О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 37

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

7. Cambridge Idioms Dictionary / Ed. by E. Walter. - Cambridge : CUP, 2006. - 505 p.

8. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of the English Language / D. Crystal. - Cambridge : CUP, 1997. - 491 p.

9. Kachru B. The Alchemy of English: The Spread, Functions, and Models of Non-Native Englishes / B. Kachru. -Chicago : University of Illinois Press, 1986. - 216 p.

 

10.Longman Idioms Dictionary. - London : Longman, 1998. - 416 p.

11.MacArthur T. The Oxford Guide to World English / T. MacArthur. - Oxford : OUP, 2003. - 528 p.

12.Moon R. Fixed Expressions and Idioms in English : A Corpus-based Approach / R. Moon. - London : Clarendon Press, 1998. - 352 p.

13.Oxford Dictionary of Idioms / Ed. by J. Siefrmg. - Oxford : OUP, 2005. - 340 p.

Trudgill P. Standard English : What it isn't / Trudgill P. // Standard English : The Widening Debate / Bex T. -London : Routledge, 1999. - P. 117-129.УДК 811.161.2'37+811.133.1'37

Ковальчук О. П., Ковальчук В.Д.,

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Дрогобицька гімназія

ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНОЇ СЕМАНТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ

У статті розглядається співвідношення лексичних одиниць французької та української мов і його значення для навчання іноземної мови. Зокрема, особлива увага приділяється семантиці іноземних слів.

Ключові слова: семантика, лексичні одиниці, співвідношення, порівняльний аналіз, типологічний, семантизація.

В статье разсматривается соотношение лексических единиц французского и украинского яыков и его значе­ние для обучения иностранного язика. Особенное внимание уделяется семантике иностранных слов.

Ключевые слова: семантика, лексические единицы, соотношение, сравнительный анализ, типологический, семантизация.

The article focuses on the correlation between the lexical units of the French and Ukrainian languages and its impor­tance in the foreign language learning. Special attention is paid to semantics offoreign words.

Key words: semantics, lexical units, correlation, comparative analysis, typological, semantisation.

Проблематика даної статті полягає у співвідношенні лексики французької та української мов і його значенні для навчання іноземної мови. Лексика - це найбільш інформативний аспект мови. Її одиниці є дуже індивідуаль­ними. Це означає, що в галузі лексики немає загальних правил, як у граматиці. Для учнів, які вивчають іноземну мову, найбільше труднощів викликає саме засвоєння семантики іноземних слів. Це пов'язано з багатозначністю і неспівпаданням окремих значень лексичних одиниць іноземної та рідної мов.

Метою статті є вивчення досвіду порівняльного лексичного аналізу, що дасть можливість виявити типові семантичні співвідношення між словами французької та української мов. Звідси випливають основні завдання: 1) класифікація лексичних одиниць іноземної мови в залежності від їх семантичного співвідношення зі словами рідної мови; 2) визначення способів семантизації іншомовної лексики відповідно до даної класифікації лексич­них одиниць; 3) виявлення позитивних та негативних якостей системи подачі та закріплення активних лексичних одиниць в процесі навчання іноземної мови.

Дана проблема досліджувалася багатьма вітчизняними вченими-методистами, зокрема над нею працювали Бурлаков М.О., Беляєв Б.В., Андреєвская-Левенстерн Л.С., Бех П.О., Гринюк Г.А., Карпенко Н.Н. та ін.

Поширеною є думка, що відповідні слова іноземної та рідної мов виражають одні і ті ж поняття. Різниця між такими словами існує ніби лише в різній кількості понять, що ними виражаються і в різному лексичному поєднанні. У відповідності з цією точкою зору при вивченні лексики учням потрібно повідомляти поняття, виражені іноземни­ми словами (для цього можна використовувати переклад, бо поняття іноземної та материнської мов ідентичні) та їх лексичне поєднання, оскільки воно не співпадає з лексичним поєднанням відповідних слів материнської мови. Але різниця мовних реалізацій слів рідної та іноземної мов свідчить про нееквівалентність їх значень [6, с. 68].

Те, як ми використовуємо слово в мовленнєвому потоці, безпосередньо залежить від його семантики. А се­мантична нееквівалентність слів виражається частіше всього в різниці лексичного поєднання. Тому в процесі навчання необхідно створювати правильні уявлення про семантичний зміст іноземних слів, уявлення, які від­сутні у свідомості учнів. Формувати нові знання можна на основі наочного навчання, поєднуючи введення нових лексичних одиниць з наочними предметами і діями, які позначаються даним словом, або ж на основі словесних описів, якщо за словами стоять реальні образи предметів [4, с. 17].

Формуючи уявлення, виражені іноземним словом, ми використовуємо той семантичний зміст рідного слова, який притаманний і іноземному, нейтралізуємо ті його семантичні риси, яких немає в іноземному слові, і вводимо ті, які йому притаманні [3, с. 5].

Досвід порівняльного лексичного аналізу свідчить про можливість виявлення типових семантичних відно­шень між словами іноземної та материнської мов.

Виходячи з положення про те, що семантика іноземного слова розкривається з допомогою лексичної семан­тики рідної мови, порівняльний семантичний аналіз повинен проводитися так, щоб його результати відображали особливості використання рідної мови як засобу семантизації іноземного слова .

Слово в якості основної одиниці мови фіксує в своєму значенні складний інформативний комплекс, який ві­дображає різні ознаки даних об'єктів (предметно-логічне значення слова), відношення до них членів колективу, що спілкується (конотативне значення слова) та семантичні зв'язки слова з іншими одиницями словникового складу мови, його місце в семантичному полі [7, с. 53]. Інформація, яка складає семантику слова, неоднорідна і в ній можуть виділятися якісно різні компоненти. Взятий сам по собі, будь-який з таких компонентів може бути відтворений засобами іншої мови, та нерідко одночасна передача в перекладі всієї інформації, закладеної в слові, виявляється неможливою, тому що збереження в перекладі деяких частин семантики слова може бути досягнуто лише за рахунок втрати інших її частин.

Певна втрата інформації відчувається у кожному з трьох основних аспектів семантики слова: предметно-логіч­ному (денотативному), конотaтивному та внутрішньолінгвістичному. Нерідко виявляється, що в значеннях еквіва­лентних слів іноземної та материнської мов є різне число елементарних смислів (сем), оскільки в них відображені відмінні ознаки певного класу об'єктів. Наприклад, французькі дієслова "tuer", "assassiner", "massacrer" еквіва­лентні українському "вбити", але "tuer" означає "припинити існування" як живих так і неживих об'єктів ("lagelee a tue lespommiers"), "assassiner" припускає заплановане заздалегідь вмисне зрадницьке вбивство офіційної особи,

© Ковальчук О. П., Ковальчук В.Д., 2012"massacrer" - вмисне насильницьке криваве маніакальне вбивство. Окремі значення слів, які співставляються в двох мовах, далеко не завжди еквівалентні на рівні понять (згідно з точкою зору методистів щодо цієї пробле­ми, поняття, виражені словами, є ідентичні в обох мовах) [1, с. 129]. Так, пряме значення французького дієслова "verser" не має точного словникового і понятійного еквіваленту в українській мові. "Verser" - не просто "лити" ("наливати", "виливати"), але й виконувати цю дію, переливаючи рідину через край посудини. Подібного поняття в мовній свідомості носіїв української мови немає. Іншим прикладом можуть служити дієслова французької мови "poser" і "mettre". Їх значення зовсім не співпадають з поняттями, вираженими українськими перекладами "ста­вити" і "класти", а різниця між ними не відображає межуючої ознаки останніх: вертикального чи горизонтального положення предмету в результаті здійсненої дії. Основна диференціальна ознака цих французьких дієслів не може бути зрозуміла для учнів без спеціального пояснення, так як ця ознака відсутня в їх мовній свідомості.

З точки зору українського учня ці дієслова часто означають ідентичні дії, і навпаки, різні за характером дії можуть передаватися і дієсловом "poser" і дієсловом "mettre".

Робота над іноземним словом визначається особливостями відношення даного слова і його корелята в мате­ринській мові учнів. Тому важливо встановити семантичну відповідність слова, що семантизується, і слова рідної мови, близького йому за значенням.

Порівняльне вивчення лексики французької та української мов свідчить про те, що в цих мовах є слова, які наділені однаковим концептуальним змістом. Наприклад: "la lune" - місяць, "lundi" - понеділок. Семантика цих слів стає зрозумілою на лексемному рівні (рівень співставлення слів двох мов для знаходження в них спільних семантичних одиниць). Подібні слова є повними семантичними еквівалентами. Існують слова, які різняться кіль­кістю значень ("понять"). Нерідко в них співпадають лише окремі значення: "un arbre" - "дерево-рослина", але не "дерево-матеріал". Окремі співпадаючі значення цих слів повністю еквівалентні.

Наступну групу складають слова, окремі значення яких можна співвіднести із значеннями даних слів материн­ської мови, використовуючи компонентний аналіз (визначення спільних та відмінних семантичних ознак значення). Такі слова-значення можуть бути рівними за умови додавання до них однієї чи двох семантичних ознак, притаманних відповідному слову в материнській мові або відкидання ознак, які в ньому відсутні. Наприклад, французьке слово "becher" може дорівнювати українському "копати" за допомогою введення в його значення додаткової семантичної ознаки, яка уточнює характер дії: "копати, не заглиблюючись, перекопувати землю". Значна кількість іноземних слів може бути співвіднесена зі значеннями відповідних слів материнської мови лише на рівні вживання слова, тобто на рів­ні виражених ним смислів, які воно набуває в конкретних висловлюваннях, реченнях. Прикладами таких семантичних відношень можуть служити дієслова "poser", "mettre" - ставити, класти, іменники "le bois", "la foret" - ліс та ін.

Беручи до уваги семантичні співвідношення іноземних слів з відповідними словами рідної мови, лексику роз­поділяють таким чином [5, с. 43]:

1) слова, співвідносні з їх еквівалентами в українській мові на лексемному, словниковому рівнях. Значення
таких іноземних слів або повністю співпадають із значеннями відповідних слів рідної мови, або вважаються
такими, які співпадають. До цієї групи варто віднести такі іноземні слова, окремі значення яких є еквівалентами
моносемантичних слів рідної мови. Так, французький іменник
"un parterre" означає "партер". Те ж слово означає
і "
квітник". Ці значення можуть бути засвоєні як окремі слова-значення;

2)    слова-значення, які співпадають з окремими значеннями багатозначних слів рідної мови, наприклад:
"un arbre" - "дерево-рослина"; "un rosier" - "троянда-кущ".

3) слова, значення яких співпадають із значеннями слів материнської мови на компонентному рівні. Таким зна­ченням притаманний ряд спільних семантичних ознак і відрізняються вони однією чи двома семами:

"verser" - "лити, переливати вміст через край посудини"; "un fleuve" - "ріка, що впадає в море";

4) слова, значення яких співпадають з відповідними значеннями слів материнської мови на смисловому рівні. В подібних випадках не співпадають основні семантичні ознаки співставлених значень. Крім того, у мовній свідомості учнів немає еквівалентів семантичних ознак, притаманних таким іноземним словам. Тому слова материнської мови, які часто приймаються за їх еквіваленти, в дійсності є ними лише в окремих висловлюваннях, смисл яких визнача­ється мовною ситуацією. Наприклад: "Posez vos stylos" - "Покладіть ваші ручки!" (Писати більше не будемо), але "Mettez les stylos dans vos serviettes'" - "Покладіть ручки в портфель!" (Нехай ручки лежать у портфелі).

Відповідно до даної методичної класифікації лексичних одиниць необхідно обрати способи їх семантизації. Способи семантизації іноземної лексики, як відомо, діляться на дві основні групи:

1) неперекладні (наочність, контекст, словотворчий аналіз, використання синонімів, антонімів, дефініція на іноземній мові);

2) перекладні (однослівний переклад, тлумачення).

Однак обидві групи мають свої позитивні та негативні сторони, про які потрібно пам'ятати в навчальному процесі. Недолік неперекладних способів розкриття значення полягає у тому, що вони не завжди забезпечу­ють точність розуміння іноземного слова. З точки зору багатьох методистів основний спосіб неперекладної се-мантизації - наочність - не є в повному розумінні неперекладним. Тому проти його використання висловився Б.В. Бєляєв: "Так как учащиеся давно уже привыкли к мышлению с помощью понятий, выражаемых словами родного языка, то наглядность может привести к ассоциированию с иноязычным словом совсем не того понятия, которое им в действительности выражается" [2, с. 138].

Далеко не завжди забезпечує правильне розуміння іноземного слова і другий поширений спосіб непереклад­ної семантизації - контекст. Частіше за все контекст також приводить до приховано-перекладного розуміння, яке можна допустити лише в разі еквівалентності слів іноземної та материнської мов. Здогад щодо семантики іноземного слова буде здійснюватися на основі його перекладу на рідну мову. В кращому випадку слово можназрозуміти в його вузькому контекстуальному смислі. В загальному основний недолік способів неперекладної семантизації полягає в тому, що вони ведуть до неточного розуміння іноземного слова в тих випадках, коли його значення не має повного відповідника в материнській мові учнів. Разом з тим треба відмітити дві їх позитивні сторони:

1) вони розвивають мовний здогад, практику, посилюють асоціативні зв'язки;

2) створюють опори для запам'ятовування.

Та точніше розуміння іноземного слова забезпечується таким засобом як тлумачення лексичного значення. В за­лежності від мови, на якій тлумачиться значення іноземного слова, методисти вважають цей засіб або неперекладним, або відносять до перекладних. Б.В. Бєляєв протиставляє його і перекладу, і здогадці. Він вважає, що цей засіб є най­більш ефективним при семантизації слів іноземної мови, значення яких не має еквіваленту в рідній мові учнів [2, с. 45].

Залежно від приналежності іноземних слів до названих вище різних типологічних груп рекомендують вико­ристовувати способи розкриття значень наступним чином. До першої типологічної групи належать такі іноземні слова, значення яких співпадає із значеннями відповідних слів рідної мови. Сюди відносяться окремі значення багатозначних слів, еквівалентних моносемантичним словам материнської мови. В обох випадках семантика рід­ного слова може бути повністю перенесена на семантизуюче іноземне слово і адекватним способом семантизації буде служити однослівний переклад: "la lune" - "місяць", "leparterre" - "квітник". Замість такого перекладу можна використовувати і неперекладні засоби семантизаціїї: наочність, ілюстрація, контекст.

При їхньому використанні відбувається "внутрішній" прихований переклад. Однак великої небезпеки він со­бою не становить, якщо значення слів іноземної та материнської мов цілком співпадають. Головне при викорис­танні неперекладних засобів семантизації - досягти правильного розуміння іноземної лексичної одиниці. Для перевірки її розуміння можна використати "відкритий" переклад.

Друга типологічна група складається з слів однозначних чи багатозначних, семантизуючому значенню яких від­повідає окреме значення багатозначного слова рідної мови. Адекватним засобом семантизації для цієї типологічної групи служить переклад-пояснення, тобто переклад, який супроводжується вказівкою на те, в якому саме значенні багатозначне слово материнської мови виступає еквівалентом іноземного слова: "unerose"- "троянда-квітка", але не "троянда-кущ"; "une salle d'etudes" - "аудиторія-приміщення", але не "люди, присутні в ній" і т.д.

Переклад-пояснення може супроводжуватися наочною демонстрацією предметів. Тут показ предметів (груші-дерева, груші-плода), котрі в рідній мові називаються одним і тим же словом, надає поясненню більшу конкрет­ність і сприяє кращому його запам'ятовуванню.

До третьої типологічної групи належать слова, значення яких уподібнюється значенню слів рідної мови на сем-ному рівні. Для їх семантизації приходиться використовувати засоби, різноманітні за своєю формою. Основне їх завдання - створення уявлень, відсутніх у мовній свідомості учнів. У цьому полягає їх суттєва відмінність від пере-кладу-пояснення, яке вказує, з якими із уявлень, наявних в свідомості учнів, повинно бути пов'язане іноземне слово.

Для слів з конкретним значенням і порівняно вузькою сферою вживання використовується багатослівне тлумачен­ня. Зміст багатослівного тлумачення відображає відмінність в компонентному складі слів рідної та іноземної мов. На­приклад: "un fleuve" -"ріка, яка впадає в море" (на відміну від "une riviere" - "ріка, яка впадає в іншу ріку"), "becher" - "копати землю, перекопувати, не заглиблюючись" (на відміну від "creuser" - "викопувати заглиблення в землі").

У цих випадках на основі багатослівного тлумачення вдається створити загальне уявлення про предмет. Щодо слів абстрактних, то зрозуміти і засвоїти їх значення на основі загального дедуктивного визначення досить важко. Тому говорячи про їх семантизацію, слід виходити з того, що реальним денотативом слова є ситуація (її частина, елемент). Ось чому ефективніше буде розкривати значення слів з допомогою опису ситуації чи ситуацій, в яких будуть виділені постійні семантичні ознаки даного слова.

В ряді випадків значення слів доступно розкривається в загальному визначенні (найчастіше в зв'язку з його відносною конкретністю), а смисли, які воно отримує в ситуаціях, типових для його вживання, вказуються окре­мо. Ці смисли можуть бути розкриті через переклад, якщо існує певний зв'язок між перекладом і граматичною сполучністю слова. Прикладом такої семантизації може служити опис дієслова "verser": "verser" -"лити, сипа­ти, нахиляючи посуд, де міститься рідина чи сипуча речовина". "Verser" з означеним артиклем перед прямим додатком може в залежності від ситуації означати "переливати, виливати, пересипати, висипати":"verser l'eau de la tasse dans le verre","verser l'eau de la tasse". "Verser" з партитивним артиклем в залежності від ситуації може означати "наливати", "насипати", "відливати", "відсипати", "доливати", "досипати". Наприклад: "verser de l'eau dans la tasse"; "verser de leau de la tasse"; "verser encore un peu d'eau dans la tasse".

Четверта типологічна група складається зі слів, які співвідносяться в межах семантизуючого значення з від­повідними словами рідної мови на смисловому рівні. В таких випадках іноземне слово частіше за все перекла­дається різними словами рідної мови. Це являє собою значну трудність при створенні його семантичного образу. Основою оволодіння семантикою слів даної групи є засвоєння їх ситуативних значень. Послідовне засвоєння ситуативних вживань слова веде до створення його адекватного семантичного образу [4, с. 30].

1.Висновки. Таким чином, даний аналіз свідчить про те, що простий переклад іноземних слів на рідну мову, або навіть словосполучень чи речень без аналітичних пояснень, які необхідні із-за розбіжності їх значень, не може вважатися адекватним способом семантизації іншомовного слова. У свідомості учнів переклад залишить механічні зв'язки, які не будуть співпадати з їх мисленням, або з реальністю. Реальним матеріалом для створення специфічних уявлень, виражених словами іноземної мови, слід вважати мовленнєвий досвід учнів на рідній мові (маються на увазі лексичні значення слів). Для раціонального використання мовного досвіду учнів потрібне точне врахування спільних та відмінних рис щодо значення відповідних слів іноземної та рідної мов. Таке врахування потрібне, тому що, розкриваючи значення іноземного слова, ми опираємось на існуючі в свідомості учнів реаль­ності - значення слів рідної мови.Андреевская-Левенстерн Л. С. Методика преподавания французского языка в средней школе. - М. : Просве­щение, 1983. - 222 с.

2.Беляев Б. В. Психологические основы усвоения лексики иностранного языка. - М. : Просвещение, 1964. - 136 с.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови