О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 29

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Окремо слід відзначити процедуру вимірювання семантичної відстані між словами за допомогою психолінг­вістичних методик М. Муравицької, М. Капатрука та В. Левицького [9, с. 188-189]. Проте останнім часом пси­холінгвістичні прийоми успішно застосовують для вивчення репрезентації суміжних явищ полісемії й омонімії у ментальному лексиконі людини [див. 15].

Що стосується площини "живого мовлення", то в цьому аспекті, як вважаємо, проблема розмежування полі­семії й омонімії є найменш дослідженою. Науковці відзначають, що суттєве збагачення словникового запасу омо­німів створює додаткові труднощі в комунікативному та навчальному процесі [8, с. 271]. Виникнення випадків неоднозначності пов'язане насамперед з тим, що у живому мовленні проблему диференціації треба розв'язувати здебільшого негайно (без звертання до лексикографічних джерел та ігнорування діахронії проблемного слова, встановлення можливої етимологічної спорідненості й наявності семантичних зв'язків між значеннями).

На основі проведеного дослідження можна зробити деякі узагальнення:

1. Проблему розмежування полісемії й омонімії неможливо розв'язати за допомогою лише якогось одного методу, тільки поєднання всіх критеріїв та системний підхід убереже дослідника від однобічних результатів.

2. У мові - як живому організмі - відбуваються паралельні процеси "омонімізації" та "полісемантизації", оскільки одні слова прагнуть до самостійності, а інші - до розширення свого семантичного обсягу. З іншого боку, у межах різних польових структур периферійні семи багатозначного слова при розпаді його лексико-семантичної структури займають ядерну позицію в семантиці омоніма.

3. Розв'язання проблеми розмежування - це вирішення на певний момент чи незначний проміжок часу.

4. Аналіз функціонування специфіки слова - ключ до розпізнання полісемії й омонімії.

Література:

1.Арсеньева М. Г., Строева Т. В., Хазанович А. П. Многозначность и омонимия [Текст]. - Л. : ЛГУ, 1966. - 131 с.

2.Батакова М. Е. Компонентный критерий при разграничении семантической омонимии и полисемии [Текст] / М. Е. Батакова // Вестник МГОУ Серия "Русская филология". - № 2. - М. : Изд-во МГОУ, 2009. - С. 76-81.

3.Губанова И. С. Структурно-квантитативная характеристика омонимии в современном английском языке [Текст] : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 "Германские языки" / Ирина Сергеевна Губанова. - Нижний Новгород, 2010. - 19 с.

4.Исламова Э. С. Аспекты лингвистических реалий (Сборник статей) [Текст] / Эльмира Сейфулла кызы Исла-мова. - Баку : Мутарджим, 2010. - 112 с.

5.Кантемір С. Деякі проблеми зіставлення багатозначних слів [Текст] / Сергій Олександрович Кантемір // На­уковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. - Вип. 441-443 : Германська філологія. - Чернівці : ЧНУ 2009. - С. 16-20.

6.Карцевский С. О. Об асимметричном дуализме лингвистического знака [Текст] / Сергей Осипович Карцев-ский // Звегинцев В. А. История языкознания Х1Х-ХХ веков в очерках и извлечениях. - 3-е изд. - Ч. 2. - М. : Про­свещение, 1965. - С. 85-93.

7.Кійко С. В. До питання зв'язку між полісемією та омонімією (на матеріалі дієслів сучасної німецької мови) [Текст] / Світлана Василівна Кійко // Проблеми типологічної та квантитативної лексикології : Зб. наук. праць. - Чер­нівці : Рута, 2007. - С. 139-163.

8.Кузьмина Р. В. К вопросу о разграничении явлений омонимии и полисемии и об особенностях их представ­ления в орфоэпическом словаре [Текст] / Римма Владимировна Кузьмина // Вестник гуманитарного факультета ИГХТУ Вып. 1 : Научный журнал. - Иваново : Изд-во ИГХТУ, 2006. - С. 129-135.

9.Левицкий В. В. Семасиология [Текст] / Виктор Васильевич Левицкий. - Винница : Нова книга, 2006. - 512 с.

 

10.Новиков Д. Н. Разграничение полисемии и омонимии в свете когнитивной лингвистики (на материале совре­менного английского языка) [Текст] : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 "Германские языки" / Дмитрий Николаевич Новиков. - Спб., 2001. - 16 с.

11.Новиков Д. Н. Синхронный анализ лексической неоднозначности : от семантики к когнитивной (прототипи-ческой) семантике [Текст] / Дмитрий Николаевич Новиков // Известия Южного федерального университета. Фило­логические науки. - 2008. - №1. - С. 67-76.

12.Толстая С. М. Пространство слова. Лексическая семантика в общеславянской перспективе [Текст] / Светлана Михайловна Толстая. - М. : Индрик, 2008. - 528 с.

13.Fraafl I. Polysemie und Homonymie in einsprachigen Worterbuchern der portugiesischen Gegenwartssprache [Text] / Ingrid Fraafl. - Berlin : Univ. Diss. A, 1985. - 269 S.

14.Heusinger S. Die Lexik der deutschen Gegenwartssprache. Eine Einfuhrung [Text] / Siegfried Heusinger. - Munchen : Fink, 2004. - 303 S.Klepousniotou E. Reconciling Linguistics and Psycholinguistics : On the Psychological Reality of Linguistic Polysemy [Text] / Ekaterini Klepousniotou. // The Cognitive Basis of Polysemy : New Sorces of Evidence for Theories of Word Meaning / [Marina Rakova, Gergely Petho, Csilla Rakosi (eds.)]. - Frankfurt am Main : Lang, 2007. - Series : MetaLinguistica. - Vol. 19. - P. 17-46.

15.Lobner S. Semantik. Eine Einfuhrung [Text] / Sebastian Lobner. - Berlin : Walter de Gruyter, 2003. - 387 S.

16.Porings R., Schmitz U. Sprache und Sprachwissenschaft : Eine kognitiv orientierte Einfuhrung [Text] / Ralf Porings, Ulrich Schmitz. - Tubingen : Narr, 2003. - 294 S.

17.Romer Chr., Matzke B. Lexikologie des Deutschen. Eine Einfuhrung [Text] / Christine Romer, Brigitte Matzke. - 2., aktual. u. erganz. Aufl. - Tubingen : Narr, 2005. - 236 S.

Schippan T. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache [Text] / Thea Schippan. - 2., durchges. Aufl. - Leipzig : Bibliographisches Institut, 1987. - 307 S.УДК 811.112.2'373.7

Капак Ю. М.,

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

МАСКУЛІННІСТЬ У КОМПАРАТИВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЯХ В СУЧАСНОМУ НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

Стаття присвячена проблемі гендерноїмаркованості компаративних фразеологічних одиниць сучасної німецької мови. Метою дослідження є виявлення гендерної референції та прагматичних рестрикцій досліджуваних одиниць у сучасному німецькомовному дискурсі.

Ключові слова: гендерна маркованість, чоловічий/жіночий референт, компаративний фразеологізм, прагма­тичні рестрикції.

Статья посвящена проблеме гендерной маркированности компаративных фразеологизмов современного не­мецкого языка. Целью исследования является выявление гендерной референции и прагматических рестрикций ис­следуемых единиц в современном немецкоязычном дискурсе.

Ключевые слова: гендерная маркированность, мужской/женский референт, компаративный фразеологизм, прагматические рестрикции.

The article deals with the gender marked comparative idioms in the modern German. The aim of a study is to show gender reference and pragmatic restrictions of the idioms under study in the modern German discourse. Key words: gender marked, male/female referent, comparative idiom, pragmatic restrictions.

У сучасній лінгвістиці мову прийнято розглядати у її тісній взаємодії із людиною і суспільством. Як відомо, мова служить не лише для номінації об'єктів дійсності та комунікації загалом, але водночас виконує акумуля­тивну та інформативну функцію. Свідомість людини має здатність не тільки сприймати предмети об'єктивної дійсності у їх реальному прояві, але й асоціювати їх з певними явищами, надаючи їм таким чином конотативних значень. Як наслідок, ця інформація глибоко вкорінюється у мові кожної окремої мовної спільноти чи людства загалом. Так, наприклад, ведмідь - це великий важкий хижий звір з товстою шкурою [6]. У зв'язку з цим у нашій свідомості укорінилось уявлення про міць і силу цієї тварини.

Поряд з цим, людина має схильність до емоційності і експресивності у своїх діях та мовленні. Одним із спо­собів вираження емоційності є порівняння. Ми порівнюємо себе і інших, характеризуємо почуття, характер, по­ведінку і діяльність з точки зору їх співвіднесеності з загальновідомими явищами мовної та позамовної дійсності. Найчастіше саме додаткові конотації лягають в основу порівнянь. Напр., зайчик - боязка тварина: боязкий як зайчик, змія - хитра, підступна: хитра як змія.

Стійкі порівняння включають в себе образи реальної дійсності. Кожне з таких порівнянь є результатом багато­вікового досвіду народу, передається з покоління в покоління і є відомим кожному члену тієї чи іншої мовної групи.

У лінгвістиці стійкі порівняння іменуються як компаративні фразеологічні одиниці. У нашому дослідженні за основу беремо визначення І.І. Чернишової: "Компаративними фразеологічними одиницями ми називаємо стійкі і відтворювані словосполучення, фразеологічна специфіка яких базується на традиційному порівнянні. Напр., jmdn fliehen wie die Pest "тікати від когось як від чуми"; schwatzen wie eine Elster "торохтіти як сорока" [Чернышева, 1970, с. 48]. На думку І.І. Чернишової, яку вона висловила у свій час у праці "Фразеология современного немец­кого языка", компаративні фразеологізми заслуговують виокремлення у окрему групу фразеології. Причиною цього вона називає по-перше продуктивність, а по-друге структурно-семантичну характеристику, яка дозволяє ідентифікувати їх як особливий підвид фразеологічних єдностей [Чернышева, 1970, с. 49].

Часто компаративні фразеологізми засновані на загальномовній метафорі. У цій функції переважно висту­пають назви тварин і рослин. Таким чином, у компаративних фразеологізмах зустрічаємося з так званими об-разами-еталонами. Саме ці образи і характеризують предмет чи особу, її якості і діяльність. Певна фразеологічна одиниця викликає у свідомості реципієнта зіставлення даної особи чи ситуації з деяким образом. Як результат виникає фразеологізм з яскраво вираженим оцінковим характером з точки зору хороше/погане або правильне/ неправильне.

Усі наведені вище обставини дозволяють говорити про компаративні одиниці, як про одиниці експресивної фразеології. Найбільш яскраво виражений оцінковий характер мають компаративні одиниці з негативною коно­тацією, оскільки фразеологія, як відомо, звертає увагу перш за все на негативні риси характеру особи чи ознаки предмету або певного роду діяльності як відхилення від норми.

Наше дослідження виконане в руслі гендерної лінгвістики. Отже, об'єктом дослідження маємо гендерні сте­реотипи у сфері компаративної групи фразеологізмів. За нашими спостереженнями у цій групі фразеологізмів спостерігається певна андроцентричність мовної картини світу. Це знаходить своє виявлення у тому, що компара­тивні одиниці, які можуть стосуватися обох статей, мають своєю основою чоловічий референт. Напр.: wutend sein wie ein Berserker - бути дуже злим; wie ein Dieb in der Nacht - крадькома, як злодій вночі; das kannst du halten wie ein Dachdecker - роби як тобі завгодно.

Однак, поряд з цим наявні компаративні одиниці, які стосуються лише чоловіка чи жінки як представника ста­ті, дають характеристику типово чоловічих або типово жіночих рис характеру, а також їх діяльності. Усі виявлені нами компаративні одиниці можна класифікувати за таким принципом:

1) порівняння з основою - зоонімом (тваринний світ);

2) порівняння з основою - фітонімом (рослинний світ);

3) порівняння з основою - артефактом (предмети);

4) © Капак Ю. М., 2012порівняння з основою - антропонімом (власні імена);

5) порівняння з основою - назвою професії, титулом.

Предметом нашого дослідження є компаративні ФО з чоловічим референтом, а також їх прагматичні рестрик­ції у сучасному дискурсі (на основі аналізу текстової бази даних Mannheimer IDS-Korpus).

У процесі дослідження нами виявлено окремі зооніми, які на наш погляд відзначені тендерною маркованістю. Про це прямо або опосередковано свідчать дефініції у досліджуваних лексикографічних джерелах Langenscheidt [L], Duden [D], Duden Redewendungen [DR].

Одним із найбільш часто вживаних є зоонім Bar (значна варіативність , тобто сполучуваність з прикметником і дієсловом): stark/kraftvoll/kraftig/gesund/Kraft haben wie ein Bar; tapsig/entwickeln, schlafen, schnarchen wie ein Bar; ein Mann/ Typ/Kerl wie ein Bar.

Лексикографічні джерела не фіксують зоонім Bar як такий, що стосується лише чоловічого референта. Напр., Duden: wie ein Bar (ugs.; sehr): hungrig sein, stark sein wie ein B. ; але U er ist ein richtiger Bar (ugs.; ein grofler, kraftiger, oft etw. ungeschickt, aber gutmutig wirkender Mensch). Натомість ФО ein Bar (von einem Mann): gespr; ein sehr grofler und starker Mann [D]; barenstark - sehr stark <ein Mann> [L]. Таким чином припускаємо, що порівняння wie ein Bar стосується чоловічого референта.

Цей факт підтверджують посилання з Mannheimer IDS-Korpus. Виключно про чоловічого референта stark wie ein Bar - 9 посилань, kraftvoll - 2/ kraftig - 2/ gesund - 1/ tapsig wie ein Bar - 6 посилань, Kraft haben, entwickeln - 4, schlafen wie ein Bar - 10, schnarchen wie ein Bar - 3 посилання.

Експліцитно виражений чоловічий референт у ФО: ein Mann wie ein Bar (wie ein Bar von einem Mann) - 6 по­силань, а також її варіантах ein Typ (2)/ein Kerl wie ein Bar (2). Поряд з цим маємо інші, менш фіксовані варіанти aussehen, sein, wirken, sitzen, sich freuen, zupacken, sich fuhlen, anbrullen, agieren wie ein Bar - 24 посилання з чоло­вічим референтом; 6 посилань не мають чітко вираженого референта. (Загальна кількість посилань з чоловічим референтом - 85).

Зауважимо, що у досліджуваному корпусі виявлено 4 посилання із жіночим референтом: schnarchen - 2 (Wenn die Gattin nachts schnarcht wie ein Bar...; Oma tragt im Dorf die Zeitung aus, schnarcht wie ein Bar ...), schlafen - 1 (seine Prinzessin" - im Sternzeichen Waage - tagsuber "schlaft wie ein Bar" ...), kampfen - 1 ("Hans-Werner Schaab (SPD) und Birgit Gellert (CDU) dankten dem OB bzw. der Kulturdezernentin Dr. Ingrid Batori (Gellert: "Sie hat wie ein Bar gekampft") fur das Engagement...). Три з них мають іронічний характер, однак останнє містить позитивну конотацію (1997 р.).

Значною частотністю вживання відзначені компаративні одиниці із зоонімом Stier: brullen wie ein Stier - ревти як бик. Лексикографія фіксує вживання здебільшого щодо чоловіка: gespr; sehr laut brullen [L]; meist von Mannern gesagt [DR]). У поєднанні з основою Stier окрім вказаного brullen (7 посилань) маємо: schnauben (5 посилань),

saufen (2), stark (4), Kraft haben (2), рідше: wild, stur, wutschnaubend, fit, rauchen, pinkeln, rumschreien. Найрізно­манітнішими є посилання зі сфери спорту kampfen (11), gehen, rasen, rennen і т.д. Загальна кількість посилань з чоловічим референтом - 73.

Поряд з цим маємо 4 посилання з жіночим референтом: kampfen - 2, schnauben - 1, schwitzen - 1. Напр.,

"Ein Comeback wie aus dem Marchenbuch. Aber ich habe gekampft wie ein Stier ", sagte Astrid Kumbernuss, die nach Babypause und Operation mit im letzten Versuch erzielten 19,85 Meter ihre Siegesserie im Kugelstofiring fortsetzte ... (Rhein-Zeitung, 26.08.1999)

Якщо порівняння з ведмедем чи биком характеризує в першу чергу силу, міць (stark, kraftig), нестриманість (wild, brullen) характеру чи дій, то основа порівняння Esel характеризує дурість, впертість, спрацьованість лю­дини. Duden: (salopp) Dummkopf, Tolpel, Tor; dumm, bepackt, beladen wie ein E. sein. Хоча прямої вказівки на чо­ловічий референт немає, однак на основі ФО dummer Esel - як характеристики чоловіка можемо припустити, що така рестрикція існує. Цей факт підтверджують результати дослідження. Маємо такі варіанти ФО з основою Stier щодо розумових здібностей: stur (6), storrisch (5), dumm (3), dickkopfig (1), stehen (3), gucken(1); характеристика праці: arbeiten (1), schuften (1), beladen sein (3), bepackt sein (2), halten (2); інше: schwitzen (2), rennen (2), fit, sich vorkommen, stehenbleiben, schreien. Загалом виявлено 36 посилань з чоловічим референтом, 4 - узагальнення і 1 посилання стосовно жінки (Und sie flustert auch uberhaupt nicht, sondern ist einfach nur heiser wie ein Esel).

Негативну характеристику розумових здібностей виражають також порівняння з основою Ochse, Bock. Duden трактує лексему Ochse так: (Schimpfwort, meist fur mannliche Personen) Dummkopf, dummer Mensch. Натомість компаратив wie ein Ochse частіше стосується характеристики сили, тяжкої праці, зусиль у певній сфері (спорт), на що вказує проаналізований матеріал. Для характеристики сили вживаються ті ж прикметники, що із лексе­мами Bar, Stier. Отже, stark - 2 посилання, gesund - 1, mutig - 1, gelassen - 1. Однак, переважає сполучуваність з дієсловом (діяльність) trainieren (4), arbeiten (4), schuften (1), schaffen (1), ackern (3), malochnen (1). По одному посиланню: brullen, schwitzen, geknallt, fallen, dastehen і інше. Загалом маємо 29 посилань щодо чоловіка, 5 - уза­гальненого характеру і 1 посилання щодо жінки (Andrea Wolfle (26), eine in Nurnberg lebende Augsburgerin, seit 1991 Teammitglied, ... "Sie trainiert wie ein Ochse." So Ewins. (Nurnberger Nachrichten, 07.11.1994)

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови