О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 39

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

3.Кількість та коло друзів напряму пов'язані між собою та визначаються як нетривалі, постійно змінювані, і це відтворює "ранжування" друзів: зміною своїх "кращих" друзів у списку (change my top friend), оцінювати друзів (view all of my friends), видаляти друзів (editfriends). Кількість друзів постійно змінюється: збільшується (to up the number, to gather as many friends as possible), перетворюючись на шалену кількість (FriendFlood, collected more than 700friends, thousands of "friends"), але якість яких сумнівна (greater quantity but less quality). На сайті навіть запрограмована лише множина іменника friend і у разі наявності лише одного і, можливо, справжнього друга, іменник вживається у множині (you have 1 friends). Для позначення зменшення кола друзів ужиті дієслова із негативними префіксами un-, de- (unfriend, defriend), причому кінець дружби відбувається миттєво ( unfriend now, to defriend) та без деталізації.

Слоти ближньої периферійної зони відтворюють етапи перебігу дружніх стосунків у віртуальному світі: 1) за­початкувати (to friend. to poke friends, collecting, managing and ranking the people);2) перебіг дружби (change my top friend, view all of my friends), edit friends, to up the number, to gather as many friends as possible); 3) закінчення (to unfriend, to defriend). Ця низка подій відтворює розгортання реального циклу у логічній послідовності.

Власне абстрактний іменник Friendship в усіх слотах набуває неочікуваних ознак та номінацій: стрімка друж­ба (streamlining friendship), друзі - це спрощення та знецінення ("dilution and a debasement)", непомірна кількість друзів (thousands of "friends"), велика кількість та відсутність дійсних друзів (greater quantity but less quality). Основною й останньою номінацією є нарцисизм (Narcissism) - самолюбування, насолодження собою як таким, що має певну, переважно патологічно велику кількість друзів.

Дальня периферійна зона концепту містить різноманітні визначення, тлумачення, які зафіксовані у пареміях, афоризмах, крилатих виразах, прислів'ях, а іноді і значних за обсягом публіцистичних, художніх та наукових тек­стах. Із цього арсеналу в основному і виявляється інтерпретаційне поле концепту, у якому можна виділити різні смислові ознаки, які приховані від прямого спостереження [4, с. 63].

Дальню периферійну зону концепту ДРУЖБА складають такі слоти:

1.Цінність дружби виражена за допомогою іспанського прислів'я "життя без друга як самотня смерть" (Life without a friend is death without a witness), символізує непоправне горе бути одному, і, таким чином, піднімає зна­чущість наявності друга. Особливого забарвлення надає трансформоване авторкою прислів'я у "життя без сотень віртуальних друзів - це віртуальна смерть" (Life without hundreds of online "friends" is virtual death).

2.Цінність друга у реальному житті порівнюється із книгою, від якої можна відмовитися будь-якої миті: "Proust once said he didn t much care for analogy of a book to a friend. He thought a book was better than a friend, because you could shut it - and be shut of it - when you wished, which one can't always do with a friend". Обернена ситуація спостерігається у віртуальному світі, в якому користувачі перераховують свої колекції друзів, компакт-дисків, фото собак (Here is a list of my friends. Here are all the CDs in my collection. Here is a picture of my dog.). Послідовно введені речення із паралельними конструкціями (Here is) підсилюють та відкрито нівелюють цінність друга, оскільки його місце визначається поряд із неістотами або тваринним світом.

3.Тривалість дружніх зв'язків наводиться у порівнянні реальної дружби із залученням цитати із есе Р.В. Емерсона щодо часу, який присвячується спілкуванню (friendship requires more time than poor busy men can usually command). У сучасному віртуальному світі все швидко, можна втиснутися у мережу друзів у будь-який час (to tap into our network offriends when it is convenientfor us), іноді це взагалі безтурботно і безпроблемно (it's a way of maintaining a friendship without having to make any effort whatsoever).

4.Надійність віртуальної дружби визначається через порівняння із реальною дружбою за допомогою цитати із газети "The Times", де дружба номінується слабкістю та непевністю (the vulnerability and uncertainty that true friendship entails), коли у мережах дружні стосунки позначаються як надійні, людина позбавлена ризику мати ду­шевний біль, бути осміяним (Real intimacy requires risk-the risk of disapproval, of heartache, of being thought a fool. Social networking websites may make relationships more reliable).

Отже, до складу телеономного концепту ДРУЖБА входять слоти ближньої периферії: місце дружби та джере­ло знаходження друзів, мета дружби, типи друзів, кількість та коло друзів. У дальній периферійній зоні концепту ДРУЖБА акцент здійснено на аксіологічному потенціалі (цінність дружби та друга, тривалість дружніх зв'язків, надійність віртуальної дружби). Для підсилення ефемерності віртуальної дружби наведені висловлювання, які містять таку ознаку справжньої дружби як душевність і пов'язані із нею почуття людини. У віртуальній дружбі почуття з легкістю приховуються, тим самим порушується цінність таких стосунків.

Наведений аналіз свідчить, що для тематизації концепту ДРУЖБА залучені лексичні номінації, які надають негативне забарвлення усьому концепту.

Література:

1.Воркачев С. Г. Сопоставительная этносемантика телеономных концептов "любовь" и "счастье" (русско-ан­глийские параллели) : Монография / С. Г. Воркачев; Волгоград : Перемена, 2003. - 164 с.

2.Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин; М., 1981. - 139 c.

3.Дейк ван Т. А. Язык. Познание. Коммуникация. Перевод с английского. Составитель В. В. Петрова / ван Т. А. Дейк; Под редакцией Герасимова М. Г. М., 1989. - 312 с.Методологические проблемы когнитивной лингвистики : Научное издание / Под редакцией И. А. Стернина. -Воронежский государственный университет, 2001. - С.182.

4.Москальская О. И. Грамматика текста / О. И. Москальская; М. : Высшая школа, 1981. - 183 с.

5.Новиков А. И., Чистякова Г. Д. К вопросу о теме и денотате текста / А. И. Новиков, Г. Д. Чистякова // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. 1981. - Т. 40., № 1. - С. 48 - 56.

6.Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры / Ю. С. Степанов; М. - 1997. - 824 с.

7.Фесенко Т. А. Этноментальный мир человека : опыт концептуального моделирования. Дисс. ... д-ра филол. наук. - М. : 1999. - 364 с.

8.Шейхль З. П. О форме эссе у Канетти / З. П. Шейхль // Вопросы философии. - 2007. - № 3. - С. 22-29.

 

10.Engelkamp J., Zimmer H.D. Dynamic Aspects of Language. Focus and Presupposition. Springer Verlag. Berlin, Heidelberg, New-York, Tokyo. 1983. - 142 с.

Rosen, Christine. Virtual Friendship and the New Narcissism / C. Rosen // The New Atlantis. - Summer 2007. - No. 17, P. 15-31.Коляда Е. К.,

ВНУ імені Лесі Українки, Бойчук В. М.,

Луцький педагогічний коледж імені Ярослава Галана

СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "ПЕСИМІЗМ"

В ПЛОЩИНІ ЛІНГВІСТИКИ

У статті узагальнено сутність, зміст та значення соціально-філософського поняття "песимізм" і окреслено його предметну область. Встановлено, що завдяки антропоцентричному підходу до аналізу мовних явищ вивчення песимістичних настроїв особистості може отримати лінгвоцентричну інтерпретацію.

Ключові слова: соціально-філософське поняття, песимізм, екологічний песимізм, технологічний песимізм, культурний песимізм, оптимізм.

В статье обобщено суть, содержание и значение социально-философского понятия "пессимизм" и обозначе­но его предметную область. Установлено, что благодаря антропоцентрическому подходу к анализу языковых яв­лений изучение пессимистических настроений личности может получить лингвоцентрическую интерпретацию.

Ключевые слова: социально-философское понятие, пессимизм, экологический пессимизм, технологический пессимизм, культурный пессимизм, оптимизм.

The article deals with the essence, subject-matter and meaning of the socio-philosophic concept "pessimism" and defining its subject field. It has been established that due to the anthropological approach to linguistic phenomena the investigation ofperson's pessimistic mood may gain linguistic interpretation.

Key words: socio-philosophic concept, pessimism, ecological pessimism, technologic pessimism, cultural pessimism, optimism.

Гуманізація мовознавства, розуміння мовної особистості як засобу проникнення в мову, обумови­ли загальну тенденцію сучасного лінгвістичного пізнання - рух від сфери систем до центру цих систем - людини. Саме антропоцентричний підхід у мові дозволяє розглядати особистість як суб'єкт мовної ко­мунікації. Принцип антропоцентризму робить можливим перехід від деперсоналізованого предметно­го уявлення про мову до персоналізованого. Завдяки цьому принципу психофізіобіологічні, соціально-ді-яльнісні, морально-етичні характеристики особистості доповнюються лінгвоцентричною інтерпретацією [10, с. 97]. Саме у цьому і полягає актуальність дослідження соціально-філософської категорії "песимізм" з по­зицій сучасного мовознавства. Метою нашого дослідження є узагальнення сутності, змісту та значення поняття "песимізм" та визначення його предметної області.

В європейській культурній самосвідомості, особливо в європейській філософії останнього століття, проблема наближення кінця стала однією із тих ідей, які дали творчий імпульс перегляду основ філософії. Ідея песимізму знайшла своїх прихильників в особі Дж. Леопарді, Ед. фон Ґартмана, О. Ковалевського. Вони стверджували ре­альність страждання, його відсутність визначали як щастя [6, с. 6]. Особливий резонанс проблематика песимізму отримує в наш час - час фундаментальних змін в соціальній свідомості.

Етимологічно поняття "песимізм" походить від латинського pessimus (найгірший), що з часом закріпилося у дослідницькому філософському підході до песимізму, який у сучасних довідкових джерелах з філософії визнача­ється як 1) умонастрій, відповідно якого зла доля має основне значення в житті та є неминучою, основною в лю­дині є схильність до зла, а не до добра, тому всі людські зусилля є марними [2, с. 173], 2) позиція чи філософська доктрина, яка вказує на те, що сума зла в світі перевищує суму добра, а людське життя - це невпинне страждання, тому що призначення людини - діяти, а дія полягає в зусиллі мати те, що ми не маємо [3, с. 395], 3) один із двох основних способів сприйняття світу, що виражає негативне, підозріле, недовірливе ставлення до нього; проти­стоїть оптимізму. У філософському розумінні песимістичний світогляд вказує на переважання у світі страждань і на марну боротьбу добра зі злом, на торжество несправедливості, на безглуздість людського життя та історичного процесу [12, с. 698], 4) світовідчуття, пройняте безнадією та зневірою; філософські концепції, які в аналізі буття і пізнання виходять з положення про те, що світ влаштований не кращим чином, ним керують стихійні сили, він не­закономірний, тому в ньому багато випадковостей, світ хаотичний і безглуздий. Отже, світ не пізнається логікою, в ньому немає загальних, універсальних істин, єдиних законів. Основою буття і його суттю є страждання і абсурд, а сенс життя - лише в їх подоланні [11, с. 182], 5) філософський напрям, який, на противагу оптимізму, бачить у світі насамперед негативні сторони, вважає світ безнадійно поганим, а людське існування - до кінця безглуздим [14, с. 371], 6) соціально-філософське поняття, яке відображає оцінно-вольову сторону світогляду, що негативно визначає навколишній світ, стан і місце людини в ньому та ґрунтується на утвердженні міри життя запереченням за допомогою найгіршого [6, с. 5].

Предметна область поняття "песимізм" включає чотири визначення: екологічний песимізм, культурний песи­мізм, технологічний песимізм та оптимізм і песимізм.

Екологічний песимізм - напрям у філософії, економічній теорії, соціології і футурології, представники якого вважають, що глобальні проблеми, які постали перед людством (виснаження мінеральних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, забезпечення продуктами харчування), неможливо вирішити без зменшення прирос­ту населення [8, с. 625]. Екологічний песимізм ґрунтується на думці, що технічна цивілізація зайшла у глухий кут. Загибель природи в результаті технічного прогресу неминуча, а це наближає смертний час людства [9, с. 158]. Еко­логічний песимізм виник у семидесятих роках двадцятого століття. Провідними науковцями, які працюють у цій

© Коляда Е. К., Бойчук В. М., 2012галузі, є Дж. Форрестер, Д. Медоуз, Р. ейлбронер, А. Эрліх. Ідеї екологічного песимізму підтримують представники різноманітних інтелектуальних напрямів, які виступають проти концепцій необмеженого соціального прогресу.

Культурний песимізм - поняття, що інтерпретується по-різному: 1) культура визнається явищем, яке негатив­но впливає як на окрему особу, так і на суспільство в цілому, 2) культурний процес розглядається як такий, що призводить до повного розпаду, деградації та знищення культури, 3) визнання необхідності наявності в самій культурі критичного, скептичного та песимістичного аспектів як факторів, що сприяють збереженню її життєз­датності [5, с. 271].

Технологічний песимізм - негативна оцінка перспектив науково-технічного прогресу та його ролі в розвитку людства. Він підкреслює суперечливість екологічних, соціально-політичних та антропологічних наслідків роз­витку науки і техніки [7, с. 193]. Проблеми, що супроводжують технічний прогрес, а саме, ті, що пов'язані з роз­щепленням атомного ядра та втручанням у генетичний код, примушують визнати, що технізована природа здатна на негативну активність.

Оптимізм і песимізм - два протилежних ставлення до розвитку подій. На відміну від песимізму, оптимізм - це віра в краще майбутнє, у можливість перемоги добра над злом, справедливості над несправедливістю [13, с. 289]. Взаємозв'язок оптимізму та песимізму має велике значення у формуванні світогляду та суспільної активності соціального суб'єкта. Розвиток взаємозв'язку оптимізму та песимізму відображає процес зміни картини світу, планів на майбутнє соціальних суб'єктів, соціальної перспективи.

Взаємозв'язок оптимізму і песимізму узгоджує минулий життєво важливий досвід з життєво важливими змі­нами, відтинаючи все неважливе та нежиттєве в майбутньому. У свою чергу, потік життя коригує взаємозв'язок оптимізму і песимізму, вимагає від людини і масштабних соціальних суб'єктів, у які вона входить, повноти буття

[6, с. 8].

З огляду на вищесказане спробуємо проаналізувати декілька наукових праць, в яких досліджуються філософ­ський, соціальний та психологічний аспекти взаємозв'язку між оптимізмом та песимізмом.

Глибокий аналіз оптимізму та песимізму як світоглядних вимірів пропонує М.А. Лепський. Поставивши собі за мету соціально-філософське осмислення взаємозв'язку оптимізму та песимізму, його сутності, змісту і зна­чення у процесі формування соціальної перспективи, автор з'ясував, що формування соціальної перспективи як взаємозв'язку оптимізму й песимізму виявляється в єдності оцінно-вольового зрізу світогляду, котрий ґрунту­ється на мірі життя. У науковий обіг було введено як єдину основу в різних визначеннях оптимізму і песимізму триєдину міру життя, яка формує систему цінностей в єдності існування, здійснення (отримання душевного і духовного в житті) і реалізації (втілення душевного і духовного в дійсність). Такий підхід дозволяє аналізувати розбіжності в оцінно-вольовому визначенні дійсності соціальних суб'єктів на основі рівня повноти буття. До­слідивши поняття, міри життя автор запровадив класифікацію взаємозв'язку оптимізму та песимізму, який може бути змістовним (наповненим), якщо стверджує триєдність міри життя; відносним (неповний та незрілий зміс­товний взаємозв'язок, з нерозвиненою мірою життя); та на хибних основах (спотворених засадах, які руйнують життя) [6, с. 4].

Всебічний опис соціального оптимізму та песимізму як філософської антропогеми пропонує Ш.Х. Боташева. Вибравши об'єктом дослідження соціальний оптимізм і соціальний песимізм як філософські категорії, що розгля­даються з позицій філософсько-антропологічного та соціально-філософського аналізу, авторка здійснює цілісний комплексний аналіз соціальної значимості оптимізму та песимізму, визначає етимологічний зміст понять "соці­альний оптимізм" та "соціальний песимізм" в рамках формування нової філософської антропогени техногенного суспільства, пропонує нове концептуальне визначення феноменів оптимізму та песимізму через системну екс­плікацію дієвої природи соціальних суб'єктів. У роботі не тільки відображено значення оптимізму та песимізму як індикаторів соціальної напруги у всіх сферах сучасного суспільства, а й виявлена роль соціального песимізму як атрибуту деструктивної свідомості суспільства та досліджено перспективи позитивної реалізації оптимізму в духовно-моральній сфері [1, с. 3].

Психологічних аспектів взаємозв'язку оптимізму та песимізму торкається М.С. Замишляєва, яка досліджує основні методологічні, теоретичні, емпіричні та практичні підходи до розуміння оптимізму/песимізму особистос­ті та суміжних з ними понять надії/безнадії, оптимістичного та песимістичного стилів атрибуції та самоефектив-ності. Авторка робить висновок, що диспозиційний оптимізм і песимізм - це стійкі особистісні риси, що не детер­мінуються психологічними особливостями, які обумовлюються статевою рольовою ідентичністю чи належністю до певної вікової категорії. На думку дослідниці, розвиток оптимізму та песимізму особистості обумовлюється впливом мезофакторів соціалізації, одним з яких є місце проживання, що визначає соціокультурні відмінності вираження даних конструктів [4, с. 3].

Запропонований виклад дає змогу зробити висновок, що соціально-філософська категорія "песимізм", філо­софські, соціальні та психологічні аспекти котрої були об'єктом різноманітних наукових розвідок, є перспектив­ною для досліджень в межах сучасної лінгвістичної парадигми.

Література:

1. Боташева Ш. Х. Социальный оптимизм и пессимизм как философская антропогема : автореф. дисс. ... д-ра филос. наук : 09.00.11 / Ш. Х. Боташева. - Ставрополь, 2002. - 27 с.

2. Василенко Л. И. Краткий религиозно-философский словарь / Л. И. Василенко. - М. : Истина и жизнь, 1996. -256 с.

3.Жюлиа Д. Философский словарь. Пер. с франц. / Д. Жюлиа. - М. : Междунар. отношения, 2000. - 544 с.

4. Замышляева М. С. Оптимизм и пессимизм в совладающем поведении в юношеском воздасте : автореф. дис. ... канд. психологических наук : 19.00.13 / М. С. Замышляева. - М., 2006. - 19 с.Левит С. Я. Культурология. XX век. Энциклопедия / С. Я. Левит. - Т. 1. - СПб. : Университетская книга ; ООО Алетейя, 1998. - 447 с.

5. Лепський М. А. Взаємозв'язок оптимізму та песимізму : проблема соціальної перспективи : автореф. дис. ... д-ра філософ. наук : 09.00.03 / М. А. Лепський. - К., 2006. - 35 с.

6. Некрасов С. И. Философия науки и техники : тематический словарь-справочник / С. И. Некрасов, Н. А. Не­красова. - Орёл : ОГУ, 2010. - 289 с.

7. Новейший философский словарь / Сост. А. А. Грицанов. - Минск : Изд-во. В. М. Скакун, 1998. - 896 с.

8. Таран В. О. Соціальна філософія : навч. посіб. / В. О. Таран, В. М. Зотов, Н. О. Рэзанова. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 272 с.

 

10.Тищенко К. Метатеорія мовознавства / Костянтин Тищенко. - К. : Основи, 2000. - 350 с.

11.Удовиченко Е. М. Философия : конспект лекций и словарь терминов (элементарный курс) : учеб. Пособие / Е. М. Удовиченко. - Магнитогорск : МГТУ, 2004. - 203 с.

12.Философия : энциклопедический словарь/ Под. ред. А. А. Ивина. - М. : Гардарики, 2006. - 1072 с.

13.Философский словарь / Под ред. И. Т. Фролова. - 6-е изд., перераб. и доп. - М. : Политиздат, 1991. - 560 с.

Философский энциклопедический словарь / Ред.-сост. Е. Ф. Губский и др. - М. : Инфра-М, 2003. - 576 с.УДК81'373.74 : [811.222.1 + 811.161.2]

Копчак О. І.,

Київський національний лінгвістичний університет

ТИПИ МІЖМОВНИХ СПІВВІДНОШЕНЬ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З КОМПОНЕНТОМ-ГЛЮТОНІМОМ СУЧАСНИХ ПЕРСЬКОЇ І УКРАЇНСЬКОЇ МОВ

У пропонованій статті зроблено спробу встановити типи еквівалентності фразеологічних одиниць із компо-нентом-глютонімом та виявити риси, характерні для перської і української культур, що виражають ментальні особливості носіїв двох мов, зафіксовані у зазначених фразеологізмах.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, глютонім, еквівалентність.

В предлагаемой статье предпринята попытка установить типы эквивалентности фразеологических единиц с компонентом-глюттонимом и определить черты, характерные для персидской и украинской культур, которые выражают ментальные особенности носителей двух языков, зафиксированные в указанных фразеологизмах.

Ключевые слова: фразеологическая единица, глюттоним, эквивалентность.

The submitted paper is dedicated to study the equivalency types of the phraseological units with gluttіо component and pay more attention to those phenomena and facts which constitute the ethnic-cultural peculiarity of these phraseological units in the Persian and Ukrainian language.

Key words: phraseological unit, gluttw component, equivalency.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови