О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 33

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

  побудова та вивчення дериваційного поля ключової лексеми;

  побудова лексико-граматичного поля ключового слова;

  застосування експериментальних методик (цей прийом запозичений від психолінгвістів, для яких експери­ментальні методи є ключовими);

  аналіз паремій та афоризмів, у які входить ключове слово або оцінка названого концепту, навіть якщо власне ім'я концепту відсутнє (цей прийом добре показує народне осмислення певного явища);

  аналіз усного, розмовного слововживання;

• опис концепту як набору ознак, необхідних і достатніх для включення його у певний логічно обгрунтований клас. Очевидно, що чим більше методів і прийомів застосовує дослідник, тим більшу кількість ознак концепту він

виявить, тим ближчою до істини буде побудована ним модель концепту. При цьому лінгвісти-когнітологи також визнають, що будь-яке уявлення про зміст концепту у свідомості носіїв мови, отримане під час аналізу всієї су­купності мовних засобів вираження концепту у текстах, де розкривається його зміст, не можна вважати повним, оскільки жоден концепт не відображається у мовленні повністю внаслідок того, що:

  концепт - результат індивідуального пізнання, узагальнення, категоризації, а індивідуальне завжди потребує комплексу засобів для свого повного вираження;

  концепт - це велика за обсягом змісту одиниця, повністю виразити яку неможливо;

  жоден дослідник у процесі проведення лінгвістичного аналізу не може виявити й зафіксувати, а потім про­аналізувати повністю всі засоби мовної та мовленнєвої репрезентації концепту, обов'язково щось залишається неврахованим.

Підсумком лінгвокогнітивного дослідження повинна бути когнітивна репрезентація отриманих лінгвістичних результатів, що передбачає моделювання структури концепту за результатами опису його мовної об'єктивації. Запропонована методика здійснює когнітивне узагальнення результатів лінгвістичного опису мовних засобів, що вербалізують концепт: факти мовної свідомості, виявлені різними лінгвістичними і психологічними методами, узагальнюються та інтерпретуються як факти когнітивної свідомості. Результатами когнітивної інтерпретації є:

-   опис структури концепту, тобто, когнітивних пластів, їхніх когнітивних секторів та когнітивних ознак, що їх утворюють;

-   ядрово-периферійне впорядкування пластів концепту;

-   опис інтерпретаційного поля як сукупності концептуальних (ментальних та оцінних) стереотипів, твер­джень, що випливають із розуміння та інтерпретації концепту свідомістю народу [17, c. 58-72].

За самою логікою наукових пошуків об'єкт дослідження визначає методи його аналізу. Тому вважаємо ціл­ком виправданим застосування комплексного концептуального аналізу для вивчення структури й змісту концепту "management", що базується на поглибленому та цілеспрямованому аналізі мовної інтуїції мовців, яка, однак, не є суб'єктивною, адже більша частина семантичної інформації приблизно однаково представлена у свідомості різних носіїв мови. Для того, щоб описати семантику слова, тобто його відповідний образ, потрібно дослідити мовну свідомість комунікантів, а не зовнішній світ, у якому є реальні об'єкти, а не їхні образи [1, c. 349]. У тако­му підході важливим є спосіб отримання інформації, оскільки концептуальними вважаються знання, отримані з власного досвіду суспільства чи окремої людини. Якщо семантичний аналіз пов'язаний із тлумаченням слів, то концептуальний - із знаннями про навколишній світ. Тут важливо підкреслити, що уявлення про зовнішній світ, якими володіє мовна спільнота або окремий її представник, відповідають наявному рівню, що склався у пред­ставників певного етносу.

У проведенні концептуального аналізу ми спираємося на ословлені дані мислення, що визначаються мовними факторами. Тому концептуальний аналіз фактичного мовного матеріалу має два напрямки: 1) від мови до думки, коли через дослідження мовних даних реконструюються структури мислення та 2) від думки до мови, коли у концептуальному плані досліджується сама мова [11, c. 26]. Когнітивна лінгвістика з'ясовує способи ословлення думки й, у зворотному напрямі, осмислює мовний знак [6, c. 145]. При цьому розгляд семантики мовних одиницьу когнітивному аспекті дає змогу наблизитися до розв'язання проблем, пов'язаних зі структурами представлення знання у мові та мисленні [5, c. 128]. Основними особливостями зазначеного двостороннього аналізу концептів є: 1) високий ступінь абстрагування понятійних одиниць, яку фігурують в аналізі, оперування узагальненими кон­цептами; 2) аранжування компонентів, виділених під час аналізу, у складі певної концептуальної структури [7, c. 83; 6, c. 147-148]. Звідси випливає, що проведення наукового аналізу вербалізованого концепту "management" передбачає: а) інвентаризацію його складників шляхом узагальнення семантики слів, які його об'єктивують; б) поєднання інвентаризації виділених конституентів з їхнім аранжуванням.

Відповідно до викладеного вище, аналіз фактичного матеріалу, відібраний для нашого дослідження, плану­ється здійснювати у кілька етапів:

1) виявлення понятійного компонента концепту "management" шляхом вивчення семантичної структури лек­семи management. Опис специфіки, характерної для її семантичної структури, спирається на фіксацію значення цього слова у сучасних англомовних тлумачних словниках та застосуванні прийому уніфікації дефініцій, суть якого полягає у формулюванні загального значення слова на базі отриманих словникових даних відносно лексеми management;

2) характеристика образного складника - аналіз лексичної сполучуваності ключових слів досліджуваного концептууможливлює виявлення ознак, які об'єктивують наявні знання та асоціації у свідомості людини щодо суб'єктів та змісту управлінської діяльності. Емпіричним матеріалом на цьому етапі дослідження слугують тек­стові фрагменти, що містять споріднені лексеми: management, manager, tomanage, managerial, managed, managing, відібрані методом суцільної вибірки зі спеціальних оригінальних текстів із менеджменту в американській лінг-вокультурі. Мовленнєві смисли цих лексем виявляються за допомогою контекстуального аналізу, що розкриває специфіку образного складника концепту;

3) опис ціннісного аспекту досліджуваного концепту уможливлюється шляхом дослідження концептуальної метафоричності стратегій і тактик, що застосовуються в управлінській практиці;

4) специфіка вербальної реалізації концепту "management" установлюється щляхом широкого залучення до дискурсивного аналізу текстів, а не лише дефініцій із лексикографічних джерел. Дискурс як "конкретна комуніка­тивна подія, що фіксується у письмових текстах і в усному мовленні, здійснювана у певному когнітивно й типоло­гічно зумовленому комунікативному просторі" [22, c. 14-16], може досліджуватися з позицій мікроаналізу, що спря­мований на моделювання комунікативної події, тобто аналіз конкретного тексту чи його фрагмента [23, c. 25-26].

5) репрезентаціяістотних ознак концепту "management", що зумовлюють специфіку типів комунікацій в аме­риканському управлінському дискурсі (наприклад, особливості мовного аспекту явища субординації у розмові підлеглого з керівником та ін. ).

Підсумовуючи сказане, доходимо висновків про те, що:

1) дослідження трьохкомпонентної структури концепту "management", що включає образний, понятійний та ціннісний складники, веде до найбільш повного розкриття й опису його змісту;

2) комплексний аналіз концепту "management" передбачає проходження п'ять послідовних етапів, на кожному з яких повинні застосовуватися відповідні методи та прийоми дослідження (аналіз та уніфікація дефініцій, аналіз лексичної сполучуваності ключової лексеми, контекстуальний та дискурсивний аналіз, метод моделювання та дослідження концептуальної метафори);

3) найбільш достовірні відомості про понятійну та образну специфіку досліджуваного концепту можна отри­мати у лінгвокогнітивному підході до його аналізу, а його місце в національній концептосфері та роль у свідо­мості її носіїв розкривається у лінгвокультурологічному, що висвітлює найхарактерніші ознаки американської лінгвокультури;

4) оскільки ціннісний компонент є найсуттєвішим для лінгвокультурного концепту, найбільш перспективним видається нам поєднання обох зазначених вище напрямів дослідження. Саме такий підхід і покладено в основу нашого дослідження, що уможливлює отримання достовірного уявлення про сутність, яка стоїть за концептом "management" в американській лінгвокультурі.

Беручи до уваги той факт, що доступом до аналізу концепту може бути як одиниця мови, так і мовлення, які інтегрують у собі індивідуальне й соціокультурне світосприйняття, перспективою подальшого дослідження нам-видається проведення концептуального дослідження базових особливостей управлінського дискурсу, притаман­ного концепту "management".

Література:

1.Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков : [пер. с англ.] / А. Вежбицкая. - М. : Школа "ЯРК", 1999. - 780 с.

2.Воркачев С.Г. Методологические основания лингвоконцептологии / С.Г. Воркачев // Теоретическая и приклад­ная лингвистика. Межвузовский сб. научн. тр. Вып.3. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 2002. - С.79-95.

3.Воробьев В. В. Лингвокультурология (теория и методы) / В. В. Воробьев. - М.: РУДН, 1997. - 331 с.

4.Гофман О. В. К вопросу о методе концептуального анализа / О.В. Гофман // Картина мира: модели, методы, концепты. - Томск: Изд-во ТГУ, 2001. - С.213-217.

5.Жаботинская С. А. Структуры представления знаний в концепте числового имени / С. А. Жаботинская // Язык и структуры представления знаний: Сборник научно-аналитических обзоров. - М.: РАН ИНИОН, 1992. - С. 124-149.

6.Жаботинская С. А. Теории номинации: когнитивный ракурс / С. А. Жаботинская // Вестник МГУ - 2003. -Вып. 478. Лексика в разных типах дискурса. - С. 145-164.

7.Жаботинская С.А. Концептуальный анализ языка: фреймовые сети / С.А. Жаботинская // Мова : Науково-теоре­тичний часопис з мовознавства. Проблеми прикладної лінгвістики. - Одеса : Астропринт. - 2004. - Вип. 9. - С. 81-92.Усман В.Г. Концепт в культурологическом аспекте / В.Г. Зусман // Межкультурная коммуникация: Учебное пособие. - Н. Новгород: Деком, 2001. - С. 38-53.

8.Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик. Волгоград: Перемена, 2002. - 477с.

 

10.Кубрякова Е. С. Об одном фрагменте концептуального анализа слова память / Е. С. Кубрякова // Логический анализ языка. Культурные концепты. - М.: Наука, 1991. - С. 85-89.

11.Кубрякова Е. С. Проблемы представления знаний в современной науке и роль лингвистики в решении этих проблем / Е. С. Кубрякова // Язык и структуры представления знаний: Сборник научно-аналитических обзоров. -М.: РАН ИНИОН, 1992. - С. 4-38.

12.Лихачёв Д. С. Концептосфера русского языка / Д. С. Лихачев // Известия Академии наук СССР. Серия литературы и языка. - М.: Наука, 1993. - Т. 52. - № 1. - С. 3-9.

13.Маслова В. А. Лингвокультурология. Учебное пособие / В. А. Маслова. - М.: Академия, 2004. - 208с.

14.Пименова М.В. Проблемы когнитивной лингвистики и концептуальных исследований на современном этапе // Ментальность и язык / М.В. Пименова. - Кемерово, 2006. - C.16-61.

15.Полюжин М. М. Сучасні методи концептуального аналізу / М. М. Полюжин // Проблеми романо-германської філології. Збірник наук. праць. - Ужгород: В-во ЗакДУ, 2010. - С. 3-10.

16.Попова З. Д., Стернин И. А. Очерки по когнитивной лингвистике / З. Д. Попова., И. А. Стернин. - Воронеж: Истоки, 2001. - 191 с.

17.Рудакова А. В. Когнитология и когнитивная лингвистика / А. В. Рудакова. - Воронеж: Истоки, 2004. - 80 с.

18.Слышкин Г. Г. Лингвокультурный концепт как системное образование / Г. Г. Слышкин // Вестник ВГУ Линг­вистика и межкультурная коммуникация. - 2004. - № 1. - С. 29-34.

19.Смирнова О. М. К вопросу о методологи описания концептов / О. М. Смирнова // Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского, 2009. - № 3. - С. 247-253.

20.Степанов Ю. С. Концепт / Ю. С. Степанов // Словарь русской культуры: опыт исследования. - М.: Школа "Языки русской культуры". - 1997. - С. 43-83.

21.Стернин И. А. Методика исследования структуры концепта / И. А. Стернин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. - Воронеж: ВГУ, 2001. - С. 58-65.

22. Чернявская В.Е. Дискурс как объект лингвистических исследований // Текст и дискурс. Проблемы
экономического дискурса. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. Гос. Ун-та экономики и финансов, 2001. - С. 11-21.

23.       Шевченко І. С. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен: Монографія / Л. Р. Безугла, Є. В. Бондарен-
ко,
П. М. Донець, А. П. Мартинюк, О. І. Морозова, В. Г. Пасинок, Л. С. Піхтовнікова, Л. В. Солощук, І. Є. Фролова,
С. О.
Швачко, І. С. Шевченко. - Харків: Константа, 2005. - 356с.Кирилюк С. В.,

МНУ ім. В.О. Сухомлинського, м. Миколаїв

СЕМАНТИЧНИЙ РУХ ЛЕКСЕМИ DER WEG

Статтю присвячено семантико-етимологічному дослідженню лексеми der Weg та визначенню первинних по­нятійних ознак, що знаходяться в підґрунті концепту ДОРОГА.

Ключові слова: концепт, семантична ємкість, сема, ядерні семантичні компоненти.

Статья посвящена семантико-етимологическому исследованию лексемы der Weg и определению первичных понятийных признаков, которые лежат в основе концепта ДОРОГА.

Ключевые слова: концепт, семантическая ёмкость, сема, ядерные семантические компоненты.

The article focuses on semantic-etymological study of lexeme "the way". The primary characteristic of the concept WAY are determined.

Key words: concept, semantic volume, seme, core semantic components.

До основних завдань когнітивної лінгвістики належить дослідження мови як когнітивного механізму, що дає можливість на основі єдиного концептуального базису ефективно поєднувати як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні(фонові) знання про світ, а також різні комунікативні фактори [6, с. 72]. Когнітивний підхід до­зволяє виявити моделювання концептів та встановлення особливостей їх мовної репрезентації.

Концепт ДОРОГА являє собою універсалі світової культури і належить до числа тих базових елементів куль­тури, що мають загальний характер, і таким чином, виступають важливішими елементами картини світу [1, с. 3]. Трансформований у казку міф доніс до нас певні архаїчні уявлення про образ дороги. В уявлені стародавніх людей дорога - це ритуально та сакрально значущий локус, що має багатозначну символіку та функції. Дорога співвідноситься з життєвим шляхом, вона - місце, де визначається доля, вдача людини, різновид межи між своїм та чужим простором. Складна семантика концепту ДОРОГА в міфологічній традиції знайшла відображення і в народній казці, яка зберігає міфологічне звучання мотиву дороги.

Актуальність даного дослідження пояснюється можливістю розкрити траєкторію семантичного руху лексеми der Weg та зрозуміти специфіку даного концепту в культурі німецького народу. На доцільності використання даних етимології для з'ясування проблем розвитку понять наголошує Т.А. Харитонова в своїй монографії "Джерела філо­софської термінології" , яка зазначає, що етимологічне дослідження лексичних одиниць з філософсько-категоріаль­ними значеннями дозволяє розкрити початкові етапи формування тих або інших філософських категорій [7, с. 5].

Етимологічний словник германських мов робить посилання на германський корінь weg- wag -wag "шлях" , "колихатися" від якого походить зафіксована в сучасній німецькій мові лексема der Weg. Походження слова der Weg простежується від свн. weg, wec, двн. weс і далі від прагерманської форми *wega,*wegaz, що передбачає ви­хідне значення даної лексеми. Ще раніше відзначається існування індоєвропейського кореня uegh-, дериват якого зафіксований в германських мовах - *wegh- [5, с. 588]. Наявність в семантичній структурі індоєвропейського ко­реня *uegh- значення "рухатися" дає підстави реконструювати в якості вихідного значення даної лексеми "рух", "зміна положення". Німецький словник Якоба та Вільгельма Гріммів зводить лексему der Weg< свн. weg до ко­реня, що лежить в основі дієслів bewegen та wagen, також зі значенням "рухатися", "везти", "тягнути" тощо [10]. Таким чином, "переміщення у просторі" можна кваліфікувати як первинну семантику слова, що досліджується. Генетично спорідненні слова сучасних та давніх германських мов утримують також базисну морфему *wegh- зі значенням tragen, bringen, fahren: англійська way, давньоанглійська, давньосаксонська weg, нідерландська weg, давньоісландська vegr, готська wigs [5, с. 588].

Слід зазначити також, що фонетична структура лексеми der Weg зазнавала змін під час історичного розви­тку. Ствердіння приголосного відноситься вже до пізнього середньоверхньонімецького періоду. В 15-му сторіччі наявні ще випадки написання wek або weck поруч із переважним вживанням weg. Перехідний правопис wegk виявляється ще в поодиноких випадках до кінця 16-го сторіччя. В цей же час відкритий звук е- доволі часто по­значається у алеманів через a - wag, позначення довготи звука через ее зазначається упродовж всього нововерх-ньонімецького періоду [10]. Наявність такого правопису даної лексеми відзначає словник Штайнбаха та Фриша: Weeg - der, plur. Weege - ich muss den rechten Weeg gehen; ein Weeg, den alle gehen; den Weeg durch ein fremdes Land; einen andern Weeg nehmen [14, с. 953]. Правопис Weeg простежується також і в драмі Шиллера "Розбійники": " Halt! was liegt hier im Weeg? Ztindet hieher" [13, с. 202].

Зміст лексеми der Weg не втратив зв'язок з початковим значенням та зазнав незначних змін на тлі семантики. Дана лексема використовувалася в германських мовах здебільшого в таких значеннях: відрізок простору, створе­ний для руху; відстань, яку слід пройти для досягнення мети; подорож; направлення; засіб для досягнення мети; спосіб дії. Враховуючи переміщення у просторі як первинну семантику слова, в якості початкового значення можна було би кваліфікувати 'Gang, Reise'- "ходіння, подорож". Але загальне розуміння даної лексеми надавало перевагу конкретному предметному значенню - шляху, відрізку простору, створеного для руху [10]. Переважання конкретно-просторових уявлень свідчать про сприйняття простору людиною як частини сфери суб'єкту, що є ха­рактерним для німецького етносу [9, с. 91]. Як зазначає В.Г. Гак, для того, щоб пізнати простір, достатньо відкри­ти очі, повернути голову, простягнути руки. Він організується навколо людини, яка ставить себе в центр макро- та мікрокосмосу. Це одна з перших реалій буття, яка сприймається й диференціюється людиною [3, с. 670]. Таким чином, у навколишньому світі, що сприймається нашими органами чуття, не існує процесів, які становлять собою

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови