О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 38

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

3.Бех П. О., Биркуч Л. В. Концепція викладання іноземних мов в Україні // Іноземні мови. - 1996. - № 2. - С. 3-8.

4.Бурлаков М. А. Обучение активному владению иноязычной лексикой в вузе. - Л., 1988. - 172 с.

5.Бурлаков М. А. Методика обучения лексике иностранного языка. - К. : Вища школа, 1997. - 93 с.

6.Гринюк Г. А., Середа Н. А., Спіцин Є. С. З досвіду білінгвального навчання іноземних мов в країнах Європи // Іноземні мови. - 1998. - № 1. - С. 66-70.

Карпенко Н.Н. Когнитивное, семантическое и символическое в содержании понятия и их роль в обучении языкам // Іноземні мови. - 1997. - № 6. - С. 53-54.УДК 81.111373

Козяревич Л. В.,

Київський національний лінгвістичний університет

ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ ФАСЦИНАЦІЇ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

Стаття присвячена дослідженню вербальних засобів фасцинації в англомовному дискурсі. Під фасцинацією розуміємо словесний вплив, який полягає у зверненні уваги, емоційному налаштуванні, побудові успішного іміджу. Вербальними знаками фасцинації постають звертання, емоційно-експресивна лексика, похвала, комплімент. Функція цих засобів полягає в інтенсифікації мовленнєвого контакту.

Ключові слова: вербальні засоби, фасцинація, привітання, комплімент, світська бесіда.

Статья посвящена исследованию вербальных средств фасцинации в англоязычном дискурсе. Под фасцинацией мы понимаем словесное воздействие, которое заключается в завоевании внимания, эмоциональном тьюнинге, построении положительного имиджа. Вербальными знаками фасцинации являются обращение, эмоционально-эк­спрессивная лексика, похвала, комплимет. Функция этих средств состоит в интенсификации речевого контакта.

Ключевые слова: вербальные средства, фасцинация, приветствия, комплимет, светская беседа.

The article deals with verbal means offascination in the English discourse. We understand fascination as the verbal influence to attract attention, tune emotionally, build up a positive image. The verbal signs of fascination are appeals, emotional words, praise, compliment. The function of the given means is to intensife a speech contact.

Key words: verbal means, fascination, greeting, compliment, small talk.

Звернення до аналізу засобів привернення уваги, створення емоційного налаштування, побудови іміджу зу­мовлено антропоцентричними тенденціями сучасної лінгвістики, актуальністю питання сприйняття і розуміння людьми один одного, що допомагає глибше розглянути процес міжособистісної взаємодії та міжособистісних стосунків [1; 2; 3; 4]. Антропологічна лінгвістика тісно пов'язана з експресивним аспектом мови.

Фасцинація (зачарування, чарівність) - словесний вплив на людей, при якому адресант звертає на себе увагу, викликає до себе доброзичливе ставлення [5, c. 10]. Фасцинацію розглядаємо як ескпресивне виявлення індиві­дуальності мовця, що проявляється в почуттях, емоціях та оцінках. Ця експресія знаходить своє вираження в мовленні, у тому або іншому відборі мовних засобів і може мати додатковою метою надання певного впливу на адресата. Фасцинація виступає як феномен мовної особистості та її суб'єктивних інтенцій.

Фасцинація в мові має місце в багатьох, якщо не в усіх мовних сферах: у фонетиці, граматиці, лексиці. Для цього використовуються різні засоби: у фонетиці - інтонація (логічні, смислові та емоційні наголоси, зміна ви­соти звуків, темпоритму, паузи), у лексиці - емоційно-експресивна лексика, літературні форми слів, які орієнту­ються на загальноприйняті норми соціальної та мовленнєвої поведінки, у синтаксисі - порядок слів, актуальне членування, особливі конструкції тощо.

В емоційно-експресивній вербальній одиниці закладена фасцинація (магія), що збільшує силу, впливає, пере­дає зміст зі збільшеною інтенсивністю, виражаючи внутрішній стан мовця, і має своїм розвитком емоційне або логічне посилення.

Ефективними вербальними знаками фасцинації, які привертають увагу співрозмовника є: привітання, світська бесіда (small talk).

Питання вибору теми світської бесіди є суттєвим для початку успішної мовленнєвої взаємодії [1, c. 84]. Вибір теми світської бесіди залежить від установки мовця з урахуванням його передбачень про адресата і його очіку­вань, на основі аналізу ситуації спілкування.

Звернення по імені - знак прийняття людини [1, c. 85]. Ім'я є символом особистості і так чи інакше привертає до себе увагу. Звернення по імені свідчить про зацікавленість та певну інтенцію. Увага до особистості є повагою до неї, що у свою чергу викликає почуття задоволення, яке супроводжується позитивними емоціями. Згідно дан-них 57 % жінкам і 25 % чоловікам подобається, коли до них звертаються по імені.

Привітання також виконують завдання привернення уваги співрозмовника та її "активації" [там само, с. 85]. Саме те, як комуніканти звертаються один до одного загалом визначає успіх мовленнєвої взаємодії [там само, с. 87]. Привітання дозволяють продемонструвати бажання вступити у діалог, прийняти один одного. Привітальні апелятиви несуть інформацію про стан стосунків між учасниками спілкування і виконують функцію підтримання міжособистісних контактів - Hey, how are you doing? Hi, what's up? Hi, how is it going? Hi, how are you? - ритуальні "квазіопитання" про здоров'я, стан справ. Демонстрація позитивних емоцій з приводу зустрічі, здатність співроз­мовників приділити достатньо уваги один одному, прагнення виправдати комунікативні очікування партнера, -усе це сприяє вдалому початку комунікації. Для вдалого "відкриття" комунікативного контакту, важлива та форма привітання, яка була б коректною у сприйнятті співрозмовника, та, що виходить за межі шаблонних висловлень, є оригінальною і особистісно-орієнтованою.

Компліменти, похвала теж виступають фасцинативними знаками, за допомогою яких виявляється прихиль­ність і симпатія, віддзеркалюється динаміка контакту учасників комунікації.

Похвала - це щире та об'єктивне, із точки зору мовця, висловлення схвалення особистості адресата, його якостей і/або діяльності, а також об'єктів, що входять у "світ адресата" [2, c. 5]. Похвала - це індивідуальна, "ав­торська" комунікативна тактика, внаслідок чого її мовне оформлення відрізняється якісною різноманітністю та відсутністю шаблонності. Похвала функціонує переважно в ситуаціях співпраці; у потенційно конфронтаційних ситуаціях похвала виконує особливу коригуючу конфліктно-превентивну функцію [3, с. 6]. Зазначені риси визна­чають етнокультурну своєрідність похвали у мовленнєвій діяльності англомовних комунікантів.

© Козяревич Л. В., 2012Похвалу можна визначити як вербальний (або невербальний) прояв схвалення. Оскільки похвала спрямова­на на співпрацю та підтримку неантагоністичних відносин, вона нерідко супроводжується висловленням інших позитивних почуттів, наприклад, подяки, підбадьорення, захоплення, приємного здивування. Такі випадки ми розглядаємо як розгорнуту похвалу. До досить широкого спектру "похвальних" параметрів входять здібності й успіхи об'єкта оцінки, успішне виконання ним/нею певної роботи, привабливі риси характеру та зовнішності (особливо позитивні зміни в цій сфері). У похвалі виражені такі постулати:

"I am thinking about you"

"I feel something good about you"

"I want to say you are good"

"I say this to you because I want to say something good to you". Ознакою похвали є щирість у вираженні схвалення.

Комплімент є дієвою фасцинативною технікою завоювання диспозиції іншого. Комплімент спрямований на те, щоб викликати в адресата позитивну емоційну реакцію, зробити йому приємне [3, c. 12]. Функція компліменту у фасцинативній комунікації набуває великої значущості, допомагаючи адресатові створювати позитивний психо­логічний вплив на свого співрозмовника, досягаючи цим комунікативної мети.

У випадку вдалого компліменту, виникає можливість встановити контакт і створити позитивне налаштування для подальшого розвитку розмови. Комплімент стає ефективною фасцинативною зброєю лише тоді, коли його правильно застосовують. Якщо раніше якість компліменту залежала від його образності і вмілої словесної гри, то наразі пріоритети перемістилися у бік інформативності і функціональності. Для сучасного компліменту важлива чіткість, зрозумілість. Жанр компліменту допускає перебільшення, а не обман і нещирість. Інакше, комплімент є награним і може викликати небажаний перлокутивний ефект.

Похвала й комплімент об'єднані спільною позитивною оцінкою мовцем адресата, його дій і/або якостей. Від­мінність полягає в конвенційній природі компліменту й неконвенційності похвали. Похвала передає об'єктивну позитивну оцінку, визнання та схвалення, її метою є підтримка особи адресата, його самоповаги, впевненості в собі і т. ін. Мета похвали - демонстрація прагнення до співпраці й дотримання принципу кооперації [3, c. 13]. Говорячи комплімент, мовець показує, що помічає співрозмовника, піднімає його настрій і налаштовує на подаль­ший контакт. Компліменти, які застосовуються для встановлення / підтримання стосунків називають інструмен­тальними. У спілкуванні між малознайомими людьми комплімент дозволяє мовцю проявити своє доброзичливе ставлення до адресата, дати йому зрозуміти, що співрозмовник для нього цікавий і привабливий [2, с. 10].

В компліменті виражено:

"I want you to feel somеthing good"

"I want to say something good about you"

У широкому значенні комплімент розуміють як висловлення, що містить коментар про позитивну рису, до­сягнення адресата [3, c. 10]. Компліменти є позитивними знаками уваги до адресата, мають певну інтенцію. Вони пов'язані з одним із постулатів - схваленням, тому позитивно впливають на стан співрозмовника, служать для формування і підтримання доброзичливості і симпатії між співрозмовниками [2, c. 20]. Комплімент задовольняє найважливішу психологічну потребу людини в позитивних емоціях.

Вдало висловлений комплімент позитивним якостям адресатові допоможе встановити з ним доброзичливий контакт.

Привітання, компліменти, світська бесіда (small talk) створюють комунікативний комфорт. Привернення уваги у процесі комунікації має на меті справити враження для того, щоб сподобатися іншому, завоювати його, підко­рити, звабити, зачарувати, прив'язати до себе, заворожити. В основі завоювання уваги - демонстрація готовності до інтеракції з особою, яка подобається. За допомогою вербальних засобів фасцинації комуніканти максимізують свою кооперативність і намір налаштуватися один на одного.

Література:

1.Гурочкина А. Г. Фатическая коммуникация / А. Г. Гурочкина // Текст как объект изучения и обучения : Межвуз. сб. научн. трудов. - Псков, 1999. - С. 83-91.

2.Клочко Л. І. Висловлювання похвали в комунікативно-діяльнісній парадигмі спілкування (на матеріалі ан­глійської мови) : автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Л. І. Клочко; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Х., 2003. - 20 с.

3.Леонтьев В. В. "Похвала", "Лесть" и "Комплимент" в структуре английской языковой личности : Автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.19 / Моск. гос. ун-т. - Москва, 2000. - 20 с.

4.Смашнюк О. І. Маркери емоційності у спонтанній комунікації (на матеріалі Британського національного корпусу текстів) : автореф. на здобуття ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 "Германські мови" / О. І. Смаш­нюк. - Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка. - К., 2009. - 22 с.

Соковнин В. Фасцинология / В. Соковнин. - М. : РГУ, 2009. - 400 с.УДК 811.111:001.11

Колейчик О. О.,

Чернігівський державний інститут економіки та управління

ТЕМАТИЗАЦІЯ ТЕЛЕОНОМНОГО КОНЦЕПТУ "ДРУЖБА" У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ЕСЕ "VIRTUAL FRIENDSHIP AND THE NEW NARCISSISM"

У статті здійснено аналіз тематизації телеономного концепту "дружба" у лексико-семантичному аспекті. Те-матизація концепту відбувається завдяки контрастивному співположенню діаметральних понять: екстравертивного "дружба" та інтровертивного "нарцисизм".

Ключові слова: тема, тематизація, есе, концепт, слот, дружба, друг.

В статье анализируется тематизация телеономного концепта "дружба" в лексико-семантическом ас­пекте. Тематизация концепта происходит благодаря контрастивному соположению диаметральних понятий: экстравертивного "дружба" и интровертивного "нарциссизм".

Ключевые слова: тема, тематизация, эссе, концепт, слот, дружба, друг.

The article enlightens the analysis of teleonomic concept "Friendship" thematization from the lexico-semantic point of view. Thematization of the concept takes place due to the contacting location of the contrasting subjects: i.e. of "friend­ship" and "narcissism".

Key words: the theme, thematization, essay, concept, slots, friendship, friend.

Однією із основних характеристик тексту є його тема, яка стала об'єктом різнобічного дослідження ві­тчизняних та зарубіжних науковців І.В. Арнольд, Т.В. Булигіна, Л.І. Булатецька, А.А. Брудний, С.О. Васильєв, В.З. Дем'янков, Е.Я. Мороховська, О.І. Москальська, А.І. Новіков, Е.Ф. Скороходько, Г.Д. Чистякова, Т.А. ван Дейк, М.А.К. Халідей, У Чейф. Тема на рівні тексту - це ідеальна даність тексту, вона зафіксована у його назві певним словом (словами), проте це лише орієнтир, який налаштовує читача на можливі прогнози про що йтиметь­ся у тексті. Тема розглядається як смислове утворення, яке складається у свідомості людини [2; 6; 10].

У разі розуміння реципієнтом теми тексту у його свідомості створюється концепт цієї теми, її ментального об­разу, і власне цей тривалий процес вважаємо концептуалізацією теми. На рівні тексту, з лексико-семантичної точ­ки зору, тематизація - процес виявлення тих лексичних одиниць теми, які репрезентують її на різних рівнях, а на ментальному рівні тематизацію розглядаємо як процес мисленнєвої діяльності реципієнта із розуміння, побудови та зберігання концепту теми тексту, де назва тексту визначається як вірогідна назва концепту, а весь текстовий масив - матеріальний вміст концепту. Тематизація являє собою процес концептуалізації теми, у результаті якої у свідомості читача формується концепт теми.

У сучасній лінгвістиці термін "концепт" посів значне місці завдяки своєму особливому статусу як менталь­ного утворення, яке існує у свідомості (у ментальному світі) людини. Концепти - предмет емоцій, симпатій, антипатій, зіткнень, це той "пучок" уявлень, понять, знань, асоціацій, хвилювань, які супроводжують слово [7, с. 43]". Погоджуючись із думкою Воркачова С.Г., який стверджує, що "телеономні концепти - це вищі духовні цінності, які утворюють і втілюють для людини моральний ідеал, прагнення до якого створює моральну виправ­даність його життя - ідеал, заради якого варто жити і не шкода вмерти [1, с. 20]", вважаємо цілком правомірним прирахувати концепт ДРУЖБА до телеономних, оскільки дружба відтворює складне переплетіння духовних та морально-етичних площин внутрішнього життя людини. Дружба виникає внаслідок складного взаємозв'язку со­ціальних, моральних, психологічних аспектів та реалізується у комунікації людей.

Метою статті є виявлення лексичних одиниць, які тематизують телеономний концепт ДРУЖБА, та визначен­ня його особливостей у сучасному англомовному культурному просторі.

Об'єктом дослідження є тематизація телеономного концепту ДРУЖБА в есе "Virtual Friendship and the New Narcissism" американської авторки К. Розен як елементі сучасної англомовної культури. Предметом наукового пошуку є лексичні одиниці, які тематизують, а отже, експлікують зазначений концепт на текстовому просторі есе.

Виходячи із загальновідомих двох наукових поглядів на концепт, а саме лінгвокогнітивний (Н.Д. Ару­тюнова, А.П. Бабушкін, М.М. Болдирєв, О.С. Кубрякова, Д.С. Лихачов, З.Д. Попова, І.А. Стернін, В.Н. Телія, Т.В. Булигіна) та лінгвокультурологічний (В.С. Воркачев, В.І. Карасик, Ю.С. Степанов, Г.Г. Слишкін, Т.І. Фе-сенко), вважаємо більш продуктивним дотримуватися лінгвокультурологічного напряму у визначенні концепту, оскільки він, на нашу думку, охоплює велику кількість елементів культурної спадщини, починаючи із творів ста­родавніх мислителів і до сучасного культурного надбання. Ціннісні компоненти концепту займають периферійне положення по відношенню до центральної ознаки, проте вони дають вихід та основу для побудови ментального образу концепту, розширюючи та ускладнюючи його.

Визначаючи тематизацію як концептуалізацію теми тексту, проаналізуємо розгортання теми та створення кон­цепту ДРУЖБА.

У сучасних лінгвістичних дослідженнях концепт ДРУЖБА на основі одного тексту есе залишився поза ува­гою науковців, які вивчали концепт здебільшого в історичному аспекті на матеріалі словників та літературних творів (А. Вежбицька, В.А. Маслова, О. Донцова). Перевагою вивчення концепту ДРУЖБА у межах есе, такого як, наприклад, "Virtual Friendship and the New Narcissism", є той факт, що есе відтворює власне бачення автора однієї теми, відбувається поступове розгортання однієї теми на різних рівнях, бо "в есе поєднуються: буттєва ві­рогідність, що бере початок від щоденника, розумова узагальненість, що йде від філософії, образна конкретність і пластичність, що йде від літератури [9, с. 22-23]".

За ван Дейком Т.А., першим орієнтиром, який налаштовує читача на розуміння тексту, є "спеціальні засоби,

© Колейчик О. О., 2012які допомагають побудувати тематичну структуру, і до таких належать назви. Назви можуть використовуватися як опорні точки для побудови подієвих припущень про найбільш важливу інформацію у тексті [3, с. 241]". В есе увагу реципієнта привертає назва Virtual Friendship (віртуальна, нереальна дружба) та the New Narcissism (новіт­ній нарциссизм). Відчувається дисгармонія у співположенні діаметрально протилежних понять: інтровертивне Narcissism та екстравертивне Friendship, і, відповідно, прогнозуються вірогідні варіації щодо можливої локаліза­ції такого типу стосунків: віртуальна дружба відбувається там, де немає візуального, тактильного контакту, це не­живий світ. Таким чином, контактне положення протилежних за сутністю номінацій утворює когнітивний гачок, який тримає читача до повного розкриття теми тексту та експлікації усіх зон (ядерної, ближньої периферійної та дальньої периферійної) концепту.

У загальному виді структуру концепту можна уявити у вигляді кола, у центрі якого міститься основне поняття (основна ознака), ядро концепту, а на периферії, на різних відстанях від ядра знаходиться все те, що було надбано культурою, традиціями, народним та особистим досвідом (додаткові ознаки та етимологічна ознака).

Центральну, ядерну зону концепту ДРУЖБА займають власне номінації Virtual Friendship та Friend. У тексті знаходимо традиційне визначення: "friendship is a relationship which involves the sharing of mutual interests, reciprocity, trust, and the revelation of intimate details over time and within specific social and cultural context [11, с. 16]." Авторка акцентує взаємність та загальний простір, в межах якого відбувається спілкування. Авторська дефініція друга як "a good companion for outgoing, someone with whom you socialize in professional things, a person for whom you would drop everything if he needed help [ibid.]" наголошує на необхідності у близькому контакті двох осіб. Вважаємо, що саме ці дефініції складають ядерну зону концепту ДРУЖБА, незважаючи на той факт, що у тексті йдеться про віртуальну дружбу, проте базовим є поняття, що відтворює реальні, живі стосунки між особами.

Окрім ядра, концепт має досить об'ємну інтерпретаційну частину - "сукупність слабо структурованих пред-икацій, які відтворюють інтерпретацію окремих концептуальних ознак та їх сполучень у вигляді стверджень, установок свідомості, які випливають у цій культурі із змісту концепту [4, с. 61]".

Загальна структура концепту ДРУЖБА на основі есе має наступний вигляд:

До ближньої периферійної зони входять наступні слоти, які складають концепт Virtual Friendship та Friend.

1.Місце дружби та джерело знаходження друзів: назва есе "Virtual Friendship and the New Narcissism" кон­статує певну локалізацію дружби - віртуальні соціальні мережі такі як Socialnetworks, Facebook, Myspace, Circle offriends, Friendster, Wall, де друга можна отримати шляхом натискання на "мишку". Цей процес позначається новітнім дієсловом to friendпротилежному випадку to defriend). Друга виловлюють, підсаджують на гачок (to poke friends). Отже, складається певний сценарій щодо утворення віртуальних дружніх стосунків: переглянути список осіб - обрати одного - надіслати запрошення дружити.

2.Мета дружби у віртуальному світі своєрідна: необхідність набуття певного статусу у суспільстві the need for status, з метою збирання та ранжування людей на власний розсуд (collecting, managing and ranking the people you know). У мережі добір друзів відбувається із шаленою швидкістю: streamlining friendship the way e-mail streamlined correspondence.Типи друзів позначені номінаціми, які вказують на відстань (ближній - дальній) між людьми знайомий (aacquaintance), та наближені favourities). Проте на сайтах немає окремих підрозділів, де можна розміщувати друзів відповідно до рівня їхніх зв'язків. Особливу увагу привертає визначення значення слова "друг" у вірту­альній мережі власне авторкою, яке свідчить про знецінення якості друга the use of the word "friend" on social networking sites is a "dilution and a debasement" та надають йому негативної ознаки.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови