О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 26

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

-   несміливість, боягузтво: серце тремтить; not to have the heart - не мати сміливості; chicken-hearted - не­сміливий.

Проаналізувавши наведені приклади, можна відзначити, що фразеологізми з компонентом серце виражають значною мірою позитивні риси: мужність, рішучість, доброту, щирість, які є соціально схваленими для українців та англійців.

В українській мові серце є синонімом слова душа і пов'язане з вираженням почуттів як позитивних, так і не­гативних.

Досить яскраво у словах-символах виявляються національні асоціації і, відповідно, національно-мовні карти­ни світу. Слово-символ є своєрідним текстом, воно сконденсовано містить великі сюжети, зафіксованів пам'яті людей. Семантика символувиявляється лише в контексті світоглядної традиції певного народу, через що носій іншої культури не може декодувати символ [1, с.79].У фразеології української мови зафіксовано уявлення про серце як місце єднання з Богом: мати Бога в серці, мати Христа в серці, жити з Богом в серці. Водночас серце є джерелом гріха і темних сил: мати змію під серцем, відігріти змію біля серця, гадюка ссе коло серця, в'ється, наче гадина коло серця, де лексеми змія і гадюка є уосо­бленням антихристиянських понять.

Таким проаналізовано погляди лінгвістів на проблему концептосфери та концепту, і спільним для усіх ви­значень є твердження про те, що концептосфера - це сукупність концептів, яка характеризується системністю, категоріальним статусом. Концепти у цій системі взаємодіють між собою, формуючи ментальну модель дійснос­ті. З цього випливає те, що концептосфера "Людина", зокрема концепт "Серце" по-особливому реалізувались у фразеологізмах. У результаті розвідки було виявлено те, що в англійській та українській мовних картинах світу концепт "Серце" реалізується такими когнітивними ознаками: "серце - місце зосередження почуттів", "серце - емоційно-психічний стан людини", "серце - риси характеру людини". Характерним є те, що українська фразе­ологія порівняно з англійською фіксує більшу кількість емоційно забарвлених фразеологізмів, що свідчить про емоційність українців і притаманну англійцям стриманість.

Говорячи про відмінності, слід відзначити, що в українській мовній картині світу семантика символу "Серце" є ширшою, ніж в англійській, оскільки українська фразеологія фіксує уявлення про серце як джерело віри, єднан­ня з Богом.

Таким чином, наведена фразеологічна концептуалізація відображає світоглядно-аксіологічні пріоритети та орієнтири націй.

Література:

1.Лихачев Д. С. Концептосфера русского языка / Д. С. Лихачев // Изв. РАН - СЛЯ - 1993. - № 1. - С. 3-9.

2.Кубрякова Е. С. Об установках когнитивной лингвистики и актуальных проблемах когнитивной лингвистики / Е. С. Кубрякова // Вопросы когнитивной лингвистики. - 2004. - № 1. - С. 6-17.

3.Попова З. Д. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А. Стернин. - М. : АСТ: Восток-Запад, 2010. - 314 с.

4.Потебня А. А. Мысль и язык / А. А. Потебня. - К.: Синто, 1993. - 191 с.

5. Селіванова О. О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти) /
O. О.Селіванова: монографія. - К. - Черкаси: Брама, 2004. - 276 с.

6. Степанов Ю. С. Константы: Словарь русской культуры / Ю. С. Степанов. - М. : Академ. Проект, 2004. - 992 с.

7. Стернин И. А. Когнитивная интерпретация в лингвокогнитивных исследованиях / И. А. Стернін // Вопросы когнитивной лингвистики. - 2004. - № 1. - С. 65-69.

8. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты / В. Н. Телия. - М., 1996. - 286 с.

9. Фразеологічний словник української мови [уклад. В. М. Білоноженко та ін].- К.: Наук. думка, 1999. - 984 с.

10.  Longman - Longman Idioms Dictionary. - Harlow: Pearson Education Limited, 2000. - 402 p.УДК - 81225.4(811.112.2+811.161.2)

Іваннікова Я. В.,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

"ОРАНЖЕРЕЯ" ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ЗАГАДОК (на матеріалі українського та російського перекладів політичного роману Вольфганга Кеппена "Оранжерея)

У статті проводиться аналіз фразеологічних одиниць роману В. Кеппена "Оранжерея". Досліджується пи­тання про нульову еквівалентність при перекладі фразеологізмів та способи перекладу безеквівалентних одиниць для забезпечення адекватного перекладу політичного роману.

Ключові слова: нульова еквівалентність, цільова мова, фразеологічна одиниця.

В статье проводится анализ фразеологических единиц романа В. Кеппена "Теплица". Исследуется вопрос о нулевой эквивалентности при переводе фразеологизмов и способы перевода безэквивалентных единиц для обеспе­чения адекватного перевода политического романа.

Ключевые слова: нулевая эквивалентность, целевой язык, фразеологическая единица.

The article presents an analysis of phraseological units of the novel "Hothouse" by W. Koeppen. The problem of zero-equivalence when translating phraseological units and translation approaches for equivalence free units to achieve adequate translation of political novels is studied.

Key words: zero-equivalence, target language, phraseological unit.

Роману "Оранжерея" Дмитро Затонський дає таку характеристику: "Це часом похмура, майже злобна кари­катура, часом доведений до крайнього ступеня абсурдності гротеск, що нагадує сюрреалістичні полотна Сальва­дора Далі з їх витягнутими, грубо викривленими проекціями. Часом це безладний потік пригніченої свідомості героя<.. > А часом і <.. .> благання співчуття і милосердя" [8, с. 147].

Для прози Вольфганга Кеппена характерний сарказм, короткі, наче відсічені речення, яскраві метафори, різкі фарби, що і становлять неабиякий виклик для перекладача. Багата фразеологізація робить калейдоскопічний хід роману ще більш динамічним. В. Кеппен вдається до гри з фразеологізмами, вплітає поряд з фразеологічним значенням буквальне, модифікує, створює авторські фразеологізми, що в кінцевому випадку утворює складний для перекладу ланцюжок значень та образів. Варто відмітити, що попри наявність у цільовій мові повного еквіва­лента, особливості стилю В. Кеппена призводять до того, що перекладачу іноді не вдається зберегти неповторну форму твору.

Нерідко фразеологічній одиниці вихідної мови через мовні та позамовні фактори не відповідає жоден фразе­ологічний знак у цільовій мові. У цьому випадку йдеться про нульову еквівалентність. Компенсація у випадку нульової еквівалентності може відбуватись, наприклад, за допомогою вільного словосполучення (парафрази) або окремих лексем.

Метою статті є розгляд фразеологічних одиниць на матеріалі перекладів роману Вольфганга Кеппена "Оран­жерея". Для досягнення поставленої мети передбачено розв'язання таких завдань: 1) розглянути фразеологічний фонд роману; 2) встановити особливості перекладу фразеологічних одиниць роману.

На користь актуальності роботи свідчить жваве обговорення проблем перекладу фразеологічних одиниць в наукових колах Німеччини, відзначимо Райнера Еккерта, Мартіна Геша, Розмарі Глезер, Вернера Коллера та інш.

Вже перший приклад наочно демонструє здатність Кеппена влучно і цікаво обігрувати пряме та переносне значення фразеологічних виразів та вказує на труднощі, що виникають при перекладі еквівалентних одиниць.

Er wardas Korn Salzgewesen, der Bazillus der Unruhe in ihrem milden tragen Parteibrei [18, c.7].

Фразеологізм miteinemKornSalz (від лат. cum grano salis) означає з крупкою солі, тобто з певною іронією, на­смішкою. Однак, в цьому ж реченні сіль вживається і у своєму прямому значенні, оскільки герой був сіллю у прісній, млявій партійній каші, тобто був подразником.

Український переклад цього фрагменту виглядає так:

Він був перчинкою, мікробом неспокою у прісному, лінивому нариві їхнього партійного життя [8, с. 117].

Хоча переносне значення слова перчинка збігається із вказаним переносним значенням слова сіль, вважаємо цю заміну невиправданою. Перекладач стикається із невдалою послідовністю образів - перчинка у каші, тому він змушений ще далі відійти від оригіналу та замінює кашу словом нарив. Таке несподіване рішення, можливо, по­яснюється послідовністю мікроб - нарив. Однак тут вимальовується дещо протилежне до того, що хотів сказати автор. Нарив містить мікробів, власне, ними і викликається, тому бути мікробом у нариві - це те саме, що бути у прийнятному, властивому для себе середовищі, не відрізняючись від інших.

Російський варіант перекладу виглядає значно кращим:

Он был крупинкой соли, вирусом беспокойства в их пресном и затхлом партийном болотце [7, с. 205].

Тут єдине зауваження викликає заміна слова каша словом болотце, переносним значенням якого є серед­овище, що перебуває у стані застою, відсталості. Таке перекладацьке рішення, на наш погляд, було викликане намаганням покращити текст, справити на читача більш сильне враження. Ми впевнені, що це речення може бути перекладене майже дослівно, цілком передаючи авторський задум та зберігаючи оригінальну форму:

Він був крупкою солі, мікробом неспокою у прісній, млявій (сірій) партійній каші.

Наступна фразеологічна одиниця представлена у вигляді авторської модифікації словникової одиниці der

Silberstreif am Horizont.

 

© Іваннікова Я. В., 2012Sollte er [Keetenheuve] die Hoffnung malen, den alten Silberstreifen aufziehen, der vor jeder Wahl aus der Kiste geholt wird wie der Baumschmuckzu Weihnachten[18, c. 26].

Контекст малює ситуацію типову перед виборами - Кетенгойве розмірковує над тим, що йому доведеться "си­пати" порожні обіцянки перед виборцями, які ніколи не будуть втілені в життя. Закріплений у словниках переклад одиниці der Silberstreif am Horizont - проблиск надії [12, c. 195]. Своє походження фразеологізм веде від виступу Густава Штреземана - німецького політика, рейхсканцлера і міністра закордонних справ Веймарської республіки. Виголошена ним у 1924 р. промова стосувалася впровадження плану Дауеса, що мав на меті забезпечити віднов­лення економіки Німеччини та давав надію на покращення. Отже, В. Кеппен відсилає читача до політичних подій, добре знаних кожному німцю (нагадаємо, що роман "Оранжерея" був написаний у 1953 р.).

При цьому, Silberstreifen може тлумачитися буквально -як срібна стрічка, срібна нитка, яка використовується для прикрашання різдвяної ялинки, що добре перекликається іздалі вживаним Baumschmuck (ялинковими при­красами).

В українському перекладі втрачено такий зв'язок між образами срібної нитки - надії і срібної нитки - ялин­кової прикраси:

Збудити надії витягти старий козир обіцянок кращого, який перед кожними виборами витягають із скриньки, як ялинкові прикраси на Різдво ... [8, c. 124].

Перекладач Олександр Терех вдався до уживання фразеологізму з лексемою козир, яка має значення чогось, що у відповідний момент може дати комусь перевагу в чому-небудь [6] і саме у такому значенні дана лексема при­сутня у фразеологічному фонді. Наприклад: викидати/викинути козиря, козир (усі козирі) до рук.

Читач російського перекладу стикається із цілковито незрозумілими старыми серебряными лучами. Також залишається невідомим, яким чином їх можна використовувати перед виборами:

Надо ли ему рисовать радужные картины, использовать старые серебряные лучи, которые вытаскивают из сундука перед каждыми выборами, как елочные украшения к рождеству [7, c. 219].

Пропонуючи власний варіант перекладу, будемо виходити із послідовності образів, що виникають в уяві при читанні тексту: надія - примарна, фальшива надія - блискуча ялинкова прикраса. Ялинки часто прикрашають мі­шурою (тобто сріблястими або золотистими стрічками чи нитками), а переносним значенням слова мішура якраз і є щось показне, оманливе:

Чи малювати йому примарні надії, витягати сріблясту мішуру старих обіцянок, які перед кожними вибо­рами витягають зі скриньки, як ялинкові прикраси на Різдво...

У наступному прикладі В. Кеппен у властивій йому манері майстерно нанизує образи, поєднуючи об'єкт (пиво), його головні компоненти (хміль та солод) і заперечення фразеологізму (Hopfen und Malzn icht verloren), побудованого на основі цих компонентів, утворюючи цікавий та складний для перекладу ланцюжок.

Parfum kitzelte die Nasen und mischte sich hinter der Tur mit des Interessenvertreters strengem Ablauf am Abend genossener Bockbiere - an ihm war Hopfen und Malz nicht verloren [18, c. 38].

Фразеологізмbei jemandem ist Hopfen und Malz verlorenведесвоєпоходженнявідранішерозповсюдженоївНімеч чинітрадиціїдомашньогопивоваріння. При цьому, сама по собі наявність якісних складників (хмелю і солоду) не гарантувала гарного результату при недогляді або порушенні технології приготуванні пива - і в такому випадку, ці складники безповоротно втрачалися. Таким чином, фразеологізм означає таку людину, що через власне недбаль­ство або погану вдачу щось загублює, нездатну досягти мети, впоратись із якою-небудь діяльністю, зрештою, невдаху.

Заперечення фразеологізму, представлене у тексті, навпаки, характеризує невідомого "представника концер­ну" як людину, що досягла успіху та має певне положення у суспільстві, успішного, цілком задоволеного собою чоловіка, який любить пити міцне пиво, розважатися і насолоджуватися життям.

Нажаль, в українському перекладі цю думку простежити неможливо:

Парфуми лоскотали носи, змішувалися за дверима туалету з міцним запахом сечі представника фірми, що увечері пив березневе пиво - за ним і пиво не пропаде [8, c. 128].

Дієслово пропадати в українській мові - багатозначне, у цьому фрагменті актуалізуються такі його значення як псуватися, ставати непридатним для вжитку, залишатися без використання та марно минатиі перед чи­тачем виникає образ людини, яка не дає пиву витрачатися без користі. Але через відсутність у цільовій культурі такого явища, як домашнє пивоваріння, цей образ в ній тлумачиться по іншому, втрачається семантичний акцент, присутній у вихідному фразеологізмі. Замість вправного, успішного чоловіка, читач може побачити людину, що або просто полюбляє пити пиво, або навіть зловживає ним.

Російському перекладачеві вдалося вірно передати задум автора, щоправда, за рахунок втрати складного ори­гінального зв'язку:

Запах духов щекотал ноздри, смешиваясь за дверью с едким запахом мочи, - представитель концерна выпил вечером крепкого пива, -вотуж о ком не скажешь, что он человек пропащий [7, c. 229].

Ми пропонуємо такий варіант перекладу, в якому обігрується одне із рідко вживаних переносних значень сло­ва солод - насолода. Звернемося до фондів української літератури - у Павла Грабовського знаходимо такі рядки:

Осінь всім багата. //Досить є на дворі, //Не пустує хата, //Надбано в коморі. Аж тріщить по клунях... //Не життя, а солод! [3, c. 374].

Наш варіант має такий вигляд:

Парфуми лоскотали носи, змішувалися за дверима туалету з міцним запахом сечі представника фірми, що увечері пив березневе пиво - про нього не скажеш, що життя - не солод.

Вважаємо, що тут вдалося відтворити зміст висловлювання, зберегти його оригінальну форму та складну по­слідовність образів.Висновки. Нервова динаміка, яка, за висловом С. Джебраїлової [4, c. 67], характерна для романів Вольфганга Кеппена, проникла відповідно і у лексичні засоби роману і значною мірою, у конотацію фразеологічних одиниць.

В ході дослідження основна увага була зосереджена на перекладі безеквівалентних одиниць, оскільки саме вони вимагають значної дослідницької роботи перекладача.

Зауважимо, що для перекладу таких одиниць ми послуговувалися детальним аналізом етимології відповідних фразеологізмів, лінгво-культурних аспектів. В значній кількості випадків ми керувалися класичним підходом, ви­користовуваний для перекладу безеквівалентних одиниць -парафразування. Наведені у статті приклади доводять, що переклад безеквівалентних або авторських фразеологізмів є тим "полотном", де перекладач має можливість використати повну палітру своїх засобів.

Дана проблематика є досить цікавою для дослідження і саме тому вимагає подальшого детального аналізу та вивчення.

Література:

1.Англо-український фразеологічний словник // Укл. К. Т. Баранцев. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2005. - 1056 с.

2.БархударовЛ. С. Язык и перевод (вопросы общей и частной теории перевода) // Л. С. Бархударов. - М.: Меж-дунар. отношения, 1975. - 240 с.

3.Грабовський П.Зібрання творів у 3-х т. / П. Грабовський; ред. кол.: О. І. Білецький та ін. - К. : АН Української РСР, 1959. - Т.1 - 687 с.

4.Джебраилова С.Художественный мир Г. Белля в контексте литературы Германии ХХ века. // С. Джебраилова. -Баку: ООО, "Е.Л.", 2008. - 296 с.

5.Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. // В. В. Жайворонок. - К.: Довіра, 2006. - 703 с.

6.Електронне видання "Словники України" - 3.0 // В. Широков, О. Рабулець, I. Шевченко та ін. - К.: Інститут мовно-інформаційних досліджень НАН України, 2006.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови