунікацію, так як в центрі уваги є мовна особистість, процеси породження та осмислення інформації є невід'ємною складовою мовленнєвої діяльності людини, що допомагає відобразити дійсність відпо­відно мовним елементам. Ключовою проблемою психолінгвістичного підходу є проблема особливостей творення та сприйняття не тільки окремих висловлювань, а й розуміння їх у визначеній ситуації. Психолінгвістичний під­хід досліджує взаємодію продуцента/реципієнта і тексту в індивідуальній свідомості, тобто існування образу в свідомості людини, використовуючи її досвід в різноманітних формах і виявленнях (емоційно-оцінювальні пере­живання, естетичні почуття, фрейми, схеми ситуацій, денотати, прагматичні знання тощо). Даний підхід вважає­мо актуальним при вивченні особливостей мовних одиниць у сьогоденній парадигмі когнітивної лінгвістики, так як роль людини та її діяльність в процесі сприйняття та осмислення інформації має розглядатися комплексно та синтезовано.

Психолінгвістичне вивчення концепту вміщує в собі декілька тенденцій:

-  поетапне формування понять, де концепт розглядається як класифікаційний абстракт, когнітивна універсалія;

-  прототипи - концепт як природна категорія;

-  значення - концепт як логічне поняття, чітко окреслена абстракція;

-  конекціонізм - концепт як нейролінгвістична модель, як інтегральна одиниця інтелекту;

-  необіхевіорестична - концепт як поведінкова схема/ сигнал;

-  генетична - концепт як уроджена ментально-мовна структура;

-  розгляд у контексті - концепт як асоціативно-вербальна, семантична, концептуальна сітка, ієрархічна струк­тура, ментальна репрезентація, нечітке поняття.

Для дослідження концепту використовується компонентний аналіз семантичної домінанти концепту, що ви­ступає його ім'ям, а саме опис концепту супроводжується спеціальними дослідницькими процедурами тлумачен­ня значення його імені та найближчих позначень:

-  дефініція (виділяються смислові ознаки: категоріальний статус, тематична конкретизація, характеристика, зовнішня негативна оцінка, внутрішня негативна оцінка, модальність);

-  контекстуальний аналіз (виділяються асоціативно пов'язані змістові ознаки);

-  етимологічний аналіз;

-  пареміологічний аналіз;

-  інтерв'ю, анкетування, коментування.

Отже, концепт є мінімальною ментальною одиницею, ідеалізованою людиною, вербалізованою за допомогою змістових форм, що постійно поповнюються, має свою структуру, слугує для передачі та збереження культурного та професійного надбання.

Когнітивна сторона концепту має також неоднозначне трактування: концепт виступає одночасно як засо­бом передачі змісту, так і носієм цього змісту, а також має здатність зберігати знання про світ, сприяє обробці суб'єктивного досвіду шляхом викладення інформації загальноприйнятими категоріями та класами. Когнітивний розгляд концепту дає змогу охарактеризувати та описати пізнавальну діяльність людини, поєднуючи важливі знання, досвід з можливо забутими або не суттєвими когніціями, що формує наш світогляд та світосприйняття.

Враховуючи чималі наукові досягнення у визначенні терміну "концепт", питання вивчення природи концепту є актуальним та перспективним напрямком сучасних лінгвістичних студій у подальшій розробці вивчення питань концептів, так як несе з собою вихідну мотивацію як неодмінний атрибут термінологічної культури.

Здійснивши наш невеликий огляд на намагання дати визначення концепту, а також вживання цього терміну в лінгвістичних і нелінгвістичних науках, ми дійшли висновку, що наше дослідження направлене на поєднання психіки людини, яка несе пізнавальну (когнітивну) функцію, з мовою, невід'ємною стороною людського буття. Концепт є основою для структури висловлювання, що відіграє велику роль у глибинності та значущості нашого спілкування.

Систематизуючи існуючі визначення концепту, спираючись на основні принципи концепту, ми підтримуємо розуміння під концептом інформаційну структуру свідомості, певним чином організовану одиницю пам'яті, яка містить сукупність знань про об'єкт пізнання, вербальних і невербальних, набутих шляхом взаємодії п'яти пси­хічних функцій свідомого і позасвідомого. [10, с. 256] Підґрунтям такої дефініції слугує класичне тлумачення концепту Кубряковою О.С. "Концепт - термін, що служить поясненню одиниць ментальних і психологічних ре­сурсів нашої свідомості і тієї інформаційної структури, що відображає знання і досвід людини" [7].

Література:

1.Арутюнова Н. Д. Введение//Логический анализ языка. Ментальные действия. - М., 1993. - С. 3.

2.Аскольдов-Алексеев С. А. Концепт и слово // Русская словесность. От теории к структуре текста. Антология. -1980. - С. 10-15.

3.Воркачев С. Г. Концепт как "зонтиковый термин" // Язык, сознание, коммуникация. Вып. 24. - М., 2003 -С. 4-12.

4.Карасик В. И. Введение в когнитивную лингвистику. - Кемерово, 2004.

5.Карасик В. И. О категориях лингвокультурологии // Языковая личность : проблемы коммуникативной деятель­ности. - Волгоград : Перемена. 2001. - С. 3-16.

6.Кубрякова Е. С. Концепт. Концептуализация // Краткий словарь когнитивных терминов. - М., 1996. - 156 с.

7.Кубрякова Е. С. Части речи с когнитивной точки зрения. - М., 1997. - 331 с.

8.Методологические проблемы когнитивной лингвистики. - Воронеж : ВГУ, 2001. - С. 12-16, 36-44.

9.Неретина С. С. Слово и текст в средневековой культуре. Концептуализм Абеляра. - М., 1994.

 

10.Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. / О. Селіванова - Полтава : Довкілля -Київ, 2006. - 716 с.

11.Слышкин Г. Г. От текста к символу : лингвокультурные концепты в сознании и дискурсе. - М., 2000. - 256 с.

Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования. - М. : Шк. "Языки русской культуры", 1997.УДК 811.11Г42

Заньковська Г. Д.,

Чернівецький Національний Університет

КОМПОНЕНТНА СТРУКТУРА КОНЦЕПТУ КОНФЛІКТ (на матеріалі лексикографічних джерел)

Стаття присвячена дослідженню компонентної структури концепту КОНФЛІКТ. Виведено домінуючу лек­сему концепту, встановлено базові семи у змісті значення у вигляді ядра та периферії. Аналіз проводиться на матеріалі тлумачних словників англійської мови.

Ключові слова: концепт, компонентний аналіз, компоненти (семи).

Статья посвящена исследованию компонентной структуры концепта КОНФЛИКТ. Выведена доминирую­щая лексема концепта, установлены базовые семи в содержание значения в виде ядра и периферии. Анализ прово­дится на материале толковых словарей английского языка.

Ключевые слова: концепт, компонентный анализ, компоненты (семи).

The article deals with the research of the component structure of the concept СONFLICT. The dominant lexeme of con­cept is singled out, the basic semes are determined in the content of the meaning as a nucleus and periphery. The analysis is conducted on the material of English-English dictionaries.

Key words: concept, componential analysis, components (semes).

Мета статті полягає у визначенні та аналізі компонентів, що складають компонентну структуру концепту КОНФЛЖТ, який є об'єктом нашого дослідження.

У статті реалізоване наступне завдання - застосування компонентного аналізу для визначення складових ком­понентів лексичного значення імені концепту КОНФЛЖТ, що здійснюється за допомогою розщеплення значення слова на так звані семи. Матеріалом для нашого дослідження виступають лексикографічні джерела.

Детальне дослідження понятійно-ціннісного змісту концепту КОНФЛЖТ зумовлює актуальність написання даної статті.

Отже, перед тим як розглядати зміст даного концепту необхідно дати визначення поняттю концепт. Концепти виступають як одиниці зберігання людського знання; їх тлумачать як змістові одиниці пам'яті, як оперативні мен­тальні одиниці, які забезпечують мовленнєву діяльність.

Автори "Короткого словника когнітивних термінів" зазначають: "Концепт - термін, що служить поясненню одиниць ментальних чи психічних ресурсів нашої свідомості й тієї інформаційної структури, яка відображає зна­ння й досвід людини; оперативна змістовна одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи й мови мозку, всієї картини світу, відображеної в людській психіці" [1, с. 90-93].

О. О. Селіванова кваліфікує концепт як інформаційну структуру свідомості, організовану одиницю пам'яті, яка містить сукупність знань про об'єкт пізнання, вербальних і невербальних, набутих шляхом взаємодії п'яти психічних функцій свідомості й позасвідомого [2, с. 410].

Наступним кроком є дослідження понятійно-ціннісного змісту концепту КОНФЛЖТ .

Етимологічна ознака - це змістовий пласт концепту, що існує опосередковано, як основа, на якій виникли і тримаються інші шари значення.

Для виявлення поняттєвої форми концепту звернемося до його етимології.

conflict (v.) - early 15century, from Latin conflictus, pp. of confligere "to strike together, be in conflict," from com-"together" + fligere "to strike." The noun also dates from early 15c. Psychological sense of "incompatible urges in one person" is from 1859; Phrase conflict of interest was in use by 1743 [7].

Для дослідження змістового аспекту значеннєвих одиниць мови найефективнішим є компонентний аналіз.

Компонентний аналіз - система прийомів лінгвістичного вивчення значень слів, суть якої полягає в розще­пленні значення слова на складові компоненти, які називають семами, семантичними множниками і, зрідка, мар­керами.

Прототипним засобом вербалізації концепту є його ім'я, тобто номінативна одиниця, що вирізняється своєю частотністю, синтаксичною поліфункціональністю та полісемантичністю. Ыенем концепту КОНФЛЖТ є суб­стантивна лексема CONFLICT. Підставами для такого висновку є її значно більша частотність порівняно з синоні­мічними їй antagonism, opposition, disagreement, collision, clash, controversy, quarrel, contention, difference, discord, discordance, disharmony, dissension, strife, variance, friction, й відповідно, прогнозовано більша кількість вільних словосполучень, утворених на її основі, що свідчить про її поліфункціональність.

За допомогою компонентного аналізу виокремимо компоненти, що складають значення номінативної одиниці CONFLICT на основі лексикографічних джерел, а саме тлумачних словників.

За допомогою дефініцій 14 тлумачних словників нами було виділено 95 компонентів, що складають лексичне значення імені CONFLICT (Таблиця 1).

D1 - American Heritage® Dictionary of the English Language

D2 - Cambridge Dictionary Online. Free English Dictionary and Thesaurus

D3 - Collins English Dictionary

D4 - Longman Dictionary of Contemporary English

D5 - MacMillan

D6 - Merriam-Webster's Online Dictionary D7 - Oxford Advanced Learner's Dictionary

© Заньковська Г. Д., 2012D8 - Oxford Dictionaries

D9 - Random House Webster's Unabridged Dictionary D10 - The Wordsmyth English Dictionary: Thesaurus D11 - Webster's Revised Unabridged Dictionary (1913 + 1828) D12 - Webster's New World College Dictionary

D13 - Ultralingua


D14 - WordNet 3.0, Farlex clipart collection.


-/- wishes

-

-

+

-

-

+

+

-

-

-

-

-

-

-

-/- wills

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-/- qualities

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-/- desires

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-/- influences

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

divergent ideas

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

divergent interests

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

discord of action

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

discord of feeling

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

discord of effect

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

difficult existence together

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

opposing forces

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-/- groups

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови