О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 25

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Стосовно деяких ергонімів слід враховувати можливість впливу інших ономастичних підсистем, що пов'язано із зазначеною вище активністю трансонімізації в межах власних назв. Так, подвійну мотивацію має ергонім "Ав­рора" , який зустрічається у 17 випадках. Крім міфології, в даній назві, очевидно, слід враховувати конотації, яких вона набула в радянські часи, що дозволяє говорити про ідеологічні підстави називання. Оскільки антична міфологія виступила активним джерелом формування космонімів та астронімів, спостерігається значна кількість ономастичних омонімів, які переносяться до ергокономікону. На переважання саме "космічних" асоціацій у таких онімів вказував Ю.О. Карпенко [3, с. 4]. Тому, з огляду на системний характер мови, уважаємо більш вірогідним саме "космічний" символічний мотив у таких ергонімах: "Оріон" (21 випадок) (сільськогосподарська техніка, працевлаштування, радіозавод, видобуток нафти, обладнання легкої промисловості), "Фобос" (запчастини, тара та упаковка, хімічна промисловість). Використання ергоніма "Аякс" пов'язане не лише із Троянською війною, а із відомістю однойменного голландського футбольного клубу.

Як вже зазначалося, багатьом ергонімам притаманна оцінна мотивація, при розгляді якої ми ґрунтуємося на праці Н.Д. Арутюнової [1], виділяючи при цьому параметричну оцінку із нормативного типу в окремий різновид. Параметрична оцінка, на нашу думку, притаманна цілому ряду ергонімів. Зокрема, мова йде про такі міф оніми: "Атлант" (17 ергонімів), який у переносному значенні є синонімом слова "велетень" [7, с. 44]; "Антей" (11 назв), образ якого є символом наснаги й сили" [7, с. 33]. Назва верховного давньогрецького бога Зевса використана у 7 ергонімах. "У переносному значенні Зевс - визнаний ватажок, чільна постать, що не має собі рівних" [7, с. 110]. Назву набувають компанії, які працюють у різних галузях: підйомно-транспортне обладнання, алкогольні напої, правова допомога. У разі виробника м'ясної продукції, компанії "Зевс", простежується зв'язок між назвою та зем­ним уособленням бога - биком, чиє зображення представлене на логотипі підприємства та розміщене на вітальній сторінці. Аксіологічні значення простежуються також у назві римського верховного бога Юпітера (8 випадків) та його дружини Юнони (5 ергонімів). Водночас констатуємо наявність у разі ергоніма "Юпітер" паралельної кос­мічної аксіологічної мотивації, на що вказує розміщення на логотипі однойменної страхової компанія червоно-жовтого зображення планети. Значення найвищої оцінки притаманне також назві богів старшого покоління, дітям Урана й Геї - титанам. Однак у цьому випадку ергонім швидше пов'язаний із похідним від міфоніма апелятивом титан (згідно із "Словником української мови в 11-ти томах": "2) хімічний елемент, 3)великий кип'ятильник особливої конструкції"), на що вказує сфера діяльності підприємства: "Титан" (телекомунікаційне обладнання), "Титан-авто" (акумулятори), "Тітан" (акумулятори). Переніс параметричної оцінки вбачаємо також у разі тран-сонімізації назви гори, де мешкали давньогрецькі боги - Олімпу, що зустрічається в нашому корпусі 13 разів. "У переносному вживанні Олімп - найвища рада; найвищі сфери суспільства" [7, с. 152]. Така семантична структура характерна також для ергоніма "Олімпія" , утвореного від назви місця розташування святилища. У випадку назви "Сатурн" оцінне значення розміру створюється не в міфонімі, а в похідному від нього космонімі. Параметричне значення ергоніма "Уран" також, очевидно, одночасно визначається як міфом, так і розмірами планети.

Параметрична оцінка багатства виражається такими міфологічними назвами, як ім'я лідійського царя Креза (5 ергонімів різних сфер) та іменем Мідаса, фрігійського владаря, у чиїх руках все перетворювалося в золото. У нашому корпусі зустрічаємо один випадок російського написання "Мидас" (виробник жалюзі) та чотири назви компанії у формі "Мідас" (нерухомість, будівельні матеріали, ювелірні вироби). Особливо прозорою слід визна­ти внутрішню форму в останньому прикладі, оскільки параметрична оцінка супроводжує метонімічний перенос через такий компонент міфа, як золото.

Естетична оцінка, крім присутності в якості елемента семантики жіночих міфонімів, про що йшлося вище, представлена в ергонімі "Атлантида ентерпрайз" (комп'ютери, комплектуючі та периферія). Подібний мотив має також використання імені Аполлон, яке ". вживається як синонім слова "мистецтво", а також для позначен­ня ідеалу чоловічої вроди" [7, с. 36]. Назва здебільшого виступає у формі Аполло. Вплив на використання може мати однойменна назва американської космічної програми. Естетичну мотивацію мають також ергоніми: "Пегас" (віконні конструкції, бізнес-центр), "Афродіта" (видавничий центр, туристична фірма) та "Венус" (виробництво головних уборів).

В ергономіконі представлене також ім'я грецької богині перемоги Ніки, яка, очевидно, є метафорою майбут­нього успіху компанії, що дозволяє визначити телеологічний аксіологічний мотив у номінації. Серед ергонімів засвідчені обидві форми імені: "Ніка" та "Ніке".Ім'я найпопулярнішого грецького героя Геракла увійшло в комерційні назви ще за радянських часів, коли воно було використане на позначення каші, за чим, очевидно стояла така логіка, що вживання цього продукту перенесе силу Геркулеса на споживача. В українських ергонімах спостерігаємо подібну прагматичну (нормативну) моти­вацію: назву отримують компанія "Геркулес", яка виробляє заморожені продукти, та підприємство-продавець спортивного одягу. Нормативний аксіологічний компонент притаманний також трансонімізованому імені леген­дарного героя Персея, чий образ асоціюється із сміливістю, що вважається бажаною характеристикою в підпри­ємництві ("Персей-безпека" (охорона підприємств), "Персей" (будівництво та ремонт суден). В останньому разі додається зв'язок із морськими мандрівками - популярною темою античної міфології. Нормативний аксіологіч-ний компонент вбачаємо також в ергонімі "Арес" (митно-брокерські послуги), який вказує на притаманну цьому виду бізнесу агресивність.

У разі ергонімів-композитів їхня семантична структура ускладнюється, адже другий компонент подекуди ви­конує інформативну функцію. В одних випадках цей компонент вказує на ширшу або вужчу сферу діяльності під­приємства: "Аврора-лайтінг-Україна" (освітлювальні прилади), "Атлантбуд", "Аполлон тревел", "Астарта-зв'язок" (телекомунікації), "Паллада-авіатур", "Гермес-енергія", "Дедал-електронік" (сигналізація), "Кліо-транссервіс" (транспортно-експедиційні послуги), "Лікург-аудит", "Зовнішаудит-Меркурій", "Ніка-пласт" (тара та упаковка), "Оріон-агро", "Оріон-транс", "Сатурнінвест" (полімерні вироби), "Сатурн-сервіс" (готель), "Селена-трейд" (металеві вироби). В інших випадках другий компонент позначає географічне місце діяльності: "Атлант Україна", "Донгермес", "Укр-Гермес" , громадська організація "Ікар-Україна", "Сатурн-Україна" . У наступній групі композитів зустрічаємо апелятиви, які належать до семантичного поля типів організацій та під­приємств: "Арго клуб" (спортивні споруди та бази), "Геліос-фарма" (медична техніка), "Ікар-банк", "Меркурій-центр" (будівельна техніка), "Олімп груп" (кондиціонери). Крім того, деякі із складноскорочених композитів містять елементи оцінної семантики: "Гефест-люкс" (прибирально-очисна техніка), "Дедал-люкс" (санітарія, дезінфекція), у т.ч. широко використовується компонент плюс, якому одночасно притаманна оцінна семанти­ка та функція розрізнення співзвучних назв: "Аврора-плюс", "Атлант-плюс", "Аякс плюс", "Паллада плюс", "Меркурі-плюс". Диференціація практично однойменних ергонімів здійснюється також у композитах, які містять буквені та звукові абревіатури: "Атлант ЮеМСі", "Аяк-С", "Ф-Венус", "Галатея-М", "Гермес-К", "Оріон-Д", "Фобос і Ко", "Юпітер-М" . Такі назви, крім випадків традиційного скорочення від компанія, з позиції адресанта позбавлені мотиву, хоча для номінатора останній може бути цілком прозорим.

Таким чином, аналіз матеріалу показав, що антична міфологія відіграє обмежену роль у сучасних номінаціях бізнес-сфери. Чітка прив'язка до міфу спостерігається менш, ніж у чверті випадків. Значною натомість є роль утвореної в міфології аксіологічної семантики, яка нав'язує адресантові відповідну оцінку підприємства. Слід також відзначити одночасну мотивацію ергонімів через віднесення до різних символічних систем.

Література:

1.Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. - М. : Языки русской культуры, 1999. - 895 с.

2.Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н. Караулов. - М. : ЛКИ УРРС Эдиториал, 2010. - 264 с.

3.Карпенко Ю. А. Названия звездного неба / Ю. А. Карпенко. - М. : Наука, 1985. - 180 с.

4.Карпенко Ю. А. Современное развитие русской ономастической системы / Ю. А. Карпенко // Актуальные вопросы русской ономастики : Сб. науч. трудов. - К. УМК ВО, 1988. - С. 5-14.

5.Карпенко Ю. О. Антична міфологія як поетична зброя / Ю. О. Карпенко // Записки з ономастики : Збірник на­укових праць. - Одеса : "Астропринт", 2002. - Вип. 6. - С. 93-108.

6.Масенко Л. Т. Антична назва в українській поетичній мові / Л. Т. Масенко. - Мовознавство. - 1987. - № 5. -С. 56-60.

7.Словник античної міфології. - К. : Наукова думка, 1989. - 238 с.

Суперанская А. В., Сталтмане В. Э., Подольская Н. В., Султанов А. Х. / А. В. Суперанская, В. Є. Сталтмане, Н. В. Подольская, А. Х. Султанов. - Теория и методика ономастических исследований. - М. : УРСС, 2007. - 256 с.УДК 81-115

Іванів Р. О.,

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ

КОНЦЕПТ "СЕРЦЕ" ЯК КОМПОНЕНТ КОНЦЕПТОСФЕРИ "ЛЮДИНА" ТА ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЯ У ГЕРМАНСЬКИХ І СЛОВ'ЯНСЬКИХ МОВАХ (на матеріалі англійської та української фразеології)

У статті проаналізовано погляди лінгвістів на проблему концептосфери та концепту, розглядається верба-лізація концепту "Серце" англійських та українських фразеологізмах. Ключові слова: концептосфера, концепт, фразеологізм, серце.

В статье проанализированы взгляды лингвистов на проблему концептосферы и концепта, рассматривается вербализация концепта "Сердце" в английских и украинских фразеологизмах. Ключевыеслова:концептосфера, концепт, фразеологизм, сердце.

The article deals with the analysis of the researchers' views on the problem of concept sphere and concept. It focuses on the conceptualization of Heart in Ukrainian and English idioms. Key words: concept sphere, concept, idiom, heart.

Говорячи про лінгвістику останніх десятиліть, необхідно звернути увагу на особливі тенденції, які полягають у переорієнтації досліджень у нових стратегічних напрямках, в епіцентрі яких знаходиться людина-мовець, лю-дина-текстотворець, людина-носій культурних феноменів. Унаслідок цього сформувався новий напрямок гума­нітарної науки - концептологія. Вона базується на структурі лексико-семантичних полів, але виходить далеко за їх межі, враховуючи національно-культурну специфіку та спосіб світосприйняття народу - носія мови. У руслі антропоцентричної парадигми розвитку сучасної лінгвістичної думки спостерігається посилення інтересу на­уковців до вивчення мови з урахуванням природи людини, її внутрішнього світу, мислення, світобачення. Це ви­значає актуальність дослідження концептосфери "Людина" (на матеріалі англійської та української мов ).

Мета цієї статті - охарактеризувати особливості реалізації концепту "Серце" в англійських та українських фразеологізмах. Мета вимагає розв'язання таких завдань:

  проаналізувати погляди лінгвістів на проблему концептосфери;

  охарактеризувати погляди науковців на поняття концепту;

  розглянути вираження концепту "Серце" у фразеологізмах.

Д. Лихачов розглядав концептосферу як сукупність концептів нації й зауважував, що чим багатша культура нації, її фольклор, література, наука, образотворче мистецтво, історичний досвід, релігія, тим багатшою є концеп-тосфера народу [1, с. 5].

З. Попова та І. Стернін глибше досліджують означену категорію та визначають національну концептосферу як сукупність категоризованих, опрацьованих, стандартизованих концептів у свідомості народу (менш стандар­тизованими є концептосфери різних соціальних груп, а концептосфери індивідуальної свідомості взагалі не під­даються стандартизації), а семантичний простір мови - як частину національної концептосфери, яка позначена мовними засобами, названа у мові і представлена семемами і семами (тобто значеннями і компонентами значень)

[3, с. 28-29].

У вітчизняній науці проблема концептосфери досліджується багатьма вченими, зокрема, О. Селіванова на позначення системи концептів у свідомості людини використовує термін "концептуальна система", вказуючи на те, що у російській гуманітарній традиції він відповідає терміну "концептосфера", уведеному Д. Лихачовим. Її характеризує, на думку дослідниці, сукупність структурованих й упорядкованих знань, уявлень про світ, дійсність і результати внутрішнього рефлексивного досвіду людини. Тобто у концептуальній системі конденсується та фік­сується інформація, отримана у вербальній та невербальній формі різним шляхом: від органів чуття у результаті осмислення або у функціональному континуумі взаємодії різних пізнавальних механізмів [5, с. 261].

Незважаючи на розбіжності у термінологічному визначенні аналізованого поняття, спільним для усіх дефіні­цій є твердження про те, що концептосфера - це сукупність концептів, яка характеризується системністю, струк­турованістю, категоріальним статусом.

Дослідження концептосфери передбачає вивчення концепту, як основного складника. Концепт розглядають як загальне поняття та комплекс культурно зумовлених уявлень про предмет (А. Вежбицька).

Інша група вчених, зокрема Ю. Степанов, використовує термін "культурний концепт", переводячи проблему у русло культурології. "Концепт - це ніби згусток культури у свідомості людини; те, у вигляді чого культура вхо­дить у ментальний світ люлини" [6, с. 43].

Таким чином, концепт є понятійною категорією, яка пояснює ментальні одиниці або психічні ресурси нашої свідомості й ту інформаційну структуру, котра відображає знання й досвід людини [7, с. 209]. Лінгвальний кон­цепт - вербально виражена інтегральна категорія, яка репрезентує мовну картину світу [2, с. 15].

Це означає, що сукупність концептів формує концептосферу. Концептосфера має різні засоби реалізації у мові, один із них - фразеологія.

Фразеологія кожної мови - це скарбниця народу, здобуток його мудрості й культури, що містить матеріал про його історію, який допомагає дізнатись про побут того чи іншого народу, про його традиції і звичаї, моральні сто­рони життя, ідеали, мрії і сподівання. У фразеологізмах відображається культурна своєрідність народу.

 

 

© Іванів Р. О., 2012Аналіз фразеологічної концептуалізації світу сприяє поглибленню знань про семантику, синтактику та праг­матику мови в цілому, їхній зв'язок з етносвідомістю та культурою. Фразеологізми "можуть виконувати роль ета­лонів, стереотипів культурно-національного світобачення або вказувати на їх символьний характер і в цій якості виступати як мовні експоненти культурних знаків [8, с.250].

Упродовж усієї історії людина співвідносила оточуючий світ із частинами свого тіла - головою, руками, нога­ми, серцем. Використовуючи їхні назви в переносному значенні, люди точніше передають свої думки, почуття, дії і ставлення до оточуючого світу. Відповідно назви частин тіла є важливим об'єктом досліджень сучасної лінгві­стики і утворюють підсистему фразеологізмів-соматизмів.

Досліджуючи соматизм серце можна відмітити велику кількість фразеологізмів із цим компонентом у порів­нюваних мовах (близько 200). В усіх порівнюваних мовах лексема серце зберігає своє первинне значення як центральний орган системи кровообігу іпереносне значення як місце зосередження почуттів, хвилювань, вчинків людини. Таким чином, в англійській та українській мовах, як і у більшості мов світу, фіксується факт дуалістич­ної природи серця як одного з феноменів буття: серце - "орган людського організму" і серце - "душа, свідомість, емоції, психічні переживання, почуття". У зв'язку з цим фразеологічний масив фіксує цю специфіку "серця" як одного з компонентів мовної картини світу. Розглядаючи певну типологію та класифікацію компонентів, які фор­мують концепт "Серце" в англійській та українській мовах, можна виділити наступні когнітивні ознаки:

1) Серце - орган почуттів, символ любовних почуттів, пристрасті, любовної прив'язаності: серце приверта­ється, серце горнеться, запалилося, заворушилося серце, серце сохне, серце в'яне, тьохкає серце; loseyourheart-tosomebody - закохатися; steal somebody's heart - полонити серце;break somebody's heart - розбити серце.

Бачимо, що серце в англійській і українській мовних картинах світу уявляють як орган, що є центром почуттів кохання. Однак українська фразеологія фіксує більшу кількість фразеологізмів на позначення даної ознаки, що свідчить про емоційність українців та притаманну англійцям стриманість.

2) Серце - виразник емоційно-психічного стану людини:

радість: серце співає, заграло серце, тане серце, до серця, щемить серце; do someone's heartgood- приносити радість;

сум, страждання: обгортається серце тугою, з важким серцем;впиватися п'явкою в серце, вражати (вці­ляти) в серце, давити каменем на серце, заганяти голки в серце, кидати жарину в серце, наставляти ніж на серце, серце наче рукою здавило, серце рветься на шматки, серце стискається, черв'як точить серце, шпигати в серце, як ножем вколоти серце, краяти ножем по серцю, коти шкребуть на серці, холодна жаба сидить під серцем, коти шкребуть на серці; my heart bleeds for, my heart goes outfor - в мене серце кров'ю обливається; die of a broken heart- померти від горя; eat (one's) heart out - сумувати; heart in the boots- почуватися нещасним; cry/sob your heart out - плакати; серце кров'ю обливається; my heart bleeds for, my heart goes out for- в мене серце кров'ю обливається; heart sinks - почуватися засмученим; aching heart - серце болить;

спокій: відлягло на серці, знімати камінь з серця, легко на серці;

страх: аж холоне (захолонуло) серце (душа), серце мало не вискочить із грудей, серце завмирає, серце опини­лося в п'ятах; heart in your mouth - почуватися наляканим, heart stands still - серце завмирає;

тривога: серце ниє (мліє, німіє, стискається), серце наче рукою здавило, серце тенькає, з важким серцем; sobone'sheartout - серце ниє.

Таким чином, спільним для англійської та української мовних картин світу є те, що серце є символом, де зосереджуються радісні, сумні і тривожні почуття, емоції та хвилювання. Характерним є те, що українська фра­зеологія порівняно з англійською фіксує більшу кількість фразеологізмів, які позначають негативні емоції, що зумовлено особливостями історичного минулого.

3) Серце - сукупність якостей, рис характеру людини: золоте серце, кам'яне серце, серце з перцем^ heart of gold- мати добре (золоте) серце; a heart of steel - неемоційна людина; have a heart of stone - мати кам'яне серце; heart of glass - вразлива людина; heart is in the right place - бути хорошою людиною, be all heart - бути доброю та щедрою людиною. Хоча ця фраза може набувати іронічного забарвлення та мати протилежне значення:

небайдужість: боліти серцем, брати до серця; close to heart - брати до серця;

-   щирість: від чистого серця, поклавши руку на серце; від щирого серця, від душі; всім серцем (всією душею); від усього серця; with allone's heart (and soul), from the heart, from the bottom of heart - від щирого серця ; wear your heart ony our sleeve- говорити відкрито про свої думки і почуття; heart-to-heart - щиро говорити про свої почуття; bare your heart/soul - розповідати комусь про свої потаємні думки і почуття; put your hand on your heart - поклав­ши руку на серце;

-   мужність, хоробрість, рішучість: хоробре серце; take heart, find it in one's heart (to do something) - зібратися з духом, відважитись;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови