О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 40

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Постановка наукової проблеми та її значення. Кожний етнос формується у певних природних умовах, "еко­логічній ніші", специфіка якої відбивається на культурі життєзабезпечення народу (житло, одяг, їжа тощо). Крім того, представники окремого етносу пов'язані з конкретною екологічною нішею харчовими особливостями. Це означає, що у представників етносу усталюється орієнтація на певні види харчування. Назви традиційних страв ми можемо назвати однією з національно-культурних реалій, а у складі фразеологізмів виявляється їхня націо­нальна своєрідність та особливості народних асоціацій [5, с. 6].

Група фразеологізмів з компонентом-глютонімом досить поширена і, безумовно, заслуговує на увагу. Глюто-німи (від лат. gluttіо - ковтати, споживати) - лінгвістичні знаки з широким спектром плану вираження (від слова до тексту) і плану змісту (репрезентують харчову картину світу в складі кулінарного коду, а також прагмасеман-тичну, аксіологічну категоризацію через домінантні семи у складі паремійного сегменту антропоцентричного та інших культурних кодів) [6, с. 151]. Лінгвістична зацікавленість саме цими фразеологізмами не випадкова: не існує жодної лінгвокультури у світі, яка не зафіксувала б фразеологічні одиниці, пов'язані з їжею. Їжа постає як однин із визначальних культурних феноменів, є і буде невід'ємною частиною людського життя. Тому з повним правом можна стверджувати, що вивчення зв'язків культури харчування певного етносу з його мовою постає як одна з форм вивчення його етнічної культури, що сприяє глибшому пізнанню його ментальності, багатопла­нове втілення якої відбулося у мові. Сучасний етап розвитку лінгвістики характеризується тим, що все більше науковців обирають об'єктом аналізу гастрономічний дискурс: у лінгвокультурному аспекті (Н.П. Головницька, С.М. Руденко), з погляду лінгвосеміотики (С.В. Захаров), у гендерному аспекті (А.Ю. Зємскова), у компаративній фразеології (К.І. Мізін, Є.А. Юріна).

Актуальність пропонованого дослідження зумовлена необхідністю поглибленого зіставного вивчення на­ціональної специфіки та можливостей фразеологізмів з компонентом-глютонімом, які в українській і перській лінгвокультурах віддзеркалюють у своїй семантиці особливості менталітету й традицій, що притаманні пред­ставникам цих культур, тому так важливо виявити мовні прояви цих особливостей.

Методи дослідження: 1) метод компонентного аналізу використовується для визначення семантичної струк­тури досліджуваних фразеологізмів; 2) зіставний метод використовується для дослідження й опису фразеологіз­мів через їхнє системне порівняння з фразеологізмами іншої мови з метою виявлення їхньої специфіки.

Мета нашого дослідження полягає у встановленні типів еквівалентності фразеологічних одиниць із компо-нентом-глютонімом сучасних перської і української мов.

Об'єктом дослідження виступають масиви українських і перських фразеологізмів із компонентом-глютоні-мом у широкому розумінні (фраземи і перемії). Предмет дослідження у пропонованій статті - типи еквівалент­ності фразеологічних одиниць з компонентом-глютонімом сучасних перської і української мов.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Фразеологічний склад - це специфічна для кожної мови національно маркована частина лексикону. Постійно поповнюючись новими одиницями, фразеологічний склад віддзеркалює культурно-історичний досвід народу, а також особливості істо­ричних законів розвитку мови. Беручи за основу класифікацію М.П. Кочергана [4, с. 341], та з огляду на значення фразеологізмів, ми встановили такі типи міжмовних співвідношень фразеологізмів з компонентом-глютонімом у сучасних українській і перській мовах:

Повна еквівалентність характеризується тим, що фразеологізм однієї мови має ідентичний відповідник в іншій мові. Тобто фразеологізми-відповідники за значенням, структурно-граматичною будовою, образною осно­вою, функціонально-стилістичною та експресивно-емоційною конотацією повністю збігаються. Як правило, поза контекстом повний еквівалент повинен мати те саме денотативне і конотативне значення, тобто між співвіднос­ними фразеологічними одиницями не повинно бути відмінностей відносно значеннєвого змісту, стилістичної віднесеності, метафоричності й емоційно-експресивного забарвлення, вони повинні мати приблизно однаковий компонентний склад, володіти однаковими лексико-граматичними показниками: сполучуваністю, належністю до однієї граматичної категорії, уживаністю, зв'язком з контекстними словами-супутниками, а також відсутністю

© Копчак О. І., 2012
національного колориту. Мова йде, власне кажучи, про повну й абсолютну еквівалентність, що вказує на надзви­чайно високі вимоги, які висуваються до фразеологічних еквівалентів. Національна фразеологічна система мови унікальна, оскільки має глибоке національне коріння. Але все ж таки деякі логічні образи різних народів злива­ються або досить близько стикаються. У таблиці 1 наведені приклади повних еквівалентів перських і українських фразеологізмів з компонентом-глютонімом.

 
Неповна еквівалентність. Тут можна виділити такі підгрупи:

  фразеологізми з однаковим значенням, але з різною образною основою (мотивацією). Інакше кажучи, зміст обох фразеологічних одиниць є тотожним, але форма частково не схожа. У цьому випадку замінюється пред­метний фон, з якого створюється фразеологічна одиниця, на інший предметний фон у створеній фразеологіч­ній одиниці.В інших випадках еквівалент може відрізнятися від вихідної фразеологічної одиниці компонентним складом; наприклад, той самий образ може бути виражений ощадливіше або більш загально.


в степу і хрущ м'ясо

_'ww —о         jwo^1 2&OJJ v°Jj'0 'о-— присл. там, де нема м'яса, і буряк - богатир

ситуація, коли через відсутність інших варіантів, погоджуєшся на невигідний

не розбивши крашанки, не спечеш яєчні

-ill j'o» owma'ow CJfO _J O—WJW

присл. не посіявши зерна, не збереш врожай

не доклавши зусиль, нічого не отримаєш

  фразеологізми, однакові за денотативно-сигніфікативним значенням, але різні за емоційно-оцінним компо­нентом. Такі фразеологізми, навіть тотожні за структурою і лексичним наповненням, можуть мати в різних мовах неоднакове значення. Наприклад: укр. ніколи не їв хліба за батьківським столом вживається, коли говорять про сироту, натомість перс. oj o-'j VJJiA o'o OCJJJ° 'о— (букв. він ніколи не їв хліба за батьківським столом) -вживається, коли говорять про жадібну, нікчемну людину. У цих випадках при однаковості змісту й тотожності синтаксичної побудови частковим є лексичне наповнення. Часткових еквівалентів порівняно небагато, тому що взагалі явище багатозначності менш характерне для фразеології.

  Безеквівалентні, тобто в одній мові є фразеологізм, а в іншій - фразеологізму з таким значенням немає. За умови безеквівалентності можливі два типи співвідношень:

  співвідношення фраземи в одній мові і слова в іншій. За такої еквівалентності зворот нерідко вирізняється образністю. У багатьох випадках слово-еквівалент має достатньо високий рівень внутрішньої експресії, яка ком­пенсує відсутність фразеологічного словосполучення того самого значення. Наприклад у перській мові: o_jw —ow j' v'— —Jj0 (букв. чистити комусь овочі) - лестити, догоджати комусь; _'^о^'0 AjjJM gwO (букв. той, що чистить баклажани) - підлабузник; ^AJlj 'о— О° e£0jj (присл. це вам не бурякове листя) - пихатий, заро­зумілий; ао—А Of— О^букв. його руки не мають солі) - невдячний. Серед українських фразеологізмів можна навести наступні: убиватися в сало - жиріти; як віл до браги - жадібний; на вербі груші - нісенітниця; моркву терти - глузувати; втерти часнику - побити; та інші.

  співвідношення фраземи в одній мові і вільного сполучення в іншій. Такого роду безеквівалентність спо-
стерігається у зіставленні перських формул повсякденної вербальної комунікації з аналогами в українській мові.
Слід відзначити, що формули повсякденної вербальної комунікації - це характерний для багатьох східних мов
фразеологічний пласт, що віддзеркалює своєрідність географічних, соціально-етнічних умов, історичного розви-
тку, вірувань і традицій, побутового та сімейного устрою. Звичайно це репліки-реакції на конкретну ситуацію або
висловлювання
[3, с. 138]. Наприклад:—^— —w V-A* —w? —A— V-A* Ew? (букв. Чий кяшк? Чия вовна? Що за
кяшк? Що за вовна?) [кяшк
- випарене кисле молоко, його згустки розтирають у порошок, який потім розводять
у воді та готують традиційний кисломолочний напій дуг] - репліка-заперечення своїх слів та дій зі значенням "ні-
чого не знаю і не відаю";
—jlO-'OP j' _j'w —А—О —ОО^букв. барана підкормлюють на м'ясо) - жартівлива
репліка запрошеного другом чи родичем для виконання роботи;
o'o— —jf j М— ojp _'А^(букв. нехай твій хліб
буде гарячим, а вода холодною)
- побажання людині усілякого добра; _-ЦО- j' —О (букв. намасти своє тіло
салом!) - іронічне звернення зі значенням "готуйся до побоїв" або "готуйся до великих витрат"; ViA-1 vAjM
_—А (букв. накладай мені плову мимо тарілки!) - іронічна репліка-відповідь на чиїсь погрози; w— o'o —f—о _jJJ
j oj—j __—^(з'їж на один хліб менше та візьми собі слугу) - відповідь на чиїсь недоречні накази (~ я тобі не
слуга);
f—j А ^ jj J0O j'jw? (букв. хіба у тебе в роті гарячий аш?) [аш - національна іранська страва, суп з рисом
та зеленню з рослинною олією]
- репліка-запитання, коли хтось говорить швидко і нерозбірливо; £jA OjO Awj—
jA— fw
Aj^^^. не треба так нервувати, а то в тебе молоко пропаде) - іронічна репліка на адресу того, хто гні-
вається
через дрібниці; f—j —jf —jJs 'w? (букв. хіба ти зніс яйце з двома жовтками?) - осудлива репліка зі
значенням "чому ти такий пихатий, зробивши незначну справу".

В українській мові також є промовки та приказки, переважно пов'язані з традиційно-обрядовими звичая­ми, до яких досить важко дібрати однозначний еквівалент, не вдаючись до описового пояснення. Наприклад: м'ясниці (або м'ясний тиждень) - тиждень перед початком Великого посту; приходити на вареники - третій день святкування весілля, коли гостей запрошують до столу, де вже молода господиня пригощає їх варениками та іншими стравами; вам казка, а мені бубликів в'язка - традиційне закінчення українських народних казок, пов'язане з тим, що раніше казкарів після їхніх розповідей обов'язково пригощали; виллються тобі Іванку ще Маринчині сльози у парубоче насіння - іронічна пересторога хлопцеві (в українській етнокультурі гарбуз має до­сить символічне значення в обрядовій сфері: так, якщо під час сватання хлопець отримував від дівчини гарбуза, це вказувало на її відмову [7, c. 81], і саме тому гарбузове насіння називають парубочим); гарбузи рушниками поперев'язувала - говорять про дівчину, яка сама не знає чого вона хоче: приготувати на сватання гарбуза - від­мовити, а приготувати рушники - погодитися вийти заміж; просить як морозу на кутю - вдавано, нещиро і для годиться запрошує.

До категорії безеквівалентності фразеологічних одиниць з компонентом-глютонімом перської і української мов ми можемо віднести багато фразеологізмів, що позначають національні страви, історичні, релігійні та націо­нальні реалії культури харчування, а також особливості звичаїв та вірувань цих двох народів.

Висновки. У запропонованій статтівизначено основні типи міжмовних співвідношень на матеріалі фразе­ологізмів з компонентом-глютонімом в українській і перській мовах. На основі проведеного нами стислого зі-ставного аналізу зазначених фразеологічних одиниць ми можемо зробити висновки, що наведені вище прикла­ди підтверджують, що продукти харчування та національні страви знайшли вираження у фразеології, причому можна помітити спільні риси в становленні образної основи фразеологічних одиниць навіть у мовах віддаленої спорідненості, таких як українська і перська [1, с. 72]. Визначення фразеологічних еквівалентів різних типів дає яскраву картину відповідностей українських і перських фразеологізмів з компонентом-глютонімом,виявляє осно­вні подібності і відмінності їх семантики з погляду відображення у них особливостей, пов'язаних з культурою і менталітетом двох народів.

Серед перспектив наших подальших досліджень - дослідження національно-культурної специфіки семан­тики фразеологізмів з компонентом-глютонімом на матеріалі сучасних перської і української мов.

Література:

1.Галинська О. М. Фразеологічні одиниці української і перської мов, орієнтовані на людину, як вираження на­ціональних ментальностей / О. М. Галинська // Українська орієнталістика: Зб. наук. праць викл. та студ. Ін-ту схід. мов Київ. нац. лінгв. ун-ту і Нац. ун-ту "Києво-Могилянська академія" / Київ. нац. лінгв. ун-т; Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія"; Голов. ред. І. В. Срібняк. - К., 2007-2008. - Вип. 2-3. - С. 65-72.

2.Голева Г. С. Фарси - русский фразеологический словарь / Галина Сергеевна Голева. - М. : Издательский Дом "Грааль", 2000. - 648 с.

3.Голева Г. С. Фразеология современного персидского языка / Галина Сергеевна Голева. - М. : Муравей, 2006. - 224 с.

4.Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства: Підручник / Михайло Петрович Кочерган. - К. : Видавничий центр "Академія", 2006. - 424 с.

5.Назаренко О. В. Українська фразеологія як вираження національного менталітету : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 "Українська мова" / Олена Володимирівна Назаренко. - Дніпропе­тровськ, 2001. - 18 с.

6.Руденко С. М. Сегмент українського паремійного фонду з лінгвістичними знаками глютонії (на матеріалі глютоніма каша) / Світлана Миколаївна Руденко // Ucrainica IV, Somiasr^ Ukrajinistika, Problfemy jazyka, literatury a kultury. - Olomouc,UniverzitaPalackfehovOlomouci, 2010 - С. 150-154.

Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови: [навчальний посібник] / Віктор Дмитрович Ужченко, Дмитро Вікторович Ужченко. - К. : Знання, 2007. - 494 с.Коротких Н. Р.,

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК РЕФЛЕКСИВНА ОДИНИЦЯ МОВИ

У статті проаналізовані фразеологізми з компонентами-зоономенами як рефлексивні одиниці французької, англійської та української мов.

Ключові слова: фразеологічні одиниці, рефлексив, компоненти-зоономени.

В статье проанализированы фразеологизмы с компонентами-зоономенами как рефлексивные единицы фран­цузского, английского и украинского языков.

Ключевые слова: фразеологические единицы, рефлексив, компоненты-зоономены.

The phraseological units with the zoonomen components as a reflexive (reflection) units of French, English and Ukrainian are analysed in the article.

Key words: phraseological unit, reflexive, zoonomen components.

У будь-якій сучасній літературній мові, крім окремих слів як особливих лінгвістичних одиниць, уживають фразеологічні звороти - одну з мовних універсалій.

Фразеологія не стоїть на місці, вона систематично розвивається, розширюється. І в наш час вивченню фразеоло­гізмів приділяють особливу увагу. Були проведені дослідження фразеологічних одиниць на матеріалі слов'янських мов (В. Архангельський, В. Виноградов, В. Жуков, С. Гаврін, В. Мокієнко, Л. Ройзензон, М. Тагиев, Н. Шанский, В. Ужченко, Д. Ужченко та інші), германських мов (Н. Амосова, А. Кунін, А. Смирницький, А. Райхштейн, И. Чер-нишева, Д. Мардановою, Д. Тішкіною, П. Мусаєвою), романських мов (В. Виноградов, В. Гак, А. Назарян, Т. Ше-піловою). Однак кількість робіт не є доказом глибокого та всебічного висвітлення проблем фразеології.

Метою цієї статті є аналіз фразеологізмів з компонентами-зоономенами як рефлексивних одиниць французь­кої, англійської та української мов, які мають спільне семантичне навантаження.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю зіставлення фразеологічних одиниць (далі ФО) з різними образними конкретизаторами, що відображають реакцію мовця на навколишнє середовище у французькій, ан­глійській та українській мовах.

Об'єктом дослідження є ФО з компонентами-зоономенами одного значення, які є реакціями мовців на розу­мові здібності людини. Ми обрали ФО, що характеризують тупість або дурість, хитрість або кмітливість, і всту­пають в опозиції.

Мова прокладає шлях від розуміння подій до дійсності так, що партнери спілкування від суб'єктивних сприй­мань дійсності переходять до об'єктивного (тобто рівнозначного) розуміння.

Фразеологізми надають мові особливої виразності, образності, будучи важливим засобом мовного впливу на людину. Кожен фразеологізм має свою історію. А, за висловом В.Г. Бєлінського, ФО "становить народну фізіоно­мію мови, її оригінальні засоби і самобутнє багатство". Фразеологізми - високоінформативні одиниці мови, які можуть служити засобом накопичення, зберігання інформації, що є узагальненням тисячолітнього досвіду людей, переважно у фольклорі. Вони не можуть розглядатися лише як "прикраси" або "надлишки".

Усі знакові одиниці в системі мови взаємопов'язані і взаємно впливають один на одного, складаючи при цьому єдність і цілісність. Кожен елемент системи існує не ізольовано, часто він протиставлений іншим одиницям сис­теми. Через ФО, які не можна перекласти дослівно, ускладнюється розуміння тексту і переклад з однієї мови на іншу. Отже, звертаючись до фразеологізму як рефлексивної одиниці мови, потрібно зупинитися на понятті слова "рефлексія". Її розуміють як усвідомлення суті предмета (у цьому значенні в німецькій філософській традиції це слово вживає Гегель) [Гегель 1937, т. 5: c. 466-481]. Рефлексія, або іншими словами усвідомлення,- це наслі­док гармонійного злиття мови з позначеним нею світом предметів. Рефлекси з'являються одночасно з мовним позначенням відповідного об'єкта, тобто словом або фразеологічною одиницею. Не можна не погодитися, що "звичайні" носії мови не володіють історико-етимологічним "підгрунтям" значення фразеологізму. Пояснення культурно-національної значущість фразеологізму досягаємо на основі рефлексивного - несвідомого чи усвідом­леного - співвіднесення значення ФО з тими "кодами" культури, які відомі мовцеві.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови