О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 34

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

 

© Кирилюк С. В., 2012ізольовані явища. Ходіння або політ не можуть здійснюватися самі по собі, вони завжди пов'язані з предметом або живою істотою [12, с. 22]. Враховуючи вищезазначене, слід підкреслити, що вихідним значенням лексеми der Weg виступає безпосередньо предметне відображення - прокладений шлях, що впадає в вічі, та частина земляної поверхні, прямуючи якою можна досягти мети. Поєднання конкретизованого маркування простору з більш уза­гальненим значенням дії слугує виникненню значення "напрямок, відрізок шляху", рухаючись по якому, можна дістатися того чи іншого місця. Дане значення актуалізує вже часовий відтінок шляху. Абстрактне сприйняття шляху утворює значення 'Gang, Reise' - "ходіння, подорож".

Початкове значення лексеми der Weg вживалось насамперед як полярне поняття, що знаходилось по один бік зі Strafie < свн. strasze, по інший з Pfad< свн. pfad, Steig < свн. steig, Steg < свн. steg, усуваючи значні відмінності да­них лексем. Запозиченим словом strasze позначався шлях, штучно створений римлянами за допомогою кам'яного ґрунту, в той час як лексема weg вживалась для позначення ділянки земляної поверхні, що слугувала для руху людини самостійно або за допомогою інших засобів. Крім того, шлях, позначений словом strasze, мав бути значно ширшим. Поступове розширення значення лексеми weg зводить її до маркування проїжджої частини strasze, під­твердженням чого слугує наявність в даний період слова steinweg. Дана лексема залишалася загальновживаною на позначення певної широкої дороги насамперед у словосполученнях: поряд із konigsstrasze зазначається слово konigsweg, поряд з heerstrasze знаходиться лексична одиниця heerweg. Поступове заміщення лексичної одиниці weg запозиченням strasze відбувається насамперед в містах, в той час як за межами населених пунктів залишаєть­ся цілком вживаною лексема weg. Оскільки вербалізація шляху була пов'язана насамперед з його своєрідністю, зі специфікою його використання, заслуговують на увагу лексичні одиниці свн. періоду: hohlweg, sackweg, hainweg (von einem lebendigen Zaun eingefasst), kirchweg, bauweg, brachweg, dungweg, jochweg, heuweg, triebweg, waldweg, основне значення яких утримує лексема der Weg [10].

З іншого боку за семантичним складом до лексеми der Weg наближається лексична одиниця der Pfad зі зна­ченням "путівець, гірська або лісова стежка, вузька стежка". Характерною особливістю даного шляху є його незначна ширина (зазвичай 3 фути) і неможливість використання транспортних засобів. Відсутність значної різ­ниці обох лексем пояснюється насамперед вживанням лексичної одиниці weg у давньоверхньонімецькій у тих же значеннях, що й pfad, та зафіксованого у словнику складного іменника fuszweg у 1387 році. Згодом словом der Pfad позначався лише вузький шлях, що був ледве позначений або утворений завдяки притоптуванню земляної поверхні. Таким чином, лексичні одиниці die Strafie та der Pfad мають спільність семантичної структури, оскільки загальним, родовим поняттям для них виступає лексема der Weg: STRAIffi=STEFNWEG PFAD=FUBWEG WEG

На одному рівні з der Pfad по відношенню до лексеми der Weg знаходяться лексичні одиниці der Steig, der Steg, але тут слід виходити з інших первинних значень. Первісний зміст слова der Steig - це шлях, що вів угору, крутий та менш зручний, ніж дорога, що проходила по долу (через долину), але значно коротший і тому найкращій для подорожуючих. Оскільки такий шлях був вузьким і його можна було подолати лише пішки, синонімом даної лек­сичної одиниці виступала лексема Pfad. У свн. період лексична одиниця steig контрастувала часто з запозиченим словом strasze та в поєднанні з лексемою weg (weg und steig) виступала узагальненням різноманітних шляхів. Але значно частіше ніж вираз weg und steig вживалося словосполучення weg und steg, де слово steg спочатку позна­чало "міст". Згодом під впливом самої структури, можливо, також лексеми steig лексична одиниця steg поступово наблизилось до лексеми weg та в поєднанні з нею позначала сукупність всіх шляхів, як в середині населеного пункту, так і за його межами.

Експлікуючи значення належності до місцевості, дана лексема характеризується конкретизованими поширю­вачами, які в цілому фіксують реально-фізичні властивості шляху:

-   за можливістю використання (gemeiner, offener, freier);

-   за якістю шляху(gangbarer, gebahnter, ebener; enger, schmaler, breiter);

-   за якістю поверхні шляху( grasiger, steiniger, sandiger, staubiger).

Німецький словник Якоба та Вільгельма Гріммів засвідчує також у слова weg значення "право на проїзд, прохід". Проїзне мито включало в себе своєрідну систему зборів за право провозу товару та за проїзд великими дорогами, що охоронялися [10].

Як вже зазначалося, поєднання конкретизованого маркування простору з більш узагальненим значенням дії слугує виникненню значення "напрямок, відстань", рухаючись по якому, можна дістатися того чи іншого місця. Слово weg вживалося для позначення як уторованих, так і не уторованих шляхів, не акцентуючи увагу на їх влас­тивостях. Шлях в даному випадку проходив не тільки по земляній поверхні, а й по воді, повітрю, крізь тіло. Дане значення лексеми характеризується поширювачами lang, grofi, weit, fern і актуалізує наявність часового аспекту як прояв єдиної категорії просторово-часової локалізації дії. В той же час лексема weg вживалася і як абстрактне поняття, і словосполучення ein weiter weg мало позначати не тільки тривалий відрізок шляху, а й сприйматися як довга подорож, де часовий аспект пов'язаний вже безпосередньо з рухом. В даному випадку лексема набуває деякий додатковий динамічний компонент. В 1662 році дане словосполучення фіксується вже в переносному значенні. Але лексема weg з давніх часів має цілий блок переносних та символічних значень. Збагачення семан­тики і фразеології даної лексеми пов'язано насамперед, на думку О.А. Черепанової, з християнською традицією і походить з греко-візантійської та іудейської давнини. Семантична ємкість лексеми der Weg особливо простежу­ється в Новому Заповіті, де вона співвідноситься з життям людини, її поведінкою, ставленням до Бога і виступає еквівалентом цілого ряду давньоєврейських слів на позначення шляху. Біблія розповідає про різноманітні шляхи, які може перетинати людина, найважливіші серед яких "breiter Weg" , що веде до пекла, та "schmaler Weg", що є дорогою до раю [8, с. 32].Таким чином, накопичуючи різноманітні семи, шлях перетворюється в "клубок", який включає уявлення різ­них рівнів і "потрапивши в ментальний простір культури, стає духовним феноменом" [4, с. 27].

Слід зазначити, що дослідження семантики лексеми der Weg дозволило виявити її первинні понятійні ознаки, які знаходяться в підґрунті концепту ДОРОГА. Тлумачення становлення даної лексеми, змісту її полісемантичної структури дає можливість сформувати так звані "семантичні мости між значеннями" та виокремити такі ядерні семантичні компоненти: 'місце, напрямок', рух' та час' [2, с. 107]. Збагачення семантики лексеми пов'язано з фразеологізацією ряду конструкцій, що належить до перспектив подальшого дослідження.

Література:

1.Арутюнова Н. Д. Путь по дороге и бездорожью // Логический анализ языка.Языки динамическогомира / Отв. ред. Н. Д. Арутюнова, И. Б. Шатуновский. - Дубна, 1999. - С. 3-17.

2.Бессонова Л. Е. Лексикографическое описание политических концептов // Слово и словарь. Vocabulum et vocabularium : сб. науч. тр. по лексикографии / отв. ред. Л. В. Рычкова [и др.]. - Гродно : ГрГУ, 2005. - С. 106-111.

3.Гак В. Г. Языковые преобразования. - М. : Школа "Языки русской культуры", 1998. - 768 с.

4.Гусева Е. В. Культурная единица "дорога": атрибутивно-семантические свойства. - АКД. - Нижний Новгород, 2001. - 33 с.

5.Левицкий В. В. Этимологический словарь германских языков. том I. - Винница : Нова Кныга, 2010. - 616 с.

6.Сергеева Е. Н. Понятие концепта и аспекты его изучения в современной лингвистике. - Вестник ВЭГУ -№ 3(4). - 2009. - С. 72-85.

7.Харитонова Т. А. Джерела філософської термінології. - К. : Наукова думка, 1992. - 111 с.

8.Черепанова О. А. Путь и дорога в русской ментальности и древних текстах // Материалы XXVIII межвузов­ской научно-методической конференции. - СПб., 1999. - Вып. 7. - С. 29-34.

9.Шамне Н. Л. Семантика немецких глаголов движения и их русских эквивалентов в лингвокультурологическом освещении. - Волгоград : Издательство Волгоградского государственного университета, 2000. - 392 с.

 

10.Deutsches Worterbuch von Jacob Grimm und Wilhelm Grimm 33 B-de. - Leipzig: S. Hirzel, 1854-1960 - Band. 27, Sp. 2852-2931.

11.Goossens, Jan : Der Tonakzent in den sudniederfrankischen Langvokalen von daa2g 'Tag', wee2g 'Weg', hoo2f 'Hof', laa2m'lahm',hoo2l'hohl'usw. Niederdeutsches Wort. Beitrage zur niederdeutschen Philologie. Band 49 (2009) - 321 S.

12.Leisi E. Der Wortinhalt. Seine Struktur im Deutschen und im Englischen. 2, erw. Aufl. Heidelberg, 1961.

13.Schiller F. : Die Rauber. Frankfurt und Leipzig: 1781. - 222 S.

Steinbach C.E. Vollstandiges Deutsches Worter-Buch Vel Lexicon Germanico-Latinum : M- Z (Том 2).УДК 81'373.7:22

Климків Є. М.,

Львівський національний університет ім. І. Франка

ФРАЗЕОЛОГІЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ "ВІРА" В БІБЛІЙНИХ ТЕКСТАХ

У статті розглянуто визначення поняття "концепт" та способи реалізації концепту "віра" засобами фразеологіч­них одиниць біблійного походження. Зроблено висновок про те, що в біблійній мовній картині світу акцентується актив­ний компонент значення цього концепту, що свідчить про відмінність між біблійною та світською картинами світу.

Ключові слова: концепт, структура концепту, фразеологічна картина світу.

В статье рассматриваются определения понятия "концепт" и способы реализации концепта "вера" сред­ствами фразеологических единиц библейского происхождения. Сделан вывод о том, что в библейской языковой картине мира акцентируется активный компонент значения этого концепта, что свидетельствует о различии между библейской и секулярной картинами мира.

Ключевые слова: концепт, структура концепта, фразеологическая картина мира.

The article focuses on the definition of "concept" and methods of realization of "faith" concept in bible idioms. It is concluded that in the biblical world model the active component of this concept is emphasized, which signifies the differ­ence between biblical and circular world models.

Key words: concept, concept structure, phraseological world model.

У сучасній лінгвістиці мову прийнято розглядаєти як культурно-історичний феномен і знакову систему, за допомо­гою якої фіксується й передається з покоління в покоління досвід народу, його усталені традиції, знання та уявлення про навколишній світ. Безперечним є і той факт, що у мові формуються національні особливості світогляду та світо­сприйняття мовної спільноти, її картина світу, яка за визначенням Е.С. Кубрякової - "особливе утворення, яке постій­но бере участь у процесі пізнання світу і дає зразки інтерпретації прийнятої інформації" [3, с. 64]. У мовній картині світу відображена концептосфера її носія - головної фігури, яка здійснює аналіз явищ, що розглядаються, визначаючи їх перспективу, вагомість і кінцеву мету, відображену в його мовній свідомості [7, с. 6]. Фрагменти цієї картини світу -концепти, репрезентованф широким обсягом (складні ментальні утворення - думки, знання, віра, причина, - осмислені на основі широкого тла компонентів навколишнього світу, та власного досвіду людини) до дещо звуженого (смисли, якими оперує людина у процесі згортання або інтеріоризації знання про навколишній світ, які зберігаються у вигляді квантів - таких як життя, смерть і т. ін.). Фактично, філософська традиція, трактує концепт як згорнуті знання людини про світ, складник світобачення концептуальної картини світу, який, в разі означення, виявляється у мові [8, с. 464].

Слідом за А. Вежбицькою, ми вважаємо, що є певні базисні концепти число яких варіюється залежно від погля­дів конкретних учених, і які "задають тон" та одночасно виступають своєрідними ментально-смисловими центрами мови загалом. До них у першу чергу належать: "доля", "життя", "смерть", "любов", "краса", "природа", "вічність", "батьківщина", "віра" та інші [1, с. 87]. Оскільки в концептах осідають пласти різних культурно-історичних епох, особливості світогляду цілого народу, а концепт "віра" входить до числа ментально смислових базових концептів мови та культури, ми вважаємо важливим розкрити особливості концепту "віра" в англійській мовній картині світу.

Мета статті - описати деякі особливості реалізації концепту "віра" в англійській мові засобами фразеологіч­них одиниць біблійного походження.

Оскільки кожна людина є частиною культури власного суспільства, вона не може робити об'єктивні судження про іншу культуру, сприймаючи її крізь призму своєї мови й тих цінностей, які їй притаманні. Звідси випли­ває неможливість установлення ієрархії культур або їхнього абсолютизування та перенесення цінностей власної культури на носіїв іншої, чужої. На нашу думку, є лише підстави для інваріантів притаманних усьому людству, до яких, у першу чергу належать такі, як віра, любов, здатність до абстрактного мислення, до мови та інші. Од­нак кожна культура інтерпретує ці інваріанти по-своєму [5, с. 226]. Віра належить до групи вічних, абсолютних цінностей, поряд із такими цінностями як надія, любов, доброта, свобода, правда, справедливість тощо. Віра є основним концептом у багатьох релігіях світу. "Мільйони людей навчені, що якщо у них її немає, то вони будуть приречені на вічне покарання. Проблема в тому, що більшість із них не знаю точно, що таке "віра", а інші не можуть погодитися в однозначному її тлумаченні. Однак багато з них будуть категорично наполягати, що вкрай важливо її мати [13, с. 1] Для того, щоб дізнатися, що насправді віра означає, вважаємо доцільним звернутися до витоків її розуміння, зафіксованих у біблійних текстах.

"Віра - (філос.) це визнання чого-небудь істинним із такою рішучістю, яка перевищує силу зовнішніх фактич­них і формально-логічних доказів. Це означає, що сила віри залежить від особливого самостійного психічного акту, не зумовленого лише емпіричними і логічними підставами" [2, с. 80].

На думку Ю.С. Степанов концепт "віра" є унікальним концептом, що визначається як внутрішній стан кожної окремої людини. Водночас висловлюється думка про принципову неможливість його вичерпного опису, оскіль­ки під час опису стану віри ми доходимо до межі наукового знання [9, с. 100]. Деякі аспекти цього концеп­ту знайшли відображення у публікаціях таких дослідників, як О.В. Янова, А.Ю. Кудиненко, Н.А. Парфенова, Ю.В. Самигулина та інших. Фразеологічна реалізація концепту "віра" ще не знайшла відображення на сторінках ні вітчизняної, ні зарубіжної лінгвістичної літератури.

На основі словникових дефініцій ми спочатку розглянемо основні складники цього концепту. У словниках знаходимо наступні визначення:

1) trust in somebody's ability or knowledge; trust that somebody/something will do what has been promised; 2) strong religious belief; 3) a particular religion 4) the intention to do something right [OALD].

© Климків Є. М., 20121) trust/confidence in somebody/something [uncountable] a strong feeling of trust or confidence in someone or some­thing; 2) religion a) [uncountable] belief and trust in God; b) [countable] one of the main religions in the world [LDCE]. faith - from Latin fides; akin to Latin fidere to trust - more at BIDE.

1. a. allegiance to duty or person: LOYALTY; b. fidelity to one's promises.

2. a. 1. belief and trust in and loyalty to God; a. 2. belief in the traditional doctrines of a religion. b. 1. firm belief in something for which there is no proof; b. 2. complete confidence.

3. something that is believed esp. with strong conviction; a system of religious beliefs; without doubt or question.
bide - 1. to continue in a state or condition. 2. to wait awhile: TARRY. 3. to continue in a place: SOJOURN. 4. to wait

for. 5. archaic - to wait confidently or defiantly [WNCD]. Словник Вебстера за 1828 рік дає перше визначення:

FAITH, n. [L. fides, fido, to trust; Gr. to persuade, to draw towards any thing, to conciliate; to believe, to obey. In the Greek Lexicon of Hederic it is said, the primitive signification of the verb is to bind and draw or lead, as signifies a rope or cable. But this remark is a little incorrect. The sense of the verb, from which that of rope and binding is derived, is to strain, to draw, and thus to bind or make fast. A rope or cable is that which makes fast. Heb.]

1. Belief; the assent of the mind to the truth of what is declared by another, resting on his authority and veracity, without other evidence; the judgment that what another states or testifies is the truth. I have strong faith or no faith in the testimony of a witness, or in what a historian narrates [15].

Отож, виділяємо три основних складники концепту "віра" на основі навединих вище словникових дефініцій:

1. Переконаність, глибока впевненість у чому-небудь.

2. Переконаність в існуванні Бога, вищих божественних сил.

3. Те ж, що і віросповідання.

Англійське "вірити" означає, перш за все "довіряти", тобто вказує на моральний зв'язок того, хто вірить, із тим, кому він вірить. "Вірити" ґрунтується на довірі до авторитету кого-небудь.

Щоб дізнатися, які особливості реалізації концепту "віра" зустрічаємо у біблійних текстах, проаналізуємо його на фразеологічному рівні.

Слово "faith" зустрічається в Біблії у таких біблійних фразеологізмах:

1)Faith will move mountains (context: Matthew 17:20 And Jesus said unto them, Because of your unbelief: for verily I say unto you, If ye have faith as a grain of mustard seed, ye shall say unto this mountain, Remove hence to yonder place; and it shall remove; and nothing shall be impossible unto you). The Free Dictionary дає таке визначення: Цей фразеологізм використову­ється у значенні, що віра є всесильна. Якщо ви вірите в те, що ви робите, ви можете подолати будь-яку перешкоду. Віра в себе (вживається іноді як віра в Бога) може допомогти людині подолати будь-які перешкоди на шляху життя [13].

 

-  Jane's faith in her cause could move mountains. You may feel disheartened sometimes, but remember that faith will move mountains [13].

-  Of course, there are sticky people who view everything with suspicion, and lunch-hour Mandrakes who will dispose of the idea with a wave, of the hand. But remember, God helps those who help themselves, and also that faith will move mountain. (Morning Bulletin (Rockhampton, Qld.: 1878 - 1954) Friday 12 September 1947, page 12) [11].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови