О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 4

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

- She had regained her breath and was beginning to resist (J. London "Before Adam").

Одним із найпоширеніших та найуживаніших засобів вираження зачинної фазовості в англійській мові є лек­сичні одиниці. Фазова лексика є взаємозв'язаною та розгалуженою системою лексем та фразеологічних слово­сполучень, які мають не тільки спільну концептуальну базу, але також зв'язані, як правило, дериваційними від­ношеннями. До лексичних одиниць зачинної фазовості належать слова різних лексико-граматичних категорій (ді­єслова, іменники, прикметники, прислівники), що мають фазову семантику, наприклад: begin, beginning; initiate, initial, initially; фразові дієслова типу to flake out, to fade away, to nod off, to pitch into sth, а також ідіоматичні одиниці, наприклад: to see the light, to get/set/start the ball rolling, to set up a shop тощо.

Серед дієслів, іменників, прикметників та прислівників із фазовими значеннями провідними є фазові дієслова. Саме вони створюють ситуації, у яких фазове значення є ремою. Інші частини мови, зазвичай, беруть участь у формуванні складних аспектуально-таксисних ситуацій, переважно залишаючись темою, таким чином зв'язуючи події тексту у їхній послідовності та взаємозв'язку.

Фазові іменники займають друге місце після фазових дієслів у ієрархії фазової лексики, оскільки вони можуть слугувати рематичною частиною висловлювання, хоча й значно поступаючись у цьому фазовим дієсловам. Імен­ники з фазовим значенням є будівельним матеріалом для створення численних фразеологічних та ідіоматичних одиниць типу from start to finish, from the outset, at the beginning, for a start, (right) from the word go тощо.

Найбільш мобільну частину зачинної фазової лексики складають зачинні дієслова. Вони безпосередньо вира­жають фазу аспектуальної дії, мають широкі синтаксичні можливості, можуть сполучатися як одне з одним, так й з іншими дієслівними операторами, наприклад з модальними та каузативними дієсловами.

Фазові характеристики дії знаходять своє відображення у семантиці великої кількості лексичних одиниць фазовості. Частина з них пов'язана з "чистою" фазою, тобто однозначно (визначення цих лексичних одиниць побудовані на базових фазових дієсловах та виразах: begin, start, first, for the first time, etc.) вказують на такі типи початку:

1) початок як момент переходу від небуття до буття: to be born, give birth to, to institute;

2) початок як ступінь розвитку дії: start - begin to move; go at - begin or proceed vigorously;

3) повторний початок: resume, reopen, recommence.

Щодо зачинних фразових дієслів, то в англійській мові постпозитиви, які походять від прислівників та при­йменників, часто супроводжують повнозначні дієслова зі значенням руху, просування, розповсюдження та й влас­не фазові дієслова. Як правило, вони мають підсилюючу функцію. Якщо сполучення дієслова та постпозитива має спільне фразеологічне значення, тоді маємо справу з регулярною закріпленістю значення початку. Це при­зводить, перш за все, до генералізації значення дієслова, що дозволяє фразовому дієслову сполучатися з широким колом предикатних актантів різної семантики.

Найчастотнішими у таких сполученнях є дієслова руху. Дієслова руху у сполученнях з іменниками зі значен­ням різних видів діяльності або існування позначають початок ситуації, тобто її виникнення: enter upon, come into existence, to start off, to start up.

Основною семантичною особливістю фазової дієслівної лексики є її облігаторна орієнтація відповідно до типу діяльності, наприклад: to aggress - to begin to quarrel; to take up - to begin to advocate or support, to engage - to begin fighting with sb ... Ця семантична особливість фазової лексики відображає специфіку об'єктивних фазових зв'язків. Фаза (кількість) дії не може мати окремого, незалежного від самої дії (якості) існування. Вони є нероздільними.

Ця риса фази відображається і у синтаксичних одиницях - різноманітних дієслівних словосполученнях. Ми виокремили такі моделі фазових зачинних синтаксичних одиниць:

1) "зачинне фазове дієслово + інфінитив", наприклад: to begin to read, to start to smoke, to commence to do;

2) "зачинне фазове дієслово + герундій", наприклад: to start crying, to begin writing;

3) "зачинне фазове дієслово + іменник", наприклад: to start a war, to begin a lesson;

4) "зачинне копулятивне дієслово + прикметник", наприклад: to become red, to grow dark, to get silent, to fall ill, to turn yellow;

5) "зачинне копулятивне дієслово + іменник", наприклад: to become a writer, to become a rich man;

6.) "зачинне копулятивне дієслово + дієприкметник минулого часу", наприклад: to get broken, to become tired;

7) "зачинне дієслово (зі значенням каузативності) + іменник (зі значенням живого/неживого об'єкта) + (при­йменник) + герундій", наприклад: to draw smb. into discussing smth., to stir smb. into speaking;

8) "зачинне дієслово + (іменник) + прийменник + іменник", наприклад: to get into/out of place, to involve smb. into sth.

Базовим дієслівним компонентом численних синтаксичних одиниць фазовості є одиниці, що потребують се­мантичного поширення. Це основні інгресивні дієслова (begin, commence, start), копулятивні дієслова (become, get, go, grow, make, turn), дієслова широкої семантики (come, put, set, take). Дієслівне ядро синтаксичних одиниць фазовості поширюється за рахунок дієслівних компонентів (інфінитив, герундій, дієприкметник минулого часу) та номінативних компонентів (іменники з прийменником та без прийменника, прикметники, займенники), що виражають вид діяльності.Контекст - є іншим розповсюдженим засобом вираження зачинної фазовості. Компоненти, які утворюють текст - сполучники, обставинні показники тривалості дії, раптовості виникнення нової ситуації, імпліцитна за-чинність, слугують контекстуальними засобами передачі аспектульно-таксисних ситуацій з імпліцитним фазо­вим компонентом значення. Система аспектологічного контексту охоплює як суто мовні засоби, так й ситуативні чи екстралінгвальні фактори оформлення аспектуальних значень конкретних дій.

Проспективність та ретроспективність імплікують виникнення / припинення ситуації та самі по собі мають фазовий характер. Хоча це не виключає наявності фазового дієслова у висловлюванні. Так, фаза проспектив-ності у наступному реченні позначається фазовим дієсловом:

-  Then I will start dressing myself to go out... (J. Joyce "Ulysses").

Крім планування, проспективності та реального початку дії можна виділити ще одну ситуацію. Це - невдала спроба виконання дії, що вводиться дієсловами try та pretend, які можуть її передати самостійно без фазових лексем:

-  He tried, because he loved her, to interest her in these things intelligently, but while she pretended slightly, she could not really see or care, and it was very plain that she could not (T. Dreiser "The Financier").

Початок дії можна передати обставиною зі значенням "раптово, зненацька" типу suddenly, immediately, instantly, unexpectedly, quickly, abruptly, promptly, instantaneously, instantly, unexpectedly, at once, all at once, rapidly, impatiently, intently, all of a sudden, virtually, presently:

-  He asks me to visit you, and I am happy - for reasons which you shall presently hear - to comply with his request (W. Collins "The Law and the Lady");

-  Sometimes people carry the mask they assumed that in due course they actually become the persons they seem (S. Maugham "The Moon and Sixpence").

Фазові дієслова та обставини способу дії використовуються у різних варіаціях. Інколи, для передачі фази дії вистачає тільки обставини, в інший час це здійснюється фазовим дієсловом, або обставина може використовува­тися для якісної характеристики фази дії:

-  His notion was to wheedle your mistress out of the money by good behavior; but it seems he started badly by quarreling with her about a fiddle-playing parson (W. Collins "The Queen of Hearts").

Поява у полі зору спостерігача суб'єкта ситуації, який виконує певну дію, передається дієсловами go/come у сполученнях із герундієм повнозначного дієслова. Ціле сполучення має значення характеризації або конкретиза­ції. При цьому дієслово come позначає наближення суб'єкта ситуації до спостерігача, а сама дія, що характеризує повнозначне дієслово, могла розпочатися раніше:

-  Elizabeth jumped out; and, after giving each of them an hasty kiss, hurried into the vestibule, where Jane, who came running downstairs from her mother's apartment, immediately met her (J. Austen "Pride and Prejudice").

У сполученнях дієслова go з герундієм, герундій передає дію, яка розпочалася:

-  Now on this occasion she went babbling as if he were broken-hearted, in need of her greatest care and tenderness (Dreiser "The Financier").

З викладеного вище стає очевидним, що зачинна фазовість виражається не тільки за допомогою зачинних ді­єслів. Для сучасної англійської мови характерним є цілий комплекс різноманітних одиниць зачинної фазовості, на всіх рівнях лінгвістичного аналізу - словотвірні, морфологічні, лексичні, синтаксичні та контекстуальні засоби, що передають універсальні стосунки реального світу. Перспективним напрямом наукових пошуків у майбутньо­му може стати аналіз сполучуваності та функціонування одиниць зачинної фазової лексики у тексті.

Література:

1. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка / Ю. Д. Апресян. - М. : Языки рус­ской культуры, 1995. - 472 с.

2. Бондарко А. В. Теория значения в системе функциональной грамматики / А. В. Бондарко. - Москва : Наука, 2002. - 768 с.

3. Маслов Ю. С. К основаниям сопоставительной аспектологии / Ю. С. Маслов // Вопросы сопоставительной аспектологии. - Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1978. - С. 4-44.

4. Недялков В. П. Начинательность и средства ее выражения в языках разных типов / В. П. Недялков // Теория функциональной грамматики : Введение, аспектуальность, временная локализованность, таксис. - М. : Едиториал УРСС, 2003. - С. 180-195.

Храковский В. С. Кратность. Фазовость / В. С. Храковский // Теория функциональной грамматики. - Л. : Наука, ЛО, 1987. - С. 127-180.Бойко Я. В.,

Донецький національний університет

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЕСТЕТИЧНОЇ ОЦІНКИ У ПОЕТИЧНОМУ ТЕКСТІ (на матеріалі лірики англійського романтизму)

У статті розглянуто особливості процесу концептуалізації естетичної оцінки в аксіологічно навантажених художніх концептах прекрасне і потворне у поезії англійського романтизму. Ключові слова: художній концепт, естетична оцінка.

В статье рассмотрены особенности процесса концептуализации эстетической оценки в аксиологично нагру­женных художественных концептах прекрасное и уродливое в поэзии английского романтизма. Ключевые слова: художественный концепт, эстетическая оценка.

The article highlights the peculiarfeatures of conceptualization process ofaesthetic evaluation in value-loaded literary concepts the beautiful and the uoly in English romanticism poetry. Key words: literary concept, aesthetic evaluation.

Поетичний текст перебуває у фокусі не тільки літературознавчих (В.М. Жирмунський, Б.В. Томашевський,

B.Б. Шкловський) і перекладознавчих (М. Лукаш) досліджень, а й залишається об'єктом уваги українських і за­рубіжних лінгвістів. У мовознавстві вивчалися такі його аспекти, як: структурний (К. Леві-Строс, Ю.М. Лотман), семіотичний (Р. Барт, Р.О. Якобсон), стилістичний (В.В. Виноградов, В.А. Кухаренко, А.М. Кинщак), лінгвокогні-тивний (Л.І. Белєхова, В.Б. Бурбело, Л.В. Димитренко). Структурування естетичної оцінки, утіленої у поетичних творах, потребує реконструкції складників поетичної картини світу - художніх концептів як одиниць пізнання й осмислення світу, які віддзеркалюють специфіку індивідуально-авторського когнітивного стилю в поетичних творах.

Мета цієї статті - визначити особливості процесу концептуалізації естетичної оцінки в аксіологічно наванта­жених художніх концептах прекрасне і потворне. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання наступних завдань: 1) охарактеризувати художній концепт як засіб реконструкції' індивідуально-авторського світобачення; 3) встановити місце ціннісного компонента у структурі аксіологічно навантажених художніх концептів прекрасне і по­творне у поетичному тексті.

Важливим здобутком поетологічного напряму у концептології (D. Freeman, M. Freeman, G. Lakoff, R. Tsur, M. Turner, Л.І. Бєлєхова, О.П. Воробйова, О.М. Кагановська, В.Г. Ніконова та ін.) є теоретичне обґрунтування художнього концепту. Уведений у 1928 р. російським мислителем С.А. Аскольдовим-Алексєєвим, термін "ху­дожній концепт" позначає "мисленнєве утворення, що заміщає в процесі думки безліч предметів одного й того ж роду" [1, с. 267]. Поділяючи концепти на художні (в мистецтві) і пізнавальні (в науці), С.А. Аскольдов-Алексєєв акцентує на тому, що в художньому концепті найбільш повно виявляється "невизначеність можливостей", їхня непідпорядкованість ні вимогам відповідності реальній дійсності, ні законам логіки. Безліч інтерпретацій, безліч асоціацій, пов'язаних із сприйняттям кожного конкретного тексту, характеризується невизначеністю і неперед-бачуваністю реакцій тих, хто сприймає текст. "Зв'язок елементів художнього концепту ґрунтується на логіці і реальній прагматиці художньої асоціативності" [1, с. 275]. Саме потенційність, тобто "неможливість у сенсі роз­криття (а інколи і пряма символістика), становлять визначальну цінність художніх концептів, особливо концептів художньо-емотивних" [1, с. 276].

У річищі когнітивної поетики художній концепт характеризується "індивідуальністю, естетизмом і своєрідною образністю" [4, с. 28-29]. Художні концепти як складники концептуальної картини світу у літературному творі, що втілюють індивідуально-авторське світобачення, відрізняються від концептів культури та мовних концептів, на думку В.Г. Ніконової, за кількома параметрами: за змістом і способом експлікації, обсягом та історичною мінли­вістю [6, с. 51-59]. Виявлення контекстуальних утілень художнього концепту дозволяє реконструювати індивіду­ально-авторську картину світу, якою вона постає у художньому творі, простежити особливості авторської інтер­претації культурно-історичного досвіду, визначити систему уявлень, цінностей тощо у світобаченні літературної особистості, втілених у художньому тексті.

Складність і багатовимірність структури художнього концепту не викликає сьогодні жодних сумнівів, проте інвентар складників / компонентів / шарів / модусів концепту належить до дискусійних питань. Наприклад, немає єдиної думки щодо наявності у структурі концепту ціннісного компонента, який "визначає місце репрезентовано­го концептом феномена у системі аксіологічних орієнтирів лінгвокультурного соціуму" [5, с. 139-140]. Зокрема,

C.Г. Воркачов уважає, що він не є релевантним для лінгвістичних досліджень [3, с. 21]. Але більшість дослідни­ків наголошує на значущості ціннісного складника у структурі концепту, оскільки саме цей компонент, у якому віддзеркалюються фундаментальні характеристики лінгвокультури, закріплюються загальноприйняті норми со­ціальної поведінки індивіда, визначає етнокультурну специфіку концепту [5, с. 27].

Аксіологічність концепту пронизує всі компоненти його структури і ускладнює виокремлення власне поня­тійних, ціннісних та образних ознак, адже вони перебувають у тісному зв'язку, наприклад, в етичних концептах [9], у бінарних лінгвокультурних концептах прекрасний / потворний [7], у концепті феліцітарної оцінки ЩАСТЯ [2] та ін. У результаті схрещення, внутрішньої нерозривності, з одного боку, ціннісного, а з іншого, - поняттєвого й образного складників утворюються гібридні типи - поняттєво-ціннісний та образно-ціннісний складники у структурі концепту [2, 7].

 

© Бойко Я.В., 2012Саме аксіологічне навантаження вирізняє процес концептуалізації естетичної оцінки в художніх концептах прекрасне і потворне, які не "мисляться", а "переживаються", за Ю.С. Степановим, як "предмет емоцій, симпатій і антипатій, а іноді й зіткнень" [8, с. 43].

Поняттєвим змістом, структурованим у таких концептах, є позитивна чи негативна оцінка суб'єктом (худож­ником слова) об'єктивного світу, послідовності життєво важливих подій як у зовнішньому стосовно індивіда матеріальному світі (terrible towers, appalling mist, howling, despair), наприклад: "I hear rushing of muskets and bright'ning of swords; and visages, redd'ning with war, / Frowning and looking up from brooding villages and every dark 'ning city" [10, с. 416]; as, risen from beneath, the Archbishop of Paris arose / In the rushing of scales, and hissing of flames, and rolling of sulphurous smoke [10, с. 416]. Або оцінка стану у його / її внутрішньому духовному світі, наприклад: in his soul stood the purple plague [10, с. 408], the rushing of chaos overwhelm'd his dark soul [10, с. 408]. Наприклад, " <...> his den was short / And narrow as a grave dug for a child, with spiders' webs wove, and with slime / Of ancient horrors cover 'd, for snakes and scorpions are his companions; / Inflames of red wrath burning" [10, с. 416].

Роль суб'єкта полягає у співвіднесенні властивостей об'єктів із загальнолюдськими / етнокультурними / со-ціумними нормами та еталонами на основі власних ціннісних орієнтирів.

Позитивний чи негативний емоційний стан переживання суб'єктом цієї оцінки упредметнюється в образних асоціаціях на підставі уподібнення більш конкретним об'єктам. Наприклад, "And the den nam'dHorror held a man / Chain'd hand and foot; round his neck an iron band, bound to the impregnable wall; /In his soul was the serpent coil'd round in his heart, hid from the light, as in a cleft rock: /And the man was confin'd for a writing prophetic" [10, с. 404].

Отже, нерозривна єдність поняттєвого, образного й ціннісного складників художніх концептів прекрасне і по­творне, що структурують інтелектуально-емоційну естетичну оцінку у поетичному тексті, уможливлює виокрем­лення поняттєво-ціннісного й образно-ціннісного складників.

Література:

1.Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология : [под ред. проф. В. П. Нерознака]. - М. : Academia, 1997. - С. 267-279.

2.Братусь Т. В. Гендерна специфіка об'єктивації концепту щастя у сучасному англомовному художньому дис­курсі : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / Т. В. Братусь. - Харків, 2009. - 225 с.

3.Воркачев С. Г. счастье как лингвокультурный концепт / С. Г. Воркачев. - М. : ИТДГК Гнозис, 2004. - 236 c.

4.Ізотова Н. П. Текстовий концепт шлях до слави в англомовних біографічних романах ХХ століття: семантико-когнітивний та наративний аспекти : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / Н. П. Ізотова. - К., 2009. - 252 с.

5.Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс : [монография] / В. И. Карасик. - Волгоград : Пере­мена, 2002. - 477 с.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови