О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 27

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

7.Кеппен В. Голуби в траве; Теплица; Смерть в Риме: Романы: Пер. с нем. / Авт. предисловия В. Стеженский. // В. Кеппен. - 3-е изд. - М.: Прогресс, 1990. - 512 с. - (Полит. роман).

8.КеппенВ. Оранжерея: Пер. з нім. О. Тереха, Післям. Д. Затонського / В. Кеппен //Всесвіт, 1962. - №3-4.

9.КомиссаровВ. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учебник для ин-тов и фак. иностр. яз. // В. Н. Комиссаров. - М.: Высшая школа, 2007. - 253 с.

 

10.КунинА. В. Курс фразеологии современного английского языка //А. В. Кунин. - 2-е, перераб. изд. - M.: Высшая школа, 1986. - 381 с.

11.Німецько-український фразеологічний словник у двох томах // Укл. В. Гаврись, О. Пророченко. - К.: Радянська школа, 1981. - Т. 1. - 416 с.

12.Німецько-український фразеологічний словник у двох томах // Укл. В. Гаврись, О. Пророченко. - К.: Радян­ська школа, 1981. - Т. 2. - 383 с.

13.Alte Redewendungen [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zweideutig.de/alte_redewendungen. htm.

14.Duden. Redewendungen // Duden. - Mannheim, Leipzig, Wien, Zurich: Dudenverlag, 2002. - Vol. 11. - 955 S.

15.Foldes, C. Deutsche Phraseologie kontrastiv: intra- und interlinguale Zugange // C. Foldes. - Heidelberg: Julius Groos Verlag. - 1996. - 222 S.

16.Glaser R. Phraseologie der englischen Sprache // R. Glaser. - Tubingen: Max Niemeyer Verlag. - 1986. - 201 S.

17.Hessky R. Phraseologie. Linguistische Grundfragen und kontrastives Modell deutsch-ungarisch / Hrsg. von R. Hessky. Tuebingen: Niemeyer, 1987. - 138 S.

KoeppenW.Das Treibhaus // W. Koeppen. - 5. Aufl. - Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag, 1982. - 189 S.УДК 811.161.2'373.25

Ігнатьєва С. Є.,

Полтавський національний університет імені В. Г. Короленка

АКСІОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ "ЧОРНИЙ-БІЛИЙ " В УКРАЇНСЬКОМУ ЩОДЕННИКОВОМУ ДИСКУРСІ

Уточнено та конкретизовано наукові уявлення про аксіологічну модель як особливу форму пізнавальної діяль­ності людини, репрезентовано мовну модель "чорний-білий", проаналізовано її місце та функції у культурній па­радигмі й аксіосфері українського етносу, визначено особливості мовного вираження і роль організованої моделі в змістовій організації українського щоденникового дискурсу.

Ключові слова: аксіологічна модель, моделювання, кольорова картина світу, колоратив, авторське мікрополе, конотація.

Уточнены и конкретезированы науные представления об аксиологической модели как особенной форме позна­вательной деятельности человека. Реперезентировано языковую модель "чорный-белый", проанализировано ее место и функции в культурной парадигме й аксиосфере украинского этноса, определены особенности языкового выражения и роль организованной модели в содержательной организации украинского дневникового дискурса.

Ключевые слова: аксиологическая модель, моделирование, цветовая картина мира, колоратив, авторское ми­крополе, коннотация.

There were clarified and specified scientific knowledge of the axiological model as a special form of human cognitive activity. There was also represented the Language model of the "black and white", reviewed its position and function in cultural paradigm and aksiosphere Ukrainian ethnos, defined the features of linguistic expression and the role of organized content organization model in the Ukrainian diary discourse.

Keywords: axiological model, modeling, color picture of the world, kolorativ, author microfield, connotation.

У житті дві фарби - біла і чорна. День і ніч.

Все інше - людська фантазія (Петро Сорока)

Найбільш представленою й різноманітною у масиві українського щоденникового дискурсу (УЩД) є сфера сен­сорних, зокрема кольорових відчуттів. Передусім вона опосередковує оцінну опозицію позитивного, пов'язаного зі світлим, радісним баченням світу, і негативного - чорного, сірого, брудного. Дослідження ЩД у цьому аспекті є актуальним, оскільки дозволяє осягнути художню самобутність автора, його індивідуальну манеру викладу інформації, що презентується через створену ним колористичну картину світу.

Об'єктом нашої уваги у контексті поставленої проблеми є український щоденниковий дискурс. Відтак метою статті є дослідження та узагальнення різних аспектів організації аксіологічної моделі "чорний-білий" в УЩД, яка репрезенується через колористичний контраст. Організовуючи цю аксіологічну модель, простежимо гармонію колористичних контрастів - білого як синоніму чистоти та його антиподу - чорного.

Найчастіше у контрастні стосунки вступають кольоративи "чорний - білий". Колір становить психологічний феномен, є джерелом емоційних переживань як адресата, так і адресанта: "Біле вивільнює видимий світ, чорне - невидимий. Уже мої очі занурені в чорне. Усе менше мене хвилює білий світ" [7, с. 148]. Одночасно колір ви­конує комунікативну функцію - передачу градаційної ознаки. Кольорознавство тісно пов'язане зі соціальною й етнічною традиціями. Кольорова картина світу існує у межах певної мовної спільноти і зрозуміти повною мірою її можна лише у процесі категоріального членування, яке характерне для певної соціальної й національної групи. На думку Е.Фромма, "Людина схильна до руху назад і вперед, говорячи інакше, вона містить у собі добро і зло. Коли ці схильності урівноважені, людина може вибирати між альтернативами, що детерміновані загальною ситу­ацією, в якій вона знаходиться. Однак у разі, якщо її серце стало жорстоким настільки, що її схильності більше не врівноважені, людина позбавлена свободи вибору" [9, с. 10]. Колороназви "чорний" і "білий", закріплені в українській народній культурі, функціонально значущі для християнської традиції, займають особливе місце в концептуальній картині світу. Організована аксіологічна модель "чорний-білий" в українському щоденниковому дискурсі становить новизну пропонованої розвідки.

В основу моделювання, яке більшість науковців тлумачить як "добудовування образу, картина світу на основі відомих для суб'єкта параметрів в умовах низької поінформованості, або в умовах неповної образності" можуть слугувати різні критерії [5, с. 145]. Зважаючи на те, що кожне дослідження комунікативного процесу враховує "фор­мулу" Г. Лассвелла "Who says what to whom in which channel with what effect?" ("Хто повідомляє? Що саме? Якими каналами? Кому? З яким ефектом"), у процесі моделювання ідеальним було б оцінити кожен її елемент, який у свою чергу, є окремою галуззю комунікаційного процесу. На думку вітчизняного мовознавця О.О. Селіванової, "моделлю є будь-яка система, що має мисленнєве представлення, матеріально реалізується і здатна заміщати об'єкт досліджен­ня так, щоб його вивчення надало нову інформацію про цей об'єкт" [6, с. 467]. Ю. Апресян розглядає термін моде­лювання як алгоритм дослідження, що відображає процедури аналізу лінгвістичних явищ. Вітчизняна мовознавезь Є. Карпіловська виокремлює вісім типів лінгвістичних моделей: а) статичні, структурні, класифікаторні, таксоно­мічні; б) динамічні, функціональні, процесуальні; в) мовні; г) мовленнєві; ґ) індуктивні (аналітичні); д) дедуктивні (синтетичні, породжувальні); е) гіпотетичні (евристичні); є) відтворювальні (конструювальні, імітаційні).

Кольороназва антропоцентрична та аксіологічна за своєю природою, оскільки це завжди оцінка об'єкта з по­гляду кольору, який багатий своїми відтінками. Досить висока частотність використання слів зі значенням чорний

© Ігнатьєва С. Є., 2012пояснюється його полісемантичністю, багатством синонімічних і антонімічних відношень. У "Великому тлумач­ному словнику української мови" подано тринадцять значень лексеми чорний, -а, -е. 1. Кольору сажі, вугілля най-темніший; прот. Білий. 2. Темний, темніший порівняно зі звичайним кольором. // Не осяяний світлом, темний. // непроглядний, густий, темний ( про хмару, дим, воду і т. ін.). 3. Брудний, покритий брудом, сажею, кіптявою і т.ін.. 4. Непрофесійний, підсобний, важкий фізично, часто пов'язаний з виробничим брудом, пилом тощо (про роботу, працю). 5. Не головний, не парадний, призначений для щоденних потреб (про вхід, приміщення і т.ін.). 6. спец. Необроблений чи оброблений частково, начорно. 7. заст. Який належить до нижчих верств суспільства, до трудового народу; простонародний; 8. Тяжкий, безпросвітний, безрадісний. // Пов'язаний з труднощами, не­згодами (про час) // Згубний, виснажливий (про хворобу); 9. перен. Власт. злісній, низькій, підступній людині. 10. перен. Вкрай ворожий, реакційний. 11. перен. Який не викликає схвалення; поганий, негативний, ганебний. 12. Уживається як складова деяких ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів. 13. заст. За упередженими уявленнями - чарівницький, чаклунський, пов'язаний з нечистою силою [1, с. 1381].

В УЩД колоратив чорного - не лише позначення конкретного кольору - кольору сажі, вугілля, але це й таке поняття, яке не має кольору, не визначається за кольором, темне. У кольоровій картині світу ЩД чорний колір -це насамперед український чорнозем, родючі українські землі: "Чорна заволочена земля, видно, підготована до якогось посіву" [4, (3, с. 53)]; "Як із чорної землі виростає квітка троянди з найніжнішими пелюстками, так із чорної землі народу народжується Павло Тичина, або Катерина Білокур" [3, (2, с. 131)]. Досить активно вжи­вається лексема чорний під час опису картин природи, зокрема під час зливи: "Єгиптяни (ні шумерійці) писали так: горизонту небес піднялась чорна хмара, загриміло, все світле стало темним" [2, (1, с. 381)]; "Чорний ліс повен шуму, чорне небо, повне хмар ... Десь за лісом місто, воно загравно підсвітило хмари - і це тільки по­силює апокаліпсичну похмурість всього" [2, (1, с. 344)]. Також ця лексема уможливлює підсилення натурального кольору побаченого: Чорні дзеркала озер лісових. Вода в них настояна на листі осінньому [2, (1, с. 365)]; Дядько розкарячився над корзиною, обшитою рядном. Смаглий, аж чорний. В піджаці чорному ... [2, (1, с. 400)]. У цьому випадкові оповідач контрастно представляє чорний ліс, чорне небо і місто, яке загравно підсвітлює хмари чи колір водяного дзеркала озера. За допомогою епітетів зловісний, похмурий, автор підсилює негативний вплив чорного кольору, загрозу зверху: Серед раю, серед весни димить чорними димами ГРЕС і чорні гори вугілля осуваються аж на дорогу ... [3, (2, с. 217)]. Пейзаж відображає переживання оповідача, його настрій. У семантиці назв чорного кольору, які вживаються в УЩД, віддзеркалюються архетипові значення чорної барви, яка є одним з найдавніших міфів, виділених людиною. Як правило, колірні семи цих назв супроводжуються негативними емотивно-оцінними значеннями. Досить активно чорний колір асоціюється зі смертю, що знаходить вираження у таких метафоричних образах, як "чорний, непрощенний - злочин сталінщини." [4, (3, с. 246)]; " чорний день історії!" [4, (3, с. 370)]; "заполярні чорні морози ..." [4, (3, с. 224)]; Привиди чорних часів ... Тіні історії ... [4, (3,с. 230)] тощо. Пейоративне значення прикметника чорний використовується при створенні художніх образів, наповнених соціальним змістом: Заганяла ножа чорна ватченківська мафія заганяла ножа народові в саме сер­це. І хіба ж не лютують нищителі ще й сьогодні?.. [4, (3, с. 152)]; Душа його залита жовчю, отрутою чорних заздрощів [4, (3, с. 94)]; Можна б зневіритись у здатності людини розвиватись і вдосконалюватись, можна впасти в чорний відчай, дивлячись на таке сусідство краси і потворності, гуманності і зла ... [2, (1, с. 315)]; чорна заздрість ходить з косою по літературному Києву - як чума" [4, (3, с. 61)]. Чорний набуває конототивного значення. Активно автор ЩД використовує чорний колір у переносному значенні, втрачаючи значення кольорове: Чорний песимізм [2, (1, с. 9)]; Чорні дні [2, (1, с. 10)]; Тяжкий чорний рік (високосний) [2, (1, с. 207)]; Чорні годи­ни [2, (1, с. 229)]; Ми чорні [2, (1, с. 233)]; Чорна буря [2, (1, с. 251)]; Чорне мовчазне поле [2, (1, с. 276)]; чорний хаос [2, (1, с. 276)]; чорний ринок [4, (3, с. 65)].

Чорний колір супроводжується емоційно-експресивним нашаруванням, пов'язаними з емоціями суму, скор­боти, печалі, безрадісності, тяжкої, чорної години: "Потім - через кілька днів - у вагонах телячих, де нас напхом напхано, стоїмо впритул один до одного, чорна спека, задихаємось, слабіші, зомлівши, падають на підлогу ." [4, (3, с. 180)]; "Але найдальша, мабуть, була ота солдатська дорога, що починалась 22 червня чорного 1941 року ..." [2, (1, с. 380)]. А ще чорний - темний, важкий колір, який різко знижує настрій: "Панораму чорних вулка-нів-пірамід оживлюють дими, кудлаті, рухливі, розвітрені ..." [2, (1, с. 320)]; "Чорні грудневі дерева в світлих краплинах, в перлинах дощових ." [2, (1, с. 263)].

Для українців чорний колір - це ще й невимовне горе, смуток: "Чорне мовчазне поле (тільки пта­хи де-не-де) рваних, шматованих тисячотонних брил ... А під хаосом цим чорним, похмурим, під бри­лами каміння вулканічного поховане ціле село і школа, а над хаосом знов сліпуче сонце і де-не-де проби­ваються між брилами зелені деревця, молоді криптомерії .   Нагадує про атомні кошмари і застерігає"

[2, (1, с. 276)].

Для ЩД є характерним вживання постійних епітетів з ознакою чорного кольору: Пішки було пройдено ці до­роги, в хурделицю колись тут ішов, ховаючись від поліцаїв, а перед тим з Полтави здіймали куряву того чорного літа під чорним конвоєм, обдерті кушпелили шляхами . [2, (1, с. 390)]. Це чорне в переносному значенні є складником фразеологізмів: ... чиясь чорна рука це спрямовує [4, (3, с. 175)]; Кажуть, і під час війни у них не було ні квіслінгів та відступників, ні чорного ринку [4, (3, с. 65)]. У деяких випадках негативне значення лексеми чорний підсилюється, вказуючи на злочинний, злісний, небезпечний моменти: Ні, то чорне сонце Чорнобиля - пожежа вирує ...[4, (3, с. 95)]; Тільки не сподівались бачити прекрасну її під чорною зорею Чорнобиля. Хай би хоч діти побачили чистими ясно-блакитними її небеса і чистою землю її святу ... [4, (3, с. 113)]. З цією ж метою автор використовує ще й найвищий ступінь прикметника: Нема пояснення цьому найчорнішому злу - злу, націленому в душу народу [4, (3, с. 71)]. Такі багаті емоційно-експресивні можливості слів на позначення чорного кольору визначені їхнім оточенням у щоденниковому дискурсі, а також здатністю до поєднання.Аналізуючи мовний матеріал простежуємо, що колірне позначення чорного активніше за все вживається по­ряд з іншими кольорами, створюючи контраст, надаючи кольоровій картині світу чіткість і визначеність. Залежно від контексту, від оточення вони можуть виступати як кольоро- чи світлопозначення, містити в собі як негативне, так і позитивне додаткове значення або бути емоційно нейтральним, описовим. Білі птахи й білі тварини у ба­гатьох народів, в тому числі і в українського, вважаються священними. В УЩД найчастіше трапляється слово­сполучення білий кінь, в якому кольоратив репрезентує конотативне значення "красивий, вишуканий", навпаки чорний ворон - негативне і репрезентує" царство мертвих і смерть". Зазвичай він передбачає смерть й інші не­щастя: напад ворогів, звістка про загибель сина. Особлива увага приділяється звичці воронів викльовувати очі біля мертвих: Білий чийсь кінь застиг по той бік озера в позі сумовитій. На вершку верболозів ворон сидить самотній, темний, як пророк [4, (3, с. 35)].

Білий створює лексичну опозицію до колороназви чорний. Семантика назв білого кольору в УЩД визна­чається народнопоетичними традиціями, в основі яких лежить архетипове значення самого кольору. Білий колір завжди втілював чистоту, непорочність, святість, що знаходить вияв і в аналізованому дискурсі: Надворі теж Святвечір: тихо падає сніг, білий, чистий ... [4, (3, с. 128)]; Маємо душі свої берегти від дріб'язку, від ерозії, від усього, що не є творчістю, людяністю й чистотою життя [4, (3, с. 88)]; Іван Вирган, прекрасний поет і чистої душі людина ... [4, (3, с. 128)].

"Великий тлумачний словник української мови" фіксує лише п'ять значень лексеми білий, -а, -е. 1. Який має колір крейди, молока, снігу; світлий. // Уживається як постійний епітет до деяких. // Вимитий випраний; чистий. // Посивілий, сивий, сивоволосий. // Зблідлий, блідий. // Безколірний, безбарвний, прозорий 2. На (у) якому є багато білих плям, вибілених предметів і т. ін. 3. Світлошкірий (про расу). 4. перен. істор. Ворожий радянській владі. 5. Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів [1, c. 51].

Простежуючи за використанням кольороназви білого кольору в ЩД, стверджуємо, що тут повною мірою ре­презентується багатство синонімічних-антонімічних відношень кольорових прикметників, їх метафоризація, що сприяє наповненню кольорової картини емоційністю, образністю, експресивністю, одночасно надаючи психоло­гічну оцінку. Вживання контрастних кольоративів у своїй палітрі (білий-чорний) є характерним для ЩД. Його автор досягає графічної точності в описі об'єктів. Кольороназви з семантикою білий вживаються:

а)    для опису явищ природи, пейзажу: Білий сніг, могутні дуби - і простір, простір ... [4, (3, с. 45)]; Білі берези
- високі, високі. За все дитинство я не бачив берези - не було їх у нас [4, (3, с. 69)]; Червень, весь південь кипить
білим цвітом акацій [2, (1, с. 355)]; Біла ніч. І повертаємось до Києва. З чистої землі, де легко було дихати ...

[3, (2, с. 190)].

б)    архітектурних споруд, храмів: В Рундале - це його літній палац. Білий, сонячний, аж ластівки його по-
любили
- обліпили гніздами всі його сяючі фасади. Всередині - море художнього смаку. Білий зал, золотий . [4,

(3, с. 111)];

в)    шкіри людини, її волосся, обличчя: У Довженка живі, блискучі завжди, невеликі очі, моложаве лице і швид-
ка енергійна мова сільського жартуна. Над чолом рідкувата, із
срібного ниття корона волосся, біла, чиста,
аж сяюча
... [2, (1, с. 157)]; Батько - зарослий, з запалим ротом, очі глибоко всажені, в остекленій задумі. Низ
обличчя освітлений, обгорілий, а
чоло біле, чисте - видно, не скидає все літо капелюха [2, (1, с. 386)];

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови